Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/9215/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		 
		 
		10 жовтня 2017 року                                                   м. Київ
		 
		 
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах 
		Верховного Суду України в складі:
		                                           
		Сімоненко В.М.,
		 
		Лященко Н.П.,                   Охрімчук Л.І., 
		розглянувши заяву ОСОБА_4  про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  14 червня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович,  про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на землю та зобов'язання  внести до Державного реєстру речових прав на земельну ділянку нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку, 
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 4 листопада 2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0, 0611 га на вул. Променевій, 61 у місті Києві (Садове товариство «Київський ЕВРЗ»), видане         ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчуком І.А. 13 серпня 2013 року та зареєстроване у реєстрі за номером 7228. Скасовано державну реєстрацію права власності       ОСОБА_4 на земельну ділянку за зазначеною заявою. У решті позову відмовлено. 
		 
		 
		 
		Додатковим рішенням цього ж суду від 18 грудня 2015 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 31 березня 2016 року рішення районного суду скасовано, в задоволенні позову відмовлено. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року рішення судів попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		14 вересня 2017 року ОСОБА_4  звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   від  14 червня          2017    року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 203, 215, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). 
		На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_4 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2012 року, 13 листопада 2013 року, 24 лютого та 11 травня    2016 року, постанови Верховного Суду України 19 жовтня 2016 року,                 16 листопада 2016 року, в яких, на її думку, по-іншому застосовані зазначені норми матеріального права.
		Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.
		Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
		За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. 
		В ухвалі, про перегляд якої подано заяву суд касаційної інстанції скасував ухвалені у справі рішення судів попередніх судових інстанцій і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції з передбачених статтею 338 ЦПК України, підстав з порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		У зв'язку з цим, підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбачені пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутні.
		За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
		Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою. 
		Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
		 
		у х в а л и л а: 
		У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович,  про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на землю та зобов'язання внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку за заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  року відмовити. 
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Судді:                                                                                                          В.М. Сімоненко                       
		                              
		                               
		 
		Н.П. Лященко                        
		                                                                                                                                                      
		 
		                                                          Л.І. Охрімчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...