Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/2589/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2017. Зареєстровано: 14.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2017.
Дата набрання законної сили: 13.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                  
		                                                                      Харківський окружний адміністративний суд   61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м.  Харків  
		 12 жовтня 2017 р.                                                                                         справа № 820/2589/17  
		          Харківський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Панова М.М., суддів Волошина Д.А., Мороко А.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Юнісофт" до  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа Державна фіскальна служба України  про скасування наказу, -
		В С Т А Н О В И В:
		          Позивач,  Приватне підприємство "Юнісофт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа Державна фіскальна служба України в якому просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі №22 від 13.01.2017р. в частині застосування спеціальної санкції до ПП "Юнісофт" код ЄДРПОУ 22655747, - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що до нього було застосовано спеціальну санкцію, за порушення пов'язаних із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Позивач вважає, дане рішення відповідача таким, що прийнято всупереч нормам законодавства регулюючого спірні правовідносини.
		В судове засіданні позивач не з'явився, до канцелярії суду 12.10.2017 надав клопотання про розгляд справи без його участі та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача до судового засідання не з'явився,  до канцелярії суду 04.10.2017 надав клопотання, в якому просить суд розглядати справу без його участі та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що спірне рішення винесене Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у межах повноважень, що визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідно до положень ст. 19 Конституції України, а тому позовні вимоги на його думку є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 
		В письмових запереченнях представник третьої особи просив в задоволенні позову відмовити.
		Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позовних вимог, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
		Позивач - приватне підприємство «Юнісофт», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код 22655747.
		Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №22 від 13.01.2017 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» до ПП «Юнісофт»   застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у сфері зовнішньоекономічної діяльності за поданням Державної фіскальної служби.
		Юридичною підставою для застосування згаданої вище санкції відповідачем вказано ст. 37 Закону   України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ, а фактичною .- порушення позивачем порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме - вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» N185/94-ВР від 23.09.1994 в частині дотримання строків повернення валютної виручки за експортними операціями.
		Такий висновок відповідача ґрунтується на поданні Державної фіскальної служби України (третя особа) від 30.11.2016 №20631/5/99-99-14-06-16. 
		Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 26.09.2016 №573/20-40-14-04-22655747 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.
		29.10.2015р. між позивачем - ПП «Юнісофт» та LTD T/A «THE PRINTING HOUSE» (Сполучене Королівство) був укладений контракт №29.10.15р.
		В період з 13.11.2015р. (перша поставка) по 03.02.2016р. (остання поставка) позивачем було здійснено експорт товарів згідно з умовами вказаного вище контракту.
		Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» N185/94-ВР від 23.09.1994 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)   продукції, що   експортується. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
		Постановою Правління Національного банку України від 3 вересня 2015 року №581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», чинною на момент здійснення вказаних експортних операцій, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
		З додатку №2 до акту перевірки від 26.09.2016 №573/20-40-14-04-22655747 вбачається здійснення позивачем наступних поставок. 
		13.11.2015 експортовано продукції на суму 3250 фунтів стерлінгів; граничний строк повернення валютної виручки (90 днів): 11.02.2016. Продукція частково оплачена згідно платіжних доручень від 12.11.2015, 20.11.2015, 17.12.2015, сума заборгованості складає 420 фунтів стерлінгів. 
		26.11.2015 експортовано продукції на суму 2500 фунтів стерлінгів; граничний строк повернення валютної виручки: 24.02.2016. 
		08.12.2015 експортовано продукції на суму 10209 фунтів стерлінгів; граничний строк повернення валютної виручки: 07.03.2016. 
		11.12.2015 експортовано продукції на суму 4114 фунтів стерлінгів; граничний строк повернення валютної виручки: 10.03.2016.
		18.12.2015 експортовано продукції на суму 6000 фунтів стерлінгів; граничний строк повернення валютної виручки: 17.03.2016;
		05.01.2016 експортовано продукції на суму 5715 фунтів стерлінгів; граничний строк повернення валютної виручки: 04.04.2016;
		15.01.2016 експортовано продукції на суму 21174 фунтів стерлінгів; граничний строк повернення валютної виручки: 14.04.2016;
		03.02.2016 експортовано продукції на суму 1540 фунтів стерлінгів; граничний строк повернення валютної виручки: 03.05.2016. 
		Судом також встановлено, що 29.02.2016р. ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.02.2016 по справі №922/544/16 порушено провадження за позовом ПП «Юнісофт» до до LTD T/A «THE PRINTING HOUSE» про стягнення заборгованості в сумі 51672,10 фунтів стерлінгів.
		За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі прийняття до розгляду   судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово - промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення   з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно - імпортними контрактами, строки, передбачені статтям 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
		Таким чином, з дати прийняття Господарським судом Харківської області до розгляду позовної заяви позивача про стягнення   з нерезидента заборгованості, строк повернення валютної виручки від нерезидента до ПП «Юнісофт» за контрактом на поставку продукції №29.10.15р. від 29.10.2015р. слід вважати зупиненим.
		Підставою для поновлення цього строку, згідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є, зокрема, прийняття   судом рішення про відмову в позові повністю абр частково, припинення (закриття) провадження у справі, залишення позову без розгляду.
		Натомість, рішенням  Господарського суду Харківської області від 24 листопада 2016 року за справою № 922/544/16, що вступило в законну силу 09 грудня 2016 року, позов задоволено повністю, стягнуто з LTD T/A «THE PRINTING HOUSE» заборгованість за контрактом №29.10.15р. в розмірі   51672,10 фунтів.
		За таких підстав, суд дійшов висновку, що 29.02.2016р., тобто з дати прийняття Господарським судом Харківської області до розгляду позовної заяви позивача про стягнення   з нерезидента заборгованості, строк повернення валютної виручки за контрактом на поставку продукції №29.10.15р. від 29.10.2015р. слід вважати зупиненим, і станом на час прийняття спірного рішення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України цей строк не поновлено, з огляду на відсутність підстав, зазначених у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Суд не приймає доводи представника відповідача стосовно того, що згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» N185/94-ВР від 23.09.1994 року з моменту прийняття судом позовної заяви зупиняється нарахування пені за порушення строків, а самі строки розрахунків не зупиняються, оскільки з системного аналізу Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» N185/94-ВР від 23.09.1994 року слідує, що з моменту прийняття судом позовної заяви зупиняється не тільки нарахування пені, але і перебіг строків, визначених ст. 1 і 2 даного Закону, а відтак застосування санкції за порушення строків під час зупинення перебігу відповідних строків не можна вважати правомірним.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено строк здійснення розрахунків в іноземній валюті тільки за поставкою від 13.11.2015 на суму 420 фунтів стерлінгів (17 днів прострочення); і за поставкою від 26.11.2015 на суму 2500 фунтів стерлінгів (4 дні прострочення).
		Натомість, підставою для застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, як вказано в наказі відповідача, стало саме порушення строку здійснення розрахунків з LTD T/A «THE PRINTING HOUSE» (Сполучене Королівство) за контрактом №29.10.15р. в розмірі   51672,10 фунтів стерлінгів.
		Відповідно до вимог п. 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Застосування спеціальної санкції за порушення строку здійснення розрахунків з LTD T/A «THE PRINTING HOUSE» (Сполучене Королівство) за контрактом №29.10.15р. в розмірі   51672,10 фунтів стерлінгів свідчить про невідповідність оспорюваного наказу вимогам обґрунтованості і його прийняття без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки фактично позивачем порушено строк здійснення розрахунків в іноземній валюті на загальну суму 2920 фунтів стерлінгів. 
		Суд зазначає, що направлене відповідачу подання ДФС України не містило достатніх даних для обґрунтованого висновку про вчинене позивачем порушення строку здійснення розрахунків за контрактом №29.10.15р. в розмірі   51672,10 фунтів стерлінгів, а тому підстав для застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ПП «Юнісофт» за вказане порушення не було. 
		Крім того, суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що у зв'язку з надходженням до Мінекономрозвитку подання ДФС України, яке за формою та змістом відповідало вимогам частини 3 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у Мінекономрозвитку не було правових підстав не застосовувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до позивача, оскільки з урахуванням Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та статті 218 Господарського кодексу України, підставою для застосування санкцій є саме правопорушення, а не наявність відповідного подання.
		Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пунктів 4.2, 4.4 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (надалі - Положення) подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію. У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.
		Якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
		У разі наявності в Міністерстві інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасового зупинення дії) санкції, то ці матеріали долучаються до матеріалів        про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення.
		Аналізуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що відповідач по справі, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як орган уповноважений застосовувати спеціальні санкції, видало оскаржуваний наказ необґрунтовано, на підставі подання ДФС України, в якому наведена недостовірна інформація щодо вчиненого позивачем правопорушення. 
		Отже, відповідачем при прийнятті спірного рішення не досліджено всі обставини справи і не враховано те, що згідно вимог ч. 2 ст. 4 Закону   України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушенням є саме недотримання суб'єктом господарювання строку повернення валютної виручки, який, з огляду на вищенаведене, було порушено лише стосовно двох експортних операцій на суму 2920 фунтів, а не стосовно всієї суми заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, як вказано в оспорюваному наказі. 
		Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		Як вбачається з наданої позивачем довідки про обсяг імпорту і експорту ПП «Юнісофт» за 2015-2016 роки, за 2015-2016 рік ПП «Юнісофт» здійснило експортних операцій на загальну суму 50 802 624,94 грн. по 29 зовнішньоекономічним контрактам. Порушення строку здійснення розрахунків в іноземній валюті на загальну суму 2920 фунтів стерлінгів за контрактом №29.10.15р. є першим порушенням позивача вимог Закону   України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		З аналізу п. 2.3 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 9 листопада 2006 р. №340/672, вбачається, що офіційне попередження може бути застосовано якщо порушення допущено вперше та/або носить разовий характер або обсяги допущених порушень незначні та суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб'єктом господарської діяльності узято зобов'язання в найкоротший строк ужити практичних заходів, що призведуть до ліквідації порушення або гарантують у подальшому ліквідацію наслідків здійсненого порушення.
		Відповідачем не обґрунтовано неможливість застосування офіційного попередження до ПП «Юнісофт» з огляду на те, що порушення допущено вперше та носить разовий характер, обсяг допущеного порушення є незначним в порівнянні з здійсненими позивачем за 2015-2016 роки експортними операціями без порушень. 
		Відтак, суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ не відповідає встановленим п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам пропорційності і прийнятий без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності застосування спеціальної санкції - режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності ПП «Юнісофт». 
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку що наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі прийнято всупереч вимогам законодавства, а тому підлягає скасуванню.
		          Частиною 2  статті 19 Конституції України  визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		          З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Юнісофт". 
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		          Враховуючи викладене, керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В :
		Адміністративний позов Приватного підприємства "Юнісофт" до  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа Державна фіскальна служба України  про скасування наказу - задовольнити у повному обсязі.
		Скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі №22 від 13.01.2017р. в частині застосування спеціальної санкції до ПП "Юнісофт" код ЄДРПОУ 22655747, - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
		Стягнути на користь приватного підприємства «Юнісофт» (61036, Харківська обл., місто Харків, вулиця Морозова, будинок 13 Б, код ЄДРПОУ 22655747) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2, код ЄДРПОУ 37508596).
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  
		          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Головуючий суддя                                                                                                          М.М.Панов
		 
		Судді                                                                                                                         Д.А.Волошин
		 
		                                                                                                                         А.С.Мороко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...