ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста
КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б тел. 230 31 34
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.07
м. Київ 6/182-А
За позовом Київської міської
організації Української партії «Єдність»
До відповідача 1 Київської міської ради
До відповідача 2 Київської міської державної
адміністрації
Треті особи на стороні позивача, які не заявляють
самостійних вимог на
предмет спору,
1) Українська екологічна асоціація
«Зелений Світ»
2) Спілка кооператорів та
підприємців України
Про визнання
протиправними та скасування рішень та розпоряджень
Суддя
Ковтун С.А. (головуючий)
Суддя
Балац С.В.
Суддя
Власов Ю.Л.
Секретар судового засідання Мамонтова
0.0
Представники:
Від позивача Омельченко
О.О. (голова)
Від відповідача 1 Фатова І.А. (за дов. № 225-КР-305 від
12.03.2007)
Від відповідача 2 Прилипко Ю.М. (за дов. № 001-166 від
27.02.2007)
Погородня Н.К. (за дов. № 001-201
від 12.03.2007)
Пушенко Л.І. (за дов. № 001-200 від
12.03.2007)
Зінченко С.В. (за дов. № 001-199
від 12.03.2007)
Смольніцький В.М. (за дов. №
001-165 від 27.02.2007)
Від третьої особи 1 ОСОБА_1 (за
дов. б/н від 28.03.2007)
Від третьої особи 2 ОСОБА_2 (за
дов.НОМЕР_1)
ОБСТАВИНИ
СПРАВИ:
До господарського суду міста Києва
звернулася з позовом Київська міська організація Української партії «Єдність»до
Київської міської ради (відповідача-1) та Київської міської державної
адміністрації (відповідача-2) про визнання протиправними (незаконними) та
скасування рішення відповідача-1 від 08.02.2007 «Про тарифи на
житлово-комунальні послуги»та розпоряджень відповідача-2 № 141 «Про внесення
змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 №
748 «Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати
та плати за утримання будинків і прибудинкових територій»та від 30.10.2006 №
1574 «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання
будинків та прибудинкових територій», № 142 від 12.02.2007 «Про внесення змін
та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від
30.10.2006 № 1575 «Про затвердження
тарифів та теплову енергію», № 143
«Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 30.10.2006 № 1576 «Про погодження тарифів на комунальні
послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної
та гарячої води», № 144 від 12.02.2007 «Про внесення змін та доповнень у
розпорядження № 1577 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні
послуги з центрального опалення і постачання гарячої води».
Позовні вимоги мотивовані тим, що
вказані вище нормативно-правові акти прийняті без урахування реальної
платоспроможності населення, без належних економіко-правових обґрунтувань, з
порушенням процедури їх обов'язкової реєстрації, а також порушують ст. 58
Конституції України, оскільки вводяться в дії з 01.12.2006, тобто мають
зворотну дію в часі.
Відповідач-1 позовні вимоги
відхилив повністю, письмово виклавши свої заперечення. Зокрема, як вважає
відповдівач-1, позивачем не доведено порушення оскаржуваними актами його прав,
свобод чи інтересів, а також факт протиправності рішення Київради від
08.02.2007 № 58/719. Також не погодився відповідач-1 з доводами позивача щодо
невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560,
оскільки пунктом 3 рішення Київради від 08.02.2007 № 58/719 доручено
виконавчому органу Київради забезпечити до 01.07.2007 виконання зазначеної
постанови в частині зазначення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд
та прибудинкових територій по кожному будинку.
Також відхилив позовні вимоги
відповідач-2. Зокрема, останній зазначив, що підвищення тарифів на
житлово-комунальні послуги пов'язане зі збільшенням платоспроможності населення
через збільшення соціально-економічного розвитку міста, і розпорядження не
потребують державної реєстрації в органах юстиції, оскільки при їх прийняття
відповідач-2 діяв як виконавчий орган Київської міської ради, акти якої не
підлягають реєстрації. Крім цього, відповідач-2 погодився з доводами
відповідача-1 щодо відсутності доказів порушення оскаржуваними актами прав
позивача.
Розглянувши надані учасниками
судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних
представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються
позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які
мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
08.02.2007 Київська міська рада
прийняла рішення № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги».
Вказаним рішенням було доручено виконавчому
органу Київради (Київській міській державній адміністрації) внести до
16.02.2007 зміни до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від
30.10.2006 № 1574 «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за
утримання будинків та прибудинкових територій», від 30.10.2006 № 1575 «Про
затвердження тарифів на теплову енергію», від 30.10.2006 № 1576 «Про погодження тарифів на
комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення
холодної та гарячої води», від 30.10.2006 № 1577 «Про встановлення та
погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і
постачання гарячої води», передбачивши підвищення тарифів, які діяли до
01.12.2006, на такому рівні:
на теплову енергію, комунальні
послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води -в 2 рази;
на комунальні послуги з
центрального постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води
-в 1,8 рази;
на послуги з обслуговування
будинків і споруд та прибудинкових територій -в 1,9 рази.
Це рішення опубліковане 27.02.2007
в газеті Київської міської ради «Хрещатик»№ 7 (357) від 27.02.2007.
На виконання вказаного рішення
Київська міська державна адміністрація 12.02.2007 видала наступні
розпорядження:
- № 141 «Про внесення змін до розпоряджень
Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748 «Про
вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати
за утримання будинків і прибудинкових територій»та від 30.10.2006 № 1574 «Про впорядкування розмірів
квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій»;
-
№ 142 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської
державної адміністрації від 30.10.2006 № 1575 «Про затвердження тарифів та теплову енергію»;
- № 143
«Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 30.10.2006 № 1576 «Про погодження тарифів на комунальні
послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної
та гарячої води»;
-
№ 144 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської
державної адміністрації від 30.10.2006 № 1577 «Про встановлення та погодження
тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої
води».
Вказаними розпорядженнями внесені з
01.12.2006 зміни до зазначених у них розпоряджень шляхом викладення їх у новій
редакції.
Основні засади організаційних,
господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання
житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а
також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про
житлово-комунальні послуги" від 24.04.2004 № 1875-ІV.
Вказаним Законом (ст. 6) визначені
повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних
послуг, одним з яких є встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги
відповідно до закону.
Засади організації та діяльності
органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентуються Законом
України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР від 21.05.1997, підпунктом 2
пункту "а" частини 1 статті 28 якого до відання виконавчих органів
міських рад віднесені повноваження щодо встановлення в порядку і межах,
визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних
та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної
власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому
порядку цих питань з підприємствами,
установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Вказані повноваження є власними
(самоврядними) повноваженнями виконавчого органу, який створюється для
здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.
Рішенням Конституційного Суду
України від 25.12.2003 № 21-рп/2003 у справі № 1-45/2003 дано офіційне
тлумачення положень частин першої, другої, третьої, четвертої статті 118,
частини третьої статті 133, частин першої, другої, третьої статті 140, частини
другої статті 141 Конституції України, статті 23, пункту 3 частини першої статті
30 Закону України "Про державну службу", статей 12, 79 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні", статей 10, 13, 16, пункту 2
розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про столицю
України - місто-герой Київ", статей 8, 10 Закону України "Про місцеві
державні адміністрації", статті 18 Закону України "Про службу в
органах місцевого самоврядування" в їх взаємозв'язку щодо статусу
Київської міської державної адміністрації.
Відповідно до вказаного рішення
Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні
органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та
паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до
відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний
Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої
влади - Кабінету Міністрів України.
Таким чином, виходячи з підпункту 2
пункту "а" частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве
самоврядування", повноваження Київської міської державної адміністрації як
виконавчого органу Київської міської ради в галузі тарифної політики пов'язані
з встановленням в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо
оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються
підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної
територіальної громади, а в разі, якщо вказані послуги надаються
підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної
власності - погодженням в установленому порядку цих питань з даними
підприємствами, установами та організаціями.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 ГК
України, підприємство, майно якого перебуває у комунальній власності, є
комунальним унітарним підприємством. Вказане підприємство утворюється
компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі
відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Майно закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання
(комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління
(комунальне некомерційне підприємство).
У той же час, предметом регулювання
оскаржуваних розпоряджень від 12.02.2007 № 142, № 143 є встановлення тарифу на
теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" та ЗАТ "ЕК
"Укр-Кан-Пауер" (розпорядження № 142), тарифу на комунальні послуги з
централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої
води, які виробляються ВАТ "АК "Київводоканал" (розпорядження №
143).
Відповідно до абзацу 7 статті 13
Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-ІV,
встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах,
визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються
підприємствами та організаціями комунальної
власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на
установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії, віднесено
до повноважень органів місцевого самоврядування.
Чинним законодавством України не
передбачено повноважень виконавчого органу влади затверджувати тарифи на
теплову енергію, тим більше для підприємств не комунальної власності.
ВАТ "АК
"Київводоканал", АК "Київенерго" та ЗАТ "ЕК
"Укр-Кан-Пауер" є акціонерними товариствами та, відповідно до ст. 78
ГК України, не відносяться до комунальних підприємств.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції
України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, дії
відповідача-2 щодо прийняття розпоряджень від 12.02.2007 № 142, № 143 є
неправомірними.
Форма актів, що приймається
органами та посадовими особами місцевого самоврядування, визначена ст. 59
Закону України "Про місцеве самоврядування".
Відповідно до вказаної норми рада в
межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1
ст. 59 Закону).
Рішення ради нормативно-правового
характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не
встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію (ч. 5 ст. 59 Закону).
Оскільки оскаржуване рішення
відповідача-1 було оприлюднено 27.02.2007, станом на час прийняття
відповідачем-2 оскаржуваних розпоряджень воно не набрало чинності.
Формою актів виконавчого органу
ради, згідно з ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве
самоврядування", також є рішення.
Отже, реалізуючи повноваження,
передбачені підпунктом 2 пункту "а" частини 1 статті 28 Закону
України "Про місцеве самоврядування" в галузі тарифної політики,
актом Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської
міської ради, згідно з п. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве
самоврядування", повинно бути відповідне рішення.
У той же час, відповідачем-2 були
прийняті акти у формі розпоряджень, що є формою актів місцевих державних
адміністрацій (Закону України "Про місцеві державні адміністрації"
від 09.04.1999 № 586-ХІV).
Порядок набрання чинності
нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої
влади, до яких віднесені місцеві державні адміністрації, визначено п. 3 Указу
Президента України від 03.10.1992 № 493/92 "Про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади",
відповідно до якого вказані нормативно-правові акти набувають чинності через 10
днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм
чинності.
Чинне законодавство України не
передбачає можливості застосування норм та процедур ст. 59 Закону України
"Про місцеве самоврядування" до інших актів, ніж рішення ради та
рішення виконавчого органу ради.
Державну реєстрацію
нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації здійснює
Київське управління юстиції, і порядок вказаної реєстрації визначається
Кабінетом Міністрів України (п. 2 Указу).
Положення про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів
господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні
інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (далі -Положення), затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731.
Цією постановою надано право
Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію
відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах
виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання
законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби
вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити
пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до
відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.
Також, Положенням встановлено
обов'язок міністерств, інших органів
виконавчої влади, органів господарського управління та контролю своєчасно
подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права,
свободи й законні інтереси громадян, та не допускати випадків направлення на
виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію.
Відповідно до норм пунктів 1, 2
цього Положення, державна реєстрація нормативно-правових актів органів
виконавчої влади, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або
мають міжвідомчий характер, полягає у проведенні правової експертизи на
відповідність їх Конституції та законодавству України, Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав
людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні
йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру
нормативно-правових актів.
Відповідно до норм пункту 7
Положення нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у
п'ятиденний строк після його прийняття.
Відповідно до норм пункту 16 Положення, зміни і доповнення, внесені до
правового акта, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим
Положенням.
Відповідно до листа Київського
міського управління юстиції від 01.03.2007 року № 931, станом на 01 березня
2007 року до Київського міського управління юстиції не було подано на державну
реєстрацію розпорядження Київської міської державної адміністрації №№ 141, 142,
143, 144 щодо підвищення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та включення
їх до бюджету міста Києва на 2007 рік.
На час прийняття рішення зазначені
розпорядження також не пройшли державної реєстрації. Вказаний факт визнається
сторонами, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує
доказування.
З огляду на викладене, доводи
позивача щодо протиправності оскаржуваних розпоряджень відповідіча-2 у зв'язку
з порушенням законодавства України, яке регламентує порядок державної
реєстрації нормативно-правових атів органів виконавчої влади, є обґрунтованими.
Також є правомірними вимоги щодо
протиправності рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 58/719 «Про тарифи на
житло-комунальні послуги».
Як зазначено вище, вказаним
рішенням було доручено виконавчому органу Київради (Київській міській державній
адміністрації) внести до 16.02.2007 зміни до розпоряджень Київської міської
державної адміністрації від 30.10.2006 № 1574 «Про впорядкування розмірів
квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій»,
від 30.10.2006 № 1575 «Про затвердження тарифів на теплову енергію», від
30.10.2006 № 1576 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з
централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої
води», від 30.10.2006 № 1577 «Про встановлення та погодження тарифів на
комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»,
передбачивши підвищення тарифів, які діяли до 01.12.2006, на такому рівні:
на теплову енергію, комунальні
послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води -в 2 рази;
на комунальні послуги з
центрального постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води
-в 1,8 рази;
на послуги з обслуговування
будинків і споруд та при будинкових територій -в 1,9 рази.
Тобто, рішенням Київської міської
ради від 08.02.2007 № 58/719 «Про тарифи
на житло-комунальні послуги»були делеговані відповідачу-2 повноваження щодо
встановлення тарифів на комунальні послуги та теплову енергію, у тому числі й
для підприємств, які не належать до комунальної власності.
Повноваження Київської міської
державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради в галузі
тарифної політики судом встановлено вище, і вони пов'язані з встановленням в
порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових,
комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та
організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а в
разі, якщо вказані послуги надаються підприємствами, установами та
організаціями, які не належать до комунальної власності - погодженням в
установленому порядку цих питань з даними підприємствами, установами та організаціями.
Чинним законодавством України не
передбачено повноважень Київської міської державної адміністрації як
виконавчого органу Київської міської ради на встановлення тарифів на комунальні
послуги, які надаються підприємствами та організаціями не комунальної
власності, а також повноважень щодо встановлення тарифів на теплову енергію.
Також законодавство України не
наділяє орган місцевого самоврядування правами делегувати свої повноваження
щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, які надаються підприємствами,
що не належать до комунальної власності, а також делегувати повноваження щодо
встановлення тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та
організаціями комунальної власності.
Встановлення тарифів на теплову енергію, яка надається підприємствами не
комунальної власності, не віднесено до повноважень органів місцевого
самоврядування, у зв'язку з чим вони не можуть бути делеговані.
Отже, делегувавши вказані
повноваження (встановлення тарифів на комунальні послуги, які надаються
підприємствами, що не належать до комунальної власності, та встановлення тарифів на теплову енергію)
рішенням від 08.02.2007 № 58/719 «Про тарифи
на житло-комунальні послуги»відповідач-1 порушив приписи ч. 2 ст. 19 Конституції
України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, оскільки постановою
господарського суду міста Києва від 13.02.1007 у справі № 21/43-А, що набрала
законної сили, визнані недійсними та скасовані розпорядження Київської міської
державної адміністрації від 30.10.2006 № 1574 «Про впорядкування розмірів
квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій»,
від 30.10.2006 № 1575 «Про затвердження тарифів на теплову енергію», від
30.10.2006 № 1576 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з
централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої
води», від 30.10.2006 № 1577 «Про встановлення та погодження тарифів на
комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», внесення змін до яких є предметом рішення від 08.02.2007 № 58/719 «Про тарифи на житло-комунальні
послуги», внесення змін до них є неможливим, що також свідчить про
протиправність рішення від 08.02.2007 № 58/719 «Про тарифи на житло-комунальні
послуги»та оскаржуваних розпоряджень, прийнятих на його виконання.
Не може бути підставою для відмови у
позові посилання відповідачів на відсутність доказів порушення оскаржуваними
актами прав позивача.
Зокрема, захист прав, свобод та
інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері
публічно-правових відносин від порушень зі сторони органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших
суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є завданням
адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 кодексу
адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт
мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом
правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Конституція України в частині 1
статті 36 чітко визначила, що громадяни України для здійснення і захисту своїх
прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, культурних та інших
інтересів мають право на об'єднання в політичні партії та громадські організації.
Внаслідок легалізації шляхом
реєстрації об'єднання набуває статусу юридичної особи.
Для здійснення цілей і завдань,
визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян
користуються правом, серед інших, виступати учасниками цивільно-правових
відносин, набувати майнових і немайнових прав; представляти і захищати свої
законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та
громадських органах, вносити пропозиції до органів влади і управління.
З огляду на це доводи відповідачів
є необґрунтованими.
Судовий збір, відповідно до ст. 94
КАС України, підлягає стягненню з бюджету міста Києва на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись
ст.ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п. 6 прикінцевих та перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1.
Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської
міської ради від 08.02.2007 № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні
послуги».
3. Визнати протиправними та
скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 141 від
12.02.2007, № 142 від 12.02.2007, № 143 від 12.02.2007 та № 144 від 12.02.2007.
4. Стягнути з бюджету міста Києва
на користь Київської міської організації Української партії «Єдність»3,4 грн.
судового збору.
5. Дана постанова набирає законної
сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або
апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного
судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку
та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.А. Ковтун (головуючий)
Суддя
С.В. Балац
Суддя
Ю.Л. Власов
Постанова підписана 4 червня 2007
року.