Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6439/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2017. Зареєстровано: 18.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2017.

Результат оскарження 23.01.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд : скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		12.10.2017 Справа № 904/6439/17
		За позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", 49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34 
		до відповідача-1 Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)", 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 52/2.
		відповідача -2 Виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75)
		відповідача-3 Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 9).
		третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9).
		третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75).
		третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 служба Дніпропетровського міського управління юстиції (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56).   
		про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, припинення права власності, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.    
		Суддя  Панна С.П.
		 
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_4 - представник за дов. № 4 від 26.09.2016 року.
		від відповідача-1: ОСОБА_5, довіреність № б/н від 16.06.2017р.     
		від відповідача-2: ОСОБА_6, представник зп дов.7/10-2596 від 28.12.2016 року.     
		від відповідача-3: не з'явився 
		від третьої особи - 1: ОСОБА_7 - представник за дов. № 248 від 09.06.2017 року.:
		від третьої особи - 2: ОСОБА_6, представник зп дов.7/10-2596 від 28.12.2016 року.     
		від третьої особи - 3: не з'явився
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 машинобудівний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до громадської організації "Товариство сприяння обороні України", яким просить:
		1) Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно в частині права власності на об'єкти нерухомості, а саме:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1;
		- у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., 
		розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) зареєстрованих за Товариством сприяння обороні України (03062, м. Київ, пр. Перемоги 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року; 
		2) Припинити право власності на нерухоме майно, а саме:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1;
		- у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., 
		розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) зареєстрованих за Товариством сприяння обороні України (03062, м. Київ, пр. Перемоги 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року та зареєстроване Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі 36 ЮН за реєстровим №1752-70; 
		3) Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1;
		- у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., 
		що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) зареєстрованих за Товариством сприяння обороні України (03062, м. Київ, пр. Перемоги 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року та зареєстроване Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі 36 ЮН за реєстровим №1752-70.
		Позивач також просить поновити строк на подання позовної заяви.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом від 14.02.1996 року № 25-АТ ОСОБА_2 державного майна України було створено Відкрите акціонерне товариство "ОСОБА_1 машинобудівний завод". Згідно з переліком нерухомого майна, переданого у власність, до ВАТ ДМЗ відповідно до наказу про створення, перейшло право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровськ, вул. Яружна, 4, а саме:
		- будівлю водної станції літ. А-2, інвентарний № 31482370 (п. 89 переліку);
		- майстерню механічну 1 корпус літ. Б-1, інвентарний № 31482373 (п. 90 переліку);
		- туалет на 2 місця літ. Ж, інвентарний № 31482482 (п. 91 переліку), які обліковуються на балансі підприємства і по теперішній час.
		14 червня 1999 року відповідач зареєстрував право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 4, а саме: будівлю водної станції літ. А-2, будівлю майстерні літ. Б, споруди літ. В, літ. Г, літ. Д. Реєстрація права власності на нерухоме майно за відповідачем була проведена на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року, виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради на підставі протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року. Реєстрація права колективної власності за Товариством сприяння обороні України (ТСО України) була проведена Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено відповідний запис в реєстрову книгу 36 ЮН за реєстровим № 1752-70.
		В подальшому, у зв'язку з тим, що право власності на нерухоме майно належне ВАТ ДМЗ було зареєстроване за відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на частину нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3П, з урахуванням акту конкретного користування, укладеного між ВАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод", Товариством сприяння обороні України (ТСО України) та фахівцем КП "ДМБТІ" на виконання замовлення № 6513/08 від 19.12.2003 року, а саме на:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення №2 поз. 1-15, площею 299,5 кв.м. і ? частина приміщення № І-ІІ, площею 14,1 кв.м., сходи літ. а2;
		- у будівлі літ. Б-1: приміщення №2 поз. 1-3, площею 75,5 кв.м., поз. 4, площею 56,6 кв.м, поз. 5, площею 9,1 кв.м., всього площею 141,2 кв.м. у будівлі літ. Б-1;
		- туалет літ. Ж,
		яке було зареєстровано за ВАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради 18.12.2009 року номер витягу 24843511 на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2007, ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2009, від 21.09.2009 про виправлення описок.
		Однак, в ході проведення інвентаризації було встановлено факт невідповідності зареєстрованого права власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3П з фактично переданим у власність Позивачу нерухомим майном, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП, згідно наказу від 14.02.96 № 25-АТ ОСОБА_2 державного майна України та переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ ДМЗ.
		Позивач зазначає, що до моменту проведення інвентаризації ПАТ ДМЗ, не був обізнаний щодо існування зазначеного вище факту, у зв'язку з чим позовна заява подається з пропуском встановленого законом строку, однак пропуск зазначеного строку допущено з поважних причин.
		05.07.2017 року відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності в якій зазначає, що позивач звернувся з позовом до суду з пропуском, передбаченої законодавством позовної давності, наведені у позовній заяві причини пропуску позовної давності  вважає неналежними та недопустими, просить застосувати наслідки спливу позовної давності, у зв'язку з чим в задоволенні позову відмовити.
		10.07.2017 від ОСОБА_2 державного майна України надійшли пояснення (вих. №10-25-13372 від 10.07.2017) в яких зазначає, що згідно Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" станом на 01.12.1995 у власність позивача увійшли, зокрема, такі об'єкти: будівля водної станції (м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 4, інв. №31482370); майстерня механічна 1 корпус (м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 4, інв. №31482373); туалет на 2 місця (м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 4, інв.№31482482). Згідно довідки міського комунального підприємства "Земград" від 14.11.2003 року №935 адреса спірних об'єктів: вул. Набережна Перемоги, 3П. 
		На підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2007 у справі № 8/141-07 за позовом ВАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" до Товариства сприяння обороні України про визнання права власності, за позивачем були зареєстровані Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради 18.12.2009, номер витягу 24843511, наступні об'єкти:
		-у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 2 поз. 1-15. площею 299,5 кв.м і 1/2 частина приміщення №І-11, площею 14,1 кв. м, сходи літ. а2;
		-у будівлі літ. Б-1: приміщення № 2 поз. 1-3, площею 75,5 кв.м, поз. 4, площею 56,6 кв.м, поз. 5, площею 9,1 кв.м, всього площею 141,2 кв.м у будівлі літ. Б-1;
		- туалет літ. Ж.
		З урахуванням викладеного, передання ОСОБА_2 до статутного капіталу позивача спірного нерухомого майна підтверджується наданим Переліком нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод", що є підтвердженням права власності на нерухоме майно, у зв'язку з чим ОСОБА_2 державного майна України просить позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" задовольнити повністю.
		Представником ОСОБА_2 державного майна України подані письмові пояснення, у яких зазначає, що спірне свідоцтво про право власності від 14.06.1999 року, запис в реєстровій книзі №36ЮН за реєстровим №175270 на будівлю водної станції літ. А-2 будівлі майстерні літ. Б, споруди літ. В, літ. Г, літ. Д, яке розташоване в м. Дніпро, по вул.. Яружній, 4, не відповідає чинному законодавству України та порушує право власності на зазначене майно. Згідно з п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади. Отже, строк позовної давності не поширюється в даному випадку на спірні правовідносини.
		13.07.2017 відповідачем подано відзив на позов, згідно якого просить в задоволенні позову відмовити. По-перше, відповідач наголошує на пропуску позивачем позовної давності, просить застосувати наслідки пропуску позовної давності, у зв'язку з чим в задоволенні позову відмовити. 
		По-друге, відповідач зазначає, що будівля та споруди водної станції за адресою: м. Дніпро, проспект Перемоги 3П (колишня адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 4), частина яких належить на праві власності ГО "ТСО України" відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року, з 1960-х років по сьогоднішній день використовується відповідно до статутних завдань ГО "ТСО України" (раніше - ОСОБА_8) спортсменами з водних видів спорту, в тому числі спортсменами Федерації водно-моторного спорту України та дитячою секцією з водно-моторного спорту Комунального позашкільного навчального закладу "Дитячо-юнацька спортивна школа з технічних та прикладних видів спорту" ОСОБА_1 міської ради, які успішно та гідно представляють місто, регіон та Україну на різноманітних спортивних змаганнях всіх рівнів, розвивають та популяризують водні види спорту на Дніпропетровщині.
		ГО "ТСО України" не отримує жодного фінансового та комерційного зиску чи винагороди від володіння цим нерухомим майном, лише має постійні витрати на його утримання та обслуговування, відкрито володіє зазначеним нерухомим майном вже майже 60 років, що навіть за прийняття доводів позивача, відповідно до вимог 344 Цивільного кодексу України є підставою для набуття право власності на це майно за набувальною давністю.
		Проте, зазначене нерухоме майно є і завжди було у власності ОСОБА_8, правонаступником якого є відповідач з огляду на наступне:
		- Вказані будівля і споруди водної станції було збудовано на підставі договору від 22.05.1959 року з спільного будівництва водної станції за рахунок, силами та засобами Заводу поштова скринька 192, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_8 в особі Дніпропетровського обласного комітету ДТСААФ, правонаступником якого є відповідач. Після закінчення будівництва водної станції сторони розподілили право володіння збудованим спільно нерухомим майном кожна на рівні 1/2 частини цієї водної станції.
		- Все вищенаведене вже досліджувалось Господарським судом Дніпропетровської області в справі №8/141-07 в 2007 році за позовом того ж позивача.
		- Рішенням суду по вказаній справі від 13.08.2007 року (з урахуванням уточнень, змін та доповнень до нього ухвалами суду від 10.07.2009 року та від 21.09.2009 року) позивачу перейшло право власності на частину будівель та споруд водної станції, яку в 2007 році вимагав нинішній позивач, проти чого не заперечували всі сторони зважаючи на спільне будівництво водної станції.
		- Зокрема в описовій частині рішення суд зазначив, що дослідив та встановив факт спільного будівництва водної станції позивачем та відповідачем, тривалого і відкритого володіння сторонами власним нерухомим майном, визнання сторонами прав власності іншої сторони та відсутність претензій сторін одна до одної понад предмет позову, заявленого позивачем в 2007 році. Як зазначено в рішенні суду все вищенаведене підтверджується матеріалами справи №8/141-07, а факти встановлені в суді не підлягають повторному доведенню чи доказуванню.
		Щодо наказу ОСОБА_2 державного майна України від 14.02.1996 року №25-АТ, відповідно до якого позивачу передано на баланс всі будівлі та споруди водної станції відповідач зазначає, про те, що обставини видання цього наказу не встановлені та не відомо протягом якого часу діяли його положення та чи є чинними на момент розгляду даної справи тощо. Посилання ж позивача на норми Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанови Верховної Ради України "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності, постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організації колишнього Союзу РСР" не мають жодного правового сенсу, оскільки вони не поширюють свою дію на майно та діяльність громадської організації "товариство сприяння обороні України". 
		З урахуванням викладеного, відповідач вважає позов безпідставним та просить в його задоволенні відмовити.
		14.07.2017 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради подані пояснення на позов, відповідно до яких вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У поясненнях зазначається про пропуск позивачем позовної давності, а також про те, що відповідно до Статуту відповідає є правонаступником ДТСААФ Української РСР, і майно, належне відповідачу, створювалось за рахунок джерел, обумовлених статутами республіканських громадських організацій, на матеріальній базі яких було створено громадську організацію "Товариство сприяння обороні України" та було віднесено до майна ТСО України на підставі ст.ст. 20, 28 Закону України "Про власність", а не було набуте шляхом приватизації державного майна. 
		ОСОБА_2 державного майна України також, 14.07.2017 подані письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що передання ОСОБА_2 до статутного капіталу позивача спірного майна підтверджується наданим переліком нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод", що є підтвердженням права власності на нерухоме майно. З урахування вказаних пояснень ОСОБА_2 державного майна України просить позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" задовольнити повністю. 
		24.07.2017 від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшов лист з інформацією про те, що станом на 01.01.2013 право власності або користування земельною ділянкою за адресою: вул. Набережна Перемоги, 3п, м. Дніпро не зареєстровано. Також зазначено, що з 01.01.2013 відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження". 
		07.09.2017 від відповідача-1 надійшла заява про залучення додаткових доказів та застосування строків спливу позовної давності, відповідно до якої просить відмовити в позові повністю. 
		08.09.2017 представником ОСОБА_2 державного майна України подано заяву. якою просить відізвати письмові пояснення. Надані 07.09.2017, оскільки в матеріалах справи є письмові прояснення підписані в.о. голови ОСОБА_2 державного майна України. 
		14.09.2017 позивачем подано заяву про залучення до матеріалів справи доказів фінансування будівництва будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 3П, а саме будівлі водної станції, літ. А-2, майстерня механічна, літ.Б-1. Такими доказами є інвентарні картки та виписка з відомостей залишкової вартості. 
		15.09.2017 від ОСОБА_2 державного майна України надійшов лист, у якому зазначає, що Перелік, до якого увійшли спірні об'єкти є підтвердженням права власності позивача на спірні об'єкти. 
		05.10.2017 до господарського суду надійшли пояснення Національної федерації водно-моторного спорту України, у яких зазначається про те, що належні на праві власності ТСО України будівлі та споруди водної станції протягом 50 років використовуються спортсменами Федерації водно-моторного спорту та ОСОБА_8, справу якого продовжує ГО "ТСО України", а тому втрата відповідачем права власності на належні йому будівлі призведе і до втрати місця для підготовки та навчання спортсменів водно-моторників на Дніпропетровщині, що матиме катастрофічні наслідки для спорту. Федерації водно-моторного спорту України просить врахувати дані пояснення при прийнятті рішення. 
		Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" надало копію сторінки, з реєстрової книги №36ЮН, на якій зроблено реєстраційний запис №1752 про реєстрацію права власності за ТСО України за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 4. 
		12.10.2017 надійшли пояснення комунального позашкільного навчального закладу "Дитячо-юнацька спортивна школа з технічних та прикладних видів спорту" ОСОБА_1 міської ради, відповідно до яких зазначає, що водна станція використовується ОСОБА_9 з технічних та прикладних видів спорту ДМР на протязі багатьох десятиліть тісно співпрацює з товариством сприяння обороні України по різноманітним питанням з розвитку технічних та прикладних видів спорту, зокрема і використовуючи навчально-матеріальну базу ТСО України на водній станції, розташованій за адресою: м. Дніпро, вул.. Набережна перемоги, 3п.
		12.10.2017 відповідачем подане клопотання про залучення в якості доказів свідків по справі наступних осіб: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. Вказані особи є спортсменами Федерації водно-моторного спорту України та КП ДЮСШ ОСОБА_1 міської ради та можуть дати свідчення про обставини будівництва водної станції та яким чином вона використовується. 
		Судом відповідно до ст. 30 ГПК України були заслухані пояснення ОСОБА_10 та ОСОБА_13. 
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2017 порушено провадження у справі №904/6439/17, розгляд справи призначено на 22.06.2017. З 22.06.2017 розгляд справи відкладений на 05.07.2017, з 05.07.2017 на 10.07.2017, з 10.07.2017 на 14.07.2017, з 14.07.2017 на 29.08.2017, з 29.08.2017 на 07.09.2017, з 07.09.2017 на 14.09.2017, з 14.09.2017 на 12.10.2017.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017 залучено третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 державного майна України, третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 міську раду, третю особу-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 службу Дніпропетровського міського управління юстиції.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2017 залучено до участі у справі у якості відповідача-2 - Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 залучено до участі у справі у якості відповідача-3 Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради. 
		У судовому засіданні 12.10.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		22.05.1959 року між Заводом поштова скринька 192 (завод), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 машинобудівний завод" та Дніпропетровським обласним комітетом ДТСААФ (комітет ДТСААФ), правонаступником якого є Громадська організація "Товариство сприяння оборони України" укладено договір, відповідно до умов якого (п.1) завод та комітет ДТСААФ приймають на себе спільні зобов'язання із будівництва водної станції на березі річки Дніпро на ділянці, виділеній комітету ДТСААФ відповідно до рішення виконкому. 
		Водна станція має бути збудована в 1959-60 р.р. спільними силами та коштами у відповідності з проектом, затвердженим головним архітектором міста (п.2 договору).
		Згідно з п.3 договору розроблення та надання на затвердження документації на будівництво у відповідних установах міста покладається на комітет ДТСААФ. Після затвердження документації на будівництво сторони зобов'язуються негайно розпочати будівництво на наступних умовах:
		А) вартість будівництва розподіляється між сторонами порівну в межах затвердженого кошторису видатків на будівництво. У випадку виникнення необхідності здійснювати поверх кошторисні витрати, такі мають розподілися рівними частками між сторонами.
		Б) всі розрахунки з підрядними організаціями, здійснює завод п/с 192, для чого комітет ДТСААФ не пізніше 10-ти денного строку з дні підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок заводу 15%кошторисної вартості станції, решту 35% перераховує по ходу витрат авансового платежу на будівництво станції.
		В) комітет ДТСААФ забезпечує будівництво необхідною кількістю будівельної цегли, шлакоблоків та цементу.
		Г) завод забезпечує будівництво робочою силою іншими матеріалами згідно специфікації, передбаченої в кошторисі (п.4 договору).
		У п. 5 договору сторони визначили, що після закінчення будівництва станції і приймання її комісією, сторони розподіляють право користування та володіння наступним чином:
		- Заводу п/с 192 надається в користування безвідплатне та безстрокове володіння половина частини станції, розташована на південно-східній стороні;
		- комітету ДТСААФ надається в користування безвідплатне та безстрокове володіння половина частини станції, розташована на північно-західній стороні.
		Витрати, пов'язані зі сплатою земельної ренти та інших податків із будівництва, сторони сплачують відповідним фінорганам рівними частинами (п.6 договору).
		Згідно з п.7 договору частина договору, яка регулює питання будівництва припиняє свою дію по закінченню будівництва та введенню станції в експлуатацію. Частина договору, що регулює право користування та володіння діє безстроково.
		16.07.1959 року виконкомом Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих прийнято рішення №733, відповідно до п.1 якого вирішено прирізати полосу землі шириною 6 метрів до межі водної станції ДТСААФ зі сторони переправи через Дніпро, доводячи загальну протяжність по берегу до 44 метрів. Зобов'язати голову дніпропетровського облкомітету ДОСААФ внести в проект водної станції зміни, пов'язані із розширенням території та затвердити в установленому порядку (п.2 рішення).
		21.10.1991 року Товариством сприяння оборони України прийнято наказ №316-р "про передачу на баланс об'єднання технічної школи будівель та споруд водної станції. 
		25.06.1998 між Дніпропетровською об'єднаною технічною школою ОСО України (школа) та Акціонерним товариством "Дніпропетровський машинобудівний завод" (завод) укладено договір, який регулює взаємні зобов'язання та права користування територією водної станції, прилежної водної акваторії та розташованими до них будівлями, спорудами.
		Відповідно до п.1 вказаного договору користування будівлею водної станції вести згідно договору від 22.05.1959 року та умовами договору та його реконструкції 1984 року. 
		14.02.1996 року ОСОБА_2 державного майна України прийнято наказ №25-АТ "Про створення відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_1 машинобудівний завод", згідно вказаного наказу, ВАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" передано нерухоме майно, зокрема, будівля водної станції по вул. Яружна, 4, м Дніпропетровськ (№п/п 89), майстерня механічна 1 корпус по вул. Яружна, 4, м. Дніпропетровськ (№п/п 90) та туалет на 2 місця по вул. Яружна, 4, м. Дніпропетровськ (№п/п 91).
		14.06.1999 року Товариство сприяння обороні України отримало свідоцтво про право власності на будівлю водної станції лі.А-2, будівлю майстерні літ.Б, споруди літ.В., літ. Г, літ. Д. Вказане свідоцтво видане на підставі рішення протоколу №24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18 липня 1950 року, наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21 жовтня 1991 року №316. Статуту ТСО України від 21 січня 1993 року.
		Згідно акту конкретного користування, складеного фахівцем Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" у фактичному користуванні, за ВАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" по вул. Яружна, 4 знаходиться: 
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення №2 поз.1-15 площею 299,5 кв.м. і ? частина приміщення №І-ІІ площею 14,1 кв.м.;
		- сходи літ.а2;
		- у будівлі літ.Б-1: приміщення №2 поз.1-5 площею 141,2 кв.м.;
		- склад літ.Є;
		- склад ПММ літ.И;
		- туалет літ.Ж.
		У фактичному користуванні, за Товариством сприяння обороні України (ТСО України) по вул. Яружна, 4 знаходяться:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення №1 поз.1-8 площею 225,4 кв.м. і ? частина приміщення №І-ІІ площею 14,1 кв.м.;
		- сходи літ.а1;
		- у будівлі літ.Б-1: приміщення №1 поз.1-5 площею 187,3 кв.м.;
		- склад літ.Е;
		- ангар літ.В;
		- прибудова літ. В;
		- гараж літ. З;
		- огорожа №1-4.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2007 у справі №8/141-07, з урахуванням ухвал про виправлення описок від 10.07.2009 та від 21.09.2009 визнано за відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_1 машинобудівний завод" право власності на наступні об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3-П (колишня адреса: вул. Яружна, 4) та перебувають у фактичному користуванні позивача відповідно до акту конкретного користування, а саме:
		- у будівлі водної станції літера А-2: приміщення № 2 поз. 1-15 площею 299,5 м2 і 1/2 частина приміщення № 1-11 площею 14,1 м2;
		- сходи літера а2;
		- у будівлі літера Б-1: приміщення № 2 поз. 1-5 площею 141,2 м2;
		- склад літера Є;
		- склад ПММ літера И;
		- туалет літера Ж. без додаткового акту введення в експлуатацію.
		Вказаним рішенням суду встановлено, що 22.05.59 р. між заводом поштова скринька 192, правонаступником якого є позивач, та Дніпропетровським обласним комітетом ДТСААФ, правонаступником якого є відповідач, був укладений договір від 22.05.59 р., за умовами якого сторони прийняли на себе спільне зобов'язання з будівництва водної станції на березі р. Дніпро, після закінчення будівництва якої в безстрокове і безоплатне користування сторін відходить по 1/2 цієї станції.
		В подальшому відповідач зареєстрував право власності на всю водну станцію, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.06.99 р.
		В грудні 2003 року на замовлення позивача фахівцем КП ДМБТІ в присутності уповноважених представників сторін була проведена поточна інвентаризація будівель та споруду по вул. Яружна, 4, про що складено трьохсторонній акт конкретного користування, який посвідчує фактичне користування частиною цієї станції за позивачем.
		Зокрема, у фактичному користуванні позивача знаходяться наступні об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яружна, 4:
		Шу будівлі водної станції літера А-2: приміщення № 2 поз. 1-15 площею 299,5 м2 і 1/2 частина приміщення № 1-11 площею 14,1 м2;
		Шсходи літера а2;
		Шу будівлі літера Б-1: приміщення № 2 поз. 1-5 площею 141,2 м2;
		Шсклад літера Є;
		Шсклад ПММ літера И;
		Штуалет літера Ж.
		Відповідно до довідки МКП "Земград" від 14.11.03 р. № 935, виданої позивачу, будівлі водної станції, майстерні та туалету розташовані за адресою: вул. Набережна Перемоги, 3-П (колишня адреса: вул. Яружна, 4).
		07.04.06 року відповідач звертався до КП "Дніпропетровське МБТІ" з проханням анулювати у свідоцтві про право власності від 14.06.99 року запис щодо вказаних об'єктів нерухомості, що знаходяться у фактичному користуванні позивача, та зареєструвати за відповідачем право власності на решту нерухомості водної станції.
		21.09.2009 року у справі №8/141-07 прийнято ухвалу, відповідно до якої ухвалено в описовій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.07р. по справі № 8/141-07, де вказаний відповідний текст, зазначити наступне:
		"Зокрема, у фактичному користуванні позивача знаходяться наступні обєкти нерухомості, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3-П (колишня вул.Яружна,4): 
		·у будівлі водної станції літера А-2: приміщення № 2 поз. 1-15 площею 299,5 кв.м. і 1/2 частина приміщення № 1-11 площею 14,1 кв.м.;
		·сходи літера а2;
		·у будівлі літера Б-1: приміщення № 2 поз. 1-3 площею 75,5 кв.м.;
		·склад літера Є;
		·склад ПММ літера И;
		·туалет літера Ж".
		Крім того, описову частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.07р. по справі № 8/141-07 доповнити наступним змістом: 
		"Також у фактичному користуванні знаходились самочинно збудовані за рахунок та силами Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_1 машинобудівний завод" приміщення у будівлі літера Б-1: приміщення № 2 поз.4, площею 56,6 кв.м. та поз.5. площею 9,1 кв.м. Відповідно до технічного висновку від червня 2007р., проведеного ТОВ Інженирінг-Правопроект, ліцензія АВ 316949 дійсна до 20.06.2012р., ці приміщення знаходяться в нормальному стані, придатні для експлуатації за функціональним призначенням.".
		Згідно з ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		На підставі вказаного рішення позивачем було зареєстровано право власності на частину водної станції літ.А-2, сходи літ.а2, частину будівлі літ.Б-1, туалет літ. Ж, розташованих по вул.. Набережна перемоги, 3п у м. Дніпропетровськ, що підтверджується витягом №32649616 від 23.12.2011 "Про державну реєстрацію прав".
		На виконання Наказу ПАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" від 19.10.15 року №89 "Про проведення річної інвентаризації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на 01.11.2015 року" була проведена інвентаризація, результати якої затверджено Протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 26.01.2015 року.
		В ході проведення інвентаризації було встановлено факт невідповідності зареєстрованого права власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3П з фактично переданим у власність позивачу нерухомим майном, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3П, згідно наказу від 14.02.96 № 25-АТ ОСОБА_2 державного майна України та переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Дніпропетровський машинобудівний завод".
		Позивач вважає, що згідно наказу від 14.02.96 № 25-АТ ОСОБА_2 державного майна України та переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Дніпропетровський машинобудівний завод" йому належить 100% права власності будівлі водної станції, інвентарний №31482370; майстерні механічної, інвентарний №31482373 як цілості одиниці, тобто так, як були передані у власність ПАТ ДМЗ (ВАТ ДМЗ) наказом від 14.02.1996 №25-АТ.
		Оскільки право власності на частину спірного об'єкту зареєстроване за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно в частині права власності на об'єкти нерухомості, позивач просить визнати недійсним вказане свідоцтво, припинити право власності на нерухоме майно та скасувати запис про державну реєстрацію права власності на спірне майно, яке зареєстроване за відповідачем. 
		Вказане і є причиною виникнення спору.
		Відповідно до ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. 
		Згідно ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
		Позивач просить визнати недійсним свідоцтво про право власності. 
		Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
		Як встановлено судом, відповідач 14.06.1999 року отримав свідоцтво про право власності на будівлі та споруди, а саме будівля водної станції літ. А-2, будівля майстерні літ. Б, споруди літ. В, літ. Г, літ. Д. 
		Матеріалами справи підтверджується, що 22.04.1999 року Дніпропетровська об'єднана технічна школа ТСОУ звернулась до комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради з проханням замінити реєстраційне посвідчення на домоволодіння будівлі та споруд водної станції ТСОУ (вул. Яружна,4), що знаходиться на балансі Дніпропетровської об'єднаної технічної шкоди ОСОУ на свідоцтво про державну реєстрацію та перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності  юридичної особи згідно наказу №121 від 09.06.1998 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України. 
		Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок державної реєстрації  права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.98 (наразі втратила чинність. Діяла на момент видачі свідоцтва) реєстрація права власності провадиться на підставі правовстановлювальних документів (додаток 1) у такому порядку:
		а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники правовстановлювального документа (оригінал та копію);
		б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис у реєстрову книгу;
		в) адреса об'єкта, що реєструється, записується в алфавітний журнал адрес (додаток 2);
		г) прізвище, ім'я та по батькові фізичних осіб - власників нерухомого майна вноситься в алфавітний журнал або картку картотеки власників (додатки 3, 4);
		ґ) на оригіналі правовстановлювального документа робиться реєстраційний напис (додаток 5).
		Якщо на правовстановлювальному документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною такого документа (додаток 6);
		д) на копії правовстановлювального документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації;
		е) до інвентаризаційної справи додається копія правовстановлювального документа, довідка про належність об'єкта нерухомого майна, в якій записується: прізвище, ім'я та по батькові або найменування власника, назва і зміст правовстановлювального документа, число і місяць реєстрації з підписом особи, яка відповідає за реєстрацію.
		Спірне свідоцтво видане на підставі протоколу №24 засідання виконавчого комітету трудящих від 18.07.1950 року, наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року №316-р та Статуту ТСО України від 27.01.1993 року. 
		Проаналізувавши вказані документи, на підставі яких було видано свідоцтво про право власності, суд доходить висновку що вони не можуть вважатися правовстановлюючими документами, оскільки не містять в собі інформації, яка підтверджує право власності юридичної особи на ці об'єкти.
		Крім того, спірне свідоцтво видається на будівлі та споруди водної станції в цілому, в той час, як у володінні та користуванні відповідача перебувала ? частини спірних об'єктів. 
		Згідно з наказом про створення відкритого акціонерного товариства від 14.02.1996 року №25-ТТ ОСОБА_2 державного майна України передав відкритому акціонерному товариству "ОСОБА_1 машинобудівний завод", зокрема, такі об'єкти: будівля водної станції по вул. Яружна,4, м Дніпропетровськ (№п/п 89), майстерня механічна 1 корпус по вул. Яружна, 4, м. Дніпропетровськ (№п/п90) та туалет на 2 місця по вул. Яружна, 4, м. Дніпропетровськ (№п/п91). Згідно переліку названі об'єкти передані в цілому.
		Рішенням Господарського суду дніпропетровської області від 13.08.2007 у справі №8/141-07, з урахуванням ухвал про виправлення описок від 10.07.2009 та від 21.09.2009 визнано за відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_1 машинобудівний завод" право власності на наступні об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3-П (колишня адреса: вул. Яружна, 4) та перебувають у фактичному користуванні позивача відповідно до акту конкретного користування, а саме: у будівлі водної станції літера А-2: приміщення № 2 поз. 1-15 площею 299,5 м2 і 1/2 частина приміщення № 1-11 площею 14,1 м2; сходи літера а2; у будівлі літера Б-1: приміщення № 2 поз. 1-5 площею 141,2 м2; склад літера Є; склад ПММ літера И; туалет літера Ж. без додаткового акту введення в експлуатацію.
		Таким чином, вказаним рішенням визнано право власності за позивачем на ? частини водної станції, а решта (1/2 частини) зареєстрована за відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про право власності. 
		Під час проведення інвентаризації, на виконання наказу ПАТ "ОСОБА_1 машинобудівний завод" від 19.10.15 року №89 "Про проведення річної інвентаризації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на 01.11.2015 року", було встановлено факт невідповідності зареєстрованого права власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3П з фактично переданим у власність позивачу нерухомим майном, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 3П, згідно наказу від 14.02.96 № 25-АТ ОСОБА_2 державного майна України та переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Дніпропетровський машинобудівний завод", оскільки згідно наказу від 14.02.96 № 25-АТ ОСОБА_2 державного майна України та переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Дніпропетровський машинобудівний завод" йому належить 100% права власності будівлі водної станції, інвентарний №31482370; майстерні механічної, інвентарний №31482373 як цілості одиниці, тобто так, як були передані у власність ПАТ ДМЗ (ВАТ ДМЗ) наказом від 14.02.1996 №25-АТ.
		Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
		Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Оскільки, на ? частини переданого у власність майна позивачеві, володіє відповідач на підставі свідоцтва про право власності, позивач просить визнати дане свідоцтво недійсним. 
		При цьому, слід зауважити, що при отриманні свідоцтва про право власності відповідачем у 1999 році, все спірне майно було передано ОСОБА_2 державного майна України у власність ВАТ "Дніпропетровський машинобудівний завод" (наказ від 14.02.1996 №25-АТ).
		Таким чином, спірне свідоцтво про право власності було видане незаконно та без достатніх на те підстав. 
		Аналізуючи спірні правовідносини суд доходить висновку, що лише власник вправі розпоряджатися своїм майном. Оскільки держава в особі ОСОБА_2 державного майна України 100% власником спірного майна визначила ВАТ "Дніпропетровський машинобудівний завод", правонаступником якого є позивач, наказ від 14.02.1996 №25-АТ та перелік до нього недійсними не визнані, отже, лише позивач має право користуватися та розпоряджатися даним нерухомим майном з 1996 року.
		Отримання відповідачем свідоцтва про право власності на нерухоме майно в частині права власності на об'єкти нерухомості, а саме: у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1; у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) зареєстрованих за Товариством сприяння обороні України (03062, м. Київ, пр. Перемоги 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року автоматично не породжує виникнення у відповідача права власності не ці об'єкти. 
		Відтак, перевіривши обставини справи, взявши до уваги, що наказ ОСОБА_2 державного майна України від 14.02.1996 №25-АТ та перелік до нього, недійсними не визнані та не скасовані, суд доходить висновку про задоволення позову.
		Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Перешкодами у даному випадку є зареєстроване за відповідачем на підставі спірного свідоцтва про право власності ? частини водної станції. Таким чином, відповідач користуючись нібито правомірно вказаним майном, створює перешкоди позивачеві повноправно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, яке передано йому у власність ОСОБА_2 державного майна України ще у 1996 році. 
		Відповідач проти позову заперечує, звертає увагу на пропуск позивачем позовної давності, зазначає, що він є повноправним власником ? частини водної станції.
		Щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.
		У статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.
		Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову. Водночас у відповідних випадках судам слід враховувати правила про набувальну давність, передбачені статтею 344 названого Кодексу (п.5.1 постанови пленум Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
		Оскільки, як зазначено вище, відповідач маючи на праві власності ? частини водної станції за спірним свідоцтвом, фактично створює перешкоди позивачеві повноправно володіти користуватися та розпоряджатися майном, яке передано йому у власність ОСОБА_2 державного майна України. Відтак, позовна давність на спірні правовідносини не поширюється. 
		Крім того, представник позивача зазначила, що співробітники позивача, зважаючи на значний час розміщення відповідача на обєктах водної станції, були впевнені, що ОСОБА_2 державного майна України у власність позивачу передано саме ? обєкту, а тому не зверталися з такими вимогами раніше. І лише зі зміною керівництва та проведення інвентаризації було зясовано даний факт, що ОСОБА_2 державного майна України передано обєкт у повному обсязі. 
		З урахуванням викладених обставин, суд вважає вказані обставини поважними, а право таким, що підлягає захисту відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України.  
		Оскільки перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству "ОСОБА_1 машинобудівний завод", станом на день розгляду даної справи є чинним, розуміється що позивачеві передано всі приміщення водної станції, у тому числі і ті, що на даний момент зареєстровані за відповідачем. 
		Доказів вкладення коштів у будівництво водної станції відповідачем не надано. 
		Позивачем надано платіжні доручення про сплату земельного податку з січня 2016 року по квітень 2017 року, також надано договори надання послуг охорони  з ПП "Юридичне бюро-А" від 29.07.2010 року та з ТОВ "Учбовий центр професійний захист" від 29.01.2016 року. 
		За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги:
		- про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно в частині права власності на об'єкти нерухомості, а саме:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1;
		- у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) зареєстрованих за Товариством сприяння обороні України (03062, м. Київ, пр. Перемоги 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року; та припинення право власності на нерухоме майно, а саме: - у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1; - у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року та зареєстроване Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі 36 ЮН за реєстровим №1752-70 підлягають задоволенню у повному обсязі. 
		При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що свідоцтво про право власності хоча і не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України та ст.21 ЦК України, а також не є правочином, однак в аспекті цього суд доходить наступних висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб як відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
		Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про право власності. Окрім того, свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності (п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), а тому, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 911/3396/14.
		Звертаючись з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності позивач прагне досягти мети на мирне володіння своїм майном, переданим йому державою у власність. 
		Оскільки судом встановлено, що 100% власником майна є позивач, а відповідачем отримано свідоцтво про право власності неправомірно, таким чином з метою відновлення становища, яке існувало до порушення, позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності в частині права власності на об'єкти нерухомості та припинення відповідачем право власності на нерухоме майно, а саме у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1; у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) підлягають задоволенню.
		Вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є похідною від визнання недійсним свідоцтва про право власності, тому також підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 800,00 грн. з відповідачів -1,2 порівну, тобто по 2 400,00 грн. з кожного, оскільки саме дії вказаних осіб призвели до виникнення спору. 
		Враховуючи вищевикладене, керуючись, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно в частині права власності на об'єкти нерухомості, а саме:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1;
		- у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., 
		розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) зареєстрованих за Товариством сприяння обороні України (03062, м. Київ, пр. Перемоги 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року; 
		Припинити право власності на нерухоме майно, а саме:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1;
		- у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., 
		розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) зареєстрованих за Товариством сприяння обороні України (03062, м. Київ, пр. Перемоги 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно  від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року та зареєстроване Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі 36 ЮН за реєстровим №1752-70; 
		Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме:
		- у будівлі водної станції літ. А-2: приміщення № 1 поз. 1-8, площею 225,4 кв.м; 1/2 частина приміщення № І - II, площею 14,1 кв.м.; сходи літ. а1;
		- у будівлі літ. Б-1: приміщення № 1 поз. 1-5, площею 187,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, ЗП (колишня адреса вул. Яружна, 4) зареєстрованих за Товариством сприяння обороні України (03062, м. Київ, пр. Перемоги 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.06.1999 року виданого Товариству сприяння обороні України виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Протоколу № 24 засідання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 18.07.1950 року, Наказу Дніпропетровського обласного комітету ТСО України від 21.10.1991 року, статуту ТСО України від 27.01.1993 року та зареєстроване Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі 36 ЮН за реєстровим №1752-70.
		Стягнути з Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 52/2, ідентифікаційний код 00014611) на користь Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34, ідентифікаційний код 14313332) судовий збір у розмірі 2400,00 грн., про що видати наказ.
		Стягнути з Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код 04052092) на користь Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34, ідентифікаційний код 14313332) судовий збір у розмірі 2 400,00 грн., про що видати наказ.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складено  17.10.2017 року.
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_16

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...