Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/16418/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2017. Зареєстровано: 18.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2017.
Дата набрання законної сили: 05.02.2018
Результат оскарження 05.02.2018 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 752/16418/16-ц
		Провадження № 2/752/3580/17
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		05.10.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва 
		  у складі: головуючого по справі судді - Шкірай М.І.
		                за участю секретаря - Чечельницького В.С.
		   за участю представників позивача - Дьяконової О.М.
		                                Каращенко Ю.В.
		  за участю представника відповідача - Фоменко Л.А.
		розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом  Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ІСТV)» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, суд -
		Встановив
		У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з позовної заявою, відповідно до якої, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд:
		1) Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу (ICTV) у випуску телевізійної програми «Секретний фронт» НОМЕР_1, наступного змісту:
		- Моторошна секта Білого братства знову в Україні. Тепер вона носить назву «громадський рух «АЛЛАТРА» та активно промиває мізки українців ідеями так званого «руського миру»;
		- Сьогоднішні послідовники ОСОБА_4 з руху «АЛЛАТРА» розповсюджують серед українців книгу ОСОБА_5 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка пророкує прихід так званого ОСОБА_10, тобто месії, що об'єднає слов'янські народи. При цьому дата появи на світ месії дивним чином збігається з днем народження президента Росії ОСОБА_7;
		- За версією ОСОБА_5, яка активно обговорюється на форумах «АЛЛАТРИ», монах ОСОБА_11 передав онуку ОСОБА_12 власну містичну силу;
		- Пропагуючи образ ОСОБА_7-месії, адепти «АЛЛАТРИ» водночас зневажають основи української державності, зокрема, вони стверджують, що символ Києва - ОСОБА_8, який водночас є захисником українського воїнства, є уособлення ОСОБА_13.
		- Посилання: «відвертої зневаги до головного символу столиці»;
		- На форумах «АЛЛАТРИ» поширюється інформація, ніби-то на шевронах бійців Національної гвардії України зображений ОСОБА_13, який ніби-то спирається на свастику нацистів;
		- Та виявляється, що за творчість містичної ОСОБА_5, яка пропагує «руський мир», організатори «Аллатри» не несуть жодної відповідальності;
		- Ідеологом Білого Братства і ідеологом «АЛЛАТРИ» є одна людина. Ідеться про ОСОБА_4;
		- Між Білим братством та «АЛЛАТРА» експерти відмічають кілька цікавих співпадінь: по-перше, в обох організаціях існує культ єгипетського бога сонця Ра, який ніби-то свідчить про божественне походження текстів. По-друге, обидві організації мають київську прописку. По-третє, обидві організації пропагують об'єднання слов'янських країн під єдине керівництво;
		- Однак, між «Аллатра» та Білим братством є і суттєві відмінності. Щоб уникнути відповідальності, ідеологи «Аллатра» цього разу не світилися. Натомість, використовують підставних осіб, яким приписують «божественне начало»; 
		- Попри всю абсурдність ідей «АЛЛАТРА», її осередки сьогодні захопили всю Україну.
		- Кольорові рекламні листівки «АЛЛАТРА» можна зустріти в громадському транспорті та приміщеннях державних установ, а реклама пропутинської організації розміщена на білбордах десятків українських міст, в столичному метро та навіть на будинках центральної частини Львова;
		- Однак організатори «АЛЛАТРА» вдають, що не знають хто фінансує їхню розкрутку;
		- Цікаво, що підтримку руху «АЛЛАТРА» надають колишні соратники ОСОБА_14.
		- Організація має власне інтернет-телебачення, яке знімає ролики з популярними українськими артистам, використовуючи їх для власної пропаганди;
		- До числа українських селебріті, яких «втемну» використала «АЛЛАТРА», потрапив музичний продюсер ОСОБА_9;
		- Адже сектам, які пропагують, так званий «руський мир», не місце в сучасній Україні.
		2) Зобов'язати відповідача протягом семи днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу (ICTV) у випуску телевізійної програми «Секретний фронт» НОМЕР_1 шляхом зачитування ведучим в ефірі телевізійної програми «Секретний фронт» телеканалу (ICTV) (або диктором у випуску інформаційних новин телеканалу (ICTV) у випадку закриття програми або припинення її мовлення) вступної та резолютивної частини рішення у справі за даним позовом.
		3) Зобов'язати відповідача протягом семи днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену ним в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті http://ictv.ua/ та відео-хостингу http://www.youtube.com/. недостовірну інформацію шляхом розміщення під заголовком «Спростування» вступної та резолютивної частини рішення у даній справі.
		В обґрунтування позову позивач вказав, що основною метою діяльності Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА» є реалізація та захист професійних, соціальних та інших прав, основних свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, культурних, соціальних та інших спільних інтересів членів організації, а також провадження екологічної, оздоровчої, культурної, просвітньої та іншої діяльності.
		Також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу «ICTV» вийшов випуск телевізійної програми «Секретний фронт» НОМЕР_1 з відеосюжетом під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		Після того як вищевказаний відео сюжет було продемонстровано в ефірі телеканалу «ICTV», його було розміщено у всесвітній мережі Інтернет як окремий сюжет (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_4) і як складову випуску НОМЕР_1 телевізійної програми «Секретний фронт» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_5), а також на відеохостингу YouTube на каналі «Телеканал ICTV» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6).
		Перелічені відео сюжети начебто «розкривають» таємниці ГС «Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА».
		Разом з тим, позивач вважає, що основним наміром відеосюжету була його дискредитація та формування неприязного ставлення з боку громадськості, особливо у контексті існуючого воєнного конфлікту між Україною та Російською Федерацією. Жодне із зазначених у відеосюжеті тверджень не відповідає дійсності, є вигадкою та вказана інформація принижує ділову репутацію позивача. 
		За таких обставин, враховуючи, що чинним законодавством передбачено обов'язок телеорганізації, яка поширила недостовірні відомості, на їх спростування, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
		Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити. Додатково зазначила, що відповідачем не спростовано наявності в ефірі мовлення (ICTV) телепередачі «Секретний фронт» та не доведено суду, що випуск НОМЕР_1 вказаної передачі не відбувся. Пояснила суду, що факт поширення оскаржуваної інформації знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, оскільки єдиним аргументом заперечень сторони відповідача було посилання на те, що позивач не звернувся до відповідача за відеозаписом у 14-денний термін, передбачений Законом України «Про телебачення і радіомовлення». В той же час, стороною відповідача не спростовано справжності відеозапису, наданого стороною позивача, не надано доказів фальсифікації, підроблення аудіовізуального ряду тощо. Зауважила, що спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, оскільки не має компенсаційного та майнового характеру, і у будь-якому випадку на засоби масової інформації має бути покладено обов'язок опублікувати спростування.
		Представник відповідача ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) Фоменко Л.А. в судовому засіданні проти позову заперечувала, вказала про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів поширення оспорюваної інформації саме ТОВ «МК ТРК» (ICTV), а також її поширення шляхом трансляції телеканалу «Зірка ICTV» в ефірі. При переході за посиланнями, зазначеними у позові, неможливо переглянути сюжет, який би містив інформацію, яку просить спростувати позивач. Зазначила, що позивач та його представники не зверталися до відповідача у порядку ст. 48 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» з метою отримання копії передачі, яка, як вважає позивач, транслювалася відповідачем. Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що оспорювана інформація є недостовірною та підлягає спростуванню. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, приходить до висновку, що вимоги позову задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.
		Згідно з положеннями ст.ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 вказаного Кодексу.
		Згідно поданої позовної заяви, позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача, інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу ICTV у випуску телевізійної програми «Секретний фронт» НОМЕР_1 та в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті http://ictv.ua/ та відео-хостингу http://www.youtube.com/. Та зобов'язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію.
		На підтвердження поширення відповідачем оспорюваної інформації, позивачем суду надано запис на електронному носії CD-R відрізку телевізійного ефіру, який транслювався на телеканалі ICTV ІНФОРМАЦІЯ_1, та записаний, як встановлено судом, із сайту «Youtube» (а.с. 109), а також скрін-шоти з вказаного сайту. 
		Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Згідно зі ст. ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Як зазначив Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Відповідно до ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Таким чином, для вирішення питання наявності юридичного складу порушення прав позивача у першу чергу з'ясуванню підлягає факт поширення інформації, про яку йдеться у позові.
		Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).
		Як вбачається з позову, позивачем пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV).
		Як з'ясовано судом в ході розгляду справи, відповідачем заперечується факт поширення ТОВ «МК ТРК» (ICTV) оспорюваної інформації в ефірі. 
		Крім того, відповідач також не є і власником веб-порталу «Youtube», яким спірний відеоматеріал розміщено у мережі Інтернет, згідно наданих позивачем скрін-шотів, крім цього, з наданого позивачем відеоматеріалу та інших доказів у справі неможливо встановити джерело походження спірного відеоматеріалу, факт поширення його саме відповідачем, до якого пред'явлено позов.
		Інших належних та допустимих доказів, на підтвердження доводів позову щодо поширення інформації відповідачем, позивачу надано не було.
		Посилання сторони позивача на ту обставину, що сама по собі програма «Секретний фронт» є продуктом ТОВ «МК ТРК» (ICTV) не можуть бути оцінені судом як доказ поширення в ефірі відповідача випуску НОМЕР_1 телевізійної програми «Секретний фронт», оскільки доказів такого поширення суду не надано, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Таким чином, відсутня найголовніша складова можливого правопорушення - не встановлено факту поширення інформації, що виключає можливість відповідальності за правопорушення.
		Що стосується посилань позивача, як на підставу заявлених вимог, на недостовірність оспорюваної інформації та на те, що остання є такою, що порушує ділову репутацію позивача, а також на відсутність необхідності у позивача доводити вказані обставини в силу положень ч. 3 ст. 277 ЦК України, суд має зазначити наступне.
		Частину 3 ст. 277 ЦК України виключено на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 27.03.2014 р. № 1170-VII, який набрав чинності 19.04.2014 року, відтак, виключено положення про презумпцію недостовірності інформації поширеної щодо особи.
		В той же час, питання надання оцінки достовірності оспорюваної інформації, суд вважає передчасним через вищезазначену відсутність факту поширення інформації.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що факт поширення відповідачем недостовірної та такої, що порушує ділову репутацію позивача, інформації не знайшов свого підтвердження за допомогою належних доказів в судовому засіданні, тому позовні вимоги у вказаній частині та в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) спростувати зазначену інформацію задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 209; 212; 214-215 ЦПК України суд,-
		Вирішив
		В задоволенні позову Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА» до Товариств а з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ІСТV)» про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування - відмовити.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...