Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15863/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; грошові вимоги кредиторів до боржника (СК5: п.43).
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2017. Зареєстровано: 18.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2017.
Дата набрання законної сили: 17.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"17" жовтня 2017 р.           Справа№ 910/15863/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Верховця А.А.
		суддів:            Андрієнка  В.В. 
		          Алданової С.О. 
		За участю секретаря судового засідання Ляховенка М.Д.
		та представників сторін: 
		від апелянта: Гончаров А.М. (дов. б/н від 23.01.2017); 
		від ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК": Немирська І.А. (дов. № 343 від 29.08.2016);
		розпорядник майна:  Панасюк І.В. (свід. № 593 від 21.03.2013);
		 
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016
		у справі № 910/15863/16 (суддя Пасько М.В.)
		за заявою Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" 
		про банкрутство      
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", кредитор) порушено провадження у справі № 910/15863/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" (далі - ТОВ "Укрконцепт", боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнано ПАТ АБ "Укргазбанк" кредитором боржника на загальну суму 60 915 463,36 грн.          
		16.09.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрконцепт".
		У жовтні 2016 ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до місцевого господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 112 210 161,25 грн.
		Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 173 125 624,61 грн., зокрема, ПАТ АБ "Укргазбанк" визнано кредитором ТОВ "Укрконцепт" на загальну суму 173 125 624,61 грн. 
		Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Укрконцепт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 в частині визнання кредитором заявника на суму 112 210 161,25 грн. і затвердження реєстру вимог кредиторів на загальну суму 173 125 624,61 грн., прийняти нове рішення, яким відхилити вимоги ініціюючого кредитора в сумі 112 210 161,25 грн. 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі №  910/15863/16 залишено без змін
		Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 скасовано з направленням справи в частині розгляду грошових вимог кредитора на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції вказав на необхідність з'ясування обставин обтяження частини заявлених кредитором грошових вимог сплином строку позовної давності, що виключає можливість визнання таких вимог у справі про банкрутство.
		При новому розгляді справи постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 в частині визнання ПАТ АБ "Укргазбанк" кредитором ТОВ "Укрконцепт" на суму 112 210 161,25 грн. скасовано з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову кредитору у визнанні його грошових вимог на вказану суму. Змінено пункт 2 ухвали Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 шляхом вказівки про затвердження реєстру вимог кредиторів на загальну суму 60 915 463,36 грн. 
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зобов'язання боржника перед кредитором зі сплати кредитних коштів є припиненим, оскільки кредитор скористався своїм правом на дострокове повернення усієї суми кредиту ще у 2010 році та у подальшому ця сума заборгованості була стягнута з боржника за судовим рішенням в позовному провадженні і частково погашена за рахунок примусової реалізації заставного майна. У зв'язку з чим, нарахування процентів та штрафних санкцій кредитором в якості конкурсних вимог є безпідставним.
		Не погоджуючись із вказаною постановою апеляційного господарського суду, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
		Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі № 910/15863/16 скасовано. Справу № 910/15863/16 в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду. В даній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суд апеляційної інстанції, ігноруючи вказівки суду касаційної інстанції, взагалі не з'ясував питання щодо позовної давності. Так, суд касаційної інстанції вказав, що при новому розгляді апеляційному господарському суду необхідно врахувати обов'язкові вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2017 у справі № 910/15863/16.
		Разом з супровідним листом Вищого господарського суду України від 06.09.2017 № 04-22/278 справа № 910/15863/16 надійшла до Київського апеляційного господарського суду.
		Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.09.2017 у справі № 910/15863/16 для розгляду апеляційної скарги  сформовано колегію суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Андрієнко В.В., Іоннікова І.А.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/15863/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.09.2017.
		25.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" надійшла заява про призначення судової економічної експертизи. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" про призначення судової економічної експертизи; продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/15863/16 на п'ятнадцять днів; відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/15863/16 на 10.10.2017.
		09.10.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ТОВ "Укрконцепт" надійшла заява відповідно до якої останнє просить суд застосувати позовну давність до вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" в сумі 112 210 161,25 грн. та відхилити зазначені вимоги.
		Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.10.2017, здійсненому у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" сформовано колегію суддів у складі головуючого судді -  Верховця А.А., судді: Андрієнко В.В., Алданова С.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.201 у справі № 910/15863/16 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.
		В судовому засіданні 10.10.2017 оголошено перерву у розгляді справи № 910/15863/16 до 17.10.2017.
		В судовому засіданні 17.10.2017 представник апелянта підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, з підстав зазначених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва, в оскаржуваній частині, скасувати та прийняти нове рішення, яким відхилити вимоги ініціюючого кредитора в сумі 112 210 161,25 грн. 
		Представники ПАТ АБ "Укргазбанк" та розпорядник майна заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили оскаржувану ухвалу в частині, що оскаржується, залишити без змін.
		Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.          
		Відповідно до  ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   
		Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		В судовому засіданні 17.10.2017 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
		Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в тій частині, що оскаржується апелянтом та в частині, в якій дана ухвала направлена на новий апеляційний розгляд. 
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 за заявою кредитора порушено провадження у справі № 910/15863/16 про банкрутство ТОВ "Укрконцепт" та визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника в розмірі 60 915 463,36 грн., як такі, що мають безспірний характер.
		16.09.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрконцепт".
		13.10.2016 ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулось до місцевого господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 112 210 161,25 грн., з яких: 105 997 079,82 грн. - відсотки за користування кредитом та 6 213 081,43 грн. - загальна заборгованість пені за несвоєчасну сплату процентів. 
		Вказані грошові вимоги визнані ухвалою попереднього засідання від 17.11.2016 та включені до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі, у зв'язку з чим ПАТ АБ "Укргазбанк" визнано кредитором боржника на суму 173 125 624,61 грн., з яких 13 780 грн. - вимоги першої черги; 165 846 486,32 грн. - вимоги четвертої черги; 7 256 358,29 грн. - вимоги шостої черги.
		Як було з'ясовано судами при попередніх розглядах справи, заявлені ПАТ АБ "Укргазбанк" грошові вимоги до боржника складаються із заборгованості по процентам та пені за несвоєчасну сплату процентів (станом на 15.09.2016) в результаті неналежного виконання умов кредитного договору № 3/2010 від 02.04.2010.
		Так, на момент звернення ПАТ АБ "Укргазбанк" з грошовими вимогами до боржника у даній справі, у проваджені Господарського суду міста Києва знаходилася справа № 910/6688/16, порушена за заявою ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення з боржника коштів в сумі 110 174 928,11 грн. на підставі кредитного договору № 3/2010 від 02.04.2010. 
		Як вбачаться зі справи № 910/6688/16 ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Укрконцепт" про стягнення 110 174 928,11 грн. на підставі кредитного договору № 3/2010 від 02.04.2010, з яких: 97 098 301,05 грн. заборгованості по процентам за період з 04.02.2011 по 16.03.2016, 9 341 574,78 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 17.03.2015 по 16.03.2016, 3 735 052,28 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 17.03.2015 по 26.11.2015.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 у справі №  910/6688/16 стягнуто з боржника на користь кредитора 49 312 304,54 грн. процентів за користування кредитними коштами, 92 515,18 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 910/6688/16, рішення від 10.08.2016 змінено шляхом стягнення з боржника 49 312 304,54 грн. процентів за користування кредитними коштами, 8 616 000,60 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів, 3 042 062,77 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту та 114 386,96 грн. судового збору.
		Постановою від 31.10.2016 у справі № 910/6688/16 встановлено, що грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Укрконцепт" в сумі 47 785 996,51 грн. (проценти за користування кредитними коштами) за період з 04.02.2011 по 10.04.2013 не підлягають задоволенню з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності у відповідності до приписів ч. 4 ст. 267 ЦК України.
		Колегія суддів зазначає, що в постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2017 (якою скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у даній справі; справу № 910/15863/16 направлено на новий апеляційний розгляд) Вищий господарський суд України вказав на необхідність з'ясування обставин обтяження частини заявлених кредитором грошових вимог спливом строку позовної давності, що встановлено судовим рішенням позовного провадження у справі № 910/6688/16. 
		Разом з тим, скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та направляючи справу на новий апеляційний розгляд (встановлено, що судом апеляційної інстанції не було з'ясовано питання щодо позовної давності та необґрунтовано було вирішено, що зобов'язання боржника перед кредитором зі сплати кредитних коштів є припиненими, оскільки кредитор скористався своїм правом на дострокове повернення усієї суми кредиту) Вищий господарський суд України в постанові від 30.08.2017 зазначив, що чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Наявність судових актів про стягнення заборгованості не змінює первинного зобов'язання боржника, як не породжує і виникнення нового зобов'язання, а лише є підставою для примусового виконання відповідного спірного зобов'язання. Таким чином, судове рішення не припиняє грошових зобов'язань боржника і, як наслідок, не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. 
		При цьому, суд касаційної інстанції наголосив, що при новому розгляді апеляційному господарському суду необхідно врахувати зазначене, а також обов'язкові вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2017 у справі №910/15863/16, належним чином обчислити та визначити черговість задоволення спірних грошових вимог та розглянути справу у відповідній частині згідно з вимогами чинного законодавства.
		Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
		Дослідивши матеріали справи, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України надані в постановах від 19.04.2017 та 30.08.2017 колегією суддів встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2017 у справі № 910/6688/16 рішення від 10.08.2016 та постанову від 31.10.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Отже, обстави, встановлені в постанові Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 910/6688/16, зокрема, стосовно спливу строку позовної давності по зобов'язаннях боржника (заборгованості по процентам та пені) перед кредитором за період з 04.02.2011 по 10.04.2013, не мають преюдиціального значення для даної справи, в розумінні ст. 35 ГПК України, оскільки встановлені у рішенні, яке скасоване.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Разом з тим, слід відмітити, що звертаючись з апеляційною скаргою від 29.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" заперечуючи проти задоволення грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" у сумі 112 210 161,25 грн. не порушувало клопотання про застосування строків позовної давності, як і не подавало відповідне клопотання суду першої інстанції до винесення оскаржуваного рішення, тоді як, з заявою про застосування позовної давності ТОВ "Укрконцепт" звернулося лише при третьому розгляді апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, а саме 09.10.2017. При цьому, обґрунтовуючи неможливість подання даної заяви до суду першої інстанції боржник зазначає, що не повідомлявся належним чином про судові засідання в Господарському суді міста Києва, про існування даної справи дізнався з відкритих джерел, зокрема, офіційного сайту ВГСУ та Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Колегія суддів розглянувши заяву боржника про застосування строків позовної давності дійшла висновку про відмову у її прийнятті, оскільки ТОВ "Укрконцепт" не обґрунтувало належним чином неможливість подання даної заяви до суду першої інстанції, як і до суду апеляційної інстанції при попередніх переглядах оскаржуваної ухвали та з огляду на зазначене. 
		Відповідно до абз. 1, 3 підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
		За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. 
		Згідно абз. 2 підпункту 3.1 пункту 3 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
		Судовою колегією встановлено, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "Укрконцепт" рахується за адресою: 03083, м. Київ, проспект Науки, 54 на яку і направлялись процесуальні документи суду першої інстанції. Проте, ухвали Господарського суду міста Києва, зокрема, від 19.10.2017 та 01.11.2017 повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата. Отже, враховуючи наведене, ТОВ "Укрконцепт" було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи судом.
		Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна заява представника ТОВ "Укрконцепт" на ознайомлення з матеріалами справи від 02.11.2016 (а.с. 201-203, т.1), з якої вбачається, що останній був ознайомлений з матеріалами справи 09.11.2016, тоді як ухвала попереднього засідання була винесена 17.11.2016, а отже боржник мав достатньо часу для звернення до місцевого господарського суду з заявою про застосування строків позовної давності до прийняття оскаржуваної ухвали, проте даним правом останній не скористався. До того ж, слід відмітити, що з заявою про визнання вимог кредитора в розмірі 112 210 161,25 грн. ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулось 13.10.2016 (а.с. 109, т. 1), з чого слідує, що ТОВ "Укрконцепт" ознайомлюючись з матеріалами справи (09.11.2016) було ознайомлене з даною заявою та мало можливість подати відповідні заперечення та клопотання. Таким чином, твердження скаржника стосовно того, що останній не повідомлявся належним чином про судові засідання в Господарському суді міста Києва та не був обізнаний про існування даної справи є необґрунтовані, оскільки суперечать матеріалам справи.
		Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі "Відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від  22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно вимог статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		Відповідно до вимог ч. ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 
		З огляду на встановлене, враховуючи, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та беручи до уваги, що боржником було заявлено про сплив строку позовної давності лише в суді апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваної ухвали в третій раз (09.10.2017), та належним чином не обґрунтовано причин неможливості подання такої заяви в суді першої інстанції, до вимог ПАТ АБ "Укргазбанк", як конкурсного кредитора у справі № 910/15863/16, не може застосовуватись позовна давність.
		Перевіривши матеріали справи та заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог до боржника на суму 112 210 161,25 грн., з яких: 105 997 079,82 грн. - проценти за користування кредитними коштами за період з 04.02.2011 по 15.09.2016 та 6 213 081,43 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, та пені за несвоєчасне погашення кредиту (як було встановлено в ході розгляду справи судами) колегія суддів встановила наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2010 між Банком та боржником (позичальник) укладено кредитний договір № 3/2010 (далі - договір), за умовами якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 100  000  000,00 грн. на строк з 02.04.2010 по 27.11.2014 зі сплатою 20% річних для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами (розділ І).
		Відповідно до п. 3.2 договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок, відкритий в АБ "Укргазбанк" відповідно до графіку погашення кредиту. Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.
		Згідно графіку погашення кредиту (додаток № 1 до договору) виплата суми кредиту здійснюється черговими платежами у сумі 1   960   784,32   грн. (№№1-50) та у сумі 1 960 784,00 грн. (№ 51), дати (число, місяць, рік) здійснення яких вказані в наведеному графіку.
		Нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1 договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт-факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році (п. 3.3 договору). 
		Відповідно до п. 3.4 договору проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання договору на рахунок, вказаний в договорі. У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
		Пунктом 3.5 договору сторонами погоджено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процента ставка встановлюється в розмірі 30% річних. 
		Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки 30% річних. 
		Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення. 
		Згідно з п. 3.6 договору у випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.
		Згідно п. 9.11 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
		В силу ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст.525 ЦК України, не допускається.
		Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Частиною 1 статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		В силу ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Приписами ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Таким чином, враховуючи, що боржник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 3/2010 від 02.04.2010 (що встановлено судовим рішенням у справі № 22/352), ПАТ АБ "Укргазбанк" правомірно звернувся до місцевого господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 112 210 161,25 грн. з яких: 105 997 079,82 грн. - проценти за користування кредитними коштами за період з 04.02.2011 по 15.09.2016 та 6 213 081,43 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, та пені за несвоєчасне погашення кредиту. При цьому, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що  кредиторські вимоги Банку підлягають визнанню (за результатами попереднього засідання суду) в сумі 173 125 624,61 грн., з яких: 13 780,00 грн. - вимоги першої черги, 165 846 486,32 грн. - вимоги четвертої черги, а 7 265 358, 29 грн.- вимоги шостої черги. 
		За наведеного в постанові, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/15863/16 судовою колегією не встановлено. 
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" судом не вбачається.
		В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
		 
		Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд, -     
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконцепт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/15863/16 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/15863/16 залишити без змін. 
		3. Матеріали справи № 910/15863/16 повернути до Господарського  суду міста Києва.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.    
		 
		Повний текст постанови складено 18.10.2017. 
		 
		Головуючий суддя                                                             А.А. Верховець 
		 
		Судді                                                                                В.В. Андрієнко
		 
		                                                                                С.О. Алданова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...