Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12928/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2017. Зареєстровано: 19.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2017.
Дата набрання законної сили: 30.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		10 жовтня 2017 року                                       № 826/12928/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у скороченому провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання протиправними дій що виявились у відмові надати інформацію, а саме: копії всіх договорів (з усіма додатками), що були укладені між ПАТ «Державний ощадний банк України» (з урахуванням всіх філій) та ТОВ «Сучасні платіжні рішення»; зобов'язання надати протягом п'яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням запитувану інформацію
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання протиправними дій що виявились у відмові надати інформацію, а саме: копії всіх договорів (з усіма додатками), що були укладені між ПАТ «Державний ощадний банк України» (з урахуванням всіх філій) та ТОВ «Сучасні платіжні рішення»; зобов'язання надати протягом п'яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням запитувану інформацію.
		Позов обґрунтовано тим, що в порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідачем не надано відповідь по суті звернення позивача.
		Відповідач письмових пояснень по суті позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Державний ощадний банк України» з запитом від 23.03.2016 про надання публічну інформацію, а саме копії всіх договорів (з усіма додатками), що були укладені між ПАТ «Державний ощадний банк України» (з урахуванням всіх філій) та ТОВ «Сучасні платіжні рішення».
		Листом від 11.04.2016 ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомив позивача , що він, не є розпорядником публічної інформації, запитувана інформація є комерційною таємницею, а відтак запит не підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. 
		Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Частиною ж 1 статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено поняття публічної інформації як відображеної та задокументованої будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.          Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Як встановлено ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, можна виділити такі ознаки публічної інформації:
		1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;
		2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;
		3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;
		4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;
		5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
		Таким чином, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
		Запитувана позивачем інформація не є продуктом створеним відповідачем у процесі виконання своїх обов'язків, отже така інформацію в даному випадку не є публічною інформацією в розумінні вказаного вище Закону. 
		За змістом ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), скарги і заяви (клопотання) й останніми є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
		Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
		Положеннями статті 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
		Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
		Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
		Оскільки на запит від 23.03.2016  надано відповідь листом від 11.04.2016, отже у строк визначений згадуваними нормами Закону.
		Відповідно до ст.. 21 Закон  України «Про інформацію» інформацією  з обмеженим доступом є конфіденційна,  таємна та службова інформація. 
		Конфіденційною є інформація про  фізичну  особу,  а  також  інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.  Конфіденційна інформація може поширюватися  за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов,  а також в  інших випадках, визначених законом. 
		Відносини, пов'язані   з   правовим   режимом  конфіденційної інформації, регулюються законом. 
		Порядок віднесення інформації до таємної або службової,  а також порядок доступу до неї регулюються законами.
		Враховуючи, що позивачем запитувались копії господарських договорів відповідача з ТОВ «Сучасні платіжні рішення» на думку суду така інформація є інформацією з обмеженим доступом, а відтак позивачу правомірно відмовлено у наданні копій господарських договорів.
		Щодо посилання позивача на п. 5-1 ч. 4 згадуваної статті Закону України «Про інформацію», відповідно до якої до   інформації   з  обмеженим  доступом  не  можуть  бути віднесені такі відомості:  щодо  діяльності  державних  та  комунальних  унітарних підприємств,  господарських  товариств, у статутному капіталі яких більше   50   відсотків   акцій   (часток)  належать  державі  або територіальній  громаді,  а  також  господарських  товариств, 50 і більше  відсотків  акцій  (часток)  яких  належать  господарському товариству,  частка  держави  або  територіальної  громади в якому становить  100 відсотків, що підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону;
		З системного на налізу викладеного вбачається, що до   інформації   з  обмеженим  доступом  не  можуть  бути віднесені  відомості щодо діяльності вказаної категорії товариств, що підлягають обов'язковому оприлюдню відповідно до закону.
		Проте копії господарських договорів не є інформацією, що підлягає обов'язковому оприлюдненню. 
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
		Позивачем не наведено та судом не встановлено, наявності обставин визначених ст. 4 Закону України «Про звернення громадян», які є підставою для визнання протиправною, в даному випадку, бездіяльності відповідача щодо вирішення його скарги.
		Отже, запитувана позивачем інформація не є публічною інформацією, оскільки позивачем запитувались копії господарських договорів, то запитувана інформація становить комерційну таємницю та не є інформацією, що підлягає обов'язковому оприлюдненню, а відтак відповідач відмовляючи у наданні запитуваної інформації не допустив порушень вимог Закону України "Про звернення громадян".
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 183-2, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити в задоволенні позову.
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                 В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...