Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16687/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2017. Зареєстровано: 19.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2017.
Дата набрання законної сили: 12.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________
		Справа №640/16687/16-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11кп/790/1627/17 Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ч.2 ст.121 КК України     
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
		- головуючого     ОСОБА_2 ,
		- суддів:     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		- при секретарі     ОСОБА_5 ,
		- за участю прокурора     ОСОБА_6 ,
		- захисника     ОСОБА_7 ,
		- обвинуваченого     ОСОБА_8 ,
		- перекладача     ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкова кримінальне провадження №11кп/790/1627/17 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2017 року, -
		ВСТАНОВИЛА:
		Цим вироком
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхнеуральська Челябінської області Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, росіянина, непрацюючого, маючого двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але постійного місця проживання не має, раніше не судимого,-
		засуджено за ч.2 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.
		Як встановив суд, ОСОБА_8  12 серпня 2016 року, в період часу з 12.30 до 14.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в ході конфлікту з раніше знайомим йому ОСОБА_10 , діючи згідно раптово виниклого злочинного умислу, спрямованого на спричинення ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, наніс йому численні удари тупим твердим довгуватим предметом зі значною силою в область голови не менше 16 ударів, в область тулуба не менше 7 ударів, в область кінцівок не менше 6 ударів, чим спричинив ОСОБА_10 згідно висновку судово-медичної експертизи № 85/2331-Дм/16 від 04.10.2016 року тілесні ушкодження: в області голови - крововилив в м`які покрови голови з боку внутрішньої їх поверхні (у скроневій області справа, потиличній області справа, в лобно-скроневої області зліва), крововилив в праву та ліву скроневі м`язи, крововилив з боку слизової оболонки внутрішньої поверхні правої половини верхньої та нижньої губи, забитої рани та синця в лобній області зліва, забитих ран (2) в проекції зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, забитих ран (2) в лівій скроневій області, синців в правій та лівій периорбітальних областях, синців на лівій ушній раковині, садни та синця на правій ушній раковині, синця в проекції правого кута нижньої щелепи, садна в проекції надперенісся та лівого кута нижньої щелепи; в область тулуба - прямі переломи 6-8 ребер зліва по лінії лопатки з крововиливами під простінковою плеврою; перелом лівої лопатки з крововиливами, що розшаровуються в м`які тканини по периферії; синець на передній поверхні лівої половини грудної клітини, в проекції 3-4 міжреберній по середньо ключичній лінії, синець та садна на передній поверхні правої половини грудної клітини, в проекції правої реберної дуги, синець та садна в проекції лівої реберної дуги по середній під м`язовій лінії, синець та садни на задній поверхні лівої половини грудної клітини, на всій протязі проекції лівої лопатки, з переходом на зовнішню поверхню проекції лівого плечового суглоба та ліве плече в верхній та середній третинах; кінцівок - забиті рани на тильній поверхні лівої кісті у основи п`ясних кісток 3-5 пальців та на тильній поверхні лівої кісті в середній третині п`ясної кістки 2-го пальця, синець на тильній поверхні лівої кісті, в проекції 3-5 п`ясних кісток, синці на зовнішній поверхні правого плеча на всій протязі, синці та садни на всій протязі розгинальних поверхонь обох передпліч з наявністю масивних крововиливів в підлеглі м`які тканини, синця на передній поверхні верхньої третини лівого стегна з наявністю масивного крововиливу в підлеглі м`які тканини, синці на передній поверхнях середніх третин обох стегон. Поєднана травма тіла, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння, ускладнилася в своєму розвитку шоком та була безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10 . 
		Внаслідок отриманих зазначених травм, спричинених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на протязі десятків хвилин з моменту їх заподіяння.
		Між поєднаною травмою тіла і настанням смерті ОСОБА_10 наявний прямий причинний зв`язок.
		В апеляційних скаргах: 
		- прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого в наслідок м`якості. Зазначив, що суд не в повному обсязі врахував обставини вчинення засудженим кримінального правопорушення, а саме, нанесення множинних ударів в різні ділянки тіла потерпілого, в тому числі в життєво-важливі частини тіла, наслідки, що настали у виді тяжких тілесних ушкоджень в потерпілого, а також наявність обставини, яка обтяжує покарання. Просить вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України покарання - 9 років позбавлення волі;
		- обвинувачений посилається на неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначив, що обвинувальний вирок ґрунтується лише на показах свідка ОСОБА_11 , який неодноразово судимий. Просить вирок суду скасувати та виправдати його у зв`язку з непричетністю до вчинення кримінального правопорушення;
		- захисник посилається на неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону України. Зазначив, що висновки суду ґрунтуються на доказах, які є недопустимими. Зокрема, при огляді місця події було складено протокол огляду трупу, під час якого було вилучено ряд речових доказів, які відповідно до ч.7 ст.237 КПК України є тимчасово вилученими речами. Однак, у порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України, слідчим чи прокурором не було надано суду даних про те, що на вилучені речові докази було накладено арешт чи вони були поверненні власникові, а тому всі процесуальні дії проведенні з ними і їх результати є недопустимими доказами, зокрема експертизи які проводилися з використанням цих речей і на які суд послався у своєму вироку. Стверджує, що огляд трупа проводився з істотним порушенням прав та свобод людини, оскільки, у порушення вимог ст.233 КПК України, ця процесуальна дія була проведена в житловому приміщення без вмотивованої ухвали слідчого судді. Наголонує, що показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суперечать висновкам судово-медичної експертизи №4618-ая/16 від 13.09.2016 року, оскільки зазначені свідки стверджували, що на руках ОСОБА_8 були садна та кров, однак відповідно до висновку зазначеної експертизи тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 не встановлено; показання свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_8 наніс потерпілому ОСОБА_10 близько 5-6 ударів, суперечать висновку судово-медичної експертизи №85/2331-Дм/16 від 16.09.2016 року, відповідно до якої ОСОБА_10 було завдано не менше 16 ударів в область голови, не менше 7 ударів в область тулуба, не менше 6 ударів в область кінцівок, а тому показання свідка ОСОБА_11 не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження в частині кількості нанесених ударів, а також предметом, яким наносилися зазначені ударі, оскільки свідок вказав, що ОСОБА_8 наносив удари дерев`яним стільцем, однак суд дійшов до висновку, що потерпілому наносилися удари також металевою ручкою. Вважає, що показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 містять істотні суперечності, оскільки відповідно до показань свідка ОСОБА_14  ОСОБА_8 в проміжок часу з 12-40 до 13-10 вийшов з під`їзду та потім сидів біля лавки, однак ОСОБА_11 не пам`ятає о котрій годині вони виходили. Зазначив, що висновки судово-медичної експертизи №2331-Дм/16 від 13.08.2016 року не відповідають висновкам судово-медичної експертизи №85/2331-Дм/16 від 16.09.2016 року, оскільки відповідно до першої експертизи смерть потерпілого настала за 2-4 години до проведення огляду трупа, а за висновком другої експертизи - смерть потерпілого могла настати в період часу з 12-00 години по 16-00 годину. На думку захисника, відповідно до висновків судово-імунологічних експертиз, походження крові від громадянина ОСОБА_10 не виключається, як не виключається її походження також і від ОСОБА_8 та ОСОБА_11 за наявності у них тілесних ушкоджень. З урахуванням зазначеного, вважає, що суд визнав ОСОБА_8 винним на підставі імовірності того, що виявлена кров на речових доказах належить саме ОСОБА_8 , всупереч тому, що дана кров може належати також, як потерпілому ОСОБА_10 так і свідку ОСОБА_11 . Наголосив, що свідок ОСОБА_11 було неодноразово притягнуто до кримінальної відповідальності, що викликає сумніви в правдивості його показань. Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про задоволення їхніх апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчинені ним кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.2 ст.121 КК України ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильною.
		Доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування вироку і спростовуються сукупністю доказів.
		Потерпіла ОСОБА_15 показала, що 12 серпня 2016 року близько 15-16 годин вона дзвонила по телефону своєму батькові, ОСОБА_10 , але слухавку ніхто не взяв. Після цього вона разом з бабусею - ОСОБА_16 пішли до квартири батька за адресою: АДРЕСА_3 , де виявили його без ознак життя, у зв`язку з чим викликали працівників швидкої медичної допомоги та поліції. 
		Про це ж показала в суді свідок ОСОБА_16 . 
		Свідок ОСОБА_11 показав, що 11 серпня 2016 року він вживав спиртні напої разом з ОСОБА_10 в квартиріостаннього за адресою : АДРЕСА_3 , та залишився там на ніч. Зранку 12 серпня 2016 року до них прийшов ОСОБА_8 , який приніс пляшку вина, а горілка в них залишалася. Вони стали вживати спиртні напої, в процесі чого ОСОБА_8 двічі ходив за горілкою. Потім він, ОСОБА_11 , не зміг знайти свій телефон, який пропав. ОСОБА_10 запідозрив що телефон взяв ОСОБА_8 , на що ОСОБА_8 образився та став бити ОСОБА_10 руками та ногами по голові та тулубу. Він, ОСОБА_11 , розняв їх, вони примирилися та випили. Але ОСОБА_10 ще раз попрохав ОСОБА_8 повернути телефон, на що ОСОБА_8 знову став його бити, схватив табурет та став наносити удари табуретом, коли табурет зламався, то ОСОБА_8 став наносити удари ніжкою від табурету, при цьому ОСОБА_10 лежав на дивані. Після чого, ОСОБА_11 заспокоїв ОСОБА_8 і вони разом у двох вийшли з квартири ОСОБА_10 . Коли вони уходили ОСОБА_10 був живий, але побитий. З під`їзду вони вийшли разом з ОСОБА_8 , який залишився спати на лавочці біля під`їзду, а він поїхав додому. 
		Відповідно даним протоколу пред`явлення особи для впізнання, свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка 12 серпня 2016 року застосувала фізичне насильство до потерпілого ОСОБА_10 , у тому числі, нанісши останньому удари ніжкою від табурету (т.1 а.с.137-140).
		За даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.09.2016 року, в ході цієї слідчої дії свідок ОСОБА_11 , з виходом на місце злочину, розповів та продемонстрував, яким чином ОСОБА_8 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_10 (т.1 а.с.141-154).
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №85/2331-Дм/16 від 16.09.2016 року, показання свідка ОСОБА_11 надані ним в ході слідчого експерименту повною мірою не розкривають механізму, кількість і локалізацію заподіяння тілесних ушкоджень, які мали місце на трупі потерпілого. Наявні відомості в показаннях свідка відповідають судово-медичним даним в частині локалізації тілесних ушкоджень, які мали місце в області верхньої частини тіла потерпілого.
		За таких даних, твердження у скарзі захисника про наявність суперечностей у показаннях свідка ОСОБА_11 є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищенаведеними висновками судово-медичної експертизи №85/2331-Дм/16 від 16.09.2016 року про те, що надані свідком ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту показання відповідають судово-медичним даним в частині локалізації тілесних ушкоджень області верхньої частини тіла потерпілого. 
		Що стосується показань свідка ОСОБА_11 про нанесення ОСОБА_8 меншої кількості ударів потерпілому, то це свідчить про неправдивість показань свідка щодо застосування фізичного насильства саме обвинуваченим.
		Свідок ОСОБА_17 , сусідка потерпілого ОСОБА_10 , показала, що 12 серпня 2016 року, біля 06.00 годин, вона піднімалася на ліфті дому АДРЕСА_4 , разом з ОСОБА_8 в руках у нього була пляшка вина. ОСОБА_8 пішов до квартири АДРЕСА_5 , де проживав ОСОБА_10 . Біля 12.30 годин вона пішла з дому у справах, а повернулась о 15.00 годині, і біля під`їзду побачила ОСОБА_8 , який лежав на землі в кущах за лавочкою, руки якого були у крові. На пропозицію прибувших за її викликом працівників швидкої медичної допомоги поїхати до лікарні ОСОБА_8 відмовився та вів себе грубо. Біля 16.00 годин, вона бачила ОСОБА_8 , який спав на лавочці біля 3 під`їзду.
		За даними протоколу пред`явлення особи для впізнання свідок ОСОБА_17 впізнала ОСОБА_8 , як особу, яка заходила до квартири ОСОБА_10 12 серпня 2016 року та якій вона викликала швидку медичну допомогу (т.1 а.с.121-126).
		Допитані в якості свідків працівники бригади швидкої медичної допомоги ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кожен окремо показали, що 12 серпня 2016 року, біля 15.00 годині, вони приїздили на виклик за адресою: АДРЕСА_4 , де біля під`їзду лежав раніше йому не знайомий ОСОБА_8 в стані сильного алкогольного сп`яніння, який вів себе агресивно, погрожував побити, на його руках були сліди крові, на його обличчі крові не побачили. ОСОБА_8 не розумів де він наразі знаходиться, в Харкові або в Дніпрі, що з ним трапилось і де він пив, до лікарні їхати відмовився.
		Згідно даним протоколу огляду місця події від 13.08.2016 року в квартирі АДРЕСА_2 , було виявлено труп ОСОБА_10  з ознаками насильницької смерті (т.1 а.с.118-120).
		За висновками судово-медичної експертизи №2331-Дм/16 від 13.08.2016 року, які встановили у ОСОБА_10  зазначені вище тілесні ушкодження, що спричинили настання смерті потерпілого, ці ушкодження утворилися прижиттєво, в термін обчислюємий десятками хвилин до настанні смерті, внаслідок травматичних впливів предметами індивідуальні особливості травмуючи поверхонь яких в ушкодженнях не відобразилися. Поєднувана травма тіла носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть потерпілого настала в період часу за 2-4 години до огляду трупа на місці події (т.1 а.с.185-189).
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №85/2331-Дм/16 від 16.09.2016 року встановлені у громадянина ОСОБА_10 тілесні ушкодження голови, тулубу, кінцівок, що спричинили смерть останнього, утворилися прижиттєво, в термін обчислюємий десятками хвилин до настанні смерті внаслідок травматичних впливів предметами індивідуальні особливості травмуючи поверхонь яких в ушкодженнях не відобразилися, при цьому кількість травматичних впливів в області голови було не менше 16-ти, в області тулуба менше 7-ми, області кінцівок не менше 6-ти. Поєднувана травма тіла носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Будь-яких судово-медичних даних за якими можна будо б судити щодо послідовності нанесення тілесних ушкоджень потерпілому немає. Смерть потерпілого настала в період часу за 2-4 години до огляду трупа на місці події, однак враховуючи інтервал, який відповідно до методу встановлення давності смерті, в даному випадку складає приблизно 3-х годин, смерть ОСОБА_10 могла настати в період з 12-00 години по 16-00 годину 12 серпня 2016 року (т.1 а.с.177-183).
		Твердження захисника про наявність суперечностей у висновках зазначених вище судово-медичних експертиз в частині часу настання смерті потерпілого - є безпідставними.
		Висновок судово-медичної експертизи №85/2331-Дм/16 від 16.09.2016 року, не суперечить висновку експертизи №2331-Дм/16 від 13.08.2016 року, а доповнює, уточнює його, конкретизуючи більш точно час настання смерті потерпілого з урахуванням запропонованому C.Henssge методу встановлення давності смерті та даних, які були отриманні під час досудового розслідування.
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_18 повністю підтвердив правильність та об`єктивність наданих ним при проведенні судово-медичних експертиз № 2331-Дм/16, 85/2331-Дм/16, 88/2331-Дм/16 висновків щодо часу заподіяння тілесних ушкоджень, їх кількості, механізму заподіяння, локалізації, тяжкості, причини і часу настання смерті, зазначивши, що всі встановлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження - є поєднаною травмою тіла, носить ознаки тяжкого тілесного ушкодження і саме ця поєднана травма тіла стала причиною його смерті.
		Із висновків судово-медичної експертизи №88/2331-Дм/16 від 04.10.2016 року, які підтвердили висновки судово-медичних експертиз №2331-Дм/16 та №85/2331-Дм/16, слідує, що всі виявлені на трупі ОСОБА_10 тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок багаторазових ударних впливів наданими на експертизу, як дерев`яною так і металевою палками, які були вилучені з місця огляду місця пригоди (т.1 а.с.192-197).
		За висновками судово-цитологічних експертиз №1084-Ц/2016 від 13.09.2016 року, №1112-Ц/2016 від 16.09.2016 року, №1111-Ц/2016 від 16.09.2016 року, в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин з пальців обох рук підозрюваного ОСОБА_8 , на металевій палиці, дерев`яній відламаній ніжці, вилучених при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено кров людини, походження якої, як від потерпілого ОСОБА_10 , так і від підозрюваного ОСОБА_8 не виключається (т.1 а.с.156-160, 163-167, 170-174).
		Згідно з висновків судово-імунологічних експертиз №2006-И/16 від 23.09.2016 року, №2007-И/16 від 23.09.2017 року, №2002-и/16, №2003-и/16, №2004-и/16, №2000-и/16, №2001-и/16 від 23.09.2016 року, №2009-и/16, №2008-и/16 від 29.09.2016 року, у змиві на марлі з підлоги кімнати біля дивана, на фрагменті тканини з підодіяльника, у змивах на марлі з долонної поверхні лівої та правої рук, стопи правої ноги, зовнішньої поверхні кисті правої та лівої рук ОСОБА_8 , на шортах та футболці ОСОБА_8 , походження крові від ОСОБА_10 не виключається. При цьому походження даної крові не виключається як від ОСОБА_8 так і вкраплення від ОСОБА_11 при наявності у них тілесних ушкоджень (т.1 а.с.200-202, 225-226, 204-205, 207-209, 213-214, 217-218, 221-222, 230-231, 233-234).
		Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд визнав ОСОБА_8 винним у злочині на підставі імовірності того, що виявлена кров на речових доказах належить саме ОСОБА_8 , всупереч тому, що дана кров може належати також, як потерпілому ОСОБА_10 так і свідку ОСОБА_11 є помилковими, а тому - необґрунтованими.
		Як слідує зі змісту вироку, суд, дослідивши та оцінивши висновки вищевказаних судово- цитологічних і імунологічних експертиз, у тому числі висновок судово-медичної експертизи №4618-ая /16 від 13.08.2016 року (т.1 а.с.190) про відсутність у ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень, та встановивши, що на момент вчинення злочину у свідка ОСОБА_11 були відсутні тілесні ушкодження, дійшов обґрунтованого висновку про те, що виявлені на місці вчинення злочину, у тому числі на дерев`яній ніжці стільця, металевій палиці, а також на предметах одежі обвинуваченого, у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин рук ОСОБА_19  і на його тілі сліди крові походять саме від потерпілого ОСОБА_10 , а не від обвинуваченого, і ці докази у сукупності з іншими належними та допустимими доказами безперечно доводять винуватість ОСОБА_19 у вчиненні ним за вищевказаних обставин інкримінованого йому злочину.
		Доводи апеляційної скарги захисника про проведення огляду трупа та вилучення речових доказів під час огляду місця події з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому всі проведенні з цими доказами процесуальні дії і їх результати, зокрема експертизи, є недопустимими доказами  позбавлення підстав.
		Відповідно до ч.2 ст.238 КПК України огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.
		Згідно з положеннями ч.ч.2, 5 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. При проведенні огляду дозволяється вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. 
		Відповідно до ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті.
		З даних протоколу від 12.08.2017 року вбачається, що огляд трупа громадянина ОСОБА_10 проводився одночасно з оглядом місця події: за адресою АДРЕСА_3 за участю двох понятих, судово-медичного експерта, у присутності та за добровільною згодою власника житла ОСОБА_16 , про що остання власноруч письмово підтвердила в протоколі (т.1 а.с.98). Під час огляду було вилучено дерев`яну ніжку, металеву палицю, фрагмент тканини ковдри, марлеві тампони зі змивами з полу кімнати, в присутності вищевказаних осіб, від яких ніяких зауважень не надійшло.
		Зазначене свідчить про те, що огляд трупа від 12.08.2017 року був проведений відповідно з вимогами вищенаведених норм кримінального процесуального закону, речові докази отриманні в установленому законом порядку, без порушення прав та свобод людини, а тому суд першої інстанції правильно визнав їх допустимими, як і результати їх дослідження, що містяться у відповідних висновках судових експертизах.
		Що стосується не накладення на вищевказані речові докази арешту в порядку ч.5 ст.171 КПК України, то це не є істотним порушенням прав і свобод людини у сенсі ст.87 КПК України і не тягне визнання їх недопустимими.
		Доводи захисника щодо суперечностей показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 суд першої інстанції проаналізував та надав їм належну оцінку зазначивши, що свідчення ОСОБА_14 не суперечать іншим показанням, а також доказам у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до її показань вона бачила ОСОБА_8 біля під`їзду о 13-00 годині, що не суперечить показам самого обвинуваченого та свідка ОСОБА_11 , оскільки вони пояснили, що двічі виходили з квартири ОСОБА_10 за горілкою.
		Доводи скарг захисника і обвинуваченого про наявність сумнівів у правдивості показань свідка ОСОБА_11 у зв`язку з неодноразовим притягненням останнього до кримінальної відповідальності, позбавлення підстав.
		Згідно вимог ч.2 ст.96 КПК України для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
		Як слідує із матеріалів провадження сторона захисту не надала суду даних, передбачених ч.2 ст.96 КПК України, які б підтверджували нечесність свідка ОСОБА_11 .
		Не надано таких даних і суду апеляційної інстанції.
		У матеріалах провадження також відсутні дані про засудження свідка ОСОБА_11 за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують його нечесність.
		Таким чином, сукупністю вищенаведених та інших доказів, на які є посилання у вироку, і які узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх об`єктивності, спростовуються доводи апеляційних скарг обвинуваченого та захисника про непричетність ОСОБА_8 до вищевказаного кримінального правопорушення, за яке його засуджено. 
		Належним чином дослідивши і оцінивши зібрані у провадженні докази, у їх сукупності, які безумовно викривають ОСОБА_8 у вчиненому, суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення обвинуваченим цього кримінального правопорушення і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.121 КК України.
		Вважати цей висновок неправильним, як про це зазначено в скарзі обвинуваченого, підстав не має.
		Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б вплинути на правильність висновків суду і були б підставою для скасування вироку, також не встановлено.
		Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено згідно з вимогами ст.65 КК України.
		При цьому враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, потребує лікування від алкогольної залежності, хоча і має місце реєстрації, однак там не мешкає, обтяжуючу покарання обставину  вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, а також пом`якшуючу покарання обставину  наявність у обвинуваченого неповнолітніх дітей.
		Посилання у скарзі прокурора на те, що при призначенні покарання суд не врахував у повному обсязі обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме, нанесення множинних ударів в різні ділянки тіла потерпілого, наслідки, що настали у виді тяжких тілесних ушкоджень у потерпілого - є безпідставними.
		Приписи ст.65 КК України не містять вимог до суду враховувати вищевказані обставини при призначенні особі покарання.
		Таким чином вважати призначене обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за своїм розміром явно несправедливим через м`якість, як про це зазначив в своїй апеляційній скарзі прокурор, колегія суддів підстав не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
		УХВАЛИЛА:
		Вирок Київського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2017 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7  без задоволення. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим,- у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
		 
		Головуючий:
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...