Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 742/2207/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 19.10.2017. Зареєстровано: 20.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 1-кп/742/209/17 
		Єдиний унікальний № 742/2207/17 
		 
		   
		ВИРОК
		Іменем України
		         19 жовтня 2017 року                    місто Прилуки
		   Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальне провадження № 12017270210001140 по обвинуваченню  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Берестівка, Липоводолинського району Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого лікарем-хірургом КЛПЗ «Прилуцька ЦМЛ», одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		   за ч.1 ст.190 КК України, -
		ВСТАНОВИВ :
		   
		ОСОБА_6 , перебуваючи згідно наказу №76 Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька Центральна міська лікарня» від 01.08.2016 на посаді лікар-хірург, лікар-ендоскопіст, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами з місцевого бюджету, шляхом обману умисно приховав від старшої медичної сестри хірургічного відділення ОСОБА_7 , яка відповідає за ведення табелів обліку робочого часу, факт перебування за кодоном у період проходження циклу спеціалізації «Ендоскопія» в медичній академії післядипломної освіти м…Харків за період з 01.11.2016 до 30.11.2016, хоча фактично з 08.11.2016 на протязі 7 (семи) діб перебував за кордоном в країні Єгипет, м.Шарм-Ель-Шейх, в результаті ОСОБА_6 в табелі обліку робочого часу було відмічено перебування на курсах та незаконно виплачено кошти з місцевого бюджету в розмірі 424,01 грн., тим самим заподіявши збитки Прилуцькій міській раді.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 своєї вини за пред?явленним обвинуваченням не визнає повністю. Пояснив, що з 29 серпня по 28 грудня 2016 року проходив навчання в медичній академії післядипломної освіти м.Харкова по спеціалізації «Ендоскопія». Іспит здав на відмінно та отримав відповідний сертифікат, який здав у лікарню. Всі документи щодо відрядження (проїзд, проживання, звіт) також віддав відповідальним працівникам лікарні. Так, дійсно у той період коли перебував на курсах, з 08.11.2016 на 7 днів їздив у Єгипет, 5 з яких пропустив заняття. За період навчання від дійсно отримав заробітну плату. Проте ніяким обманним чином, будь-кого з працівників лікарні, а тим більше старшу медсестру, грошовими коштами в сумі 424,01 (як зарплата за листопад за 5 днів) не заволодівав. Його ніхто не зобов?язував звітувати про навчання, відвідування занять, та заробітну плату він повністю відпрацював, надавши в лікарню Сертифікат по спеціалізації «Ендоскопія». Вказану суму він відшкодував за порадою своїх колег. 
		Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_6 його вина у скоєному повною мірою доводиться показами свідків, а також дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами. 
		 
		Так, представник потерпілого Прилуцької міської ради в суді підтвердив, що КЛПЗ «Прилуцька ЦМЛ», де працює обвинувачений, фінансується з місцевого бюджету міської ради. Претензій до ОСОБА_6 вони не мають, оскільки він повністю відшкодував заподіяну їм шкоду.
		Свідок ОСОБА_8 , як головний бухгалтер Прилуцької ЦМЛ, у суді 
		підтвердила, що обвинувачений після проходження курсів у бухгалтерію здав документи в оригіналі (квитки на проїзд, за проживання в гуртожитку), авансовий звіт та йому проведені відповідні відшкодування, виплата добових за місяць. Крім того і за листопад 2016 року йому була нарахована та виплачена середня заробітна плати згідно табелю обліку робочого часу, який заповнила старша медсестра та підписаний і заввідділенням. Про перебування ОСОБА_6 у період курсів в Єгипті, він їм не повідомляв, та якби вони про це знали, то звісно б заробітна плата за ті 5 робочих днів йому б не нараховувалася. Про достовірність даних авансового звіту несе особа яка його заповнює. 
		Свідок ОСОБА_9 , як заступник головного бухгалтера Прилуцької ЦМЛ, у суді пояснила, що після повернення з курсів ОСОБА_6 надав авансовий звіт: направлення на навчання з витягом із наказу, документи на проживання, квитки на проїзд. У зв`язку чим були відшкодовані витрати, пов?язані з відрядженням. Щодо нарахування та перерахування на картку обвинуваченого зарплати вона ніякого відношення не має. Табель обліку робочого часу підписує старша медсестра та заввідділенням. Також у листопаді 2016 року ОСОБА_6 їй надав підтверджуючі документи на проживання, та йому було проведено авансовий платіж. Будучи у відрядженні за ним зберігалася середня зарплата. Вона не вважає себе потерпілою та обманутою. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , як держфінінспектор Держаудитслужби в Чернігівській області, яка проводила перевірку правильності нарахування та вплати зарплати, у тому числі, і ОСОБА_6 підтвердила, що зарплата за 5 робочих днів у листопаді 2016 року в розмірі 424,01 грн. йому була зайво нарахована та виплачена, оскільки він виїздив на 7 діб (2 дні вихідні) за кордон у м.Шарм Ель Шейх, але в табелі обліку робочого часу зазначено, що він увесь місяць був у відрядженні в м.Харків. За період коли обвинувачений був за кордоном зарплата не повинна нараховуватися, бо робота не виконувалася (не відпрацьований робочий час)  ст.1 ЗУ «Про оплату праці».
		Свідок ОСОБА_7 у суді підтвердила, що працюючи старшою медсестрою хірургічного відділення Прилуцької ЦМЛ у листопаді 2016 року вона заповнила табель обліку робочого часу, в якому про ОСОБА_6 відмічено  перебування на курсах. Табель підписувала вона та заввіділенням. Обвинувачений не повідомляв її що знаходився за кордоном у період курсів.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , як працюючий у листопаді 2016 року заввідділенням Прилуцької ЦМЛ підтвердив, тоді підписував табель обліку робочого часу коли ОСОБА_6 був на курсах у м.Харкові та не працював. За результатами навчання він повністю освоїв спеціалізацію «Ендоскопія». Обвинувачений йому не повідомляв, що відлучався за кордон і не зобов?язаний був звітувати про відвідування курсів. 
		Згідно наказу №76 Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька Центральна міська лікарня» від 01.08.2016 ОСОБА_6 прийнятий на роботу на посаду лікар-хірург, лікар-ендоскопіст (а.п. 59).
		Відповідно до наказу №81 КЛПЗ «Прилуцька Центральна міська лікарня» від 29.08.2016 ОСОБА_6 було відряджено до медичної академії післядипломної освіти м.Харкова з 29.08.2016 по 28.12.2016 з метою проходження циклу спеціалізації «Ендоскопія» (а.п. 46, 49, 63, 66, 68).
		Згідно копії табеля обліку робочого часу за листопад 2016 року вбачається, що обвинувачений значиться на курсах (а.п. 60). 
		Згідно розрахункових листків за листопад та грудень 2016 року ОСОБА_6 нарахована заробітна плата за листопад (аванс  1000,00 грн, зарплата  607,20 грн.)  а.п. 55-56. 
		   Відповідно до інформації ГУНП в Чернігівській області від 21.06.2017 № 1100/124/26/01-2017 ОСОБА_12 перетинав кордон 08.11.2016 в аеропорту Бориспіль-D на рейс до ОСОБА_13 (а.п. 61-62). 
		   Про вибуття ОСОБА_6 на курси до м.Харкова 29.08.2016 та прибуття його м.Прилуки свідчить також посвідчення про відрядження (а.п. 66, 68).
		   Згідно результатів перевірки визначення правильності нарахування та виплати заробітної плати, проведеної спеціалістом  головним держфініспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Північного офісу Держаудит служби в Чернігівській області ОСОБА_10 , підтвердженої нею в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_6 з 08.11.2016 виїздив на 7 діб за кордон в м.Шарм Ель Шейх, тоді як в табелі обліку робочого часу зазначено, що він увесь місяць був у відрядженні в м.Харкові до медичної академії післядипломної освіти і йому за увесь місяць нарахована заробітна плата виходячи із середньомісячної заробітної плати як за час перебування у відрядженні. Тобто, ОСОБА_6 зайво нараховано та виплачено заробітної плати за 5 робочих днів у листопаді 2016 року в сумі 424,01 гривні (а.п. 70-77). 
		Доводи захисту та обвинуваченого щодо відсутності потерпілого в даній справі, оскільки ніякого обману не було, суд вважає безпідставними з таких мотивів. 
		Згідно судової практики особливістю шахрайства вважається те, що особа, яку зазвичай позначають як потерпілого (це власник або особа, якій ввірене чи під охороною якої перебуває майно) і воля якої сфальсифікована обманом чи зловживанням довірою, бере безпосередню участь у передачі майна чи права на нього. Для кваліфікації скоєного як шахрайства не має значення рівень витонченості обману, ступінь обачності або, навпаки, легковажності потерпілого. Важливо лише, щоб у конкретній ситуації потерпілий не усвідомлював факту застосування щодо нього обману (зловживання довірою), щоб обманні дії винного були ефективними в аспекті успішного заволодіння чужим майном (правом на нього). Обов`язковою ознакою шахрайства визнається добровільність передачі майна чи права на нього; щоправда, така добровільність має умовний (уявний) характер, адже насправді дії зазначених осіб щодо передачі майна чи права на нього зумовлені тим, що вони введені в оману. Між діянням винного і помилкою потерпілої особи, яка передає майно, повинен бути причинний зв`язок.
		До суб`єктів обману при вчиненні шахрайства належать не лише власники, а й інші особи, уповноважені на вчинення юридично значущих дій стосовно майна. Введення таких осіб в оману дає підстави говорити про опосередковане вчинення шахрайства. Оскільки стаття 190 КК не вимагає, щоб особа, яка вводиться в оману при вчиненні шахрайства, і потерпілий від цього злочину (тобто той, кому заподіюється майнова шкода) збігались.
		   Тобто, ОСОБА_6 , не повідомляючи особам, які мають пряме відношення до складання документів щодо нарахування, перерахування та виплату заробітної плати, або ж розпорядника бюджетних коштів, що у період проходження курсів він 8 днів за власним бажанням (самовільно) був за кордоном, таким чином вчинив обман і незаконно отримав заробітну плату за той час, коли не відпрацював такий (не займався навчанням, у передбачений спосіб для проходження курсів підвищення кваліфікації). 
		    ОСОБА_6 , маючи можливість на отримання заробітної плати за листопад 2016 року починаючи з 09.12.2016 (що вбачається з розрахункового листка) не повідомив відповідальних осіб, які мають відношення до його заробітної плати, про невідпрацьовані ним 5 робочих дні. Та незаконно отримані кошти повернув лише після червня 2017 року, коли почалися перевірки по даному факту. Також, ОСОБА_6 заповнюючи 30.12.2016 звіт про використання коштів на відрядження, не вказав про свою поїзду за кордон. Така його бездіяльність свідчить про наявність умислу на отримання невідпрацьованої заробітної плати. 
		   Оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_6 в частині заволодінням обманним шляхом грошовими коштами Прилуцької міськради правильно кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). 
		   Добровільне повне відшкодування заподіяного збитку суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого (а.п. 81-82).
		   Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_6  судом не встановлено. 
		   Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_6 суд також враховує те, що він вчинив злочин невеликої тяжкості; особу винного, як такий, що виключно позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (а.п. 83, 88), вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.п. 83), має постійне місце проживання, сім?ю, займається суспільно-корисною працею, є молодий віком (а.п. 84), згідно досудової доповіді також позитивно характеризується, усвідомив неправильність своїх дій, жалкує про даний вчинок (а.п. 23-26). 
		Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів міра покарання обвинуваченому повинна бути обрана у межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу. 
		Цивільний позов не заявлено. 
		Речові докази та процесуальні витрати відсутні. 
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-371, 374 КПК України, -
		УХВАЛИВ :
		    ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) грн. 
		   Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу не обирати. 
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку. 
		   Копію вироку негайно вручити засудженому, прокурору та направити потерпілому.
		 
		       Головуючий: ОСОБА_14

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...