Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/48541/17-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2017.
Дата набрання законної сили: 09.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		Справа № 11-сс/796/4975/2017 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 170 КПК  Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2  
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4  
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 
		за участю прокурора ОСОБА_6 
		представника власника майна  адвоката ОСОБА_7 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргупрокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотанняпрокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна під час проведення 26-27.07.2017 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .
		Приймаючи рішення, слідчий суддя пославшись на необгрунтованість клопотання прокурора, необгрунтованість підстав у зв`язку із якими потрібно здійснити арешт, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати,постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на майно зазначене у ньому.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор зазначає, що слідчим 27.07.2017 року винесено постанову про визнання речей і предметів вилучених під час проведення 26-27.07.2017 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
		Далі прокурор вказує, що метою накладення арешту на зазначене майно є забезпечення збереження речових доказів, у зв`язку із чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
		Одночасно прокурор ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску такого строку зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею без виклику у судове засідання сторони обвинувачення, а копію ухвали слідчого судді отримано прокурором 14.09.2017 року. Апеляційна скарга подана до суду 22.09.2017 року.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника власника майна, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. 
		Клопотання прокурора щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню, оскільки, на переконання колегії суддів, цей строк пропущений з поважних причин.
		Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
		При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього. 
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні головного слідчого управління Генеральної прокуратури Україниперебувають матеріали кримінального провадження №42017000000000874, відомості про яке 22.03.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту натимчасово вилучене майно під час проведення 26-27.07.2017 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовлено.
		Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
		КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. 
		Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. 
		Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
		Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. 
		Так, представленими в апеляційний суд матеріалами провадження встановлено, що головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України розслідується кримінальне провадження № 42017000000000874, відповідно до фабули кримінального провадження, громадянин України ОСОБА_10 спільно з заступником керівника громадської організації «Цивільний корпус «Азов» ОСОБА_11 з погрозами застосування насильства вимагають у громадянина ОСОБА_12 грошові коштиу сумі 170 тисяч гривень.
		Враховуючи відсутність у матеріалах провадження обгрунтування необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_9 , який відповідно до доданих до клопотання матеріалів, не є фігурантом вказаних подій, жодного процесуального статусу не має, відсутні підстави для накладення арешту на наведене в клопотанні майно, яке йому належить.
		Відповідно до положень п.п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту на майно третіх осіб, з метою забезпечення речових доказів, проте прокурору клопотанні не доводить обґрунтованість таких вимог та мети, що виключає можливість накладення арешту. Не наведено таких обставин прокурором і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
		Таким чином, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
		Твердження прокурора про те, що вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу, оскільки стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано підстави у зв`язку із якими потрібно здійснити арешт майна та відповідність майна положенням ст. 98 КПК України, а саме яким критеріям ст. 98 КПК України відповідають годинники та грошові кошти, вилучені під час обшуку з урахуванням інкримінованих ОСОБА_10 та ОСОБА_13 ст.ст. 189 ч. 2, 27 ч. 5, 369 ч. 3 КК України.
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
		З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
		Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		 
		Поновити прокурору Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року.
		Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна під час проведення 26-27.07.2017 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 
		 ____________________ _______________________ ____________________
		 ОСОБА_2   ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...