Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/355/16-г/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2017. Зареєстровано: 22.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2017.
Дата набрання законної сили: 18.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 жовтня 2017 року Справа № 921/355/16-г/14 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
		головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л.  Шевчук С.Р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу   Приватного підприємства "Золотопотіцьке"на рішення  від та на постанову відГосподарського суду Тернопільської області 25.01.2017 Львівського апеляційного господарського суду 11.05.2017у справі Господарського суду№ 921/355/16-г/14 Тернопільської областіза позовомМалого приватного підприємства "Смолоскип"до1.  Приватного підприємства "Золотопотіцьке" 2.  ОСОБА_4 3.  ОСОБА_5провизнання недійсною нової редакції статуту підприємствау судовому засіданні взяли участь представники:
		- позивача  Іващук В.М.;- відповідачів 1. повідомлений, але не з'явився;  2. повідомлений, але не з'явився;  3. ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_5;ВСТАНОВИВ:
		16.06.2016 Мале приватне підприємство "Смолоскип" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Приватного підприємства "Золотопотіцьке", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсною нової редакції статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке", зареєстрованій Приватним нотаріусом Ляпуновою Ярославою Анатолієвною за реєстраційним записом                  № 16411050023000119 від 13.04.2016.
		Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2017 у справі № 921/355/16-г/14 (суддя Руденко О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 (колегія суддів у складі: Матущак О.І. - головуючий суддя, судді Дубник О.П., Зварич О.В.), визнано недійсною нову редакцію статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке", затверджену рішенням власника № 11-к від 11.04.2016, зареєстровану приватним нотаріусом Ляпуновою Ярославою Анатолієвною за реєстраційним записом № 16411050023000119 від 13.04.2016.
		Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Приватне підприємство "Золотопотіцьке" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі                  № 921/355/16-г/14, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
		Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
		Мале приватне підприємство "Смолоскип" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Приватного підприємства "Золотопотіцьке" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі                  № 921/355/16-г/14 залишити без змін.
		ОСОБА_5 надав письмові пояснення до касаційної скарги, в яких посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. 
		Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
		06.10.2017 та 11.10.2017 від Приватного підприємства "Золотопотіцьке" в особі директора ОСОБА_4 надійшли ідентичні за змістом заяви про відмову від касаційної скарги Приватного підприємства "Золотопотіцьке".
		ОСОБА_5 заперечує проти задоволення заяв про відмову від касаційної скарги Приватного підприємства "Золотопотіцьке".
		Відповідно до ст. 1116 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.
		Заслухавши представників сторін та дослідивши мотиви поданих заяв, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі ч. 6 ст. 22, ч. 2 ст. 1116 ГПК України не знайшла підстав для їх задоволення, прийнявши до уваги той факт, що такі дії можуть спричинити порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших учасників судового процесу.
		Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, що згідно із статутом Приватного підприємства "Золотопотіцьке", затвердженого рішенням загальних зборів № 1 від 27.02.2014, засновником Приватного підприємства "Золотопотіцьке" було Мале приватне підприємство "Смолоскип", а розмір статутного капіталу Приватного підприємства "Золотопотіцьке" становив  5 000 000,00 грн. 
		Відповідно до статуту Малого приватного підприємства "Смолоскип" дане приватне підприємство було створене на базі особистої власності та діяло за рішенням засновника ОСОБА_4. 
		10.03.2016 між Малим приватним підприємством "Смолоскип" в особі директора ОСОБА_4 та громадянином України ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі № 1/28/16 Приватного підприємства "Золотопотіцьке".
		Пунктом 2.9 договору передбачено, що процедура переходу частки у статутному капіталі підприємства реалізовується за наступною схемою: 80 % частки переходить покупцеві, 20 % залишається за продавцем, але продавець надає нотаріально підготовлене рішення про відступлення 20 % частки в статутному капіталі на користь покупця на момент оплати ціни договору.
		11.04.2016 між сторонами укладено додаток до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі № 1/28/16 приватного підприємства, згідно із умовами якого п. 2.9 договору викладено у наступній редакції: "Після підписання додатку, процедура переходу частки у статутному капіталі підприємства реалізується за наступною схемою: 60% частки переходить покупцеві, 40 % частки залишається за продавцем або уповноваженою особою, яка надалі буде відступлена на користь покупця після оплати повної ціни договору. 
		Рішенням власника Приватного підприємства "Золотопотіцьке" від 11.04.2016 було вирішено: - вивести Мале приватне підприємство "Смолоскип" з кола власників після здійснення договору купівлі-продажу корпоративних прав гр. ОСОБА_5 у розмірі 1 200000 грн., що становить 60% статутного капіталу підприємства та гр. ОСОБА_4 у розмірі 800 000 грн., що становить 40 %  статутного капіталу; - затвердити новий склад учасників Приватного підприємства "Золотопотіцьке" в особі: ОСОБА_5 та ОСОБА_4; - затвердити нову редакцію статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке" з урахуванням даних змін.
		13.04.2016 Приватним нотаріусом Ляпуновою Ярославою Анатоліївною зареєстровано нову редакцію статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке", що затверджена рішенням власника від 11.04.2016.
		Так, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.04.2016 Приватним нотаріусом Ляпуновою Я.А. проведено державну реєстрацію щодо зміни складу або інформації про засновників. При цьому, засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Золотопотіцьке" є ОСОБА_5 із розміром внеску до статутного фонду - 1200000 грн. та ОСОБА_4 з розмір внеску до статутного фонду - 800000 грн.
		Згідно із висновками почеркознавчих та технічних судових експертиз             № 562/16-22 від 11.11.2016 та № 562/16-22 від 23.11.2016, які були проведені в межах розгляду  даної справи, встановлено, що підпис у графі "Сличенюк Михайло Ярославович" на лицевому та зворотному аркуші 13 нової редакції статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке", затвердженої рішенням власників Приватного підприємства "Золотопотіцьке" від 11.04.2016, виконано не ОСОБА_4, а іншою особою.
		Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для визнання недійсною нової редакції статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке", зареєстрованої Приватним нотаріусом Ляпуновою Ярославою Анатолієвною за реєстраційним записом № 16411050023000119 від 13.04.2016.
		Обгрунтовуючи підстави позову позивач послався на те, що рішення від 11.04.2016 органом управління Малого приватного підприємства "Смолоскип" не обговорювалось та не приймалось, підпис на ньому ОСОБА_4 свідчить лише про те, що він ознайомлений із проектом такого рішення, а між Малим приватним підприємством та громадянами ОСОБА_5 і ОСОБА_4 будь-яких  договорів  купівлі-продажу корпоративних прав не укладалося. Крім того, нова редакція статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке" ані Малим приватним підприємством "Смолоскип", ані ОСОБА_4 не оформлювалась та не підписувалась.
		Так, приписами частини 1 статті 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
		Господарськими товариствами, згідно зі статтею 79 Господарського кодексу України, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
		Як визначено в частині 1 статті 1 Закону України "Про господарські товариства" та статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.  
		Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є Статут. 
		Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" до  установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
		Відповідно до абзацу 5 частини 3.1 рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013 "…статутний (складений) капітал є однією з юридичних ознак господарського товариства".
		Отже, виходячи із наведених норм, беручи до уваги те, що спеціальний  закон, який би регулював порядок створення та діяльність приватних підприємств відсутній та враховуючи, що Приватне підприємство "Золотопотіцьке" створене кількома особами, а його статутний фонд розподілений на частки між засновниками, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про те, що за всіма ознаками, Приватне підприємство "Золотопотіцьке" відноситься до господарських товариств, а тому, правомірно застосували при вирішенні даного спору норми, що регулюють діяльність господарських товариств.
		Разом з тим, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що затверджений рішенням власника від 11.04.2016 та зареєстрований Приватним нотаріусом Ляпуновою Я.А. 13.04.2016 номер запису 16411050023000119 статут не відповідає вимогам ст. 87 ЦК України, ст. ст. 15, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки ОСОБА_4, особою, яка зазначена у ньому як засновник, не підписувався.
		Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасним зазначений висновок судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
		Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Отже, вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Разом з тим особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права.
		Відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК України, статей 57, 82 ГК України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", статей 27, 30 Закону України про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: - на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; - порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; - відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.
		Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. 
		Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. 
		Такі правові позиції викладено в п. п. 13, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".
		Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").
		Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").
		Суди попередніх інстанцій зазначили, що за твердженнями позивача, положення спірної редакції статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке" порушують права та охоронювані законом інтереси Малого приватного підприємства "Смолоскип".
		При цьому, власних висновків про те, яким чином оскаржувані положення статуту порушують права чи охоронювані законом інтереси Малого приватного підприємства "Смолоскип" судами попередніх інстанцій не зроблено.
		Водночас,  статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що зміни,  які  сталися в установчих документах товариства і які підлягають  державній  реєстрації  у  порядку, визначеному Законом України  "Про  державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
		Згідно із п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України  "Про  державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.
		Як вбачається із матеріалів справи, договір купівлі - продажу частки              № 1/28/16 від 10.03.2016, рішення власника Приватного підприємства "Золотопотіцьке" від 11.04.2016 про виведення Малого приватного підприємства "Смолоскип" з кола власників, про затвердження нового складу учасників Приватного підприємства "Золотопотіцьке" - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, та про затвердження змін до статуту Приватного підприємства "Золотопотіцьке" у встановленому чинним законодавством порядку недійсними не визнавались.
		Відтак, судами попередніх інстанцій під час розгляду даного спору безпідставно не взято до уваги договір купівлі - продажу № 1/28/16 від 10.03.2016 та рішення власника Приватного підприємства "Золотопотіцьке" від 11.04.2016.
		Крім того, апеляційний господарський суд зазначаючи у постанові те, що рішення власника Приватного підприємства "Золотопотіцьке" від 11.04.2016 викладено у формі листа, без назви та усіх необхідних реквізитів, в порушення вимог ст. 105 ГПК України, не зазначив норми чинного законодавства, які встановлюють вимоги до форми та змісту рішення засновників/учасників товариства, та які саме реквізити у рішенні відсутні.
		При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд дійшовши наведеного висновку залишив поза увагою та правовою оцінкою копію рішення власника Приватного підприємства "Золотопотіцьке" від 11.04.2016 (т. 2 а. с. 40), яка, в тому числі, була надіслана Відділом державної реєстрації Бучацької районної державної реєстрації на виконання вимог ухвали Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2016.
		Водночас, колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитися із висновком судів попередніх інстанцій про те, що статут, затверджений рішенням власника від 11.04.2016 та зареєстрований 13.04.2016 Приватним нотаріусом Ляпуновою Я.А. номер запису 16411050023000119 не відповідає вимогам ст. 87 ЦК України, оскільки дана норма регулює порядок створення юридичної особи, в той час як у даній справі предметом оцінки є відповідність/не відповідність змін, які сталися у статуті Приватного підприємства "Золотопотіцьке" вимогам чинного законодавства.
		Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
		Згідно із ч. 2 ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		У пункті 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК України).
		Однак, суди попередніх інстанцій посилаючись на висновки почеркознавчих та технічних судових експертиз № 562/16-22 від 11.11.2016 та № 562/16-22 від 23.11.2016 не врахували наведене, та в оскаржуваних рішеннях не надали оцінки даним висновкам.
		Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.
		Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.
		Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Приватного підприємства "Золотопотіцьке" задовольнити частково.
		Скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі №  921/355/16-г/14.
		Справу №  921/355/16-г/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
		 
		Головуючий суддя                                                                     Н.М. ГУБЕНКО
		 
		Судді                                                                                               Т.Л. БАРИЦЬКА
		 
		           С.Р. ШЕВЧУК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...