Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 187/1740/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2017. Зареєстровано: 26.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 гСправа № 187/1740/15-к Провадження №1-кп/0187/17/17
		 ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 жовтня 2017 року                    смт. Петриківка
		 
		   Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петриківка в залі суду кримінальну справу №187/1740/15-к (кримінальне провадження № 12014000000000561) зі зміненим обвинуваченням від 12 липня 2017 року відносно 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді першого заступника голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (на час оголошення вироку звільнений із зазначеної посади), має на утриманні неповнолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України,- 
		Встановив: 
		ОСОБА_5 , обіймаючи посаду першого заступника голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, виконуючи обов`язки голови у період з липня 2014 року по квітень 2015 року, будучи службовою особою 5 категорії 9 рангу, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, яка займає відповідальне становище, шляхом зловживання довірою ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами останнього у розмірі 15 800 гривень за відведення земельної ділянки загальною площею 24,9871 га в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва за рахунок невитребуваних паїв за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради, при наступних обставинах.
		Так, ОСОБА_7 в липні місяці 2014 року виявив бажання отримати земельну ділянку загальною площею 24,9871 га в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва за рахунок невитребуваних паїв за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради та звернувся до першого заступника голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_5 , який на той час виконував обов`язки голови для надання в оренду вищезгаданої ділянки та у якого виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання його довірою.
		У липні 2014 року ОСОБА_5 , перебуваючи в смт. Петриківка Дніпропетровської області, використовуючи свій авторитет, обумовлений наданою йому владою та службовими повноваженнями, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання його довірою, вказав ОСОБА_7 , що для отримання в оренду земельної ділянки останній має передати йому грошові кошти на розробку проекту відведення земельної ділянки та внутрішньо-адміністративні витрати у розмірі 20 000 гривень, шляхом перерахування їх на картковий рахунок, який відкрито на ім`я головного спеціаліста відділу по роботі зі зверненнями громадян Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_8 , яка про злочинні наміри ОСОБА_5 нічого не знала. 
		З метою отримання в оренду земельної ділянки, та будучи переконаним, що вказані ОСОБА_5 кошти є офіційним платежем за відведення земельної ділянки загальною площею 24,9871 га в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва за рахунок невитребуваних паїв за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради, ОСОБА_7 вирішив перерахувати на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_5 , 20 000 гривень та здійснив розрахунок двома транзакціями 01.09.2014 та 11.09.2014 в розмірі 5 000 та 15 000 гривень відповідно.
		В подальшому ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с.м.т. Петриківка, вул. Леніна, буд. 69, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , шляхом зловживання його довірою, попросив головного спеціаліста відділу по роботі зі зверненнями громадян Петриківської районної державної адміністрації ОСОБА_8 , не повідомляючи їй про злочинність своїх дій, отримати готівкою з її карткового рахунку грошові кошти, що надійшли від ОСОБА_7 та передати йому, що вона і виконала 01.09.2014 та 11.09.2014 відповідно.
		Після отримання від ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 20 000 гривень ОСОБА_5 , за договором на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі «на місцевості» № 297/1 б/д, укладеного між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , здійснив оплату двома платежами 29.09.2015 - 2 000 гривень та 30.09.2015 - 2 200 гривень, на загальну суму 4 200 гривень. Після цього, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що розгляд заяви ОСОБА_7 про надання йому земельної ділянки в оренду не потребує жодних додаткових офіційних платежів, рештою коштів в сумі 15800 гривень розпорядився на власний розсуд, а саме використав як засіб платежу за спожиту електроенергію добровольчим батальйоном «Дніпро-1» через відділення Ощадбанка.
		Після заволодіння коштами ОСОБА_7 в сумі 15 800 гривень, ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю на посаді голови Петриківської районної державної адміністрації і фактично виконуючи його обов`язки, усвідомлюючи, що розгляд заяви ОСОБА_7 про надання йому земельної ділянки в оренду відноситься до його компетенції, 30.04.2015 видав розпорядження № Р-280/0/343-15, згідно якого було затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_7 та передачу ОСОБА_7 в оренду земельної ділянки терміном на 10 років з кадастровим номером 1223757100:01:002:1632, загальною площею 24,9871 га ріллі з земель сільськогосподарського призначення (невитребувані паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради, а 15.05.2015 уклав з ОСОБА_7 договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 10 років, котрий ОСОБА_7 зареєстрував в Миколаївській сільській раді Петриківського району Дніпропетровської області, тим самим отримав право користування зазначеною земельною ділянкою.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не визнав. Суду пояснив, що в 2014 році він працював на посаді заступника Петриківької РДА. В той час керівництвом Дніпропетровської області Петриківській РДА була поставлена задача в усній формі щодо надання всілякої допомоги добровольчому батальйону «Дніпро-1». Вказаним питанням він займався особисто: збирав фермерів району та небайдужих людей та пояснював про потреби батальйону. Силами вказаних осіб підтримувалася життєдіяльність батальйону, в тому числі здійснювалася оплата за використану ним електроенергію. Добровольчий батальйон «Дніпро-1» розмістився на території, яку ОСОБА_7 вважав своєю, оскільки раніше придбав її у ОСОБА_10 та в майбутньому мав намір оформити договір купівлі продажу в законному порядку. На вказаній території знаходиться електрощитова, яка живить сусідню земельну ділянку, на якій ОСОБА_7  здійснює свою діяльність. Тобто в разі відключення електроживлення території, на якій розміщений добровольчий батальйон «Дніпро-1»у ОСОБА_7 також буде відсутнє електроживлення. Через деякий час у батальйона виник борг за електроенергію у розмірі 27000 грн., про який він повідомив ОСОБА_7 та запропонував надати фінансову допомогу для його погашення. Оскільки ОСОБА_7 був сам зацікавлений в безперебійному постачанні на його ділянки електроенергії, то він погодився і запропонував перерахувати кошти на банківську картку ОСОБА_5 . Оскільки його картка на той час не працювала, він запропонував працівникам Петриківської РДА надати для цих цілей банківську картку, на що погодилася ОСОБА_8 . Після того, як ОСОБА_7 перерахував кошти у сумі 20000 грн. на картку ОСОБА_8 , остання їх зняла та передала йому особисто. Із вказаних коштів ОСОБА_7 попросив його 4200 грн. сплатити за послуги фізичної особи підприємця щодо розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 24 га, яку він хотів взяти в оренду, а іншу частину за електроенергію, що ним і було зроблено: 4200 сплачено за розробку проекту землеустрою, а залишок суми з додаванням своїх особистих коштів в розмірі приблизно 9000 грн. був сплачений за спожиту електроенергію добровольчим батальйоном «Дніпро-1» через відділення Ощадбанка, про що є квитанція підписана ним особисто. 
		Крім того повідомив, що раніше до вказаних подій до нього звернувся ОСОБА_7 та повідомив, що в районі є вільні земельні ділянки з невикористаних паїв громадян, яку він бажає взяти в оренду. Враховуючи його дружні стосунки з ОСОБА_7 , а також те, що він надавав допомогу для потреб району, він сприяв йому в оформлені даної земельної ділянки, а саме: повідомив до кого йому необхідно звернутися в відділі держгеокадастру для отримання довідки про наявність вільних земель, сплатив за нього кошти ОСОБА_11 за розробку проекту технічної документації та просив останнього прискорити хід його розробки. При цьому він дійсно, виконуючи обов`язки голови Петриківської РДА надавав дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 24 га із земель запасу, затверджував його та підписував договір оренди зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_7 , однак вказані дії ніяким чином не були пов`язані з отриманням винагороди в своїх інтересах. Перед підписанням вказаних розпоряджень вони проходили погодження з земельною комісією та іншими відповідальними особами адміністрації, та після надання ними позитивних висновків у нього не було законних підстав відмовити в затвердженні вищезазначених розпоряджень. Крім того, навіть після того як ОСОБА_7 почав йому телефонувати та пропонувати кошти для прискорення процесу надання землі в оренду, він йому в цьому відмовляв, кошти за це не вимагав.
		Незважаючи на невизнанняобвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушенняповністю доведеназібраними доказами.
		Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона з серпня 2012 року працює на посаді головного спеціаліста по роботі зі звернення громадян Петриківської державної адміністрації. Обвинувачений ОСОБА_5 є її керівником. У квітні-травні 2014 року до неї звернувся ОСОБА_5 та повідомив, що з його розрахунковою карткою щось сталося та попросив повідомити їй номер своєї картки, оскільки йому мають надійти грошові кошти, на що вона погодилася, і їй на картку були перераховані кошти у розмірі 300 чи 400 грн. від незнайомих осіб, які вона зняла та передала ОСОБА_5 01 вересня 2014 року їй на картку були перераховані кошти у розмірі 5000 грн., з яких 25 грн. зняв банк за послуги переводу. Після цього ОСОБА_5 звернувся до неї та повідомив, що їй на її картку перераховані кошти для нього, які він попросив зняти та передати йому, що вона і зробила. 10 вересня 2014 року їй знову на картку були перераховані кошти у розмірі 15000 грн., з яких 75 грн. зняв банк за послуги переводу. Після цього ОСОБА_5 звернувся до неї та повідомив, що їй на її картку перераховані для нього кошти, які він попросив зняти та передати йому, що вона і зробила. Від кого надходили останні дві суми коштів вона не знає. ОСОБА_5 її попередньо не повідомляв, що на її картку мають надійти кошти у сумі 5000 грн. та 15000 грн.
		Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює приватним підприємцем. Приблизно в серпні жовтні 2014 року до нього звернувся ОСОБА_5 , з проханням розробити проект землеустрою на земельну ділянку площею приблизно 25 га для ОСОБА_7 . Для цього ОСОБА_5 надав йому пакет документів: розпорядження голови Петриківської РДА про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, викопіювання та копію паспорта ОСОБА_7 . Зазначені документи він віддав ОСОБА_9 , яка виготовила необхідні документи. Виготовлений пакет документів він передав ОСОБА_5 , який за дану послугу особисто з ним розрахувався передавши йому кошти двома частинами в загальній сумі 4200 грн. Кошти він передав ОСОБА_9 , яка виписала квитанції.
		Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що працює приватним підприємцем та займається землевпорядними роботами. ОСОБА_11 представляє її інтереси в Петриківському районі. В 2014 році ОСОБА_11 передав їй пакет необхідних документів, а саме: розпорядження голови Петриківської РДА про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, заяву та копію паспорта ОСОБА_7 , на підставі яких вона виготовила проектну документацію на земельну ділянку. За вказану роботу ОСОБА_11 передав їй біля 4000 грн. двома сумами, після чого вона виписала дві квитанції. Договір на розробку технічної документації складався на ім`я ОСОБА_7 .
		Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він працює на посаді голови Петриківської РДА. З 07.04.2015 по 17.06.2015 року обв`язки голови Петриківської РДА виконував ОСОБА_5 . В інший час ОСОБА_5 працював його першим заступником. До функціональних обов`язків голови РДА окрім іншого, входить питання виділення земельних ділянок за рахунок витребуваних паїв. В 2014 році в с. Іванівка Петриківського району на територію земельної ділянки, що належить міністерству оборони України, на якому знаходиться будівлі, що належать ПП Роговань, заїхали військовослужбовці батальйону «Дніпро-1» та облаштували там тренувальний табір. При цьому до нього звернулося тодішнє керівництво області з усним проханням надавати бійцям допомогу. Організацію допомоги він доручив ОСОБА_5 . Зазначена допомога полягала в тому, що фермери Петриківського району поставляли військовослужбовцям батальйону «Дніпро-1» продукти харчування, будівельні матеріали а також сплачували рахунки за спожиту електроенергію. З приводу того хто саме оплатив рахунок за спожиту електроенергію від імені ПП Роговань у розмірі 24000 грн. йому нічого не відомо.
		Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що їй належить будівлі на земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . В 2014 році зазначені будівлі були зайняті без її дозволу військовослужбовцями батальйону «Дніпро-1» які облаштували там тренувальний табір. По сусідству з зазначеною земельною ділянкою розташована земельна ділянка ОСОБА_7 , який там займається вирощуванням декоративних рослин. В 2013 році він хотів купити у неї її будівлі. Ділянка ОСОБА_7 запитана електроенергією з її ділянки, однак він сплачує за електрику відповідно до свого лічильника. З моменту зайняття її приміщення, вона жодного разу не сплачувала за використану електроенергію, хто саме за неї сплачував їй не відомо.
		Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює фахівцем в полку «Дніпро-1», який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . За волонтерські кошти проводили там з 2014 року ремонтно-відновлювальні роботи. До ОСОБА_5 він звертався з питань забезпечення харчування військових. Коли була необхідність сплатити за електроенергію він звертався в штаб ОСОБА_15 , а хто саме здійснював оплату він не знає. Пам`ятає, що була заборгованість за електроенергію приблизно 20000 грн., яка згодом була погашена, ким саме не знає. Про те, що ОСОБА_5 сплачував кошти за електроенергію йому особисто нічого не відомо.
		Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що працює фахівцем в «Дніпрообленрго», в її обов`язки входить обробка електронних банківських виписок. В листопаді 2014 року на рахунок № 301 ПП ОСОБА_17 надійшла сума у розмірі 24000,76 грн. оплати за електроенергію. З даної банківської виписки неможливо встановити, яка саме особа сплатила зазначені кошти. 
		Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює директором ТОВ «Оберіг 2008», діяльність якого пов`язана з сільськогосподарським виробництвом. Весною 2014 року ОСОБА_5 звернувся до нього з пропозицією взяти в оренду земельну ділянку приблизно 25 га, для чого йому необхідно було сплатити ОСОБА_5 кошти у розмірі 20000 грн. Як йому пояснив ОСОБА_5 до даної суми входили кошти на розробку проекту відведення земельної ділянки та внутрішньо-адміністративні витрати (папір, допомога дитячому садочку тощо). На той час таких коштів у нього не було. Через деякий час ОСОБА_5 знову йому зателефонував та повідомив, що його пропозиція в силі та вони домовилися про те, що зазначену суму він сплатить частинами. Отримавши на свій мобільний телефон смс-повідомлення від ОСОБА_5 із зазначеним реквізитами банківської картки, він перерахував на неї спочатку 5000 грн. а згодом 15000 грн. При цьому він був впевнений, що дані платежі є офіційними і суб`єктивного відчуття, що в нього незаконно вимагають кошти не було. Після сплати коштів пройшло багато часу, однак ОСОБА_5 , як йому здалося, постійно видумував різні причини через які йому не вдається оформити на нього обіцяну земельну ділянку, а згодом почав натякати, що для позитивного вирішення питання йому можливо буде необхідно сплатити ще 10-20 тис. грн.. З цього моменту він запідозрив, що ОСОБА_18 намагається вимагати в нього кошти, а його дії є незаконними, після чого він звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів. Згодом все ж таки документи на вказану земельну ділянку були оформлені і він отримав землю у користування. При цьому додаткових коштів ОСОБА_5 він не сплачував та останній від нього їх сплати не вимагав.
		Крім того повідомив, що він здійснює своє діяльність по вирощуванню декоративних рослин на території, яка знаходиться біля бази за адресою АДРЕСА_3 . Зазначена база раніше належала ПП ОСОБА_17 . Після його смерті він домовився з дружиною померлого власника, що викупить зазначену базу, для чого дав їй завдаток та приступив до управління над нею, виставивши там своїх охоронців та регулярно сплачуючи комунальні платежі за електроенергію. Згодом йому зателефонували з Петриківської адміністрації та попросили дозволити розмістити на зазначеній базі добровольчий батальйон «Дніпро-1», на що він погодився. При цьому була домовленість, що він передає базу, але перестає сплачувати кошти на її утримання в тому числі на сплату електроенергії. Його ділянка запитана електроенергією з базою, на якій розмітився добровольчий батальйон «Дніпро-1», однак він сплачує за електрику відповідно до свого власного лічильника. З моменту зайняття даної бази, він жодного разу не сплачував за використану електроенергію. Пам`ятає випадок, коли йому зателефонували з Петриківського РЕС та повідомили про утворення заборгованості за електроенергію на базі, де був розміщений добровольчий батальйон «Дніпро-1». При цьому хто саме сплатив зазначену заборгованість йому не відомо. 
		Судом були також досліджені письмові докази, що були зібрані під час досудового розслідування.
		Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.11.2014 року, ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_5 вимагає від нього грошові кошти за сприяння в отриманні в оренду земельної ділянки площею 26 га (Т. 1 а.с. 18-20).
		На підставі заяви ОСОБА_7 24.11.2014 року до єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України (Т. 1 а.с. 1).
		Згідно проекту землеустрою ОСОБА_7 на підставі договору на виконання робіт від 29.10.2014 року ФОП ОСОБА_12 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223757100:01:002:1632, загальною площею 24,9871 в оренду (Т. 1 а.с. 208-259)
		Згідно клопотання ОСОБА_7 від 31.03.2015 року голові Петриківської районної державної адміністрації, ОСОБА_7 просить затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 20 років загальною площею 24,9871 га (не витребувані паї) на території Миколаївської сільської ради (Т. 1 а.с. 198)
		Згідно розпорядження в.о. голови Петриківської районної державної адміністрації ОСОБА_5 від 30.04.2015 року за № Р-280/о/343-15, останній затвердив проект відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_7 та передав ОСОБА_7 в оренду земельну ділянку терміном на 10 років з кадастровим номером 1223757100:01:002:1632, загальною площею 24,9871 га ріллі з земель сільськогосподарського призначення (не витребувані паї) для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради (Т. 1 а.с. 195)
		Згідно договору від 15.05.2015 року між Петриківською районною державною адміністрацією в особі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , земельна ділянка з кадастровим номером 1223757100:01:002:1632, загальною площею 24,9871 га ріллі з земель сільськогосподарського призначення (не витребувані паї) для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради була передана ОСОБА_7 в оренду терміном на 10 років. Зазначений договір зареєстрований в Миколаївській сільській раді 15.05.2015 року (Т. 1 а.с. 126-131). 
		Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 18.05.2015 року, ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_7 отримав земельну ділянку загальною площею 24,9871 га в оренду терміном на 10 років (Т. 1 а.с. 132)
		Згідно з банківських виписок від 01.09.2014 року та від 10.09.2014 року ОСОБА_7 здійснив два платежі на банківську картку ОСОБА_8 (номер картки НОМЕР_1 ): 01.09.2014 року на суму 5000 грн., 10.09.2014 року на суму 15000 грн. (Т. 1 а.с. 37-38)
		Згідно з випискою з банківської картки № НОМЕР_1 від 09.10.2014 року видана «ПриватБанк», на зазначену карту надійшло два платежі: 01.09.2014 року у розмірі 5000 грн., 10.09.2014 року на суму 15000 грн. (Т. 1 а.с. 47-55)
		Згідно з випискою про рух коштів по банківській карті № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 на зазначену карту надійшло два платежі: 01.09.2014 року у розмірі 5000 грн. (підстава: поповнення готівкою в терміналі самообслуговування м. Бердичів, вул.. В. Чорновола, 9), 10.09.2014 року на суму 15000 грн. (підстава: зарахування експрес плежу по телефону 3700). Зазначені кошти були зняті з банкомату відповідно 01.09.2014 року та 11.09.2014 року (Т. 1 а.с. 188-193)
		З документів, що складають особову справу ОСОБА_5 а також розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 06.06.2014 року № 310-р-14, розпорядження № 111-к-14 від 19.06.2014 вбачається, що ОСОБА_5 з червня 2014 року займав посаду першого заступника голови Петриківської районної державної адміністрації, був службовою особою 5 категорії 9 рангу, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, яка займає відповідальне становище та був уповноважений зокрема:
		розробляти проекти розпоряджень голови райдержадміністрації, розробляти та погоджувати проекти нормативно-правових актів;
		координувати і контролювати діяльність відповідних підрозділів райдержадміністрації та взаємодіяти з виконавчими комітетами сільських і селищних рад, територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади вищого рівня, підприємствами, установами та організаціями і спрямовувати її на вирішення пріоритетних завдань розвитку району;
		у разі відсутності голови райдержадміністрації виконувати його обов`язки;
		відносно питань агропромислового комплексу та розвитку сільських територій, земельних відносин координувати формування та реалізацію соціальної політики на селі, сталого розвитку регіонального агропромислового ринку і територій району, а також регулювання земельних відносин, їх раціонального використання, відтворення та охорони проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру. (Т. 3 а.с. 1-160).
		З листа Петриківської райдержадміністрації від 23.10.2015 року слідує, що ОСОБА_19 в періоди з 01.04.2014 по 05.04.2014, з 11.04.2014 по 24.04.2014, з 07.04.2015 по 14.06.2015 року виконував обов`язки голови Петриківської райдержадміністрації (Т. 4 а.с. 59)
		В судовому засіданні були також досліджені матеріали проведення негласних слідчих дій, зокрема протоколи за результатами їх проведення щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що передавалася ОСОБА_5 з його абонентських номерів, з яких вбачається, що ОСОБА_7 періодично телефонував обвинуваченому та цікавився ходом розгляду його заяви щодо відведення земельної ділянки, однак факти, що підтверджують вимагання ОСОБА_5 неправомірної вигоди відсутні (Т.2)
		Крім того, судом була досліджена надана обвинуваченим квитанція про сплату 12.11.2014 року за спожиту електроенергію ПП Роговань у розмірі 24000 грн., копія якої міститься в Т.3 а.с. 217-218.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 368 КК України, тобто в одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди.
		Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання, щотака кваліфікація дій обвинуваченого не є вірною.
		Склад злочину  це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, притаманних даному, конкретному злочину, описаному в диспозиції Особливої частини КК. Тільки вся сукупність установлених кримінальним законом ознак може характеризувати певні суспільно-небезпечні дії як злочин. Неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує відсутність цього злочину.
		Суб`єктивна сторона одержання неправомірної вигоди характеризується лише прямим умислом та наявністю корисливого мотиву. 
		   Причому особливість суб`єктивної сторони цього злочину полягає в тому, що між умислом хабароодержувача та хабародавця є тісний, нерозривний зв`язок, бо і той, хто дає хабар, і той, хто його одержує, усвідомлює, що має місце саме давання-одержання хабара (СПВСУ 2010. - С. 425-431). Умислом хабароодержувача в усіх випадках має охоплюватися, крім іншого, і та обставина, що й сам хабародавець розуміє сутність того, що відбувається, і тим самим усвідомлює, що незаконна винагорода передається службовій особі й приймається останньою саме як хабар (СПВСУ 2010. - С. 431-433). Давання й одержання хабара тісно пов`язані умислами осіб, які вчинюють ці злочини. Якщо особа, вручаючи службовій особі незаконну винагороду, з тих чи інших причин не усвідомлює, що дає хабар (наприклад, у зв`язку з обманом чи зловживанням довірою), вона не може нести відповідальність за давання, а службова особа - за одержання хабара. Дії останньої за наявності до того підстав можуть кваліфікуватись як зловживання владою чи службовим становищем, обман покупців або замовників, шахрайство тощо (п. 9 ППВСУ від 26 квітня 2002 р.).
		Як встановлено в судовому засіданні, зокрема з показань свідка  ОСОБА_7 , останній перерахувавши грошові кошти у загальному розмірі 20000 грн. на користь ОСОБА_5 , був впевнений, що дані платежі є офіційними і суб`єктивного відчуття, що ці кошти є неправомірною вигодою для обвинуваченого в нього не було. І лише через значний проміжок часу, після того як його земельне питання не вирішувалося, він звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що хоча обвинувачений ОСОБА_5 , займаючи відповідальне становище, отримав незаконну винагороду від ОСОБА_7 , однак останній при цьому не усвідомлював, що дана винагорода є неправомірною, у зв`язку з чим суд вважає, що склад злочину передбачений ч. 3 ст. 368 КК України відсутній.
		Згідно ч.3ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Розглядаючи дії обвинуваченого через призму наявності складу інших злочинів, суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад злочинів, що відносяться до службової сфери, зокрема зловживання владою, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що такі дії завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам.
		Разом з тим, відповідно до змістуст.190 КК Українишахрайство - це заволодіння чужим майном або правами на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
		Зловживання довірою  це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з власником або іншою особою, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача майна чи права на нього.
		Сукупність досліджених і проаналізованих судом доказів вказують на те, що обвинувачений шляхом зловживання довірою ОСОБА_7 , використовуючи довірливі відносини з останнім, які були пов`язані з їхнім знайомством та авторитетом обвинуваченого, обумовленого наданою йому владою та службовими повноваженнями, незаконно заволодів коштами ОСОБА_7 в сумі 15 800 гривень.
		При цьому посилання обвинуваченого та ту обставину, що він використав отримані кошти не у власних інтересах, а сплатив борг за електроенергію добровольчого батальйону «Дніпро-1», не мають значення для кваліфікації даного злочину, оскільки суб`єктивною стороною даного злочину є його корислива мета, яка може полягати як в бажанні суб`єкта злочину збагатитися самому так і збагатити інших осіб, в долі яких він зацікавлений. 
		Відтак, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, зазначених у вироку суду, суд вважає доведеною повністю, а його дії вважає за необхідне кваліфікувати зач.1ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.
		Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд керується вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
		Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт. Таке покарання суд вважає співрозмірним та належним покаранням для обвинуваченого за вчинений злочин, достатнім для його виправлення і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		При цьому під час судового розгляду, було встановлено, що з дня вчинення ОСОБА_5 злочину минули строки давності, передбачені п. 2 ч. 1ст. 49 КК України. Так, подія злочину відбулася 01.09.2014 та 11.09.2014 року, тобто трирічний термін притягнення його до кримінальної відповідальності минув.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину не визнав, думку з приводу закриття провадження по справі не висловлював, так як не передбачав можливості перекваліфікації злочину.
		Ч.2ст.44 КК Українирегламентує, що звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки.
		Згідно ч.2 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», таке звільнення є обов`язковим.
		Згідно ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбаченихстаттею 49цього Кодексу.
		Санкція ч. 1ст. 190 КК Українипередбачає максимальне покарання до 3 років обмеження волі.
		Відповідно до ч. 1ст. 12 КК Українизлочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		У зв`язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності, що визначеніп. 2 ч. 1ст. 49 КК України, суд вважає за необхідне на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно дост. 100 КПК України.
		Витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись статтями 368-370, Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 190 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
		Звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання на підставіп. 2 ч. 1ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строку давності.
		Досліджені в судовому засіданні речові докази зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		           
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...