Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/4850/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2017. Зареєстровано: 26.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 вересня 2017 р. Справа № 804/4850/17  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіОСОБА_1   при секретаріОСОБА_2   за участю:  представника позивача ОСОБА_3, представника відповідачаОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбел" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбел» (далі  ТОВ «Інбел», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби (далі  Дніпропетровське управління Офісу ВПП, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2017 року №0002214609 форми «П», за яким платнику податку зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9012016 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки відповідачем невірно розтлумачено пункт 140.3 статті 140 Податкового кодексу України, а саме стосовно правила обчислення суми, на яку платник податку щороку має зменшити фінансовий результат до оподаткування по раніше неврахованих у бік зменшення процентах за кредитом. Різне тлумачення норми пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України самим податковим органом дає підстави для застосування норми підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Кодексу, яка встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платника податків.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що у додатку ПН до декларації з податку на прибуток за 2015 рік ТОВ «Інбел» задекларовано проценти, сплачені Європейському Банку реконструкції та розвитку у 2015 році у сумі 10013352 грн. та відповідну суму задекларовано у 2015 році в рядку 3.1.1 додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2015 рік, тобто підприємство у 2015 році збільшило фінансовий результат на суму нарахованих процентів. Відповідно пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України в 2016 році ТОВ «Інбел» має право зменшити фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду 2016 року у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, тобто у сумі 500667,60 грн. З огляду на зазначене, ТОВ «Інбел» допущено ведення податкового обліку з порушенням вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9012016 грн.
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 19-1.2 пункту 19-1.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку нової звітної декларації з податку на прибуток за 2016 рік від 09.02.2017 року №9269903512 ТОВ «Інбел», про що складено акт від 06.03.2017 року №132/28-10-46-04-31970823 (а.с.11-13).
		Висновком акту перевірки встановлено, що ТОВ «Інбел» допущено ведення податкового обліку з порушенням вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України  завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9012016 грн.
		На підставі акту перевірки від 06.03.2017 року №132/28-10-46-04-31970823 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 року №0002214609, яким завищено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9012016 грн. (а.с.19).
		Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 19.06.2017 року №6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.24-25).
		Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного. 
		09.11.2012 року між ТОВ «Інбел» та Європейським банком реконструкції та розвитку укладено кредитну угоду, зареєстровану Національним банком України 06.12.2012 року №37 (а.с.26, 109-263).
		У додатку ПН до декларації з податку на прибуток за 2015 рік ТОВ «Інбел» задекларовано проценти, сплачені Європейському Банку реконструкції та розвитку у 2015 році у сумі 10013352 грн. та відповідну суму задекларовано у 2015 році в рядку 3.1.1 додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2015 рік (а.с.30, 32-35).
		Таким чином, позивачем у 2015 році збільшено фінансовий результат на суму нарахованих процентів у розмірі 10013352 грн.
		09.02.2017 року позивачем подано до Дніпропетровського управління Офісу ВПП засобами телекомунікаційного звязку нову звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік №9269903512 (а.с.27), в рядку 3.2.1 Додатку РІ до якої позивачем задекларовано суму процентів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів (пункт 140.3 статті 140 Податкового кодексу України) у розмірі 9512684 грн. (а.с.46-47).
		Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
		Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
		Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
		Різниці, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, встановлені статтями 138-140 Податкового кодексу України.
		Зокрема, однією з різниць є проценти за борговими зобовязаннями.
		На підставі пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України під борговими зобовязаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобовязання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобовязання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.
		Відповідно до пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України для платника податку, у якого сума боргових зобовязань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з повязаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобовязаннями, що виникли за операціями з повязаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
		Сума боргових зобовязань, що виникли за операціями з повязаними особами - нерезидентами, та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобовязань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.
		Норми пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України стосуються боргових зобовязань, що виникли за операціями з повязаними особами-нерезидентами.
		Згідно з пунктом 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобовязань.
		У разі, якщо співвідношення боргових зобовязань ( в тому числі процентів за борговими зобовязаннями) до власного капіталу більше ніж в 3,5 рази, платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму, яка обчислюється певним чином.
		Відповідна формула для розрахунку різниці, яка визначається відповідно до пункту 140.2  статті 140 Кодексу визначена в листі Державної фінансової служби України від 15.11.2016 року №24550/6/99-99-15-02-02-15 застосовується з урахуванням таких особливостей:
		С збільш = СП - (ФРО + ФВ + АВ)* / 2, де С збільш  сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування;
		СП  сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобовязаннями, нарахованих у бухгалтерському обліку платника податку;
		ФРО  фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;
		ФВ  фінансові витрати за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;
		АВ  сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
		* - у разі, якщо  сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має відємне значення, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на на всю суму нарахованих процентів за борговими зобовязаннями, що виникли за операціями з повязаними особами-нерезидентами. (С збільш = СП).
		Так, за даними фінансової звітності за 2016 рік ТОВ «Інбел»: власний капітал = -42296 грн., С збільш = СП-(ФРО+ФВ+АВ)/2=4662-(24452+6738+5433)/2= «-» 13650 тис.грн.
		Відповідно до пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті.
		Тобто, платники податку, які відповідно до пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України збільшили фінансовий результат до оподаткування на відповідну суму, мають право у наступних звітних податкових періодах зменшити фінансовий результат до оподаткування на таку суму, зменшену щорічно на 5 відсотків від цієї суми до повного її погашення. Зменшення має здійснюватись з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України.
		Відсотки, які у 2015 році перевищували суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду у 2016 році у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків.
		Відповідна правова позиція викладена в листі Державної фінансової служби України від 15.11.2016 року №24550/6/99-99-15-02-02-15.
		Сума щорічного 5-відсоткового зменшення залишку процентних витрат передбачена пунктом 140.3 статті 140 Податкового кодексу України, не враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування в майбутніх звітних періодах.
		Судом встановлено, що у додатку ПН до декларації з податку на прибуток за 2015 рік ТОВ «Інбел» задекларовано проценти, сплачені Європейському Банку реконструкції та розвитку у 2015 році у сумі 10013352 грн. та відповідну суму задекларовано у 2015 році у рядку 3.1.1 додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2015 рік, тобто позивач у 2015 році збільшив фінансовий результат на суму нарахованих процентів.
		Отже, позивач відповідно до пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України в 2016 році має право зменшити фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду 2016 року у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, тобто у сумі 500667,60 грн. = 10013352 грн. х 5%.
		Таким чином, позивачем допущено порушення ведення податкового обліку, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9012016 грн.
		Відповідно до пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України декларування показників фінансової звітності, що утворюють показник ЕВІТDА з відємним значенням, тобто отриманий підприємством за результатами діяльності збиток (р.2295 ф-2) з врахуванням сплачених відсотків (фінансових витрат) та амортизації не дозволяє розрахуватись з контрагентами по своїх зобовязаннях.
		Таким чином, висновки акту перевірки зроблені з урахуванням обмеження, визначеного пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України, які застосовуються при визначенні суми процентів, що зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів на суму, зменшену щорічно на 5 відсотків до повного її погашення, щодо перевищення суми боргових зобов'язань за операціями з пов'язаними особами-нерезидентами сумою власного капіталу більш, ніж в 3,5 рази, перевищення суми процентів над 50 відсотками значення «ЕВІТDА» (аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань).
		Щодо посилання у позові на окремі листи контролюючого органу, зокрема, ГУ ДФС у м. Києві, то слід зазначити, що вони є відповідями на конкретні запити конкретних платників податків та не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
		Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. 
		Зазначена позиція викладена у листі ГУ ДФС у м. Києві від 22.03.2016 року за №7029/10/26-15-12-05-11, на який посилається позивач.
		Позивач, акцентуючи увагу на формулюванні позиції ГУ ДФС у м. Києві в листі від 22.03.2016 року за №7029/10/26-15-12-05-11, в інформаційно-аналітичному журналі «Вісник» №46 (903) від 09.12.2016 року, у виданні «Збірник наукових праць» №2 (17) від 05.11.2016 року, в офіційному виданні Держобладміністрації у Дніпропетровській області «Вісті Придніпров'я» 12.01.2017 року під назвою «Новомосковська ОДПІ інформує» щодо зменшення фінансового результату у наступних звітних податкових періодах - щорічно на 5 % від суми, на яку було збільшено фінансовий результат, до повного ії погашення, не звертає увагу на цифрові обчислення, наведені у цих же статтях.
		Тому в даному випадку немає жодного неоднозначного (множинного) трактування та обов'язків платників податків за приписами статті 140 Податкового кодексу України.
		З 01.04.2017 року діють зміни, внесені до Податкового кодексу України щодо надання податкових консультацій. ТОВ «Інбел» знаходиться на обліку в Дніпропетровському управлінні офісу ВПП з 01.01.2017 року та, як встановлено в ході судового розгляду справи, не зверталось протягом 2017 року до Офісу великих платників податків ДФС щодо надання індивідуальної податкової консультації про застосування норм статті 140 Податкового кодексу України. Станом на 30.08.2017 року узагальнююча податкова консультація щодо практичного використання приписів пунктів 140.2 та 140.3 статті 140 Податкового кодексу України не оприлюднювалась.
		Враховуючи викладене, висновки, викладені в акті перевірки від 06.03.2017 року за №132/28-10-46-09-31970823 щодо вчинених ТОВ «Інбел» порушень податкового законодавства, є обєктивними та відповідають вимогам чинного законодавства, а прийняте на підставі акту податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 року №0002214609, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9012016 грн. є обґрунтованим та правомірним, а тому скасуванню не підлягає.
		З огляду на викладене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
		У звязку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
		Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення  відмовити.  
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст постанови складений 02 жовтня 2017 року.
		 
		Суддя                                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...