Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 219/1147/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2017. Зареєстровано: 27.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2017.
Дата набрання законної сили: 18.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 219/1147/15-к 
		Номер провадження 11-кп/775/755/2017 
		                       
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області 
		в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_4 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		обвинуваченого ОСОБА_7 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду Донецької області у м. Бахмуті
		по кримінальному провадженню, внесеному у ЄДРДР за №42014050000000835
		апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 
		на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2015 року, яким 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Харцизьк Донецької області, росіянина, освіта вища, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимого, працював заступником начальника Дебальцівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,
		визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання: за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.2 ст.262 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, за ч.1 ст.258-3 КК України - у вигляді позбавлення волі строком 8 років без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		ВСТАНОВИЛА:
		Вироком встановлено, що ОСОБА_7 вчинив злочин за таких обставин.
		З 14 квітня 2014 року на підставі Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території Донецької області триває антитерористична операція, спрямована на припинення діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка».
		На початку квітня 2014 року у м. Донецьку та в окремих районах і населених пунктах Донецької області невстановленими особами створено стійке ієрархічне об`єднання - терористичну організацію, так звану «Донецьку народну республіку» ( далі «ДНР»).
		Учасники терористичної організації «ДНР» на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, викраденням людей, захопленням адміністративних будівель органів державної влади, місцевого самоврядування, скоєння розбійних нападів на окремих осіб та заволодіння майном й грошима підприємств, установ, організацій, та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
		Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР».
		Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію, єдиноначальність, підпорядкованість та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.
		Зазначене свідчить про те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 - «Донецька народна республіка» є терористичною організацією, яка здійснює цілеспрямовану суспільно небезпечну діяльність.
		У травні 2014 року, більш точну дату встановити не надалося за можливе, озброєні вогнепальною зброєю представники терористичної організації «ДНР», з метою реалізації своїх злочинних ідей, спрямованих на захоплення державної влади в Україні, дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі, зміну державного кордону та державної влади України шляхом незаконного встановлення на території м. Дебальцеве Донецької області своєї влади та привертання уваги громадськості до своїх політичних поглядів, організували у м. Дебальцеве Донецької області, у тому числі на перехресті вул. Красноармійської м. Дебальцеве Донецької області з автодорогою «Київ-Харків-Довжанський» (755 км.) блок пости, де здійснювали незаконні огляди транспортних засобів, їх вантажу і перевірку документів громадян.
		В свою чергу ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу, займаючи відповідно до наказу начальника ГУ МВС України в Донецькій області № 385 від 27.08.2013 посаду заступника начальника Дебальцевського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, маючи спеціальне звання підполковника міліції, здійснюючи функції представника влади, відповідно до ст.ст. 2, 11 Закону України «Про міліцію» був зобов`язаний запобігати і припиняти правопорушення, забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права і свободи, законні інтереси та мав право застосовувати примусові заходи, висувати вимоги і приймати рішення, обов`язкові для виконання, а також згідно Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28.12.1991, був зобов`язаний мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
		Разом з тим, в порушення вищевказаних вимог ОСОБА_7 , перебуваючи на території м. Дебальцеве у травні 2014 року, діючи умисно, всупереч інтересам служби, усвідомлюючи факт злочинної діяльності терористичної організації "ДНР", застосовування її учасниками зброї, скоєння ними терористичних актів, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивств, вибухів, підпалів та інших дій, направлених на створення небезпеки для життя та здоров`я людей, завдання значної майнової шкоди та інших тяжких наслідків з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації збройного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також збройного опору та перешкоджання виконанню службових обов`язків працівниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, надав невстановленим досудовим розслідуванням учасникам зазначеної терористичної організації свою згоду на вступ та участь у зазначеній організації та можливість використовувати себе згідно з її планами.
		Будучи членом терористичної організації «ДНР», діючи умисно, з мотивів непризнання законності і легітимності повноважень органів державної влади України, зневажливого ставлення до них, чітко усвідомлюючи факти злочинної діяльності даної терористичної організації на території України, переслідуючи та підтримуючи мету вчинення терористичних злочинів, ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому ролі у плані спільних злочинних дій та на виконання функцій, покладених на нього, у період травень-червень 2014 року, будучи озброєним автоматичною вогнепальною зброєю та в одязі з розпізнавальними знаками терористичної організації "ДНР" (чорно- помаранчеві "георгіївські" стрічки), перебував на блокпосту, збудованому невстановленими досудовим розслідуванням учасниками зазначеної терористичної організації на перехресті вул. Красноармійської м. Дебальцеве Донецької області та 755 км. автодороги «Київ-Харків-Довжанський», де спільно з іншими невстановленими під час досудового розслідування учасниками терористичної організації «ДНР» здійснював чергування та проводив незаконні огляди транспортних засобів, їх вантажу і перевірку документів громадян.
		Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 створював умови для діяльності терористичної організації «ДНР» та сприяв встановленню та на території м. Дебальцеве Донецької області її влади та досягнення її злочинних цілей, уявно впевнюючи місцеве населення у легітимності злочинної діяльності та влади терористичної організації «ДНР», законності і правомірності дій її членів, одночасно пропагандуючи таким чином ідеологію тероризму, викликаючи страх у місцевого населення і органів місцевої влади та самоврядування щодо розправи над ними у разі опору існуючому терористичному режиму, тим самим взявши активну участь у терористичній організації «ДНР».
		Крім того, він же, ОСОБА_7 , будучи призначеним згідно наказу начальника ГУ МВС України в Донецькій області №385 від 27.08.2013 на посаду заступника начальника Дебальцевського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, 12.04.2014 р. у денний час, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в адміністративній будівлі Дебальцевського МВ ГУ МВС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Радянська, 37, за усною вказівкою начальника Дебальцевського МВ ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_9 , отримав табельну вогнепальну зброю та боєприпаси Дебальцевського МВ ГУ МВС України в Донецькій області для подальшого схову з метою запобігання їх можливому захопленню учасниками терористичної організації "ДНР" з урахуванням дестабілізованої суспільно-політичної ситуації в державі та регіоні.
		Отримавши таким чином з огляду на своє службове становище право оперативного управління вищезазначеним озброєнням, ОСОБА_7 сховав його за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
		24.09.2014 р. у денний час, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, на вимогу представників МВС України ОСОБА_7 повернув частину раніше вивезених і схованих табельної вогнепальної зброї і боєприпасів Дебальцевського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, які зберігались за місцем його мешкання.
		Разом з тим, при поверненні вказаного озброєння ОСОБА_7 , являючись службовою особою, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння бойовими припасами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що при вивезенні і схові озброєння Дебальцівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області жодні акти або інші документи не складались, у тому числі щодо їх кількості, у зв`язку з чим він мав можливість приховати і не повернути певну кількість зброї чи боєприпасів, незаконно обернути їх на свою користь, усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив приховати та не повертати пістолетні патрони калібру 9x18 мм, центрального займання, промислового виробництва, які призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 9x18 мм центрального бою (до пістолетів Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стєчкіна (АПС), Форт-12 (СРСР), «Тип 59» (КНР), «модель 82» (Чехословаччина), «ПММ» (Росія), «ІЖ-71» (Росія), «Бердиш» ОЦ-27 (Росія), «ПБ» («6П9») (СРСР), «АПБ» (СРСР), «Форт 12» (Україна), «П-64» (Польща), «П-83» (Польща) та ін.) у кількості 750 шт., які згідно висновку балістичної експертизи № 6 від 13.01.2015 є боєприпасами, а утримати їх у себе. Таким чином ОСОБА_7 незаконно заволодів цими боєприпасами шляхом зловживання своїм службовим становищем та отримав можливість розпоряджатися ними на власний розсуд.
		Він же, ОСОБА_7 , 24.09.2014 р. у денний час, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно заволодівши раніше переданими йому для забезпечення схоронності пістолетними патронами калібру 9x18 мм, центрального займання, промислового виробництва, які призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 9x18 мм центрального бою (до пістолетів Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стєчкіна (АПС), Форт-12 (СРСР), «Тип 59» (КНР), «модель 82» (Чехословаччина), «ПММ» (Росія), «ІЖ-71» (Росія), «Бердиш» ОЦ-27 (Росія), «ПБ» («6П9») (СРСР), «АПБ» (СРСР), «Форт 12» (Україна), «П-64» (Польща), «П-83» (Польща) та ін.) у кількості 750 шт., які згідно висновку балістичної експертизи № 6 від 13.01.2015 є боєприпасами, та належали Дебальцівському МВ ГУ МВС України в Донецькій області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, зберігав зазначені бойові припаси без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання за вищевказаною адресою до 30.12.2014 р. до 12 години 10 хвилин, коли дані бойові припаси було виявлено та вилучено органом досудового розслідування під час обшуку.
		В апеляційній скарзі обвинувачений вказує, що вирок вважає незаконним, оскільки суд першої інстанції допустив суттєву неповноту при дослідженні обставин, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, було допущено істотне порушення кримінального процесуального закону та суд неправильно застосував кримінальний закон. Зазначає, що судом першої інстанції не взяті до уваги докази, які спростовують його винуватість. Посилається на показання свідків, які, як він вважає, спростували обвинувачення про його участь у діяльності незаконних військових формувань. Показання свідків та інші докази, на які послався суд на підтвердження його винуватості, є суперечливими, неповними. Суд цьому не дав належної оцінки. Вважає, що суд неправильно кваліфікував дії, як участь у терористичній організації, у той час як відсутній закон, який би визнав «ДНР» терористичною організацією. Вважає, що він також безпідставно засуджений за незаконне зверигання боєприпасів. У дійсності він отримав їх правомірно за усним розпорядженням начальника міського відділу поліції у грудні 2014 року, а не зберігав їх незаконно з вересня того ж року. Просить дослідити докази, які підтверджують його невинуватість у вчинені кримінальних правопорушень. Допитати кілька свідків а показання інших оголосити, дослідити додатково матеріали кримінального провадження. Просить вирок скасувати і провадження по справі закрити.
		В апеляції захисник ОСОБА_8 та в доповненні, яке подав ОСОБА_10 вказується, що вирок суду першої інстанції є незаконним, оскільки висновки суду про винуватість ОСОБА_11 не відповідають фактичним обставинам справи. Висновки суду про участь обвинуваченого у діяльності терористичної організації ґрунтуються на показаннях свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Проте, їх свідчення є суперечливими. Показання ОСОБА_15 отримані з порушенням закону, обґрунтованість прийняття заходів безпеки до цього свідка не підтверджена, а тому його свідчення є недопустимими. Суд не прийняв до уваги показання більш ніж двадцяти свідків, які є співробітниками обвинуваченого по відділу МВД та мешканцями міста, які спростували доводи обвинувачення про те, що ОСОБА_11 чергував на блокпостах з бойовиками і надавав останнім іншу допомогу. Крім того, звертає увагу на те, що при повідомлені ОСОБА_11 про підозру органи досудового розслідування і прокурор порушили його право на захист, оскільки своєчасно не була забезпечена участь захисника. Також вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон, кваліфікувавши дії ОСОБА_11 за ст..258-3 КК, у той час, як збройні формування ДНР або інші збройні формування, що діяли на території міста Дебальцево, не визнані законом України терористичними. При зберіганні зброї і боєприпасів ОСОБА_11 діяв правомірно, зберігав їх, виконуючи розпорядження начальника міського відділу поліції. Просить вирок скасувати провадження закрити за ч.1 ст.258-3 КК за недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину, за ч.2 ст.262, ч.1 ст. 263 КК України  за відсутністю у діях обвинуваченого складу злочину. 
		Заслухавши доповідача, обвинуваченого та захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи апеляційних скарг, прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають за такими підставами.
		Висновки суду, що ОСОБА_7 приймав участь у терористичній організації, незаконно заволодів бойовими припасами та зберігав їх без передбаченого законом дозволу, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими при судовому розгляді судом першої інстанції доказами, і цим доказам суд дав належну оцінку у вироку. 
		З показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 у судовому засіданні вбачається, що вони незалежно один від одного в різний час неодноразово бачили ОСОБА_7 на блокпосту, який був встановлений озброєними бойовиками так званої «ДНР» у м. Дебальцеве на перехресті траси «Київ-Харків-Довжанський» в період з травня по липень 2014 року. Оцінюючі ці показання у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що характер дій ОСОБА_7 , його поведінка свідчать про те, що він на блокпосту знаходився не випадково, не як стороння особа, а як член незаконного військового формування, який разом з іншими таким ж особами, озброєними та вдягнутими у камуфльований одяг, не допускав перетинання блокпосту особам, що рухались по дорозі на автомобілях чи пішки, без догляду, здійснював догляд транспортних засобів та речей, затримував осіб і перевіряв їх особисті дані. З показань свідків ОСОБА_12 також вбачається, що обвинувачений у травні 2014 року приймав участь у імпровізованому мітингу у м. Дебальцево, на якому проводжали до міста Слов`янська осіб, які погодилися воювати у так званій «Армії Стрєлкова». Він же з іншим працівником поліції, який відкрито перейшов на бік терористичної організації «ДНР», супроводжував на автомобілі групу бойовиків новобранців, які поїхали на автобусі до міста Слов`янська, щоб воювати на боці терористичної організації.
		Безпідставними є доводи апеляційних скарг, що показаннями свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та інших спростовується факт безпосередньої участі ОСОБА_7 у діяльності терористичної організації. Вказані свідки пояснили, що їм невідомо про участь обвинуваченого у діяльності так званої «ДНР». У той час, коли їм доводилось бувати у місці розташування блокпосту, вони ОСОБА_7  там не бачили. Суд першої інстанції, даючи цим показанням оцінку, правильно зазначив у вироку, що це не значить, що обвинувачений не чергував на блокпосту, оскільки свідки постійно і безпосередньо не знаходилися на вказаному блокпосту чи поряд з обвинуваченим весь час , а лише час від часу перетинали блокпост.
		Колегія суддів зазначає, що дійсно показання вказаних у апеляційних скаргах свідків не спростовують показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 . 
		Заходи безпеки щодо свідка, допитаного під прізвищем ОСОБА_15 , були здійснені у відповідності з Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», що підтверджено стороною обвинувачення. Згідно вимог ч.3 ст. 317 КК України матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.Колегія суддів не вбачає підстав для визнання показань вказаного свідка недопустимим доказом, оскільки від допитаний у судовому засіданні у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, був приведений до присяги, був попереджений про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, і дав показання, які узгоджуються з іншими доказами по справі. 
		За таких обставин потреба у допиті у якості свідка начальника Режимно-секретної частини прокуратури Донецької області ОСОБА_30  про підстави застосування до свідка, який значиться у провадженні під прізвищем ОСОБА_15 , Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», була відсутні у суді першої інстанції і такої потреби немає у суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до правової позиції, що міститься у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 20 квітня 2017 року № 5-465кс у разі, коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, то суду апеляційної інстанції немає потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції.
		Колегія суддів не бачить підстав докази, досліджені судом першої інстанції, тлумачити по новому (інакше), ніж вони були оцінені в суді першої інстанції з точки зору їх сутнісних ознак  достовірності, належності, допустимості. 
		Суд першої інстанції дослідив у судовому засіданні усі докази, надані сторонами, і у відповідності з вимогами ст. 94 КК дав їм оцінку у вироку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		За вказаних обставин суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 , як участь у терористичній організації.
		Безпідставними є і доводи апеляційних скарг про неправильне застосування судом першої інстанції закону про кримінальну відповідальність, оскільки збройні формування ДНР або інші збройні формування, що діяли на території міста Дебальцеве, не визнані законом України терористичними, а тому дії обвинуваченого не можуть кваліфікуватися за ч.1 ст.258-3 КК.
		Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.1 ст. 258-3 КК не потрібно визнання так званої «ДНР» терористичною організацією окремим законом, оскільки поняття терористичної організації, як злочинного об`єднання, створеного з метою вчинення терористичної діяльності, визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом» №638-IV від 20.03.2003 року, а поняття і ознаки злочинної організації визначені ч.4 ст.28 КК України. 
		Більшість допитаних при судовому розгляді свідків підтвердили, що з середини квітня і до початку липня 2014 року на території міста Дебальцево діяли члени терористичної організації під зазвою «Донецька народна республіка», яка мала організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, була озброєна вогнепальною зброєю, що члени цієї терористичної організації чинили опір співробітникам правоохоронних органів України, захопили адміністративні будівлі органів місцевого самоврядування та органів державної влади України у місті Дружківка Донецької області, незаконно затримували мешканців міста, обладнали блокпости та інші фортифікаційні споруди з метою збройної протидії підрозділам українських збройних сил та Національної гвардії.
		Також мотивованим є висновок, що обвинувачений усвідомлював і розумів, що «ДНР» діє на території України саме як терористична організація, що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушенню громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції. 
		За таких обставин дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.1 ст.258-3 КК.
		Той факт, що обвинувачений зберігав за місцем свого проживання до 30 грудня 2014 року боєприпаси  774 патрони, призначені для стрільби з вогнепальної зброї, підтверджено даними, що містяться у протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 та у висновку судової балістичної експертизи.
		З показань як самого ОСОБА_11 , так і з показань свідка ОСОБА_31  вбачається, що обвинувачений у період з травня по 24 вересня 2014 року зберігав за місцем свого проживання зброю та боєприпаси, які є озброєнням співробітників ОСОБА_32 , виконуючи розпорядження начальника Дебальцевського МВ ГУ МВС України в Донецькій області. 
		Суд першої інстанції на підставі вказаних показань та документів, зокрема даних, отриманих під час обшуку та результатів службової перевірки, прийшов до правильного висновку, що обвинувачений 24 вересня 2104, повернувши представникам МВС України більшу частину зброї і боєприпасів, не повернув пістолетні патрони калібру 9x18 мм, центрального займання, промислового виробництва, які призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 9x18 мм центрального бою (до пістолетів Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стєчкіна (АПС), Форт-12 (СРСР), «Тип 59» (КНР), «модель 82» (Чехословаччина), «ПММ» (Росія), «ІЖ-71» (Росія), «Бердиш» ОЦ-27 (Росія), «ПБ» («6П9») (СРСР), «АПБ» (СРСР), «Форт 12» (Україна), «П-64» (Польща), «П-83» (Польща) та ін.) у кількості 750 шт. Таким чином, ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив бойові припаси та незаконно зберігав їх.
		Суд першої інстанції правильно визнав недостовірними і надуманими доводи обвинуваченого, що пістолетні патрони, знайдені у нього під час обшуку, він отримав правомірно на зберігання за розпорядженням колишнього начальника міського відділу ОСОБА_33 у грудні 2014 року, оскільки вони суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам.
		Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_11 за ч.2 ст.262 та ч.1 ст.263 КК. Доводи апеляційних скарг, що у діях ОСОБА_11  відсутній склад вказаних злочинів, безпідставні.
		Суд призначив обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у відповідності з вимогами ст.65 КК України. Як вбачається з вироку, відповідно до вимог закону про кримінальну відповідальність були прийняті до уваги конкретні обставини вчинених обвинуваченим правопорушень , ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. Судом враховані дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей , його позитивні характеристики за місцем проживання та роботи. ОСОБА_7 призначене покарання у вигляді позбавлення волі, встановленого санкціями ч.1 ст.258-3,ч.2 ст.262 та ч.1 ст.263 КК України, на строк, що є мінімальним за найбільш тяжкою статтею КК. Воно є справедливим, достатнім і необхідним для виправлення винного і попередження нових злочинів.
		Не знайшли підтвердження при апеляційному розгляді і доводи апеляційних скарг про істотне порушення під час кримінального провадження на стадіях досудового розслідування та розгляду судом першої інстанції кримінального процесуального законодавства.
		Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим було прийнято рішення про залучення захисника для захисту ОСОБА_7 у відповідності з вимогами ст. 49, ч.4 ст.213 КПК з моменту затримання.
		Розгляд справи судом першої інстанції проведений у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства. Апеляційним судом перевірені доводи обвинуваченого і захисника про те, що у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання від 29.07.2015 року та технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове засідання суду першої інстанції від 22.09.2015 року. Ці доводи підтвердження не знайшли. Відповідно до вимог п.7 ст.412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону визнається, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції. В матеріалах кримінального провадження на обкладинці тома № 1 в конверті міститься 16 дисків, в тому числі міститься носій інформації CD-диск № N1190E18D8115207B2 (с/з №114) на якому зафіксоване судове засідання суду першої інстанції від 29.07.2015 року з електронно сформованим журналом судового засідання від 29.07.2015 року. Також присутній носій інформації CD-диск № N1160D26D8082559C2 на якому зафіксоване судове засідання суду першої інстанції від 22.09.2015 року, з аудіо та відео фіксацією, яка відображає хід судового розгляду. Таким чином, матеріали справи містять журнал судового засідання від 29.07.2015 року та технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове засідання суду першої інстанції від 22.09.2015 року. Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КПК до документів можуть належати носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
		Вирок суду відповідає вимогам ст.370 КК, є законним обґрунтованим і вмотивованим.
		Підстав для скасування або зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
		п о с т а н о в и л а :
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України ( у редакції, що діяла до 20.06.2017р.) зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 30 грудня 2014 р. по 12 квітня 2016 року.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 3 місяців з дня проголошення ухвали, а засудженим ОСОБА_7  у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...