Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/1428/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2017. Зареєстровано: 27.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2017.
Дата набрання законної сили: 28.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 444/1428/17
		Провадження № 2-а/444/53/2017
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		   18 жовтня 2017 року  Жовківський районний суд Львіської області в складі :
		   головуючого судді          Мікула В.  Є.,
		   секретар судового засідання                 Будзан Н.В.
		     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області в залі суду справу за адміністративним позовом Громадської спілки «Бойкот пожежних України» в інтересах ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення недоотриманої одноразової допомоги в зв'язку із загибеллю особи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків,-
		                                                              ВСТАНОВИВ :
		     Позивач Громадська спілка «Бойкот пожежних України» в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення недоотриманої одноразової допомоги в зв'язку із загибеллю особи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків. Свої вимоги мотивують тим, що в кінці минулого року, а саме 29.12.2016 року за рішенням Правління ГС «БПУ» та за заявою позивача, відповідно до Статуту Спілки та чинного законодавства вони звернулися з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення недоотриманої одноразової грошової допоги в зв'язку із загибеллю особи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків в інтересах ОСОБА_2, жінки трагічно загиблого під час гасіння пожежі рятувальника, ОСОБА_3. Однак позов було повернуто.
		     Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час виконання службових обов'язків по гасінню пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі Львівської області трагічно загинув пожежний Державної пожежно - рятувальної частини №17 Головного управління ДСНС України у Львівській області ОСОБА_3, який був членом Правління Громадської Спілки «Бойкот пожежних України» (далі ГС БПУ) та засновником цієї громадської організації. 02 грудня 2016 року до керівництва Правління ГС БПУ звернулася жінка(вдова) ОСОБА_3- ОСОБА_2 з листом в якому просить захистити права її родини на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю чоловіка при виконанні службових обов'язків в повному обсязі. На думку ОСОБА_2, яку підтримує і ГС БПУ, ДСНС України не в повному обсязі виконало свої матеріальні зобов'язання та порушило конституційні та інші права її родини з наступних підстав. Згідно ст. 118 Кодексу цивільного захисту України в разі загибелі особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ї загиблого виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого.
		     Вказують, що згідно п. 3 Постанови КМУ № 908 від 11.07.2007 р. розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), яку вони вважають незаконною та несправедливою і такою що порушує конституційні права родин загиблих. За наданими документами ОСОБА_2, її родині була виплачена допомога в декілька разів менша, а саме 145000,00 грн. в зв'язку з тим, що для вирахування суми компенсації ДСНС враховувало лише частину складових місячного грошового забезпечення рятувальників. 
		     Водночас, посилаються на те, що частина друга статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно і Постанова КМУ №1294 від 07.11.2007 р. та Наказ МВС України № 475 від 23.04.2015 р. визначають що грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що в такому випадку складає - 366 094,80 грн. 
		     Вказують, що у 2015 році були внесені зміни до відповідної Постанови КМУ № 908, які передбачають, що для рятувальників які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, або померли внаслідок поранень, отриманих під час такої участі, до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премії), але не більш як 5075 гривень у розрахунку на місяць ".
		     Тому вважають, що ДСНС України, порушуючи принцип рівності громадян України, фактично поділила рятувальників на тих, хто гине при ліквідації надзвичайних ситуацій перебуваючи в районах проведення антитерористичної операції, але не обов'язково приймаючи участі в ній та тих, хто гине виконуючи свої обов'язки на іншій території України. Таке, на їх думку, грубо порушує норму ст. 24 Конституції України та інші конституційні права громадян України.
		     А тому вважають, що треба урівняти всіх у правах та просять стягнути з ДСНС України недоотриману одноразову грошову допомогу в зв'язку загибеллю ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в сумі 221 094,80 грн., яка розраховується як 3050,79 х 120 = 366 094,80 - 145 000,0 = 221 094,80 грн.
		     Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку із тим, що не можуть направити представника для участі у судовому засіданні відповідно до ст. 122 КАС України, клопочуть про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		     Представник відповідача Державної служби України з надзвичайних ситуацій в судове засідання не прибув, однак на адресу суду подано письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, окрім того щодо позовних вимог подано письмові заперечення та клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ст. 155 КАС України, які представник відповідача мотивує тим, що на думку ДСНС, ОСОБА_2, яка вважає, що їй недоплатили одноразову грошову допомогу, не доведено поважності пропуску строку звернення до суду, не наведено обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від її волевиявлення і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення її до суду самостійно без попереднього звернення до Громадської спілки «Бойкот пожежних України». Заперечують проти позову з підстав наведених у письмових запереченнях.
		     Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін по справі та на підставі поданих доказів постановити рішення по справі.
		     Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		     Суд оглянувши матеріали даної справи, а саме адміністративний позов та долучені до нього матеріали, письмові заперечення відповідача, клопотання про залишення вищевказаного позову без розгляду на підставі ст. 155 КАС УКраїни, приходить до наступних висновків.
		     Як вбачається із змісту позовних вимог позивач просить стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій недоотриману одноразову грошову допомогу в зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в сумі 221094,80 грн. 
		     Із копій додатків до позовної заяви вбачається, що 14.07.2016 року на особистий рахунок ОСОБА_2 було перераховано 145000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 257 від 14.07.2016 р., копія додана позивачем.
		     Із змісту зазначеного платіжного доручення вбачається, що призначення платежу «одноразова грошова допомога відповідно до постанови КМУ від 11.07.2007 р. № 908 ОСОБА_2».
		     Відтак, про порушення своїх прав, як вважає ОСОБА_2, вона дізналася в липні 2016 року, тобто в дні отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_3.
		     Окрім того судом встановлено, що ОСОБА_2 звертаючись 2 грудня 2016 року до Громадської спілки "Бойкот пожежних України" із заявою про захист її прав була обізнана про існування та зміст абз. 1 п. 3 Порядку № 908, який визначає складові розміру грошової допомоги.
		     Разом із тим, Громадська спілка «Бойкот пожежних України» звернулася із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, однак таку позовну заяву було повернуто позивачу ухвалою від 17.05.2016 року. Тобто перед тим як звертатися в Жовківський районний суд Львівської області 20.06.2017 року, позивач зверталося із даним позовом в Окружний адміністративний суд міста Києва, а враховуючи дату винесення даним судом ухвали, суд вважає, що позивачем не пропущено строку для звернення до адміністративного суду. А тому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є безпідставним та задоволенню не підлягає.
		     Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		     Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що ДСНС України не в повному обсязі виплатила ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в зв'язку з загибеллю чоловіка ОСОБА_3 при виконанні службових обов'язків, оскільки вважають, що розмір одноразової грошової допомоги повинен був розрахований із урахуванням усіх складових грошового забезпечення ОСОБА_3, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Інструкцією про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженою наказом МВС України від 23 квітня 2015 р. № 475, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 р. за № 544/26989, а також посилається на статтю 118 Кодексу цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI, а також посилається на частину другу статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		     Так, із послужного списку ОСОБА_3 вбачається, що він починаючи із 05.02.2010 року був прийнятий на службу цивільного захисту, яку проходив в підрозділах Головного управління МНС України у Львівській області та Головного управління ДСНС України у Львівській області.
		     Згідно із наказу Головного управління ДСНС України у Львівській області по особовому складу цивільного захисту від 02.06.2016 № 185 «Про виключення з кадрів ДСНС України» сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3, пожежного-рятувальника 17 державної пожежно-рятувальної частини (м. Жовква) Головного управління ДСНС України у Львівській області з ІНФОРМАЦІЯ_1 року було виключено з кадрів ДСНС України за смертю, смерть пов'язана із виконанням службових обов'язків.
		     Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту, їх права та обов'язки, соціальний захисту регулювався та на сьогодні регулюється Кодексом цивільного захисту, Законом України «Про затвердження Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту», Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 та іншими нормативно-правовими актами у сфері цивільного захисту.
		     Відповідно до частин першої та другої статті 101 Кодексу цивільного захисту визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
		     Відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом, приймають присягу служби цивільного захисту і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання, а також належать до персоналу (кадрів) ДСНС України. Статус їх підтверджується службовим посвідченням тощо.
		     Пунктом 15 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 встановлено, що склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий, яким присвоюються спеціальні звання.
		     Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті,травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, який затверджений постановою КМУ № 908 від 11.07.2007 року.
		Тобто, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за своєю правосуб'єктністю відносяться до спеціальної категорій суб'єктів права, правовідносини з якими регулюються нормами спеціального законодавства у сфері цивільного захисту.
		З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_3 було спеціальне звання сержант служби цивільного захисту, що відноситься до молодшого начальницького складу служби цивільного захисту. Тобто, за своєю правосуб'єктністю ОСОБА_3 відносився до спеціальної категорій суб'єктів права, правовідносини з якими регулюються нормами спеціального законодавства у сфері цивільного захист, а саме: Кодексом цивільного захисту, Законом України «Про затвердження Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту», Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593, Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті,травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, який затверджений постановою КМУ № 908 від 11.07.2007 року.
		     У той же час порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються Законом України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону України № 2232-ХІІ).
		     Абзацом четвертим частини дев'ятої статті 1 Закону України № 2232-ХІІ визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
		     Також, статтею 3 Закону України № 2011-XII визначено, що сфера дії цього закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців вище зазначених військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей тощо.
		     Зі змісту статей 3, 16 Закону України № 2011-XII вбачається, що суб'єктами цього Закону є лише військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти. Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не відносяться до кола суб'єктів права на яких поширюється його дія.
		     Також безпідставно позивач посилається на Порядок, який затверджений Постановою КМУ № 850, оскільки такий визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який відповідно до Закону України «Про міліцію» проходив внутрішню службу в органах внутрішніх справ України.
		     Отже, слід чітко розмежовувати категорії осіб, які проходять/проходили військову службу (військовослужбовці), внутрішню службу та службу цивільного захисту, це різні суб'єкти права до яких застосовуються різні нормативно-правові акти.
		     Таким чином у спірних правовідносинах при визначенні розміру одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого ОСОБА_3 застосуванню підлягає частина 1, 3 статті 118 Кодексу цивільного захисту, пункт 3 Порядку, затвердженого КМУ № 908, оскільки саме цей Порядок КМУ № 908 регулює умови виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, визначає її розмір для вказаної категорії осіб та є спеціальним нормативно-правовим актом.
		     Пунктом 3 розділу 1 Інструкції № 475 «Про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» визначено, що до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		     Згідно із пунктом 4 розділу І даної інструкції грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій, її територіальних органах, підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формуваннях, державних пожежно-рятувальних підрозділах (частинах), навчальних центрах, формуваннях та підрозділах забезпечення), навчальних закладах цивільного захисту, наукових установах та інших підрозділах, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту; навчаються у вищих навчальних закладах цивільного захисту; перебувають у розпорядженні відповідних керівників (начальників) органів управління (підрозділів), з урахуванням розділу XII цієї Інструкції.
		     Отже, суб'єктами постанови КМУ № 1294 та Інструкції № 475 є тільки особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які у встановленому порядку проходять службу цивільного захисту та яким відповідно до зазначених нормативно-правових актів нараховується грошове забезпечення під час проходження ними такої служби.
		     З аналізу вищезазначених норм вбачається, що положення постанови КМУ № 1294 визначає структуру та умови грошового забезпечення для тих осіб, які в установленому порядку проходять службу в теперішньому часі, займають відповідні посади та застосовується для цілей нарахування і виплати щомісячного грошового забезпечення.
		     Зазначені нормативно-правові акти не поширюється на правовідносини, пов'язані з нарахуванням одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
		     Одноразова грошова допомога, яка передбачена частиною першою статті 118 Кодексу цивільного захисту та Порядком № 908 є окремою грошовою виплатою, яка призначається у разі їх загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, не входить до грошового забезпечення.
		     Фінансування одноразової грошової допомоги здійснюється не за рахунок коштів на утримання осіб, які проходять службу цивільного захисту, а за рахунок інших видатків з державного бюджету. А відтак її розмір визначається відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908, який є спеціальним нормативно-правовим актом і має пріоритет над загальним.
		     Частиною першою статті 118 Кодексу цивільного захисту визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він обіймав, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
		     Отже зазначена норма Кодексу цивільного захисту не визначає ні складових грошового забезпечення, з яких визначається розмір грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, ні складових грошового забезпечення особам, які проходять службу цивільного захисту, а лише містить норму, яка уповноважує Кабінет Міністрів України на видання підзаконного акту, направленого на врегулювання порядку та умов (розмір) виплати грошової допомоги, нарахування та виплати грошового забезпечення.
		     Так, саме на виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту Кабінет Міністрів України 11 липня 2008 року своєю постановою затвердив Порядок № 908, який є підзаконним актом, направленим на реалізацію прав осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту щодо отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності.
		     Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що частиною першою статті 118 Кодексу цивільного захисту визначено лише загальне правило на виплату грошової допомоги, без визначення її складових частин. При цьому повноваження щодо визначення умов виплати покладено на Кабінет Міністрів України.
		     При цьому, Кабінет Міністрів України у постанові № 908 не вийшов за межі вимог частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту і встановленими умовами не обмежив прав осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, оскільки у зазначеному Порядку № 908 деталізовані загальні підходи щодо компенсаційних виплат, встановлених цією статтею Кодексу цивільного захисту.
		     Слід звернути увагу суду, що положення статті 118 Кодексу цивільного захисту не визнані у встановлено порядку не конституційними. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 також не визнані протиправними, нечинними та такими, що не відповідають нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, прийнятті з дотриманням процедури, а відтак підлягають застосуванню в даних спірних правовідносинах.
		     Враховуючи вищезазначене, посилання позивача на постанову КМУ № 1294 та Інструкцію № 475 є безпідставними, а висновки стосовно незаконності та несправедливості Порядку № 908 необгрунтованими.
		     Із змісту позовних вимог позивача вбачається, що позивач просить суд стягнути з ДСНС України на користь сім'ї загиблого ОСОБА_3 суму 221 094, 80 грн., однак позивач не просить суд визнати протиправні дії ДСНС України щодо неналежного розрахунку розміру такої одноразової грошової допомоги, не визнає рішення ДСНС України протиправним, не просить здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги, що в свою чергу свідчить про те, що позивач не ставить під сумнів законність прийнятого ДСНС України рішення про виплату їм грошової допомоги у розмір 145 000 грн. 00 коп. прийнятого відповідно до Порядку № 908 та на підставі поданих Головним управлінням ДСНС України у Львівській області документів, які слугувати прийняттю такого рішення.
		     Питання нарахування одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції ДСНС України, яка приймає відповідне рішення у межах наданих повноважень за результатами перевірки наданої документації на відповідність нормативним документам. Суд не може підмінювати собою компетентний орган та втручатись у процес реалізації суб'єктом владних повноважень своїх повноважень. Суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути певне питання, проте не можуть зобов'язати цей орган прийняти конкретне рішення, оскільки це не належить до компетенції суду. 
		     Як вже зазначено, ОСОБА_3 виключено із кадрів ДСНС України у зв'язку із смертю з ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
		     Згідно витягу з протоколу засідань Центральної лікарської-експертної комісії ДСНС України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.07.2016 № 1152 визначено, що загибель (смерть) сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 пов'язана з виконанням службових обов'язків.
		     Відповідно до пункту 1 Порядку № 908 у разі загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ям загиблих (померлих), а за відсутності сім'ї батькам та утриманцям таких осіб виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблих (померлих) за останніми посадами, які вони займали.
		     Частиною першою пункту 3 Порядку № 908 встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з: 1) окладу за спеціальним званням; 2) відсоткової надбавки за вислугу років; 3) посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
		     Отже, Порядком № 908 передбачено вичерпний перелік складових грошового забезпечення ОСОБА_3 з яких підлягала обчисленню грошова допомоги для його сім'ї.
		Відповідно до довідки від 13.07.2016 № 216, наданої Головним управління ДСНС України у Львівській області, розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 за останньою посадою, яку він займав для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою № 908 складався з: посадового окладу - 565, 00 грн.; окладу за спеціальним званням - 45, 00 грн.; відсоткової надбавки за вислугу років - 122 грн. 00 коп. - всього 732 грн. 00 коп.
		     Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу цивільного захисту та пункту 1 та частини 1 пункту 3 Порядку № 908, а також з урахуванням довідки десятирічний розмір грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги його сім'ї складає: 87 840, 00 грн. (10 років* 12 місяців*732=87 840,00).
		     В той же час, частиною третьою статті 118 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не може бути меншим за стократний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги.
		     Згідно із абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" (у редакції чинній на момент виплати одноразової грошової допомоги сім'ї ) від 25 грудня 2015 р. № 928-VIII, установлено, що у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 травня - 1450 гривень.
		     Із урахування зазначеного розмір одноразової грошової допомоги повинен бути не меншим за стократний розмір прожиткового мінімуму, а саме: 145 000 грн. 00 коп. (1450*100=145 000,00).
		     З огляду на це суд вважає, що Комісією ДСНС України з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту правильно вирішено виплатити сім'ї загиблого ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у сумі 145 000 грн. 00 коп., що підтверджується протоколом засідання цієї комісії від 14.07.2016 року № 5.
		     Таким чином, Комісією ДСНС України розрахунок одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого ОСОБА_3 було здійснено вірно відповідно до Порядку № 908 на підставі документів поданих Головним управлінням ДСНС України у Львівській області.
		     ДСНС України при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого ОСОБА_3 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Розрахунок грошової допомоги був здійснений та виплачений сім'ї загиблого ОСОБА_3 з чітким дотриманням частин першої та третьої статті 118 Кодексу цивільного захисту, пункту 1, абзацу 1 пункту 3 Порядку № 908, а відтак позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
		     Додатково позивач зазначає, що ДСНС України порушуючи принцип рівності громадян України, фактично поділила рятувальників на тих, хто гине при ліквідації надзвичайних ситуацій перебуваючи в районах проведення антитерористичної операції, але не обов'язково приймаючи участі в неї та тих, хто гине, виконуючи свої обов'язки на іншій території України.
		     З даного приводу слід зазначити, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом (ст. 117 Конституції України).
		     У 2015 році пункт 3 Порядку КМУ № 908 доповнено новим абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 606 «Про внесення зміни до пункту 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту».
		     В разі нарахування одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого ОСОБА_3 у розмірі згідно з позовними вимогами, це означатиме те, що вони отримали допомогу не як сім'я загиблої особи начальницького складу служби цивільного захисту, яка загинула при виконанні службових обов'язків, а як сім'я особи, яка загинула під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, або яка померла внаслідок поранень, отриманих під час такої участі. Що було б грубим порушенням норм Порядку № 908 з боку ДСНС.
		     Слід розмежовувати осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули при виконанні службових обов'язків, передбачених посадовими інструкціями та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які були відповідно до наказів Штабу АТО залученні до проведення антитерористичної операції відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та інших нормативно-правових актів у цій сфері.
		     Якщо враховувати позицію позивача, то на їх думку, сім'я загиблого Юнко фактично прирівнюються до сім'ї особи рядового або начальницького складу, яка загинула під час участі в антитерористичній операції, або померла внаслідок поранень, що в свою чергу нівелює соціальну значимість постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 606, якою сім'ї особи рядового або начальницького складу, яка загинула під час участі в антитерористичній операції, або померла внаслідок поранень встановлено підвищений рівень грошового забезпечення порівняно із іншими категоріями осіб на яких поширюється дія Порядку КМУ № 908.
		     Посилання позивача на постанови ВСУ є безпідставним, оскільки із змісту постанов ВСУ сторонами у справах були особи військовослужбовці, Міністерство оборони України та Служба безпеки України, в мотивувальній частині рішення суди посилаються на положення ч. 1-2 статті 9 Закону України № 2011-XII.
		     Слід звернути увагу суду на те, що в постановах Верховного Суду України від 27.06.2017 року у справі № 819/3267/15 та від 27.06.2017 року у справі № 813/3532/14, Верховним Судом України задоволено заяву ДСНС України та скасовані відповідні рішення, у задоволені позовних вимог позивачів відмовлено. Зокрема, Верховний Суд України дійшов до висновку, що у подібних спірних правовідносинах при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту слід керуватися спеціальними нормативно-правовими актами, а саме статтею 118 Кодексом цивільного захисту, пунктом 3 Порядку КМУ № 908, а не положеннями Закону України № 2011-XII та постановою КМУ № 1294.
		     При конкуренції загальних та спеціальних норм, застосовуються спеціальні норми, а тому відповідачем правильно при проведенні розрахунку одноразової грошової допомоги застосовано спеціальні правові норми та законодавство, яке регулювання виплату такої допомоги сім'ї ОСОБА_3.
		     Суд як і відповідач по справі, не є законодавцями, а тільки керуються наявними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, а тому виходячи з чинним норм жодних порушень при визначенні одноразової грошової допомоги зі сторони відповідача не було.
		     Керуючись частинами 1, 3 ст. 118 Кодексу цивільного захисту, п. 1, аб.1 п. 3 Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті,травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ № 908 від 11.07.2007 року, статтями 9, 11, 49, ч. 2 ст. 51, 69, 70, 86, 159, 161, 162 КАС України,суд,-
		                                                            ПОСТАНОВИВ : 
		     У задоволенні адміністративного позову Громадської спілки «Бойкот пожежних України» в інтересах ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення недоотриманої одноразової допомоги в зв»язку із загибеллю особи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов»язків - відмовити.
		     Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		 
		     Суддя                                                                        В.  Є. Мікула

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...