Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-1695/2010 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2017. Зареєстровано: 27.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2017.
Дата набрання законної сили: 18.12.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 19.04.2010
		 
		           ЄУ № 2-а-1695/2010
		Провадження №2-а-1695/2010
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 квітня 2010 року        Новопсковський районний суд Луганської області в складі головуючого судді     В.В.Проньки
		при секретарі     О.Л. Котовій
		за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2 групи, третя особа - Міністерство праці та соціальної політики України,
		ВСТАНОВИВ:
		01 березня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації в Луганській області , в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо не призначення та не виплати їй щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2009 році, як інваліду війни 2 групи; зобовязати відповідача здійснити нарахування та виплату їй суми щорічної разової грошової допомоги за 2009 рік, як інваліду війни 2 групи, виходячі з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, діючого на момент виплати.
		В судовому засіданні представник позивача наполягав на вимогах свого довірителя, просить позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач має статус інваліда війни і відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Але відповідач в 2009 році виплатив позивачу грошову допомогу не в повному обсязі, сплативши лише суму у розмірі 430 грн., чим порушив норми Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а також грубо порушив норми Конституції України.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що разова грошова допомога позивачу як інваліду війни до 5 травня виплачена у розмірі, визначеному Законом України „Про державний бюджет на 2009 рік, оскільки така виплата фінансується з державного бюджету України, її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про державний бюджет України. Так як Законом України Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено, що допомога інвалідам війни виплачується в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, то за 2009 рік виплату позивачу проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 р. за№ 211.
		Третя особа, будучи належим чином повідомлена про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявилася, заяву про розгляд справи без її участі до суду не надала . Суд вважає за можливе розглянути справи без участі третьої особи.
		Суд, вислхавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
		Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3, .ІНФОРМАЦІЯ_1 визнана інвалідом війни 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії Б № 512792 від 13.05.2005 року (а.с.6-
		7).
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 року (далі - Закону) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується грошова допомога, зокрема інвалідам війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
		Статтею 17-1 наведеного Закону визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення. Згідно ст.17 Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивачу щорічна разова грошова допомога до 5-го травня за 2009 рік була виплачена в квітні 2009 року у розмірі 430 грн., що підтверджується довідкою відповідача № 15-7/8-937 від 06.04.2010 року (а.с.40)
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» редакцію ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було змінено в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій. Зазначені зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачені п. 20 розділу другого Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
		Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
		Отже, з 22.05.2008 р. відновлено дію ч.5 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щодо встановлення розміру разової грошової допомоги як інваліду війни.
		Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» зміни до ст.ст.12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились, на спірний період Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, частина 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена у наступній редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога, зокрема інвалідам другої групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
		Враховуючи зазначене, виплата позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік, здійснена відповідачем у розмірі 430 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», є такою, що порушує норму спеціального Закону.
		Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
		Таким чином застосуванню підлягає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу порівняно з Постановою КМУ № 211 від 18.03.09р.
		За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
		Відповідно до ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Але, на думку суду, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання щорічної разової грошової допомоги, передбаченої ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		Суд вважає за необхідне застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки цей закон передбачає розмір мінімальної пенсії за віком в якості критерію визначення розміру щорічної разової
		грошової допомоги, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
		За таких обставин, з урахуванням положень п.п.1, 2 ч.2 ст. 162 КАС України дії відповідача щодо невиплати позивачу разової грошової допомоги як інваліду війни в розмірі, встановленому ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту за 2009 рік слід визнати неправомірними, та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатиту позивачу щорічної разову грошову допомогу до 5 травня, як інваліду війни 2 групи за 2009 рік відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманої позивачем суми допомоги.
		Оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати такої допомоги наділені органи праці та соціального захисту населення, то відсутні підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру (суми) оспорюваної допомоги.
		- Керуючись ст.ст .19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 2, 13, 17, 17-1, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, ст. ст. 6-11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, р.2 Прикінцеві та перехідні положення Закону України « Про внсення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов»язаних з соціальними виплатами» № 1691 -V1 від 18.02.2010 р. суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2 групи задовольнити повністю.
		Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення ^Новопсковської районної державної адміністрації в Луганській області щодо призначення та виплати ОСОБА_3 разової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2 групи за 2009 рік в розмірі меншому, ніж передбачено ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
		Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації в Луганській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 за рахунок коштів державного бюджету недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5
		го травня як інваліду 2 групи за 2009 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, з урахуванням суми фактично отриманої нею допомоги.
		Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а в разі подачі заяви про апеляційне оскарження
		-після закінчення двадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.
		Відповідно до розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов»язаних з соціальними виплатами» № 1691-У1 від 18.02.2010 р. постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області.
		Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд, а вразі складання постанови у повному обсязі - з дня складання в повному обсязі. Апеляційну скаргу на постанову може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
		Повний текст постанови складено в нарадчій кімнаті 20.04.2010 року .
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...