Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/12905/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2017. Зареєстровано: 28.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2017.
Дата набрання законної сили: 09.11.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		464/12905/13-к
		1/465/2/17 
		 
		 
		Вирок
		Іменем України
		13-25.10.2017 року Колегія суддів Франківського районного суду м. Львова в складі:
		   Головуючої судді ОСОБА_1 
		   суддів: ОСОБА_2 
		                  ОСОБА_3 
		   при секретарі ОСОБА_4 
		   з участю прокурора ОСОБА_5 
		   захисників: ОСОБА_6 
		      ОСОБА_7 
		      ОСОБА_8 
		      ОСОБА_9 
		      ОСОБА_10  
		   громадського захисника ОСОБА_11 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
		ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, українця, одруженого, раніше не судимого, з вищою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п. 6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ч.1 ст.263 КК України,
		ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Дуліби, Стрийського району, Львівської області, громадянина України, українця, одруженого, раніше не судимого, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ч.1 ст.263 КК України,
		ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,
		за ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), ч.2 ст.17 та п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.1, 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ч.1 ст.263 КК України, 
		ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: 
		АДРЕСА_4 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), ч.3 ст.186 КК України
		ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_5  
		за ч.3 ст. 28, п.п. 6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 28 п.п. 6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України, ч.1 ст. 263 КК України,-
		за участю підсудних: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,-
		ВСТАНОВИЛА:
		У період серпня-жовтня 2000 року у містах Львові та Києві мешканець міста Києва особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, мешканці міста Львова ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , для вчинення у місті Києві із застосуванням вогнепальної зброї умисного вбивства президента Народної компанії «Цемексенерго» ОСОБА_17 , 1963 р.н., на замовлення невстановлених слідством осіб з метою отримання від останніх для особистого збагачення грошової винагороди в сумі 30000 доларів США та часток у збудованій у майбутньому за рахунок коштів цих невстановлених слідством замовників вбивства базі відпочинку у м.Славську Львівської області створили стійке мобільне злочинне об`єднання  ОРГАНІЗОВАНУ ГРУПУ. 
		До участі у наведеній групі та вчиненні у її складі підготовки та скоєння наведеного вбивства особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 залучили мешканців міста Львова ОСОБА_14 та особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та інших невстановлених слідством осіб. 
		Створена особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 організована група мала ознаки: А) чіткої організаційної структури та розподілу у ній злочинних ролей й функцій, високий рівень внутрішньої організації та дисципліни; Б) сувору підпорядкованість членів керівникам даного злочинного угрупування, елементів постійної конспірації та приховування злочинної діяльності цього стійкого угрупування та кожного окремого члена; В) попереднього тривалого вивідування даних та відомостей про потерпілого ОСОБА_17 , вистежування його та вивчення у ході цього способу його життя, роботи, побуту, охорони, можливості чинити опір, наявності транспортних засобів, засобів зв`язку, зброї, інших особистих і спеціальних характеристик, а також шляхів та способів підходу до нього з метою вбивства та втечі після його вчинення; Г) глибокого розроблення загального плану та деталей вбивства потерпілого ОСОБА_17 , чіткого узгодження дій учасників групи під час стеження за потерпілим, у ході його вбивства та після скоєння останнього, підготовка шляхів та способів втечі після вбивства та запобігання затриманню правоохоронними органами, використання для підготовки і організації вчинення вбивства наявних у користуванні приміщень та транспортних засобів; Д) розподілу отриманих від виконання замовлення по цьому вбивству грошей в якості винагороди між членами наведеного злочинного угрупування в залежності від ролі та участі кожного з них у підготовці та вчиненні даного вбивства. 
		Згідно злочинного розподілу ролей особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 здійснювали загальне керівництво організованою групою та її членами окремо з питань: організації збору інформації і даних про особу потерпілого ОСОБА_17 та стеження за ним, оброблення цих даних та організації їх перевірки, підготовки та вчинення вбивства вказаного потерпілого, розроблення плану даного вбивства та втечі після його вчинення, безпосереднього керівництва учасниками групи у ході стеження за потерпілим, підготовки та вчинення його вбивства, організації конспірації та переховування учасників організованої групи, забезпечення виконавця вбивства ОСОБА_14 вогнепальною зброєю та набоями для досягнення злочинної мети  вбивства потерпілого ОСОБА_17 , а також розподіл між членами групи отриманих від невстановлених слідством замовників грошей для підготовки та вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_17 та в якості винагороди за це вбивство. 
		Для стеження, підготовки та вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_17 члени організованої групи використовували: наявний у користуванні особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження автомобіль «БМВ-525» червоного кольору, н.з. НОМЕР_1 ; належний на праві власності та наявний у користуванні ОСОБА_12 автомобіль «Форд-Скорпіо» білого кольору, н.з. НОМЕР_2 ; належний на праві власності та наявний у користуванні ОСОБА_13 автомобіль «Ауді-80» синього кольору, н.з. НОМЕР_3 ; інші невстановлені слідством транспортні засоби; засоби зв`язку  наявні у членів організованої групи мобільні телефони.
		У період жовтня  початку грудня 2000 року у м.Києві члени організованої групи: особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_14 та інші невстановлені слідством особи, з метою вбивства потерпілого ОСОБА_17 , здійснювали збір інформації та даних про останнього, шляхом проведення стеження за ним, а також пошук шляхів та способів підходу до нього з метою вбивства та втечі після його вчинення.
		План вбивства потерпілого ОСОБА_17 розроблявся особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на основі зібраних в результаті стеження відомостей про потерпілого. Згідно цього плану безпосередньо вбивство потерпілого ОСОБА_17 упродовж листопада  грудня 2000 року поруч або у приміщенні ЗАТ «Народної компанії «Енергетичні ресурси» на території ВАТ Веркон у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, повинен вчинити ОСОБА_14 із застосуванням вогнепальної зброї - пістолета, за що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пообіцяли виплатити йому грошову винагороду у сумі 8000 доларів США та надати частку у збудованій у майбутньому за рахунок коштів невстановлених слідством замовників вбивства базі відпочинку у м.Славську Львівської області, на що ОСОБА_14 погодився. 
		Під час стеження за потерпілим ОСОБА_17 та підготовки до вчинення його вбивства у період жовтня-початку грудня 2000 року з наміром приховування своєї злочинної діяльності та забезпечення конспіративності своїх протиправних дій члени організованої групи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та інші невстановлені слідством особи періодично змінювали місця свого перебування у м.Києві, проживаючи у готелі «Снайпер»; у невстановленому слідством готелі у місті Ірпінь Київської області; у кв. АДРЕСА_6 ; у кв. АДРЕСА_7 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; інших невстановлених житлових квартирах у м.Києві.
		Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , діючи в групі за попередньою домовленістю із особами, матеріали кримінальної справи щодо яких виділені в окреме провадження, ОСОБА_14 та іншими членами цього злочинного угрупування, придбали у невстановленої особи у м.Львові пістолет калібру 6,35 мм, котрим може бути самозарядна або автоматична вогнепальна зброя, призначена для стрільби набоями Браунінга калібру 6,35 мм, у тому числі пістолет іноземного виробництва «Астра», а також набої Браунінга калібру 6,35 мм, призначені для стрільби з цього пістолета, та глушник до нього, після чого у період жовтня-листопада 2000 року на автомобілі ОСОБА_13 «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , перевезли їх з м.Львова до м.Києва, де у період листопада  початку грудня 2000 року надали ОСОБА_14 для вчинення останнім з цього пістолета вбивства потерпілого ОСОБА_17 . При цьому, вказаний пістолет, набої та глушник до нього у період жовтня  початку грудня 2000 року ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_14 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження зберігали за наведеними вище місцями свого перебування у м.Києві, а також у зазначених вище транспортних засобах членів організованої групи. 
		Біля 8-9 години ранку у невстановлений слідством день наприкінці листопада 2000 року ОСОБА_14 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_13 на автомобілі останнього «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , діючи згідно наперед розробленого плану та за попередньою домовленістю із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 по реалізації своїх злочинних намірів щодо вбивства потерпілого ОСОБА_17 , прибули на проїжджу частину на проспекті Перемоги, 67, у м.Києві навпроти території ВАТ «Веркон», де розташоване приміщення ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси». 
		У цей же час особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, діючи згідно наперед розробленого плану та за попередньою змовою спільно із ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та іншими невстановленими особами по реалізації наведеного злочинного наміру, на власному автомобілі «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 , привіз на вказане місце наведений пістолет калібру 6,35 мм, набої та глушник до нього, котрі у зазначеному автомобілі надав ОСОБА_14 для вчинення останнім умисного вбивства потерпілого ОСОБА_17 . 
		Однак, враховуючи присутність сторонніх осіб та перебування поруч із наперед запланованим місцем вбивства потерпілого ОСОБА_17 зазначеного автомобіля «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_14 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, діючи згідно наперед розробленого плану та за попередньою домовленістю із ОСОБА_13 та іншими членами організованої групи, прийняли рішення перенести на інший, більш зручний для них час, вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_17 .. 
		У вечірній час 07.12.2000 року член організованої групи ОСОБА_12 , діючи згідно наперед розробленого плану спільно із ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , особами, матеріали кримінальної справи щодо яких виділені в окреме провадження та іншими невстановленими слідством особами, у ході здійснення зовнішнього спостереження встановив, що потерпілий ОСОБА_17 знаходиться у своєму робочому офісі у приміщенні ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» на території ВАТ «Веркон» у м.Києві на просп.Перемоги, 67, про що повідомив ОСОБА_14 , осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, ОСОБА_13 та інших членів організованої групи. З урахуванням сприятливої обстановки для здійснення своєї злочинної мети, члени злочинної групи прийняли рішення про негайне вчинення ОСОБА_14 вбивства ОСОБА_18 у приміщенні наведеної компанії увечері того ж дня.
		Біля 22-23 год. 07.12.2000 року ОСОБА_14 , маючи при собі наведений пістолет, споряджений набоями, запасну обойму із набоями і глушник до цього пістолета, та особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження діючи згідно наперед розробленого плану та у складі організованої групи спільно із особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими особами, прибули до входу на територію ВАТ «Веркон» у м.Києві на просп.Перемоги, 67, де особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, згідно розподілу злочинних ролей, залишився спостерігати за навколишньою обстановкою та повинен був зупинити автомобіль «таксі» для їх з ОСОБА_19 втечі з місця вбивства потерпілого. 
		ОСОБА_14 проник на територію ВАТ «Веркон» у м.Києві на просп.Перемоги, 67, де упродовж 23-24 год. 07.12.2000 року візуально спостерігав за розташованим на цій території приміщенням ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» та прилеглою територією, у ході чого встановив, що у офісі потерпілого ОСОБА_17 горить світло та на подвір`ї знаходиться його автомобіль «Вольво S90». 
		Біля 23 год. 30 хв.  24 год. 00 хв. 07.12.2000 року ОСОБА_14  зауважив, що у приміщенні офісу потерпілого ОСОБА_17 вимкнули світло, після чого він відразу ж зайшов у загальний під`їзд приміщення ВАТ «Веркон», де знаходиться офіс ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси», де зупинився на першому поверсі та очікував на потерпілого ОСОБА_17 для вчинення його вбивства . Через деякий проміжок часу ОСОБА_14 побачив, що у загальному під`їзді зазначеного приміщення по сходах на перший поверх спускається потерпілий ОСОБА_20 , 1962 р.н., який на той час був особистим водієм потерпілого ОСОБА_17 та якого ОСОБА_14 помилково сприйняв як особу потерпілого ОСОБА_17 ..
		ОСОБА_14 , маючи намір на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_17 з корисливих мотивів та на замовлення, діючи згідно наперед розробленого плану та розподілу злочинних ролей у складі організованої групи спільно із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, який мав спільну із ОСОБА_14 злочинну мету, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та іншими невстановленими особами з метою здійснення цього злочинного наміру, із застосуванням вищезазначеного пістолету калібру 6,35 мм, здійснив не менше восьми пострілів у потерпілого ОСОБА_20 , помилково сприймаючи його за особу потерпілого ОСОБА_17 , у ході чого умисно заподіяв йому наступні поранення: вогнепальне кульове проникаюче поранення лівої плевральної порожнини та черевної порожнини із пошкодженням лівої легені, шлунково-обвідної зв`язки із розвитком лівобічного гемотораксу, гемоперитонеума; вогнепальне кульове поранення м`яких тканин голови, лівого плеча без пошкодження магістральних судин, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи від 16.03.2001 року за №226\Э відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.
		Через помилку виконавця злочину ОСОБА_14 в об`єкті злочинного посягання потерпілий ОСОБА_17 залишився живими з причин, що не залежали від волі учасників організованої групи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , осіб, матеріали кримінальної справи щодо яких виділені в окреме провадження.
		З метою уникнення відповідальності ОСОБА_14 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження втекли з місця події, після чого у той же день особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження на зазначеному автомобілі «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 , вивіз з м.Києва ОСОБА_14 , особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 та відвіз у село Бабин Рівненської області, куди також прибув ОСОБА_13 . 
		У період 7-9 грудня 2000 року у цьому населеному пункті ОСОБА_12 , діючи згідно розподілу злочинних ролей та у складі організованої групи спільно із ОСОБА_13 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та іншими невстановленими особами, виплатив ОСОБА_14 та особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження грошову винагороду за вчинення наведених злочинів у розмірі 900 доларів США. 
		Крім того, у період березня-травня 2001 року у містах Львові та Києві мешканець міста Києва особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, мешканці міста Львова ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , для вчинення у місті Києві із застосуванням невстановленого слідством медичного препарату, що призводить до смерті людини та котрим може бути «піпекуроній бромід», умисного вбивства директора товариства з обмеженою відповідальністю Скандинавія ОСОБА_21 , 1959 р.н., на замовлення невстановлених слідством осіб з метою отримання від останніх для особистого збагачення грошової винагороди в сумі 40000 доларів США створили стійке мобільне злочинне об`єднання  ОРГАНІЗОВАНУ ГРУПУ. 
		До участі у наведеній групі та вчиненні у її складі підготовки та скоєння наведеного вбивства особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 залучили мешканців міста Львова ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . 
		Створена особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 організована група мала наступні ознаки: чітка організаційна структура та розподіл у ній злочинних ролей й функцій, високий рівень внутрішньої організації та дисципліни, сувора підпорядкованість членів керівникам даного злочинного угрупування, елементи постійної конспірації та приховування злочинної діяльності цього стійкого угрупування та кожного окремого члена, попереднє тривале вивідування даних та відомостей про потерпілого ОСОБА_21 , вистежування його та вивчення у ході цього способу його життя, роботи, побуту, охорони, можливості чинити опір, наявності транспортних засобів, засобів зв`язку, зброї, інших особистих і спеціальних характеристик, а також шляхів та способів підходу до нього з метою вбивства та втечі після його вчинення, глибоке розроблення загального плану та деталей вбивства потерпілого ОСОБА_21 , чітке узгодження дій учасників групи під час стеження за потерпілим, у ході його вбивства та після скоєння останнього, підготовка шляхів та способів втечі після вбивства та запобігання затриманню правоохоронними органами, використання для підготовки і організації вчинення вбивства наявних у користуванні приміщень та транспортних засобів, розподіл отриманих від виконання замовлення по цьому вбивству грошей в якості винагороди між членами наведеного злочинного угрупування в залежності від ролі та участі кожного з них у підготовці та вчиненні даного вбивства. 
		Згідно злочинного розподілу ролей особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 здійснювали загальне керівництво організованою групою та її членами окремо з питань: організації збору інформації і даних про особу потерпілого ОСОБА_21 та стеження за ним, у тому числі здійснення для цього відео зйомки, оброблення цих даних та організації їх перевірки, підготовки та вчинення вбивства вказаного потерпілого, розроблення плану даного вбивства та втечі після його вчинення, безпосереднього керівництва учасниками групи у ході стеження за потерпілим, підготовки та вчинення його вбивства, організації конспірації та переховування учасників організованої групи, забезпечення виконавця вбивства ОСОБА_15 медичним препаратом, котрий призводить до смерті людини та котрим може бути «піпекуроній бромід», для досягнення злочинної мети  вбивства потерпілого ОСОБА_21 , а також розподіл між членами групи отриманих від невстановлених слідством замовників грошей для підготовки та вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_21 та в якості винагороди за це вбивство. 
		Для стеження, підготовки та вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_21 члени організованої групи використовували: наявний у користуванні особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, автомобіль «БМВ-525» червоного кольору, н.з. НОМЕР_1 ; належний на праві власності та наявний у користуванні ОСОБА_12 автомобіль «Форд-Скорпіо» білого кольору, н.з. НОМЕР_2 ; належний на праві власності та наявний у користуванні ОСОБА_13 автомобіль «Ауді-80» синього кольору, н.з. НОМЕР_3 ; інші невстановлені слідством транспортні засоби; засоби зв`язку  наявні у членів організованої групи мобільні телефони; відеокамеру іноземного виробництва фірми «Соні».
		У період квітня  початку серпня 2001 року у м.Києві особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , діючи у складі організованої групи з метою досягнення своєї спільної злочинної мети  вбивства потерпілого ОСОБА_21 , здійснювали збір інформації та даних про останнього шляхом безпосереднього стеження за ним, у тому числі відеозйомку поруч із місцем його проживання у буд. АДРЕСА_9 та роботи по АДРЕСА_10 , поруч із станцією метро «Чернігівська» у м.Києві, для вивчення способу його життя, роботи, побуту, охорони, можливості чинити опір, наявності транспортних засобів, засобів зв`язку, зброї, інших особистих і спеціальних характеристик, а також шляхів та способів підходу до нього з метою вбивства та втечі після його вчинення, у ході чого також отримали у невстановленої особи фотографію із зображенням потерпілого ОСОБА_21 , котру у період червня-липня 2001 року у м.Києві ОСОБА_13 надав ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з метою вивчення ними зовнішнього портрета особи потерпілого та уникнення помилок в об`єкті вбивства. 
		План вбивства потерпілого ОСОБА_21 розробили особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , виходячи із зібраних наведених вище даних та відомостей, а також результатів вистежування. Згідно цього плану вбивство потерпілого ОСОБА_21 у серпні 2001 року у загальному коридорі поруч із входом у ліфтову кабіну на шостому поверсі під`їзду № 3 буд. АДРЕСА_9 поруч із місцем його проживання у кв. АДРЕСА_11 у зазначеному будинку та у кабіні ліфта цього під`їзду повинен вчинити ОСОБА_15 шляхом здійснення за допомогою медичного шприца ін`єкції потерпілому невстановленого слідством медичного препарату, що призводить до смерті та котрим може бути «піпекуроній бромід», за що ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи спільно із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, пообіцяли виплатити ОСОБА_15 грошову винагороду у сумі 7000 доларів США, на що він погодився. При цьому, згідно цього плану ОСОБА_14 , шляхом відволікання уваги консьєржа, повинен забезпечити безперешкодний прохід у зазначений під`їзд будинку ОСОБА_15 для вчинення вбивства потерпілого. 
		Під час підготовки до вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_21 та стеження за ним у період травня  початку серпня 2001 року з наміром приховування своєї злочинної діяльності та забезпечення конспіративності своїх протиправних дій члени організованої групи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , діючи спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, періодично змінювали місця свого перебування у м.Києві та проживали: у готелі «Снайпер»; у невстановленому слідством готелі «Антон» у Київській області; у кв. АДРЕСА_6 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; у невстановленому слідством приватному будинку у м.Києві, котрі винаймали та оплачували вартість проживання у них ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження за рахунок наданих для цих цілей невстановленими слідством замовниками вбивства потерпілого ОСОБА_21 грошей. 
		З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_13 , діючи в складі організованої групи спільно із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , придбав у невстановленої слідством особи у м.Львові невстановлений слідством медичний препарат, котрий призводить до смерті людини та котрим може бути «піпекуроній бромід», після чого у період червня  липня 2001 року на своєму автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , перевіз його з м.Львова до м.Києва, де надав ОСОБА_14 та ОСОБА_15 для вчинення останнім вбивства потерпілого ОСОБА_21 . 
		Безпосередньо перед вчиненням вбивства потерпілого ОСОБА_21 у період 27-28.08.2001 року за місцем свого перебування у невстановленому слідством приватному будинку у м.Києві ОСОБА_14 , діючи згідно наперед розробленого плану вбивства, розподілу злочинних ролей та у складі організованої групи спільно із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , попередньо приготував до застосування для вчинення вбивства наведений медичний препарат, котрий надав ОСОБА_15 .
		Біля 07-08 години 28.08.2001 року ОСОБА_15 , маючи при собі медичний шприц із наведеним медичним препаратом, та ОСОБА_14 , діючи згідно наперед розробленого плану та у складі організованої групи спільно із ОСОБА_13 , особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , прибули до буд. АДРЕСА_9 , де ОСОБА_14 , згідно розподілу злочинних ролей, залишився спостерігати за навколишньою обстановкою та повинен забезпечити автомобіль «таксі» для їх втечі з місця вбивства потерпілого. 
		ОСОБА_15 , маючи при собі шприц із наведеним невстановленим слідством медичним препаратом, котрий призводить до смерті людини, згідно наперед розробленого плану вбивства та розподілу злочинних ролей, діючи у складі організованої групи спільно із ОСОБА_13 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , зайшов у загальний під`їзд № 3 за місцем проживання потерпілого ОСОБА_21 у буд. АДРЕСА_9 , де піднявся на шостий поверх, сховався на перехідному балконі загального під`їзду та спостерігав за появою у цьому коридорі потерпілого ОСОБА_21 .. Побачивши, що потерпілий ОСОБА_21 йшов по загальному коридору у напрямку дверей ліфта на шостому поверсі наведеного під`їзду, біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року поруч із входом у ліфтову кабіну у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 буд. АДРЕСА_9 ОСОБА_15 , напав на цього потерпілого, у ході чого з метою подолання опору з боку останнього наніс йому удари руками в голову та по тулубу, намагаючись за допомогою медичного шприца зробити потерпілому ОСОБА_21 ін`єкцію наведеного невстановленого слідством медичного препарату, котрий призводить до смерті людини та котрим може бути «піпекуроній бромід». Потерпілий ОСОБА_21 вчинив активний фізичний опір діям ОСОБА_15 , ухилився від ударів шприцом та залишився живим з причин, що не залежали від волі особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших членів організованої групи. 
		З метою уникнення відповідальності за ці особливо тяжкі злочини ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , діючи спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, втекли з місця їх вчинення, після чого тоді ж ОСОБА_13 на зазначеному автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , вивіз з м.Києва ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та відвіз у м.Рівне, куди також прибув ОСОБА_12 , який на вказаному вище автомобілі «Форд-Скорпіо», н.з. НОМЕР_2 , відвіз їх звідти до м.Львова. 
		Крім того, продовжуючи наведену вище злочинну діяльність по реалізації своїх злочинних намірів щодо умисних вбивств у м.Києві із застосуванням вогнепальної зброї та вибухових речовин директора ТОВ «Скандинавія» ОСОБА_21 та його охоронника ОСОБА_22 , 1977 р.н., на замовлення невстановлених слідством осіб з метою отримання від них для особистого збагачення грошової винагороди в сумі 40000 доларів США учасники попередньо зорганізованого у період березня-травня 2001 року у м.Львові та м.Києві злочинного стійкого об`єднання  ОРГАНІЗОВАНОЇ ГРУПИ  ОСОБА_13 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 до участі у ній та вчиненні у її складі підготовки та скоєння наведених вбивств у травні 2002 року залучили мешканця міста Львова ОСОБА_16 , який раніше вчинив умисне вбивство, тобто злочини, передбачені ч.2 ст.15 та п.п.1, 5, 6, 8, 9, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України.
		Створена особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 організована група мала наступні ті ж самі ознаки, що перераховувались вище. Діяльність групи полягала у приховуванні самої злочинної діяльності цього стійкого угрупування та кожного окремого члена, попереднє тривале вивідування даних та відомостей про потерпілого ОСОБА_21 та його охоронника ОСОБА_22 , вистежування їх та вивчення у ході цього способу їх життя, роботи, побуту, охорони, можливості чинити опір, наявності транспортних засобів, засобів зв`язку, зброї, інших особистих і спеціальних характеристик, а також шляхів та способів підходу до них з метою вбивств та втечі після їх вчинення, глибоке розроблення загального плану та деталей вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , чітке узгодження дій учасників групи під час стеження за потерпілими, у ході їх вбивств та після скоєння останніх, підготовка шляхів та способів втечі після вбивств та запобігання затриманню правоохоронними органами, використання для підготовки і організації вчинення вбивств наявних у користуванні приміщень та транспортних засобів, розподіл отриманих від виконання замовлення по цих вбивствах грошей в якості винагороди між членами наведеного злочинного угрупування в залежності від ролі та участі кожного з них у підготовці та вчиненні даних вбивств. 
		Згідно злочинного розподілу ролей особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 здійснювали загальне керівництво організованою групою та її членами окремо з питань: організації збору інформації і даних про осіб потерпілих ОСОБА_21 і ОСОБА_22 та стеження за ними, у тому числі здійснення для цього відео зйомки, оброблення цих даних та організації їх перевірки, підготовки та вчинення вбивства вказаних потерпілих, розроблення плану даних вбивств та втечі після їх вчинення, безпосереднього керівництва учасниками групи у ході стеження за потерпілими, підготовки та вчинення їх вбивства, організації конспірації та переховування учасників організованої групи, забезпечення виконавця вбивств ОСОБА_16 вогнепальною зброєю  пістолетом, спорядженого набоями та глушником до нього, та вибуховим пристроєм - бойовою гранатою, для досягнення злочинної мети  вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , а також розподіл між членами групи отриманих від невстановлених слідством замовників грошей для підготовки та вчинення вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 та в якості винагороди за ці вбивства. 
		Для стеження, підготовки та вчинення вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 члени організованої групи використали: наявний у користуванні особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження автомобіль «БМВ-525» червоного кольору, н.з. НОМЕР_1 ; належний на праві власності та наявний у користуванні ОСОБА_12 автомобіль «Форд-Скорпіо» білого кольору, н.з. НОМЕР_2 ; належний на праві власності та наявний у користуванні ОСОБА_13 автомобіль «Ауді-80» синього кольору, н.з. НОМЕР_3 ; інші невстановлені слідством транспортні засоби; засоби зв`язку  наявні у членів організованої групи мобільні телефони; відеокамеру «Соні».
		У період з квітня 2001 року до 20.05.2002 року у м.Києві особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , діючи у складі організованої групи з метою досягнення своєї спільної злочинної мети  вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , здійснювали збір інформації та даних про останніх, безпосереднє стеження за ними, у тому числі відеозйомку поруч із місцем проживання потерпілого ОСОБА_21 у буд. АДРЕСА_9 та роботи по вул.Зрошувальній, 5, у м.Києві поруч із станцією метро «Чернігівська» у м.Києві у ході чого також отримали у невстановленої слідством особи фотографію із зображенням потерпілого ОСОБА_21 , котру у період червня-липня 2001 року у м.Києві ОСОБА_13 надав ОСОБА_14 та у подальшому демонстрував виконавцю вбивств  ОСОБА_16 з метою вивчення ними зовнішнього портрета особи потерпілого та уникнення помилок в об`єкті вбивства. 
		План вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 розробили особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , виходячи із зібраних наведених вище даних та відомостей, а також результатів вистежування. Згідно цього плану вбивство потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у травні 2002 року поруч із входом у ліфтову кабіну у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 буд. АДРЕСА_9 повинен вчинити ОСОБА_16 із застосуванням вогнепальної зброї  пістолета та вибухового пристрою  бойової гранати, при цьому останню він мав застосувати у разі його переслідування після вбивств для відвернення затримання, за що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пообіцяли виплатити ОСОБА_16 невстановлену слідством на даний час грошову винагороду, на що він погодився. 
		Під час підготовки до вчинення вбивств потерпілих ОСОБА_21 і ОСОБА_22 та стеження за ними у період з травня 2001 року до 20.05.2002 року з наміром приховування своєї злочинної діяльності та забезпечення конспіративності своїх протиправних дій члени організованої групи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , діючи спільно із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, періодично змінювали місця свого перебування у м.Києві та проживали: у готелі «Снайпер» за адресою  АДРЕСА_12 ; у невстановленому слідством готелі «Антон» у Київській області; у кв. АДРЕСА_6 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; у невстановленому слідством приватному будинку у м.Києві, котрі винаймали та оплачували вартість проживання у них ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження за рахунок грошей, наданих для цих цілей невстановленими замовниками вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . 
		З метою реалізації зазначеного злочинного наміру ОСОБА_13 , діючи в групі за попередньою домовленістю із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , придбав у невстановлених осіб пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , набої до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр. та прилад безшумної стрільби до нього, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату, після чого у період літа 2001 року  травня 2002 року на своєму автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , перевіз їх до м.Києва, де у період травня 2002 року надав ОСОБА_16 для вчинення останнім з використанням цих пістолета та гранати вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .. При цьому, вказаний пістолет, набої і глушник до нього та невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату у період літа 2001 року  травня 2002 року особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 зберігали за наведеними вище місцями свого перебування у м.Києві, у зазначених вище транспортних засобах членів організованої групи, а також у травні 2002 року у лісовому масиві поруч із м.Києвом ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , з метою підготовки до вчинення цих вбивств, проводили випробувальні постріли з наведеного пістолета зазначеними набоями. 
		Крім того, безпосередньо перед вчиненням зазначених вбивств ОСОБА_16 з наміром уникнути затримання та бути викритим за відбитками пальців на зазначеному пістолеті, обгорнув зовнішні поверхні наведеної вогнепальної зброї медичним бинтом. 
		Біля 19 год. 00 хв.  19 год. 30 хв. 20.05.2002 року ОСОБА_13 , діючи згідно наперед розробленого організованою групою плану, знаходячись у своєму автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , на узбіччі проїжджої просп.Героїв Сталінграду у м.Києві неподалік від зазначеного місця проживання потерпілого ОСОБА_21 та візуально спостерігаючи за транспортними засобами, відстежив автомобіль із потерпілими ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , що рухався в напрямку буд.12 «г» на просп.Героїв Сталінграду у м.Києві, про що по мобільному телефону негайно повідомив ОСОБА_14 . 
		У цей же час ОСОБА_14 , діючи згідно наперед розробленого організованою групою плану вбивств, знаходився біля буд. АДРЕСА_9 , спостерігав за навколишньою обстановкою та повинен був повідомити ОСОБА_16 про прибуття потерпілих, а у подальшому забезпечити автомобіль «таксі» для їх втечі з місця скоєння вбивств потерпілих. Отримавши зазначене повідомлення по телефону від ОСОБА_13 , ОСОБА_14 візуально відстежив прибуття потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 до наведеного будинку, а також те, як вони зайшли до під`їзду № 3, у котрому розташована квартира потерпілого ОСОБА_21 , про що він згідно наперед розробленого плану по мобільному телефону негайно повідомив ОСОБА_16 .
		Останній, маючи при собі зазначену вогнепальну зброю  пістолет, споряджений набоями та глушником, та невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату, діючи згідно наперед розробленого організованою групою плану, знаходився на перехідному балконі на шостому поверсі загального під`їзду № 3 цього будинку та спостерігав за дверима ліфта, очікуючи на вихід з них потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . 
		ОСОБА_16 , побачивши, що потерпілі ОСОБА_22 та ОСОБА_21 вийшли з ліфта у загальний коридор, де розташовані вхідні двері наведених квартир, біля 19 год. 30 хв. 20.05.2002 року поруч із входом у ліфтову кабіну у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 буд. АДРЕСА_9 , маючи намір на умисне вбивство потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з корисливих мотивів та на замовлення, діючи згідно наперед розробленого плану та розподілу злочинних ролей у складі організованої групи спільно із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, із застосуванням пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , спорядженого набоями до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр., та приладом безшумної стрільби до цього пістолета, вчинив постріл та кілька спроб наступних пострілів у потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , у ході чого умисно заподіяв останньому наскрізне кульове проникаюче вогнепальне поранення грудей з пошкодженням внутрішніх органів  легень, серця, аорти, котре згідно висновку судово-медичної експертизи від 01.07.2002 року за №111\2003 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням його смерті. У ході вчинення ОСОБА_16 наступних спроб пострілів у потерпілих з цього пістолета останній заклинило, у зв`язку з чим він викинув зброю тікаючи з місця вчинення злочинів. Потерпілий ОСОБА_21 залишився живим з причин, які не залежали від волі особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . 
		З метою уникнення відповідальності за ці особливо тяжкі злочини ОСОБА_23 та ОСОБА_14 , діючи спільно із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , на найнятому ОСОБА_14 автомобілі «таксі» втекли з місця їх вчинення, після чого викинули у невстановленому місці зазначений вибуховий пристрій  гранату. Тоді ж ОСОБА_13 , діючи спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , на зазначеному автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , відвіз ОСОБА_14 та ОСОБА_16 до м.Рівне, а згодом  до м.Львова. 
		Крім цього, за вказаних вище обставин у невстановлений час у м.Львові ОСОБА_12 , з наміром озброєння члена організованої групи ОСОБА_14 для реалізації наведеної злочинної мети щодо вбивства потерпілого ОСОБА_17 та використання у злочинній діяльності, без передбаченого законом дозволу придбав у невстановленої особи вогнепальну зброю, придатну до застосування за цільовим призначенням  ураження живої сили - невстановлений слідством пістолет калібру 6,35 мм, котрим згідно висновку судово-балістичної експертизи від 08.01.2001 року за № 608 може бути самозарядна або автоматична вогнепальна зброя, призначена для стрільби набоями Браунінга калібру 6,35 мм, у тому числі пістолет іноземного виробництва «Астра», а також 20 штук призначених для стрільби з цього пістолета набоїв Браунінга калібру 6,35 мм, котрі є бойовими припасами, та невстановлений слідством глушник до цього пістолета. 
		У період жовтня-листопада 2000 року ОСОБА_12 без передбаченого законом дозволу разом із ОСОБА_13 на автомобілі останнього «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , перевіз вказані пістолет калібру 6,35 мм, набої Браунінга калібру 6,35 мм та глушник до нього з м.Львова до м.Києва , де у період листопада  початку грудня 2000 року надав ОСОБА_14 для вчинення останнім з цього пістолета вбивства потерпілого ОСОБА_17 . 
		При цьому, вказаний пістолет, набої та глушник до нього у період жовтня  початку грудня 2000 року ОСОБА_12 без передбаченого законом дозволу перевозив у своєму автомобілі «Форд-Скорпіо», н.з. НОМЕР_2 , а також автомобілях: особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження - «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 ; ОСОБА_13 - «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 . 
		Крім того, у цей же час ОСОБА_12 без передбаченого законом дозволу зберігав вказані пістолет, набої та глушник до нього за місцями свого проживання: у готелі «Снайпер» за адресою  Київська область, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вулиця Лісна, 1; у невстановленому слідством готелі у місті Ірпінь Київської області; у кв. АДРЕСА_6 ; у кв. АДРЕСА_7 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; інших невстановлених слідством житлових квартирах у м.Києві. 
		07.12.2000 року за вказаних вище обставин у м.Києві ОСОБА_12 без передбаченого законом дозволу надав наведені невстановлений слідством пістолет калібру 6,35 мм, 20 штук набоїв Браунінга калібру 6,35 мм та невстановлений слідством глушник до цього пістолета ОСОБА_14 для вчинення із їх використанням вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_17 .
		Крім цього, за вказаних вище обставин упродовж літа 2001 року  травня 2002 року ОСОБА_12 без передбаченого законом дозволу перевозив вогнепальну зброю, придатну до застосування за цільовим призначенням  ураження живої сили  пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , котрий згідно висновку судово-балістичної експертизи від 05.06.2002 року за № 250 є вогнепальною зброєю, бойові припаси - 20 штук набоїв до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр., прилад безшумної стрільби до цього пістолета, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату, у своєму автомобілі «Форд-Скорпіо», н.з. НОМЕР_2 , та автомобілях: особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження - «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 ; ОСОБА_13 - «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 .
		Крім того, у цей же час ОСОБА_12 без передбаченого законом дозволу зберігав вказані пістолет, набої, глушник до нього та вибуховий пристрій за місцями свого проживання: у готелі «Снайпер» за адресою  Київська область, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вулиця Лісна, 1; у невстановленому слідством готелі «Антон» у Київській області; у кв. АДРЕСА_6 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; у невстановленому слідством приватному будинку у м.Києві, інших невстановлених слідством місцях проживання у м.Києві. 
		У період травня 2002 року у м.Києві ОСОБА_12 без передбаченого законом дозволу надав ОСОБА_16 для вчинення останнім за вказаних вище обставин з використанням цих пістолета, набоїв та гранати умисних вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
		Крім цього, за вказаних вище обставин у невстановлений час у м.Львові ОСОБА_13 , з наміром озброєння члена організованої групи ОСОБА_14 для реалізації наведеної злочинної мети щодо вбивства потерпілого ОСОБА_17 та використання у злочинній діяльності, без передбаченого законом дозволу придбав у невстановленої особи вогнепальну зброю, придатну до застосування за цільовим призначенням  ураження живої сили - невстановлений слідством пістолет калібру 6,35 мм, котрим згідно висновку судово-балістичної експертизи від 08.01.2001 року за № 608 може бути самозарядна або автоматична вогнепальна зброя, призначена для стрільби набоями Браунінга калібру 6,35 мм, у тому числі пістолет іноземного виробництва «Астра», а також 20 штук призначених для стрільби з цього пістолета набоїв Браунінга калібру 6,35 мм, котрі є бойовими припасами, та невстановлений слідством глушник до цього пістолета. 
		У період жовтня-листопада 2000 року ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу на своєму автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , перевіз вказані пістолет калібру 6,35 мм, набої Браунінга калібру 6,35 мм та глушник до нього з м.Львова до м.Києва , де у період листопада  початку грудня 2000 року надав ОСОБА_14 для вчинення останнім з цього пістолета вбивства потерпілого ОСОБА_17 . 
		При цьому, вказаний пістолет, набої та глушник до нього у період жовтня  початку грудня 2000 року ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу перевозив у своєму автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , а також автомобілях: особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження - «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 ; ОСОБА_12 - «Форд-Скорпіо», н.з. НОМЕР_2 . 
		Крім того, у цей же час ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу зберігав вказані пістолет, набої та глушник до нього за місцями свого проживання: у готелі «Снайпер» за адресою  АДРЕСА_12 ; у невстановленому слідством готелі у місті Ірпінь Київської області; у кв. АДРЕСА_6 ; у кв. АДРЕСА_7 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; інших невстановлених слідством житлових квартирах у м.Києві. 
		07.12.2000 року за вказаних вище обставин у м.Києві ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу надав наведені пістолет калібру 6,35 мм, 20 штук набоїв Браунінга калібру 6,35 мм та глушник до цього пістолета ОСОБА_14 для вчинення із їх використанням вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_17 .
		Упродовж 2001-2002 років у м.Києві ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу отримав від ОСОБА_14 зазначені пістолет, набої та глушник до нього, зберігав їх за місцями свого перебування у м.Києві та в інших місцях, а подальшому продав невстановленій особі за невстановлених слідством обставин. 
		Крім цього, за вказаних вище обставин у невстановлений слідством час ОСОБА_13 , з наміром озброєння члена організованої групи ОСОБА_16 для реалізації наведеної злочинної мети щодо вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і використання у злочинній діяльності, без передбаченого законом дозволу придбав у невстановленої слідством особи вогнепальну зброю, придатну до застосування за цільовим призначенням  ураження живої сили  пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , котрий згідно висновку судово-балістичної експертизи від 05.06.2002 року за № 250 є вогнепальною зброєю, бойові припаси - 20 штук набоїв до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр., прилад безшумної стрільби до цього пістолета, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату.
		Після цього, у період літа 2001 року  травня 2002 року ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу на своєму автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , перевіз наведені пістолет, набої, прилад безшумної стрільби та бойову гранату до м.Києва. 
		Упродовж літа 2001 року  травня 2002 року ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу перевозив вказані пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , 20 штук набоїв до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр. та прилад безшумної стрільби до цього пістолета, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату, у своєму автомобілі «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 , та автомобілях: особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження - «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 ; ОСОБА_12 - «Форд-Скорпіо», н.з. НОМЕР_2 . 
		Крім того, у цей же час ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу зберігав вказані пістолет, набої, глушник до нього та вибуховий пристрій за місцями свого проживання: у готелі «Снайпер» за адресою  Київська область, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вулиця Лісна, 1; у невстановленому слідством готелі «Антон» у Київській області; у кв. АДРЕСА_6 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; у невстановленому слідством приватному будинку у м.Києві, інших невстановлених слідством місцях проживання у м.Києві, а також у травні 2002 року у лісовому масиві поруч із м.Києвом ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу, з метою підготовки до вчинення цих вбивств, проводив випробувальні постріли з наведеного пістолета зазначеними набоями, після чого передав їх ОСОБА_16 та ОСОБА_14 .
		У період травня 2002 року у м.Києві ОСОБА_13 без передбаченого законом дозволу надав ОСОБА_16 для вчинення останнім за вказаних вище обставин з використанням цих пістолета, набоїв та гранати умисних вбивств потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
		Крім цього, за вказаних вище обставин у період листопада 2000 року у м.Києві ОСОБА_14 , з наміром особистого озброєння для реалізації наведеної злочинної мети щодо вбивства потерпілого ОСОБА_17 та використання у злочинній діяльності, без передбаченого законом дозволу отримав від ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вогнепальну зброю, придатну до застосування за цільовим призначенням  ураження живої сили - невстановлений слідством пістолет калібру 6,35 мм, котрим згідно висновку судово-балістичної експертизи від 08.01.2001 року за № 608 може бути самозарядна або автоматична вогнепальна зброя, призначена для стрільби набоями Браунінга калібру 6,35 мм, у тому числі пістолет іноземного виробництва «Астра», а також 20 штук призначених для стрільби з цього пістолета набоїв Браунінга калібру 6,35 мм, котрі є бойовими припасами, та невстановлений слідством глушник до цього пістолета. 
		Упродовж листопада 2000 року до 07.12.2000 року ОСОБА_14 , без передбаченого законом дозволу перевозив вказаний пістолет калібру 6,35 мм, набої Браунінга калібру 6,35 мм та глушник до нього у автомобілях: ОСОБА_13 - «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 ; особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження - «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 ; ОСОБА_12 - «Форд-Скорпіо», н.з. НОМЕР_2 . 
		Крім того, у цей же час ОСОБА_14 без передбаченого законом дозволу зберігав вказані пістолет, набої та глушник до нього за місцями свого проживання: у готелі «Снайпер» за адресою  АДРЕСА_12 ; у невстановленому слідством готелі у місті Ірпінь Київської області; у кв. АДРЕСА_6 ; у кв. АДРЕСА_7 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; інших невстановлених слідством житлових квартирах у м.Києві. 
		07.12.2000 року за вказаних вище обставин ОСОБА_14 без передбаченого законом дозволу перевіз наведені пістолет калібру 6,35 мм, 20 штук набоїв Браунінга калібру 6,35 мм та невстановлений слідством глушник до цього пістолета з місця свого перебування у м.Києві до приміщення ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» у м.Києві на просп.Перемоги, 67, де із їх використанням вчинив замах на умисне вбивство потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , після чого сховав поруч із клубом «Бінго» у м.Києві на просп.Перемоги,112, а у подальшому упродовж 2001-2002 років зберігав за місцями свого перебування у м.Києві та передав ОСОБА_13 . 
		Крім цього, за вказаних вище обставин у період літа 2001 року  травня 2002 року у м.Києві ОСОБА_14 , з наміром озброєння для реалізації наведеної злочинної мети щодо вбивства потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 та використання у злочинній діяльності, без передбаченого законом дозволу отримав від ОСОБА_13 та ОСОБА_16 вогнепальну зброю  придатну до застосування за цільовим призначенням  ураження живої сили - пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , котрий згідно висновку судово-балістичної експертизи від 05.06.2002 року за № 250 є вогнепальною зброєю, бойові припаси - 20 штук набоїв до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр., прилад безшумної стрільби до цього пістолета, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату. 
		Упродовж літа 2001 року  травня 2002 року ОСОБА_14 без передбаченого законом дозволу перевозив вказані пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , 20 штук набоїв до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр. та прилад безшумної стрільби до цього пістолета, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату, у автомобілях: ОСОБА_13 - «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 ; особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження - «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 ; ОСОБА_12 - «Форд-Скорпіо», н.з. НОМЕР_2 . 
		Крім того, у цей же час ОСОБА_14 без передбаченого законом дозволу зберігав вказані пістолет, набої, глушник до нього та вибуховий пристрій за місцями свого проживання: у готелі «Снайпер» за адресою  АДРЕСА_12 ; у невстановленому слідством готелі «Антон» у Київській області; у кв. АДРЕСА_6 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; у невстановленому слідством приватному будинку у м.Києві, а також у травні 2002 року у лісовому масиві поруч із м.Києвом ОСОБА_14 без передбаченого законом дозволу, з метою підготовки до вчинення цих вбивств, проводив випробувальні постріли з наведеного пістолета зазначеними набоями, після чого передав їх ОСОБА_13 та ОСОБА_16 .
		При цьому, після вчинення за вказаних вище обставин 20.05.2002 року у м.Києві вбивства потерпілого ОСОБА_22 та замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 , ОСОБА_14 без передбаченого законом дозволу перевіз з місця вчинення цих злочинів наведений вибуховий пристрій  гранату та викинув у озеро в районі проспекту Перемоги, 73, та вулиці Щербакова у м.Києві. 
		За вказаних вище обставин у період травня 2002 року у м.Києві ОСОБА_16 , з наміром озброєння для реалізації наведеної злочинної мети щодо вбивства потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 та використання у злочинній діяльності, без передбаченого законом дозволу отримав від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вогнепальну зброю  придатну до застосування за цільовим призначенням  ураження живої сили - пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , котрий згідно висновку судово-балістичної експертизи від 05.06.2002 року за № 250 є вогнепальною зброєю, бойові припаси - 20 штук набоїв до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр., прилад безшумної стрільби до цього пістолета, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату. 
		Упродовж травня 2002 року ОСОБА_16 без передбаченого законом дозволу перевозив вказані пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , 20 штук набоїв до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр. та прилад безшумної стрільби до цього пістолета, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату, у автомобілях: ОСОБА_13 - «Ауді-80», н.з. НОМЕР_3 ; особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження - «БМВ-525», н.з. НОМЕР_1 ; ОСОБА_12 - «Форд-Скорпіо», н.з. НОМЕР_2 . 
		Крім того, у цей же час ОСОБА_16 без передбаченого законом дозволу зберігав вказані пістолет, набої, глушник до нього та вибуховий пристрій за місцями свого проживання: у готелі «Снайпер» за адресою  Київська область, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вулиця Лісна, 1; у невстановленому слідством готелі «Антон» у Київській області; у кв. АДРЕСА_6 ; у невстановленій слідством квартирі у буд. АДРЕСА_8 ; у невстановленому слідством приватному будинку у м.Києві, інших невстановлених слідством житлових квартирах у м.Києві, а також у травні 2002 року у лісовому масиві поруч із м.Києвом ОСОБА_16 без передбаченого законом дозволу, з метою підготовки до вчинення цих вбивств, проводив випробувальні постріли з наведеного пістолета зазначеними набоями. 
		20.05.2002 року за вказаних вище обставин ОСОБА_16 без передбаченого законом дозволу перевіз наведені пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , бойові припаси - 20 штук набоїв до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр., прилад безшумної стрільби до цього пістолета, виготовлений кустарним способом, а також невстановлений слідством вибуховий пристрій  бойову гранату, з місця свого перебування у м.Києві до під`їзду № 3 буд. АДРЕСА_9 , де із їх використанням вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_22 та замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 , після чого пістолет, споряджений набоями та приладом безшумної стрільби викинув на місці вчинення цих злочинів. 
		При цьому, після вчинення за вказаних вище обставин вбивства потерпілого ОСОБА_22 та замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 , ОСОБА_16 без передбаченого законом дозволу перевіз з місця вчинення цих злочинів наведений вибуховий пристрій  гранату та викинув у озеро в районі АДРЕСА_13 .
		   
		Крім того, упродовж червня - початку липня 2004 року ОСОБА_15 , діючи спільно із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та не встановленою слідством особою, з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах шляхом проникнення в житло, зібрав дані про те, що потерпілий ОСОБА_24 , 1981 р.н., та члени його родини за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_14 зберігають грошові кошти, дорогоцінності та інше майно у особливо великих розмірах. 
		Упродовж червня  початку липня 2004 року ОСОБА_15 , не встановлена слідством особа та особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, з метою реалізації своїх злочинних намірів, розробили план вчинення викрадення майна ОСОБА_24 за місцем його проживання за вказаною адресою з наміром викрадення грошових коштів, дорогоцінностей та іншого майна у особливо великих розмірах, згідно котрого попередньо ОСОБА_25 , який був знайомим із цим потерпілим, повинен непомітно для останнього взяти у нього ключі від замків вхідних дверей зазначеної квартири, після чого спільно із ОСОБА_15 виготовити з них дублікати та непомітно для потерпілого повернути йому ці ключі. Потім не встановлена слідством особа та ОСОБА_15 повинні прибути за місцем проживання потерпілого ОСОБА_24 , за допомогою попередньо виготовлених дублікатів ключів відкрити замки вхідних дверей зазначеної квартири, незаконно проникнути до неї, після чого вчинити викрадення грошових коштів, дорогоцінностей та іншого майна у особливо великих розмірах, втекти із квартири та розділити викрадені грошові кошти, дорогоцінності та інше майно між собою. 
		На виконання наведеного попередньо розробленого плану, у невстановлений слідством день у червні  на початку липня 2004 року особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб із не встановленою слідством особою, ОСОБА_15 , знаходячись за місцем проживання своїх знайомих у кв. АДРЕСА_15 , непомітно для потерпілого ОСОБА_24 , який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, та без відома останнього взяв у нього ключі від замків вхідних дверей кв. АДРЕСА_14 , після чого спільно із ОСОБА_15 та не встановленою слідством особою, виготовив з них зліпки та тоді ж повернув ці ключі потерпілому ОСОБА_24 непомітно для останнього. У подальшому, у невстановлений слідством час та за невстановлених слідством обставин особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_15 , діючи згідно попередньої домовленості із не встановленою слідством особою, для реалізації своїх злочинних намірів виготовили дублікати ключів замків вхідних дверей зазначеної квартири родини ОСОБА_26 . 
		У час з 15 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. 10.07.2004 року ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно із не встановленю слідством особою та особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, з наміром викрадення в особливо великих розмірах чужого майна, що належало ОСОБА_24 та його батькам ОСОБА_27 , 1954 р.н., і ОСОБА_28 , 1956 р.н., вчинив відкрите викрадення їхнього майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло та таке, що завдало значної шкоди потерпілому, за наступних обставин. 
		Згідно наперед розробленого злочинного плану та розподілу злочинних ролей, ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно із не встановленою слідством особою, використовуючи рукавиці та дублікати ключів, за допомогою останніх відчинили замки вхідних дверей кв. АДРЕСА_14 , незаконно проникли у цю квартиру, де, побачивши потерпілого ОСОБА_24 , вимагали в останнього негайно видати їм грошові кошти, дорогоцінності та інше майно у особливо великих розмірах, застосували до цього потерпілого таке фізичне насильство: удари руками та ногами по обличчю, голові, тулубу та кінцівках ОСОБА_24 , штовхали його об предмети обстановки та кидали на підлогу у будинку, зв`язали руки та ноги простирадлом, а у подальшому  мотузками, накривали покривалом, що спричинило йому фізичного болю та страждань, чим заподіяли цьому потерпілому тілесні ушкодження, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи від 06.08.2004 року за № 12177 відноситься до легких тілесних ушкоджень, при цьому наведене насильство не було небезпечним для його життя у момент заподіяння та не створило реальну загрозу для життя потерпілого у момент застосування. 
		Крім того, у ході пограбування ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно із не встановленою слідством особою, з наміром подолання опору з боку потерпілого, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи, покликати на допомогу та у подальшому впізнати нападників, з метою безперешкодного незаконного відкритого викрадення приватного майна родини ОСОБА_26 в особливо великих розмірах з подальшим оберненням його на свою користь та на користь інших співучасників, висловив в усній формі потерпілому ОСОБА_24 погрози вчинити умисне вбивство останнього, заподіяти йому тілесні ушкодження та завдати побоїв і мордувань, а також шляхом нанесення ударів руками, ногами, вимагаючи при цьому негайно видати йому та не встановленою слідством особою грошові кошти, дорогоцінності та інше майно родини ОСОБА_26 у особливо великих розмірах. 
		Під час пограбування ОСОБА_15 , згідно попередньої змови в групі із не встановленою слідством особою, із застосуванням наведеного фізичного та психічного насильства відкрито викрав у кв. АДРЕСА_14 та незаконно обернув на свою користь та на користь інших учасників нападу наступне приватне майно ОСОБА_24 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 : грошові кошти в сумі 1 000 російський рублів, що згідно курсу НБУ становить 182,79 грн., та потерпілими оцінено у 200,0 грн.; іменний годинник марки «Політ» із золотим корпусом вартістю 1 000 грн.; золотий перстень вагою 6 грамів із каменем-рубіном загальною вартістю 600 грн.; жіночу замшеву куртку коричневого кольору 46 розміру з підкладкою із хутра вартістю 700 грн.; чоловічий одеколон іноземного виробництва вартістю 180 грн.; загалом на суму 2680,0 грн., тобто завдав потерпілим значну шкоду. 
		Після вчинення пограбування ОСОБА_15 та не встановленою слідством особою із викраденими грошовими коштами, дорогоцінностями та іншим майном втекли з кв. АДРЕСА_14 , після чого викрадені під час пограбування грошові кошти, дорогоцінності та інше майно розділили між собою.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12  своєї вини у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що до вчинення жодних злочинів, у т.ч. умисних вбивств в м.Києві він не причетний. З підсудним ОСОБА_13 знайомий по спільній партійній, а згодом підприємницькій, діяльності. Особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження знає приблизно з 2000 року. Підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_15 знає як працівників КСБ «Грант» з 2002 року, а з підсудним ОСОБА_16 познайомився лише під час судового розгляду кримінальної справи. Потерпілих у справі не знає і причин вчиняти їхнє вбивство не мав. Вважає, що свідок ОСОБА_29 все вигадав, перекрутив та оговорив усіх підсудних, а самого ОСОБА_12  в першу чергу. В м.Києві бував неодноразово у приватних питаннях, проте в кінці 2000 року він до Києва не приїжджав. Був затриманий 02.04.2005 року у м.Львові працівниками міліції, а 06.04.2005 року перевезений ними до м.Києва. Піддавався незаконним методам слідства у вигляді катувань, що стало причиною самооговору та складання явки з повинною та дачі первинних показань, про що звертався зі скаргами. Явку з повинною складав під диктовку працівників міліції, а протокол допиту підписав внаслідок погроз з боку працівників міліції. Під час слідства на нього здійснювався постійний тиск з боку співкамерників, працівників адміністрації слідчих ізоляторів та представників правоохоронних органів з метою примушування його до дачі показань про власну причетність до вчинення умисних вбивств та причетність до цього інших підсудних. Певний час був позбавлений можливості під час утримання під вартою подавати скарги на дії працівників міліції та прокуратури. Дійсно мав в користуванні автомобіль Форд-Скорпіо. Однак з жовтня 2000 року і по 2002 рік ним не користувався з причин технічної несправності. Був лише засновником фірми КСБ «Грант» і ніколи не обіймав в ній жодної посади, хоча і мав посвідчення про те, що працював там інспектором з економічної безпеки, яке використовував для вирішення питань, пов`язаних з діяльністю фірми. З висновками проведених у справі експертиз не згідний (не уточнював з якими саме та у чому не згідний). Зібрані докази вважає сфальсифікованими та зібраними з порушеннями вимог кримінально-процесуального закону. Де саме перебував у дні, коли вчинялись інкриміновані йому злочини, пригадати не може, але переконаний, що ні в кінці 2000 року, ні в серпні 2001 року ні в травні 2002 року у м.Києві не перебував, намагався там бувати якомога рідше.
		Підсудний ОСОБА_13 в судовому засіданні також повністю заперечив свою вину в інкримінованих злочинах та пояснив, що з підсудним ОСОБА_12 знайомий з 1995 року. З того часу займався з ним партійною, а згодом підприємницькою діяльністю. Потерпілих у справі не знає взагалі. Підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_15 знає як колишніх працівників КСБ «Грант», при чому ОСОБА_15 і ОСОБА_14 він звільнив з роботи за прогули і припускає, що вони з цієї причини могли ставитись до нього, ОСОБА_13 , негативно. Коли саме з ними познайомився  не пам`ятає, припускає що у 2002 році. Особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження знає приблизно з 2000 року і познайомився з ним та зі свідком ОСОБА_30 через ОСОБА_12 . З свідком ОСОБА_31 , з яким іноді спілкувались та бували в с.м.т.Славському, де мріяли відкрити базу відпочинку. З підсудним ОСОБА_16 познайомився під час судового розгляду справи. Через особливості підприємницької діяльності (охоронний бізнес) часто перебував у роз`їздах по Україні, а також і в м.Києві. Бувало, що перебував у м.Києві разом з підсудним ОСОБА_12 . Він та підсудний ОСОБА_12 , як представники КСБ «Грант», планували співпрацювати з ТзоВ «Ерідан» в питаннях охоронної діяльності, однак всі наміри обмежились лише підписанням угоди, яка реалізована не була. З особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вони перебували у товариських відносинах. Підсудний ОСОБА_14 , працюючи в КСБ «Грант» бував з ним в службових питаннях в Києві (зокрема в кінці 2002  на початку 2003 років) і одного разу свідок ОСОБА_29 підвозив їх з ОСОБА_14 на власному автомобілі з залізничного вокзалу у Києві. Підсудний ОСОБА_14 , перебуваючи з ним в Києві, в його присутності особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, не зустрічався. Підсудний ОСОБА_15 , працюючи в КСБ «Грант», їздив з ним в службових питаннях до Рівного. У 2001 році в м.Рівному він, ОСОБА_13 , познайомився зі свідком ОСОБА_32 і з того часу почав співмешкати з нею. У 2003 році, коли почались негаразди у КСБ «Грант» та через особисті почуття до ОСОБА_32 переїхав до Рівного та проживав там постійно з нею. Дружині і сину, які мешкали у ОСОБА_33 , пояснив, що виїжджає на заробітки. В квітні 2005 року по телефону від своєї дружини дізнався, що в їхній квартирі в м.Львові працівниками міліції проводився обшук і його, ОСОБА_13 , розшукують, а через 2 місяці, 30.06.2005 року, у м.Рівному був затриманий працівниками міліції. Після затримання на нього чинився фізичний та психологічний тиск, з цих причин він був змушений підписати протоколи слідчих дій з рукописним текстом не перевіряючи, що саме в них записано. Підписані ним явки з повинною та протоколи первинних допитів вважає неправдивими. Істинні причини притягнення його до кримінальної відповідальності йому невідомі. Він вважає, що на ці питання може дати відповідь ОСОБА_34 , що підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на досудовому слідстві оговорили його, ОСОБА_13 , через своє звільнення з роботи або через їх примушування до таких показань з боку органів міліції та прокуратури.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 не визнав свою вину у вчиненні умисних вбивств в м.Києві у грудні 2000 року, в серпні 2001 року та травні 2002 року. Показав, що потерпілих по вбивствах не знав. З підсудним ОСОБА_15 знайомий з 1999 року і з того часу товаришував з ним. З особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження познайомився в Київському СІЗО, з підсудними ОСОБА_13 та ОСОБА_12 знайомий приблизно з 2002 року у зв`язку із роботою в КСБ «Грант», обставин знайомства не пригадує, з особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та підсудним ОСОБА_16 познайомився лише в СІЗО м.Львова. Свідка ОСОБА_35 знає як київського знайомого ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . За виключенням його, ОСОБА_14 , звільнення з роботи в КСБ «Грант» - інших конфліктних ситуацій з підсудними ОСОБА_13 та ОСОБА_12 в нього не було. Однак жодного наміру помститись їм за своє звільнення з роботи не мав і такого не робив. Працюючи охоронцем в КСБ «Грант» по робочих питаннях неодноразово бував в м.Києві. Жодних розмов про вчинення умисних вбивств він ні з ким ніколи не вів і вбивств не вчиняв. Підсудний ОСОБА_14 показав, що в липні 2004 року був затриманий працівниками Сихівського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о за ніби то пограбування потерпілого ОСОБА_26 . В райвідділі міліції до нього застосовували незаконні методи слідства у вигляді побоїв і катувань, через що він намагався вчинити суїцид. Про версію вбивства потерпілого ОСОБА_36 він дізнався в приміщенні УБОЗ ГУМВСУ у Л/о, куди його перевезли з Сихівського РВМ. Хто саме йому повідомив про цю версію  не пам`ятає. Перед тим, як його допитати, йому пред`явили для ознайомлення ксерокопії якихось протоколів (хто саме пред`являв ОСОБА_14 відповісти не зміг), які він перечитав неуважно, він сам та інші підсудні в тих документах називались по-іншому, але тим не менш він зрозумів суть викладеної інформації і йому стало зрозуміло, що в цих документах йшла мова саме про нього та інших підсудних. Йому пред`являли чужі покази і повідомили, що їх автора він. Однак, ознайомившись зі змістом показань. Він зрозумів, що мова йшла про свідка ОСОБА_37 . Зі скаргами на дії працівників міліції та слідчих прокуратури він не звертався, бо був впевнений, що цим собі не допоможе. Показання щодо себе та інших підсудних давав, оскільки в цьому бачив єдиний вихід для себе з метою вийти на свободу за вчинений грабіж ОСОБА_26 . Взагалі, як заявив підсудний ОСОБА_19 , після дачі ним первинних визнавальних показань в приміщенні УБОЗ ГУМВСУ у Л/о, усі інші визнавальні покази, у т.ч. під час відтворень обстановки та обставин подій, впізнанні тощо він давав «по інерції». По епізоду розбійного нападу на помешкання Сілакових підсудний в судовому засіданні свою вину заперечив повністю та пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_15 та іншими особами було вчинено таємне викрадення чужого майна з проникненням в житло ОСОБА_26 в якому вінучасті не брав, його оговорили.
		Підсудний ОСОБА_15 свою вину у пред`явленому обвинуваченні в судовому засіданні визнав частково. Зокрема, він визнав, що брав участь у пограбуванні потерпілого ОСОБА_26 , заперечуючи при цьому кваліфікуючі ознаки розбійного нападу та повністю не визнав свою вини у вчиненні замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_38  в м.Києві у серпні 2001 року. Ппоказав, що потерпілих по вбивствах не знав. З підсудним ОСОБА_14 знайомий з 1999 року і з того часу товаришував з ним. З особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та підсудним ОСОБА_16  познайомився лише в СІЗО, а з підсудними ОСОБА_13 та ОСОБА_12 знайомий приблизно з 2002-2003 років у зв`язку із роботою в КСБ «Грант». Звільнення його з роботи в КСБ «Грант» не призвело до конфліктної ситуації з підсудними ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .. Працюючи охоронцем в КСБ «Грант» по робочих питаннях неодноразово бував в м.Рівному. Жодних розмов про вчинення умисних вбивств він ні з ким ніколи не вів і вбивств не вчиняв. Показав, що в липні 2004 року був затриманий працівниками Сихівського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о за пограбування потерпілого ОСОБА_26 , вказавши про непричетність до вчининення даного злочину підсудного ОСОБА_14 . В райвідділі міліції до нього застосовували незаконні методи слідства у вигляді побоїв і катувань з метою примусити до явки з повинною по пограбуванню та інших злочинах, яких він не вчиняв. Підсудний ОСОБА_15 пояснив, що добровільно давав показання і підтверджував їх на місцях події лише тому, що був попередньо «оброблений». Хто саме інструктував та «обровляв» його  не пам`ятає. Погодився з пред`явленим обвинуваченням лише тому, що у постанові слідчого вказувалось про замах, а не про закінчений злочин. Все, що писав слідчий, не читав, а лише підписував. По епізоду розбійного нападу на помешкання ОСОБА_26 підсудний визнав вину частково та пояснив, що він та інші особи, за пособництва особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, з наміром вчинити таємне викрадення чужого майна з проникненням в приміщення, вчинили пограбування ОСОБА_26 . Заперечив наявність у них ножа чи іншого предмету з такими ж особливостями. Не визнав свої дії розбійним нападом і вважає їх пограбуванням.
		Підсудний ОСОБА_16 , в судовому засіданні не визнав свої вини в інкримінованих злочинах, вказав про свою непричетність до вбивства ОСОБА_39 та замаху на вбивство ОСОБА_38 . Показав, що усіх підсудних по справі він вперше побачив у залі суду, з ОСОБА_14 познайомився в СІЗО, а потерпілих не знає взагалі. Особа на ім`я « ОСОБА_40 », котрим насправді є свідок ОСОБА_41 березні 2002 року умисно створила ситуацію, при якій підсудний був змушений повернути вартість викраденого у підсудного і належного « ОСОБА_42 » автомобіля (20000 доларів США). У травні 2002 року « ОСОБА_40 » разом з 4-ма невідомими ОСОБА_16 особами, використовуючи штучну створену заборгованість, приставивши йому до скроні пістолет, примусили сісти до них в машину, завезли зі ОСОБА_43 до ОСОБА_44 та пояснили, що він «відпрацює» свій борг тим, що вчинить вбивство бізнесмена. Підсудний ОСОБА_16 показав, що в ОСОБА_45  разом зі свідком ОСОБА_30 , його примушувала до вчинення вбивства ще одна особа, яку він згодом побачив на відео-додатках до протоколів слідчих дій. У м.Києві «Сергій» показав підсудному ОСОБА_16 потерпілого ОСОБА_38 , якого потрібно було вбити. Продемонстрував йому його фотографію, що не є тою, котра міститься в матеріалах справи, а також надав пістолет ТТ з глушником та обгорнутим марлевим бинтом руків`ям, пояснивши як саме ним користуватись, та мобільний телефон, що працював лише в режимі прийому дзвінків. ОСОБА_16 показав, що відмовлявся від вчинення вбивства, за що його били пластиковою пляшкою по голові до втрати свідомості. « ОСОБА_40 » наказав іншому співучаснику разом з ОСОБА_16 йти до будинку потерпілого ОСОБА_38 з метою вчинити його вбивство. На виконання погроз « ОСОБА_46 » він та друга особа біля 19.00 години проникли в під`їзд будинку, де жив потерпілий, розташувались на одному з поверхів де невідома особа віддала ОСОБА_16 запасну обойму до пістолета, який тримала руками у рукавичках. На ОСОБА_16 рукавичок не було. Почувши, що потерпілий зайшов до будинку, ОСОБА_16 , втік, викинувши у підїзді отриману запасну обойму, потім добрався на Київський залізничний вокзал, звідки на таксі приїхав до ОСОБА_43 . Уточнив, що знаходячись на поверсі в будинку потерпілого ОСОБА_38 , співучасник показував йому, через які саме двері треба стріляти в потерпілого. Пістолет у будинку потерпілого він в руках не тримав взагалі, а тримав його напередодні вбивства у картирі, де був « ОСОБА_40 » і де його утримували перед тим, як примусити вчинити злочин. Згодом з теленовин він дізнався про вбивство в м.Києві охоронця бізнесмена і здогадався, що мова йшла про те вбивство, яке його примушували вчинити під погрозами. Після цього він « ОСОБА_46 » більше не бачив. Пізніше, перебуваючи під вартою, від працівників міліції дізнався, що до вбивства, яке його примушували скоїти, причетні міліцейські високопосадовці. А його сліди на марлі, якою було обгорнуто руків`я пістолета ТТ, це лише штучне створення доказів його вини в цьому злочині, якого він насправді не вчиняв. Пояснив, що явку з повинною по цьому епізоду обвинувачення він склав в слідчому ізоляторі, знаходячись під постійним фізичним та психологічним тиском працівників міліції, а викладені у явці факти його безпосередньої причетності до вбивства ОСОБА_39 дійсності не відповідають. 
		Як встановлено в судовому засіданні, в процесі досудового слідства, так і в судових засіданнях, підсудні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 неодноразово міняли свої покази з метою уникнути відповідальності за скоєнні злочини.
		Проте, колегія суддів, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає винність підсудних в інкримінованих їм злочинах доведена сукупністю доказів, які дослідженні та перевірені судом в судовому засіданні. Перевірка показів, зокрема, показів кожного підсудного, наданих на досудовому слідстві в процесі досудового слідства, в судовому засіданні, їх аналіз і співвідношення з іншими показами потерпілих, свідків, наданими на досудовому сліідстві та перевіреними в судовому засіданні висновками експертиз, речовими доказами, свідчить про скоєння ними інкримінованих злочинів. Це доведено в судовому засіданні наступними доказами дослідженими та перевіреними в судовомузасіданні по наступних епізодах.
		Підсудні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , не визнали себе винними в організації озброєної банди, участі в банді та у вчинюваних нею нападах.Однак, їхнє твердження повністю спростовується даними ними показами на досудовому слідстві, дослідженими в судовому засіданні та перевіриними матеріалами справи.
		Ооголошеними та дослідженими в судовому засіданні протоколами допиту на досудовому слідстві за участю захисника, як обвинуваченого у справі ОСОБА_14 . 
		По епізоду замаху на умисне вбивство потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами:
		Наприкінці серпня - на початку вересня 2000 року на вулиці поруч із місцем його проживання будинку АДРЕСА_16 особо, матеріали кримінальної справи щодо якої виділено в окреме провадження. познайомив його із мешканцем міста Львова ОСОБА_13 . Під час зустрічі у салоні автомобіля Ауді-80, синього кольору, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_13 , у присутності особи, матеріали кримінальної справи щодо якого виділено в окреме провадження сказав йому, що у місті Києві необхідно прибрати, тобто вбити людину, та запитав, чи зможе він це зробити, запропонувавши це зробити за допомогою пістолета Астра малого калібру та пообіцяв винагороду в розмірі 8 000 доларів США. Вказана винагорода його влаштовувала та він погодився вчинити вбивство. Про ОСОБА_13 йому відомо, що той раніше працював на залізниці у місті Львові та за спеціальністю є залізничником. Станом на 2000-2002 роки ОСОБА_13 працював на посаді начальника оперативної частини Львівської охоронної фірми КСБ Грант, розташованої у приміщенні готелю Сихів у Сихівському житловому масиві у м.Львові. Наприкінці жовтня  у середині листопада 2000 року він з ініціативи особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження біля приміщення готелю «Львів» на проспекті Чорновола у місті Львові зустрівся із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_13 . Вони познайомили його із мешканцем міста Львова ОСОБА_12 , який, як йому відомо, був керівником Львівської охоронної фірми КСБ Грант, розташованої у готелі «Сихів» у місті Львові, користувався автомобілем Форд-Скорпіо, сріблястого кольору, номерних знаків він не пригадує, серії ТС . Усі разом на вказаному автомобілі Ауді-80, державний номерний знак « НОМЕР_3 » під керуванням ОСОБА_13 поїхали у місто Київ. 
		Підготовкою, плануванням та організацією у місті Києві вбивства президента «Народної компанії «Цемекс енерго» ОСОБА_17 , а також стеженням за останнім, займались ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , а завданням ОСОБА_14 було дочекатись ОСОБА_17 у відповідному місці та застрелити з названого вище пістолета. Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження від нього, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було відомо про вистежування ОСОБА_17 на заводі біля станції метро Нивки. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 наказали особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження допомагати ОСОБА_14 у підготовці вбивства цього об`єкту. При цьому, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вказали, що раніше особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та інші не виконали свого завдання з вбивства ОСОБА_17 , а тому він повинен «доробити» це за них. ОСОБА_14 відзначив, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 після вбивства ОСОБА_17 повинні були б розділити між собою гроші, котрі вони отримають за виконання наведеного вбивства. Про об`єкт вбивства, тобто ОСОБА_17 , ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_12 розповідав ОСОБА_14 , що той є керівником київської фірми Цемекс енерго, розташованої на території заводу чи підприємства в районі станції метро Нивки у місті Києві. При цьому, ОСОБА_13 надав опис зовнішності ОСОБА_17 не називаючи при цьому його прізвища, ім`я, по батькові. Він просив ОСОБА_13 , щоб останній показав йому об`єкт вбивства, тобто ОСОБА_17 , вживу або надав його фотографію, і на це ОСОБА_13 відповів ОСОБА_14 , що останньому назвали прикмети об`єкта та цього достатньо, а він повинен його зробити, тобто застрелити, та не задавати питань. Також ОСОБА_13 продемонстрував йому місце проживання ОСОБА_17 у багатоповерховому будинку у місті Києві по вулиці Горького. 
		ОСОБА_14 зауважив, що на початку ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не було остаточно визначено способу вбивства ОСОБА_17 . При цьому, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обговорювали із ним різні варіанти скоєння вбивства. Одним із запропонованих ними варіантів було підкладення ОСОБА_47 вибухівки із під`єднаним до неї мобільним телефоном під автомобіль Вольво ОСОБА_17 на території даного заводу. В якості вибухівки він мав би використати імітаційний снаряд, так званий ІМ, як його називав ОСОБА_12 . Наведений «ІМ» ОСОБА_12 «дістав» на одному з військових складів у місті Львові. ОСОБА_12 показував йому цей снаряд, котрий той зберігав за своїм місцем проживання у місті Києві.
		ОСОБА_14 пояснив, що не зможе підкласти вибухівку під автомобіль ОСОБА_17 , оскільки він не вмів цього робити та раніше справ із вибухівкою не мав. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 погодились із тим, що ОСОБА_14 ще занадто молодий та може не справитись із вибухівкою, тому вони від такого способу відмовились та вирішили виконати вбивство ОСОБА_17 із застосуванням вказаного пістолета Астра. Наведений пістолет Астра калібру 5,6 мм, котрий мав також змінний ствол, та котрий ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80 привіз у місто Київ наприкінці жовтня чи листопада 2000 року, тобто під час першого візиту у місто Київ, зберігався у місті Києві за місцями їхнього проживання у згаданих квартирах. Тоді ж у місті Києві ОСОБА_12 та ОСОБА_13 час від часу запевняли ОСОБА_14 у тому, що за вчинення вбивства ОСОБА_17 він отримає від них 8 000 доларів США. При цьому, у разі вбивства ОСОБА_17 замовник цього вбивства, який сам з міста Києва, вкладе у розвиток бази відпочинку у місті Славську Львівської області гроші в сумі 300 000 доларів США, а ОСОБА_14 нададуть у власність частку у цій базі відпочинку і він буде почувати себе «нормально та фінансово незалежно». ОСОБА_14 визнає, що він не вірив словам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що у разі вдалого виконання цього вбивства йому нададуть у власність частку у цій базі відпочинку. Він лише розраховував на отримання 8000 доларів США в якості винагороди, а також ОСОБА_14 дуже хвилювався з того, що він був виконавцем вбивства та його після виконання вбивства також дуже швидко та просто могли вбити ті ж ОСОБА_12 чи ОСОБА_13 , щоб приховати сліди їх причетності до організації та вчинення зазначеного вбивства. Тому він дуже часто у той період думав про те, що та як йому вчинити і як себе поводити після виконання ним вбивства, щоб просто залишитись живим та не підставити себе.
		У листопаді 2000 року в одній із знятих квартир у місті Києві він за вказівкою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 отримав від останнього вказаний пістолет Астра калібру 6,5 мм, магазин із набоями до нього, запасний магазин із набоями та глушник до цього пістолета. ОСОБА_13 розповів ОСОБА_14 про те, що цей пістолет, глушник, магазин, набої та запасний магазин до нього ОСОБА_13 «дістав» у м.Львові за 500 доларів США. У той же час у місті Києві ОСОБА_12 придбав та надав йому кашеміровий плащ сірого кольору, у котрому була вирізана права кишеня для того, щоб у ній можна було сховати руку з пістолетом та з цієї кишені проводити постріли даним пістолетом, не витягаючи при цьому руку з даної кишені. Коли ОСОБА_12 надав йому цей плащ, то зазначена права кишеня була вже вирізана. Йому не відомо того, хто саме та коли вирізав праву кишеню у цьому плащі. Після цього, на протязі місяця упродовж з листопада до грудня 2000 року кожного робочого дня він, будучи вдягненим у наведений плащ, із вказаним пістолетом «Астра» калібру 5,6 мм, спорядженим набоями та глушником, а також запасним магазином із набоями до цього пістолета, відвідував територію заводу поруч із станцією метро Нивки з наміром вистежити ОСОБА_17 за наведеним вище описом та застрелити його там. Перші кілька днів його до цього заводу відвозив ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80, а згодом він самостійно орієнтувався у місті Києві та їздив до даного заводу на метро. Кожного дня увечері упродовж наведеного місяця ОСОБА_13 на своєму автомобілі «Ауді-80» або ОСОБА_12 на своєму автомобілі «Форд-Скорпіо» забирали його звідти, оскільки він мав при собі зброю та у нього не було бажання їхати із нею громадським транспортом. При цьому, декілька разів він від цього заводу добирався також громадським транспортом до місця проживання. 
		ОСОБА_14 зазначив, що замовником та організатором вбивства керівника фірми «Цемекс енерго» ОСОБА_17 був мешканець міста Києва особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, який був компаньйоном ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з приводу підготовки та вчинення цього вбивства. Про особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження йому відомо, що той є колишнім працівником міліції, мав дуже добрі зв`язки з керівниками міліції у місті Києві, звідки і отримував інформацію, що цікавила їх щодо вбивства ОСОБА_17 . При цьому, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження був директором охоронної фірми Ерідан, розташованої у центрі міста Києва. У 2000 році особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження користувався автомобілем БМВ, п`ятої серії, червоного кольору. ОСОБА_14 відзначив, що спочатку головним замовником вбивства керівника Цемекс енерго ОСОБА_17 він вважав особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, однак значно пізніше від ОСОБА_13 та ОСОБА_12 він дізнався про те, що особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження працював на одного київського банкіра, який і був основним замовником вбивства ОСОБА_17 . У подальшому від ОСОБА_13 він взнав, що ОСОБА_17 заволодів всім банком, а основний замовник вбивства втратив свою частку у ньому. 
		Восени 2000 року ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80 та ОСОБА_12 на своєму автомобілі Форд Скорпіо організували стеження за автомобілем ОСОБА_17 Вольво S90. Наприкінці листопада  у грудні 2000 року ОСОБА_48 на своєму автомобілі Мерседес відвіз його та особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження у місто Ірпінь біля міста Києва, де він та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження поселились у готелі цього міста. Їх туди відвезли для того, щоб вони не світились у місті Києві. У вказаному готелі вони ночували дві ночі, після чого зранку наступного дня ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80 забрав їх звідти та біля 8-9 години ранку привіз до згаданого заводу біля станції метро Нивки у м.Києві, де він та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження вийшли з цього автомобіля. ОСОБА_13 наказав їм чекати на особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, який повинен був приїхати туди на своєму автомобілі БМВ п`ятої серії, червоного кольору. ОСОБА_13 повідомив йому, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження у своєму автомобілі привезе ствол, тобто пістолет, а він повинен забрати у того пістолет в автомобілі та зробити роботу, тобто застрелити ОСОБА_17 . У салоні вказаного автомобіля та на вказівку та у присутності особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження він дістав з даного підлокітника частини пістолета, глушник, магазин з набоями, після чого там же зібрав вказаний пістолет, вдягнув на нього глушник та вставив магазин з набоями. Оскільки того ранку ОСОБА_17 на своєму автомобілі Вольво заїхав на територію заводу у момент, коли ОСОБА_14 ще знаходився у салоні автомобілі БМВ разом із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, то останній та він вирішили не вчиняти вбивство у той день, оскільки у нього вже не було часу непомітно підійти до ОСОБА_17 , а також він міг засвітити автомобіль БМВ.
		ОСОБА_14 наголосив на тому, що ще до вчинення замаху на ОСОБА_17 , ОСОБА_12 неодноразово вказував йому на те, що зворотнього шляху у ОСОБА_14 немає та він повинен вчинити це вбивство. Наведене ОСОБА_12 казав йому цілком серйозно та під цими словами ОСОБА_14 розумів, що у разі відмови вчинити вбивство його було би вбито, оскільки він вже занадто багато знав про ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_17 та своєю відмовою поставив би їх під загрозу розкриття, чого вони дуже боялись. ОСОБА_14 наголосив на тому, що його мотивами вчинення вбивства ОСОБА_17 було не тільки бажання заробити на цьому гроші, а ще і страх за своє життя та побоювання бути вбитим у разі відмови виконати вбивство ОСОБА_17 . Після розмов ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на цю тему він чітко зрозумів, що для нього не було шляху назад та можливості відмовитись з того самого моменту, коли він погодився їхати у місто Київ разом із ними для вчинення цього вбивства. 
		Увечері 07 грудня 2000 року він та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження знаходились у найнятій квартирі у центрі міста Києва, розташованій неподалік від станції метро Університет та Київського цирку. ОСОБА_12 зателефонував на мобільний телефон особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та повідомив, що у приміщенні фірми Цемекс енерго горить світло та біля під`їзду будинку знаходиться автомобіль ОСОБА_17 марки Вольво S90. 
		ОСОБА_12 по телефону наказав їм виїхати на роботу, тобто на вчинення вбивства ОСОБА_17 . ОСОБА_14 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження на метро доїхали до станції метро Нивки. ОСОБА_14 мав при собі наведений пістолет Астра, повністю споряджений набоями, глушник та запасний магазин з набоями до нього. Відповідно до плану особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження залишився біля проїжджої частини вулиці поруч із станцією метро Нивки, очікуючи на ОСОБА_14 та для того, щоб взяти такси на момент його повернення з території заводу, на котрому вони повинні втекти з місця вбивства. 
		Біля 23 години вечора 07 грудня 2000 року згідно плану ОСОБА_14 із пістолетом зайшов на територію заводу, де розташований офіс фірми Цемекс енерго. ОСОБА_14 став на території заводу навпроти входу у цей адміністративний будинок таким чином, щоб спостерігати за вікнами кабінету ОСОБА_17 у цьому офісі та одночасно бачити автомобіль того марки Вольво S90. У салоні цього автомобіля знаходились два чоловіки, як він зрозумів - водій, бо він знаходився за його кермом, та охоронник, який сидів на передньому сидінні пасажира поруч із водієм. ОСОБА_14 відзначив, що він самостійно здогадався про те, що це водій та охоронник ОСОБА_17 , виходячи з попередніх інструкцій, котрі йому з цього приводу надали ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . ОСОБА_14 вказав, що він сховався у темряві та у той момент його не було видно. У такий спосіб на території цього заводу ОСОБА_14 простояв на протязі двох годин, очікуючи моменту, коли ОСОБА_17 вийде зі свого офісу на вулицю, де ОСОБА_14 зможе застрелити того.
		Біля 1 години ночі у вікнах офісу ОСОБА_17 загасили світло. У цей момент непомітно для водія та охоронника, які знаходились у автомобілі Вольво, ОСОБА_14 зайшов у під`їзд вказаного адміністративного приміщення. У цьому під`їзді він зупинився перед сходами на першому поверсі та почав очікувати на ОСОБА_17 , щоб застрелити того. При цьому, ОСОБА_14 зазначив, що він не боявся того, що постріли можуть почути водій та охоронник, оскільки його пістолет мав глушник. Через одну-дві хвилини ОСОБА_14 почув, як у загальному коридорі по сходах згори на перший поверх спускалась людина. ОСОБА_14 відзначив, що оскільки на той момент водій та охоронник ОСОБА_17 знаходились в автомобілі останнього неподалік від цього під`їзду, то він припустив, що людиною, яка спускалась по сходах вниз, найбільш вірогідно може бути сам ОСОБА_17 . Коли цей чоловік спустився на сходи першого поверху у загальному під`їзді будинку та знаходився на відстані двох-трьох метрів від ОСОБА_14 , то у світлі лампочки потужністю 40 Ватт, котра мляво освітлювала приміщення під`їзду, він побачив, що це був високий на зріст чоловік, вдягнений у костюм темного кольору, мав сиве волосся, старшого віку - біля 40 років. Наведені прикмети відповідали прикметам ОСОБА_17 , котрі ОСОБА_13 попередньо надав йому. А тому ОСОБА_14 вирішив, що по сходах спустився особисто ОСОБА_17 , якого він повинен вбити. 
		У під`їзді ОСОБА_14 дістав наведений пістолет Астра із глушником та декілька разів вистрілив з нього у цього чоловіка. Під час пострілів з пістолета ОСОБА_14 цілився у загальний контур тіла вказаного чоловіка, при цьому, спеціально не вибираючи для прицілювання голови чи інших частин тіла. Після кількох перших пострілів та влучення у цього чоловіка, останній кричав до ОСОБА_14 , після чого забився в кут на першому поверсі у цьому під`їзді. ОСОБА_14 продовжував цілитись та стріляти у нього з пістолета, на що цей чоловік зненацька дуже швидко підхопився на ноги та побіг на гору по сходах у цьому під`їзді. ОСОБА_14 його не наздоганяв, а лише вистрілив йому наздогін, цілячись в контур тіла, однак не влучив та цей чоловік продовжував втікати і кричати. 
		ОСОБА_14 відзначив, що через погане освітлення у під`їзді він не зміг добре розгледіти рис обличчя чоловіка, в якого він стріляв. Після цього, там же у під`їзді він сховав у одязі пістолет Астра з глушником та спокійно вийшов з цього під`їзду на вулицю, тобто на територію наведеного заводу, пройшов по його території неподалік від машини ОСОБА_17 . Його ніхто не зупиняв та до нього ніхто не підходив. ОСОБА_14 впевнений, що на вулиці ніхто не міг чути вказаних пострілів, оскільки пістолет мав глушник. ОСОБА_14 вийшов з території заводу та підійшов до проїжджої частини вулиці, де, не зустрівши особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, він замінив в пістолеті магазин з набоями, викинувши пустий на проїжджу частину дороги, і на таксі поїхав до клубу Бінго поруч із метро Святошинська. Коли він приїхав до цього клубу та вийшов з таксі, то побачив, як по проїжджій частині біля наведеного клубу взад-вперед їздив автомобіль «БМВ». До цього клубу під`їхала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження також на таксі. ОСОБА_14 сховав пістолет «Астра», споряджений набоями та глушником, під бетонною підставкою-плитою для баків із сміттям біля клубу «Бінго». Під вказаною бетонною плитою поруч із клубом Бінго наведений пістолет Астра з глушником та набоями пролежав більше року, звідки він його забрав, коли був у місті Києві у наступні рази та передав його ОСОБА_13 у 2002 році. ОСОБА_14 вважає, що вказаний пістолет у подальшому міг зберігати ОСОБА_13 у себе, оскільки він є жадібним по своїй натурі та не бажав викидати чи знищувати цей пістолет. При цьому, ОСОБА_13 мав запасний ствол до наведеного пістолета, тому замінивши цей ствол ніхто б не зміг довести причетність даної зброї до вказаної стрільби. Він та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження сіли у автомобіль «БМВ», за кермом котрого була особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та у ньому також знаходився ОСОБА_12 . 
		У салоні автомобіля «БМВ» особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_12 у присутності особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження запитали у нього, як все пройшло. ОСОБА_14 відповів, що все нормально, а саме - він декілька разів вистрілив в об`єкт, від чого останній впав, однак потім встав на ноги та втік від ОСОБА_14 . На це особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_12 пожартували, що ОСОБА_17 перед смертю вирішив побігати. Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження розповів йому, що вони біля метро Нивки просто розминулись. Після того, як ОСОБА_14 на таксі поїхав від станції метро «Нивки», то особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження бачила, як на територію вказаного заводу заїхав міліцейський УАЗік та машина швидкої допомоги. У цей час до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_12 та запитав, де він знаходиться. Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження відповів, що біля заводу та розповів про те, що побачив, тобто про автомобілі міліції та швидкої допомоги, а також про пожвавлення на території цього заводу. ОСОБА_12 наказав йому приїхати до клубу Бінго, куди вже приїхав на таксі ОСОБА_14 .
		Тієї ж ночі особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження на своєму автомобілі БМВ відвіз ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження з міста Києва у придорожній готель у селі Бабин біля міста Рівне. Тоді ж з міста Львова у цей готель приїхав ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80. У наведеному готелі ОСОБА_12 надав 900 доларів США ОСОБА_14 та та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділено в окреме провадження на двох і наказав, щоб вони обидва залишались у цьому готелі та проживали за ці гроші до того часу, поки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження не заберуть їх звідти. Більше ніхто грошей ОСОБА_14 не давав. З приводу винагороди за вчинення цього вбивства розмови із ОСОБА_14 більше не вели. Сам він нікого про це не розпитував, оскільки побоювався, що це викликало б недовіру до нього з боку ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, у зв`язку з чим вони його просто вбили б. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження на своєму автомобілі БМВ повернувся у місто Київ, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на автомобілі останнього Ауді 80 поїхали у місто Львів. На протязі тижня ОСОБА_14 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження проживали у наведеному придорожньому готелі у селі Бабин. Через два-три дні після від`їзду у місто Львів, до цього придорожнього готелю з міста Львова приїхали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і в подальшому виїхали в Київ, щоб взнати обстановку та розвідати, що там відбувається після стрільби. На думку ОСОБА_14 , його та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження просто ховали від інших до того моменту, поки все не заспокоїться після наведеної стрільби. 
		Через кілька днів з міста Києва до цього придорожнього готелю приїхав ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80 та розповів, що ОСОБА_14 стріляв не в того чоловіка, тобто не в ОСОБА_17 , якого повинен був застрелити, а підстрелив його охоронника. При цьому, охоронник залишився живим, а ОСОБА_17 взагалі не постраждав. ОСОБА_13 запитав у ОСОБА_14 , куди він дивився, у кого стріляв та чому не виконав замовлення по вбивству ОСОБА_17 . ОСОБА_14 відповів на це ОСОБА_13 , що яким чином останній описав йому об`єкт вбивства  високий, волосся з сивиною, у костюмі, перебуває у тому офісі, то він за цим описом і стріляв у того. При цьому, його вини у цій помилці в об`єкті немає, оскільки він бачив саме такого чоловіка та саме в нього стріляв. ОСОБА_14 вказав ОСОБА_13 , що йому ніхто не показував фотографії об`єкта вбивства, а тому немає його вини у тому, що він стріляв не в того. У цьому винні ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, оскільки вони повинні були попередньо показати об`єкт вбивства, тобто ОСОБА_17 , або його фото. ОСОБА_13 з цього приводу більше претензій йому не пред`являв. Вже значно пізніше, у 2002 році у місті Києві ОСОБА_13 показав йому рекламний проспект якогось банку чи фірми, у котрому знаходилась фотографія банкіра ОСОБА_17 , якого він повинен був вбити та чиє вбивство ОСОБА_12 та ОСОБА_13 через особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження замовив колишній партнер ОСОБА_17 через розподіл банку у місті Києві. 
		З приводу винагороди за вказані постріли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 роз`яснили йому, що на нього особисто, тобто на проживання, харчування, інші його потреби, та на всю цю справу витрачено багато грошей, а він не влучив, не «зробив» роботи, а саме  не вбив ОСОБА_17 , а тому не виправдав себе та створив проблеми, у зв`язку з чим не мав права просити чи наполягати на виплаті йому такої винагороди. Упродовж 2001-2002 років ОСОБА_12 та ОСОБА_13 неодноразово казали йому про те, що він не зробив роботи, тобто не вбив ОСОБА_17 , це є погано та необхідно вказану справу все одно доробити, тобто вбити цього банкіра, оскільки гроші за це вже заплачено. Крім того, він чув у розмовах між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що вони за вчинення цього вбивства отримали від замовника 28 000 доларів США. 
		По епізодам замахів на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 та вбивство потерпілого ОСОБА_39 , незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами на досудовому слідстві ОСОБА_14 надав пояснення , перевірені та досліджені в судовому засіданні, згідно яких: 
		У період 2001 року він на протязі кількох місяців працював охоронником охоронної фірми «КСБ «Грант», котра знаходиться у місті Львові та котрою керували ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . У період весни-літа 2001 року він з ініціативи ОСОБА_13 зустрівся з останнім у приміщенні кафе-бару казино Спліт Карпати у місті Львові, де ОСОБА_13 пояснив ОСОБА_14 , що останній повинен особисто вчинити нове замовне вбивство, або допомогти вчиненню. ОСОБА_13 зауважив, що під час замаху на вбивство ОСОБА_17 , на ОСОБА_14 витрачено великі гроші, котрих останній не виправдав, а під час виконання цієї другої роботи, тобто іншого замовного вбивства, ОСОБА_14 буде мати змогу відпрацювати вкладені особисто у нього та у першу «справу» гроші, а винагороди за це нове замовне вбивство йому не буде виплачено, як і не буде більше претензій до нього. Також у той час ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розповіли йому про те, що київський замовник вбивства ОСОБА_17 , тобто київський банкір, який керувала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, втратив біля 400000 доларів США та банк через те, що ОСОБА_14 не вбив ОСОБА_17 . Крім того, працівники міліції затримали цього замовника, тримали кілька днів у КПЗ, однак не змогли довести його причетності та відпустили. ОСОБА_14 зазначив, що через таку позицію ОСОБА_12 та ОСОБА_13 він не міг відмовитись від виконання цієї другої «роботи», тобто другого вбивства на замовлення, інакше вони вбили би його. 
		У період з травня 2001 року до середини травня 2002 року він, ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інші невідомі йому чоловіки відвідували місто Київ, де проживали протягом цього часу та стежили за новим об`єктом вбивства  директором київської фірми «Скандинавія» ОСОБА_21 , у ході чого готували вбивство останнього. Саме від ОСОБА_13 він дізнався, що новим об`єктом вбивства є директор київської фірми «Скандинавія» ОСОБА_21 , що наведена фірма займалась рибним бізнесом, та що вбивство ОСОБА_21 замовив той самий київський банкір, на якого працювала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та який перед цим замовляв вбивство ОСОБА_17 . ОСОБА_13 зазначив, що фірма «Скандинавія» та її керівник ОСОБА_21 , займаючись рибним бізнесом, дуже заважали другу цього замовника-банкіра, у зв`язку з чим наведений друг замовив вбивство ОСОБА_21 цьому банкіру. Останній доручив організацію вбивства особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, а він у свою чергу замовив та доручив ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та іншим підготувати та вчинити вбивство ОСОБА_21 . У свою чергу ОСОБА_14 запропонував своєму знайомому ОСОБА_15 вчинити таке вбивство ОСОБА_21 шляхом введення в організм останнього медичного препарату, що призвело би до його смерті. ОСОБА_15 погодився на вчинення цього вбивства. Тому ОСОБА_14 познайомив ОСОБА_13 та ОСОБА_15 . 
		Наприкінці весни  на початку літа 2001 року ОСОБА_13 на своєму автомобілі відвіз ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до міста Києва для підготовки та вчинення вбивства ОСОБА_21 . На протязі трьох місяців ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 проживали у придорожньому готелі Антон на 32 кілометрі від міста Києва на трасі КиївРівне, протягом чого ОСОБА_13 возив їх на своєму автомобілі. У цей період часу особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження надав ОСОБА_13 всі необхідну інформацію щодо особи ОСОБА_21 . Зокрема, ОСОБА_49 особисто продемонстрував ОСОБА_13 місця проживання та роботи ОСОБА_21 у місті Києві. Після цього, ОСОБА_13 показав ОСОБА_14 та ОСОБА_15 будинок АДРЕСА_9 , у котрому на той час проживав ОСОБА_21 , а також вказав вікна квартири останнього, розташованої на шостому поверсі у цьому багатоповерховому будинку. Водночас, ОСОБА_13 показав йому місце знаходження фірми ОСОБА_21 із назвою «Скандинавія», розташованої у місті Києві по вулиці Зрошувальній, 5, що поруч із станцією метро «Чернігівська». 
		Наприкінці весни  на початку літа 2001 року за вказівкою ОСОБА_13 він та ОСОБА_15 проводили відео зйомку під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , у котрому проживав ОСОБА_21 . Згідно наказу ОСОБА_13 , вони повинні були зняти на відео зелений джип та всіх людей, які б сідали у такий автомобіль та виходили з нього. ОСОБА_13 надав їм для зйомки маленьку відеокамеру фірми «Соні». З даху будинку (у ході відтворення ОСОБА_14 уточнено, що з загального балкону на останньому поверсі цього будинку), котрий на той час був тільки-но збудованим та знаходився навпроти будинку АДРЕСА_9 , він та ОСОБА_15 на вказану відеокамеру здійснювали відео зйомку обстановки біля будинку ОСОБА_21 , у ході чого зняли на відео джип Міцубісі Паджеро синьо-зеленого кольору, як він згодом дізнався - автомобіль ОСОБА_21 , а також всіх людей, які приїжджали на ньому та від`їжджали від під`їзду № 3 будинку, де проживав ОСОБА_21 . У цей час одного дня до будинку за місцем проживання ОСОБА_21 на своєму автомобілі приїхав ОСОБА_13 та забрав у них відеокамеру із знятим матеріалом. 
		Влітку 2001 року, через день-два після того, як у них забрали відеокамеру із знятим відео матеріалом, ОСОБА_13 приїхав на своєму автомобілі та надав ОСОБА_14 і ОСОБА_15 фотографію ОСОБА_21 . На цьому фото останній був зображеним на виставці. Потім вказану фотографію ОСОБА_13 забрав собі та зберігав у себе. Наведену фотографію, вилучену під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 впізнав у ході допиту 22.12.2005 року. 
		ОСОБА_14 зазначив, що з такої поведінки ОСОБА_13 він зрозумів, що замовник на знятому ними відео впізнав ОСОБА_21 , після чого було зроблено фото останнього, котре особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження надала ОСОБА_13 , а останній у свою чергу надав це фото ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . 
		Після цього, протягом певного періоду у 2001 році ОСОБА_14 та ОСОБА_15 стежили за будинком АДРЕСА_9 та особисто за ОСОБА_21 . У ході цього вони вивчили розпорядок дня ОСОБА_21 . ОСОБА_14 зазначив, що кожного робочого дня біля 7 год. 45 хв. ОСОБА_21 виходив з будинку на вулицю за місцем свого проживання, де його забирав водій на автомобілі. ОСОБА_21 додому повертався по-різному  о 18-19 годині або 23-24 годині. У той час ОСОБА_21 користувався автомобілем Міцубісі Паджеро Спорт синьо-зеленого кольору. У подальшому ОСОБА_21 використовував автомобіль Тойота Камрі сріблястого чи золотистого кольорів, київської реєстрації. У цих автомобілях ОСОБА_21 возив водій. Інших охоронників у ОСОБА_21 не було. 
		Влітку 2001 року у місті Києві ОСОБА_13 надав ОСОБА_14 та ОСОБА_15 сухий препарат піпекуроній бромід та розчин натрія хлориду 3%. ОСОБА_13 розповів, що вказані медичні препарати останній дістав у місті Львові, після чого надав ОСОБА_14 та ОСОБА_15 для того, щоб вони їх змішали, заповнили сумішшю медичний шприц, після чого ОСОБА_15 повинен непомітно для ОСОБА_21 вколоти тому цей розчин, зокрема у вказаному під`їзді будинку за місцем проживання ОСОБА_21 . При цьому, ОСОБА_13 пояснив ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , що після введення в організм людини суміш наведених препаратів викликає зупинку серця та смерть. 
		У серпні 2001 року ОСОБА_14 у готелі Антон приготував суміш з цих препаратів та надав їх ОСОБА_15 у медичному шприці. На наступний день зранку, це було у серпні 2001 року, він та ОСОБА_15 самостійно приїхали до будинку за місцем проживання ОСОБА_21 . У час між 7 год. та 8 год. ранку у цей день у серпні 2001 року ОСОБА_14 залишився на вулиці біля входу у під`їзд цього будинку, а ОСОБА_15 із цією сумішшю у медичному шприці зайшов у під`їзд та на ліфті піднявся на шостий поверх до входу у квартиру ОСОБА_21 , щоб дочекатись того та зробити тому ін`єкцію. Через короткий проміжок часу, біля 8 год. ранку того дня, ОСОБА_14 побачив, що ОСОБА_21 вийшов з наведеного під`їзду, сів у свій автомобіль Міцубісі Пажеро Спорт та поїхав від будинку. Тоді ОСОБА_14 зрозумів, що щось не так та також поїхав від цього будинку. 
		У готелі Антон він зустрівся із ОСОБА_15 . Останній розповів, що очікував на ОСОБА_21 біля виходу з його квартири. Біля 7 год. 45 хв.  8 год. 00 хв. ранку ОСОБА_21 вийшов зі своєї квартири у загальний коридор, де ОСОБА_15 підійшов до нього та за допомогою шприца намагався зробити йому укол цієї суміші. Однак ОСОБА_21 почав боротись із ним, у зв`язку ОСОБА_15 викинув шприц із сумішшю у під`їзді, вирвався від ОСОБА_21 та втік через загальні балкони під`їзду, котрі виходять на проїжджу частину. ОСОБА_14 у цей час стояв у внутрішньому дворі будинку навпроти виходу з під`їзду, у зв`язку з чим він не бачив ОСОБА_15 , а побачив лише ОСОБА_21 , який після цієї боротьби вийшов з під`їзду та поїхав на своєму автомобілі із водієм. Після цього випадку ОСОБА_15 поїхав до міста Львова та у місто Київ більше не вертався і його у подальшому не залучали до підготовки та вчинення вбивства ОСОБА_21 . 
		ОСОБА_14 продовжував проживати у місті Києві разом із ОСОБА_13 , а також із іншими чоловіками, котрих він не пригадує, оскільки вони змінювались дуже часто. У час з літа 2001 року до травня 2002 року він та ОСОБА_13 періодично відвідували місто Львів, після чого знову повертались у місто Київ, де ОСОБА_14 продовжував вистежувати ОСОБА_21 за місцем проживання останнього. ОСОБА_13 визначив, що згідно нового варіанту потрібно було застрелити ОСОБА_21 із пістолета. Ще весною 2001 року для вчинення вказаного вбивства ОСОБА_13 у місті Львові придбав за 1500 доларів США пістолет системи «ТТ» калібру 7,62 мм, глушник, дві обойми та набої до нього. Наведений пістолет системи ТТ калібру 7,62 мм мав нікельований корпус світлого (блискучого) кольору. Глушник нікельований та світлого кольору. Ніяких номерів та написів на цьому пістолеті ОСОБА_14 не бачив. Даний пістолет, глушник та набої до нього ОСОБА_13 перевозив у своєму автомобілі Ауді 80 та зберігав за місцями свого проживання у місті Києві. Також для скоєння даного вбивства ОСОБА_13 у місті Львові придбав вибухівку  пластид, від використання якого в подальшому відмовився.
		Організацією вбивства ОСОБА_21 у місті Києві займались особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_13 . При цьому, ОСОБА_14 зазначив, що ОСОБА_12 про підготовку та організацію цього вбивства знав достовірно, однак місто Київ не відвідував та того у місті Києві не бачив під час організації вбивства ОСОБА_50 . З питань підготовки та організації цього вбивства ОСОБА_13 підпорядковувався особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, виконував всі його завдання і вказівки з цього приводу та возив його на своєму автомобілі Ауді 80. Останній надавав гроші ОСОБА_13 для проживання, харчування та для інших потреб щодо перебування ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та інших у місті Києві з приводу підготовки та вчинення вбивства ОСОБА_21 . Від ОСОБА_13 він дізнався, що дані гроші особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження отримала від київського банкіра, який до цього був замовником вбивства ОСОБА_17 . Він, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та всі інші особи, яких привозили у місто Київ ОСОБА_13 та ОСОБА_12 для підготовки та вчинення вбивства ОСОБА_21 , з питань підготовки та вчинення цього вбивства підпорядковувались ОСОБА_13 , який у свою чергу за рахунок наданих йому особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження для цього грошей оплачував їхнє проживання, харчування та інші потреби під час перебування у місті Києві. 
		ОСОБА_14 на досудовому слідстві вказав, що на той час він особисто вже не мав сильного бажання вчиняти вбивство ОСОБА_21 , а діяв переважно з мотивів боязні помсти з боку ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у разі його відмови допомагати у підготовці даного вбивства. При цьому, він намагався поєднати свої дії з підготовки цього вбивства із тим, щоб ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не змогли примусити безпосередньо його вчинити вбивство ОСОБА_21 , для чого умисно бував на виду у мешканців та консьєржів цього будинку,про що розповів ОСОБА_13 та наголосив на тому, що він не може стріляти в ОСОБА_21 , оскільки мешканці та консьєржі будинку його вже знають візуально та можуть впізнати. Зі Львова ОСОБА_12 привіз ОСОБА_16 . Останній був наркоманом та згідно розробленого ОСОБА_13 і ОСОБА_12 плану повинен був застрелити ОСОБА_21 . При цьому, згідно цього ж плану ОСОБА_14 повинен попередньо показати ОСОБА_16 точне місце проживання ОСОБА_21 та вивести саме на нього, тобто вказати ОСОБА_21 , оскільки на той час ОСОБА_14 вже добре знав того в обличчя. 
		ОСОБА_14 зазначив, що ОСОБА_16 бажав вчинити вбивство ОСОБА_21 виключно з мотивів отримання грошової винагороди, котру ОСОБА_13 та ОСОБА_12 пообіцяли виплатити тому за вбивство. При цьому, ОСОБА_14 не відома точна сума грошової винагороди, котру мав отримати ОСОБА_16 за вбивство ОСОБА_21 . Після приїзду у травні 2002 року у місто Київ ОСОБА_16 розповідав йому про мотиви перебування його в Києві та про причини, що спонукали його вчинити вбивство. ОСОБА_14 відзначив, що згідно плану відразу ж після приїзду у місто Київ ОСОБА_16 повинен був застрелити ОСОБА_21 біля будинку за місцем проживання останнього. Однак цей план зірвався та скоєння вбивства ОСОБА_21 було перенесено на тиждень. У цей час ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 на автомобілі ОСОБА_13 марки Ауді 80 виїхали у лісовий масив під містом Києвом, де він, ОСОБА_13 та ОСОБА_16 стріляли з наведеного вище пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм із глушником, випробовуючи цю зброю. При цьому, ОСОБА_14 зазначив, що у цього пістолета саморобний глушник був такої конструкції, що після кожного пострілу затвор пістолета потрібно було перезаряджати рукою, у ході чого викидати з пістолета гільзу та тільки після цього проводити наступний постріл. Тому вони випробовували вказаний пістолет та ОСОБА_16 тренувався швидко та вправно стріляти з нього. 
		Перед вчиненням наведеного вбивства ОСОБА_13 у місті Києві надав ОСОБА_16 наведений пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, глушник та набої до нього. ОСОБА_16 обмотав бинтом руків`я та затвор наведеного пістолета для того, щоб не залишати відбитків пальців та інших слідів на його корпусі. ОСОБА_13 розповів їм детальний план вбивства ОСОБА_21 . Згідно цього плану ОСОБА_13 на своєму автомобілі повинен стояти на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві у напрямку руху автомобіля ОСОБА_21 , на відстані біля 1,5 км від будинку, у котрому проживав ОСОБА_21 . Він у цей час мав знаходитись біля будинку ОСОБА_21 , а ОСОБА_16 із пістолетом повинен очікувати у під`їзді на сходовій клітини біля дверей квартири ОСОБА_21 . Коли ОСОБА_13 побачить автомобіль ОСОБА_21 , то має зателефонувати на його мобільний телефон та повідомити про те, що ОСОБА_21 їде у напрямку свого місця проживання. Після того, як ОСОБА_21 під`їде до цього будинку, вийде з машини та зайде у під`їзд, то він повинен зателефонувати на мобільний телефон ОСОБА_16 та попередити останнього про те, що ОСОБА_21 йде додому. Після цього ОСОБА_14 повинен піти на проїжджу частину вулиці, взяти таксі та очікувати у ньому на ОСОБА_16 . Після вчинення вбивства ОСОБА_21 . ОСОБА_16 повинен вийти з під`їзду будинку, сісти у таксі до нього, на котрому вони повинні доїхати до станції метро Нивки, де взяти інше таксі та виїхати за межі міста Києва. При цьому, ОСОБА_13 надав ОСОБА_16 бойову гранату на той випадок, якщо у разі відходу після вбивства його будуть переслідувати, у зв`язку з чим той повинен кинути гранату у переслідувачів та підірвати їх. Згідно цього плану, після обіду 20.05.2002 року ОСОБА_13 на своєму автомобілі зупинився на узбіччі проїжджої частини на АДРЕСА_9 на відстані біля 1,5 км від будинку ОСОБА_21 якраз у напрямку руху автомобіля останнього до цього будинку. ОСОБА_14 у цей час стояв біля будинку ОСОБА_21 на АДРЕСА_9 , а ОСОБА_16 із наведеним пістолетом ТТ з глушником та із гранатою піднявся на шостий поверх під`їзду будинку до вхідних дверей квартири ОСОБА_21 та очікував на останнього. 
		У вечірній час, він точно годин не пригадує, однак було ще світло, 20.05.2002 року до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_13 та повідомив про те, що ОСОБА_21 на своєму автомобілі їде у напрямку за місцем свого проживання. Через кілька хвилин після цього до цього будинку на АДРЕСА_9 під`їхав автомобіль Тойота Камрі, з котрого вийшли ОСОБА_21 та водій останнього, після чого вони удвох зайшли у під`їзд будинку, у котрому розташована квартира ОСОБА_21 та його очікував ОСОБА_16 . Він зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_16 та попередив його про те, що ОСОБА_21 разом із водієм піднімаються на ліфті до квартири. Після цього він пішов на проїжджу частину вулиці, де взяв таксі та очікував ОСОБА_16 . Через короткий проміжок часу, йому видається, що через одну-дві хвилини, на вулицю з під`їзду цього будинку вибіг ОСОБА_16 та побіг у напрямку стоянки таксі, де сів до нього у таксі. Він та ОСОБА_16 на цьому таксі доїхали до станції метро Нивки, де вийшли з таксі. Поруч із цією станцією метро ОСОБА_16 втопив гранату у зеленому озері. Потім вони біля станції метро Нивки взяли інше таксі, на котрому доїхали на 16-й кілометр траси Київ-Житомир, де на них очікував ОСОБА_13 на своєму автомобілі «Ауді 80». Він та ОСОБА_16 пересіли у автомобіль ОСОБА_13 , після чого останній відвіз їх у місто Рівне. По дорозі у місто Рівне ОСОБА_16 в автомобілі ОСОБА_13 розповів, що дочекався ОСОБА_21 та його охоронника на сходовій клітині біля дверей квартири. Там же ОСОБА_16 з цього пістолета вистрілив один раз в охоронника та вбив його. ОСОБА_16 намагався ще стріляти з цього пістолета вже в ОСОБА_21 , однак пістолет заклинило та він не зміг більше вистрелити. Через це ОСОБА_21 залишився живим, а ОСОБА_16 на сходовій клітини викинув цей пістолет ТТ з глушником та втік. 
		У місті Рівне вони втрьох прожили на знятій квартирі два дні, після чого ОСОБА_13 на своєму автомобілі відвіз їх у місто Львів. ОСОБА_14 не відомо того, чи заплатили ОСОБА_12 та ОСОБА_13 будь-які гроші ОСОБА_16 за вказане вбивство. При цьому, від ОСОБА_16 йому відомо про те, що між ОСОБА_16 та ОСОБА_13 був з цього приводу конфлікт, однак йому не відомо, чим це закінчилось. Перед Новим роком наприкінці 2003 року особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження передав ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та йому гроші в сумі 10 000 гривень для того, щоб вони втрьох виїхали з міста Львова та сховались від міліції. ОСОБА_13 дав йому третю частину цих грошей, тобто 3 000 гривень, котрі він віддав своїй матері та нікуди не ховався, бо не бачив у цьому сенсу та повністю визнає свою вину, бажає допомогти слідству, розкаюється у вчиненому, за що готовий понести покарання. При цьому, ОСОБА_14 зазначив, що участь у замаху на ОСОБА_21 він брав не стільки з міркувань отримання винагороди за це, а скільки з мотивів збереження свого життя та відсутності у нього виходу у стосунках із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з даного приводу (т.3, а.с.122-151, 185-227, 243-245, 269-270, 277-279, 281-282, 325-326, 327-328).
		Суд приходить до висновку, що вищенаведеними показаннями ОСОБА_14 , наданими ним на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, у повній мірі викривається роль та участь кожного з підсудних. Підсудний ОСОБА_14 зазначив певні характеристики та деталі, дав опис подіям та вчинкам, дав оцінку свого відношення до згаданих подій, згадав розмови, які чув або у яких брав участь, прив`язав події до часу та місцевості. Визначені ОСОБА_14 окремі деталі, а також усі показання в цілому, відповідають іншим доказам у справі та фактичним обставинам по справі. У цих показаннях доведено роль особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження як замовника та організатора, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 як організаторів та пособників, і самого ОСОБА_14 як пособника, організатора та виконавця, а також ОСОБА_15 та ОСОБА_16   як виконавців злочинів. При перегляді в судовому засіданні відео-додатку до протоколу допиту ОСОБА_14 , підтверджено, що останній давав пояснення подіям абсолютно вільно, без жодного примусу. 
		Крім вищенаведених показаннь підсудного ОСОБА_14 його вина підтверджується і протоколами слідчих дій за його участю, оголошеними та дослідженими під час судового розгляду кримінальної справи, а саме:
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_13 , як на особу, що замовила та організувала у грудні 2000 року у місті Києві замах на умисне вбивство ОСОБА_17 , у серпні 2001 року у місті Києві замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , у травні 2002 року у місті Києві умисне вбивство ОСОБА_22 та замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , а також у ході цього користувалась автомобілем «Ауді-80», номерний знак НОМЕР_3 (т.3, а.с.152-152).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_12 , як на особу, що замовила та організувала у грудні 2000 року у місті Києві замах на умисне вбивство ОСОБА_17 , у серпні 2001 року у місті Києві замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , у травні 2002 року у місті Києві умисне вбивство ОСОБА_22 та замах на умисне вбивство ОСОБА_21 (т.3, а.с.154-155).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній вказав на особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, як на особу, що замовила та організувала у грудні 2000 року у місті Києві замах на умисне вбивство ОСОБА_17 , у серпні 2001 року у місті Києві замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , у травні 2002 року у місті Києві умисне вбивство ОСОБА_22 та замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , а також у ході цього користувалась автомобілем «БМВ», п`ятої серії, червоного кольору (т.3, а.с.156-157).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_16 , як на особу, котра на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вчинила у травні 2002 року у місті Києві умисне вбивство ОСОБА_22 та замах на умисне вбивство ОСОБА_21 (т.3, а.с.158-161).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_14 , згідно якого останній вказав на особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, як на особу, котра на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 брала участь у підготовці та вчиненні у грудні 2000 року у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_17 (т.3, а.с.162-163).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_15 , як на особу, котра на замовлення особ, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у серпні 2001 року у місті Києві із використанням медичного препарату вчинила замах на умисне вбивство ОСОБА_21 (т.3, а.с.164-165).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_17 , як на особу, котру він повинен був вбити із пістолета у грудні 2000 року у місті Києві на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (т.3, а.с.172-173).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_21 , як на особу, котру на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у серпні 2001 року у місті Києві повинен був вбити ОСОБА_15 із використанням медичного препарату, а у травні 2002 року у місті Києві повинен був вбити ОСОБА_16 із використанням пістолета (т.3, а.с.174-175).
		Протоколом пред`явлення вогнепальної зброї для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній категорично впізнав пістолет системи «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , та прилад безшумної стрільби до нього (глушник), вилучені під час огляду місця події 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 , котрі, а також дві обойми та набої до цього пістолета весною 2001 року у місті Львові ОСОБА_13 придбав за 1500 доларів США для вбивства ОСОБА_21 . У травні 2002 року у місті Києві ОСОБА_13 наведений пістолет із глушником та набоями надав ОСОБА_16 для вчинення цього вбивства, а останній обмотав його корпус бинтом, щоб не залишати відбитків пальців на ньому. Біля 19 год. 30 хв. 20.02.2002 року у загальному під`їзді № 3 будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві ОСОБА_16 із використанням даного пістолета з глушником вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та умисне вбивство ОСОБА_22 (т.3, а.с.263-268).
		Протоколом пред`явлення рекламних проспектів для впізнання ОСОБА_14 , згідно котрого останній вказав на рекламний проспект ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси», розташованого у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, на другій сторінці котрого розміщена фотографія ОСОБА_17 , якого на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 він повинен був застрелити 07.12.2000 року у місті Києві. У 2002 році у місті Києві ОСОБА_13 демонстрував йому фотографію ОСОБА_17 у аналогічному рекламному проспекті та запитував, чи саме в цю особу він стріляв (т.3, а.с.228-236).
		Крім того, під час відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису ОСОБА_14 на місці повністю підтвердив свої показання щодо організації та підготовки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , особами, матеріали кримінальної справи щодо яких виділені в окреме провадження, ним та вчинення безпосередньо ним біля 23 год. 30 хв.  24 год. 00 хв. 07.12.2000 року у приміщенні ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» на території ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, замаху на умисне вбивство ОСОБА_17 та ОСОБА_20 із застосуванням вогнепальної зброї. У ході відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису ОСОБА_14 на місці повністю підтвердив свої показання з приводу організації та підготовки особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ним та вчинення безпосередньо ОСОБА_15 біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 із застосуванням медичного препарату. Також під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_14 на місці повністю підтвердив свої показання щодо організації та підготовки особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ним та вчинення безпосередньо ОСОБА_16 біля 19 год. 30 хв. 20.05.2002 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивства ОСОБА_22 із застосуванням вогнепальної зброї (Т.3, а.с.246-262).
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 заперечував і протоколи своїх додаткових допитів від 1.09.2005 року, 28.11.2005 року, 14.12.2005 року та 22.12.2005 року, під час яких слідчими уточнювались певні події (т.3, а.с. 277-282), мотивуючи тим, що при цих слідчих діях не був присутнім його захисник, хоча наявні на протоколах підписи учасників слідчих дій свідчать зовсім про зворотнє.
		    
		Дослідженими та перевіреними в судовому засіданні показами підсудного ОСОБА_15 наданими на досудовому слідстві.
		По епізоду замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 :
		У 1999 році у місті Львові він через свого знайомого ОСОБА_51 познайомився із мешканцем міста Львова ОСОБА_14 , після чого підтримував дружні стосунки із останнім. У травні 2001 року у кафе-барі по АДРЕСА_12 ОСОБА_14 познайомив його із мешканцем міста Львова ОСОБА_13 , про якого йому стало відомо, що ОСОБА_13 є колишнім залізничником, на той час працював на посаді директора Львівської охоронної фірми «КСБ Грант», розташованої у готелі «Сихів» по вулиці Морозній у місті Львові, користувався автомобілем «Ауді-80» синього кольору, номерний знак « НОМЕР_3 », а у подальшому - автомобілем «БМВ». У той же день у наведеному кафе-барі у місті Львові Тимчій та Балуш познайомили його з ОСОБА_12 , про якого йому стало згодом відомо, що той був власником Львівської охоронної фірми КСБ Грант, користувався автомобілем Форд Скорпіо, кольору металік, номерних знаків не пригадує. Після цього, у травні 2001 року у місті Львові ОСОБА_14 розповів йому про те, що є можливість заробити гроші в сумі 7 000 доларів США шляхом здійснення стеження у місті Києві за одним чоловіком, а згодом зробити із цим чоловіком, те що їм накажуть. ОСОБА_13 пояснив йому та ОСОБА_14 те, що після вистеження наведену людину потрібно буде вбити. З наміром заробити на цьому гроші ОСОБА_15 погодився на вказану запропоновану ОСОБА_14 та ОСОБА_13 «роботу», тобто на вистежування та вбивство людини. Наприкінці травня 2001 року ОСОБА_13 на своєму автомобілі «Ауді 80» відвіз його та ОСОБА_14 у місто Київ для вказаного вистежування та вбивства. По дорозі у місто Київ ОСОБА_13 розповів йому та ОСОБА_14 , що вони у місті Києві повинні вистежити одного бізнесмена після чого вбити його. ОСОБА_13 зазначив, що для вбивства цього бізнесмена він надасть йому та ОСОБА_14 медичні препарати, від уколу котрих вказаний бізнесмен помре від зупинки серця та при цьому не залишиться жодних слідів застосування цих медичних препаратів. ОСОБА_13 зазначив, що він та ОСОБА_14 за вбивство цього бізнесмена отримають дуже хорошу суму грошей та будуть задоволеними, однак точної суми тоді той не назвав. На протязі одного-двох місяців він, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 проживали у придорожньому мотелі на 25-ому кілометрі траси Київ-Житомир, а проживання у готелі, харчування, проїзд та за інші потреби оплачував ОСОБА_13 . 
		ОСОБА_13 на своєму автомобілі «Ауді-80» привозив його та ОСОБА_14 на вулицю Зрошувальну, 5, у місті Києві, де показав фірму ОСОБА_21 , а також ОСОБА_13 розповів йому та ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_21 користувався автомобілем «Міцубісі Паджеро» зеленого кольору. За вказівкою ОСОБА_13 він та ОСОБА_14 два-три дні стежили за цією фірмою, намагаючись побачити вказаний джип ОСОБА_21 . ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80 відвіз його та ОСОБА_14 до будинку АДРЕСА_9 , де показав під`їзд цього будинку, у котрому проживав ОСОБА_21 . ОСОБА_13 надав йому та ОСОБА_14 відеокамеру Соні невеликих розмірів та наказав їм щоденно стежити за цим під`їздом та знімати цією камерою на відео всіх, хто заходив та виходив з наведеного під`їзду у період з 08 год. до 12 год. та з 19 до 24 год. При цьому, ОСОБА_13 пояснив, що дуже мало інформації стосовно самого ОСОБА_21 та про те, чи дійсно останній на той час проживає у своїй квартирі у наведеному будинку. У зв`язку з цим, він та ОСОБА_14 повинні із застосуванням вказаної відеокамери проводити вказану відео зйомку, після чого ОСОБА_13 знятий відео матеріал віддасть людям, які особисто знайомі із ОСОБА_21 та його оточенням. Після перегляду відеозапису наведені люди повинні вказати ОСОБА_13 безпосередньо на ОСОБА_21 та відповідно підтвердити присутність останнього у місті Києві. На протязі тижня ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80 кожного дня біля 8 год. ранку привозив його та ОСОБА_14 до будинку АДРЕСА_9 . 
		По приїзду за вказаною адресою він та ОСОБА_14 із відеокамерою заходили у будинок, розташований навпроти будинку АДРЕСА_9 , де казали консьєржу, що йдуть ніби то у гості до свого знайомого, якому принесли відеокамеру. Консьєрж їх пропускав та вони піднімались на сьомий поверх, де з балкону загального користування, на котрий був вільний доступ з загального під`їзду будинку, у період з 08 год. до 12 год. та з 19 год. до 24 год. стежили за під`їздом будинку АДРЕСА_9 , у котрому проживав ОСОБА_21 , та проводили відео зйомку на вказану відеокамеру всіх, хто виходив з вказаного під`їзду та заходив у нього. Перших два-три дні після стеження їх від цього будинку із відеокамерою забирав ОСОБА_13 на своєму автомобілі та привозив до вказаного мотелю. У подальшому він та ОСОБА_14 самостійно добирались від будинку АДРЕСА_9 за місцем свого проживання. Після відео зйомки ОСОБА_13 забирав у нього та ОСОБА_14 відеокамеру Соні із записаними відео матеріали та відвозив невідомим йому особам. Також ОСОБА_13 продемонстрував йому та ОСОБА_14 фотографію ОСОБА_21 . Останній на цій фотографії був зображений у торгівельному центрі навпроти рекламного щита та серед торгівельних рядів. ОСОБА_13 не розповідав про обставини походження у нього цієї фотографії та після того, як продемонстрував йому та ОСОБА_14 для запам`ятовування рис обличчя та зовнішності ОСОБА_21 , забрав вказане фото собі. Наведену фотографію, вилучену під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 , ОСОБА_15 впізнав у ході допиту 22.12.2005 року. 
		Через три тижні після початку стеження у цьому будинку з`явився ОСОБА_21 та проживав у ньому. Про вказане йому та ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_13 . Останній вимагав від них бути уважними у ході стеження за ОСОБА_21 . Він та ОСОБА_14 встановили, що ОСОБА_21 жив у квартирі на шостому поверсі у раніше вказаному їм ОСОБА_13 під`їзді будинку АДРЕСА_9 . Після цього, він та ОСОБА_14 також стежили за вікнами наведеної квартири. У той час ОСОБА_21 користувався автомобілем Міцубісі Паджеро, зеленого кольору, та автомобілем Деу Ланос, зеленого кольору. У наведеній квартирі разом із ОСОБА_21 проживала жінка віком до 40 років із волоссям білого кольору. У цей будинок вона приходила разом із ОСОБА_21 . Присутність цієї жінки ускладнювала реалізацію плану ОСОБА_13 щодо вбивства ОСОБА_21 , у зв`язку з чим ОСОБА_13 поставив перед ними завдання вичікувати момент, коли ОСОБА_21 буде саме заходити у будинок та виходити із нього. У цей період під час стеження він та ОСОБА_14 знаходились у дворі будинку АДРЕСА_9 , зокрема на лавочці поруч із його під`їздом, а також прогулювались навколо наведеного будинку. Про результати стеження за ОСОБА_21 він та ОСОБА_14 щоденно доповідали ОСОБА_13 . ОСОБА_13 про обставини та результати стеження за ОСОБА_21 доповідав київськім замовникам. Особи останніх йому не відомі. ОСОБА_15 зазначив, що у ході стеження за ОСОБА_21 він та ОСОБА_14 змінювали місця свого проживання у місті Києві, котрі для них винаймав ОСОБА_13 . У цей час ОСОБА_13 проживав окремо від них. Доповіді про результати стеження за ОСОБА_21 . ОСОБА_13 отримував від нього та ОСОБА_14 у кафе біля станції метро «Нивки» у місті Києві. Там же ОСОБА_13 інструктував їх з приводу подальшого стеження, надавав їм гроші для проживання, харчування та для інших потреб у місті Києві. ОСОБА_15 зазначив, що вони були на повному грошовому утриманні ОСОБА_13 . 
		Для реалізації плану вбивства ОСОБА_21 у місті Києві ОСОБА_13 надав йому та ОСОБА_14 медичний шприц та дві ампули, у одній із котрих був порошок білого кольору, а у іншій  прозора рідина. ОСОБА_13 пояснив йому та ОСОБА_14 , що вказані порошок та рідину необхідно змішати, внаслідок чого вони отримають суміш - медичний препарат, котрий за допомогою медичного шприца необхідно вколоти ОСОБА_21 та силою утримувати останнього на протязі кількох хвилин, не даючи можливості рухатись. Тоді ОСОБА_21 помре від зупинки серця та не залишиться жодних слідів застосування цього медичного препарату. Причиною смерті у такому випадку буде серцевий напад. ОСОБА_13 розповів, що вказаний медичний препарат він дістав у лікаря, однак з цього приводу більше нічого не пояснював. ОСОБА_13 вказував назву наведеного медичного препарату, однак ОСОБА_15 цієї назви не пригадує. При цьому, ОСОБА_13 проінструктував їх, що наведений розчин можна застосовувати для вбивства людини лише на протязі двох-трьох днів після його приготування, а потім він вже не буде діяти. Він та ОСОБА_14 приїхали до будинку АДРЕСА_9 , де у ході стеження на протязі двох днів переконались у присутності ОСОБА_21 , а також встановили, що той виходив із будинку та приходив туди сам, без інших осіб. Водій чекав на ОСОБА_21 біля входу у під`їзд будинку або залишав його там. Про вказані факти вони відразу доповіли ОСОБА_13 . Останній зазначив, що це дуже добрі обставини для здійснення плану вбивства ОСОБА_21 шляхом введення тому наведеного медичного препарату. 
		Згідно розробленого ОСОБА_13 , ним та ОСОБА_14 плану цього вбивства, перед 8 год. ранку ОСОБА_15 із наведеним медичним препаратом у шприці повинен піднятись на шостий поверх до вхідних дверей квартири ОСОБА_21 , де сховатись у загальному коридорі під`їзду та дочекатись, коли ОСОБА_21 вийде з своєї квартири та зайде у кабіну ліфта. Тоді ОСОБА_15 повинен зайти у ліфт за ОСОБА_21 , дочекатись моменту зачинення дверей, після чого у кабіні ліфта вколоти ОСОБА_21 вказаний медичний препарат. Потім на ліфті піднятись на останній поверх будинку, де насильно утримувати ОСОБА_21 на протязі 10-15 хвилин, тобто протягом часу, поки не почне діяти наведений медичний препарат та лікарі вже не будуть мати змоги врятувати його. Після цього ОСОБА_15 повинен вибігти на вулицю, де на нього буде чекати ОСОБА_14 із автомобілем таксі, на котрому вони удвох мали б втекти з місця злочину. 
		При цьому, якщо консьєрж не буде пропускати його у під`їзд за місцем проживання ОСОБА_21 , то ОСОБА_14 повинен домовитись із знайомим тому консьєржем про те, щоб ОСОБА_15 пропустили у під`їзд. ОСОБА_13 підганяв їх із вчиненням вбивства ОСОБА_21 та наполягав на тому, щоб вони його вчинили якомога скоріше. ОСОБА_13 лякав його та ОСОБА_14 тим, що на них витрачено гроші, за котрі вони жили у місті Києві, однак ніякої роботи не зробили, тобто не вбили ОСОБА_21 , тому вони повинні вбити того та тим самим відпрацювати витрачені на них гроші. 
		Зранку 28.08.2001 року ОСОБА_14 за місцем їх проживання у місті Києві приготував наведений медичний препарат, котрий ОСОБА_15 набрав у попередньо придбаний ним медичний шприц об`ємом п`ять «кубиків». Після цього, біля 7 год. 30 хв. 28.08.2001 року він та ОСОБА_14 із наведеним попередньо приготовленим медичним препаратом у шприці на таксі приїхали до будинку АДРЕСА_9 . Він та ОСОБА_14 підійшли до під`їзду за місцем проживання ОСОБА_21 . Консьєржа не було. У зв`язку із цим ОСОБА_15 разом із медичним препаратом у шприці вільно зайшов у вказаний під`їзд та піднявся на шостий поверх до вхідних дверей квартири ОСОБА_21 . ОСОБА_14 залишився біля під`їзду, щоб взяти таксі та чекати на нього. ОСОБА_15 сховався на перехідному балконі шостого поверху загального під`їзду та чекав на момент, коли ОСОБА_21 вийде із своєї квартири та піде до ліфта. Біля 8 год. ранку вхідні двері квартири відчинились та у загальний коридор вийшов ОСОБА_21 . Останній підійшов до дверей кабіни ліфта на шостому поверсі у загальному коридорі наведеного під`їзду та кнопкою викликав ліфт. У цей момент ОСОБА_15 вийшов із своєї схованки та ззаду підійшов до ОСОБА_21 , тримаючи напоготові у правій руці шприц із медичним препаратом для уколу. ОСОБА_21 обернувся та подивився на нього. У цей момент відчинились двері кабіни ліфта. Згідно плану вбивства ОСОБА_15 запропонував ОСОБА_21 першим зайти у вказану кабіну. На це ОСОБА_21 відповів, щоб ОСОБА_15 сам заходив у ліфт, а той ще зачекає на свою дружину. 
		ОСОБА_15 , усвідомив, що план вбивства руйнується, від чого знервувався та розхвилювався. Однак він, маючи намір вбити ОСОБА_21 , у загальному коридорі перед входом у ліфтову кабіну розпочав бійку із тим, у ході чого наносив тому удари руками. ОСОБА_21 відбивався від нього та голосно кричав: «Що ти робиш?!». ОСОБА_15 почув, як почали відкриватись двері однієї із квартир на шостому поверсі цього під`їзду. Він, побоюючись бути спійманим та затриманим, припинив битись із ОСОБА_21 , не встигнувши при цьому нанести удару шприцем та зробити укол наведеним медичним препаратом ОСОБА_21 , забіг на балкон загального користування на п`ятому поверсі цього під`їзду, з котрого зістрибнув на дах кафе-бару, прибудованого до будинку АДРЕСА_9 . Шприц із вказаним медичним препаратом ОСОБА_15 загубив у під`їзді за місцем проживання ОСОБА_21 у момент, коли втікав звідти. 
		ОСОБА_15 подумав, що оскільки ОСОБА_21 залишився живим та він не встиг того вбити, то потерпілий та мешканці будинку можуть підняти крик, його будуть переслідувати, у ході чого побачать, як він сідає у таксі до ОСОБА_14 . Тому він пішки дійшов до найближчої станції метро, на котрому доїхав до станції Хрещатик, звідки на таксі приїхав за місцем їхнього проживання у місті Києві. По телефону він розповів ОСОБА_14 про своє місце перебування. ОСОБА_14 також приїхав до цього будинку. ОСОБА_14 розповів, що останній на таксі під`їхав до цього під`їзду, однак ОСОБА_21 не побачив, а вийшла лише його жінка. Після цього ОСОБА_14 зателефонував до нього та поїхав від будинку ОСОБА_21 . Він та ОСОБА_14 за місцем свого проживання розповіли ОСОБА_13 про наведені обставини, а також про те, що ОСОБА_15 загубив шприц із медичним препаратом. ОСОБА_13 на своєму автомобілі Ауді 80 відвіз його та ОСОБА_14 у місто Рівне, де вони зустрілись із ОСОБА_12 . Останній на своєму автомобілі Форд Скорпіо відвіз його та ОСОБА_14 у місто Львів. ОСОБА_13 пред`являв йому претензії з приводу того, що він не вбив ОСОБА_21 .. При цьому, ОСОБА_13 казав йому та ОСОБА_14 , що вони «дурні малолєтки» та толком нічого не зробили. У подальшому він дізнався від ОСОБА_14 , що пізніше ще раз було вчинено спробу вбивства ОСОБА_21 , у ході чого в останнього стріляли та вбили його охоронника. Однак ОСОБА_21 залишився живим. ОСОБА_15 категорично зазначив, що мешканець міста Львова ОСОБА_16 є знайомим ОСОБА_14 (Т.4, а.с.21-31, 62-70, 90-97, 112-113, 127-131).
		Вина підсудного ОСОБА_15 підтверджується також протоколами проведення слідчих дій досліджених та перевірених в судовому засіданні. Зокрема: 
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_15 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_14 , як НАН особу,котра брала участь у підготовці та вчиненні 28.08.2001 року у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 (т.4, а.с.32-33).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_15 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_13 , як на особу, котра замовила, організувала та підготувала вчинення 28.08.2001 року у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 , надала для скоєння вбивства медичний препарат, а також у ході цього користувалась автомобілем «Ауді-80», номерний знак НОМЕР_3 (т.4, а.с.34-35).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_15 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_12 , як на особу, котра замовила та організувала вчинення 28.08.2001 року у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 (т.4, а.с.36-37).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_15 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_16 , як на особу, котра знайома із ним та ОСОБА_14 (т.4, а.с.38-39).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_15 , згідно котрого останній вказав на особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, як НАН особу, котра знайома із ОСОБА_14 (т.4, а.с.44-45).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_15 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_21 , як на особу, котру на замовлення ОСОБА_13 у серпні 2001 року у місті Києві він повинен був вбити із використанням медичного препарату (т.4, а.с.52-53).
		Протоколом пред`явлення відеокамер для впізнання ОСОБА_15 , згідно котрого останній впізнав відеокамеру «SONY Handycam» формату відео Ні8, модель ССD-TRV46E PAL, вилучену під час обшуку 05.04.2005 року за місцем проживання ОСОБА_52 у АДРЕСА_17 , котру влітку 2001 року у місті Києві ОСОБА_13 надав йому та ОСОБА_14 для проведення відеозйомки, у зв`язку з чим тоді ж він та ОСОБА_14 вказаною відеокамерою проводили відео зйомку будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві для стеження за ОСОБА_21 (т.4, а.с.98-103).
		Під час відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису ОСОБА_15 на місці повністю підтвердив свої показання з приводу організації та підготовки ОСОБА_13 , ним, ОСОБА_14 та вчинення безпосередньо ним біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграду у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 із застосуванням медичного препарату (Т.4, а.с.77-87).
		Даючи на досудовому слідстві показання (т.4 а.с.127-129, 130-131), які перевірені в судовому засіданні, ОСОБА_15 , визнаючи вину у замаху на вбивство ОСОБА_38 лише частково, стверджував, що йому не було відомо про те, що ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження утворили ОЗГ і він не усвідомлював свого перебування у її складі, однак дане твердження підсудного спростовується переглянутим та дослідженим в судовому засіданні відео-додатком до протоколу відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину за участю ОСОБА_15 від 27.10.2004 року. Де саме, підсудний ОСОБА_15 сам вказує, де і як він переховувався, очікуючи появи Шабаліна, показав де, у який спосіб та яке саме насильство застосував до нього, намагаючись здійснити укол та введення медпрепарату потерпілому. Там же підсудний ОСОБА_15 показує та уточнює, як він, втікаючи, вистрибнув на дах прибудови , куди і як втікав після цього, де в цей час перебував підсудний ОСОБА_14 , котрий відволікав увагу консьєржки і підтверджує, що усе показане і розказане ним є правдою.
		Суд приходить до висновку, що надані на досудовому слідстві та перевірені в судовому засіданні показання підсудного ОСОБА_15 у повній мірі відповідають показанням підсудних ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , свідків і потерпілих, та іншим фактичним даним, зафіксованим у протоколах слідчих дій та висновках судових експертиз, вони є прямими доказами вини самого ОСОБА_15 та його співучасників в інкримінованих злочинах.
		Дослідженими та перевіреними в судовому засіданні показами підсудного ОСОБА_12 наданими на досудовому слідстві . 
		По епізоду замаху на умисне вбивство потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами:
		У 1995 році він познайомився із мешканцем міста Львова ОСОБА_13 , про якого йому відомо, що раніше останній працював машиністом на залізниці у місті Львові. У 1998 році він і ОСОБА_13 залишились без роботи, а у 2000 році він, ОСОБА_13 та їхній спільний знайомий ОСОБА_53 , 1962 р.н., спільно створили у місті Львові охоронну фірму «Грант». На початку ОСОБА_13 працював на посаді начальника одного з відділів цієї фірми, у подальшому був її директором, однак згодом звільнився та ніде не працював. У період 1999 року він у місті Львові познайомився із мешканцем міста Києва особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та зізнався, що тоді останній справив на нього сильне враження тим, що той користувався дорогим автомобілем марки «БМВ» п`ятої серії, червоного кольору, мав при собі значну суму грошей, був одягнутим у дорогі речі та вихвалявся тим, що у місті Києві мав серйозний бізнес та заробляв дуже великі гроші. Після цього, у місті Києві він на прохання свого знайомого займався перевіркою фінансово-господарської діяльності спільного українського-американського підприємства з виробництва та реалізації морозильних камер звернувся до особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження за допомогою у виконанні доручених йому завдань з цього приводу. У місті Києві останній познайомив його із генералами спецслужб та іншими дуже впливовими людьми, які могли посприяти йому у вирішенні його проблем. Водночас, спільно із ним за винагороду особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження також займався цими питаннями. Однак виконати своїх завдань вони не змоги, у зв`язку з чим останній терміново відправив його до міста Львова. 
		У 1999 році у місті Львові ОСОБА_13 познайомив його із мешканцем міста Львова на ім`я « ОСОБА_54 » (досудовим слідством встановлено, що ним є особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, 1978 р.н.). Про «Льову» йому ніби то нічого не відомо. При цьому, ОСОБА_12 зазначив, що ОСОБА_13 познайомив « ОСОБА_55 » із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження.
		Після цього, у період 1999-2000 років, він дат точно не пригадує, « ОСОБА_54 » та ОСОБА_12 їздили у місто Київ , де зустрілись із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження. У ході зустрічі останній сказав йому та «Льові», що у місті Києві заважає одна людина та із нею необхідно «розібратись». ОСОБА_12 зазначив, що «розібратись» означало вбити цю людину. У даній ситуації також був обізнаний ОСОБА_13 . На наступний день він зателефонував до особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ніби то сказав йому, що їде додому до міста Львова та не буде брати ніякої участі у справі вбивства. Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження дуже просила його зустрітись, однак він поїхав на своєму автомобілі до міста Львова. Через якийсь час після вказаних подій у одному з барів у центрі міста Львова ОСОБА_13 та «Льова» познайомили його із ОСОБА_14 . Також від ОСОБА_13 він дізнався про те, що ОСОБА_14 мав вогнепальне поранення спини. ОСОБА_13 та «Льова» домовились із ОСОБА_14 про те, щоб останній вчинив вбивство у місті Києві, про котре він попередньо чув від ОСОБА_56 . Через кілька днів ОСОБА_13 на своєму автомобілі «Ауді-80», темно-синього кольору, відвіз «Льову» та ОСОБА_14 з міста Львова у місто Київ для виконання наведеного вбивства. У місті Києві ОСОБА_13 , «Льова» та ОСОБА_14 проживали у квартирах, котрі вони винаймали. У цей час він на своєму автомобілі приїхав у місто Київ та на прохання ОСОБА_13 заїхав до них у гості. 
		Після цього, наприкінці 2000 року  на початку 2001 року, точно дат він не пригадує, під час його перебування у місті Львові до нього зателефонувала особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та попросив приїхати у місто Рівне для термінової зустрічі. Тоді ж ОСОБА_13 приїхав з міста Києва до міста Львова та розповів, що «Льова» та ОСОБА_14 перебували у місті Києві, де не виконали свою «роботу», тобто не вбили ту людину, яку їм замовляли вбити. Також ОСОБА_13 сказав йому, що ОСОБА_14 та «Льову» привезли до міста Рівного. Обставини того, як та хто їх привіз  ОСОБА_12 ніби то не відомі. У той же день на прохання особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження він на своєму автомобілі «Форд-Скорпіо» приїхав у місто Рівне, де зустрівся із останнім ОСОБА_57 . Останній з міста Києва до міста Рівного приїхав на своєму автомобілі «БМВ» червоного кольору. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження серйозно попередила ОСОБА_12 про те, що буде влаштований «розбір» цієї ситуації та будуть розбиратись із винними у тому, чому не вбито замовленого чоловіка. На це ОСОБА_12 ніби то відповів, що він до цих справ не причетний, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження самостійно домовлялась про вбивство із ОСОБА_13 , «Льовою» та ОСОБА_14 , а тому вони самі повинні за це відповідати, а його ніби то немає чого до цього «плутати», тобто він ніби ніякого відношення до вказаного вбивства не мав. У ході зустрічі особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження надала йому паперовий конверт із грошима та наказав передати ці гроші «Льові» та ОСОБА_14 , які у той час також знаходились у місті Рівному, водночас, наказав йому передати «Льові» та ОСОБА_14 вказівку залишатись у місті Рівне та не виїжджати звідти. Після цього, тоді ж у місті Рівне він зустрівся із « ОСОБА_58 » та ОСОБА_14 , передав останнім вказаний конверт із грошима та за вказівкою особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження наказав їм залишатись у місті Рівне до подальших вказівок. 
		По епізодам замахів на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 та вбивство потерпілого ОСОБА_22 , незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами: 
		Через кілька місяців після наведених зустрічей у місті Рівному ОСОБА_13 сказав, що необхідно «закрити» питання у місті Києві. Це означало до кінця виконати наведену «роботу», тобто вбити чоловіка на замовлення, інакше будуть «розбори». ОСОБА_12 , продовжуючи вводити в оману слідство з наміром ухилитись від відповідальності показав, що він ніби то пояснив ОСОБА_13 , що нічого не має до цих справ та нічого робити не буде. ОСОБА_13 відповів, що він буде «закривати» всі справи у місті Києві разом із ОСОБА_14 , тобто забезпечувати повне виконання замовлення особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження по вбивству людини у місті Києві. У місті Львові ОСОБА_13 познайомив його із мешканцем міста Львова ОСОБА_15 , який був товаришем ОСОБА_14 та саме останній порекомендував того ОСОБА_13 для виконання на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження вбивства людини у місті Києві. ОСОБА_12 , нібито зрозумів, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у місті Києві виконували за завданнями ОСОБА_59 та ОСОБА_13 дії з підготовки та вчинення вбивства чоловіка. При цьому, від ОСОБА_13 він дізнався, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у місті Києві знімали на відеокамеру чоловіка та стежили за ним для того, щоб у подальшому вбити на замовлення ОСОБА_13 та особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Водночас, ОСОБА_13 вихвалявся перед ним тим, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження дала йому дуже «круту» цифрову відеокамеру, щоб знімати на неї об`єкт вбивства та стежити за ним. Згодом ОСОБА_13 розповів, що у місті Києві вони знову стріляли по замовленому їм об`єкту, однак у черговий раз натворили не те, що потрібно, а саме: чи то не влучили у того, кого повинні були вбити, чи то вбили не того чоловіка. ОСОБА_12 зазначив, що йому ніби то не відомо того, чим саме закінчились вказані події та який результат. 
		Він показав, що за підготовку та вчинення вказаних вище вбивств йому ніби то ніхто грошей не надавав. Однак, як зазначив ОСОБА_12 , особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження оплачувала йому вартість бензину та харчування, коли він займався підготовкою та організацією скоєння наведених вбивств. При цьому, точно загальної суми, котру вручив йому для цього, він не пригадує. При цьому, охоронна фірма «Ерідан», котрою керувала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, та охоронна фірма «Грант», засновниками котрої були ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також останній був її директором, уклали між угоду про співпрацю та спільну діяльність, після чого діяли спільно. Він охарактеризував ОСОБА_13 як нестриманого та дуже різкого чоловіка, який не вмів себе поводити із людьми. ОСОБА_13 дуже поважав та боявся особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, без слів виконував всі вказівки останнього. ОСОБА_12 також зазначив, що під час поїздок до міста Києва він зупинявся та проживав у готелі «Снайпер», що на трасі Київ-Житомир. (Т.4, а.с.132-142, 152-153, 162-168, 172-174).
		Дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
		Явкою з повинною ОСОБА_12 підтверджує наведені вище обставини. Зазначена явка з повинною складена ним власноручно (Т.4, а.с.144-146).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_12 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_15 , як на особу, що працювала в охоронній фірмі «Грант» та про якуо він давав показання вище (т.4, а.с.175-176).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_12 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_14 , як на особу, котра працювала в охоронній фірмі «Грант» та про якуо він давав показання вище (т.4, а.с.183-184).
		Показами підсудного ОСОБА_13 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні. 
		По епізоду замаху на умисне вбивство потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами:
		У 1991 році у місті Львові він вступив у Соціал-націоналістичну партію України, а з 1997 року до 1999 року працював на посаді начальника служби «Варта» Соціал-націоналістичної партії України. У 1995 році у місті Львові він познайомився із ОСОБА_12 , який також перебував у Соціал-націоналістичній партії України та був його підлеглим у службі «Варта» наведеної партії. З того часу він підтримував робочі та дружні стосунки із ОСОБА_12 . Наприкінці 1990-х років у місті Львові він та ОСОБА_12 спільно фактично заснували львівську охоронну фірму «КСБ Грант» та здійснювали керівництво її діяльністю. Влітку 2000 року у кафе біля Оперного театру у місті Львові ОСОБА_12 познайомив його із мешканцем міста Києва особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка мала у місті Києві власну охоронну фірму «Ерідан» та користувався автомобілем «БМВ» червоного кольору. Після цього, ОСОБА_12 та він на його власному автомобілі «Ауді-80», синього кольору, номерний знак « НОМЕР_3 », неодноразово відвідували місто Київ, де зустрічались із особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження у приміщенні охоронної фірми останнього «Ерідан», у ході чого обговорювали питання співпраці та спільної охоронної діяльності. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження познайомив його із своїм знайомим бізнесменом та мешканцем міста Києва ОСОБА_60 . У період 1997-1999 років у місті Червонограді Львівської області під час партійної роботи він познайомився із мешканцем цього міста. Через місяць у місті Львові від особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження дізнався про те, що останнього та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження найняла ОСОБА_12 для вчинення ними вбивства людини у місті Києві за грошову винагороду, на що вони погодились та готувались вчинити вказане вбивство із застосуванням вогнепальної зброї. Одного разу, коли особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження у справах відвідував місто Львів під час підготовки цього вбивства, то особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження напився, взяв надану їм для вбивства зброю, вийшов на вулицю та почав стріляти із неї, де його затримали працівники міліції та вилучили вказану та іншу зброю, що перебувала у найнятій ними квартирі у місті Києві. Тоді ж у місті Львові ОСОБА_13 зустрівся із ОСОБА_12 з наведеного приводу. Під час розмови ОСОБА_12 пообіцяв, що матеріально допоможе особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. У цей же період часу у місті Львові особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження познайомила його та ОСОБА_12 із мешканцем міста Львова ОСОБА_14 . Останній повинен був виконати наведене вище вбивство, котре попередньо не змогли вчинити особи, матеріали кримінальної справи щодо яких виділені в окреме провадження.
		Згодом ОСОБА_14 працював у його підпорядкуванні у львівській охоронній фірмі «КСБ Грант» на посаді оперативного чергового. Через місяць, у період осені 2000 року, дат точно він не пригадує, у місті Львові ОСОБА_13 зустрівся із ОСОБА_12 . У ході цієї зустрічі ОСОБА_12 розповів, що він ( ОСОБА_12 ) організував вбивство людини у місті Києві, для вчинення котрого найняв осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження. Однак, останнього затримали працівники міліції та вилучили у нього зброю, котра призначалась для вчинення цього вбивства. Внаслідок цього ОСОБА_12 мав серйозні проблеми із виконанням наведеного замовленого йому вбивства. ОСОБА_12 попросив, щоб він по своїх старих партійних зв`язках знайшов вогнепальну зброю, при цьому обов`язково із глушником, для того, щоб із неї виконати вказане вбивство на замовлення. Водночас, ОСОБА_12 надав йому гроші для придбання такої зброї. Тоді ж у місті Львові за вказані надані ОСОБА_12 гроші в сумі 800 доларів США та на прохання останнього ОСОБА_13 придбав у свого знайомого пістолет «Астра» калібру 6,35 мм, глушник та коробку набоїв до нього, які відразу ж передав ОСОБА_12 . Через тиждень у місті Львові він зустрівся із ОСОБА_12 , у ході чого останній попросив його на своєму автомобілі забрати у місті Рівне ОСОБА_14 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, після чого відвезти їх на базу відпочинку у селі Рожанка Сколівського району Львівської області. На вказане прохання ОСОБА_12 він на своєму автомобілі «Ауді-80» приїхав до мотелю у селі Бабино біля міста Рівне, де на той час перебували ОСОБА_14 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, забрав їх звідти та відвіз на туристичну базу у селі Рожанка Сколівського району Львівської області. По дорозі ОСОБА_14 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження розповіли йому про те, що у місті Києві особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження показав ОСОБА_14 чоловіка, якого потрібно вбити. Потім, там же у місті Києві ОСОБА_14 стріляв у цього чоловіка та вбив його. Після вбивства ОСОБА_12 та особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження на автомобілі останнього «БМВ», червоного кольору, забрали ОСОБА_14 та особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження з міста Києва та привезли у зазначений вище мотель у селі Бабино Рівненської області. Йому нічого не відомо про те, кого саме у місті Києві за його ж замовленням, а також за замовленням особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_12 , вистежували та повинні були вбити із вогнепальної зброї ОСОБА_14 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження ОСОБА_13 повернувся у місто Львів, де зустрівся із ОСОБА_12 , у ході чого останній розповів йому про те, що у місті Києві ОСОБА_14 підстрелив не того чоловіка та у них виникнуть проблеми. 
		По епізодам замахів на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 та вбивство потерпілого ОСОБА_22 , незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами: 
		Після наведених вище подій, у період зими 2001 року, у місті Львові ОСОБА_12 розповів йому про те, що за виконання наведеного вбивства у місті Києві заплачено великі гроші, котрі витрачені, однак вбивство так і не виконано. А тому потрібно виконати це замовлення або повернути гроші, котрих вони вже не мають. Також ОСОБА_12 розповів, що отримав ще одне замовлення на вбивство іншого чоловіка у місті Києві, за виконання котрого їм заплатять 40000 доларів США. При цьому, з цих виплачених йому та ОСОБА_12 грошей необхідно буде повернути 29-30 тисяч доларів США за невиконане перше замовне вбивство, а решта 10-11 тисяч доларів США залишаться їм для організації другого вбивства на замовлення та як винагорода за вбивство. 
		Навесні  початку літа 2001 року ОСОБА_12 повідомив йому про те, що час із виконанням другого замовленого вбивства дуже «піджимає» та їм необхідно терміново їхати у місто Київ для забезпечення його виконання. При цьому, ОСОБА_12 запропонував, щоб наведене друге замовне вбивство вчинив ОСОБА_14 . Останній запропонував взяти його знайомого мешканця міста Львова ОСОБА_15 для допомоги у стеженні за об`єктом вбивства. Тоді ж у місті Львові ОСОБА_14 познайомив його та ОСОБА_12 із ОСОБА_15 . При цьому, ОСОБА_13 зазначив, що згодом ОСОБА_15 працював у його підпорядкуванні у львівській охоронній фірмі «КСБ Грант» на посаді оперативного чергового. У цей же період часу, тобто наприкінці весни  на початку літа 2001 року, він, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на його автомобілі «Ауді-80» приїхали з міста Львова у місто Київ для підготовки та вчинення даного вбивства на замовлення. Він та ОСОБА_12 поселили ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у мотелі на 25 кілометрі траси Київ-Житомир, після чого він та ОСОБА_12 поїхали у місто Київ для зустрічі із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, який був замовником даного вбивства. 
		Тоді ж під час зустрічі у кафе «Пінгвін» поруч із станцією метро «Театральна» у місті Києві особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження замовила йому та ОСОБА_12 вбивство громадянина Прибалтики ОСОБА_21 , який займався рибним бізнесом та проживав у будинку АДРЕСА_9 . На замовлення особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження вони повинні були спочатку вистежити ОСОБА_21 , а потім вбити його. ОСОБА_13 зазначив, що під час підготовки та організації вбивства ОСОБА_21 на замовлення, він у всіх своїх діях повністю підпорядковувався ОСОБА_12 та виконував всі його вказівки з даного приводу. При цьому, ОСОБА_12 у цих питаннях повністю підпорядковувався особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та виконував вказівки останнього, а той в свою чергу дані вказівки передав ОСОБА_13 , у тому числі по телефону. Також за вказівкою ОСОБА_12 він здійснював нагляд за ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та керівництво ними з приводу підготовки та вчинення вбивства ОСОБА_21 на замовлення. Водночас, всі необхідні дані та інформацію з приводу підготовки та вчинення цього вбивства йому надавав ОСОБА_12 . Останній також оплачував всі витрати, пов`язані із підготовкою та вчиненням вбивства ОСОБА_21 . При цьому, наведені гроші ОСОБА_12 надавав йому різними сумами  500 доларів США, 200 доларів США, 1000 гривень, під час їхніх зустрічей у містах Рівному, Києві, Львові. ОСОБА_12 також передавав йому ці гроші з міста Львова до міста Києва через провідників поїздів. ОСОБА_12 продемонстрував ОСОБА_13 під`їзд будинку АДРЕСА_9 , у котрому проживав ОСОБА_21 , навів йому опис зовнішності останнього та автомобіль, котрим той користувався. Після цього, ОСОБА_13 показав ОСОБА_14 наведений під`їзд, описав зовнішність ОСОБА_21 та назвав його автомобіль і його номерні знаки. За вказівкою ОСОБА_13 та ОСОБА_12 протягом літа 2001 року у місті Києві ОСОБА_14 та ОСОБА_15 намагались вистежити ОСОБА_21 за наведеним місцем його проживання. Однак, у них з цього нічого не вийшло, оскільки без фотографії ОСОБА_21 та тільки по наданому особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження опису вони не могли встановити його особу та присутність за місцем проживання. 
		ОСОБА_12  наказав отримати у особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження відеокамеру, котру потім надати ОСОБА_14 та ОСОБА_15 для того, що вони проводили відео зйомку всіх осіб, які відвідували під`їзд за місцем проживання ОСОБА_21 . Після зйомки всі відеозаписи він повинен надавати особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, а той після їх перегляду із відповідними людьми, має повідомити його про те, чи є на цьому відео ОСОБА_21 , а якщо так, то вкаже йому на нього. Потім особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження надала йому відеокамеру «Соні» з однією відеокасетою для здійснення наведеного відеозапису. Після цього, влітку 2001 року у місті Києві ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на протязі певного періоду часу із застосуванням наведеної відеокамери «Соні» здійснювали відеозапис всіх осіб, хто виходив з під`їзду за місцем проживання ОСОБА_21 у будинку АДРЕСА_9 та заходив у цей під`їзд. Після цього, він вказані відеозаписи із відеокамерою забирав у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та відвозив їх в офіс фірми «Ерідан» на вулицю Пушкінську у місті Києві, де передавав особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження без його участі та із невідомими йому особами переглядав ці відеозаписи, після чого тривалий період часу повідомляв його, що ОСОБА_21 на цих записах відсутній та повертав йому відеокамеру із відеокасетою для подальшого відеозапису відвідувачів під`їзду за місцем проживання ОСОБА_21 . 
		Влітку 2001 року після чергового перегляду відзнятого матеріалу, у приміщенні офісу фірми «Ерідан» особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження повідомив йому про те, що ОСОБА_21 ними вже знятий на відео. Тоді ж у приміщенні наведеної фірми особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження включила йому виконаний ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відеозапис, на котрому вказав йому на ОСОБА_21 . Також особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження надала йому фото із зображенням ОСОБА_21 . У цей же період часу під час чергової зустрічі у кафе «Пінгвін» по вулиці Пушкінській у місті Києві проінструктував його та ОСОБА_12 про те, що вбивство ОСОБА_21 повинно бути виконано таким чином, щоб воно виглядало нещасним випадком та не викликало підозр. У зв`язку з цим, він та ОСОБА_12 обмірковували та розглядали різноманітні варіанти вчинення вбивства ОСОБА_21 , у ході чого зупинились на варіанті введення йому в організм отрути із використанням шприца. 
		Тоді ж у місті Львові у свого знайомого, який на даний час досудовим слідством не встановлений, він за 20 доларів США придбав дві ампули з отрутою. Від наведеного знайомого він дізнався про те, що перед використанням вміст цих двох ампул необхідно змішати, у ході чого виходить смертельна для людини отрута, котра діє на протязі доби з моменту змішування. При цьому, на протязі півгодини-години з моменту введення отрути в організм потерпілого ще можна врятувати. ОСОБА_12 повідомив йому про те, що ОСОБА_21 приїжджає з Прибалтики до міста Києва раз на місяць. При цьому, ОСОБА_21 повинен вже бути у місті Києві. ОСОБА_12 наказав йому їхати до міста Києва для організації та вчинення вбивства ОСОБА_21 . Він на своєму автомобілі «Ауді-80» разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 приїхав з міста Львова до міста Києва, де вони зупинились у мотелі на 25 кілометрі траси Київ-Житомир. ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вирішили, що отруту в організм ОСОБА_21 повинен ввести саме ОСОБА_15 . При цьому, ніби то останній запропонував план, згідно котрого в кабіні ліфта він введе вказану отруту в організм ОСОБА_21 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 приготували отруйну суміш з наданих їм ОСОБА_13 двох наведених ампул, після чого вони удвох на маршрутному таксі поїхали за адресою ОСОБА_21 для вчинення його вбивства. Потім ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повернулись у наведений мотель та розповіли ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_15 намагався зробити ОСОБА_21 укол шприцом із вказаною отрутою. Однак, ОСОБА_21 вчинив опір, у зв`язку з чим ОСОБА_15 не вдалось ввести йому отруту, після чого ОСОБА_15 викинув шприц та втік. Він, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на його автомобілі «Ауді-80» повернулись до міста Львова. 
		Після цього, восени 2001 року він та ОСОБА_14 на його автомобілі приїхали з міста Львова до міста Києва, щоб виконати замовлення по вбивству ОСОБА_21 . З його показань вбачається, що ОСОБА_14 відчував за собою провину через те, що для виконання цього вбивства він порадив ОСОБА_15 , а останній вбивства не виконав та «провалив» виконання замовлення. Тому ніби то ОСОБА_14 знову активно намагався вистежити ОСОБА_21 та вбити його. Через деякий час ОСОБА_14 пояснив йому, що він особисто не може вчинити вбивство ОСОБА_21 та відмовляється від його безпосереднього виконання. Тоді ж ОСОБА_13 повідомив про це по телефону ОСОБА_12 , який, через короткий проміжок часу, з міста Львова до міста Києва на своєму автомобілі «Форд-Скорпіо» привіз свого знайомого ОСОБА_16 , який повинен був вчинити вбивство ОСОБА_21 та якого ОСОБА_13 тоді побачив вперше. Також ОСОБА_12 привіз із собою пістолет системи «ТТ» із глушником для вчинення наведеного вбивства на замовлення. При цьому, ОСОБА_12 проінструктував його та ОСОБА_16 про те, що вказаний пістолет «ТТ» після пострілу з нього самостійно не перезаряджається, а тому потрібно перезаряджати його вручну. Після цього, під час підготовки до вбивства ОСОБА_21 , він неодноразово розбирав та збирав вказаний пістолет, змащував його та шукав причину того, чому пістолет не перезаряджався після пострілу, а також він та ОСОБА_16 на його автомобілі «Ауді-80» виїжджали у лісовий масив неподалік від міста Вишгорода, де стріляли з цього пістолета, випробовуючи його та у ході чого переконались, що наведений пістолет необхідно перезаряджати після кожного пострілу У момент, коли все було готово до наведеного вбивства, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 із вказаним пістолетом «ТТ» із глушником в громадському транспорті поїхали за місцем проживання ОСОБА_21 до будинку АДРЕСА_9 . Згідно плану вбивства ОСОБА_16 із пістолетом повинен був заховатись навпроти виходу з кабіни ліфта на поверсі, на котрому проживав ОСОБА_21 та застрелити останнього у момент, коли він вийде з ліфта. ОСОБА_13 у цей час чекав на ОСОБА_14 та ОСОБА_16 за КПП при виїзді з міста Києва, на повороті до готелю «Снайпер». Увечері того ж дня ОСОБА_16 та ОСОБА_14 приїхали до нього на таксі, після чого він відвіз їх у місто Львів на своєму автомобілі «Ауді-80». При цьому, ОСОБА_16 розповів, що він згідно плану вбивства сховався навпроти виходу з кабіни ліфта та чекав на ОСОБА_21 . Після того, як відчинились двері ліфта, ОСОБА_16 з наведеного пістолета «ТТ» стріляв у того, хто першим вийшов з кабіни ліфта, а ним виявився охоронник ОСОБА_21 , якого він вбив цим пострілом. Потім ОСОБА_16 намагався стріляти у ОСОБА_21 , однак пістолет заклинило після першого пострілу. Тому він не зміг застрелити ОСОБА_21 та той залишився живим. Там же ОСОБА_16 викинув пістолет та втік. 
		ОСОБА_13 категорично зазначив, що ОСОБА_12 оплачував всі витрати з підготовки та вчинення наведених вбивств у місті Києві, тобто платив за зброю та отруту, а також за проживання у мотелях та у найнятих квартирах, харчування та інші потреби ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16  приводу підготовки та вчинення наведених вбивств (Т.5, а.с.109-112, 113-118, 119-121, 136-138).
		Дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме:
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_13 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_16 , як на особу, з котрою його познайомив ОСОБА_12 та яка, на замовлення особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , його та за допомоги ОСОБА_14 20.05.2002 року у під`їзді будинку АДРЕСА_9 із застосуванням пістолета «ТТ» із глушником вчинила замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбила його охоронника ОСОБА_22 (т.5, а.с.122-123).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_13 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_61 , як НАН особу, котра у 2000 році разом із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження на замовлення ОСОБА_12 займалась підготовкою вбивства у місті Києві та була затримана із зброєю працівниками міліції (т.5, а.с.126-127).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_13 , згідно котрого останній вказав на особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, як на особу, котра у 2000 році разом із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження на замовлення ОСОБА_12 займалась підготовкою вбивства у місті Києва, а після невиконання цього замовлення познайомила його та ОСОБА_12 із ОСОБА_14 , після чого у місті Києві особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_14 на замовлення ОСОБА_12 підготували та із застосуванням пістолета «Астра» вчинили вбивство (т.5, а.с.128-129).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_13 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_15 , як на особу, котрою його та ОСОБА_12 познайомив ОСОБА_14 та яка, на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , його влітку 2001 року разом із ОСОБА_14 підготувала та у під`їзді будинку АДРЕСА_9 із застосуванням отрути вчинила замах на умисне вбивство ОСОБА_21 (т.5, а.с.130-131).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_13 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_14 , як на особу, з якою його та ОСОБА_12 познайомив ОСОБА_62 , після чого ОСОБА_14 у 2000 році у місті Києві разом із особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження на замовлення ОСОБА_12 підготував та вчинив із застосуванням пістолета «Астра» вбивство людини, у 2001 році у місті Києві разом із ОСОБА_15 на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , його підготував та у під`їзді будинку АДРЕСА_9 допоміг ОСОБА_15 вчинити із використанням отрути замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , у 2002 році у місті Києві на замовлення особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , його підготував та 20.05.2002 року у під`їзді будинку АДРЕСА_9 допоміг ОСОБА_16 вчинити із застосуванням пістолета «ТТ» із глушником замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство його охоронника ОСОБА_22 (т.5, а.с.132-133).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання ОСОБА_13 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_52 , із яким його познайомив особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (т.5, а.с.134-135).
		У явках з повинною ОСОБА_13 підтверджує наведені вище обставини підготовки та вчинення у 2000 році у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_17 , 28.08.2001 року у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 , 20.05.2002 року у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство ОСОБА_22 . Зазначені явки з повинною складені ним власноручно (Т.5, а.с.78-79, 97, 98).
		Дослідженими та перевіреними в судовому засіданні показами підсудного ОСОБА_16 наданими на досудовому слідстві.
		ОСОБА_16 визнавав той факт, що постріли в Носаля та ОСОБА_38 здійснювались саме ним та зазначив час вчинення злочину (біля 19 години 20.05.2002 року), місце (будинок № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві, 6 поверх біля ліфтової кабіни) та спосіб (пострілами з пістолета ТТ з глушником). У первинних показаннях ОСОБА_16 вказав, що він не робив спроб наступних пострілів, після здійснення ним першого пострілу, а також зазначив про те, що пластиковий пакет, у якому тримався пістолет до вчинення вбивства, він при втечі накладав на ручки дверей під`їзду, котрі відчиняв своїми руками, щоб не залишати на них відбитків пальців і що зазначений пакет він забрав тому, що на ньому були його відбитки пальців, по котрим його могли знайти, про те, що знаряддя злочину і запасну обойму до пістолета він викинув у під`їзді втікаючи з місця події. Він вважав, що його відбитків на зброї не могло бути, оскільки корпус пістолета був обмотаний марлею, а тому він його викинув всупереч попереднім інструкціям «Сергія» забрати зброю із собою, поклавши її до наведеного пакету.
		Слід зазначити, що наведені показання ОСОБА_16 відповідають дійсності у частині викладу послідовності подій, конкретних обставин вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивства його охоронця ОСОБА_22 (час, місце, спосіб), опису знаряддя злочину  пістолет «ТТ» із глушником, корпус котрого обмотаний бинтом, а також деталей опису зовнішності напарника «Сергія», котрому відповідає ОСОБА_14 , деталей опису зовнішності «Сергія», котрому відповідає ОСОБА_12 та його автомобіль «Форд Скорпіо», а також у частині опису дій « ОСОБА_46 », котрі цілком відповідають діям ОСОБА_13 з приводу підготовки та організації вчинення наведених вбивств у місті Києві (Т.5, а.с.227-229, 234-236, 237-238, 242-254, 255, 258-265, 271-273, 292).
		Протоколом відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису ОСОБА_16 на місці повністю підтвердив свої показання з приводу підготовки у складі організованої групи та вчинення ним біля 19 год. 30 хв. 20.05.2002 року поруч із входом у ліфтову кабіну у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку № 12 г на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивства його охоронника ОСОБА_22 із застосуванням пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм номер НОМЕР_4 із глушником (Т.5, а.с.274-290, 291).
		Оглянутими та дослідженими в судовому засіданні відео-додатками до протоколу, де ОСОБА_16 вільно і без примусу показав на місці вчинення ним злочину, як саме і де він переховувався, очікуючи потерпілого ОСОБА_38 , як здійснив постріл, як і куди втікав, а також показав на новобудову поряд з місцем події, зауваживши, що раніше її не було. 
		Явкою з повинною ОСОБА_16 підтверджує наведені вище обставини підготовки та вчинення 20.05.2002 року у місті Києві замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство ОСОБА_22 . Зазначена явка з повинною складена ним власноручно (Т.5, а.с.217).
		Показання ОСОБА_16 на досудовому слідстві в цілому відповідають даним огляду місця події, висновкам судових експертиз, показанням свідків та потерпілих. Не вбачається особливих розбіжностей з показаннями ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на досудовому слідстві, а саме те, що ОСОБА_16 був виконавцем умисного вбивства та замаху на умисне вбивство ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , що мало місце 20.05.2002 року.
		Крім вищенаведених показів підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 наданих на досудовому слідстві та перевірених в судовому засіданні, вина підсудних у скоєнні інкримінованих їм злочинів повністю доведена зібраними у справі іншими доказами: 
		По епізоду замаху на умисне вбивство ОСОБА_17 та ОСОБА_20 :
		Наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_17 про відомі йому обставини конфліктної ситуації зі свідком у справі ОСОБА_31 , про те, що упродовж 2000 року він користувався службовим автомобілем «Вольво S90» чорного кольору, водієм якого був мешканець міста Києва ОСОБА_20 , 1962 року народження, про те що він та його родина постійно проживають у квартирі АДРЕСА_18 та про події, що мали місце 07 грудня 2000 року в приміщенні ЗАТ «Цемексенерго» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67. Побережний вважає, що повинні були вбити його, а не ОСОБА_20 . Останнього переплутали із ним (Т.6, а.с.90-100, 101, 102-107, 115-117, 118-122). 
		Дані показання ОСОБА_17 повністю підтвердив під час очної ставки із ОСОБА_31 (Т.6, а.с.110-113). Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_17  (Т.6, а.с.125-132, 133-134).
		Показаннями потерпілого ОСОБА_20 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що він працював на посаді водія ЗАТ «Цемекс енерго» і возив голову правління ЗАТ «Цемекс енерго» та президента ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» ОСОБА_17 на службовому легковому автомобілі «Вольво S90» чорного кольору, державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_5 » та про події 07.12.2000 року, коли його було поранено в офісному приміщенні.  ОСОБА_20 зазначив, що за зовнішнім виглядом він дуже подібний із ОСОБА_17 , вони одного віку, приблизно одного зросту, обидва мають сиве волосся. Крім того, він вдягався у діловому стилі ОСОБА_17 , тобто у костюми, сорочки із краватками. ОСОБА_20 дав опис зовнішності чоловіка, що стріляв нього, та його розташуванню у загальному коридорі поруч із подвійними вхідними дверима приміщення. Внаслідок вогнепальних поранень у нього погіршився слух на праве вухо, а також він втратив концентрацію уваги під час читання та працездатність лівої руки. Невідомий наведеними пострілами пошкодив його піджак, кофту, сорочку та краватку. На думку ОСОБА_20 , під час наведеного замаху невідомий чоловік просто переплутав його із ОСОБА_17 , помилково сприйнявши за останнього, у зв`язку із чим стріляв в нього, маючи намір вбити саме ОСОБА_17 , а не його. 
		Зазначені показання потерпілого ОСОБА_20 співпадають із наданими на досудовому слідстві показами обвинуваченого ОСОБА_14 , а також відповідають показам інших свідків, висновкам судово-медичної та судово-балістичної експертиз, протоколам огляду місця події та огляду речових доказів (Т.6, а.с.34-45, 46-50, 53-57, 60, 61-83; Т.29, а.с.1-4). 
		Протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 на місці повністю підтвердив свої покази з приводу обставин вчинення із застосуванням пістолета замаху на його вбивство біля 23 год. 30 хв.  24 год. 00 хв. 07.12.2000 року на першому поверсі та на сходах між першим і другим поверхами загального під`їзду приміщення ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, у котрому на четвертому поверсі розташоване ЗАТ «Цемекс енерго» (Т.6, а.с.61-83).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_63 (Т.6, а.с.84-87).
		Наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_35 (на досудовому слідстві ОСОБА_64 ). На досудовому слідстві цей свідок допитувався як ОСОБА_65 , і відповідні процесуальні рішення органу слідства, згідно з вимогами КПК України, до матеріалів кримінальної справи не долучались, а зберігались окремо. Зокрема, свідок ОСОБА_29 показав, що серед підсудних йому відомі ОСОБА_66 , ОСОБА_67 та ОСОБА_19 , ОСОБА_68 , особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження та ОСОБА_69 він не знає. З 1999 року працював у охоронній фірмі «Ерідан», розташованій у місті Києві по вулиці Пушкінській, 20, куди його прийняв раніше знайомий по спільній службі особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Він отримав 4% або 6% статутного фонду за сприяння у приватизації офісного приміщення, однак фактично був помічником та водієм особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за що від нього отримував певні кошти, у т.ч. на бензин, «представницькі видатки» - від 100 до 300 доларів США. У період 1999-2002 років особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження постійно користувався легковим автомобілем «БМВ 525» червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_6 », зареєстрованим на його дружину ОСОБА_70 . У 1999-2000 році особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження познайомила його із мешканцем міста Києва ОСОБА_60 . В останнього брат свідка позичав кошти, які згодом повернув. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження у 199-2000 роках познайомила його із мешканцями міста Львова ОСОБА_12 ,. котрий користувався автомобілем «Форд Скорпіо» сталевого кольору, та ОСОБА_13 , котрий користувався автомобілем «Ауді 80» темно-синього кольору. Дійсно, як посередник, на прохання особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, допомагав ОСОБА_71 у вирішенні певних питань в м.Києві, причому просто звів його з тими, з ким ОСОБА_67 уклав договір. Конфліктної ситуації щодо цих подій не виникало, проте з метою остаточного врегулювання спірних питань дійсно їздив разом з ОСОБА_72 до Львова на зустріч з Брославським. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження дуже часто спілкувався та постійно підтримував стосунки із ОСОБА_12 та ОСОБА_73 у місті Києві та у мотелях поруч із містом Києвом, де вони зупинялись, а також неодноразово відвідував їх у місті Львові. 
		   Досить часто він на прохання ОСОБА_59 на своєму автомобілі приїздив з міста Києва у мотельний комплекс та стоянку «ТІR» у населеному пункті Бабино біля міста Рівне або у мотельний комплекс «Лазер» біля міста Житомир, звідки забирав особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, куди його привозили з міста Львова ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . Після цього, він відвозив особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження у місто Київ. 
		Також, у період 2000 року у місті Києві ОСОБА_49 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 познайомили його із мешканцями міста Львова «Льовою» та «Славіком». При цьому, в період 1999 року в приміщенні фірми «Ерідан» у місті Києві по вулиці Пушкінській, 20, особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження розповіли йому про те, що у ОСОБА_52 є боржник та потрібно за ним поїздити, щоб встановити, де він буває, чи є у нього дача та яка її адреса та інше. У цей час ОСОБА_74 працював у фермерсько-земельному банку та у нього почались проблеми з співзасновниками. Також особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження розповів йому про те, що цей ніби то «боржник» та його сім`я проживають у АДРЕСА_19 . Тоді ж весною 2000 року на прохання особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження він приїжджав до вказаного будинку та встановив автомобіль, яким користувався наведений ніби то «боржник». Він показав, що вказаний «боржник» користувався легковим автомобілем «Вольво S90» чорного кольору, державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_5 ». Також ОСОБА_74 надав особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження фотографію вказаного «боржника», тобто ОСОБА_17 . Він зазначив, що це була чорно-біла фотографія з перепустки у наведений банк. Однак на цій фотографії було погано видно, у зв`язку з чим особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження дістала кольоровий рекламний проспект нафтової фірми, президентом котрої був наведений «боржник», та на першому аркуші котрого була його кольорова фотографія. На прохання особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження він у будинку побуту в районі «Оболонь» міста Києва виготовив дві копії першого аркушу наведеного рекламного проспекту, на котрому була кольорова фотографія «боржника». Після цього, наведений рекламний проспект та виготовлені ним дві копії його першого аркушу він віддав особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка передала їх ОСОБА_12 для здійснення стеження за «боржником». 
		Згодом від особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження він дізнався, що цим ніби то «боржником» був бізнесмен ОСОБА_17 , якого особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження замовила ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вбити за місцем роботи на АДРЕСА_20 , неподалік від станції метро «Нивки». Він зазначив, що « ОСОБА_54 » та « ОСОБА_75 » за вказівками ОСОБА_12 та ОСОБА_13 безпосередньо здійснювали стеження за бізнесменом ОСОБА_17 , у тому числі за його автомобілем, як за боржником свідка ОСОБА_76 . У цей період часу ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , «Льова», «Славік» проживали у найнятій ними квартирі по вулиці Щербакова у місті Києві, неподалік від станції метро «Нивки». Тоді ж на прохання особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження він на своєму автомобілі неодноразово привозив його на вказану вулицю, де зустрічався із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , «Льовою», « ОСОБА_77 », а також з цієї вулиці він відвозив « ОСОБА_55 » та «Славіка» за місцем проживання ОСОБА_17 до вулиці Горького у місті Києві, де вони стежили за цим об`єктом та його автомобілем. Вихідного дня у період весни 2000 року на прохання особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження він на автомобілі свого батька « ОСОБА_78 » привіз його до мотельного комплексу «Лазер», розташованого на трасі «Київ-Рівне» біля міста Житомир. Тоді ж до вказаного мотельного комплексу з міста Львова приїхали ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на автомобілі останнього «Форд Скорпіо». 
		На території вказаного мотельного комплексу особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поспілкувались між собою про щось, після чого поклав йому у наведений автомобіль «Жигулі» тяжкий пакет у якому він згодом виявив вогнепальну зброю - пістолет-кулемет «Скорпіон», пістолет калібру 6, 35 мм з глушником системи «Браунінга» або щось подібне, а також вибухівку  один чи два «ІМи» заводського виробництва, тобто «імітаційні вибухові пристрої», котрі призначені для імітації вибуху артилерійських снарядів. Через короткий проміжок часу (день або кілька днів) у місті Києві особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження забрала наведений пакет із зброєю та вибухівкою. Через певний час, дізнавшись з ЗМІ про затримання в ОСОБА_45 громадянина з арсеналом вогнепальної зброї, схожим та той, зберігання якого йому доручав особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, повідомив його про це і через деякий час став свідком сварки між особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_79 та ОСОБА_80 , оскільки особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження звинувачував знайомого ОСОБА_81 та ОСОБА_12 у втраті зброї. Під час сварки особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження висловлював занепокоєння в тому, що затримана особа викаже його, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, а ОСОБА_67 та ОСОБА_66 запевняли, що такого не буде. Від особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_52 під час спільних зустрічей він дізнався про те, що бізнесмен ОСОБА_17 був «опонентом» ОСОБА_52 у фермерському земельному банку та перешкоджав останньому у його діяльності у наведеному банку. 
		Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 встановили, що ОСОБА_17 мав свій офіс на території заводу у місті Києві на проспекті Перемоги, 67. За вказаною адресою ОСОБА_17 вистежували особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , « ОСОБА_54 », « ОСОБА_75 ». Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження зі свого мобільного телефону спілкувався із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_60 . При цьому, для конфіденційності цих розмов особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_74 попередньо разом придбали картки мобільного зв`язку «Сім-сім» та безпосередньо перед розмовами на цю тему особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, замінював у своєму мобільному телефоні загально вживану ним картку на цю спеціально попередньо придбану ним картку «Сім-сім» та тільки після даної операції спілкувався із ними про наведене, а після розмови знову вставляв у свій мобільний телефон свою загально вживану картку. При цьому, для таких розмов ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_74 також використовували ці спеціально попередньо придбані картки «Сім-сім». Після подій зими 2000 року особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_74 викинули наведені картки, щоб їх не затримали. Гроші за вчинення вказаного вбивства особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження передавав особисто ОСОБА_12 , оскільки той був «начальником» ОСОБА_13 та всіх інших осіб, які мали відношення до цих злочинів. Після цього, ОСОБА_12 «розподіляв гроші між ОСОБА_13 та іншими». З цього приводу свідок ОСОБА_29 показав, що ОСОБА_82 , будучи в стані алкогольного сп`яніння сам розповів йому, що передав ОСОБА_71 20000 доларів США за вчинення вбивства. Пізніше, після спілкування з ОСОБА_80 та особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, та враховуючи, що на той час стеження за ОСОБА_83 припинилось, він зрозумів, що саме цього потерпілого планувалось вбити.
		ОСОБА_13 практично завжди проживав у найнятій квартирі неподалік від Південного терміналу Київського залізничного вокзалу. Восени або взимку 2000 року у місті Києві ОСОБА_13 познайомив його із мешканцем міста Львова ОСОБА_14 , якого ОСОБА_66 , особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_67 між сбою називали «Малий» або «Малой». Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження постійно підганяв ОСОБА_13 та Брославського з виконанням роботи. Про це він неодноразово чув, коли був присутнім під час телефонних розмов особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження з ними, однак про характер «роботи» дізнався значно пізніше. Після цього, у місті Києві до особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження приїхали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які вибачались перед ним за те, що не виконали замовлення та не вбили бізнесмена ОСОБА_17 . У ході розмови ОСОБА_49 вимагав від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 виконати вбивство замовленого їм бізнесмена ОСОБА_17 або повернути гроші, заплачені ним їм за це вбивство. Тоді ж у 2001 році з міста Львова у місто Київ поїздом приїхав ОСОБА_14 , якого на Київському залізничному вокзалі зустрічали ОСОБА_13 , ОСОБА_49 та він. Під час наведеної зустрічі ОСОБА_14 у місті Києві розповів особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_13 та йому про те, що «охранник как заяц визжал, когда он в него стрелял» (Т.6, а.с.135-214, 229-236).
		Під час відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису свідок ОСОБА_29 ( ОСОБА_84 ) на місці повністю підтвердив свої показання з приводу організації та підготовки особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , «Льовою», «Славіком» та вчинення безпосередньо ОСОБА_14 біля 23 год. 30 хв.  24 год. 00 хв. 07.12.2000 року у приміщенні ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» на території ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, замаху на умисне вбивство ОСОБА_17 та ОСОБА_20 із застосуванням вогнепальної зброї (Т.6, а.с.176-212).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на ОСОБА_13 , як на особу, котра на замовлення особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, спільно із останнім, ОСОБА_12 та іншими підготувала та організувала замах на умисне вбивство ОСОБА_17 , скоєний ОСОБА_14 із застосуванням вогнепальної зброї 07.12.2000 року у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, а також у ході цього ОСОБА_13 користувався автомобілем «Ауді-80», номерний знак НОМЕР_3 (т.6, а.с.215-216, 229-231).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на ОСОБА_12 , як на особу, котра на замовлення особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, спільно із останнім, ОСОБА_13 та іншими підготувала та організувала замах на умисне вбивство ОСОБА_17 , скоєний ОСОБА_14 із застосуванням вогнепальної зброї 07.12.2000 року у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, а також у ході цього ОСОБА_12 користувався автомобілем «Форд Скорпіо» сталевого кольору (т.6, а.с.219-220, 229-231).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на ОСОБА_14 , як на особу, котра на замовлення особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також за їх організації та допомоги, 07.12.2000 року у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, із застосуванням вогнепальної зброї вчинила замах на умисне вбивство ОСОБА_17 , у ході чого переплутала його із водієм ОСОБА_20 та поранила останнього, а також мала прізвисько « ОСОБА_87 » або « ОСОБА_88 » (т.6, а.с.221-222, 229-231).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на ОСОБА_52 , як на особу, котра є знайомим особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження (т.6, а.с.223-224, 229-231).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, як на особу, котра замовила ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за грошову винагороду, а також спільно із ними організувала та підготувала замах на умисне вбивство ОСОБА_17 , скоєний ОСОБА_14 із застосуванням вогнепальної зброї 07.12.2000 року у АДРЕСА_20 . При цьому, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження користувався автомобілем «БМВ 525» червоного кольору, номерний знак НОМЕР_6 . (т.6, а.с. 135, 227-231).
		Показаннями наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні свідків ОСОБА_89 , який зазначив, що у період 2001-2002 року у місті Сколе Львівської області ОСОБА_12 познайомив його із мешканцями міста Києва особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_31 , які у подальшому заснували фірму «Святоскол-інвест», розташовану у місті Сколе Львівської області. У період 2002-2003 років ОСОБА_74 та ОСОБА_49 неодноразово відвідували міста Славське та Сколе Львівської області спільно із ОСОБА_12 та їх знайомим ОСОБА_13 (Т.8, а.с.28-30). 
		Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_90 та ОСОБА_91 , наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, які також зазначили, що особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_12 підтримували між собою близькі дружні стосунки (Т.7, а.с.46-54, Т.8, а.с.31-33).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_92 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, який також вказав, що особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження працювала на посаді директора охоронної фірми «Ерідан», розташованої у місті Києві по вулиці Пушкінській, 20. При цьому, у період 2002-2004 років на прохання якої він на своєму автомобілі відвозив того у міста Рівне, Львів та населений пункт Славське Львівської області, де особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження зустрічався із ОСОБА_31 та іншими невідомими йому особами (Т.15, а.с.159-164).
		Показаннями свідка ОСОБА_61 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що у період 1995-1996 років він познайомився із мешканцями міста Львова ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , який був знайомим ОСОБА_12 . У 2000 році він переховувався від правоохоронних органів за вчинення ним вбивства у 1999 році у місті Червонограді Львівської області, у ході чого проживав у найнятій квартирі АДРЕСА_21 . Восени 2000 року до нього у м.Київ з міста Львова ОСОБА_12 на своєму автомобілі «Форд Скорпіо» білого кольору привіз із собою своїх знайомих « ОСОБА_55 » та « ОСОБА_93 » із речами, у яких він згодом виявив пістолет системи «Маузер» з глушником, пістолет-кулемет системи «Скорпіон», набої до них та імітаційний вибуховий набій. У подальшому праівники міліції вилучили у нього наведену вогнепальну зброю, набої та вибуховий пристрій (Т.7, а.с.122-126).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_94 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_12 (т.7, а.с.127-128).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_94 , згідно котрого останній вказав на ОСОБА_13 (т.7, а.с.129-130).
		Матеріалами кримінальної справи № 1-48\01 відносно засудженого апеляційним судом міста Києва у 2001 році за ст.ст.94, 190-1, 17, п.п. «г» та «з» ст.93, ч.1 ст.222 КК України (1960 років) ОСОБА_61 до покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років, з котрої вбачається, що біля 21 години 08.03.1999 року у квартирі АДРЕСА_22 ОСОБА_95 із застосуванням ножа вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_96 . Крім того, біля 01 години ночі 31.10.2000 року на вулиці біля будинку №20 по вулиці Туполєва у місті Києві ОСОБА_95 із застосуванням вогнепальної зброї  пістолета «Маузер» калібру 6,35 мм та пістолета-кулемета «Скорпіон» калібру 7,65 мм вчинив посягання на життя працівників міліції ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , які виконували службові обов`язки. Тоді ж працівники міліції затримали ОСОБА_61 та вилучили у нього наступне: пістолет «Маузер» № НОМЕР_7 калібру 6,35 мм, моделі 1910 року, виробництва Німеччини, котрий є вогнепальною зброєю, придатний до стрільби набоями «Браунінга» калібру 6, 35 мм та саморобний пристрій для безполум`яної стрільби до нього; пістолет-кулемет «Скорпіон» калібру 7,65 мм, модели 1961 року, виробництва Чехословаччини, у котрому використані частини трьох пістолетів-кулеметів з різними номерами №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , котрий є вогнепальною зброєю та придатний до стрільби набоями калібру 7,65 мм; набої «Браунінга» калібру 7,65 мм, придатні до стрільби з наведеного пістолета-кулемета; стандартний електродетонатор ЕДП, промислового виготовлення, котрий відноситься до бойових припасів; стандартний імітаційний патрон «ИМ-120М», промислового виготовлення, котрий відноситься до конструктивно виготовленого заряду вибухової речовини. У цій справі ОСОБА_95 , окрім іншого показав, що його знайомий ОСОБА_12 восени 2000 року приїхав з міста Львова до Києва на своєму автомобілі «Форд Скорпіо» світлого кольору та привіз із собою «Льову» та «Віктора» із речами, у яких він виявив зброю, боєприпаси та вибухові речовини, з якими згодом його затримали працівники міліції (Т.7, а.с.61-117).
		Показаннями наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні свідка ОСОБА_101 про відомі йому факти взаємин між потерпілим ОСОБА_83 та свідком ОСОБА_102 та про події, пов`язані з замахом відносно ОСОБА_17 , та його у водія ОСОБА_20 (Т.7, а.с.133-143, 144-145, 146, 147). 
		Наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні аналогічними показаннями свідків ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 (Т.7, а.с.148-157; Т.7, а.с.158-163; Т.7, а.с.168-175; Т.7, а.с.191-197; Т.7, а.с.198-201).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_108 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, який також зазначив, що ОСОБА_17 та його водій ОСОБА_20 дуже подібні один з одним, у зв`язку з чим під час замаху ОСОБА_20 могли сприйняти за ОСОБА_17 (Т.7, а.с.176-190).
		Наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні аналогічними показаннями свідка ОСОБА_109 щодо подій 07.12.2000 року у приміщенні офісу ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» та ЗАТ «Цемекс енерго», розташованого у приміщенні ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, де у цей час перебували голова правління ЗАТ «Цемекс енерго» та президент ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» ОСОБА_17 , його водій ОСОБА_20 та інші працівники наведених ЗАТ (Т.7, а.с.208-213, 235-240).
		Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні (Т.7, а.с.214-225, Т.7, а.с.241-245; Т.7, а.с.230-234; Т.7, а.с.226-228; Т.7, а.с.229). 
		Наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_114 про те, що 09 липня 2001 року у селі Бабин Гощанського району Рівненської області вона познайомилась із мешканцем міста Львова ОСОБА_13 , із яким у подальшому підтримувала близькі стосунки. ОСОБА_13 працював на посаді директора охоронної фірми «Грант», розташованої у місті Львові, та на час їхнього знайомства фактично проживав у місті Києві у винайнятих ним квартирах. Також на момент знайомства та у подальшому ОСОБА_13 користувався легковим автомобілем «Ауді 80» синього кольору, після чого продав її та придбав собі автомобіль «БМВ». У 2001 році у місті Рівне вона познайомилась із мешканцем міста Львова ОСОБА_12 , який працював у львівській охоронній фірмі «Грант». У 2001 році у місті Києві ОСОБА_13 познайомив її із мешканцями міста Львова ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які також працювали у львівській охоронній фірмі «Грант». У період 2001-2004 років ОСОБА_13 підтримував близькі дружні стосунки із ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . У 2002 році у селі Бабин Рівненської області ОСОБА_13 познайомив її із мешканцем міста Києва особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, який за словами ОСОБА_13 був за національністю удмуртом та ОСОБА_13 називав особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження  «удмурт». Вона зазначила, що ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження підтримували між собою ділові та близькі дружні стосунки. Від ОСОБА_13 вона дізналась про те, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження мала власну охоронну фірму у місті Києві. Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження відвідував її та ОСОБА_13 за місцем їхнього проживання у місті Рівне. Також у селі Бабин Рівненської області ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження познайомили її із банкіром на прізвисько « ОСОБА_115 » ( ОСОБА_74 ). 
		Від ОСОБА_13 вона дізналась про те, що у період 2000-2002 років ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження вчиняли вбивства, напади та інші злочини у місті Києві. Протягом 2003  2004 років ОСОБА_13 разом із нею проживав у місті Рівне, у ході чого періодично відвідував міста Київ та Рівне, у томі числі разом із нею. Влітку 2004 році ОСОБА_13 розповів їй про те, працівники міліції у місті Львові заарештували ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Самого ОСОБА_13 , який тоді разом із нею перебував у місті Рівне, про наведене затримання повідомив по мобільному телефону невідомий їй чоловік. Після цього, влітку 2004 року у місті Львові ОСОБА_13 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження зустрічались та обговорювали між собою якісь питання, однак суть розмови їй не відома. На початку зими 2004 року на мобільний телефон до ОСОБА_13 , який знаходився у місті Рівне, зателефонував з міста Львова ОСОБА_12 . У ході телефонної розмови ОСОБА_12 просив у ОСОБА_13 гроші для того, щоб передати їх заарештованим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . ОСОБА_13 відмовився давати гроші. Наприкінці березня 2005 року ОСОБА_13 повідомив їй про те, що його оголошено в розшук у зв`язку з показаннями заарештованих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , у котрих вони його викривали. Після цього ОСОБА_13 почав переховуватись. 29.06.2005 року ОСОБА_13 приїхав до неї у місті Рівне, де його затримали працівники міліції (Т.15, а.с.190-199, 214-215).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_114 , згідно котрого остання вказала на ОСОБА_14 , який у період 2001-2002 років разом із ОСОБА_116 та ОСОБА_15 проживав у місті Києві (т.15, а.с.200-201).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_117 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні (Т.28, а.с.151-152).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_114 , згідно котрого остання вказала на особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, на прізвисько «удмурт» та на замовлення якого ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 вчиняли вбивства, напади та інші злочини у місті Києві (т.15, а.с.212-213).
		Показаннями свідка ОСОБА_118 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що її чоловік ОСОБА_13 у період 1980-1990-х років працював помічником машиніста та машиністом локомотива у депо «Львів-Захід» Львівської залізниці, а з 1997-1998 року - керівником охоронної фірми «Комерційна служба безпеки «Грант», розташованої у місті Львові. Починаючи з 1999-2000 років ОСОБА_13 із своєю сім`єю за місцем своєї реєстрації у АДРЕСА_2 , не проживав та дуже часто виїжджав з міста Львова на значні періоди часу  один-два місяці, після чого чого повертався у місто знову, а потім через короткий проміжок часу знову їхав. Їй не відомо того, куди саме він їздив та чим у цей час займався. ОСОБА_13 у власному користуванні мав легковий автомобіль «Ауді 80». Вона зазначила, що ОСОБА_13 підтримував стосунки із мешканцем міста Львова ОСОБА_12 (Т.15, а.с.216-220).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_119 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що у період з 2001-2002 років ОСОБА_13 розповідав йому та його матері ОСОБА_118 про те, що його розшукують працівники міліції та він переховується від правоохоронних органів. У період 2004-2005 років ОСОБА_13 взагалі зник та переховувався у невідомих йому місцях. Його мати ОСОБА_118 вважала, що всі проблеми у ОСОБА_13 від дій та діяльності його товаришів з охоронної фірми «Грант» (Т.15, а.с.227-230).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_120 , наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, яка також вказала, що з кінця 1990-х  початку 2000-х років її син ОСОБА_13 працював у львівській охоронній фірмі та дуже часто відвідував міста Київ і Рівне, де проводив багато часу (Т.15, а.с.222-226).
		Показаннями свідка ОСОБА_121 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що її співмешканець особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, із яким вона перебуває у цивільному шлюбі, у період 1997-2005 років працював на посаді директора охоронної фірми «Ерідан», розташованої у місті Києві. На початку 2000-х років особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження користувався автомобілем «БМВ» п`ятої серії червоного кольору. Приблизно за 3 місяця до затримання особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження вона з ним перестала разом проживати (Т.15, а.с.143-146).
		Показаннями свідка ОСОБА_122 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що її чоловік ОСОБА_12 працював на посаді інспектора відділу економічної безпеки охоронної фірми «КСБ «Грант», розташованої у місті Львові по вулиці Морозній. У період з 2000 року ОСОБА_12 має у власності та використовує легковий автомобіль «Форд Скорпіо» кольору сірий металік. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 разом працювали у охоронній фірмі «КСБ «Грант» та підтримували між собою ділові та близькі дружні стосунки. ОСОБА_12 мав знайомого на ім`я « ОСОБА_123 », який є мешканцем міста Києва. У період 2000-2002 року ОСОБА_12 періодично відвідував місто Київ (Т.15, а.с.165-172).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_124 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, який також зазначив, що його зять ОСОБА_12 підтримував близькі ділові та дружні стосунки із ОСОБА_13 . ОСОБА_12 та ОСОБА_13 працювали у львівській охоронній фірмі «КСБ «Грант». ОСОБА_13 мав у власному користуванні автомобіль «Ауді 80» темного кольору, котрим інколи користувався ОСОБА_12 . На вказаному автомобілі ОСОБА_13 возив з міста Львова у місто Київ ОСОБА_12 та його дружину ОСОБА_125 . У серпні-вересні 2004 року ОСОБА_12 виїхав у Республіку Польщу, де переховувався від правоохоронних органів у зв`язку з наступними обставинами. Від ОСОБА_12 та від інших осіб він дізнався про те, що два працівники охоронної фірми «КСБ «Грант» вчинили умисні вбивства, розбої та інші злочини на території міста Києва, Львівської області та в інших місцевостях, через що затримані працівниками міліції. При цьому, наведені два затримані працівники фірми «КСБ «Грант» дали показання про те, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 також причетні до скоєння наведених злочинів. Через якийсь час ОСОБА_12 повернувся до України та проживав у місті Львові із своєю дружиною (Т.15, а.с.173-178).
		Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_126 та ОСОБА_127 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, які також зазначили, що у період 2000-2004 років ОСОБА_12 працював у львівськй охоронній фірмі «КСБ «Грант», а також користувався легковими автомобілями «Форд Скорпіо» сталевого кольору та «Ауді 80» темно-синього кольору (Т.15, а.с.179-189).
		Показаннями свідка  директора ТОВ «Учбово-спортивний комплекс «Снайпер» ОСОБА_128 , який показав, що наведений комплекс розташований у місті Києві, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вулиця Лісна, 1, на відстані 16 кілометрів від станції метро «Святошинська» міста Києва по автомобільній трасі «Київ-Чоп», а також протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання цьому свідку, згідно котрого останній вказав на ОСОБА_13 , який перебував у вказаному комплексі «Снайпер» (т.8, а.с.51-63).
		Показаннями свідка ОСОБА_129 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні. .
		Протоколом огляду місця події від 08.12.2000 року, згідно котрого у ході огляду 08.12.2000 року приміщення інженерного корпусу ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, (на четвертому поверсі вказаного корпусу розташовані офіси ЗАТ «Цемекс енерго» та ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси»), у тамбурі між подвійними вхідними дверима та сходами на перший поверх у другому загальному під`їзді наведеного корпусу, на вказаних сходах, що ведуть з цього тамбуру на сходинковий майданчик першого поверху, а також на зазначеному сходинковому майданчику у даному загальному під`їзді виявлено та вилучено вісім гільз калібру 6,35 мм пістолетних набоїв «Браунінга», зі слідами кіптяви. Також під час огляду у склі дверей, розташованих на першому поверсі наведеного корпусу, котрі ведуть з сходового майданчику у коридор першого поверху, виявлено два отвори діаметром 10 мм кожен, розташовані на висоті 1 метра. Отвори мають радіальні тріщини довжиною до 8 см, а діаметр отворів з звортонього боку становить до 5 см. У пластиковій обшивці, розташованій праворуч від цих дверей, наявний отвір. У дерев`яній стойці у проекції вказаного отвору виявлено та вилучено кулю калібру 6,35 мм пістолетного набою «Браунінга». У коридорі першого поверху, розташованого за наведеними дверима, виявлено та вилучено дві деформовані кулі калібру 6,35 мм пістолетних набоїв «Браунінга». У цьому ж коридорі виявлено сліди влучення вказаних куль у двері із написом «Автоза АТС», розташовані навпроти наведених вище скляних дверей. На сходовому майданчику першого поверху даного під`їзду виявлено плями речовини бурого кольору. Також на сходах загального коридору, що ведуть на четвертий поверх приміщення, виявлено плями речовини бурого кольору. У приймальній на четвертому поверсі приміщення виявлено та вилучено светр блого кольору із низом чорного кольору, на котрому наявні плями речовини бурого кольору, а також піджак сірого кольору в смужку (Т.6, а.с.2-15).
		Протоколом додаткового огляду місця події від 30.06.2005 року, згідно котрого у ході додаткового огляду 30.06.2005 року приміщення інженерного корпусу ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, (на четвертому поверсі вказаного корпусу розташовані офіси ЗАТ «Цемекс енерго» та ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси»), проведено виміри першого поверху загального під`їзду наведеного корпусу, а також у його лівій стіні над сходами другого сходового прольоту виявлено воронкоподібний отвір діаметром 23 мм та глибиною 5 мм. (Т.6, а.с.18-21).
		Речовими доказами у справі  три кулі калібру 6,35 мм пістолетних набоїв «Браунінг» та вісім гільз калібру 6,35 пістолетних набоїв «Браунінг», вилучені 08.12.2000 року під час огляду місця події на першому поверсі у приміщенні загального під`їзду інженерного корпусу ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67 (у цьому приміщенні на четвертому поверсі розташовані ЗАТ «Цемекс енерго» та ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси») (Т.8, а.с.127-130). 
		   Речовими доказами у справі  рекламний проспект ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси», на другій сторінці котрого розміщена фотографія ОСОБА_17 . Місцезнаходження наведеного ЗАТ - місто Київ, проспект Перемоги, 67 (Т.8, а.с.149-155).
		   Речовими доказами у справі  краватка потерпілого ОСОБА_20 , на котрій наявні пошкодження, утворені внаслідок пострілів у нього 07.12.2000 року (Т.8, а.с.156-159).
		Документами у справі  списком присутніх на робочих місцях працівників ЗАТ «Цемекс-Енерго» станом на 07.12.2000 року, з котрого вбачається, що потерпілий ОСОБА_17 прибув у приміщення наведеного ЗАТ о 15 год. 00 хв. 07.12.2000 року, а залишив дане приміщення о 03 год. 35 хв. 08.12.2000 року (Т.29, а.с.72-73).
		Документами та речовими доказами - фотографіями, посвідченням «Комерційної служби безпеки «Грант» від 01.07.2001 року та посвідченням приватного підприємства «Карат» від 15.01.2002 року на ім`я ОСОБА_12 , візитівкою «АРТ стиль» на ім`я особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, мобільним терміналом «Сажем» № НОМЕР_11 із SIM-карткою «HEYAH» серії № НОМЕР_12 , вилученими у ході обшуку 04.04.2005 року за місцем проживання ОСОБА_12 та ОСОБА_122 у АДРЕСА_23 , (Т.27, а.с.71-139).
		   Речовими доказами та документами  фотографіями та іншими документами і речовими доказами, вилученими під час обшуків 04.04.2005 року та 29.08.2005 року за місцем проживання ОСОБА_13 у АДРЕСА_2 , з котрих вбачається, що у період 2001-2002 років ОСОБА_13 працював у приватному підприємстві «КСБ «Грант» (Т.27, а.с.149-191; Т.28, а.с.215-242).
		Документами у справі - наказом № 6 директора приватного підприємства «КСБ «Грант» від 09.08.2001 року, рішеннями власника приватного підприємства «КСБ «Грант» від 29.06.2001 року, 26.02.2003 року та 15.03.2004 року, особовою справою ОСОБА_13 за № 550, трудовою книжкою ОСОБА_13 , обліком особового складу приватного підприємства «КСБ «Грант» станом на 02.2005 року, платіжними відомостями приватного підприємства «КСБ «Грант» за липень, серпень, вересень, жовтень 2003 року, книгами наказів по особовому складу приватного підприємства «КСБ «Грант», двома книгами наказів про відрядження особового складу приватного підприємства «КСБ «Грант», вилученими 04.04.2005 року у ході обшуку у приватному підприємстві «Грант» у місті Львові по вулиці Зеленій, 196, з котрих вбачається наступне: у період з 15.01.1983 року по 01.12.1984 року ОСОБА_13 навчався у Львівському технічному училищі № 52 у групі помічників машиністів тепловозів та електровозів; 
		упродовж з 17.12.1984 року по 30.12.1996 року ОСОБА_13 працював на посадах помічника машиніста та машиністом тепловоза локомотивного депо «Львів-Захід» Львівської залізниці; 
		з 01.04.1999 року до 31.12.2000 року ОСОБА_13 працював на посадах охоронника та старшого охоронника товариства з обмеженою відповідальністю «Грант»; 
		з 01.01.2001 року до 11.12.2002 року ОСОБА_13 працював на посадах старшого охоронника, начальника відділу економічної безпеки, заступника директора з економічної безпеки приватного підприємства «КСБ «Грант»; 
		з 03.03.2003 року до 30.06.2004 року ОСОБА_13 працював на посадах директора та старшого інспектора приватного підприємства «КСБ «Грант», звідки звільнився 30.06.2004 року за власним бажанням та більше ніде не працював; 
		за час роботи у приватному підприємстві «КСБ «Грант» у період з 2000 року до 2004 року ОСОБА_13 користувався особистим легковим автомобілем «Ауді 80», державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_3 »; 
		упродовж роботи у приватному підприємстві «КСБ «Грант» ОСОБА_13 періодично їздив у службові відрядження до міст Києва, Рівного та інших місць, тобто практично упродовж 2002 року був відсутнім у місті Львові; 
		у період 2003 року у приватному підприємстві «КСБ «Грант» поряд із ОСОБА_13 працювали ОСОБА_14 на посаді оперативного чергового та ОСОБА_15 на посаді охоронника, за що отримували заробітну плату (Т.27, а.с.197-231).
		Документами у справі, вилученими 04.04.2005 року під час особистого обшуку ОСОБА_12 , з котрого вбачається наступне: 
		за ОСОБА_12 зареєстровано транспортний засіб «Форд Скорпіо» білого кольору, державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_2 »; 
		упродовж 2003-2004 року ОСОБА_12 періодично перебував у Республіці Польща (Т.29, а.с.48-67).
		Речовими доказами у справі - фотографією, вилученою у ході обшуку 05.04.2005 року за місцем проживання ОСОБА_52 у АДРЕСА_17 . З даної фотографії вбачається, що ОСОБА_49 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_74 підтримували близькі дружні стосунки та разом проводили час (Т.28, а.с.11-37).
		   Висновком судово-медичної експертизи від 16.03.2001 року за № 226/Э, згідно котрого у потерпілого ОСОБА_20 виявлено наступні ушкодження: вогнепальні кульові проникаючі поранення лівої плевральної полості та брюшної полості з пошкодженням лівої легені, шлунково-ободочної зв`язки з розвитком лівобічного гемотораксу, гемоперитонеума; вогнепальні кульові поранення м`яких тканин голови, лівого плеча без пошкодження магістральних судин. Вказані ушкодження утворились внаслідок пострілів з вогнепальної зброї у період 23 год. 30 хв. 07.12.2000 року. За ступенем тяжкості проникаючі кульові вогнепальні поранення лівої плевральної полості та брюшної полості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Інші ушкодження у вигляді кульових вогнепальних поранень голови, лівого плеча відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (Т.21, а.с.1, 5-6).
		Висновком криміналістичної експертизи від 08.01.2001 року за № 608, згідно котрого три кулі, вилучені під час огляду місця події 08.12.2000 року за фактом поранення ОСОБА_20 на території ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, є кулями 6,35 мм пістолетного набою «Браунінга», та вистріляні з вогнепальної зброї відповідного калібру із сильно зношеним каналом ствола. Три кулі, вилучені під час огляду місця події 08.12.2000 року за фактом поранення ОСОБА_20 на території ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, вистріляні з одного екземпляру вогнепальної зброї калібру 6,35 мм із сильно зношеним каналом ствола. Вісім гільз, вилучені під час огляду місця події 08.12.2000 року за фактом поранення ОСОБА_20 на території ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, є гільзами 6,35 мм пістолетного набою «Браунінга», та вистріляні з самозарядної або автоматичної вогнепальної зброї під відповідний набій. Вісім гільз, вилучені під час огляду місця події 08.12.2000 року за фактом поранення ОСОБА_20 на території ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, вистріляні з одного екземпляру самозарядної або автоматичної вогнепальної зброї під 6,35 мм пістолетний набій «Браунінга» (Т.21, а.с.7-8, 10-13).
		Висновком комплексної медико-криміналістичної експертизи від 01.09.2005 року за № 50, згідно котрого надані на дослідження три кулі та вісім гільз, вилучених у ході огляду місця події 08.12.2000 року на території та приміщенні ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, є частинами, (стріляними кулями та стріляними гільзами відповідно) 6,35 мм набоїв «Браунінг». Дані кулі та гільзи виготовлені заводським способом. Набої 6,35 мм «Браунінг», частинами котрих є надані на дослідження вісім гільз та три кулі, можуть бути використані для стрільби з автоматичної або напівавтоматичної (самозарядної) вогнепальної зброї відповідного калібру. Найбільш розповсюджені пістолети так звані жилетно-кишенькові моделі, котрі характеризуються малими розмірами та компактністю. Найбільш відомі виробники даних пістолетів під даний набій є «Вальтер», «Маузер», «Браунінг», «Астра» та інші, котрі виробляли як свою продукцію, так і копіювали зразки інших виробників, внаслідок чого в інформаційно-довідковій літературі викладено описи великої кількості пістолетів даного калібру. Відповісти на питання про те, чи складали одне ціле надані на дослідження кулі та гільзи, не виявляється можливим (в результаті мікроскопічного дослідження не виявлено достатньої сукупності слідів на поверхнях гільз та куль, що дозволяє вирішити дане питання, що може бути пояснене проходженням кулі через канал ствола, деформацією при зіткненні із перешкодою й іншими факторами). Вогнепальні поранення потерпілому ОСОБА_20 могли бути спричинені із застосуванням пістолету іноземного виробництва системи «Астра». 
		Три кулі та вісім гільз, надані на дослідження, вилучені у ході огляду місця події 08.12.2000 року на території та в приміщенні ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, відстріляні з одного екземпляра вогнепальної зброї. На наданій на дослідження краватці потерпілого ОСОБА_20 є ушкодження, утворене можливо вогнепальним снарядом (кулею), що випущений при пострілі з вогнепальної зброї. Таким снарядом могла бути куля калібру біля 7 мм (6 мм, 6,35 мм, 6,5 мм). Пошкодження на краватці потерпілого ОСОБА_20 могло бути спричинено однією з наданих на дослідження куль (діаметр ведучих частин куль № 2,3 складає 6,4 мм), при проведенні ними пострілу з вогнепальної зброї. Постріли у потерпілого проведено з неблизької дистанції. Конкретизувати відстань не виявляється можливим. У момент спричинення першого вогнепального поранення потерпілого ОСОБА_20 останній мав знаходитись передньою поверхнею фронтально до дульного зрізу вогнепальної зброї, згодом у зв`язку із переміщенням по сходах вверх  лівою боковою поверхнею тіла, при вертикальному (чи близькому до нього) положенні. Постріли обвинуваченим здійснювались у декілька фаз. Перша фаза включала в себе проведення пострілів від вхідних дверей, коли один з пострілів поцілив в передню черевну стінку потерпілого, два інших  в скло дверей майданчика. Друга фаза включала в себе проведення пострілів з перших сходів та із згаданого майданчика з поворотом тулуба стріляючого вліво та перенесенням точок прицілювання (лінії прицілювання) у верх вліво в напрямку підйому на 2-ий поверх, при цьому потерпілий мав знаходитись лівою боковою поверхнею тіла до стріляючого у вертикальному (чи близькому до нього) положенні. Пошкодження на краватці можуть відповідати розташуванню рани на передній поверхні живота потерпілого. На згаданій краватці потерпілого ОСОБА_20 мікрочастин, що свідчили б про відстань, з котрої проводились постріли, не виявлено. Взаємне розташування нападника та потерпілого, місце розташування першого, напрямок пострілів в потерпілого, за об`єктивними даними в цілому відповідають даним, що вказав обвинувачений ОСОБА_14 у ході слідства (Т.21, а.с.16-17, 18-27, 28-54).
		   Протоколом засідання загальних зборів засновників ЗАТ «Цемекс енерго» від 22.08.1997 року, згідно якого головою правління цього ЗАТ обрано ОСОБА_17 (Т.6, а.с.300-301).
		   Протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Цемекс енерго» від 24.07.1998 року, згідно якого головою ради наведеного ЗАТ обрано ОСОБА_17 (Т.6, а.с.302).
		   Довідкою від 20.01.2005 року за № 10\01, згідно якої з 24.07.1997 року ОСОБА_17 працює на посаді президента ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» на підставі наказу від 24.07.1997 року за № 44к. 
		(Т.6, а.с.305)
		   Довідкою від 10.05.2000 року, згідно якої загальними зборами акціонерів ВАТ «Фермерський земельний акціонерний банк» ОСОБА_17 обрано заступником голови спостережної ради ВАТ «Фермерський земельний акціонерний банк», на котрій він перебував до 11.12.2001 року, після чого обіймає посаду голови спостережної ради вказаного ВАТ (Т.6, а.с.308).
		   Довідкою від 20.01.2005 року за № 07, з 28.07.1997 року на підставі наказу від 01.08.1997 року за № 87 ОСОБА_20 працював на посаді водія ЗАТ «Цемекс енерго», розташованого у місті Києві на проспекті Перемоги, 67. З наведеної посади ОСОБА_20 звільнений 24.07.2001 року на підставі наказу від 24.07.2001 року за № 21к (Т.6, а.с.303).
		Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що організована група у складі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , осіб, матеріали кримінальної справи щодо яких виділені в окреме провадження та інших осіб 07.12.2000 року на території ВАТ «Веркон» у місті Києві на проспекті Перемоги, 67, із застосуванням вогнепальної зброї вчинила замах на умисне вбивство голови правління ЗАТ «Цемекс-енерго» та президента ЗАТ «Народна компанія «Енергетичні ресурси» ОСОБА_17 , у ході чого вогнепальні поранення отримав водій останнього ОСОБА_20 .
		При цьому, оперативно-розшуковими заходами встановлено наступний ступінь участі кожного з членів групи у вчиненні наведених злочинів: особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження є організатором та замовником; ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є посередниками та організаторами; виконавцем є ОСОБА_14 ; особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження є пособником. У період 1999-2004 років мешканець міста Києва особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження працювала на посаді директора охоронної фірми ТОВ «Ерідан», розташованого у місті Києві по вулиці Пушкінській, 20. У період з липня 1997 року до вересня 2002 року особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження користувався легковим автомобілем «БМВ 525» червоного кольору, на котрому у цей період використовувались наступні державні номерні реєстраційні знаки: « НОМЕР_13 » та « НОМЕР_1 ». Упродовж 2000-2004 років мешканець міста Львова ОСОБА_12 працював на посаді заступника директора приватного підприємства «Охоронна фірма КСБ «Грант», розташованого у місті Львові по вулиці Морозній, 14, та у особистому користуванні мав легковий автомобіль «Форд Скорпіо» сірого кольору, державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_2 ». При цьому, 05.04.2002 року на даному автомобілі проведено переобладнання, у ході чого його колір змінено з сірого на білий. Упродовж 2000-2004 років мешканець міста Львова ОСОБА_13 працював на посаді директора директора приватного підприємства «Охоронна фірма КСБ «Грант», розташованого у місті Львові по вулиці Морозній, 14, та користувався легковим автомобілем «Ауді 80» синього кольору, державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_3 ». 
		Особа матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження має злочинне прізвисько « ОСОБА_54 ». У період з 1997 року до 2002 року потерпілий ОСОБА_17 користувався службовим легковим автомобілем «Вольво S90» чорного кольору, державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_5 », зареєстрованим за ЗАТ «Цемекс-енерго» (Т.13, а.с.62-81, 98-101, 127-129, 169-171, 174-182, 193-201; Т.29, 74-75).
		По епізодах замахів на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивства ОСОБА_22 :
		Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_21 про те, що він з 1975 року постійно проживає у місті Рига та є громадянином Латвійської Республіки, а в Україні проводив підприємницьку діяльність. У зв`язку з розширенням бізнесової діяльності, у 1997 році у місті Києві він спільно із громадянином України ОСОБА_130 заснував ТОВ «Острів», котре також здійснювало постачання риби із країн Прибалтики і Норвегії та її гуртовий продаж на території України. У 1998 році у місті Києві він спільно із своєю дружиною та ОСОБА_130 створив ТОВ «Скандинавія». У 1999 році ОСОБА_131 вийшов зі складу засновників наведеного ТОВ. ОСОБА_21 є президентом та керівником ТОВ «Скандинавія». ТОВ «Скандинавія» займається постачанням риби із країн Прибалтики і Норвегії та її гуртовим продажем на території України. Офіс та інші виробничі приміщення наведеного ТОВ знаходяться у місті Києві по вулиці Зрошувальній, 5, де здійснюється гуртова торгівля рибою та вся інша господарська діяльність фірми. У місті Києві він проживав у власній квартирі АДРЕСА_24 . Наведена квартира розташована на шостому поверсі третього під`їзду зазначеного житлового багатоповерхового будинку. Весною 2001 року він зауважив, що за ним стежили невідомі йому особи на автомобілях. Вказане стеження відбувалось із перервами до травня 2002 року поруч із місцями його проживання, роботи та в інших місцях міста Києва. 
		Зранку 28.08.2001 року він мав намір як завжди у робочий день їхати на роботу у офіс ТОВ «Скандинавія». Біля 08 год. 00 хв. до нього на мобільний телефон зателефонував його водій ОСОБА_132 та повідомив про те, що вже приїхав до його будинку на службовому автомобілі та чекає на нього у цьому автомобілі навпроти виходу з під`їзду, у котрому він проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_133 . Біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року він із портфелем в руках вийшов зі своєї квартири на шостому поверсі, по загальному коридору пройшов до ліфтового тамбуру, підійшов до дверей ліфтової кабіни, натиснув кнопку виклику ліфта та почав очікувати на ліфт. У цей момент він почув кроки та озирнувшись побачив, як по загальному коридору до нього ззаду підійшов невідомий йому молодий чоловік. Наведений молодий чоловік не був мешканцем будинку АДРЕСА_9 та він його тоді бачив вперше. Невідомий чоловік вищий від нього, а його зріст 172 см, на зріст біля 185-187 см, віком біля 20 років, худорлявої спортивної тіло будови, коротке волосся темно-русого кольору, вдягнений у спортивний костюм темних тонів, найбільш вірогідно синього кольору, кросівки, на голові мав тонку в`язану шапку темного кольору. Він спостерігав за незнайомцем боковим зором та не встиг зауважити, чи мав той в руках будь-які предмети. Невідомий чоловік зупинився на відстані 1 метра від нього. 
		У момент, коли відкрились двері ліфта, у ліфтовому тамбурі загального коридору невідомий чоловік став позаду нього та зробив рух у його напрямку. Внаслідок таких дій незнайомця він відчув загрозу для себе, у зв`язку з чим зробив крок вправо та повернувся до нього обличчям. У цей же момент невідомий чоловік замахнувся правою рукою з наміром нанести удар зверху вниз у його голову. При цьому, у кулаці правої руки незнайомець тримав якийсь невеликий предмет, який він сприйняв за кастет, однак не впевнений у тому, що це був саме кастет, оскільки не встиг добре його розгледіти. Наведений удар незнайомця він намагався блокувати своєю лівою рукою із портфелем. Внаслідок цього невідомий чоловік під час удару кулаком правої руки лише сковзнув по його лівій щоці та заподіяв йому лише садно на ній. Після цього, незнайомець кулаками обох рук наніс декілька ударів йому у верхню частину тулуба та голову, влучивши 2-3 рази йому в обличчя. Він чинив активний опір нападнику, наніс декілька ударів кулаком своєї правої руки в обличчя незнайомця, блокував удари нападника руками та за допомогою портфеля. Невідомий чоловік під час нападу мовчав. Наведений напад тривав декілька секунд. У ході цього відчинились двері однієї з сусідніх квартир на шостому поверсі. Почувши це, нападник побіг від нього у напрямку загальних сходів під`їзду, по котрим швидко втікав вниз, що він чув по його кроках.Однак йому не відомо того, яким саме чином невідомий нападник вийшов з під`їзду будинку на вулицю. У коридор вийшли сусіди та його дружина. 
		Біля 8 год. 10-15 хв. він ліфтом спустився на перший поверх під`їзду будинку та вийшов на вулицю до свого службового автомобіля. У салоні автомобіля він розповів своєму водію ОСОБА_134 про наведений напад на нього, про втечу незнайомця та запитав, чи не бачив той, щоб хтось виходив чи бігав з під`їзду. ОСОБА_132 відповів, що очікував на нього в автомобілі навпроти виходу з під`їзду та не бачив, щоб хто-небудь виходив чи вибігав з наведеного під`їзду на вулицю. Він зазначив, що вихід з під`їзду будинку лише один, навпроти котрого його чекав водій у службовому автомобілі. З іншого боку до будинку прибудований ресторан, дах котрого знаходиться на рівні другого поверху будинку. Він поїхав на роботу, після чого тоді ж про наведений напад повідомив працівників Служби Безпеки України. Після цього він почав користуватись послугами двох охоронників, яких йому порадили працівники СБ України. Одним з цих охоронників був ОСОБА_22 . Після вказаного нападу він якийсь період не зауважував стеження за собою. Весною 2002 року він побачив, що вказане стеження відновилось. 
		У період з 23 по 25 квітня 2002 року у місті Брюссель Бельгії проходила міжнародна рибна виставка. На цій виставці він був присутнім із своєю дружиною. Також вказану виставку відвідував директор ТОВ «Норд-Ост» ОСОБА_135 . Під час виставки ОСОБА_131 своїм фотоапаратом зробив декілька знімків ОСОБА_21 та його дружини ОСОБА_136 біля павільйону із назвою «LEROY». ОСОБА_131 обіцяв надіслати йому фотознімки, однак цих фотографій він не отримав. 
		Станом на травень 2002 року ОСОБА_21 продовжував користуватись службовим автомобілем «Тойота Камрі», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_14 ». 
		Він показав: «… 13 по 17 мая 2002 года я 3 или 4 раза видел в арке возле нашего дома утром и вечером одного и того же парня. Описать его не могу, подробно не рассматривал и расстояние было большое..» Біля 12 год. 30 хв. 20.05.2002 року він на вказаному автомобілі разом із водієм та охоронником від цього кафе приїхав на роботу в офіс ТОВ «Скандинавія» у місті Києві по вулиці Зрошувальній, 5, де перебував до кінця робочого дня. Біля 18 год. 55 хв.  19 год. 00 хв. 20.05.2002 року він разом із водієм ОСОБА_137 та охоронником ОСОБА_22 поїхав за місцем свого проживання до будинку АДРЕСА_9 . При цьому, маршрут руху проходив по бульвару ОСОБА_138 , через Московський міст та АДРЕСА_9 . Біля 19 год. 25-30 хв. 20.05.2002 року він зупинився поруч із під`їздом № 3 будинку АДРЕСА_9 , тобто за місцем свого проживання. Поруч із входом у під`їзд знаходились вахтер та невідома йому жінка, які розмовляли між собою. Біля даного під`їзду він та його охоронник ОСОБА_22 вийшли з вказаного автомобіля та зайшли у під`їзд. Водій ОСОБА_132 залишився в автомобілі. На першому поверсі під`їзду він, його охоронник ОСОБА_22 та мешканець наведеного будинку, який проживав на 10 поверсі вказаного під`їзду та на той час працював у «Київенерго», зайшли у кабіну вантажного ліфта та піднялись на шостий поверх. При цьому, потерпілий ОСОБА_21 зазначив наступне: «… обычно, когда мы с ОСОБА_139 ( ОСОБА_22 ) поднимаемся ко мне домой, мы идем следующим образом: ОСОБА_140 открывает дверь машины, идет впереди меня, осматривая маршрут движения. Поднимались мы обычно грузовым лифтом, так как ОСОБА_140 был физически здоровым человеком и в пассажирском лифте нам было мало места. Когда мы выходим из лифта, ОСОБА_140 выходит первым, окрывает кодовый замок на двери в коридор. Пропускает меня вперед и я иду к квартире, а он идет сзади. 20.05.2002 года все произошло следующим образом: когда лифт остановился на шестом этаже и открылась дверь лифта, ОСОБА_140 , как обычно, первым вышел из лифта и направился направо к двери, которая ведет в общий коридор. Я немного замешкался сзади, чтобы достать из портфеля ключи и отстал от ОСОБА_141 . ОСОБА_140 нажал одновременно одной рукой две кнопки кодового замка двери, и в момент, когда он открыл дверь, прозвучал выстрел, я не понял, что это выстрел, поскольку услышал только не сильный хлопок и увидел много дыма. ОСОБА_140 упал на пол возле лифта. Я изначально подумал, что это был выстрел из газового оружия. После того, как ОСОБА_140 упал, я закрыл дверь в коридор и начал со своего мобильного телефона набирать номер милиции и скорой помощи, но так как я дозвониться не смог, то позвонил своему водителю ( ОСОБА_134 ) и попросил вызвать скорую помощь и милицию. Перед выстрелом я видел в проеме двери предмет округлой формы, который я принял за ствол обреза или помпового ружья, человека, который стрелял, я не видел, но по уровню, на котором находилось оружие, я думаю, что стрелявший был со мной одного роста. Мой рост 173 см (відповідає зросту обвинуваченого ОСОБА_16 )» (Т.9, а.с.66-83, 92-101, 106-110, 121-128, 157).
		Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні аналогічними показаннями свідка ОСОБА_142 (Т.9, а.с.102-105) та свідка ОСОБА_143 , який дав докладний опис подіям, що відбувались 20.05.2002 року у загальному коридорі під`їзду будинку АДРЕСА_9 , коли було вбито охоронника ОСОБА_22 (Т.10, а.с.1-5, 6-14).
		Оголошеними та дослідженими в судовому засіданні аналогічними показаннями свідків ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 (Т.10, а.с.16-21, 22-27; Т.10, а.с.41-46; Т.10, а.с.28-33; Т.10, а.с.38-40; Т.10, а.с.55-56; Т.10, а.с.60-63; Т.10, а.с.64; Т.10, а.с.112-123).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_152 , підтвердженими ним в судовому засіданні 03.06.2009 року, який пояснив, що у 1996 році у місті Києві він познайомився із громадянином Латвії ОСОБА_21 , на запрошення якого він влаштувався на посаду заступника директора підприємства. У 1998 році у місті Києві ОСОБА_21 , дружинна останнього та він заснували ТОВ «Скандинавія», котре займалось гуртовим постачанням рибної продукції з Норвегії та країн Балтії на територію України. У цьому ТОВ він на прохання ОСОБА_21 мав 1 % статутного фонду та працював на посаді заступника директора. У 1999 році у місті Києві він заснував приватне підприємство «Норд-Ост», котре у подальшому було переєстроване у ТОВ «Норд-Ост Лтд» та здійснювало гуртове постачання рибної продукції з інших країн на територію України. Тоді ж у 1999 році він звільнився з ТОВ «Скандинавія» та вийшов зі складу її засновників. У період з 22 по 25 квітня 2002 року у місті Брюссель Бельгії проходила міжнародна рибна ділова виставка «Сіфутс 2002», на котрій він був присутнім. Вказану рибну виставку також відвідував ОСОБА_21 та де вони зустрічались. ОСОБА_21 та йго дружина проживали у власній квартирі у будинку АДРЕСА_9 . 21.05.2002 року під час телефонної розмови ОСОБА_21 розповів йому про вчинення напередодні увечері 20.05.2002 року у місті Києві на проспекті Героїв Сталінграда, 12 «г», замаху на ОСОБА_21 та вбивства охоронника останього, а також про конкретні обставини цього. Даний свідок не зміг категорично ствердити, що вилучена з квартири підсудного ОСОБА_81 фотографія ОСОБА_38 зроблена саме ним і саме в квітні 2002 року в Брюсселі.
		Показаннями потерпілого ОСОБА_153 про те, що його син ОСОБА_22 у період 1996-1997 років проходив строкову військову службу у морській піхоті ВМС України. У 1997 році після служби в армії ОСОБА_22 працював охоронником у одному з барів у місті Чорноморську Республіки Крим. Упродовж 1998-2000 років ОСОБА_22 їздив на заробітки у міста Київ та Москву. На початку 2001 року у місті Вінниця ОСОБА_22 закінчив курси охороників та отримав відповідний диплом, після чого тренувався у місті Конче Заспа Киїської області та пройшов відбір як охоронник. З 2001 року до 20.05.2002 року ОСОБА_22 працював на посаді охоронника ТОВ «Скандинавія» у місті Києві та охороняв керівника наведеного ТОВ, котре займалось торгівлею рибою (Т.9, а.с.159-163). 
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_154 (Т.9, а.с.164-167).
		Наведеними вище показаннями свідка ОСОБА_35 ( ОСОБА_64 ), а також його свідченнями про те, що у травні 2001 року він на своєму автомобілі «Фольксваген Пассат», разом із ОСОБА_155 на прохання останнього приїхав до будинку АДРЕСА_9 . Особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, вийшола з автомобіля та зустрівся із ОСОБА_13 на вулиці навпроти ресторану у будинку № 18 на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві. ОСОБА_13 на вказану зустріч приїхав на своєму автомобілі «Ауді 80» темно-синього кольору, державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_15 ». Під час зустрічі особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_13 прогулювались вздовж будинку АДРЕСА_9 (місце проживання потерпілого ОСОБА_21 ), розмовляли між собою та щось вишукували, після чого попрощались. Через день він на прохання особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження знову привіз останнього до за вказаною адресою, де той зустрівся із ОСОБА_13 , який на зустріч приїхав на своєму автомобілі «Ауді 80», державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_15 ». Під час зустрічі ОСОБА_82 передав ОСОБА_156 відеокамеру . У ході вказаної зустрічі особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_13 прогулювались вздовж будинку АДРЕСА_9 (місце проживання потерпілого ОСОБА_21 ), у ході чого розмовляли між собою, когось виглядали та шукали, спостерігали за вказаним будинком. 
		У подальшому на протязі кількох місяців він на своєму автомобілі на прохання особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження декілька разів відвозив останнього за цією адресою, де особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження зустрічався із ОСОБА_13 . Під час вказаних зустрічей особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_13 прогулювались вздовж будинку АДРЕСА_9 , розмовляли між собою, когось вишукували та оглядали даний будинок. Також, у цей же час він на прохання ОСОБА_59 декілька разів возив останнього на своєму автомобілі навколо будинку АДРЕСА_9 . 
		   У вказаний період часу він на прохання особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження приїхав до будинку АДРЕСА_9 , де зустрівся із ОСОБА_13 та забрав у останнього вказану відеокамеру. Потім він на прохання особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження привіз дану відеокамеру останньому у офіс охоронної фірми «Ерідан» у місті Києві по вулиці Пушкинській, 20. У цьому офісі особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження за допомогою відео двійки переглянув відеозапис, зроблений цією відеокамерою на відеокасету, що була в ній. На відеозапису були засняті входи у під`їзди №№ 1 та 2 будинку АДРЕСА_9 , у котрих розташовані квартири з 1 по 36 та з 37 по 80, обстановка перед ними та всі люди, які заходили у ці під`їзди та виходили з них, а також автомобілі, з яких вони виходили або у котрі сідали. ОСОБА_29 у своїх показаннях на досудовому слідстві пояснив, що доручення проводити зйомку ОСОБА_82 віддавав Брославському, а той - ОСОБА_156 . Безпосередньо вказане стеження, у тому числі із відеокамерою, здійснювали « ОСОБА_54 » та «Славік» під керівництвом ОСОБА_13 . У ході наведених подій ОСОБА_49 також зі свого мобільного телефону спілкувався із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_60 . При цьому, для конфіденційності цих розмов особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_74 попередньо разом придбали картки мобільного зв`язку «Сім-сім». Мялькін кожного разу безпосередньо перед розмовами на цю тему замінював у своєму мобільному телефоні загально вживану ним картку на цю спеціально попередньо придбану ним картку «Сім-сім» та тільки після даної операції спілкувався із ними про наведене, а після розмови знову вставляв у свій мобільний телефон свою загально вживану картку. 
		У 2001 році з міста Львова у місто Київ поїздом приїхав ОСОБА_14 , якого на залізничному вокзалі міста Києва зустрічали ОСОБА_13 , особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та він. Під час наведеної зустрічі ОСОБА_14 розповів особі, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження ОСОБА_13 та йому про обставини вчинення ним 07.12.2000 року наведеного вище замаху на ОСОБА_17 та ОСОБА_20 . Свідок зазначив про цю розмову наступне: «…И говорит: «Слышишь ты, Ворошиловский стрелок, чего ты, не мог попасть?». А он ( ОСОБА_14 ) говорит: «Да я попал, я семь патронов в него пустил, пока патроны не кончились, или восемь, уже не помню, а он же начал убегать и верещать, как заяц.». 
		Враховуючи наведені вище обставини, він прийшов до висновку, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , «Льова» та «Славік» готувались вчинити вбивство невідомої йому людини, яка проживала у на четвертому або на шостому поверсі будинку АДРЕСА_9 . Весною 2002 року він припинив підтримувати стосунки із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . Згодом він дізнався про те, що 20.05.2002 року у підїзді будинку АДРЕСА_9 із застосуванням пістолета «ТТ» вчинено замах на вбивство бізнесмена ОСОБА_21 та вбивство його охоронника ОСОБА_22 . Знову ж таки, виходячи з відомих йому вище вказаних обставин, а також враховуючи відомі йому оставини замаху на вбивство ОСОБА_36 , він переконався у тому, що до замаху 20.05.2002 року на ОСОБА_21 та вбивства його охоронника ОСОБА_22 причетні особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , « ОСОБА_54 » та «Славік» (Т.6, а.с.135-214, 229-236).
		Під час відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису свідок ОСОБА_29 ( ОСОБА_84 ) на місці повністю підтвердив свої показання з приводу організації та підготовки особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , «Льовою», «Славіком» скоєного із застосуванням медичного препарату біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 , а також вчинених із застосуванням вогнепальної зброї біля 19 год. 30 хв. 20.05.2002 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивства ОСОБА_22 (Т.6, а.с.176-212).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на ОСОБА_13 , як на особу, котра на замовлення особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження спільно із останнім, ОСОБА_12 й іншими підготувала та організувала замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , скоєний біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням медичного препарату, а також замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство ОСОБА_22 , вчинені 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням вогнепальної зброї. У ході цього ОСОБА_13 користувався автомобілем «Ауді-80», номерний знак НОМЕР_3 (т.6, а.с.215-216, 229-231).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на ОСОБА_12 , як на особу, котра на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження спільно із останнім, ОСОБА_13 й іншими підготувала та організувала замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , скоєний біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграду у місті Києві із застосуванням медичного препарату, а також замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство ОСОБА_22 , вчинені 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням вогнепальної зброї. У ході цього ОСОБА_12 користувався автомобілем «Форд Скорпіо» сталевого кольору (т.6, а.с.219-220, 229-231).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на ОСОБА_14 , як на особу, котра на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також спільно із ними організувала та підготувала замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , скоєний біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням медичного препарату, а також замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство ОСОБА_22 , вчинені 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням вогнепальної зброї (т.6, а.с.221-222, 229-231).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на ОСОБА_52 , який є знайомим особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження (т.6, а.с.223-224, 229-231).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_85 ( ОСОБА_86 ), згідно котрого останній вказав на особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, як на особу, котра замовила ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , «Льові», «Славіку» за грошову винагороду, а також спільно із ними організувала та підготувала замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , скоєний біля 08 год. 00 хв. 28.08.2001 року у загальному коридорі на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням медичного препарату, а також замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство ОСОБА_22 , вчинені 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням вогнепальної зброї (т.6, а.с.227-231).
		Показаннями свідка ОСОБА_157 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, про те, що станом на травень 2002 року він із своєю родиною проживав у кв. АДРЕСА_25 . 20.05.2002 року він разом із дружиною ОСОБА_158 та сином ОСОБА_159 біля 19 год. 40 хв. 20.05.2002 року повернулись до входу у під`їзд № 3 наведеного будинку. Його дружина ОСОБА_160 зайшла у приміщення під`їзду, а він та його син у возику знаходились на вулиці навпроти входу у наведений під`їзд. У цей момент він почув стук, крики його дружини, котрі пролунали з приміщення під`їзду № 3 вказаного будинку та побачив, як з наведеного під`їзду на вулицю вибіг невідомий йому молодий чоловік зростом біля 175-178 см, худорлявої спортивної статури, із коротким русявим волоссям, вдягнений у чорну куртку, чорні джинси та взуття темного кольору. Невідомий молодий чоловік тримав в руках пакет невеликого розміру та побіг у напрямку арки, розташованої між під`їздами №№ 2 та 3 будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві. У цей момент з під`їзду № 3 на вулицю вийшла його дружина, яка була схвильована та щось кричала.. Невідомий молодий чоловік швидкими та великими кроками пробіг через вказану вище арку будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграду у місті Києві, потім побіг у напрямку проїжджої частини проспекту Героїв Сталінграда у місті Києві, після чого перебіг через дану проїжджу частину у напрямку автобусної зупинки громадського транспорту на протилежному боці проспекту та на зазначеній зупинці забіг за автобус, котрий у цей момент знаходився на автобусній зупинці. Він не зміг наздогнати наведеного невідомого чоловіка та більше його не бачив. Тоді ж від працівників міліції він дізнався про вбивство ОСОБА_22 у під`їзді № 3 будинку № 12 «г» на проспекту Героїв Сталінграду у місті Києві. Пострілів він не чув (Т.11, а.с.13-23).
		Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_161 , ОСОБА_162 та ОСОБА_163 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, якф описала невідомого молодого чоловіка, як особу зростом біля 175-177 см, худорлявої статури, із коротким темно-русявим волоссям, вдягнену у куртку та чорні штани, правою рукою притискала до свого живота невеликий предмет білого кольору (Т.11, а.с.24-38, а.с.142-144; а.с.199-208).
		Аналогічними показами наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні свідка ОСОБА_164 , яка вказала, ща вона працює у ЖЕК «Житлобуд-1» на посаді прибиральниці будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві. 20.05.2002 року на прохання чергової ОСОБА_165 , яка у той день була відсутня на роботі за сімейними обставинами, вона з 07 год. 30 хв. несла добове чергування як вахтер під`їзду № 3 наведеного будинку. Біля 19 год. 30 хв. до під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 на автомобілі приїхав один з мешканців цього під`їзду та разом із охоронником зайшов у вказаний під`їзд. Через кілька хвилин у цей же під`їзд зайшла його мешканка ОСОБА_160 , а її чоловік, син та інші рідні залишились на вулиці навпроти входу у зазначений під`їзд. З приміщення під`їзду пролунав крик ОСОБА_161 про те, що її чи то вдарили, чи то штовхнули. У цей момент з під`їзду № 3 на вулицю вибіг невідомий молодий чоловік, який штовхнув ОСОБА_166 у цьому підїзді та за яким побіг чоловік останньої. Через п`ять хвилин після цього до під`їзду приїхали працівники міліції, від яких вона дізналась про вбивство згаданого вище охоронника (Т.11, а.с.39-50).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_165 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, яка також зазначила, що з січня 1999 року вона працює у ЖЕК «Житлобуд-1» на посаді чергової під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 . Упродовж 2001-2002 років у квартирі АДРЕСА_11 , розташованій на шостому поверсі під`їзду № 3 вказаного будинку, проживав ОСОБА_21 . У період з літа 2001 року по травень 2002 року на вулиці біля будинку АДРЕСА_9 вона бачила та зустрічала ОСОБА_14 . Про останнього їй відомо, що той ніколи не проживав у наведеному будинку та знайомих там не мав. З 07 год. 30 хв. 20.05.2002 року до 07 год. 30 хв. 21.05.2002 року вона повинна була чергувати у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 . Однак через сімейні обставини вона тоді на чергування не заступила та її на цьому чергуванні підмінила прибиральниця ОСОБА_164 (Т.11, а.с.97-105, 107-108).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_165 , згідно котрого остання вказала на ОСОБА_14 , якого у період з літа 2001 року по травень 2002 року бачила на вулиці біля будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві (т.11, а.с.106).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_167 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні (Т.11, а.с.84-96).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_114 , згідно котрого остання вказала на ОСОБА_14 , який у період 2001-2002 років разом із ОСОБА_116 та ОСОБА_15 проживав у місті Києві, а також спільно із ними та ОСОБА_12 на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження організував та підготував замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , вчинений 28.08.2001 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 , а також замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство ОСОБА_22 , скоєні 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням вогнепальної зброї (т.15, а.с.200-201).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_114 , згідно котрого остання вказала на ОСОБА_15 , який у період 2001-2002 років разом із ОСОБА_116 та ОСОБА_14 проживав у місті Києві, а також спільно із ними та ОСОБА_12 на замовлення особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження підготував та вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , скоєний 28.08.2001 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 (т.15, а.с.206-207).
		Протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання свідку ОСОБА_114 , згідно котрого остання вказала на особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, який мав прізвисько «удмурт» та на замовлення якого ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підготували та вчинили замах на умисне вбивство ОСОБА_21 , скоєний 28.08.2001 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 , а також замах на умисне вбивство ОСОБА_21 та вбивство ОСОБА_22 , скоєні 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 із застосуванням вогнепальної зброї (т.15, а.с.212-213).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_117 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні (Т.28, а.с.151-152).
		Показаннями свідка ОСОБА_118 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що її чоловік ОСОБА_13 у період 1980-1990-х років працював помічником машиніста та машиністом локомотива у депо «Львів-Захід» Львівської залізниці (на цей факт у своїх показаннях вказує свідок ОСОБА_84 ). З 1997-1998 року ОСОБА_13 працював керівником охоронної фірми «Комерційна служба безпеки «Грант», розташованої у місті Львові. Починаючи з 1999-2000 років ОСОБА_13 із своєю сім`єю за місцем своєї реєстрації у АДРЕСА_2 , не проживав та дуже часто виїжджав з міста Львова на значні періоди часу  один-два місяці, після чого чого повертався у місто знову, а потім через короткий проміжок часу знову їхав. Їй не відомо того, куди саме він їздив та чим у цей час займався. ОСОБА_13 у власному користуванні мав легковий автомобіль «Ауді 80». Вона зазначила, що ОСОБА_13 підтримував стосунки із мешканцем міста Львова ОСОБА_12 та у другій половині 1990-х років вони разом перебували у партії, котру очолювали ОСОБА_168 (Т.15, а.с.216-220).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_119 , який також вказав, що у 1990-х роках його батько ОСОБА_13 працював машиністом тепловозу на Львівській залізниці та перебував у львівській громадській організації із політичним нахилом. З початку 2000-х років ОСОБА_13 працював на посаді директора охоронної фірми «Грант», розташованої у приміщенні готелю «Сихів» у місті Львові по вулиці Морозній. Також упродовж 2000-х років ОСОБА_13 дуже часто їздив у відрядження у міста Київ та Рівне. ОСОБА_13 розповідав йому про те, що їздив у ці міста у справах охоронної фірми «Грант». ОСОБА_13 користувався легковим автомобілем «Ауді 80» синього кольору, 1989-1990 років випуску. ОСОБА_13 підтримував близькі дружні стосунки із мешканцем міста Львова ОСОБА_12 , який також був керівником охоронної фірми «Грант». ОСОБА_12 та ОСОБА_13 дуже часто разом їздили у місто Київ. У період з 2001-2002 років ОСОБА_13 розповідав йому та його матері ОСОБА_118 про те, що його розшукують працівники міліції та він переховується від правоохоронних органів. У період 2004-2005 років ОСОБА_13 взагалі зник та переховувався у невідомих йому місцях. Його мати ОСОБА_118 вважала, що всі проблеми у ОСОБА_13 від дій та діяльності його товаришів з охоронної фірми «Грант» (Т.15, а.с.227-230).
		Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_120 наданими на досудовому слідстві та перевіркними в судовму засіданні, яка також вказала, що з кінця 1990-х  початку 2000-х років її син ОСОБА_13 працював у львівській охоронній фірмі та дуже часто відвідував міста Київ і Рівне, де проводив багато часу (Т.15, а.с.222-226).
		Показаннями свідків ОСОБА_169 та ОСОБА_170 наданими на досудовому засіданні та перевіреними судом про те, що їх син ОСОБА_15 підтримував близькі дружні стосунки із ОСОБА_14 . При цьому, ОСОБА_15 перебував під поганим впливом невідомих їм осіб та ніде не працював (Т.15, а.с.132-142).
		Показаннями свідка ОСОБА_122 наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що її чоловік ОСОБА_12 працював на посаді інспектора відділу економічної безпеки охоронної фірми «КСБ «Грант», розташованої у місті Львові по вулиці Морозній. У період з 2000 року ОСОБА_12 має у власності та використовує легковий автомобіль «Форд Скорпіо» кольору сірий металік. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 разом працювали у охоронній фірмі «КСБ «Грант» та підтримували між собою ділові та близькі дружні стосунки. ОСОБА_12 мав знайомого на ім`я « ОСОБА_123 » (особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження  слід.), який є мешканцем міста Києва. У період 2000-2002 року ОСОБА_12 періодично відвідував місто Київ (Т.15, а.с.165-172).
		Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_126 , ОСОБА_127 та ОСОБА_124 , наданими на досудовому слідствіта перевіреними в судовому засіданні, який також зазначив, що його зять ОСОБА_12 підтримував близькі ділові та дружні стосунки із ОСОБА_13 (Т.15, а.с.179-189,а.с.173-178).
		Показаннями свідка  директора ТОВ «Учбово-спортивний комплекс «Снайпер» ОСОБА_128 , який показав, що наведений комплекс розташований у АДРЕСА_12 , на відстані 16 кілометрів від станції метро «Святошинська» міста Києва по автомобільній трасі «Київ-Чоп», а також протоколом пред`явлення фото осіб для впізнання цьому свідку, згідно котрого останній вказав на ОСОБА_13 , який перебував у вказаному комплексі «Снайпер» (т.8, а.с.51-63).
		Протоколами огляду місця події від 20.05.2002 року, згідно котрих у ході огляду 20.05.2002 року загального коридору шостого поверху під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , на котрому розташовані квартири АДРЕСА_11 , АДРЕСА_26 та АДРЕСА_27 , на підлозі ліфтового майданчика, що заходиться між входами у дві ліфтові кабіни, навпроти входу у ліву від загального коридору ліфтову кабіну виявлений труп потерпілого ОСОБА_22 віком 25 років, який на момент огляду лежав на животі обличчям донизу. На піджаку та гольфі потерпілого наявні накладення згустків крові. З отвору роту ОСОБА_22 виділяється рідка кров. У ході огляду у потерпілого ОСОБА_22 виявлено наступні пошкодження: праворуч трохи вище та до середини від соска розташована рана округлої форми, краї котрої з паском рівномірного осаднення. При спробі співставлення країв рани їхнє співставлення не відбувається внаслідок відсутності частини м`яких тканин, що вказує на дефект - мінус тканин. У ділянці спини зліва на рівні нижнього кута лопатки та до середини від нього розташована щілиноподібної форми рана, краї котрої добре спіствавляються. М`які тканини, що прилягають до рани, з кровопідтьоками. На тканинах піджака та гольфа на спині відповідно пошкодження округлої форми. Пошкодження на одязі співпадають із пошкодженнями на тілі потерпілого ОСОБА_22 . На лівій від входу з загального коридору стіні наведеного ліфтового майданчику, праворуч від входу у вказану вище ліву ліфтову кабіну, на висоті 153 см від підлоги та 8 см назовні від правого кута виявлено скол штукатурки з нависанням останньої у правій пів зовнішності. Аналогічне за характером поверхневе пошкодження штукатурки у вигляді горизонтальної смуги виявлено на тому ж рівні на стіні шахти ліфта на відстані 3 см від правого кута. На підлозі загального коридору шостого поверху під`їзду № 3 наведеного будинку, а саме - перед дверима, що ведуть з цього загального коридору до ліфтового майданчику та відповідно до входів у кабіни ліфтів, на відстані біля 30 см від полотна дверей виявлено стріляну гільзу від набою до пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, виготовлена з металу жовтого кольору з маркуванням «45». Капсюль гільзи з металу жовтого кольору. На підлозі по середині цього ж загального коридору на шостому поверсі даного під`їзду виявлено стріляну оболонкову кулю від набою до пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм. Куля червоного кольору, з деякою деформацією по продольній вісі та слідами чотирьох нарізів. Всього у трьох стінах загального коридору шостого поверху під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 розташовано троє вхідних дверей, через котрі здійснюється вхід: 1) по центру коридору  до ліфтового майданчика та відповідно ліфтових кабін; 2) у лівій від від виходу з ліфтового майданчика стіні коридора  до тамбуру, у котрому розташовані вхідні двері житлових квартир АДРЕСА_11 , АДРЕСА_26 та АДРЕСА_27 ; 3) у правій від виходу з ліфтового майданчика стіні коридору  до тамбуру, через котрий здійснюється вхід на загальний балкон та на сходи загального користування, що ведуть на верхні та нижні поверхи будинку, у тому числі до виходу з під`їзду (Т.9, а.с.9-31).    
		Протоколами огляду місця події від 20.05.2002 року, згідно котрих у ході огляду 20.05.2002 року сходових маршів загального користування під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , на першій сходинці сходового маршу, що веде з сходинкового майданчика п`ятого поверху на сходинковий майданчик четвертого поверху, виявлений пістолет системи «ТТ» калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 , споряджений сімома набоями до пістолета ТТ калібру 7,62 мм зразка 1930-33 рр., та приладом безшумної стрільби до нього (глушником). На момент огляду та виявлення наведений пістолет із глушником знаходився у наступному положенні: руків`ям на вказаній вище першій сходинці, глушником на краю сходинкового майданчика п`ятого поверху. Пістолет з білого металу. Затвор пістолета знаходиться у крайньому задньому положенні, курок на бойовому взводі. У патроннику розташований набій, а другий набій у перекошеному стані знаходиться у середньому положенні між магазином та патронником. На стволі пістолета наявна насадка з металу білого кольору та циліндричної форми (прилад безшумної стрільби  глушник). У вилученому з пістолета магазині наявні п`ять набоїв до пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм. Руків`я, спусковий гачок та спускова скоба пістолета обмотані тканиною білого кольору (бинтом). На щочках затвора пістолета наклеєні частини білого лейкопластиря. На третій сходинці сходового маршу, що веде з сходинкового майданчика четвертого поверху на сходинковий майданчик третього поверху сходів загального користування під`їзду № 3 наведеного будинку, виявлений магазин від пістолета «ТТ», споряджений п`ятьма набоями до пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм. (Т.9, а.с.15-16, 32-44).
		Актом про застосування розшукової собаки від 20.05.2002 року, згідно котрого службовий пес вказав напрямок, у котрому після вбивства ОСОБА_22 та замаху на вбивство ОСОБА_21 втікав обвинувачений ОСОБА_16 , а саме  вибіг з під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , пробіг через арку вказаного будинку та добіг до проїзної частини проспекту (Т.9, а.с.47). 
		Протоколом додаткового огляду місця події від 28.10.2002 року, а саме  обстановки під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , обстановки навколо цього будинку та прилеглої території (Т.9, а.с.48-55). 
		Протоколами додаткових оглядів місця події від 17.03.2005 року та 30.06.2005 року, а саме  обстановки загального коридору та ліфтової кімнати (майданчика чи тамбура) шостого поверху загального під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , у ході чого на стіні у лівому дальному куті вказаної ліфтової кімнати, тобто за місцем вчинення 20.05.2002 року вбивства ОСОБА_22 , зафіксовано два пошкодження штукатурки, а також їхнє розташування та розміри (Т.9, а.с.56-65).
		Наступними вилученими під час огляду місця події 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 речовими доказами: пістолетом конструкції Токарева (ТТ) калібру 7,62 мм, зразка 1933 року, випуску 1939 року, номер НОМЕР_4 ; глушником (приладом безшумної стрільби); двома змінними однорядними коробчатими магазинами до пістолета конструкції Токарева (ТТ) зразка 1930-1933 років; металевою гільзою пістолетного типу; деформованою оболонковою кулею (Т.29, а.с.25-30).
		Протоколом огляду трудової книжки серії НОМЕР_16 на ім`я ОСОБА_22 , 1977 р.н., з котрої вбачається, що з 01.11.2001 року включо по 20.05.2002 року останній працював на посаді охоронника ТОВ «Скандинавія». Звільнений у зв`язку із смертю (Т.29, а.с.9-10).
		Документами та речовими доказами - фотографіями, посвідченням «Комерційної служби безпеки «Грант» від 01.07.2001 року та посвідченням приватного підприємства «Карат» від 15.01.2002 року на ім`я ОСОБА_12 , візитівкою «АРТ стиль» на ім`я особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, мобільним терміналом «Сажем» № НОМЕР_11 із SIM-карткою «HEYAH» серії № НОМЕР_12 , вилученими у ході обшуку 04.04.2005 року за місцем проживання ОСОБА_12 та ОСОБА_122 у АДРЕСА_23 (Т.27, а.с.71-139).
		Речовими доказами та документами  фотографіями та іншими документами і речовими доказами, вилученими під час обшуків 04.04.2005 року та 29.08.2005 року за місцем проживання ОСОБА_13 у АДРЕСА_2 , з котрих вбачається: у період 2001-2002 років ОСОБА_13 працював у приватному підприємстві «КСБ «Грант»; у ОСОБА_13 вилучено фотографію потерпілого ОСОБА_21 , замах на котрого організовано 28.08.2001 року та 20.05.2002 року за місцем проживання останнього у місті Києві. При цьому, саме вказану фотографію для чіткого визначення об`єкта вбивства ( ОСОБА_21 ) перед скоєнням наведених замахів ОСОБА_13 демонстрував ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (Т.27, а.с.149-191; Т.28, а.с.215-242).
		Документами у справі - наказом № 6 директора приватного підприємства «КСБ «Грант» від 09.08.2001 року, рішеннями власника приватного підприємства «КСБ «Грант» від 29.06.2001 року, 26.02.2003 року та 15.03.2004 року, особовою справою ОСОБА_13 за № 550, трудовою книжкою ОСОБА_13 , обліком особового складу приватного підприємства «КСБ «Грант» станом на 02.2005 року, платіжними відомостями приватного підприємства «КСБ «Грант» за липень, серпень, вересень, жовтень 2003 року, книгами наказів по особовому складу приватного підприємства «КСБ «Грант», двома книгами наказів про відрядження особового складу приватного підприємства «КСБ «Грант», вилученими 04.04.2005 року у ході обшуку у приватному підприємстві «Грант» у місті Львові по вулиці Зеленій, 196, з котрих вбачається наступне: у період з 15.01.1983 року по 01.12.1984 року ОСОБА_13 навчався у Львівському технічному училищі № 52 у групі помічників машиністів тепловозів та електровозів; упродовж з 17.12.1984 року по 30.12.1996 року ОСОБА_13 працював на посадах помічника машиніста та машиністом тепловоза локомотивного депо «Львів-Захід» Львівської залізниці; з 01.04.1999 року до 31.12.2000 року ОСОБА_13 працював на посадах охоронника та старшого охоронника товариства з обмеженою відповідальністю «Грант»; з 01.01.2001 року до 11.12.2002 року ОСОБА_13 працював на посадах старшого охоронника, начальника відділу економічної безпеки, заступника директора з економічної безпеки приватного підприємства «КСБ «Грант»; з 03.03.2003 року до 30.06.2004 року ОСОБА_13 працював на посадах директора та старшого інспектора приватного підприємства «КСБ «Грант», звідки звільнився 30.06.2004 року за власним бажанням та більше ніде не працював; за час роботи у приватному підприємстві «КСБ «Грант» у період з 2000 року до 2004 року ОСОБА_13 користувався особистим легковим автомобілем «Ауді 80», державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_3 »; упродовж роботи у приватному підприємстві «КСБ «Грант» ОСОБА_13 періодично їздив у службові відрядження до міст Києва, Рівного та інших місць, тобто практично упродовж 2002 року був відсутнім у місті Львові; у період 2003 року у приватному підприємстві «КСБ «Грант» поряд із ОСОБА_13 працювали ОСОБА_14 на посаді оперативного чергового та ОСОБА_15 на посаді охоронника, за що отримували заробітну плату (Т.27, а.с.197-231).
		Документами у справі, вилученими 04.04.2005 року під час особистого обшуку ОСОБА_12 , з котрого вбачається наступне: за ОСОБА_12 зареєстровано транспортний засіб «Форд Скорпіо» білого кольору, державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_2 » (Т.29, а.с.48-67).
		Речовими доказами у справі - відеокамерою «SONY Handycam» формату відео Ні8 моделі ССD-TRV46E PAL та фотографією, вилученими у ході обшуку 05.04.2005 року за місцем проживання ОСОБА_52 у АДРЕСА_17 . З фотографії вбачається, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_74 підтримували близькі дружні стосунки та разом проводили час. Наведену відеокамеру ОСОБА_15 впізнав як таку, за допомогою котрої здійснювався відеозапис за місцем проживання потерпілого ОСОБА_21 (Т.28, а.с.11-37).
		Листом ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» від 15.12.2005 року за №22\3189, згідно котрого існує медичний препарат під міжнародною непатентованою назвою «Піпекуроній бромід». В Україні цей препарат застосовується у медичній практиці під торгівельними назвами «Ардуан», виробництва угорської фармацевтичної фірми Гедеон Ріхтер, та «Аркурон» виробництва ЗАТ «Біолек» (Україна). «Піпекуронія бромід» представляє собою кристалічний порошок майже білого кольору, розчинний у воді та спирті. Означений препарат випускається у вигляді ліофілізованої сухої речовини в ампулах. Препарат відноситься до неполярізуючих м`язових релаксантів. Вводять «Ардуан» внутрішньовенно. Для м`язової релаксації при наркозі, в умовах штучної вентиляції легень, застосовують препарат у дозах від 0,02 до 0,08 мг\кг (частіше 0,04-0,05 мг\кг). При цих дозах настає повна релаксація тривалістю близько 50 хв. «Піпекуронія бромід» за своїм статусом відноситься до отруйних лікарських засобів. При застосуванні без штучної вентиляції легень призводить до смерті від ядухи. Для застосування препарату виготовляють його розчин, для чого ліофілізований порошок препарату попередньо розчиняють у фізіологічному розчині натрія хлориду. У вільному продажу препарат не існує, за рецептом не відпускається. Препарат закуповується тільки лікувальними медичними установами. 
		Наведене цілком підтверджує наведені вище показання обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 (Т.22, а.с.226-227).
		Висновком судово-медичної експертизи від 01.07.2002 року за №111\2003, згідно котрого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_22 виявлено: вхідна вогнепальна рана (рана округлої форми з відносно рівними краями, з дефектом «мінус тканина», з пояском осаднення) на передній поверхні грудей справа у V міжребер`ї по середньоключичній смузі, від рани відходить раневий канал, що йде справа наліво, зверху вниз, спереду назад, котрий проникає до грудної порожнини та закінчується вихідною вогнепальною раною (рана щілиноподібної форми з відносно рівними добре співставлюваними, слабо кровопідтьочними краями, гострокутними кінцями) на задній поверхні грудей зліва по лопаточній смузі. По ходу раневого каналу пошкоджуються підшкірна клітчатка та м`які тканини грудей, середня доля правої легені, серцева сумка, серце, грудний відділ аорти, нижня доля лівої легені, 9 ребро справа. Смерть потерпілого ОСОБА_22 настала від наскрізного кульового проникаючого вогнепального поранення грудей з пошкодженням внутрішніх органів (легені, серце, аорта). Наведені вище ушкодження утворились внаслідок пострілу з вогнепальної зброї. Враховуючи, що по ходу раневого каналу пошкоджуються легені, серце, аорта, даний комплекс ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням смерті. Після заподіяння наведеного ушкодження потерпілий міг прожити короткий проміжок часу та смерть настала у найближчі хвилини. Будь-яких ушкоджень, що вказували на можливу самооборону, боротьбу, на трупі ОСОБА_22 не виявлено. Враховуючи тяжкість отриманих ушкоджень (поранення легень, серця, аорти), вчинення будь-яких дій потерпілим є малоймовірним. Враховуючи напрямок раневого каналу (справа наліво, спереду назад, зверху донизу), розташування вхідної та вихідної вогнепальних ран можна висловити думку про те, що напрямок пострілу та взаємне розташування потерпілого та зброї у момент пострілу було передньою правобічною поверхнею тіла при вертикальному (або близькому до нього) положенні потерпілого. Напрямок пострілу співпадає із напрямком раневого каналу (Т.21, а.с.57-78).
		Висновком судово-медичної експертизи від 29.07.2002 року за № 236-мк, згідно котрого на лоскуті шкіри з передньої поверхні грудей потерпілого ОСОБА_22 виявлена наскрізна вогнепальна рана, що утворилась від дії вогнепального снаряда (кулі) при пострілі з вогнепальної зброї. Рана на шкіряному лоскуті з ділянки спини потерпілого ОСОБА_22 є вихідною вогнепальною (кульовою), що утворилась внаслідок пострілу з вогнепальної зброї (Т.21, а.с.79-82).
		Висновком криміналістичної експертизи від 05.06.2002 року за № 250, згідно котрого пістолет, вилучений у ході огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , є пістолетом «ТТ» калібру 7,62 мм зразка 1933 року, випуску 1939 року, з видаленими номерами. У наведеному пістолеті на дульній частині ствола нарізана різьба та розточена направляюча втулка для кріплення дульних приладів, придатний для автоматично-самозарядного проведення пострілів та відноситься до вогнепальної зброї. Наданий на дослідження предмет циліндричної форми, нагвинчений на ствол пістолета, вилученого у ході огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , є приладом безшумної стрільби (ПБС), кустарного способу виготовлення, придатний для спільного застосування з пістолетом, наданим на дослідження, тільки для неавтоматичної стрільби (для здійснення наступного пострілу необхідно відвести затвор у заднє положення та відпустити, при цьому набій з магазина досилається у патронник, а курок стає на бойовий взвод). 12 набоїв, вилучені під час огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , є набоями до пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм зразка 1930\33 років, придатні до стрільби з наданого на дослідження пістолета та відносяться до бойових припасів. Гільза та куля, вилучені у ході огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , є частинами набою до пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм зразка 1930\33 років, відстріляні з пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм зразка 1933 року, випуску 1939 року, з видаленими номерами, вилученого під час огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 (Т.21, а.с.83-92).
		Висновком судово-трасологічної експертизи від 10.06.2002 року за №255, згідно котрого рельєфні зображення заводського серійного номеру на рамці, кожусі-затворі та патроннику ствола наданого на дослідження пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, вилученого під час огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , були знищені шляхом видалення (зняття) шару металу з наступним поліруванням та нанесенням шару гальванічного покриття. Заводський серійний номер на рамці та кожусі-затворі пістолета являв собою поєднання «ЧФ 987 1939», а на патроннику ствола  «ЧФ 987». На магазині наданого на дослідження пістолета ні зображення заводського серійного номеру, ні слідів його знищення шляхом зняття шару металу, не виявлено (Т.21, а.с.97-100).
		Висновком судово-балістичної експертизи від 21.06.2002 року за № 2720, згідно котрого глушник пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, вилучений у ході огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , виготовлений заводським способом (Т.21, а.с.101-104).
		Висновком криміналістичної експертизи металів і сплавів від 11.07.2002 року за № 2719, згідно котрого основні деталі глушника (корпус та вихідний фланець) пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, вилучений під час огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , виготовлені зі сплавів на основі алюмінію  дюралюмінію марки Д16. На зовнішній сріблясто-білій поверхні пістолета металеве покриття відсутнє (Т.21, а.с.105-111).
		Згідно листа державного підприємства «Конструкторське бюро «Спеціальної техніки» від 26.09.2002 року за № 61, прилад безшумної стрільби (глушник) пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, вилученого у ході огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , є саморобним, внутрішня комплектація та корпус котрого виготовлені механічним способом на токарному та фрезерному обладнанні, що розповсюджене від приватного користування і малих майстерень до заводів любого профілю. У серійно виготовлених приладах безшумної стрільби (ПБС), що знаходяться на озброєнні силових структур України, подібної комплектації не існує (Т.21, а.с.119, 121).
		Висновком судово-балістичної експертизи від 29.03.2005 року за № 44, згідно котрого пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, вилучений у ході огляду місця події 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 за фактом умисного вбивства ОСОБА_22 , при стрільбі у положенні площиною руків`я перпендикулярно підлозі, не перезаряджається, для здійснення наступного пострілу необхідно відвести затвор у крайнє заднє положення та відпустити. При експериментальній стрільбі з найбільш поширених положень пістолета, пістолет не перезаряджався. Для того, щоб набої опинились у положенні (набій у патроннику, наступний набій утикається у набій у патроннику) після пострілу необхідно виконати наступні дії: відвести затвор у заднє положення, при цьому викидається гільза; відпустити затвор, набій досилається у патронник; відвести затвор у заднє положення при заклиненому викидачі, відпустити затвор, набій з магазину утикається у набій у патроннику. При падінні на тверду поверхню з висоти 2 метри вищеописані дії та наслідки не спостерігаються. Наведене беззаперечно свідчить про активні дії ОСОБА_16 (алгоритм цих дій викладений у висновку експерта), спрямовані на здійснення ним після першого наступних пострілів з вказаного пістолета з наміром вбивства ОСОБА_22 та ОСОБА_21 та не досягнення обвинуваченим цього злочинного результату через те, що внаслідок таких його активних дій пістолет заклинило, що унеможливило подальше проведення пострілів (Т.21, а.с.144-157).
		Висновком комплексної медико-криміналістичної експертизи від 25.07.2005 року за № 45, згідно котрого надані на дослідження куля та гільза, вилучені під час огляду місця події 20.05.2002 року на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 за фактом умисного вбивства ОСОБА_22 , є частинами 7,62 мм набою до пістолета зразка 1930-1933 рр. конструкції Токарева, виготовлені заводським способом. Слідів, що дозволяють вирішити питання про належність кулі та гільзи перед пострілом до одного набою, не виявлено, що пояснюється проходженням кулі через канал ствола, деформацією при зіткненні з перешкодою та іншими факторами. Надані на дослідження куля та гільза, вилучені під час огляду місця події 20.05.2002 року на шостому поверсі під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 за фактом умисного вбивства ОСОБА_22 , стріляні з пістолета «ТТ», вилученого там же. У момент спричинення вогнепального поранення ОСОБА_22 останній знаходився передньою поверхнею тіла під кутом біля 45 градусів до дульного зрізу вогнепальної зброї, правою передньо-боковою поверхнею тіла, при вертикальному (чи близькому до нього) положенні. Напрямок раневого каналу у тілі ОСОБА_22 , від рани передньої поверхні грудей справа до задньої поверхні грудей зліва, слід визначити що такий напрямок відповідає напрямку пострілу. Постріл у потерпілого здійснено з близької дистанції. Конкретизувати відстань не виявляється можливим. Взаємне розташування нападника та потерпілого, місце розташування першого, напрямок пострілу у потерпілого, за об`єктивними даними в цілому відповідають даним, що вказав обвинувачений ОСОБА_16 у ході слідства, тобто постріл проводився з боку коридору через відчинені двері у напрямку пошкодження № 1 (лівий дальній кут стіни). Вогнепальне поранення потерпілому ОСОБА_22 могло бути спричинено із застосуванням виявленого та вилученого у ході огляду місця події пістолета системи «ТТ» калібру 7,62 мм із глушником. Наявність вхідних вогнепальних пошкоджень на одязі та тілі потерпілого (дефект тканини), проходження раневого каналу через тіло потерпілого з виходом снаряду в ділянці задньої поверхні грудей зліва, подальша наявність пошкоджень на стіні, що співпадає по висоті та напрямку з раневим каналом в тілі потерпілого, разом із знаходженням кулі на місці події може свідчити, що зазначені поранення на тілі та одязі потерпілого могли бути спричинені наданою на дослідження кулею (Т.21, а.с.123-143).
		Висновком судово-хімічної експертизи від 11.06.2002 року за № 959х, згідно котрого клей, за допомогою котрого обклеєно марлевим бінтом руків`я, спускову скобу та спусковий гачок наданого на дослідження пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, вилученого у ході огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , виготовлено на основі ацетобутирату целюлози. Клеї, виготовлені на основі ацетобутирату целюлози, використовуються для зклеювання паперу, шпалер, дрібних деталей при ремонті виробів із дерева, картону, пластмас, це можуть бути різноманітні види бустилатів, напівуніверсальні побутові клеї (Т.21, а.с.112-114).
		Висновком комплексної судово-медичної експертизи від 03.07.2002 року за № 12-135, згідно котрого на наданих на експертизу фрагментах марлі (об`єкти №№1, 2), знятих з пістолета системи «ТТ» калібру 7,62 мм, вилученого під час огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , виявлено піт, у котрому виявлений антиген В системи АВО. Наведені сліди поту можуть походити від людини, у організмі якої наявний вказаний антиген. Кров на фрагменті марлі (об`єкт № 2) не виявлено. На фрагменті марлі (об`єкт № 2), знятої з пістолета системи «ТТ» калібру 7,62 мм, вилученого під час огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , виявлені одиничні епітеліальні клітини визначено їх ДНК-профіль, котрі належать невідомим чоловікам, оскільки мають більше двох генетичних ознак. На фрагменті марлі (об`єкт № 1), знятої з пістолета системи «ТТ» калібру 7,62 мм, вилученого під час огляду місця події 20.05.2002 року на загальних сходах під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_9 , кров та епітеліальні клітини не виявлені. Статева приналежність поту не встановлюється через відсутність у ньому клітинних елементів (Т.21, а.с.161-165).
		Висновком судово-медичної молекулярно-біологічної експертизи від 22.12.2003 року за № 12-526, згідно котрого кров обвинуваченого ОСОБА_16 , 1972 р.н., відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В системи АВО. Виходячи з отриманих результатів та враховуючи результати отриманих раніше проведених досліджень можна стверджувати, що генетичні ознаки ДНК-профіля зразка крові обвинуваченого ОСОБА_16 (об`єкт № 1) по локусам D3S1358, vWA, Amelogenin, THO1, ТРОХ, D5S818, D13S317 містяться в ДНК-профілі епітеліальних клітин (об`єкт № 2) на фрагментах марлі з пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, вилученого під час огляду місця події 20.05.2002 року у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_9 за фактом умисного вбивства ОСОБА_22 . Можливість випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у зразку крові обвинуваченого ОСОБА_16 і фрагментах марлі з вказаного пістолета, складає 1,8х10-9, зазначені генетичні ознаки зустрічаються не частіше, чим у 1 із 555 млн. чоловік (Т.21, а.с.179-184).
		Висновком судової техніко-криміналістичної експертизи документів від 25.06.2005 року за № 197\тдд, згідно котрого зображення на бланку наданої дослідження картки Інтернаціональної поліцейської асоціації серії UA № 7040 на ім`я особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження вилученого 04.04.2005 року під час обшуку за місцем проживання якої одержані поліграфічним способом з фотомеханічних форм плаского друку (Т.23, а.с.96-99).
		Висновком комп`ютерно-технічної судової експертизи від 19.04.2005 року за № 1025, згідно котрого інформації, безпосередньо внесеної користувачем на SIM-картці серії № НОМЕР_12 , не виявлено. При дослідженні інформації на SIM-картці серії № НОМЕР_12 , вилученій 04.04.2005 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , виявлено 11 вхідних повідомлень, які утворені внаслідок мобільного зв`язку, тобто прийшли з інших номерів. Зміст повідомлень приведений у таблиці № 2, що є додатком до висновку експертизи. Серед таких повідомлень є наступні: надійшло з номеру телефону НОМЕР_17 о 19 год. 07 хв. 29.10.2004 року змісту: «баті сказали, що ти фігуруєш у справі тому що ти возив пацанів в Київ коли вони скоїли там злочин. Ві второк зустріч зі слідаком.»; надійшло з номеру телефону НОМЕР_18 об 11 год. 51 хв. 08.11.2004 року змісту: «собирай чемодани і бегом домой. На граніце все ОСОБА_171 .! ЖДЕМ»; надійшло з номеру телефону НОМЕР_18 о 12 год. 56 хв. 08.11.2004 року змісту: «З мамою в автобусі їхала баба, тоже була довше, то її взагалі слова не сказали. Тебе можуть арештувати тільки, якщо тебе на території Польщі візьмуть. На кордоні за порушення візового режиму»; надійшло з номеру телефону НОМЕР_18 о 12 год. 56 хв. 08.11.2004 року змісту: «не арештовують, а просто ставлять депортацію, згадай «брат 2»; надійшло з номеру телефону НОМЕР_18 о 16 год. 12 хв. 08.11.2004 року змісту: «заяц, в якій годині тебе зустрічати?». У ході досудового слідства встановлено, що під час переховування упродовж 2004 року у Республіці Польща обвинувачений ОСОБА_12 користувався мобільним тлефоном «Сажем» із наведеною вилученою у нього SIM-карткою серії № НОМЕР_12 , а вказані вище повідомлення йому відправляла його дружина ОСОБА_172 . Зміст повідомлень чітко свідчить про переховування ОСОБА_12 від правоохоронних органів України у Республіці Польща, у тому числі із порушеням терміну перебування (Т.23, а.с.109-114).
		Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Скандинавія» зареєстроване 18.09.1997 року Харківською районною державною адміністрацією міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Автотранспортна, 1. Фактично наведене товариство розташоване на території Київської птахофабрики у місті Києві по вулиці Зрошувальній, 5. Засновниками наведеного ТОВ є: ОСОБА_21 , громадянин Латвії; ОСОБА_136 , громадянка Латвії; ОСОБА_131 , громадянин України; ОСОБА_173 , громадянин України (Т.12, а.с.97-105).
		Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що організована група у складі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , осіб, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження та інших осіб 28.08.2001 року у під`їзді будинку № 12 «г» на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві із застосуванням медичного препарату, що призводить до смерті людини, вчинила замах на умисне вбивство директора ТОВ «Скандинавія» ОСОБА_21 та 20.05.2002 року у під`їзді будинку №12 «г» на проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві із застосуванням вогнепальної зброї вчинила замах на умисне вбивство директора ТОВ «Скандинавія» ОСОБА_21 та вбивство його охоронника ОСОБА_22 (Т.13, а.с.62-81, 98-101, 127-129, 169-171, 174-182, 193-201).
		З штатного розкладу ТОВ «Скандинавія» вбачається, що ОСОБА_21 працював на посаді директора цього ТОВ, а ОСОБА_22 перебував на посаді його охоронника (Т.14, а.с.2-3).
		Згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого Харківською районною державною адміністрацією міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю «Скандинавія» зареєстровано 18.09.1997 року за № 03871 відповідно до рішення його засновників та знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Автотранспортна, 1 (т.14, а.с.38).
		Згідно установчого договору та статуту ТОВ «Скандинавія» предметом його діяльності є: здійснення будь-яких видів торгово-закупівельних, торгово-посереденицьких, експортно-імпортних і товарообмінних операцій необмеженої номенклатури товарів і послуг; оптова та роздрібна торгівля; послуги по митному оформленню вантажів; реалізація товарів та здійснення розрахунків безпосередньо з населенням та інші. Засновниками цього товариства є ОСОБА_21 (95 % статутного фонду) та ОСОБА_174 (5 % статутного фонду) (Т.14, а.с.17-37).
		Згідно довідки ТОВ «Житлобуд-1» станом на 2001-2002 роки ОСОБА_21 є власником та мешканцем квартири АДРЕСА_24 (Т.14, а.с.156-159).
		Наведеними доказами, які зібрані та зафіксовані у встановленому законом порядку, належним чином та ретельно досліджені у ході судового розгляду кримінальної справи, у повні мірі доведено події цих злочинів, винність підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у їх вчиненні та мотиви їхніх дій, характер та розмір спричиненої злочинами шкоди.
		Щодо епізоду пограбування потерпілих Сілакових суд прийшов до наступного висновку. 
		Суд критично оцінює показаннями потерпілого ОСОБА_24 надані на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про обставини, що мали місце 10.07.2004 року біля 15.20 години у квартирі АДРЕСА_14 , де він проживає разом із своїм батьком ОСОБА_27 , мамою ОСОБА_28 та рідним братом ОСОБА_175 , визнає їх сумнівними та відкидає їх як доказ, оскільки вони спростовуються сукупністю інших досліджених по справі доказів.
		Зокрема, потерпілий ОСОБА_24 описав дії та погрози підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_14 під час, на його думку, нападу. Описуючи застосоване до нього фізичне насильство потерпілий ОСОБА_27 зазначав, що ОСОБА_15 та ОСОБА_14  ходили по квартирі, перекидали речі та предмети обстановки в пошуках грошей та цінностей. Час від часу нападники підходили до нього, били ногами його по голові та тулубу і запитували по-російські: «где сейф, где деньги, где золото», погрожуючи відрізати йому вухо або виколоти очі. Вказані погрози він сприймав реально та побоювався їх виконання. У ході нападу ОСОБА_15 та ОСОБА_14  порізали йому шию, а також заподіяли синці та побої по всьому тілу, на руках залишились сліди від зв`язування. Під час нападу ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та інші учасники нападу викрали у квартирі майно його родини на суму 2480 гривень (Т.15, а.с.8-14, 21-33). Однак, дані покази спростовуються наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, зокрема, згідно висновку судово-медичної експертизи від 06.08.2004 року за №2177 у потерпілого ОСОБА_24 на шиї виявлено рубець, який являється слідом загоєної поверхневої рани. Категорично встановити давність та механізм утворення рубця неможливо, але не виключено, що він утворився від дії леза ножа, міг виникнути 10 липня 2004 року та відноситься до легкого тілесного ушкодження (Т.22, а.с.1, 2).
		Однак, протоколом огляду місця події від 10.07.2004 року  квартири АДРЕСА_14 , згідно котрого обстановка у наведеній квартирі порушена, речі розкидані, крісло перевернуто, шухляди та дверцята меблів відчинені, жодним чином не зафіксовано факту наявності чи вилучення при проведенні слідчої дії ножа, яким, нібито, спричинені тілесні ушкодження даному потерпілому, зафіксовані у вище наведному висновку. А лише зафіксовано, що замки вхідних двері та самі вхідні двері не пошкоджені (Т.15, а.с.5-6).
		Судом встановлено, що згідно показів потерпілого ОСОБА_27 , наданими на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні (Т.15, а.с.47-51), потерпілий зазначив, що про обставини нападу 10.07.2004 року за місцем проживання його родини у квартирі АДРЕСА_14 він дізнався того ж дня від свого сина ОСОБА_24 , а очевидцем подій не був. Аналогічні показання надала потерпіла ОСОБА_28 (Т.15, а.с.37-41) на досудовому слідстві, які перевірені в судовому засіданні
		Згідно зіст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Якість доказів також повинна братися до уваги, у тому числі чи обставини, за яких вони були отримані, ставлять під сумнів їх надійність і точність (рішення у справі «Веренцов проти України», «Яллох проти Німеччини»).
		Діючи в межах пред`явленого обвинувачення та оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що об`єктивних доказів того, що мав місце розбій вчинений підсудними ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, та з погрозами застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах - суду не надано. Про це не свідчать ані показання підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , ані інші досліджені судом докази.
		Так, показання підсудного ОСОБА_15 , які він давав протягом усього досудового розслідування та судового розгляду є послідовними та вказують на те, що він не застосував до потерпілого заходів насильства, які були небезпечним для життя та здоров`я особи з метою заволодіти його майном.
		Показання потерпілого ОСОБА_24 такими послідовними не являються. Так, безпосередньо після події злочину, на досудовому слідстві він пояснював, що у ході нападу підсудні ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою між собою, відповідно до плану нападу та розподілу злочинних ролей, з наміром подолання опору з його боку, позбавлення його можливості викликати правоохоронні органи, покликати на допомогу та у подальшому впізнати нападників, з метою безперешкодного незаконного заволодіння його приватним майном у особливо великих розмірах з подальшим оберненням його на свою користь, висловили в усній формі та продемонстрували жестами потерпілому ОСОБА_24 погрози вчинити умисне вбивство останнього, заподіяти йому тілесні ушкодження та завдати побоїв і мордувань шляхом застосування наявного у ОСОБА_14 та інших учасників нападу ножа, а також нанесення ударів руками, ногами, що потерпілий сприймав як справжню та реальну загрозу й небезпеку для свого життя та здоров`я, вимагаючи при цьому негайно видати нападникам грошові кошти, дорогоцінності та інше майно родини ОСОБА_26 у особливо великих розмірах. 
		У протоколах пред`явлення осіб для впізнання, згідно котрих потерпілий ОСОБА_24 вказав на ОСОБА_15 (Т.15, а.с.20) та нібито на ОСОБА_14 , які 10.07.2004 року разом із невідомим йому чоловіком вчинив напад на нього за місцем його проживання. Однак, раніше вказував, що знає, осіб, які вчинили на нього напад (Т.15, а.с.19). Так, згідно даного протоколу пред`явлення осіб для впізнання від 30.07.2004 року потерпілий ОСОБА_24 не міг чітко опізнати серед пред`явлених йому для впізнання осіб ОСОБА_14 , як особу, яка пограбувала його 10.07.2004 року в квартирі АДРЕСА_14 . Зокрема, що ствердно сказати не може, але найбільш схожий на грабіжника ОСОБА_14 . 
		Покази свідків, надані на досудовому слідстві та перевірені в судовому засіданні по даному епізоду ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 та ОСОБА_180 (Т.3, а.с.67-71; Т.15, а.с.31-33; а.с.56-60; а.с.64-70; а.с.77-80; а.с.81-84; а.с.86-87, а.с.88-92, а.с.93-96; а.с.97-101; а.с.102-106;) є аналогічними показам потерпілого ОСОБА_24 та базуються на його словах, що очевидцями подій не були.
		Таким чином, проаналізувавши покази потерпілих ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , протоколи пред`явлення для впізнання, висновок експерта №2177 від 06.08.2004 року, покази обвинуваченого ОСОБА_15 дані ним на досудовому слідстві, судом встановлено, що дані докази не можуть свідчити про вчинення саме ОСОБА_47 інкримінованого органами досудового слідства йому злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
		Таким чином, судом встановлено, що пояснення підсудних ОСОБА_181 , ОСОБА_15 в ході слідства по даній кримінальній справі в частині участі ОСОБА_182 у вчиненні розбійного нападуна сім`ю ОСОБА_26 є протирічивими, непослідовними та такими, що викликають підставні сумніви щодо їх достовірності.
		Згідно ч.2 ст.327 КПК України (в редакції 1960 року) обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
		Як зазначено у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя №9 від 01.11.1996 року судом при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч.1 ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.
		В цьому ж пункті Постанови звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
		З огляду на те, що законодавство України не передбачає відповідальності обвинуваченого за дачу ним завідомо неправдивих показань. Під час досудового слідства ОСОБА_14 надавались покази про причетність його до відкритого викрадення майна сім`ї ОСОБА_26 , однак в судовому засіданні такий заперечив свою участь в цьому злочині, а тому судом не може бути встановлена вина у вищевказаному епізоді підсудного ОСОБА_14 лише на показах інших підсудних даних на досудовому слідстві та категорично заперечених ними під час слухання справи в суді.
		В ході всебічного, повного та об`єктивного розгляду кримінальної справи шляхом опитування підсудних по справі, дослідивши і перевіривши матеріали досудового слідства, зокрема покази потерпілих та свідків, даних в ході досудового слідства, дослідивши інші докази, суд приходить до висновку про недоведеність пред`явленого ОСОБА_183 обвинувачення за ч.4 ст.187 КК України, в зв`язку з чим ОСОБА_184 підлягає в цій частині пред`явленого йому обвинувачення виправданню.
		Крім того, суд враховує показання підсудного ОСОБА_15 , надані в судовому засіданні про те, що він вчинив таємне викрадення чужого майна з проникненням в квартиру ОСОБА_26 та заперечив наявність у нього ножа чи іншого предмету з такими ж особливостями і при цьому не застосовував до потерпілого ОСОБА_24 насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_24 , що також підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 06.08.2004 року за №2177. Таким чином, суд приходить до переконання, що погрози, що висловлювались ОСОБА_15 , не носили реального та дійсного характеру, а тому психічне насильство, застосоване підсудним, охоплюється ознаками, передбаченими ст.186 КК України. Дані покази стороною обвинувачення не спростовані шляхом надання беззаперечних об`єктивних доказів - відтак у відповідності дост.62 Конституції України, суд усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_15 в цій частині тлумачить на його користь. За таких обставин, з метою ухвалення справедливого вироку та захисту прав людини та її основоположних свобод, суд приходить до переконання, що дії підсудного ОСОБА_15 слід перекваліфікувати з ч.4ст.187 КК Українина ч.3ст.186 КК Українита визнати його винним у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого та з погрозою застосування такого насьства, за попередньою змовою, групою осіб, поєднаного з проникненням житло та такого, що завдало значної шкоди потерпілому.
		Відповідно до ст.322 КПК України (1960р),вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.Судобґрунтовуєвироклише на тихдоказах, які були розглянуті в судовому засіданні.Судоцінюєдоказиза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Так, згідно з ч.3 ст.28 КК України під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Досліджені у справі докази, зокрема показання самих підсудних, потерпілих, свідків, вказують на існування в діяльності підсудних всіх наведених вище ознак організованої групи.
		Суд виключає з обвинувачення посилання на прізвища, ім`я та по-батькові осіб, що разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 вчинили інкриміновані злочини та замінює ці дані на посилання:«особи, щодо яких матеріали кримінальної справи виділено в окреме провадження», оскільки особа може бути визнаною винною лише за вироком суду та лише в порядку визначеному законом, в ході судового розгляду вина особи, на яку посилається слідчий в постановах про притягнення як обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , і обвинувальному висновку не доводилась, доказами не перевірялась.
		На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудних  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16  доведеною та приходить висновку, що:
		дії підсудного ОСОБА_12 вірно кваліфіковані: 
		за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), скільки, своїми умисними діями організував вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_17 з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, керував вчиненням цього злочину, схилив ОСОБА_14 до вчинення цього злочину, сприяв вчиненню ОСОБА_14 замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_17 з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, вчинений організованою групою, порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, заздалегідь обіцяв сховати злочинця ОСОБА_14 , знаряддя та засоби вчинення злочину, сліди цього злочину, крім того, ОСОБА_12 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями організував вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, вчинений організованою групою, та керував його вчиненням, схилив ОСОБА_15 до вчинення цього злочину, сприяв вчиненню замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 з корисливих мотивів порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного замаху ОСОБА_15 ;
		за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, керував вчиненням цього злочину, умовлянням та підкупом схилив ОСОБА_16 до його вчинення, порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного вбивства ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочину, сліди злочину, іншим чином сприяти приховуванню цього злочину; 
		за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 та замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 , умовлянням та підкупом схилив ОСОБА_16 до вчинення цього злочину, порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 та замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 , а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведених злочинів ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочинів, сліди злочинів, іншим чином сприяти приховуванню цих злочинів; 
		за ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_185 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, умовлянням та підкупом схилив ОСОБА_16 до вчинення цього злочину, порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_185 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного злочину ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочинів, сліди злочинів, іншим чином сприяти приховуванню цього злочину;
		за ч.1 ст.263 КК України, оскільки, своїми умисними діями вчинив носіння, зберігання, придбання, передачу та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив носіння, зберігання, придбання, передачу та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. 
		дії підсудного  ОСОБА_13 вірно кваліфіковані: 
		за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), оскільки, своїми умисними діями організував вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_17 з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, керував вчиненням цього злочину, схилив ОСОБА_14 до вчинення цього злочину, сприяв вчиненню ОСОБА_14 замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_17 з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, вчинений організованою групою, порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, заздалегідь обіцяв сховати злочинця ОСОБА_14 , знаряддя та засоби вчинення злочину, сліди цього злочину, крім того, ОСОБА_13 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями організував вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, вчинений організованою групою, та керував його вчиненням, схилив ОСОБА_15 до вчинення цього злочину, сприяв вчиненню замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 з корисливих мотивів порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного замаху ОСОБА_15 ;
		за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, керував вчиненням цього злочину, умовлянням та підкупом схилив ОСОБА_16 до його вчинення, порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного вбивства ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочину, сліди злочину, іншим чином сприяти приховуванню цього злочину; 
		за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 та замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 , умовлянням та підкупом схилив ОСОБА_16 до вчинення цього злочину, порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 та замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 , а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведених злочинів ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочинів, сліди злочинів, іншим чином сприяти приховуванню цих злочинів;
		за ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_185 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, умовлянням та підкупом схилив ОСОБА_16 до вчинення цього злочину, порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_185 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного злочину ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочинів, сліди злочинів, іншим чином сприяти приховуванню цього злочину; 
		за ч.1 ст.263 КК України, оскільки, своїми умисними діями вчинив носіння, зберігання, придбання, передачу та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив носіння, зберігання, придбання, передачу та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
		дії підсудного  ОСОБА_14 вірно кваліфіковані за: 
		за ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), оскільки, своїми умисними діями вчинив замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_17 з корисливих мотивів, вчинений на замовлення, організованою групою, скоїв замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_20 з корисливих мотивів, вчинений на замовлення, організованою групою; 
		за ч.2 ст.17 та п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями організував вчинення замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 з корисливих мотивів, на замовлення, організованою групою, та керував його вчиненням, схилив ОСОБА_15 до вчинення цього злочину, сприяв вчиненню замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 з корисливих мотивів, на замовлення, організованою групою, порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного замаху ОСОБА_15 ; 
		за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного вбивства ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочину, сліди злочину, іншим чином сприяти приховуванню цього злочину; 
		за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 та замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 , порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи умисного вбивства потерпілого ОСОБА_22 та замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 , а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведених злочинів ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочинів, сліди злочинів, іншим чином сприяти приховуванню цих злочинів;
		за ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.1, 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, організував вчинення у складі організованої групи замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_185 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, порадами, порадами, вказівками, наданням засобів і знарядь та усуненням перешкод сприяв вчиненню у складі організованої групи замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_185 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, порадами, а також заздалегідь обіцяв сховати виконавця наведеного злочину ОСОБА_16 , знаряддя та засоби вчинення злочинів, сліди злочинів, іншим чином сприяти приховуванню цього злочину; 
		за ч.1 ст.263 КК України, оскільки, вчинив носіння, зберігання, придбання, передачу та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив носіння, зберігання, придбання, передачу та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. 
		дії підсудного  ОСОБА_15 вірно кваліфіковані: 
		за ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (1960 року), оскільки, своїми умисними діями вчинив замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_21 з корисливих мотивів, вчинений на замовлення, організованою групою; 
		за ч.3 ст.186 КК України, оскільки, своїми умисними діями, вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та з погрозами застосування такого насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, та таке, що завдало значної шкоди потерпілому. 
		дії підсудного  ОСОБА_16 вірно кваліфіковані за: 
		за ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, вчинив у складі організованої групи умисне вбивство потерпілого ОСОБА_22 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинене на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також вчинив у складі організованої групи умисне вбивство потерпілого ОСОБА_22 та замах на умисне вбивство ОСОБА_21 ;
		за ч.2 ст.15, ч.3 ст.28 та п.п.1, 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, своїми умисними діями утворив організовану групу, організував приховування злочинної діяльності організованої групи, вчинив у складі організованої групи замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_185 з корисливих мотивів, з метою приховання іншого злочину та полегшення його вчинення, вчинений на замовлення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, 
		за ч.1 ст.263 КК України, оскільки, вчинив носіння, зберігання, придбання, передачу та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив злочини, передбачені. 
		   Психічний стан підсудних підтверджено наступними документами: 
		Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 29.03.2005 року за № 107, обвинувачений ОСОБА_14 у даний час ознак психічного захворювання не виявляє. За своїм психічним станом у даний час ОСОБА_14 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У періоди часу, до котрих відносяться інкриміновані йому діяння (07.12.2000р., серпень 2001 року, 20.05.2002р., 10.07.2004р.), ОСОБА_14 ознак психічного захворювання, у тому числі тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, не виявляв. За своїм психічним станом, у вищевказані періоди часу, ОСОБА_14 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_14 ознак хронічного алкоголізму та наркоманії не виявляє. За своїм психічним станом у даний час ОСОБА_14 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (Т.23, а.с.139-147).
		Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 22.02.2005 року за № 62, на даний час обвинувачений ОСОБА_15 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до котрого відносяться інкриміновані йому дії, ОСОБА_15 не виявляв будь-яких ознак психічного захворювання та тимчасового розладу психічної діяльності, і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_15 не виявляє ознак наркоманії чи алкоголізму. На даний час за своїм психічним станом ОСОБА_15 застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (Т.23, а.с.148-156).
		Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 21.06.2005 року за № 688, на даний час обвинувачений ОСОБА_12 не виявляє ознак психічного захворювання. За своїм психічним станом у даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до котрого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_12 не виявляв ознак психічного захворювання, а також ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом у той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_12 не виявляє ознак наркоманії та хронічного алкоголізму. ОСОБА_12 за своїм психічним станом, як у даний час, так і у період часу, до котрого відносяться інкриміновані йому діяння, не потребує тривалого спостереження для визначення його психічного стану. За своїм психічним станом ОСОБА_12 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (Т.23, а.с.165-174).
		Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 18.10.2005 року за № 363, на даний час обвинувачений ОСОБА_13 ознак будь-якого психічного захворювання, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляє та за своїм психічним станом на даний час здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період часу, до котрого відносяться інкриміновані йому діяння (на протязі 2000-2002 років) ОСОБА_13 ознак будь-якого психічного захворювання, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв та за своїм психічним станом у той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_13 ознак будь-якого наркологічного захворювання не виявляє. На даний час протиалкогольного та протинаркоманійного лікування не потребує (Т.23, а.с.184-194).
		Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 14.09.2004 року за № 308, на даний час ОСОБА_16 ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_16 здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період часу, до котрого відносяться інкриміновані йому діяння (20.05.2002 року), ОСОБА_16 не страждав будь-яким психічним захворюванням та не перебував у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. У період часу, до котрого відносяться інкриміновані йому діяння (20.05.2002 року), ОСОБА_16 за своїм психічним станом був здатним усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом у даний час ОСОБА_16 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_16 ознак хронічного алкоголізму та наркоманії не виявляє. За своїм психічним станом у даний час ОСОБА_16 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (Т.23, а.с.195-208).
		Отже, відповідно до висновків судово-психіатричних експертиз кожний з підсудних будь-яким психічним захворюванням, як на момент вчинення злочинів, так і на момент проведення експертиз, не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними - тобто вважається осудним.
		При призначенні покарання підсудним суд керується загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особу винних та обставини, що пом`якшують і обтяжують їхні покарання.
		Обговорюючи питання міри покарання підсудним суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ними злочинів, дані, що характеризують підсудних та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_12 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, його активну участь у скоєнні злочинів, особу винного, що він раніше не судимий, на обліках у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання та праці характеризується позитивно, за місцем тримання під вартою режиму утримання не порушував та характеризується посередньо. Обставин, які пом`якшують покарання, не встановлено. Обставинами, які обтяжують покарання, є: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; тяжкі наслідки, завдані злочином, а тому вважає, призначити йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій статтей з конфіскацією майна.
		При призначенні покарання підсудному ОСОБА_13 , суд враховує ступінь та характер тяжкості скоєних злочинів, особу підсудного, що він раніше не судимий, на обліках у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем праці у ПП «КСБ Грант» сумлінно виконував службові обов`язки, однак був грубим та нестриманим по відношенню до підлеглих, за місцем тримання під вартою не порушував режиму утримання та характеризується посередньо. Обставин, які пом`якшують покарання, не встановлено. Обставинами, які обтяжують покарання, є: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; тяжкі наслідки, завдані злочином, а тому вважає, призначити йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій статтей з конфіскацією майна.
		Обираючи міру покарання підсудному  ОСОБА_14 , суд враховує ступінь та характер тяжкості скоєних злочинів, особу підсудного, що він раніше не судимий, на обліках у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання та характеризується позитивно, за місцем тримання під вартою характеризується негативно. Обставинами, які пом`якшують покарання, є: активне сприяння розкриттю злочинів. Обставинами, які обтяжують покарання, є: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; тяжкі наслідки, завдані злочином, а тому вважає, призначити йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій статтей з конфіскацією майна.
		При призначенні покарання підсудному  ОСОБА_15 , суд враховує ступінь та характер тяжкості скоєних злочинів, особу підсудного, що він раніше не судимий, на обліках у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання характеризується негативно, за місцем тримання під вартою характеризується негативно. Обставинами, які обтяжують покарання, є: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; тяжкі наслідки, завдані злочином, а тому вважає, призначити йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій статтей з конфіскацією майна.
		Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_16 , суд враховує ступінь та характер тяжкості скоєних злочинів, особу підсудного, що він раніше не судимий, на обліках у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання характеризується негативно. Обставин, які пом`якшують покарання, не встановлено. Обставинами, які обтяжують покарання, є: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; тяжкі наслідки, завдані злочином.
		Згідно з ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Виходячи із положень частини третьої даної статті, часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Визначення часу вчинення злочину передбачає встановлення точного терміну, в межах якого злочин було вчинено,  початкового і кінцевого моментів, з якими пов`язується більшість кримінально-правових наслідків діяння.
		Відповідно до п.18 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК України, при вирішенні питання про віднесення злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України 1960 року, які були вчинені до набрання чинності цим Кодексом, до злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких слід керуватися ст.12 цього Кодексу, якщо це пом`якшує кримінальну відповідальність осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом. В інших випадках необхідно застосовувати відповідні положення Кримінального кодексу України 1960 року.
		Відповідно до вимог ч.2 ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), суд за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку з закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком, а також, якщо впродовж розгляду справи в суді сплили строки притягнення особи до кримінальної відповідальності.
		Відповідно ч.1 ст. 54 КК України, з підстав передбачених ст. 49 КК України, особа може бути звільнена за вироком суду.
		Стаття 49 КК України та ст. 7-1 КПК України (в редакції 1960 року) не вимагають при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності визнання вини підсудними, які у судовому засіданні просили про закриття справи і звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків даності.
		Враховуючи, що з моменту скоєння злочинів підсудними за зміненим обвинуваченням та постановлення вироку у справі сплинуло понад 15 років, та у відповідності до вимог ч.4 ст.48, ч.1, 4 ст.49 КК України (в редакції 1960 року) суд вважає за необхідне застосувати давність притягнення до кримінальної відповідальності до підсудних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , оскільки сплинув строк притягнення підсудних до кримінальної відповідальності.
		Враховуючи належну процесуальну поведінку підсудних під час даного судового розгляду, суд приходить до висновку, що підстав для зміни їм запобіжного заходу не вбачається, а відтак запобіжний захід до набрання вироком законної сили можливо залишити без змін - підписку про невиїзд.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_27 підлягаює залишенню без розгляду, оскільки потерпілі ОСОБА_24 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, своєї позиції з приводу цивільного позову не підтримали, клопотань про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.
		На підставі ст. 93 КПК України судові витрати покласти на підсудних.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-
		З А С У Д И ЛА:
		ОСОБА_12 визнати винним та призначити покарання:
		- за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року) - 15 років позбавлення позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року) 14 років 6 місяців позбавлення позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п. 6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України - 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України  13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.1 ст.263 КК України - 3 роки позбавлення волі. 
		На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна та на підставі ст.49, п.5 ст.74 КК України (в редакції 1960 року) звільнити ОСОБА_12 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		ОСОБА_13  визнати винним та призначити покарання:
		- за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року)  15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року)  14 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України - 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п. 6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.1 ст.263 КК України - 3 роки позбавлення волі 
		На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_13 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна та на підставі ст.49, п.5 ст.74 КК України (в редакції 1960 року) звільнити ОСОБА_13 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		ОСОБА_14  визнати винним та призначити покарання:
		- за ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року) - 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.2 ст.17 та п. п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року) - 14 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.4 ст.19, ч.2 ст.17 та п.п.«а», «з», «и», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року)  14 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України - 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 та п.п.1, 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України  13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.1 ст.263 КК України  3 роки позбавлення волі;
		- за ч.4 ст.187 КК України  виправдати.
		На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_14 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна та на підставі ст.49, п.5 ст.74 КК України (в редакції 1960 року) звільнити ОСОБА_14 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності
		 
		ОСОБА_15 визнати винним та призначити покарання:
		- за ч.2 ст.17 та п.п.«а», «и», «і» ст.93 КК України (в редакції 1960 року)  15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.3 ст.186 КК України - 6 років позбавлення волі.
		На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_15 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна та на підставі ст.49, п.5 ст.74 КК України (в редакції 1960 року) звільнити ОСОБА_15 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		ОСОБА_16 визнати винним та призначити покарання:
		- за ч.3 ст.28 та п.п.6, 1, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.28 та п.п.1, 6, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України  14 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;
		- за ч.1 ст.263 КК України  3 роки позбавлення волі 
		На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_16 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна та на підставі ст.49, п.5 ст.74 КК України (в редакції 1960 року) звільнити ОСОБА_16  від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		Міру запобіжного заходу відносно підсудних - підписку про невиїзд - залишити до вступу вироку в законну силу.
		Цивільний позов ОСОБА_27 - залишити без розгляду.
		Судові витрати в користь держави за проведення експертиз стягнути з  ОСОБА_12 в сумі 2628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім гривень) грн. 12 коп.,  ОСОБА_13 в сумі 2628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім гривень) грн. 12 коп.,  ОСОБА_14  в сумі 2628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім гривень) грн. 12 коп.,  ОСОБА_15 в сумі 2628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім гривень) грн. 12 коп.,  ОСОБА_16  в сумі 2628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім гривень) грн. 12 коп.
		Після набрання вироком законної сили зняти арешт з майна, що належить на праві власності ОСОБА_12 та ОСОБА_14 накладений на майно в межах даної кримінальної справи.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова протягом 15 днів з дня його проголошення.
		Головуюча суддя: ОСОБА_1 
		 Судді: ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...