Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/607/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу.
Надіслано судом: 26.10.2017. Зареєстровано: 30.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2017.
Дата набрання законної сили: 07.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 33013 , м. Рівне,  вул. Набережна, 26А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 РІШЕННЯ  
		    
		24 жовтня 2017 р.                                                          Справа  № 918/607/17 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді  Марач В.В.  розглянувши справу за позовом Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави 
		до відповідача  ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України
		до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Авіком-Рівне"     
		про визнання недійсними результатів процедури торгів та договору на закупівлю товарів на суму 1 404 900 грн. 
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача: представник ОСОБА_3   
		від відповідачів: представник ДП - ОСОБА_4, представник ОСОБА_1 не з"явився  
		В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.10.17 по 24.10.17 
		 
		Статті  20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
		Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_2 підприємства "Авіком-Рівне" в якому просить:
		- визнати недійсними результати процедури закупівлі UA-2016-12-22- 000157-а, предмет закупівлі за ДК 021:2015: 09134200-9 - Дизельне паливо; ДК 021:2015: 09132000-3 - Бензин (дизельне пальне, бензин А-92, А-95), оформлені протоколом засідання тендерного комітету №15 від 17.01.2017;
		- визнати недійсним договір поставки №8 від 30.01.2017, укладений між ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся НААН України та ДП «Авіком Рівне» загальною вартістю за договором 1 404 900 грн. із усіма додатками.
		Свої вимоги заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури обгрунтовує тим, що процедура закупівлі відбулася із грубими порушеннями чинного законодавства, а замовником безпідставно визначено переможцем торгів ДП «Авіком Рівне».
		ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що  свідчить підпис представника в протоколі судового засідання від 17 жовтня 2017 року.
		Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без відзиву вказаного відповідача за наявними в ній матеріалами. 
		Представник ОСОБА_2 підприємства "Авіком-Рівне" надав суду відзив на позов в якому проти вимог заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури заперечує посилаючись при цьому на те, що на спірну процедуру закупівлі та договір не поширюється дія Закону України Про публічні закупівлі, оскільки ОСОБА_1 здійснює діяльність по вирощуванню сільськогосподарських культур на комерційній основі і не є замовником в значенні згідно пункту 9 частини першої статті 1 Закону України Про публічні закупівлі.
		Крім того представник ДП "Авіком-Рівне" стверджує, що в статті 37 вказаного Закону перелічені виключні підстави недійсності договору про закупівлю, зокрема договір про закупівлю є нікчемним у разі:
		його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
		його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення, перебігу строків у звязку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
		Жодна із зазначених у ст. 37 підстав для недійсності договору про закупівлю відсутня. Інші ж можливі порушення вказаного Закону не є підставою для визнання договору недійсним, так як при укладенні спірного договору сторонами (відповідачами) повністю дотримані вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України.
		Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
		Статтею 131 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		У відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Правовий механізм здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі за текстом - Закон).
		Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; обєктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
		Рівненською місцевою прокуратурою в ході здійснення моніторингу веб- порталу державних закупівельна на сайті «Ргоzогго» та господарським судом під час вирішення спору встановлено наступне.
		22.06.2016 ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся НААН України (надалі - ОСОБА_1) на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Ргоzогго» оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі UА- 2016-12-22-000157-а, предметом якої є дизельне паливо, бензин А-92 та А-95, очікуваною вартістю 1 409 750 грн.
		Пропозиції подало два учасники: ДП «Авіком Рівне» з первинною пропозицією 1 409 750 грн. та остаточною пропозицією 1 404 900 грн. та ПП «ОККО-Бізнес Контракт» з первинною пропозицією 1 409 750 грн. та остаточного пропозицією 1 409 500 грн.
		ОСОБА_1 за результатами розкриття тендерних пропозицій 10.01.2017 визнано переможцем відкритих торгів ДП «Авіком Рівне», 17.01.2017 оприлюднено повідомлення про намір укласти договір та 30.01.2017 укладено з останнім договір поставки №8 на загальну суму 1 404 900 грн.
		Водночас, в ході дослідження матеріалів тендерної пропозиції ДП «Авіком Рівне» судом встановлено, що пропозиція учасника не відповідає вимогам чинного законодавства та тендерної документації, що підтверджується наступним.
		Згідно із ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
		Відповідно до ст.25 Закону, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у ст.17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
		Статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обовязково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
		Таким чином, зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що учасник має право подавати тендерну пропозицію та вносити до неї зміни лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
		Пунктом 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету ОСОБА_1  (протокол №14 від 21.12.2016) визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів з:
		-інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям;
		-інформацією щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у статті 17 Закону;
		-інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію;
		-документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції;
		-документом, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі);
		-інформацією про субпідрядника (субпідрядників).
		Відповідно до ч. І ст.14 Закону, подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.
		Положеннями ч. З ст.12 Закону встановлено, що електронна система закупівель під час отримання тендерних пропозицій повинна забезпечувати фіксацію дати та точного часу отримання тендерних пропозицій.
		Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UА-2016-12-22-000157- а, кінцевий строк подання тендерних пропозицій визначено 08.01.2017 об 11 год. 07 хв., а дата та час проведення електронного аукціону та розкриття тендерних пропозицій - 10.01.2017.
		Разом з тим, відповідно до інформації з електронної системи закупівель (скрін-шот  веб-сторінки електронної системи ProZorro усі документи надано учасником - ДП «Авіком Рівне» 11.01.2017 та 13.01.2017, тобто не лише після закінчення строку подання тендерної пропозиції, але й після проведення аукціону та розкриття тендерних пропозицій.
		Відповідачі не надали суду доказів, які би підтверджували своєчасність подання ДП «Авіком Рівне» тендерних пропозицій.
		Також суд зазначає, що ні в звіті про результати проведення процедури закупівлі, ні в протоколі про розкриття та про визначення переможця, ні в будь-якій іншій документації ОСОБА_1 не зазначено строки подання тендерних пропозицій учасником - ДП «Авіком Рівне».  
		Окрім того, Додатком №1 до тендерної документації визначено інформацію, яку повинен надати учасник на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, визначеним замовником, та відсутності підстав, визначених у ч. І ст.17 Закону.
		Разом з тим, довідка, надана ДП «Авіком Рівне», не відповідає встановленій додатком формі, оскільки взагалі не містить жодної інформації на підтвердження відсутності підстав, визначених у ч. І ст.17 Закону.
		Згідно даних зведених відомостей про рішення органів Антимонопольного комітету України про визнання вчинення субєктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, рішенням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 40-р/к від 29.04.2016 у справі №03-06/61-15 визнано, що ДП «Авіком Рівне» (код ЄДРПОУ 30559953) вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів торгів, та за вчинене порушення законодавства накладено штраф у розмірі 68 тис. грн.
		Дана інформація міститься у відкритому доступі на офіційному сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua у розділі «Діяльність у сфері публічних закупівель».
		Більше того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який згідно із ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» є відкритим, також розміщена інформація про результати розгляду справи № 924/587/16 за позовом ДП «Авіком Рівне» до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними п.1 та п.2 вищевказаного рішення адміністративної колегії та його скасування у цій частині. Зокрема, рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.09.2016, яке оприлюднено 28.09.2016 та набрало законної сили 29.09.2016, у задоволенні позову ДП «Авіком Рівне» відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 та Вищого господарського суду України від 27.12.2016.
		Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
		Згідно із п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію якщо наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч. 7 ст. 28 Закону, а також якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
		У свою чергу, тендерний комітет ОСОБА_1, незважаючи на відсутність інформації учасника щодо підстав, визначених у ч. 1 ст. 17 Закону, попри фактичну наявність причин для відхилення тендерної пропозиції, визнав ДП «Авіком Рівне» переможцем зазначеної процедури закупівлі, не скориставшись при цьому наданим йому правом на звернення до уповноважених органів та самостійне опрацювання відкритих джерел з метою отримання підтверджувальної інформації.
		Вказане призвело у подальшому до незаконного укладання 30.01.2017 договору поставки №8.
		Враховуючи викладене, оскільки процедура закупівлі відбулася із грубими порушеннями чинного законодавства, а замовником безпідставно визначено переможцем торгів ДП «Авіком Рівне», то, відповідно, результати процедури закупівлі підлягають визнанню недійсними.
		Окрім того, із наданої ОСОБА_1 інформації вбачається, що 22.02.2017 ДП «Авіком Рівне» звернулося із листом про внесення змін до договору про закупівлю товару у звязку із змінами цін на ринку нафтопродуктів.
		Відповідно до п.6.3 договору поставки №8 від 30.01.2017, зміни та доповнення до даного договору здійснюються за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди, що стає його невідємною частиною.
		Згідно із ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору здійснюється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не передбачено договором або законом або не випливає з звичаїв ділового обороту.
		Таким чином, оскільки договір поставки №8 від 30.01.2017 укладений у письмовій формі, то додаткова угода про внесення змін до договору також повинна була бути укладеною у письмовій формі.
		Водночас, 24.02.2017 ОСОБА_1 та ДП «Авіком Рівне» підписано Додаток №2, яким визначено на новому рівні ціну та обсяги предмету закупівлі, при цьому будь-якої угоди про внесення змін до договору №8 від 30.01.2017 не укладалось.
		Таким чином на сьогодні існує два Додатки №2, у яких по-різному зазначено ціну та обсяги предмету закупівлі, та в яких не зазначено, додатком до якого договору вони є.
		Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Положенням статті 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Враховуючи те, що договір поставки №8 від 30.01.2017 укладений з порушенням вимог ч. І ст.30, ч. І ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», вимог ст.207 ГК України, за результатами відкритих торгів, в ході яких встановлені порушення порядку їх проведення, переможцем торгів, визнано учасника, тендерна пропозиція якого не відповідала всім критеріям та умовам, останній підлягає визнанню недійсним.
		У відзиві на позовну заяву ДП «Авіком-Рівне» вказує, що оскільки ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся НААН України (далі - ОСОБА_1) здійснює діяльність по вирощуванню сільськогосподарських культур на комерційній основі, то на нього не поширюються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки він не є замовником у розумінні Закону.
		Однак даний висновок не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи з огляду на наступне.
		Так, зі змісту п.9 ч. І ст. 1 Закону вбачається, що юридичні особи та їх обєднання є замовниками в розумінні вказаного закону у випадках якщо їх діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
		Таким чином, на промисловій або комерційній основі повинна здійснюватись не будь-яка діяльність, а саме діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади. Будь-яка інформація щодо вирощування ОСОБА_1 сільськогосподарських культур саме з цією метою відсутня.
		Слід також звернути увагу, що у тендерній документації передбачено лише предмет закупівлі та жодним чином не вказано на шляхи його використання, водночас встановлено необхідність учасника подати, серед іншого, інформацію, на підтвердження відсутності підстав, визначених у ч.І ст.17 Закону, та кінцевий строк подання такої інформації.
		Разом з тим, ДП «Авіком-Рівне», у своєму відзиві посилається на лист ОСОБА_1 від 12.09.2017.
		Вищевикладене дозволяє стверджувати, що на момент проведення процедури закупівлі та підписання договору у підприємства не було підстав вважати, що ОСОБА_1 не є замовником, а тому ДП «Авіком-Рівне» свідомо порушило вимоги чинного законодавства про публічні закупівлі.
		Окрім того, слід зазначити, що у листі ОСОБА_1 №244 від 12.09.2017, на який посилається ДП «Авіком-Рівне», зазначено, що діяльність з вирощування сільськогосподарських культур здійснюється на господарській основі.
		Відповідно до ч.2 ст.З Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
		Як вбачається з наведеної статті, комерційна діяльність не є синонімом господарської діяльності, а лише одним із її видів разом із некомерційною.
		Відповідно до наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
		Згідно із п.1 Статуту ОСОБА_1, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 01.11.2016 (далі - Статут), ОСОБА_1 є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою.
		Пунктом 20 Статуту закріплено, що доходи використовуються виключно для фінансування видатків на утримання ОСОБА_1, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямків діяльності. Забороняється розподіл отриманих доходів або їх частини серед членів ОСОБА_1, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
		Відповідно до п.8 Статуту, ОСОБА_1 створено з метою проведення наукових досліджень, їх апробації, трансферу інновацій у сільськогосподарське виробництво, а також популяризації, пропаганди, маркетингу наукових розробок, досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду.
		Водночас, статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво (господарська комерційна діяльність) - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Окрім того, п.п. 11, 16 Статуту передбачено, що ОСОБА_1 користується землею відповідно до статутних цілей своєї діяльності, зокрема, забезпечення наукової діяльності.
		З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 є неприбутковою організацією, не здійснює комерційної діяльності та не може використовувати закріплені за ним землі для отримання прибутку, а отже, є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
		Відповідно до п.9 ч. І ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх обєднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
		-юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
		-органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
		-у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		Згідно із листом Управління Державної казначейської служби України у Рівненському районі №02-53/549 від 20.10.2017 ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся НААН України є розпорядником бюджетних коштів.
		Із наданого ОСОБА_1 Плану використання бюджетних коштів на 2017 рік вбачається, що кошти як загального, так і спеціального фонду відносяться до державного бюджету.
		Таким чином, ОСОБА_1 є розпорядником бюджетних коштів, а отже, є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
		Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		За змістом ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
		Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № З-рп/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України вирішено під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України №634/2011 від 31.05.2011, Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення.
		Також, згідно із ч. З ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
		Разом з цим, чинним законодавством не надано повноважень вищевказаним державним органам щодо звернення до суду з позовними заявами про визнання недійсними рішення тендерного комітету, результатів публічних закупівель та договорів, укладених за їх результатами, у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства про здійснення публічних закупівель.
		Зокрема, Законом України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено повноваження Антимонопольного комітету України та його територіальних органів на звернення з позовами до суду лише у звязку з порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
		Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та «Про Рахункову палату» також не передбачено вищевказаних повноважень для цих органів.
		Таким чином, попри виявлені порушення вимог законодавства про державні  закупівлі, заходів до визнання недійсними їх результатів та укладеного на їх підставі договору не вжито.
		Отже, з огляду на вищенаведене, зазначений позов правомірно предявляється Рівненською місцевою прокуратурою з метою захисту інтересів держави.
		Вчинені, всупереч вимог Закону України «Про публічні закупівлі», дії замовника призводять до порушення інтересів держави у бюджетній сфері, оскільки внаслідок грубого порушення процедури закупівлі за державні кошти, безпідставно укладено договір, загальна вартість якого становить 1 404 900 грн.
		Разом з тим, статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Тобто, інтереси держави полягають у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, спрямованих на захист прав усіх субєктів права власності, про що також йдеться у п. З Рішення Конституційного суду України за № З-рп/99 від 08.04.1999 року.
		Таким чином, Конституційний суд України наголошує, що інтереси держави не обмежуються її матеріальними інтересами, а обумовлюються також загальнодержавними цілями і принципами.
		Одночасно, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобовязаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей) є обовязковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.
		Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання щодо повернення майна особою, яка набула його з порушенням порядку приватизації. Слід звернути увагу, що згідно із п.54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
		Обґрунтовуючи порушення інтересів держави слід зазначити, що преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» визначено мету вказаного законодавчого акта, яка полягає у забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
		Законодавець, встановивши у ст. 17 Закону вимоги до учасників публічних закупівель, одночасно визначив підстави, при настанні яких певний субєкт у жодному випадку та безальтернативно не може бути переможцем таких процедур. Таким запобіжником є обмеження доступу до публічних закупівель осіб, які упродовж останніх трьох років притягувалися до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Саме у вказаний спосіб держава забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, гарантує прозорість процедур, запобігає проявам корупції та створює розвиток добросовісної конкуренції.
		У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України). 
		Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. 
		Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. 
		На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються порівно на кожного з відповідачів. 
		Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 ВИРІШИВ:
		      
		1. Позов задоволити.
		2. Визнати недійсними результати процедури закупівлі UA-2016-12-22-000157-а, предмет закупівлі за ДК 021:2015: 09134200-9 - Дизельне паливо; ДК 021:2015: 09132000-3 - Бензин (дизельне пальне, бензин А-92, А-95), оформлені протоколом засідання тендерного комітету №15 від 17.01.2017.
		3. Визнати недійсним договір поставки №8 від 30.01.2017, укладений між ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся НААН України та ДП «Авіком Рівне» загальною вартістю за договором 1 404 900 грн. із усіма додатками відповідно.
		4. Стягнути з ОСОБА_1 сільського господарства Західного Полісся НААН України (вул.Рівненська, 5, с. Шубків, Рівненський район,   35325, ЄДРПОУ 00729600) на користь прокуратури Рівненської області  (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077) 1600,00 грн. судового збору.
		4. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Авіком Рівне» (пров.Робітничий, 5 м.рівне, 33009, ЄДРПОУ 30559953) на користь прокуратури Рівненської області  (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077) 1600,00 грн. судового збору.
		5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2017 року.
		 
		Суддя                                                                Марач В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...