Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/1946/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2017. Зареєстровано: 30.10.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2017.
Дата набрання законної сили: 01.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9001/17
		 
		  Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
		 
		головуючого судді                                          Ніколіна В.В.,
		суддів                                                             Гінди О.М.,  Качмара В.Я.,
		                                        
		  розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 року у справі за позовом  приватного підприємства "ДН і КО" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу,-  
		 
		                                              ВСТАНОВИЛА :
		 
		Приватне підприємство "ДН і КО"    26.05.2017року  звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд: - визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДФС у Львівській області щодо порушення порядку повідомлення про проведення документальної виїзної планової перевірки; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області "Про проведення документальної виїзної планової перевірки приватного підприємства "ДН і КО" від 11.05.2017 №1749. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Головного управління ДФС у Львівській області про проведення документальної виїзної планової перевірки прийнятий не на підставі та без належних обставин, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, без належних обставин, що мають значення для прийняття рішення. На думку позивача,  наказ є протиправним та підлягає скасуванню. 
		 
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 року позов задоволено частково.
		 
		У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що оскаржений  наказ відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виданий у відповідності до вимог Податкового кодексу України на виконання плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ-й квартал 2017року, а також на підставі встановлених автоматичним розрахунком ризиків, згідно з яким за результатами господарської діяльності підприємства з 01.01.2014 по 31.03.2017 обліковувались ризики високого ступеня. 
		 
		Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга  не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
		 
		Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав вказаної інформації з приводу процедури та підстав включення позивача до плану - графіку. Крім цього, відповідач надав лише витяг з плану графіку. Відповідно до даних, вказаних у витягу до плану - графіку, зазначено, що витяг складений 31.03.2017. Проте, у вказаному  витягу відсутній підпис та не зазначена посада, ПІП особи, яка посвідчує справжність інформації вказаної у витягу. Суд звертає увагу на те, що план - графік складений з порушеннями строків, а саме в останній день першого кварталу, а не як передбачено порядком за місяць.
		Крім цього, відповідач надав Інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємства, без зазначеного періоду, за який така складена, і, на підставі яких даних  інформація відображена  в довідці. Суд також зазначає, що довідка ніким не підписана і не затверджена. З наданих відповідачем документів не вбачається, за який період бралася відповідна інформація, за якими методиками вираховувався ступінь ризику, і ким затверджувалася.   Таким чином, лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 21-425а14).   Оцінивши в сукупності докази, подані сторонами на обґрунтування обставин, які входять в предмет доказування, суд дійшов до висновку, що наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 11.05.2017 №1749 "Про проведення документальної виїзної планової перевірки приватного підприємства "ДН і КО" прийнято протиправно, а тому такий наказ підлягає скасуванню.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права. 
		 
		Головне управління ДФС у Львівській області   11.05.2017 прийняло наказ №1749 "Про проведення документальної виїзної планової перевірки ПП "ДН і КО"  з питань  дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017. Вказаний наказ прийнятий на підставі, зокрема, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України тривалістю 10 робочих днів з 23.05.2017.  На виконання вказаного наказу №1749 від 11.05.2017 Головне управління ДФС у Львівській області видало повідомлення від 11.05.2017 № 203. 2017р.  Головне управління ДФС у Львівській області  11.05. надіслало на адресу ПП "ДН і КО" копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки.
		Вважаючи порушеним порядок повідомлення про проведення перевірки, а також протиправним наказ про її проведення,  позивач звернувся з листом №23/ПВ від 23.05.2017  до Головного управління ДФС у Львівській області щодо порушення порядку повідомлення про проведення перевірки, проте  відповіді не отримав.  Не погоджуючись з діями відповідача щодо порядку повідомлення про проведення перевірки, а також з наказом відповідача від 11.05.2017 №1749, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
		 
		При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.
		Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління ДФС у Львівській області в частині порушення порядку повідомлення про проведення документальної виїзної планової перевірки, суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.77.4ст. 77 ПК України про проведення документальної перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформляється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.  Суд встановив, що оскаржений наказ разом з повідомленням про проведення перевірки з 23.05.2017, надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 11.05.2017, і отримано ним згідно з відміткою на повідомленні 22.05.2017, тобто в межах 10-денного строку.   Таким чином, суд встановив, що відповідач дотримався встановленого порядку повідомлення про початок проведення документальної планової перевірки, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними  та задоволенню не підлягають. 
		Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскарженого наказу, суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України однією із функцій, виконання якої повинні забезпечити контролюючі органи, визначено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, та проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.
		Відповідно до п. п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Підпунктом 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		Як вже встановив суд, відповідач прийняв наказ від 11.05.2017 №1749 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "ДН і КО" з питань  дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України тривалістю 10 робочих днів з 23.05.2017.
		Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених вказаним Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Порядок проведення документальних планових перевірок, врегульовано   ст. 77 ПК України.  Відповідно до п. 77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
		Відповідно до глави 8 розділу II ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час здійснення контролюючими органами контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника
		Відповідно до п.77.2 ст. 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
		При плануванні враховуються показники за результатами діяльності підприємств за попередній рік. Структурні підрозділи ДФС надають до 25 числа другого місяця кварталу пропозиції для врахування при формуванні плану перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення. Пропозиції від структурних підрозділів ДФС направляються до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка на наступний квартал. Формування переліку платників податків - юридичних осіб для включення до підрозділ Б  розділу  І плану-графіка проводиться на рівні територіального органу ДФС не пізніше як за місяць до початку наступного кварталу за критеріями ризиків.
		Суд встановив, що відповідач не надав вказаної інформації з приводу процедури та підстав включення позивача до плану - графіку. Крім цього, відповідач надав лише витяг з плану графіку. Відповідно до даних, вказаних у витягу до плану - графіку, зазначено, що витяг складений 31.03.2017. Проте, у вказаному  витягу відсутній підпис та не зазначена посада, ПІП особи, яка посвідчує справжність інформації вказаної у витягу. Суд звертає увагу на те, що план - графік складений з порушеннями строків, а саме в останній день першого кварталу, а не як передбачено порядком за місяць.
		Крім цього, відповідач надав Інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємства, без зазначеного періоду, за який така складена, і, на підставі яких даних  інформація відображена  в довідці. Суд також зазначає, що довідка ніким не підписана і не затверджена. З наданих відповідачем документів не вбачається, за який період бралася відповідна інформація, за якими методиками вираховувався ступінь ризику, і ким затверджувалася. 
		Таким чином, лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 21-425а14).  Оцінивши в сукупності докази, подані сторонами на обґрунтування обставин, які входять в предмет доказування, суд дійшов до висновку, що наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 11.05.2017 №1749 "Про проведення документальної виїзної планової перевірки приватного підприємства "ДН і КО" прийнято протиправно, а тому такий наказ підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.   В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.  Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно  задовольнити частково.
		А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
		На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
		 
		Керуючись  ст. ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -
		 
		                                                            УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області -  залишити без задоволення.
		 
		Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 року року у справі № 813/1946/17 - залишити без змін.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  
		    
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда   В. Я. Качмар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...