Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/5024/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2017. Зареєстровано: 01.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2017.
Дата набрання законної сили: 30.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/5024/13-к
		Провадження №1/463/10/17
		 
		ОКРЕМА ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 жовтня 2017 року            Личаківський районний суд м.Львова 
		в складі:    
		головуючого судді-                 ОСОБА_1 
		при секретарі судових засідань -         ОСОБА_2 
		з участю прокурора -                 ОСОБА_3 
		захисника -                     ОСОБА_4 
		та підсудного    -                 ОСОБА_5 
		в м. Львові
		у відкритому судовому засіданні, 
		розглянувши кримінальну справу про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Звенигород Пустомитівського району Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утримані має дітей 2012 та 2015 року народження, раніше не судимого, працюючого на посаді начальника управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Львівської обласної державної адміністрації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч.3 ст.368 КК України, суд 
		ВСТАНОВИВ:
		   Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 30.10.2017 року ОСОБА_5  визнано не винуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України і по суду виправдано у зв`язку із недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину.
		   При розгляді даної справи суд встановив грубі порушення вимог КПК України при розслідуванні даної кримінальної справи.
		   Так, одним із доказів винуватості підсудного орган досудового слідства зазначив протокол огляду місця події- службового кабінету начальника управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Львівської обласної державної адміністрації, у якому під час огляду виявлено та вилучено гроші кошти у сумі 1000 Євро, про що складено протокол від 16.02.2012 року. протокол огляду від 16.02.2012 (а.с.26-29 том 1). З даного протоколу вбачається, що у ньому зазначено осіб, які проводили огляд, місце проведення огляду та особу, в якої проводився огляд, наявність понятих, їх адреси проживання та роз`яснення понятим процесуальних прав, передбачених ст.127 КПК України, роз`яснення ОСОБА_5 положень ст.63 Конституції України, а також про те, що в ході огляду у відповідності ст.ст. 85-1, 85-2 КПК України, при огляді проводилась відео зйомка з застосування відеокамери «Sony DCR-HC62» на відеокасету «Panasonic mini DV». При цьому, огляд проводився з 16.09 по 16.30 год.
		   Разом з тим, при відтворенні запису з речового доказу - відеокасети «Panasonic mini DV», без інвентаризаційного номеру, в судовому засіданні встановлено, що викладені у протоколі огляду обставини про те, що перед оглядом було названо осіб, які проводять огляд, наявність при вчиненні такої процесуальної дії понятих та роз`яснення їм процесуальних прав, роз`яснення ОСОБА_5 положень ст. 63 Конституції України, а також повідомлення про здійснення відеозапису не відповідають дійсним обставинам і тому, що відбувалося в кабінеті підсудного. На відео зафіксовано, як в приміщення службового кабінету, де знаходився підсудний ОСОБА_5 і розмовляє по телефону, зайшла невідомі особи. Хтось із них, не представляючись, показав службове посвідчення, наказав припинити ОСОБА_5 розмову по телефону та видати хабар, який він отримував. Після того, як ОСОБА_5 ствердив, що ніякого хабара не отримував і що це провокація, вказані особи розпочали огляд та обшук службового кабінету. При цьому частина речей, які вилучені з кабінету підсудного, в тому числі біля 10 пляшок різних алкогольних напоїв у протоколі огляду не зазначені. 
		   Таким чином, огляд місця події - службового кабінету підсудного ОСОБА_5 проведений із грубим порушенням вимог ст.190 КПК України (в редакції, яка діяла на час інкримінованих дій», а зміст протоколу огляду, який складений та долучений до матеріалів справи як доказ, не відповідає фактичним обставинам і подіям, які відбувалися в кабінеті 16.02.2012 року. 
		   Окрім того, для доведеності вини підсудного органом досудового слідства використано в якості доказів, дані оперативно-розшукових заходів, які оформлені протоколами про результати здійснення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують права від 17.02.2012 року (а.с.151-157 та 158-161 том 2). З вказаних протоколів вбачається, що оперативні заходи здійснювались 11.02.2012 року та 16.02.2012 року за постановою Апеляційного суду Львівської області № 0588т від 30.05.2011 року, №0590т від 30.05.2011 року. 
		   У відповідності до ч.4 ст.97 КПК України в редакції, яка діяла на час інкримінованих дій, визначено, що заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.
		   Разом з тим, як вбачається із заяви (а.с.15 том 1), свідок ОСОБА_6 звернувся в УБОЗ із заявою про вимагання у нього хабара лише 16.02.2012 року. При цьому встановлено, що з метою фіксації злочину йому на одяг прикріплено оперативно-технічні засоби. Однак постанова суду про надання дозволу на застосування свідком ОСОБА_7 технічних засобів для фіксації злочину не виносилася, оперативними працівниками було використано дозвіл наданий постановою Апеляційного суду Львівської області від 30.05.2011 року, але він не стосується фіксування злочину за зверненням Меліхова. Окрім того, є сумнівним те, що термін дії вказаної ухвали становить більше півроку.
		   Окрім того, проаналізувавши дії свідка ОСОБА_7 , які зафіксовані у протоколах допитів, а також за допомогою оперативних засобів, суд прийшов до висновку про те, що в даному випадку працівники міліції не обмежились пасивним розслідуванням, а за допомогою свідка ОСОБА_7 , підбурювали ОСОБА_5 до отримання коштів. При цьому, суд врахував, що відносно ОСОБА_5 майже рік здійснювались оперативно-розшукові заходи, але крім цього випадку жодних інших злочинів йому інкримінувалося.
		А тому, суд прийшов до висновку про те, що спосіб отримання доказів був несправедливим і таким, що суперечить положенням ст.62 Конституції України, ст.22 , ч.2 ст.65, ст.66, ст.85, ст.187, ст.190 КПК України в редакції, яка діяла на час інкримінованих дій, а тому вказані докази: протокол огляду місця події від 16.02.2012 року, а також показання свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які були понятими під час складання даного процесуального документа, а також протокол огляду речових доказів (том 2 а.с.118-119), протокол огляду міні-відео касети «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш карти micro SD 4 Gb інв. №620 (том 2 а.с.181-182), протокол застосування оперативно-технічних засобів та стенограмами розмов, які відбувались між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (том 2 а.с. 126-161), речові докази у справі: грошові коштами в сумі 1 000 Євро, які були одержані ОСОБА_5 16.02.2012 року в якості хабара від ОСОБА_7 ; змиви з правої та лівої рук (том 2 а.с.118-120); міні-відео касету «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш карту micro SD 4 Gb інв. №620., на яких міститься відеозапис передачі ОСОБА_7 хабаря ОСОБА_5 (том 2 а.с.181-184) суд визнав недопустимими, оскільки вони отримані з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, та встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що грубі порушення вимог КПК України не можуть залишатися поза увагою суду і про їх слід повідомити прокуратуру Львівської області. 
		Керуючись ст.62 Конституції України, ст. 340 КПК України 1960 року, суд -
		УХВАЛИВ:
		Про наведені факти грубого порушення вимог КПК України при розслідуванні кримінальної справи про обвинувачення  ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України  повідомити прокуратуру Львівської області. 
		 
		           Суддя:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...