Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/5024/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2017. Зареєстровано: 01.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2017.
Дата набрання законної сили: 04.12.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/5024/13-к
		Провадження №1/463/10/17
		 
		В И Р О К
		іменем України
		30 жовтня 2017 року                Личаківський районний суд м.Львова 
		в складі: головуючого судді         ОСОБА_1 
		при секретарі судових засідань -         ОСОБА_2 
		з участю прокурора -                 ОСОБА_3 
		захисника -                     ОСОБА_4 
		та підсудного    -                 ОСОБА_5 
		в м. Львові
		у відкритому судовому засіданні, 
		розглянувши кримінальну справу про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Звенигород Пустомитівського району Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утримані має дітей 2012 та 2015 року народження, раніше не судимого, працюючого на посаді начальника управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Львівської обласної державної адміністрації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч.3 ст.368 КК України, суд -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 , органами досудового слідства обвинувачується у тому, що він, працюючи на посаді заступника начальника Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації - начальника управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки, будучи державним службовцем 7 рангу, 4 категорії посад, займаючи відповідно до ст.25 Закону України «Про державну службу» відповідальне становище, будучи відповідальним згідно наказу начальника Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації №881 від 23.12.2005 року за укладання угод між професійно-технічними навчальними закладами та підприємствами, установами організаціями, за координацію діяльності вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації в межах повноважень, делегованих Міністерством освіти і науки України, маючи в силу займаної посади вплив на керівників професійно-технічних навчальних закладів області, з корисливих мотивів, вчинив одержання хабара у значному розмірі, а саме в сумі 10 458 гривень за сприяння в укладенні договорів тимчасового винаймання нежитлових приміщень, а також за погодження в майбутньому і документації, необхідної для укладання договору оренди нежитлових приміщень на постійній основі та скерування її в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України для затвердження.
		Так, на початку лютого 2012 року до ОСОБА_5 звернувся приватний підприємець ОСОБА_6 з проханням посприяти в пошуку нежитлових приміщень, що перебувають на балансі професійно-технічних навчальних закладів м. Львова та подальшої передачі їх в оренду. Вислухавши прохання, ОСОБА_5 дав вказівку директору Ставропігійського професійного ліцею м. Львова ОСОБА_7 і заступнику Директора Львівського вищого професійного училища комп`ютерних технологій та будівництва ОСОБА_8 укласти з приватним підприємцем ОСОБА_6 договори тимчасового винаймання нежитлових приміщень, які перебувають у них на балансі, а також розпочати збір необхідних документів для укладання постійних договорів оренди вищевказаних приміщень у відповідності до Закону України «ІІро оренду державного та комунального майна». Виконуючи вказівку ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали договори тимчасового винаймання нежитлових приміщень з приватним підприємцем ОСОБА_9 від 06.02.2012 року та 07.02.2012 року відповідно.
		В подальшому, 11.02.2012 року, начальник управління професійно-технічної освіти Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 , будучи наділеним повноваженнями щодо погодження документації, необхідної для укладання договорів оренди нежитлових приміщень, що перебувають на балансі професійно-технічних навчальних закладів та подальшого її скерування для погодження в Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України, а також маючи в силу займаної посади вплив на керівників професійно-технічних навчальних закладів області, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання грошової винагороди в розмірі 1000 Євро від ОСОБА_6 за сприяння в укладенні договорів тимчасового винаймання нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 і подальше погодження документації, необхідної для укладання договору оренди приміщень на постійній основі, в приміщенні свого службового кабінету, розташованого в будівлі АДРЕСА_4 , обумовив з ОСОБА_6 вимогу щодо необхідності передачі йому хабара в сумі 1 000 Євро за сприяння в укладенні договорів тимчасової оренди вищевказаних нежитлових приміщень, а також за погодження в майбутньому документації, необхідної для укладання договору оренди нежитлових приміщень та скерування її в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України для затвердження.
		ОСОБА_6 , розуміючи те, що відмова від передачі ОСОБА_5 вказаної суми хабара могла потягнути передчасне розірвання укладених раніше договорів тимчасового винаймання нежитлових приміщень та відмову у погодженні необхідної документації для оформлення договорів оренди нежитлових приміщень на постійній основі, погодився на передачу вказаної суми хабара.
		16.02.2012 року, близько 16.00 год., ОСОБА_6 перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_5 , на АДРЕСА_4 , у відповідності з попередньою домовленістю із ОСОБА_5 , передав, а останній одержав хабар в сумі 1000 Євро, що згідно курсу Національного банку України становить 10 458 гривень, за сприяння в укладенні договорів тимчасового винаймання вищевказаних нежитлових приміщень, а також за погодження в майбутньому документації, необхідної для укладання договору оренди нежитлових приміщень на постійній основі та скерування її в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України для затвердження.
		Свої висновки про винуватість ОСОБА_5 органи досудового слідства обґрунтовують показаннями свідка ОСОБА_6 , показаннями свідка ОСОБА_7 , показаннями ОСОБА_10 , показаннями свідка ОСОБА_8 , показаннями свідка ОСОБА_11 , показаннями свідка ОСОБА_12 , показаннями свідка ОСОБА_13 , показаннями свідка ОСОБА_14 , показаннями свідка ОСОБА_15 , протоколом очної ставки віч-на-віч між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (том 2 а.с.33-35), протоколом огляду та помічення грошових коштів в сумі 1000 Євро (том 1 а.с.19-25), протоколом огляду місця події від 16.02.2012 року та протоколом огляду речових доказів (том 2 а.с.118-119), протоколом огляду міні-відео касети «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш карти micro SD 4 Gb інв. №620 (том 2 а.с.181-182), протоколом застосування оперативно-технічних засобів та стенограмами розмов, які відбувались між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (том 2 а.с. 126-161), явкою з повинною ОСОБА_5 , (том 1 а.с.18), висновком криміналістичної експертизи спеціальної хімічної речовини від 23.03.2012 року (том 2 а.с.115-116), речовими доказами у справі: грошовими коштами в сумі 1000 Євро, які були одержані ОСОБА_5 16.02.2012 року в якості хабара від ОСОБА_6 ; змивами з правої та лівої рук (том 2 а.с.118-120); міні-відео касетою «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш картою micro SD 4 Gb інв. №620., на яких міститься відеозапис передачі ОСОБА_6 хабаря ОСОБА_5 (том 2 а.с.181-184); документами зібраними ОСОБА_6 для оренди приміщення на території Ставропігійського ліцею м. Львова, зокрема: договорами тимчасового винаймання нежитлових приміщень від 06.02.2012 року та 07.02.2012 року (том 1 а.с.204-280).
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 суду показав, що станом на лютий 2012 року він працював на посаді заступника начальника Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації - начальника управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки. У відповідності до наказу № 881 від 23.12.2005 року Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та додатку до цього наказу, серед іншого, в його обов`язки входило укладення угод між професійно-технічними навчальними закладами та підприємствами, установами організаціями договорів про підготовку та перепідготовку кадрів, а не договорів між професійно-технічними закладами та підприємствами, установами організаціями з тимчасового винаймання нежитлових приміщень, як це трактує слідство. Питання передачі професійно-технічними закладами в оренду приміщень регулювалось наказом №610 від 10.08.2006 року Міністерства освіти і науки України «Про порядок розгляду майнових питань», яким передбачено, що рішення з майнових та земельних питань приймаються Спеціальною комісією міністерства з майнових питань відповідно до вказаного порядку. А також, визначено перелік документів, які подаються для розгляду питання про передачу майна в оренду. Дійсно, в січні 2012 року до нього звернувся ОСОБА_16 , мати якого працювала на посаді заступника начальника управління освіти ЛОДА, та просив прийняти його знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_17 та проконсультувати з приводу отримання в оренду приміщення для зберігання фруктів у одному із професійно-технічних училищ м. Львова. 25.01.2012 року до нього зателефонував невідомий мужчина, який представився ОСОБА_18 , повідомив, що він від ОСОБА_19 та домовився про зустріч. В лютому 2012 року він зустрівся з ОСОБА_18 в робочому кабінеті. Під час розмови останній повідомив, що бажає отримати в оренду в одному із професійно-технічних училищ приміщення для зберігання фруктів. Він розповів про процедуру отримання в оренду приміщень, визначену Порядком, і рекомендував йому звернутись до директорів закладів Ставропігійського професійно-технічного училища та Львівського ВПУ будівництва та комп`ютерних технологій, які на власний розсуд визначають необхідність здачі вільних приміщень в оренду та готують пакет документів, необхідних для передачі приміщень в оренду. Ствердив, що у умовах економічної кризи здача приміщень закладів освіти в оренду віталася Міністерством освіти. Після цього, ОСОБА_20 йому телефонував, повідомляв, що зустрічався із керівництвом цих закладів, з якими погодив можливість передачі йому в оренду приміщення Ставропігійського професійно-технічного училища. Він пояснив, що директор має готувати пакет документів, передати до управління професійно-технічної освіти, відповідальна особа ОСОБА_21 вивчить їх та підготує лист для передачі до Міністерства освіти і науки для розгляду Спеціальною комісією. 11.02.2012 року ОСОБА_6 зателефонував йому, сказав, що поруч з приміщенням управління профтехосвіти і хотів з ним знову зустрітися. Така зустріч відбулася в cлужбовому кабінеті, ОСОБА_6 розповідав про те, що одне приміщення він знайшов, а в іншому закладі освіти не вироблене свідоцтво про право власності на будівлі і треба чекати оформлення такого. Він запевнив ОСОБА_6 , що як тільки директор училища підготує пакет документів і передасть в управління, він підготує листа та скерує ці документи на розгляд комісії ОСОБА_22 . Ствердив, що дійсно ОСОБА_6 приніс пакет із фруктами з власної ініціативи і залишив його в автомобілі, але жодних вимог ОСОБА_6 про передачу хабара, ні жестами, ні губами він не висловлював. В той же час, ОСОБА_20 постійно повторював, що хоче віддячитися.
		15.02.2012 року йому зателефонував ОСОБА_20 і повідомив, що всі документи готові і вони з директором прийдуть, щоб відправити їх в міністерство. Він повідомив, що в цей день зайнятий, тому ОСОБА_23 сказав, що прийде наступного дня. 16.02.2012 року біля 15.00 год. ОСОБА_24 прийшов в його службовий кабінет, привітався за руку, присів і повідомив, що всі документи готові для укладення договору оренди. Він знову роз`яснив йому, що як тільки документи поступлять, він підготує листа і направить їх в міністерство. Пояснив, що відповідальний працівник їх вивчить та направить поштою, або передасть у ОСОБА_25 у випадку, якщо хтось буде їхати в міністерство. При цьому ствердив, що жодної розмови з приводу коштів він з ОСОБА_26 не вів і кошти в нього не вимагав. Після закінчення розмови, ОСОБА_20 знову потиснув руку та швидко вийшов з кабінету. В цей час задзвонив службовий телефон, він взяв трубку та почав розмову. Через декілька хвилин в кабінет зайшли невідомі люди, і після закінчення розмови стали запитувати, чи був хтось у нього у службовому кабінеті, і чи отримував він хабар. При цьому, вказані особи не представились, про наявність понятих не повідомили, і відразу розпочали обшук у службовому кабінеті. Через кілька хвилин, з тієї сторони стола, де стояв ОСОБА_20 , під документами, вони знайшли конверт, у якому були виявлені гроші. Він зразу заявив, що це провокація, жодних грошей не брав і як ОСОБА_23 поклав цей конверт не бачив, оскільки дійсно має поганий зір. Окрім того, в процесі даних слідчих дій, працівники міліції провели змиви з рук, і, дійсно, на долоні правої руки було ледь помітне світіння. В послідуючому, обшук тримав декілька годин, його було затримано та доставлено в службовий кабінет УБОЗ. В послідуючому на нього було здійснено тиск, працівники вимагали написати явку з повинно і зізнатись у скоєнні злочину, обіцяли випустити його. При цьому, повідомляли, що зараз проводять слідчі дії з директорами училищ, які дали на нього покази. Він повідомив, що два дні до його затримання, шляхом кесаревого розтину, його дружина народила дитину, вдома перебувала одна, він просив дозволити хоч один дзвінок, щоб повідомити місце знаходження, але йому відмовили, і знову вимагали зізнатись у вимаганні хабара, обіцяли після цього відпустити до дому. Також не забезпечили явку адвоката. Перебуваючи у безвихідному положенні, він написав явку з повинною і, в послідуючому, дав покази, що взяв хабар від ОСОБА_27 . Проаналізувавши всі зустрічі з ОСОБА_28 , він переконаний, що такий був використаний працівниками міліції для провокації хабара. Причиною його переслідування є те, що в цей час всіх високопосадовців області заганяли в Партію регіонів, а він відмовлявся, належав до керівного складу іншої політичної сили. В процесі розгляду справи стало відомо, що протягом майже року відносно нього здійснювались оперативно-розшукові заходи і ОСОБА_20 був використаний працівниками поліції як їх агент, оскільки його особа, місце проживання так і не встановлено, жодну підприємницьку діяльність він не здійснював, а згодом втік з України.
		Свідок ОСОБА_13 суду показав, що дійсно в період новорічних свят він в ресторані познайомився із мужчиною на ім`я ОСОБА_17 , з яким обмінявся телефонами. При цьому, ОСОБА_17 просив посприяти у пошуках людини, яка допоможе знайти приміщення в професійно-технічних закладах для зберігання овочів і фруктів. Він повідомив, що знає багатьох працівників освіти, так як його мати працює в управлінні освіти. В січні 2012 року до нього зателефонував ОСОБА_17 і запитав, чи може він звести з людиною, яка допоможе з орендою приміщень. Дійсно, він зателефонував до ОСОБА_5 та попросив дозволу прийняти його знайомого, і проконсультувати, оскільки той шукає приміщення для складу овочів та фруктів. ОСОБА_5 погодився його прийняти. Після чого, він смс-повідомленням скинув ОСОБА_29 номер телефону ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_7 суду показала, що станом на 2012 рік вона працювала на посаді директора Державного навчального закладу Ставропігійське вище професійне училище м. Львова. В кінці січня 2012 року до неї в училище прийшов ОСОБА_20 , який повідомив, що він від ОСОБА_5 і запитав, чи останній їй дзвонив. При цьому, ОСОБА_20 повідомив, що він шукає приміщення під склад фруктів в оренду, в розмові він постійно посилався на ОСОБА_5 , і що він мав їй дзвонити. Вона зателефонувала до підсудного, і в розмові він підтвердив, що цей чоловік шукає приміщення, і якщо училище зацікавлене в здачі вільних приміщень в оренду, то може розглянути таку можливість. Вона запропонувала ОСОБА_30 приміщення, він його оглянув і погодився на оформлення документів. Вона пояснила, що буде від училища збирати необхідні документи, та повідомила ОСОБА_31 , які документи необхідні від нього. Вона покликала до себе помічника директора з адміністративно-господарської роботи ОСОБА_10 , яку познайомила з ОСОБА_32 . Вона повідомила, що будуть готуватися документи для здачі приміщення в оренду, та дала вказівку, щоб вона зайнялась підготовкою документів разом з ОСОБА_32 . На наступний ранок ОСОБА_20 знову з`явився, та запропонував допомогти із збором документів, зокрема із проведенням експертної оцінки, яку ним було проведено за два дні. ОСОБА_20 приходив до неї по декілька разів на день з різним пропозиціями, просив прискорити оформлення документів, оскільки йому вже необхідні склади. Коли документи були готові, вона підготувала лист і він прийшов, та повідомив, що хоче занести сам всі документи до ОСОБА_5 , але вона сказала, що документи передасть сама. Перед цим, під час одного з візитів, ОСОБА_20 настоював, що йому необхідні приміщення вже, а документи потрібно дозбирати, в послідуючому передавати для укладення договору, що потребує додаткового часу. При цьому, вона запропонувала йому укласти договір про тимчасове винаймання приміщення, який вони підписали 06.02.2012 року на час оформлення договору оренди. Не зважаючи на те, що ОСОБА_20 спішив, але фрукти на склад не завозив, приміщенням не користувався і це її здивувало. 16.02.2012 року вона була на робочому місці по вул. Федорова у м. Львові. Біля 16.45 год. в приміщення кабінету прийшли двоє мужчин, представились працівниками міліції і повідомили про необхідність їхати в приміщення УБОЗ по вул. Науковій у м. Львові. Там, в приміщенні вона побачила ще декількох директорів. Там вона почула, що підсудного затримали. Через деякий час її допитали, під час допиту вимагали, щоб вона зізналась, що це ОСОБА_5 дав їй вказівку укласти договір оренди. При цьому повідомили, що будуть сидіти з нею цілу ніч, поки вона не дасть необхідні покази. Тому, в показах вона зазначила, що тимчасовий договір уклала на прохання ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_10 суду показала, що в 2012 році працювала на посаді помічника директора Ставропігійського вищого професійного училища м. Львова з адміністративно-господарської роботи. На початку 2012 року її викликала директор ОСОБА_7 в кабінет, де сидів невідомий мужчина. ОСОБА_7 повідомила, що це підприємець, він хоче орендувати приміщення для зберігання овочів та фруктів. І запропонувала оглянути з ним приміщення в підвалі, можливо він щось вибере. Вона з мужчиною пішли в підвал, оглянули одне з приміщень, яке його влаштовувало, після чого повернулись в кабінет до директора, де директор дала вказівку збирати документи для оформлення договору оренди. Через деякий час, директор і ОСОБА_20 підписали тимчасовий договір оренди, а вона та ОСОБА_20 збирали необхідні документи для подачі в управління освіти. ОСОБА_20 часто приходив в училище, постійно підганяв її, повідомив, що частину документів готовий збирати сам. Згодом, подзвонив їй, повідомив, що документи вже готові і він сам їх завезе в управління. Коли всі документи майже зібрали, ОСОБА_20 дзвонив і вимагав дати йому на руки документи, він сам завезе в управління освіти. Проте, вона повідомила його, що відсутня ще довідка з управління охорони історичного середовища і, як тільки вона поступить, підпише документи в директора, сама завезе їх в управління. Коли всі документи зібрала, вона повідомила, що підпише лист у директора ліцею до кінці дня. Перед закінченням роботи, вона відпросилась у директора по своїх справах і поїхала на автовокзал. Згодом, їй хтось зателефонував та повідомив про те, що сталось. Через деякий час, до неї зателефонували працівники УБОЗ та повідомили про необхідність з`явитись до них для допиту.
		Свідок ОСОБА_8 суду показав, що в той час працював на посаді заступника директора ВПУ комп`ютерних технологій та будівництва. В лютому 2012 року в училище прийшов невідомий мужчина, представився як ОСОБА_20 і повідомив, що від ОСОБА_5 . Хотів зустрітись із директором, проте останній знаходися на лікуванні. Також він повідомив, що знає начальника управління освіти ОСОБА_33 , співпрацює з управлінням освіти, що є підприємцем, працює по всій Україні, по автотранспорту, будівництві і торгівлі. Також ствердив, що може брати учнів училища на практику та на стажування. Він пояснив, що бажає орендувати приміщення під склад. Він пояснив, що таких питань не вирішує, необхідно укладати договір, директора на даний час немає, як вийде директор на роботу, він його про це повідомить. Цей чоловік настоював передзвонити ОСОБА_5 , але він йому пояснив, що це вирішить сам. Після чого, ОСОБА_20 незадоволений вийшов геть. Після того як директор вийшов на роботу, останній по телефону запросив його до себе в кабінет. ОСОБА_34 охарактеризував можливу співпрацю, повідомив про бажання отримати в оренду приміщення для складу, при цьому нагадав, що прийшов від ОСОБА_5 Директор сказав, що він може переглянути вільне приміщення і якщо воно підійде, будуть збирати документи для того, щоб направити до Міністерства освіти і науки для укладення договору оренди. ОСОБА_20 сказав, що в Міністерстві освіти має своїх людей і там йому допоможуть. Вони погодили, що можуть передати в оренду ОСОБА_30 маленьку кімнату поряд з їдальнею. Директор доручив йому збирати документи на оформлення договору. Через деякий час він дізнався в БТІ, що в училища відсутні свідоцтво про права власності на будівлю по АДРЕСА_3 . Коли ОСОБА_20 прийшов в черговий раз, він його повідомив, що, нажаль, свідоцтво у них відсутнє і для його виготовлення необхідно місяць часу. На це ОСОБА_20 запропонував укласти тимчасового угоду на користування приміщенням на час підготовки документів. Текст договору та акт прийому-передачі приміщення приніс сам ОСОБА_35 . Він узгодив питання з директором, та підготував лист в БТІ, який передав на руки ОСОБА_30 , оскільки він вирішив займатись оформленням документів сам. Через один-два дні його та директора викликали в приміщення УБОЗ.
		Свідок ОСОБА_15 суду показав, що у 2012 році його запросили працівники УБОЗ бути понятим при затриманні особи, яка вимагає хабар. Вони піднялись на третій поверх та зайшли в службовий кабінет, де було багато людей. Також, там був підприємець в якого вимагали хабар. Гроші були помічені, на його думку це були гривні, сума 4000 грн., купюрами по 200 або 500 грн., всі купюри були переписані. Потім всі сіли в машину і поїхали на вул. Петрушевича в м. Львові. Через деякий час, їх повідомили, що слід піднятись в кабінет ОСОБА_5 . Коли зайшов, то побачив, що в кабінеті були працівники міліції та люди в цивільному, гроші лежали на столі, зібрані в купу. За столом сидів підсудній. Працівники міліції робили змиви з рук останнього. Він не бачив, щоб руки світились. Один палець ледь світився. Купюри переглядали та переписували знову. Хто заніс ці кошти в кабінет ОСОБА_5 він не бачив, оскільки в цей час знаходився в машині. При цьому ствердив, що одного разу вже був понятим по справі передачі коштів за рік до цих подій. Після оголошення показів (а.с.46-49 том 2), підтримав їх.
		Свідок ОСОБА_14 суду показав, що також був понятим на прохання працівників міліції. В той день його запросили в приміщення УБОЗ та повідомили, що буде проводитись затримання особи під час передачі хабара. Кошти - євро описали, помітили та передали чоловіку, якого він вже не пригадує. Після того, всі поїхали до будівлі Управління профтех- освіти. Мужчина, який отримав кошти, пішов в будівлю, а вони деякий час залишались в машині. Через деякий час вони зайшли в кабінет, працівники міліції проводили обшук, гроші були виявлені на столі, чи в папці, чи між документами він не пригадує. При цьому, ОСОБА_5 стверджував, що гроші йому не належать і їх підкинув ОСОБА_35 . Потім світили руки підсудного і на одній руці світилось салатовим кольором одне місце. При цьому ОСОБА_5 повідомляв, що ця речовина з`явилась у нього після рукостискання з ОСОБА_32 . Згодом, зробили змиви з рук та склали відповідний протокол.
		Свідок ОСОБА_12 суду показав, що станом на 2012 рік працював на посаді головного спеціаліста відділу професійно-технічної освіти Головного управління освіти ЛОДА. В його обов`язки входило, в тому числі, контроль за матеріально-технічною базою і за здачею в оренду приміщень, що перебувають на балансі професійно-технічних закладів. Повідомив, що порядок оформлення оренди приміщення визначений наказом Міністерством освіти і науки. Всі документи на оренду готують навчальні заклади та передають їх до управління освіти, яке їх перевіряє і скеровує листом для розгляду спеціальною комісією в Міністерство освіти. За час його роботи жодної відмови в скерування таких документів на розгляд комісії не було. Навчальні заклади заінтересовані в здачі приміщень в оренду, оскільки додаткові кошти потрібні для виживання в складних умовах. Також повідомив, що управління освіти скеровує документи до п`ятнадцяти днів, а рішення приймається ще протягом одного-двох місяців. З приводу звернення ОСОБА_31 до навчальних закладів по питанню оренди приміщень йому нічого не відомо.
		Свідок ОСОБА_36 суду показав, що станом на 2012 рік працював директором ВПУ комп`ютерних технологій та будівництва. Дійсно в лютому 2012 року до нього в кабінет прийшов заступник директора ОСОБА_8 із чоловіком на ім`я ОСОБА_17 , який казав, що бажає отримати приміщення в оренду під склад. Він дав вказівку оглянути наявне приміщення і отримати документи з БТІ та дав розпорядження заступнику займатися цим питанням з ОСОБА_23 . Згодом вияснилось, що у них було відсутнє свідоцтво про право власності на приміщення, на виготовлення такого необхідного було деякий час, а тому від співпраці ОСОБА_20 відмовився. Через деякий час, вночі, його та декількох інших директорів було доставлено в приміщення УБОЗ і там він дізнався, що ОСОБА_5 було затримано. Його допитували вночі, вимагали надати свідчення проти ОСОБА_5 . Дійсно на слідстві повідомим, шо він телефонував ОСОБА_5 з метою підшукування приміщень для здачі в оренду ОСОБА_37 .
		Окрім того, орган досудового слідства обґрунтовує вину ОСОБА_5 показами свідка ОСОБА_6 , даних на досудовому слідстві. 
		Свідок ОСОБА_6 на неодноразові виклики до суду не з`явився, по вказаній по обвинувальному висновку адресі не зареєстрований, не проживає і ніколи не проживав, що стверджується довідками з місця реєстрації, а також рапортом про неможливість виконання постанови про привід (а.с.84 том 3). Не проживає та не зареєстрований він також по адресі, яку повідомив в суді при допиті АДРЕСА_5 (а.с.142 т.3). На запит суду, головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби Україна (а.с.4 том 6) надав відповідь про те, що ОСОБА_38 23.03.2013 року перетнув державний кордон України в пункті пропуску Іловайськ та виїхав за межі України. А тому, суд ,вживши всіх передбачених законом заходів для забезпечення явки свідка до суду, за згодою учасників процесу оголосив його показання дані на досудовому слідстві. 
		На досудовому слідстві при допиті в якості свідка ОСОБА_6 (при цьому його особа встановлена лише зі слів без перевірки документів) (а.с. 3-8 т. 2) повідомив, що близько двох років є приватним підприємцем і займається оптово-роздрібною торгівлею продуктами харчування, у зв`язку із чим йому необхідні були приміщення складів. Один із його знайомих дав йому телефон ОСОБА_5 , до якого можна звернутись із питаннями оренди приміщень професійно-технічних училищ. Після свят в 2012 році він зателефонував ОСОБА_5 та домовився з ним про зустріч, під час якої розповів про те, що шукає приміщення для зберігання овочів та фруктів. ОСОБА_5 сказав, що на даний час зайнятий, але попробує щось підшукати. Свідок неодноразово дзвонив ОСОБА_5 , однак останній регулярно відкладав розмову та казав передзвонити йому пізніше. Через деякий час, він сказав, що є приміщення на вул. Плужника у м. Львова (Ставропігійський професійний ліцей), а також на вулиці Лінкольна ( Львівське професійно-технічне училище комп`ютерних технологій та будівництва). ОСОБА_39 дав телефони директора Ставропігійського професійного ліцею ОСОБА_7 , та заступника директора ЛПТУ комп`ютерних технологій - ОСОБА_40 . Свідок зателефонував до вказаних осіб та домовився з ними про зустріч.
		При зустрічі з ОСОБА_7 сказав, що він від ОСОБА_41 . Вона, сказала, що процедура оформлення в оренду приміщень досить довга та складна. При цьому вона показала перелік документів, необхідних для оформлення оренди. Після чого, з нею пішли та переглянули приміщення. Показані приміщення йому підходили для здійснення господарської діяльності, тобто під склади. Вони піднялися до неї в кабінет та він запитав її як можна найшвидше в`їхати в дане приміщення. Вона запропонувала укласти тимчасовий договір оренди, поки готуються документи. Наступного дня 06.02.2012 приїхав до ОСОБА_7 та вони підписали тимчасовий договір оренди приміщення на пів року. Орендну плату він повинен був сплачувати на розрахунковий рахунок ліцею. Сума орендної плати згідно угоди повинна була складати 1 гривня за 1 кв. м. на добу. ОСОБА_7 , сказала щоб він збирав повний пакет документів необхідний для укладання угоди на постійній основі. Від імені ліцею, технічними питання повинна була займатися ОСОБА_42 - заступник пані ОСОБА_43 . Після чого він почав збирати документи.
		Паралельно він був в заступника директора ЛПТУ комп`ютерних технологій та будівництва ОСОБА_40 . Останній сказав, що на даний час відсутній директор ОСОБА_44 , однак йому телефонував ОСОБА_39 та сказав показати приміщення, які в нього є. Останній показав приміщення, однак сказав, що на даний час він не приймає рішення без директора ОСОБА_45 . Тоді він запропонував ОСОБА_46 укласти тимчасову угоду, примірник якої йому залишив, а також йому надано список документів, які необхідно було подати для укладання договору на постійній основі. Через кілька днів ОСОБА_47 передав йому підписану тимчасову угоду про оренду, однак в ній не було вказано площу приміщень. Через кілька днів він познайомився з ОСОБА_48 , останній сказав, що він про нього знає, оскільки йому телефонував ОСОБА_39 , однак він відклав зустріч на наступний день. Наступного дня він знову зустрівся з ОСОБА_48 , останній сказав, що він спілкувався з ОСОБА_49 і що все буде добре та всіма технічними питання пов`язаними з оформленням документів займатиметься ОСОБА_47 . В розмові з ОСОБА_50 , він з`ясував, що в них немає повного комплекту документів на вказані приміщення. Тому вони домовилися з ним зустрітися після того, як він зробить всі необхідні документи.
		ОСОБА_7 чи ОСОБА_36 прямо не говорили, що ОСОБА_39 дав вказівку, однак казали, що вони з ним на цю тему спілкувалися, а точніше він до них телефонував. Після того, як уклав тимчасові договори, він ОСОБА_51 телефонував та подякував. ОСОБА_5 сказав «добре давайте працюйте». Він сказав до нього, що на ОСОБА_52 не все в порядку з їх документами, на що він відповів, що знає, що на дані приміщення виділялися гроші, та повинні виготовлятися документи, однак конкретно нічого не сказав. Він сказав, що хотів би до нього заїхати та віддячитися, однак ОСОБА_39 зіслався на зайнятість та сказав що сам передзвонить.
		10.02.2011 року до свідка зателефонував ОСОБА_39 та сказав, щоб він під`їхав до нього на роботу наступного дня, тобто в суботу. Він приїхав до нього, перед тим придбав йому пакет фруктів. Сказав йому, що все нормально, подякував йому. Він казав, що збирається їхати в м. Київ, тому запропонував йому взяти з собою в м. Київ пакет документів, які необхідно погодити в ОСОБА_53 освіти для укладання договору оренди, однак він ствердно не сказав, що візьме документи. Після чого ОСОБА_39 попросив допомогти йому занести в його автомобіль пакет з фруктами, який він приніс. По дорозі він сказав, що сталася аварія в одному з училищ, лопнула труби і необхідно закупити обладнання. Він йому натякнув, що може допомогти в придбанні обладнання, однак ОСОБА_39 сказав, що вже закупка йде, гроші перераховані. Підходячи до машини, він запитав його, як може йому віддячитися, на що він посміхаючись сказав тисяча Євро. На це він йому нічого не відповів, лише поставив на заднє сидіння вищевказаний пакет з фруктами та вони розійшлися.
		Свідок продовжував збирати документи на приміщення по вул. Плужника, 6. 13.02.2012 року приніс до заступника директора Ставропігійського ліцею - ОСОБА_54 витяг з БТІ. Остання сказала, що необхідно їй ще надати звіт про оцінку об`єкту оренди. Свідок поїхав в БТІ та замовив висновок на оцінку вищевказаного приміщення. 14.02.2012 він отримав даний висновок та привіз до ОСОБА_54 . Остання взяла даний висновок та сказали, що впродовж дня виведе суму орендної плати. В кінця дня вона передзвонила, що є помилка в звіті про вартість приміщення виданого БТІ. Наступного дня свідок поїхав в БТІ та попросив, щоб вини виправили помилку. Того самого дня помилку вони виправили, і даний звіт привіз назад.
		Крім цього, 14.02.2011 свідок передзвонив до ОСОБА_55 та сказав, що майже весь пакет документів готовий і спитав коли він зможе до нього зайти, принести документи та віддячитися. Він сказав, щоб прийшов 15.02.2012 року, однак потім передзвонив та сказав, що 15.02.2012 р. його не буде, щоб він передзвонив 16.02.2012 року.
		Свідок попросив ОСОБА_56 , щоб вона швидко оформила документи, а саме вирахувала, суму орендної плати, підготувала листа на управління освіти для погодження про надання приміщень в оренду та, взагалі, склала весь пакет документів. Крім нього, сказав їй, що в нього є домовленість з ОСОБА_49 про те , що він їде в м. Київ і одразу з собою візьме документи в ОСОБА_57 . Вона сказала, що до кінця дня зробить лист і підготує документи. Він їй телефонував і вона повідомила, що 16.02.2012 року зможе забрати всі документи, а також сказала, що сума оренди буде складати близько 3 тис. гри. на місяць. Його це дуже обурило, оскільки вони домовлялися з ОСОБА_7 , що орендна плата становитиме приблизно 1800 гривень.
		Після чого свідок вирішив звернутися в УБОЗ з заявою про вимагання хабара начальником управління професійно-технічної освіти Львівської ОДА ОСОБА_49 за погодження ним документів по оренді приміщення по вул. Плужника у м. Львові. 16.02.2012 року він написав відповідну заяву та надав працівникам УБОЗ необхідні грошові кошти в сумі 1000 Євро купюрами по 50 Євро.
		Після написання заяви, зателефонував до ОСОБА_58 та запитав коли зможе до нього приїхати. Він сказав будь-коли до 17.30 год. Близько 16 год. він приїхав до ОСОБА_55 та сказав йому, що вже всі документи для оренди готові. Він сказав, що в м. Київ їхати не буде, а документи на погодження оренди в Міністерство можна буде відправити поштою. Крім цього, він йому ще раз нагадав про приміщення на Лінкольна, що там немає документів. При цьому він запитав його чи принести йому документи, на що він відповів, що сам скаже нехай принесуть йому і він їх відправить на ОСОБА_25 . Після чого свідок витягнув з кишені гроші в сумі 1000 Євро та поклав йому на стіл. Вони пожали один одному руки, він взяв папку накрив нею гроші та вони попрощалися.
		Оцінюючи надані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про доведеність вини обвинуваченого у інкримінованому злочині, приходить до наступного.
		У відповідності до редакції ч.3 статті 368 КК України, яка діяла на час інкримінованих дій, передбачено відповідальність за одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара.
		У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду Украйни №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Як вбачається із обвинувального висновку, орган досудового слідства обвинувачує підсудного в тому, що ОСОБА_5 , будучи відповідальним згідно наказу начальника Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації №881 від 23.12.2005 року за укладання угод між професійно-технічними навчальними закладами та підприємствами, установами організаціями, за координацію діяльності вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації в межах повноважень, делегованих Міністерством освіти і науки України, маючи в силу займаної посади вплив на керівників професійно-технічних навчальних закладів області, з корисливих мотивів, вчинив одержання хабара у значному розмірі, а саме в сумі 10 458 гривень за сприяння в укладенні договорів тимчасового винаймання нежитлових приміщень, а також за погодження в майбутньому і документації, необхідної для укладання договору оренди нежитлових приміщень на постійній основі та скерування її в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України для затвердження.
		Таким чином, орган досудового слідства прийшов до висновку про те, що хабар ОСОБА_5 отримав за виконання чи невиконання таких дій: за сприяння в укладенні договорів тимчасового винаймання нежитлових приміщень, а також за погодження в майбутньому документації, необхідної для укладання договору оренди нежитлових приміщень на постійній основі та скерування її в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України для затвердження.
		Разом з тим, у відповідно до п.2 Наказу начальника Головного управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації №881 від 23.12.2005 року «Про розподіл функціональних обов`язків між керівниками головного управління освіти і науки», заступник начальника головного управління  начальника управління професійно-технічної освіти, координує діяльність вищих навчальних закладів та науки відповідає за укладення угод між професійно-технічними навчальними закладами та підприємствами, установами, організаціями про підготовку та перепідготовку кадрів, координує діяльність вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації в межах повноважень, делегованих Міністерством освіти і науки. 
		В той же час, у відповідності до наказу № 610 від 10.08.2006 року Міністерства освіти і науки «Про порядок розгляду майнових питань», п.1 визначено, що рішення з майнових та земельних питань приймаються спеціальною комісією Міністерства з майнових питань відповідно до цього Порядку.
		Положеннями п.4.1 вказаного Порядку, з питань, пов`язаних з передачею приміщень навчальних закладів і установ освіти і науки в оренду передбачено перелік необхідних до подачі документів, а саме: звернення керівників управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, навчальних закладів (установ) до Міністерства з обґрунтуванням необхідності передачі нерухомого майна в оренду із зазначенням відсутності заборгованості орендарів по орендній платі, комунальних та інших виплатах; матеріали Фонду державного майна (регіональних відділень ФДМ) щодо оренди приміщень; довідка про мобілізацію та використання навчальним закладом (установою) коштів від оренди; експертний висновок профільного департаменту; фінансово-економічний висновок.
		Таким чином, ОСОБА_5 як заступник начальника головного управління  начальник управління професійно-технічної освіти, координує діяльність вищих навчальних закладів та науки не наділений повноваженнями пов`язаними з виконанням організаційно-розпорядчих, чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціальними повноваженнями з погодження документації для укладення угод оренди приміщень, які знаходяться в користуванні Ставропігійського професійного ліцею, по вул. Плужника, 6 у м. Львові, та Львівського ВПУ будівництва та комп`ютерних технологій по вул. Лінкольна, 23 у м. Львові.
		При цьому, доводи слідства про те, що ОСОБА_5 дав вказівку Директору Ставропігійського професійного ліцею м. Львова ОСОБА_7 і заступнику Директора Львівського вищого професійного училища комп`ютерних технологій та будівництва ОСОБА_8 укласти з приватним підприємцем ОСОБА_6 договори тимчасового винаймання нежитлових приміщень, які перебувають у них на балансі, а також розпочати збір необхідних документів для укладання постійних договорів оренди вищевказаних приміщень у відповідності до Закону України «ІІро оренду державного та комунального майна», спростовується показаннями не лише самого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а і свідка ОСОБА_6 про те, що жодної вказівки укладати тимчасові договори ОСОБА_5 не надавав, він лише просив вказаних свідків при наявності вільних приміщень розглянути можливість підготовки документів для укладення договорів оренди з Міністерством освіти і науки.
		При цьому, суд вважає, що покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не доводять вину ОСОБА_5 у інкримінованому злочині, оскільки вказаними показаннями підтверджується сам факт звернення ОСОБА_6 до керівництва вказаних вище професійно-технічних установ для підшукання вільних приміщень для оренди, підготовки необхідних документів та передачі їх для розгляду комісії Міністерством освіти і науки, що відповідає процедурі передачі майна професійно-технічних навчальних закладів в оренду. 
		Окрім того, доводи слідства про те, що ОСОБА_5 отримав хабар за скерування документів для укладення договору оренди приміщення між свідком ОСОБА_6 та Ставропігійським професійним ліцеєм по вул. Плужника, 6 у м. Львові в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України для затвердження, є надуманими і жодними доказами не підтверджені, оскільки сам ОСОБА_6 стверджував, що документи для укладення договору оренди на час передачі хабара в Управління профтехосвіти не поступили і у розмові між ним та ОСОБА_5 останній стверджував, що при їх поступленні він підготує лист і відправить документи в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України для розгляду Спеціальною комісією.
		У відповідності до положень ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		У відповідності до ст.323 КПК України (в редакції, що діяла на момент інкримінованих дій), вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		У відповідності до ч.2 ст.327 КПК України (в редакції, що діяла на момент інкримінованих дій), обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
		Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.96 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, орган досудового слідства обґрунтовує винуватість у інкримінованому явкою з повинною (а.с.18 том 1), у якій сам підсудний вказав, що отримав хабар від ОСОБА_6 в розмірі 1000 Євро за погодження листа щодо оренди нежитлового приміщення в Ставропігійському професійному ліцеї.
		Відповідно до положень ст.96 КПК України в редакції, яка діяла на час інкримінованих дій, явка з повинною це особисте добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді або суду про злочин, вчинений чи підготовлюваний ним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого.
		Як вбачається із матеріалів справи, явка з повинною подана ОСОБА_5 17.02.2012 року після порушення кримінальної справи та його затримання і утримання в УБОЗ ГУ МВС України Львівській області протягом доби без допуску захисника.
		При цьому, в момент затримання, та під час огляду місця події підсудний категорично заперечував свою вину і стверджував, що кошти йому підкинув ОСОБА_6 .
		В судовому засіданні підсудний пояснив, що явку з повинною, а також покази в якості підозрюваного, у яких він визнав свою вину, дав під тиском працівників міліції, в обмін на обрання йому запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою. Окрім того, такі покази він дав, оскільки його утримували в приміщенні УБОЗ, працівники міліції постійно тиснули та стверджували, що всі директори професійно-технічних закладів дали на нього викривальні покази. Йому не давали можливості зателефонувати дружині, яка лише два дні до подій народила дитину шляхом кесаревого розтину, не знала його місця знаходження і потребувала допомоги.
		В послідуючому, ще на досудовому слідстві, під час ставки віч-на-віч з ОСОБА_28 (а.с.33-35 том 2), підсудний заперечив вимагання хабара і повідомив, що 16.02.2012 року в останню хвилину ОСОБА_6 вийняв з кишені гроші, поклав на стіл та вийшов з кабінету, після чого він був затриманий працівниками міліції.
		У відповідності до ч.3 ст. 67 КПК України, в редакції яка діяла на момент інкримінованих дій, ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.
		Згідно з положеннями ст.73 КПК, визнання підозрюваним своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі. У ч.2 ст.74 КПК передбачено, що показання обвинуваченого підлягають перевірці.
		Таким чином, суд вважає, що явка з повинною підсудного отримана з порушенням вимог КПК України і не доводить його винуватість. Показання підсудного в якості підозрюваного, не містять визнання всіх обставин інкримінованого злочину, а тому підлягають перевірці і оцінці в сукупності з іншими доказами.
		Так, обґрунтовуючи вину підсудного у скоєнні інкримінованого злочину орган досудового слідства посилається на показання свідка ОСОБА_6 про вимагання у нього хабара підсудним.
		При цьому перевіряючи показання вказаного свідка, даних на досудовому слідстві та в судовому засіданні суд встановив наступне.
		16.02.2012 року (а.с.15 том.1) ОСОБА_6 звернувся із заявою на ім`я начальника УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області та вказав, що ОСОБА_5 за позитивну перевірку листа директора Ставропігійського професійного ліцею та подальшому поданні позитивного листа на Міністерство освіти і науки щодо погодження надання йому приміщення за адресою: АДРЕСА_2 вимагає грошові кошти в нього в якості хабара в сумі 1 000 Євро.
		З власноручно написаних пояснень ОСОБА_6 від 16.02.2012 року (а.с.16-17 том 1) вбачається, що 11.02.2012 року він зайшов в службовий кабінет до ОСОБА_5 та почав його просити, щоб він посприяв йому у пришвидшенні заключення постійного договору оренди. Розмова почалась у його кабінеті, а потім він сказав щоб він пройшов на вулицю до його машини. Коли вони вийшли в коридор 4 поверху, то він сказав йому, що потрібно дати йому хабара 1 000 Євро і він все організує та посприяє. Все це його дуже обурило, а тому він звернувся в міліцію в УБОЗ ГУ МВС, що знаходиться у м. Львові, вул. Наукова, 16.
		17.02. 2012 року будучи допитаний у якості свідка ОСОБА_6 показав, що 10.02.2011 року до нього зателефонував ОСОБА_5 та сказав, щоб він під`їхав до нього на роботу наступного дня, тобто в суботу. Він приїхав до нього, перед тим придбав йому пакет фруктів. ОСОБА_5 казав, що збирається їхати в м. Київ, тому запропонував йому взяти з собою в м. Київ пакет документів, які необхідно погодити в Міністерстві освіти для укладання договору оренди, однак він ствердно не сказав, що візьме документи. Після чого ОСОБА_39 попросив допомогти йому занести в його автомобіль пакет з фруктами, який він приніс. По дорозі він сказав, що сталася аварія в одному з училищ, лопнула труби і необхідно закупити обладнання. Він йому натякнув, що може допомогти в придбанні обладнання, однак ОСОБА_39 сказав, що вже закупка йде, гроші перераховані. Підходячи до машини, він запитав його, як йому віддячитися, на що він посміхаючись сказав тисяча Євро. На це він йому нічого не відповів, лише поставив йому на заднє сидіння вищевказаний пакет з фруктами та вони розійшлися.
		Свідок продовжував збирати документи на приміщення по вул. Плужника, 6. 13.02.2012 року приніс до заступника директора Ставропігійського ліцею - ОСОБА_54 витяг з БТІ. Остання сказала, що необхідно їй ще надати звіт про оцінку об`єкту оренди. Свідок поїхав в БТІ та замовив висновок на оцінку вищевказаного приміщення. 14.02.2012 він отримав даний висновок та привіз до ОСОБА_54 . Остання взяла даний висновок та сказали, що впродовж дня виведе суму орендної плати. В кінця дня вона передзвонила, що є помилка в звіті про вартість приміщення виданого БТІ. Наступного дня свідок поїхав в БТІ та попросив, щоб вини виправили помилку. Того самого дня помилку вони виправили, і даний звіт привіз назад.
		Крім цього, 14.02.2011 свідок передзвонив до ОСОБА_55 та сказав, що майже весь пакет документів готовий і запитав, коли він зможе до нього зайти, принести документи та віддячитися. Він сказав, щоб прийшов 15.02.2012 року, однак потім передзвонив та сказав, що 15.02.2012 року його не буде, щоб він передзвонив 16.02.2012 року.
		Свідок попросив ОСОБА_56 , щоб вона швидко оформила документи, а саме вирахувала суму орендної плати, підготувала листа на управління освіти для погодження про надання приміщень в оренду та взагалі склала весь пакет документів. Крім нього, сказав їй, що в нього є домовленість з ОСОБА_49 про те , що він їде в м. Київ і одразу з собою візьме документи в ОСОБА_57 . Вона сказала, що до кінця дня зробить лист і підготує документи. Він їй телефонував і вона повідомила, що 16.02.2012 року зможе забрати всі документи, а також сказала, що сума оренди буде складати близько 3 тис. гри. на місяць. Його це дуже обурило, оскільки вони домовлялися з ОСОБА_7 , що орендна плата становитиме приблизно 1 800 гривень.
		Після чого свідок вирішив звернутися в УБОЗ з заявою про вимагання в хабара начальником управління професійно-технічної освіти Львівської ОДА ОСОБА_49 за погодження ним документів по оренді приміщення по вул. Плужника у м. Львові. 16.02.2012 року він написав відповідну заяву та надав працівникам УБОЗ необхідні грошові кошти в сумі 1000 Євро купюрами по 50 Євро.
		Після написання заяви, зателефонував до ОСОБА_58 та запитав коли зможе до нього приїхати. Він сказав, що будь-коли до 17.30 год. Близько 16 год. він приїхав до ОСОБА_55 та сказав йому, що вже всі документи для оренди готові. Він сказав, що в м. Київ їхати не буде, а документи на погодження оренди в Міністерство можна буде відправити поштою. Крім цього, він йому ще раз нагадав про приміщення на Лінкольна, що там немає документів. При цьому він запитав його чи принести йому документи, на що він відповів, що сам скаже нехай принесуть йому і він їх відправить на ОСОБА_25 . Після чого свідок витягнув з кишені гроші в сумі 1000 Євро та поклав йому на стіл. Вони пожали один одному руки, він взяв папку накрив нею гроші та ми попрощалися.
		Аналогічні пояснення свідка ОСОБА_59 надруковані в одному інтервалі, з аналогічними абзацами, розділовими знаками та помилками від 17.02.2012 року також містяться в матеріалах справи (а.с.6-7 т.1).
		Під час очної ставки між підсудним та ОСОБА_6 23.03.2012 року (а.с.33-35 том 2) свідок ОСОБА_20 пояснив, що підходячи до машини, запитав ОСОБА_5 як може йому віддячитись, на що той посміхаючись показав на пальцях, губами та сказав 1 000 Євро. Окрім того, свідок ствердив, що під час розмови в службовому кабінеті 16.02.2012 року із ОСОБА_5 , останній повідомив, що в Київ їхати не буде і вони спілкувались на рахунок прискорення всіх питань, пов`язаних з орендою. Після чого, він витягнув кошти в сумі 1 000 Євро, оскільки зрозумів, що оформлення оренди затягується, і для того, щоб прискорити поклав йому гроші на стіл та вийшов.
		Допитаний в судовому засіданні 31.10.2012 року свідок ОСОБА_20 суду показав, що через свого знайомого в січні-лютому 2012 року познайомився із ОСОБА_5 . Звертався до нього з приводу оренди приміщень в професійно-технічних училищах. Підсудний сказав, що є два варіанти, де з документами все в порядку, дані приміщення йому сподобались, але потрібно було скласти пакет документів і підвезти в Київ. Коли зустрівся з підсудним, завів розмову про подяку, це було 1 000 Євро. Під час уточнюючих питань прокурора повідомив, що одного разу приїхав до посудного на роботу, привіз кульок з фруктами, спитав що потрібно, щоб віддячитись, зустріч відбулась в його кабінеті. Підсудний сказав, що посприяє в цьому питанні, питання про подяку підняв я, при розмовах я натякав підсудному що віддячусь йому. Коли були в кабінеті, то я не питав в підсудного скільки потрібно грошей, оскільки не хотів про це говорити в кабінеті. Підсудний показав йому рукою, жестом, що це має бути 1 000 Євро. Крім того, під час передачі грошей, він прийшов до підсудного і сказав. ОСОБА_20 документи вже готові, і спитав чи може він відвезти їх до Києва. Підсудний сказав, що в м, Київ не поїде, щоб він відправив лист експрес поштою. Це було 10 купюр по 100 Євро, при цьому він не казав, що кладе гроші на стіл. Я розраховував, що дороги назад вже немає. На запитання захисника, ОСОБА_6 уточнив, та знову ствердив, що підсудний вимагав у нього хабар. Щодо тексту заяви в правоохоронні органи, то таке формулювання йому диктували в УБОЗі. Окрім того ствердив, що сам сказав підсудному що віддячиться, та не знає чи підсудний чекав, що він в цей день принесе йому гроші.
		Таким чином, показання свідка ОСОБА_6 про обставини вимагання і отримання хабара підсудним ОСОБА_5 є непослідовні, суперечливі між собою і не підтверджуються зафіксованими в ході проведених оперативно-розшукових заходів розмовами між ним та ОСОБА_5 .
		У рішенні Європейського Суду з прав людини (Справа «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) від 21 липня 2011 року) п. 65. Суд також повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		При таким протиріччях у показах основного свідка ОСОБА_6 та неузгодженні їх з іншими доказами, суд не може погодитися з органами досудового слідства про те, що їх можна покласти в основу обвинувачення і оцінити із застосуванням принципу «поза розумним сумнівом».
		У відповідності до положень ч.3 ст.62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Окрім того, як на доказ вини ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого злочину орган досудового слідства посилається на протокол огляду від 16.02.2012 (а.с.26-29 том 1). З даного протоколу вбачається, що у ньому зазначено осіб, які проводили огляд, місце проведення огляду та особу, в якої проводився огляд, наявність понятих, їх адреси проживання та роз`яснення понятим процесуальних прав, передбачених ст.127 КПК України, роз`яснення ОСОБА_5 положень ст.63 Конституції України, а також про те, що в ході огляду у відповідності ст.ст. 85-1, 85-2 КПК України, проводилась відео зйомка з застосування відеокамери «Sony DCR-HC62» на відеокасету «Panasonic mini DV». При цьому, огляд проводився з 16.09 по 16.30 год.
		Разом з тим, при відтворенні запису з речового доказу - відеокасети «Panasonic mini DV», без інвентаризаційного номеру, в судовому засіданні встановлено, що викладені у протоколі огляду обставини про те, що перед оглядом було названо осіб, які проводять огляд, наявність при вчиненні такої процесуальної дії понятих та роз`яснення їм процесуальних прав, роз`яснення ОСОБА_5 положень ст. 63 Конституції України, а також повідомлення про здійснення відеозапису не відповідають дійсним обставинам і тому, що відбувалося в кабінеті підсудного. На відео зафіксовано, як в приміщення службового кабінету, де знаходився підсудний ОСОБА_5 і розмовляє по телефону, зайшла невідомі особи. Хтось із них, не представляючись, показав службове посвідчення, наказав припинити ОСОБА_5 розмову по телефону та видати хабар, який він отримував. Після того, як ОСОБА_5 ствердив, що ніякого хабара не отримував і що це провокація, вказані особи розпочали огляд та обшук службового кабінету. При цьому частина речей, які вилучені з кабінету підсудного, в тому числі біля 10 пляшок різних алкогольних напоїв у протоколі огляду не зазначені. 
		Таким чином, огляд місця події - службового кабінету підсудного ОСОБА_5 проведений із грубим порушенням вимог ст.190 КПК України (в редакції, яка діяла на час інкримінованих дій», а зміст протоколу огляду, який складений та долучений до матеріалів справи як доказ, не відповідає фактичним обставинам і подіям, які відбувалися в кабінеті 16.02.2012 року.
		Окрім того, орган досудового слідства в обґрунтування вини посилається на протокол огляду речових доказів (том 2 а.с.118-119), протокол огляду міні-відео касети «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш карти micro SD 4 Gb інв. №620 (том 2 а.с.181-182), протокол застосування оперативно-технічних засобів та стенограмами розмов, які відбувались між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (том 2 а.с. 126-161), речові докази у справі: грошові коштами в сумі 1 000 Євро, які були одержані ОСОБА_5 16.02.2012 року в якості хабара від ОСОБА_6 ; змиви з правої та лівої рук (том 2 а.с.118-120); міні-відео касету «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш карту micro SD 4 Gb інв. №620., на яких міститься відеозапис передачі ОСОБА_6 хабаря ОСОБА_5 (том 2 а.с.181-184).
		Як вбачається із матеріалів справи (а.с.125 том 2), 20.03.2012 року на адресу старшого слідчого відділу розслідування злочинів щодо корупційних діянь Прокуратури Львівської області юриста 2 класу ОСОБА_60 начальник УБОЗ направив розтаємнені носії інформації  відеокасети: VHS інв.№502 за 12.07.2011 року, VHS інв.№493 за 19.07.2011 року, VHS інв.№545 за 06.10.2011 року, VHS інв.№566 за 17.10.2011 року, VHS інв.№583 за 08.12.2011 року, VHS інв.№608 за 11.02.2012 року, Panasonic mini DV 60 інв.№619 за 16.02.2012 року, VHS інв.№613 за 16.02.2012 року, електронний носій SDHC 4 GB інв. №620 за 12.02.2012 року, а також протокол про результати здійснення ОРЗ №24/8-284 ДСК; №24/8-283 ДСК; №24/8-285 ДСК; №24/8-286 ДСК; №24/8-287 ДСК; 24/8-288 ДСК; №24/8-288 ДСК; 24/8-289 ДСК; №24/8-290 ДСК для приєднання до матеріалів кримінальної справи №181-0075.
		Як вбачається із постанови про визнання речовим доказом від 26.03.2012 року, слідчим у вказаній постанові зазначено, що факт передачі ОСОБА_6 хабара в сумі 1000 Євро ОСОБА_5 зафіксовано за допомогою оперативно-технічних заходів, результати чого знаходяться на міні-відео касеті Panasonic mini DV 60 інв.№619 та електронний носій SDHC 4 GB інв. №620, а тому визнав їх речовими доказами та приєднав до матеріалів кримінального провадження. 
		При цьому, в направлених на адресу слідства розтаємнених матеріалах є протоколи про результати здійснення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують права людини за ОРС №88301211 від 06.09.2011 року (а.с.126-128 том 2), від 05.09.2011 року (а.с.129-132 том 2), від 06.09.2011 року (а.с.133-134 том 2), від 23.12.2011 року (а.с.135-136, від 06.01.2012 року (а.с.137-143 том 2), від 06.02.2012 року (а.с.144-150 том 2), від 17.02.2012 року (а.с.151-157 том 2), від 17.02.2012 року (а.с.158-161 том 2).
		Згідно протоколу про результати здійснення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують права від 17.02.2012 року (а.с.151-157 том 2) вбачається, що оперативні заходи здійснювались 11.02.2012 року за постановою Апеляційного суду Львівської області № 0588т від 30.05.2011 року, №0590т від 30.05.2011 року.
		При цьому, в даному протоколі розкрито зміст розмови, яка відбувалася 11.02.2012 року о 09.30 год в кабінеті №35 Управління професійно-технічної освіти Львівської ОДА між підсудним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 .
		Як вбачається із протоколу про результати здійснення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують права від 17.02.2012 року (а.с.158-161 том 2) вбачається, що оперативні заходи здійснювались 16.02.2012 року за постановою Апеляційного суду Львівської області № 0588т від 30.05.2011 року, № 0590т від 30.05.2011 року.
		При цьому, в даному протоколі розкрито зміст розмови, яка відбувалася 16.02.2012 року о 17.45 год в кабінеті № 35 Управління професійно-технічної освіти Львівської ОДА між підсудним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 , під час якої ОСОБА_61 передає гроші ОСОБА_5 .
		У відповідності до ч.4 ст.97 КПК України в редакції, яка діяла на час інкримінованих дій, визначено, що заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.
		В той же час, як вбачається із заяви (а.с.15 том 1), свідок ОСОБА_20 звернувся в УБОЗ із заявою про вимагання у нього хабара лише 16.02.2012 року. При цьому встановлено, що з метою фіксації злочину йому на одяг прикріплено оперативно-технічні засоби. 
		Разом з тим, постанова суду про надання дозволу на застосування свідком ОСОБА_6 технічних засобів для фіксації злочину не виносилася, оперативними працівниками було використано дозвіл наданий постановою Апеляційного суду Львівської області від 30.05.2011 року, але він не стосується фіксування злочину за зверненням Меліхова. Окрім того, є сумнівним в тому, що термін дії вказаної ухвали становить більше півроку. 
		У відповідності до положень ч.5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в редакцію Закону, яка діяла на час інкримінованих дій, визначено, що під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 р. зазначено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		У відповідності до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 суду пояснив, що кошти у ОСОБА_31 не вимагав, ніколи до нього із пропозицією отримати неправомірну винагороду не звертався і її розмір не називав. Вважає, що ОСОБА_20 вчинив відносно нього провокацію, внаслідок підбурення з боку працівників міліції. 
		Перевіряючи дані покази, суд встановив наступне. 
		У рішенні по справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 року п.38 Європейський суд з прав людини зазначив, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів, або особи, які діють за їх вказівкою не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
		З матеріалів справи вбачається, що особою, яка заявила про скоєння злочину ОСОБА_5 є приватний підприємець ОСОБА_6 . 
		Разом з тим, як вбачається із протоколу допиту його в якості свідка від 17.02.2012 року, особу ОСОБА_6 слідчий встановив зі слів, при цьому паспорт та адресу проживання не перевірив, у протоколі адреса його проживання зазначена: АДРЕСА_6 , за цією ж адресою він зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності. (а.с.280 т.1) 
		Разом з тим, з рапорту працівника міліції про неможливість виконання приводу (а.с.84 том 3) вбачається, що при виході на цю адресу було встановлено, шо в даній квартирі з 2010 року проживає ОСОБА_62 , яка цю квартиру придбала і ОСОБА_6 ніколи не знала, він у цій квартирі не проживав. 
		Окрім того, за версією слідства, ОСОБА_20 потребував для підприємницької діяльності складські приміщення, а тому звернувся до ОСОБА_5 через його знайомого за допомогою в отриманні в оренду приміщень професійно-технічних навчальних закладів. Також, в розмові з директорами вказаних закладів, ОСОБА_20 розповідає про те, що він займається підприємницькою діяльністю, в тому числі автотранспортом, будівництвом, оптовою та роздрібною торгівлею овочами та фруктами. Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_20 господарську діяльність не здійснював, а після укладення тимчасового договору оренди складу 06.02.2012 року в Ставропігійському професійному ліцеї жодний товар на склад не завіз, і дане приміщення не використовував. 
		Окрім того, суд звертає увагу на те, що після затримання ОСОБА_5 вказаний свідок відмовився від процедури оформлення договору оренди, його співпраця із професійно-технічними навчальними закладами не цікавила. Також в процесі розгляду даної справи, він неодноразово розшуковувався судом, його фактичне місце проживання так і не було встановлене, лише зараз стало відомо, що в 2013 році він виїхав за межі України. 
		Аналізуючи дії свідка ОСОБА_6 , які зафіксовані технічними засобами в процесі оперативно-розшукових заходів, суд звертає увагу на слідуючі обставини.
		При дослідженні змісту розмов, які зафіксовані у протоколах про результати здійснення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують права людини за ОРЗ №88301211, встановлено, що ОСОБА_63 ОСОБА_6 підсудний чітко роз`яснив свідку порядок передачі приміщень в оренду та умови укладення договору, і жодних перешкод у тому, щоб не скеровувати лист з документами на розгляд Спеціальної комісії Міністерства освіти не висловлював. При цьому, свідок ОСОБА_6 сам постійно наголошував, що хоче зустрітись з ним на наступному тижні, щоб віддячитись, на що підсудний пояснював, щоб він не переживав, займався своєю діяльністю, що документи будуть передані в м. Київ. Не зважаючи на це, свідок постійно повертався до розмови проте, що він хоче йому віддячитись, сам призначає зустрічі. 
		Окрім того, під час розмови 16.02.2012 року, яка зафіксована технічними засобами у службовому кабінеті підсудного, останній у розмові з ОСОБА_6 знову повідомив, що документи після поступлення з професійно-технічного закладу будуть з його листом скеровані в Міністерство як найшвидше, в тому числі експрес поштою. Таким чином, жодних перепон у не складанні листа та не скеруванні матеріалів на розгляд комісії підсудний свідку не висловлював. По завершенню розмови, підсудний сказав свідку  «добре, все, бувайте, значить нехай приносять (документи) і ми передаємо на Київ». Після чого, ОСОБА_20 встав, сказав  «всьо, дуже дякую за скромну допомогу», потиснув підсудному руку, після чого засунув якийсь предмет під документи на робочому столі підсудного.
		Оглядаючи представлене суду відео з фіксацією подій, які відбувалися у службовому кабінеті підсудного 16.12.2012 року, суд встановив, що після слів «всьо, дуже дякую за скромну допомогу», ОСОБА_20 прощаючись із підсудним, потиснув йому праву руку і щось поклав під документи на робочому столі та вийшов із кабінету. Через наявний мікрофон він повідомив працівників поліції, що конверт лежить під папером на столі з лівої сторони. Після того, як ОСОБА_6 вийшов із кабінету, підсудний став розмовляти по телефону, розмова тривала декілька хвилин до приходу працівників міліції. Вказаний предмет, підсудний в руки не брав, його не розгортав і до нього не доторкався, оскільки в послідуючому в процесі огляду місця події цей конверт був виявлений під значною кількістю документів.
		Окрім того, при відтворенні відео, яке зафіксувало події 16.12.2012 року за допомогою технічних засобів закріплених на одязі свідка, вбачається, що свідок до місця події їхав в одному автомобілі з працівниками міліції, вони спілкувались як давні знайомі, жартували. При цьому, коли свідок запитав, а що робити коли ОСОБА_5 не візьме гроші, один із невідомих осіб, який був присутній в автомобілі, просто виразився в його адресу непристойно.
		Таким чином, аналізуючи поведінку свідка ОСОБА_6 , його дії, а також беручи до уваги наведені вище обставини справи, суд погоджується з доводами захисту про те, що в даному випадку працівники міліції не обмежились пасивним розслідуванням, а за допомогою свідка ОСОБА_31 підбурювали ОСОБА_5 до отримання коштів. При цьому, слід врахувати, що відносно ОСОБА_5 майже рік здійснювались оперативно-розшукові заходи, але крім цього випадку жодних інших злочинів йому не інкриміновано. 
		Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз`яснено, що згідно із ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах одержаних незаконним шляхом. 
		Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
		А тому, суд приходить до висновку про те, що спосіб отримання доказів був несправедливим і таким, що суперечить положенням ст.62 Конституції України, ст.22 , ч.2 ст.65, ст.66, ст.85, ст.187, ст.190 КПК України в редакції, яка діяла на час інкримінованих дій, а тому вказані докази: протокол огляду місця події від 16.02.2012 року, а також показання свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які були понятими під час складання даного процесуального документа, а також протокол огляду речових доказів (том 2 а.с.118-119), протокол огляду міні-відео касети «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш карти micro SD 4 Gb інв. №620 (том 2 а.с.181-182), протокол застосування оперативно-технічних засобів та стенограмами розмов, які відбувались між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (том 2 а.с. 126-161), речові докази у справі: грошові коштами в сумі 1 000 Євро, які були одержані ОСОБА_5 16.02.2012 року в якості хабара від ОСОБА_6 ; змиви з правої та лівої рук (том 2 а.с.118-120); міні-відео касету «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш карту micro SD 4 Gb інв. №620., на яких міститься відеозапис передачі ОСОБА_6 хабаря ОСОБА_5 (том 2 а.с.181-184) суд визнає недопустимими, оскільки вони отримані з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, та встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку.
		У відповідності до вимог ч.4 ст.327 КПК України 1960 року, виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діяннях підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. 
		Таким чином, оскільки винуватість підсудного належними та допустимими доказами не доведена і підстав для повернення справи на додаткове розслідування не має, оскільки можливість усунути недоліки слідства упущена, а тому його слід визнати не винуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину. 
		Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, суд -
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати не винуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України і по суду виправдати у зв`язку із недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину.
		Запобіжний захід обраний  ОСОБА_5  у виді застави скасувати.
		Повернути ОСОБА_64 внесену згідно квитанції №14/1 від 28.02.2012 року заставу за ОСОБА_5 в розмірі 30000 грн.
		Речові докази:
		грошові кошти в сумі 1 000 Євро, що передані на зберігання у ЗРГУ «Приват Банк»  повернути власнику;
		міні-відео касети «Panasonic mini DV» інв. № 619 та флеш карта micro SD 4 Gb інв. №620, на яких міститься відеозапис передачі ОСОБА_6 хабаря ОСОБА_5 (том 2 а.с.181-184), обеззолені фільтри із змивами з долонь з правої та лівої рук ОСОБА_5  зберігати при справі.
		Документи, приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови старшого слідчого відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури області ОСОБА_65 від 16.03.2012 року  зберігати при справі.
		Накладений постановою від 23.02.2012 року старшого слідчого відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури області ОСОБА_65 арешт на все нерухоме та рухоме майно, яке належить ОСОБА_5  скасувати.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 діб до Апеляційного суду Львівської області.
		 
		       Суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...