Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/6365/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2017. Зареєстровано: 03.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2017.
Дата набрання законної сили: 01.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 листопада 2017 року Справа № 922/6365/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого      Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів                                                           Кондратової І.Д.,                                                                       Нєсвєтової Н.М.,за участі представників: позивача:  відповідача: прокуратури: не з'явився ОСОБА_3 Клюге Л.М.розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3на рішення  та постановуГосподарського суду Харківської області від 02 листопада 2016 року  Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 рокуу справі№ 922/6365/15за позовомпрокурора Жовтневого району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській областідофізичної особи-підприємця ОСОБА_3про приведення у попередній стан будівлі
		ВСТАНОВИВ:
		У грудні 2015 р. прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача привести у попередній стан будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 літ. "Б-3" № 1-16 шляхом знесення побудованих без дозвільної документації поверхів.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.11.2016 (суддя - Пономаренко Т.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 (головуючий - Ільїн О.В., судді - Россолов В.В., Хачатрян В.С.), позов задоволено.
		Зобов'язано ФОП ОСОБА_3 привести у попередній стан будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 літ. "Б-3" № 1-16 шляхом знесення побудованих без дозвільної документації поверхів. 
		Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір.
		В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши пояснення відповідача, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2006, укладеного між ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_3, останній придбав у приватну власність цегляний гараж загальною площею 25,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.
		У період з 04.07.2006 до 29.07.2008 до гаража було добудовано нежитлову триповерхову будівлю літ. "Б-3" загальною площею 552,7 кв. м. 
		На підставі рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2008 у справі № 50/154-08 за ФОП ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-3" № 1-16 загальною площею 552,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 
		Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі вказаного рішення господарського суду, нежитлова будівля, літ. "Б-3" загальною площею 552,7 кв. м. є власністю ОСОБА_3 (а.с. 189, т. 1)
		Як встановлено судами, у провадженні СВ Жовтневого районного відділення Ленінського районного відділу ГУ Національної поліції в Харківській області (раніше СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області) знаходяться матеріали кримінального провадження № 42015220100000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України за фактом того, що впродовж тривалого часу 2015 року невстановлені особи здійснюють самовільне будівництво багатоповерхового будинку на самовільно зайнятій ділянці, що знаходиться у дворі будинку № АДРЕСА_1.
		24.04.2015 слідчим СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області винесено постанову, згідно з якою мала бути проведена перевірка об'єкту будівництва, який знаходиться на території двору будинку № АДРЕСА_1, щодо його відповідності державним будівельним стандартам та правилам з залученням спеціалістів ДАСК. 
		За змістом п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI (в редакції чинній на момент проведення перевірки) управління у сфері містобудівної діяльності полягає, зокрема, у державному архітектурно-будівельному контролі, який згідно з абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.
		Частина 1 ст. 41 Закону № 3038-VI (в редакції чинній на момент проведення перевірки) визначає державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		У ході здійснення такого контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, серед іншого, мають право видавати обов'язкові для виконання приписи, зокрема, щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI).
		Право на видання приписів передбачене й у п. 11 Порядку.
		Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області була проведена перевірка та 10.07.2015 складено акт № 509-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Також цією перевіркою було встановлено, що ОСОБА_3 за вказаною адресою здійснюється будівництво будівлі невизначеного призначення без дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		На підставі акту № 509-А Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області виніс щодо ОСОБА_3 припис № 509-Пр від 10.07.2015, яким вимагав негайно зупинити проведення будівельних робіт, а також припис № 509/1Пр, яким вимагав від відповідача у термін до 10.07.2016 усунути допущені порушення.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 у справі № 820/11799/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016, встановлено, що висновки акту перевірки Департаменту державної Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 509-А від 10.07.2015 та винесені на його підставі приписи № 509-Пр, № 509/1Пр від 10.07.2015 є такими, що відповідають дійсності.
		Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 5552 з матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42015220100000031 від 17.04.2015 щодо здійснення будівництва 9-ти поверхової будівлі поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що виконані будівельні роботи з об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 і в цілому об'єкт незавершеної будівлі за вказаною адресою не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНІП, стандартам, технічним умовам, тощо). 
		Факт проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на території двору будинку № АДРЕСА_1 підтверджується також протоколом огляду місця події від 05.08.2015.
		Оскільки будівництво спірного об'єкта здійснювалось за відсутності відповідних дозвільних документів, прокурор звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача привести у попередній стан будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 літ. "Б-3" № 1-16 шляхом знесення побудованих без дозвільної документації поверхів.
		У ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
		Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
		Отже, необхідною умовою для здійснення будівельних робіт є наявність документів, що надають право на виконання таких робіт та здійснення дій, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в ч. 1 ст. 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Отже, самочинне будівництво є порушенням встановлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об'єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об'єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки. 
		Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку, що земельна ділянка, на якій розташований спірний об'єкт не була відведена відповідачу для здійснення будівництва і таке будівництво здійснювалось за відсутності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, а тому 9-ти поверхова будівля, що знаходиться в дворі будинку № АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом.
		Частиною 1 ст. 38 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
		Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до ст. 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
		Господарські суди взявши до уваги факти встановлені у справі № 820/11799/15, дослідивши наявні в матеріалах справи докази (зокрема, приписи № 509-Пр, № 509/1Пр від 10.07.2015) та врахувавши, що відповідач здійснив самочинне будівництво та не виконав вимоги приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, прийшли до правильного висновку про задоволення позову та зобов'язання відповідача привести будівлю  у попередній стан.
		Щодо посилань відповідача в касаційній скарзі на те, що позовна заява прокурора в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області підлягала поверненню прокурору без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України, оскільки прокурор не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави та не обґрунтував необхідності захисту таких інтересів, то вони є безпідставними виходячи з такого.
		           Звернення прокурора із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області є законним та відповідає приписам статей 5, 23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час звернення з відповідним позовом), відповідно до яких на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.
		Таким чином, вчинення відповідачем протиправних дій у вигляді самочинного будівництва порушує інтереси держави, в особі якої у зазначеному спорі виступає Державна архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, яка згідно з ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснює державний архітектурно-будівельний контроль. 
		При цьому, право на звернення до суду із зазначеним позовом належить органам прокуратури в інтересах держави в особі архітектурно-будівельної інспекції, виходячи зі змісту ст. 29 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 7 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		(аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 25.05.2017 у справі № 6-579цс17).
		Отже, в господарського суду не було підстав, передбачених ст. 63 ГПК України для повернення позовної заяви прокурору.
		Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що вказаний спір не підлягав розгляду у господарському суді, оскільки він є підвідомчим адміністративному суду, є необгрунтованими з таких підстав. 
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 
		Аналіз правових норм, які містяться в ст. ст. 2, 3, 50 КАС України, ст. 1 ГПК України, ст. 15 ЦК України, свідчать про те, що спір за позовом прокурора Жовтневого району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права (за змістом ст. 177 ЦК України об'єкт самочинного будівництва належить до об'єктів цивільного права). При цьому, прокурор визначив правовими підставами звернення до суду з позовом Закони України "Про архітектурну діяльність", "Про регулювання містобудівної діяльності", які не містять норм про розгляд адміністративним судом, в порядку адміністративного судочинства спорів за зверненням суб'єкта владних повноважень до фізичних осіб-підприємців про приведення самочинно приміщень у попередній стан. А відтак розгляд цього спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Щодо доводів відповідача про те, що ОСОБА_7 не була залучена до участі у справі, хоча рішення господарського суду стосується її прав і обов'язків (остання має намір оформити право власності на спірне приміщення), то слід зазначити, що законність рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції  перевіряє на момент його прийняття, а оскільки на цей момент ОСОБА_7 не мала відношення до вказаного приміщення, то підстав для її залучення до справи не було, а тому постанова апеляційного суду була прийнята відповідно до вимог ст. 105 ГПК України.
		Решта доводів касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.
		Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
		ПОСТАНОВИВ:
		касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 02 листопада 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2017 року у справі за № 922/6365/15 - без змін.
		 
		Головуючий, суддя    Л. Стратієнко Суддя     І. Кондратова  Суддя                                      Н. Нєсвєтова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...