Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/2227/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2017. Зареєстровано: 03.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2017.
Дата набрання законної сили: 01.11.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 363/2227/17   Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/1165/17   Доповідач у 2 інстанції         ОСОБА_2 Категорія 28    01.11.2017 
		<s> </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		1 листопада 2017 року                             м. Київ 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_2 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 , за участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року, якою обвинувальний акт, в кримінальному провадженні №12016110150001131 від 28 вересня 2016 року щодо 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		повернуто прокурору для усунення недоліків,
		ВСТАНОВИЛА:
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_7  про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.
		Своє рішення районний суд мотивував тим, що за ст.. 263 КК України конкретизований зміст бланкетної норми передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні правовідносини та наповнює норми більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиноюстатті КК України. Всупереч викладеному в обвинувальному акті міститься лише посилання на порушення Інструкції № 622, без зазначення конкретної норми, глави, розділу, пункту, підпункту на порушення яких обвинуваченим вчинено інкриміноване діяння. При цьому не зазначено конкретну порушену норму права, яка є обов`язковою до виконання згідно ст.ст.19,98,117 Конституції України. Формулюючи обвинувачення орган досудового слідства не зазначив ні мети ні мотивів вчинених дій інкримінованих обвинуваченому. Крім того в обвинуваченні стверджується, що ОСОБА_7 , мав можливість здати бойові припаси і вогнепальну зброю до правоохоронних органів або військовим посадовим особам. Проте в цій частині в обвинуваченні не визначено фактичних обставин події, зокрема місця, часу, способу за яких ним вчинено вказану протиправну бездіяльність. Не встановлено і не наведено час протягом якого ОСОБА_7 , зберігав бойові припаси і вогнепальну зброю, яку в нього співробітниками поліції було виявлено близько 17 год. 27.09.2016 року, коли в цей же день він їх знайшов у лісі, до якого саме правоохоронного органу або якій військовій посадовій особі мав можливість здати ці речі обвинувачений, в який час та в якому місці, в чому полягала об`єктивна реальна можливість вчинити такі дії, та в чому має місце бездіяльність. Викладені обставини складають об`єктивну й суб`єктивну сторону злочину, підлягають обов`язковому доказуванню в ході кримінального провадження та в разі визнання особи винуватою мають бути обов`язково зазначені в змісті вироку. Формулюючи обвинувачення у вказаній частині, орган досудового слідства вдався до припущень. Суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт не відповідає положенням ст. 291 КПК України, а тому не має законних підстав для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
		Не погоджуючись з таким висновком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		В обґрунтуванні своїх вимог зазначає, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та в`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам закону, оскільки в ньому спочатку чітко й конкретно викладено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, потім зазначено правову кваліфікацію дій ОСОБА_7 , та окремо сформульовано обвинувачення. В обвинувальному акті чітко зазначено точне місце події вчиненого злочину, а саме, що ОСОБА_7 , 27 вересня 2016 року, точний час слідством встановити не виявилося можливим, перебуваючи в лісі, що розташований в с. Овдієва Нива, Вишгородського району, Київської області, шукав гриби. В ході пошуків грибів, ОСОБА_7 , знайшов мисливську гвинтівку «ТОЗ  8», комплектуючу деталь до вогнепальної зброї ( пристрій для безшумної стрільби) та мисливські патрони до малокаліберної нарізної зброї, калібру  5,6 мм в кількості 95 штук, чим незаконно їх придбав. Підстава для повернення обвинувального акту стало те, що в ньому не зазначені положення нормативно  правових актів які порушенні обвинуваченим ОСОБА_7 , і які стали для кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 263 КК України. Однак, для кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 263 КК України, важливим є саме відсутність у обвинуваченої особи дозволу на носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонту , передачу чи збут бойових припасів, про що чітко зазначено в обвинувальному акті. Відсутність у обвинувальному акті посилання на вказівки нормативно  правові акти не може бути підставою для твердження про неконкретність сформульованого обвинувачення, оскільки формулювання обвинувачення викладене у обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 , є достатнім для усвідомлення і розумінням обвинуваченим і здійснення ним захисту від нього в суді. Також, в ухвалі суду не правильно вказано прізвище прокурора, який приймав участь в судовому засіданні.
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення обвинуваченого та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги колегія суддів 
		вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
		Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд першої інстанції у підготовчому засіданні має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
		Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Аналіз обвинувального акту у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 вказує на те, що прокурором не було дотримано вимог закону , оскільки, як вірно вказано в ухвалі суду 1-ї інстанції, обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення.
		Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.
		Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист.
		В апеляційній скарзі не наведено підстав для визнання ухвали суду першої інстанції в частині повернення обвинувального акту не законною та необґрунтованою. 
		Так, ч. 1 ст. 263 КК України дійсно є бланкетною , а тому повинна бути деталізація відповідних положень інших нормально-правових актів, що регулюють суспільні правовідносини та наповнює норми більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КК України. Однак, при цьому, в обвинувальному акті лише зазначено, що ОСОБА_7 порушив Інструкцію № 622, без зазначення конкретної норми, глави, розділу, пункту, підпункту на порушення яких обвинуваченим вчинено інкриміноване діяння. Як правильно зазначає суд, при формулюванні обвинувачення не зазначена в обвинувальному акті і суб`єктивна сторона інкримінованого злочину, зокрема мотиви, цілі, як вони встановлені під час досудового слідства.
		Що ж стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що судом не правильно зазначене прізвище прокурора який брав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, то дане твердження є слушним, судом дійсно допущена описка при написанні прізвища прокурора, однак даний довод не може бути достатньою підставою для скасування чи зміни ухвали суду, а описка може бути виправлена судом відповідно до вимог ст. 379 КПК України за заявою учасника кримінального провадження чи ініціативою суду.
		Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість прийнятого судом першої інстанції рішення про повернення обвинувального акту до прокуратури для усунення недоліків, та про безпідставність поданої апеляційної скарги.
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
		Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 263 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків - залишити без змін.
		 
		Головуючий                                  ОСОБА_2 
		 
		Судді                                          ОСОБА_3 . 
		 
		                                        ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...