Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/2706/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		 
		17 жовтня 2017 року                                                           м. Київ
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: 
		головуючого                   Волкова О.Ф., 
		суддів:        Гриціва М.І., Прокопенка О.Б.,  
		 
		при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
		за участю представників:
		громадської спілки «Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва» (далі - Громадська спілка) - Декала А.П. та Чіляєвої І.А.; 
		товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Капітал» (далі - ТОВ) -                    Софійського С.Ю., −
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Громадської спілки до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), треті особи - ОСОБА_4, ТОВ, за участю прокурора м. Києва, про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		в с т а н о в и л а: 
		У березні 2015 року Громадська спілка звернулася до окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту від 6 березня 2014 року № 2144/0/012/009-14 про видачу містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки.
		На обґрунтування позовних вимог зазначила, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки між вул. Микільсько-Слобідською та пр-том Броварським у Дніпровському районі м. Києва (далі - Земельна ділянка) підлягають визнанню нечинними з моменту видачі і скасуванню, оскільки не відповідають дійсності.
		Суди встановили, що на підтвердження права власності або  користування Земельною ділянкою разом із заявою про намір щодо забудови земельної ділянки ТОВ надало до Департаменту:
		- державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі                                 за № 09-8-00089;
		- договір оренди земельної ділянки від 24 жовтня 2007 року                              № 66-6-00421, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		6 березня 2014 року Департамент надав містобудівні умови та обмеження забудови Земельної ділянки, зареєстровані за № 2144/0/012/009-14, замовнику - ТОВ.
		Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2016 року зазначену постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував містобудівні умови та обмеження забудови Земельної ділянки, зареєстровані за № 2144/0/012/099-14.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 серпня 2016 року рішення суду апеляційної інстанції скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.
		Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що містобудівні умови та обмеження за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії та направлені на врегулювання правовідносин, у цьому випадку - між ТОВ як суб'єктом містобудування та відповідачем як спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури. Під час судового розгляду справи представник Громадської спілки не навів суду доводів, які б свідчили про порушення її прав та інтересів внаслідок надання ТОВ відповідачем містобудівних умов та обмежень. 
		У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Громадська спілка посилаючись на неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень Конституції України та частини четвертої статті 37 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2016 року та залишити в силі постанову  Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року.
		На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм права заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року № К/800/26654/14. 
		Колегія суддів вважає, що заява про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		Проте аналіз судового рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та рішення Вищого адміністративного суду України, наданого для порівняння, не дає підстав вважати, що цей суд неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.
		Так, у справі, що розглядається, Громадська спілка оскаржує рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії. Крім того, спірна земельна ділянка, щодо забудови якої згідно з оскарженими до суду містобудівними умовами та обмеженнями, як слідує з наявних матеріалів, не відноситься до історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури м. Києва, які становлять об'єкт охорони відповідно до закону згідно з положеннями частини четвертої статті 54 Конституції України. Тому за встановлених у справі фактичних обставин цей суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.   
		Водночас у наданій для порівняння ухвалі Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року справа стосувалася оскарження громадською організацією дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на виконання будівельних робіт -проведення реконструкції будівлі Гостинного двору під торговельно-офісний центр на Контрактовій площі в Подільському районі. Зазначена будівля була включена до списку пам'ятників архітектури (архітектурних заповідників) та перебувала під охороною держави. 
		За таких обставин колегія суддів вважає, що правовідносини у справі, що розглядається, не є подібними до тих, які встановлені у справі, копію судового рішення касаційної інстанції в якій додано до заяви. 
		Перевірка правильності встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції Верховного Суду України.       
		Враховуючи, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви слід відмовити. 
		Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України                   
		п о с т а н о в и л а: 
		У задоволенні заяви громадської спілки «Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва» відмовити.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий                                                                                                                    О.Ф. Волков
		 
		 
		Судді: М.І. Гриців   О.Б. Прокопенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...