Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/2309/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2017. Зареєстровано: 05.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2017.
Дата набрання законної сили: 31.10.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 822/2309/17 
		Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П. 
		Суддя-доповідач: Біла Л.М. 
		31 жовтня 2017 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Білої Л.М. 
		суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. , 
		секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
		за участю:
		представника відповідача: Немченко Ю.С. 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина НОМЕР_2 про стягнення компенсації за неотримане речове майно, 
		В С Т А Н О В И В :
		В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина НОМЕР_2 , в якому просила стягнути з військової частини НОМЕР_1 на її користь 16677,40 грн. компенсації за неотримане речове майно.
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року позов задоволено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим, апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
		25 жовтня 2017 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника військової частини НОМЕР_2 (вх.2171/17) від третьої особи.
		В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала та просила скасувати рішення суду першої інстанції.
		Позивач та третя особа повноважних представників в судове засідання не направили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та перебувала на речовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
		Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18 червня 2016 року позивача звільнено у запас за п. 1 пп. "а" ч.8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" .
		06 липня 2016 року позивач подала рапорт про виплату їй грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.
		Військовою частиною НОМЕР_1 08 липня 2016 року видано довідку №2 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 на суму 16677,40 грн.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 за №474 від 11 липня 2016 року вирішено виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 16677,40 грн., згідно вказаної вище довідки №2 від 08 липня 2016 року про вартість речового майна. 
		Наказом командира військової часини НОМЕР_2 за №139 від 12 липня 2016 року позивача виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, однак так і не було проведено виплати грошової компенсації за неотримане речове майно 
		Листом військової частини НОМЕР_2 від 26 липня 2017 року позивача повідомлено, що виплата грошової компенсації за неотримане речове майно здійснюється військовою частиною НОМЕР_1 , яка, в свою чергу, листом від 07 серпня 2017 року повідомила позивача про повторне направлення пакету документів до начальника Тилу Збройних Сил України щодо виділення кошторисних призначень для погашення даної заборгованості.
		Враховуючи, що відповідачем не здійснено виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, позивач звернулась до суду з даним позовом. 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки позивач має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 16677,40 грн.
		Колегія суддів погоджується із даною позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Згідно з ст.9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджено указом Президента України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
		За приписами п. 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 (далі - Порядок №178) грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
		Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального орган), територіальною підрозділу, закладу, установи, організації (даті - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п. 4 Порядку №178).
		Положеннями п. 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з відповідним додатком.
		Аналіз норм ст.9-1 Закону №2011-XII та п.3 Порядку №178 дає підстави для висновку, що право військовослужбовця на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно прямо передбачене у разі його звільнення з військової служби.
		Більше того, право на грошову компенсацію, мають лише військовослужбовці, які звільняються з військової служби, або члени сім`ї та утриманці такого військовослужбовця, у разі його загибелі, якщо вони не отримали речове забезпечення під час військової служби.
		Даючи правову оцінку доводам апелянта відносно того, що дії відповідних посадових осіб військової частини щодо невиплати позивачу зазначеної компенсації є правомірними, колегія суддів враховує наступні обставини справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач подала рапорт про виплату їй грошової компенсації вартості неотриманого речового майна 06 липня 2016 року, тобто до моменту її виключення із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
		Крім того, військовою частиною НОМЕР_1 08 липня 2016 року видано довідку №2 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 на суму 16677,40 грн, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 за №474 від 11 липня 2016 року вирішено виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 16677,40 грн., згідно вказаної довідки. 
		На переконання колегії суддів наведені вище докази підтверджують той факт, що відповідач та третя особа визнали право ОСОБА_1 на отримання вказаної грошової компенсації, оскільки добровільно видали необхідні документи для проведення такої виплати.
		Не оспорюється право позивача на отримання зазначеної компенсації і в листі військової частини НОМЕР_1 від 07 серпня 2017 року, оскільки зазначеним листом лише повідомлено про повторне направлення пакету документів щодо виділення кошторисних призначень для погашення заборгованості перед позивачем.
		Судова колегія приймає до уваги і ту обставину, що під час апеляційного перегляду справи відповідачем здійснено сплату компенсації за речове майно ОСОБА_1 у сумі 13425,31 грн. відповідно до платіжного доручення № 2208 від 24 жовтня 2017 року, що вказує фактично на визнання останнім наявності підстав для стягнення такої компенсації на користь позивача. 
		Колегія суддів також критично ставиться до доводів апелянта щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки як слідує з журналу судового засідання протокольною ухвалою від 29 серпня 2017 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, яка не оскаржується за правилами КАС України. 
		Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта. 
		Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки під час апеляційного розгляду справи, колегія суду не встановила порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд 
		У Х В А Л И В :
		апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року - без змін.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
		 
		Ухвала суду складена в повному обсязі 03 листопада 2017 року.
		 
		Головуючий  Біла Л.М.    Судді    Гонтарук В. М.   Граб Л.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...