Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/12449/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2017. Зареєстровано: 05.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2017.
Дата набрання законної сили: 13.03.2019
Результат оскарження 13.03.2019 Апеляційний суд Дніпропетровської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                      
		                                         Справа №201/12449/16ц
		                         Провадження №2/201/367/2017
		  РІШЕННЯ
		  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 жовтня 2017р.                                     Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
		у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
		              при секретарі - Карнаух І.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду                                                     м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за  позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним та стягнення збитків , 
		В С Т А Н О В И В:
		             ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг» та ТОВ «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» 05.09.2016р. звернулись до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання заповіту частково недійсним та стягнення збитків (а.с. № 4-12 т. № 1). В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилалися на те, що 16.03.2016р. було проведено внутрішню аудиторську перевірку ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» та ТОВ НВК «Екопрон» (акт перевірки від 16.03.2016р.). Під час проведення перевірки було виявлено, що ОСОБА_4 було допущено фінансові порушення разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 що призвело до спричинення збитків вищевказаним підприємствам в розмірі 116238, 98 грн. А саме: маючи право підпису на документах, маючи доступ до печаток здійснив продаж собі автомобіля «Рено Кліо» 2001р. випуску (технічний НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2), що належав на праві власності ТОВ НВК «Екопрон» за три тисячі гривень, автомобіль було передано в користування ОСОБА_6 Автомобіль було продано без проведення загальних зборів та отримання дозволу учасників Товариств. Реальна вартість даного автомобіля складає 106109, 00 грн. Крім того було виявлено, що ОСОБА_4 забрав в особисте користування техніку, що була придбана за кошти підприємства та знаходилась на балансі ТОВ ВКФ «Екопрон-юг», а саме: Нетбук НР Mini CQ 10-710 e(s)r(LQ511EA/LM998EA), смартфон Windows/BADA Samsung S 8500 E, планшет компютер iPad 2 3 G b MS983RS/A White Apple на загальну суму 10129, 98 грн.(накази про передачу майна в користування №275,261,267). Вищезазначена техніка не була повернута на підприємство ні його дружиною ОСОБА_2, ні його донькою ОСОБА_1 Також при проведенні перевірки було встановлено, що ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_1 не зробили свої внески до статутного капіталу ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» що підтверджується висновком комплексної судової оціночно-будівельної, товарознавчої та економічної експертизи №5234/5235/5335/5336/5337-16 від 27.01.2017р. та ТОВ НВК «Екопрон». В травні 2016р. на адресу м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна,17 (фактична адреса місцезнаходження ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» та ТОВ НВК «Екопрон») надійшла позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ТОВ ВКФ «Екопрон-юг», треті особи  ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення вартості частки померлого у майні товариства (справа №203/2465/16-ц, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, суддя Казак С.Ю.). Також надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ НВК «Екопрон» про стягнення вартості частки померлого у майні товариства (справа № 203/1980/16-ц, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, суддя Католікян М.О.)До позовної заяви було додано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відповідно до якого спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_2 В травні 2016р. з матеріалів вищевказаних цивільних справ позивачам стало відомо про наявність заповіту ОСОБА_4 відповідно до якого спадкоємцем майна зазначеного в заповіті, а саме: право на частку в статутному капіталі ТОВ ВКФ «Екопрон-юг», у розмірі 40% Статутного капіталу Товариства, що дорівнює 0,20 грн., яка належала на підставі статуту Товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців, право на частку в статутному капіталі ТОВ НВК «Екопрон», у розмірі 2700грн., яка належала померлому на підставі статуту Товариства що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців є його дружина ОСОБА_2 Враховуючи вищевказані доводи позивачі просили суд визнати заповіт ОСОБА_4 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 1/2013, зареєстровано в реєстрі за № 3032) недійсними в частині: права на частку в статутному капіталі ТОВ ВКФ «Екопрон-юг», у розмірі 40% Статутного капіталу Товариства, що дорівнює 0,20 грн., яка належала на підставі статуту Товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців, права на частку в статутному капіталі ТОВ НВК «Екопрон», у розмірі 2700грн., стягнути з ОСОБА_2 збитків завдані ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» в сумі 10129грн.98коп. Стягнути з ОСОБА_1 збитки завдані ТОВ НВК «Екопрон» в сумі 106109 грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрати повязані з отриманням юридичної допомоги адвоката в розмірі 15000грн. та судові витрати.
		            Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2016р. головуючим визначено суддю Черновського Г.В. (а.с. № 1 т. № 1).
		            Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2016р. головуючим визначено суддю Ходаківського М.П. у звязку з виходом судді Черновського Г.В. у відставку (а.с. № 174 т. № 1).
		           Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2017р. головуючим визначено суддю Ткаченко Н.В. у звязку самовідводом судді Ходаківського М.П. а.с. № 161 т. № 2).
		             Суддею Ткаченко Н.В. 26.01.2017р. винесено ухвалу про прийняття справи до свого провадження (а.с. № 161 т. № 2).
		              Ухвалою суду від 13.06.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) було задоволено клопотання представника позивачів  про витребування доказів (а.с. № 115-118, 214, 216 т. № 2).
		              Ухвалою суду від 13.06.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачок про закриття провадження по справі до винесення рішення суду (а.с. № 12-14, 115, 214 т. № 2).
		              Ухвалою суду від 13.06.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) було прийнято відмову від розгляду лопотання представника відповідачок про скасування заходів забезпечення позовних вимог, оскільки ухвала судді Черновського Г.В. від 16.09.2016р. вже була скасована апеляційним судом Дніпропетровської області від 08.12.2016р. в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_9, клопотання передано на новий розгляд в цій частині та ухвалою судді Ходаківського М.П. від 15.12.2016р. при новому розгляді клопотання в цій частині було відмовлено (а.с. № 35-39, 40-41, 214 т. № 2, а.с. № 115-116, 120-121 виділених матеріалів).
		             Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.12.2016р. ухвалу судді Черновського Г.В. від 16.09.2016р. в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3, а саме буд. № 8 по вул. Мостова в с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області було змінено на заборону вчиняти дії по відчуженню цього будинку (а.с. № 115-116 виділених матеріалів).
		            Представник позивачів ТОВ «ВКФ «Екопрон-юг» та ТОВ «НВК «Екопрон» - адвокат ОСОБА_10  (діє за дорученнями від 08.06.2016р. та 21.04.2016р.  а.с. № 98, 99 т. № 1) в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
		           Представник відповідачок ОСОБА_1, ОСОБА_3  ОСОБА_11 (діє на підставі довіреностей від 29.04.2016р.  а.с. № 245, 246 т. № 2 ) в ході судового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішенням Кіровського районного суду                                 м. Дніпропетровська від 23.03.2017р. по цивільній справі №203/2465/16-ц задоволено позовні вимоги відповідачів та стягнуто з ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» частку в майні товариства, чим встановлено преюдиційний факт, а також  з підстав пропуску позивачами строків позовної давності.
		     Суд, вислухав представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.   
		              Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		              21.11.1992р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було укладено засновницький договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Екопрон-Юг". Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо- комерційна фірма "Екопрон-Юг", в редакції від 28.11.1992р., склад учасників охарактеризовано у засновницькому договорі. Відповідно до умов засновницького договору учасниками товариства є:
		     ОСОБА_7 - 25 000 рублів, з часткою у статутному капіталі 50%;
		ОСОБА_4 - 25 000 рублів, з часткою у статутному капіталі 50%.
		              24.01.2004р. до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Екопрон-Юг" було внесено зміни, які зареєстровані виконавчим комітетом Кіровської районної ради м. Дніпропетровська 09.03.2004р.
		              Відповідно до п. 1.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Екопрон-Юг", в редакції від 24.01.2004 року, учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_1
		             Відповідно до п. 3.3. Статуту, для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників був сформований статутний капітал у розмірі 1 гривні, який розподілений між учасниками у наступному співвідношенні: ОСОБА_7 - 0,40 грн., з часткою у статутному капіталі 40%; ОСОБА_12 - 0,05 грн., з часткою у статутному капіталі 10%; ОСОБА_4 - 0,40 грн., з часткою у статутному капіталі 40%; ОСОБА_1 0,05 грн., з часткою у статутному капіталі 10%. Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Екопрон", в редакції від 15.06.2000 року, склад учасників охарактеризовано в установчому договорі. Відповідно до умов установчого договору учасниками договору є:Меллер ОСОБА_13 -2700 грн., з часткою у статутному капіталі 32, 14% (свій внесок до статутного фонду робить у вигляді інтелектуальної власності: Патенту на оригінальний спосіб вироблення клею за № 5194 GS від 05.03.1976р.); ОСОБА_4 - 2700 грн., з часткою у статутному капіталі 32,14 % (свій внесок до статутного фонду товариства робить у вигляді інтелектуальної власності: Патент на оригінальний спосіб спалення відходів за № 1788388 від 16.09.1992); ОСОБА_12 - 1000 грн., з часткою у статутному капіталі - 17, 86 % (свій внесок у статутний фонд товариства робить у вигляді принтера матричного «Samsung»- 1 шт.); ОСОБА_1 - 1000 грн., з часткою у статутному капіталі - 17, 86 % (свій внесок у статутний фонд товариства робить у вигляді компютера "АТ 286" - 1 шт.).
		              Статутний фонд товариства складає 7400 грн.
		              Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2017р. по справі №203/2465/16-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» про стягнення вартості частки в майні задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 стягнуто з ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» вартість частки у майні ТОВ ВКФ «Екопрон-юг», що належала ОСОБА_4 в розмірі 1372178 грн., інфляційні витрати в сумі 1120260 грн. 86 коп., три відсотки річних в сумі 95300 грн. 58 коп., а всього стягнуто 2587739 грн. 44 коп., стягнуто судовий збір в сумі 6890 грн., витрати за проведення судової експертизи в сумі 20816 грн., а всього 27706 грн. судових витрат (а.с. № 232-237 т. № 2). Це рішення суду було залишено без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017р. (а.с. № 238-244 т. № 2).
		              Суд не може погодитись з твердженням представника відповідачів щодо встановлення даним рішенням преюдиційного факту. 
		              Як вбачається з даного рішення при наявності розбіжностей, які були встановлені експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, а саме відомості у Статутах підприємства про розмір Статутного капіталу та розподіл між учасниками внесків до Статутного капіталу, містять суперечливі відомості, рішенням Кіровського районного суду дані розбіжності                         не спростовані та не встановлено відсутність таких розбіжностей. Не встановлено дійсні частки учасників у статутному капіталі товариства. 
		Пункт 7 постанови Пленуму ВСУ N 14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення рішення у цивільній справі» наголошує, що особи, які не брали участь у цивільній, господарській чи адміністративній справі, в якій судом ухвалене відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цим судовим рішенням. У такому випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів. Тобто якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається. Тому не можуть мати преюдиційного значення рішення суду в тотожних за фабулою справах, але за позовом іншого позивача або за участю додаткового співвідповідача.
		                 Відповідно дост. 10 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		                Відповідно до п. 11 вищезазначеної постанови Пленуму ВСУ, у мотивувальній частині рішення, слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини,а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).
		                 Із заявою представника відповідачів, щодо пропуску строку позовної давності суд не може погодитись, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачі дізнались про наявність фінансових порушень після проведення в 2016 році внутрішньої перевірки на підприємствах, про невідповідність відомостей у Статутах підприємства про розмір Статутного капіталу та розподіл між учасниками внесків до Статутного капіталу стало відома в 2017р.
		  Відповідно до положень ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня,коли особа довідаласяабо могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		За вищезазначеного суд не може задовольнити заяву представника відповідачок про застосування строків позовної давності (а.с. № 242-244 т. № 1).
		               Під час судового розгляду зясовувались питання, чи наявні докази, що підтверджують факт внесення ОСОБА_14 частки до статутного капіталу, тому що відповідно до ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 29 3акону «Про господарські товариства» у разі внесення змін до установчих документів, які повязані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, державному реєстратору обовязково подаються примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства. 
		              Отже, для визначення наявності корпоративного права обєктом дослідження має бути капітал товариства і його склад, а  не статут товариства.
		              Крім того, будь-яке товариство, як субєкт господарювання, здійснює бухгалтерський облік взаємовідносин із своїми засновниками (учасниками). Первинними документами для такого обліку також є відповідні заяви, договори або інші документи про перехід чи передачу частки від одного учасника, що вибув, іншому. Дані бухгалтерського обліку, таким чином, теж необхідно використовувати для підтвердження або спростування наявності капіталу товариства і, відповідно, корпоративного права у його учасника.
		               Відповідачки не підтвердили статус учасника капіталу товариства, а ця обставина підтверджує наявність або відсутність (у випадку якщо особа не є капіталістом-учасником) юридичних фактів,                   які входять до підстав позову. 
		               Таку вимогу викладено також у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», яким передбачено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або законного інтересу.
		               Позивачем у даній категорії справ може виступати виключно учасник господарського товариства, тобто носій корпоративних прав. Як зазначається в п. 2.2.2 рекомендацій президії ВГСУ від 28.12.2007 р. N 04-5/14, особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших господарських товариств. 
		                  У п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. N 13 наголошується, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними. 
		             Такий висновок міститься, наприклад, у постановах ВГСУ у справах N 5002-22/3767-2011, N К4/004-12, N 5002-24/3846-2012..
		           Із акцій та часток складається статутний капітал товариства. Так, відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
		            Отже, участь особи в товаристві та її корпоративні права виникають у  звязку з належністю особі частки цього товариства на праві власності.
		            Право власності на частки у статутному капіталі товариства набувається шляхом здійснення вкладів або сплати, як це визначено в ч. 2 ст. 140, ст.144 ЦК України, ст. 13, 50, 52 Закону «Про господарські товариства» до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.
		             Цей порядок набуття права власності відповідає загальним вимогам ст.328ЦК України, відповідно до яких право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		             Якщо право власності на акцію, як частку в статутному капіталі товариства підтверджується фактом її наявності, то право власності на частку в ТОВ підтверджується іншим документом, а                       саме свідоцтвом товариства, що видається учаснику, який повністю вніс свій вклад.
		             Оскільки внесення-прийняття коштів або майна до статутного капіталу є господарською операцією, то вона має оформлятися відповідними первинними грошовими документами або актом прийняття товариством майна в рахунок формування статутного капіталу та відображатися в бухгалтерському обліку.
		              Отже, відповідач зобовязаний довести факт наявності у нього корпоративного права або прибутковим касовим ордером, або актом приймання-передавання майна, якщо вклад внесено                             не повністю, або свідоцтвом, виданим товариством, якщо вклад сплачено повністю.
		              Крім того, якщо корпоративне право набуте в результаті зміни складу засновників (учасників) товариства, то доказами наявності корпоративного права можуть бути також інші документи. 
		             Так, відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців» право власності на частку має бути підтверджене документально: заявою, договором, іншим документом про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства.
		              Законодавством не встановлено для товариства конкретної єдиної форми документа, що підтверджує майнове цивільне право (право власності) особи на частку у статутному капіталі. Однак без підтвердження (або доведення) факту наявності корпоративного права, на нашу думку, особа не може вимагати захисту корпоративного права в суді, оперуючи лише статутом товариства.
		              Факт державної реєстрації товариства має правове значення лише для самого товариства, оскільки з моменту реєстрації воно наділяється правом юридичної особи. Отже, факт державної реєстрації товариства є фактом реалізації немайнового права особи і, оскільки воно тісно пов'язане з фізичною особою,  не має ніякого економічного змісту, тобто не стосується корпоративних прав і не є підставою для їх виникнення.
		               Засновники товариства, таким чином, на момент державної реєстрації не є учасниками товариства в дійсному розумінні цього поняття, а є його засновниками. Законодавець не дарма називає осіб, що створили товариство, подвійним іменем  засновник (учасник). Термін «учасник» у господарському товаристві походить від слів «частина», «частка», що означає фактичне вкладення особою конкретної частини своєї власності (грошей чи майна) для забезпечення розпочатої підприємницької справи. Тобто, особа стає учасником «корпорації» і, відповідно, набуває корпоративного права не з моменту державної реєстрації товариства, а з моменту внесення до статутного капіталу своєї частки. Дія особи щодо внесення частки є юридичним фактом, яким породжуються майнові права особи, корпоративні права. З моменту внесення активу до складу майна юридичної особи актив перетворюється на категорію, яка в економічній науці іменується капіталом, а засновник стає учасником капіталу товариства.
		                 Отже, на час державної реєстрації особа, яка одноособово або спільно з іншими особами записана в установчих документах, реалізує не майнове (корпоративне) право, а право заснування товариства і право передати йому в майбутньому (після реєстрації) стартовий капітал. Це право                            не залежить від майна і вважається реалізованим особою в момент здійснення державної реєстрації створюваної юридичної особи.
		              Але, щоби стати володарем корпоративного права, особа повинна передати (відчужити від себе) своє майно у створюваний капітал зареєстрованої юридичної особи. Іншими словами, володарем корпоративного права є учасник капіталу товариства, якого ми називаємо капіталістом. Без цього у особи не виникають права на управління товариством, що випливають з корпоративного права, які є похідними від капіталу як немайнові права, засновані на праві власності на частку (акцію).
		               Як наслідок, таку особу  не капіталіста, яка повністю не внесла свого вкладу до статутного капіталу, можна не запрошувати на загальні збори товариства для прийняття рішення про виключення її з числа учасників. Цей висновок підтверджується буквальним змістом ст. 60 Закону України                        «Про господарські товариства», яка визначає, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш, як 60%голосів.
		              Закон, регулюючи відносини, передбачає права лише для реальних учасників, тобто тих, які внесли (сплатили) свої частки. Про проведення загальних зборів повідомляються учасники товариства, вони мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.
		                Цих прав не має особа, яка не має права на частку, так само, як не має права голосу особа, яка не має права на акцію (це доктринальне правило).
		                 Саме таке регулювання відносин вбачаємо в нормах Закону України «Про господарські товариства» та у відповідних нормах ГК України і ЦК України, оскільки воно є позитивним, розумним, справедливим і має під собою матеріальну основу.
		                Після смерті ОСОБА_4 виникла нагальна необхідність проведення позачергових загальних зборів учасників товариства.
		                При підготовці до загальних зборів учасників директором товариства ОСОБА_7 було встановлено факт того, що ОСОБА_1 не було зроблено внеску до статутного капіталу товариства.
		               Якщо особа не внесла до статутного капіталу своєї майнової частки, але вимагає від товариства участі у зборах, розподілу дивідендів тощо, така особа втручається в чуже право власності, претендуючи на реалізацію права, якого вона не набула. 
		                 Прийняття судом рішення на користь такої особи на підставі лише даних статуту буде сприяти порушенню прав і інтересів інших осіб, які добросовісно виконали свій обовязок, передали частину свого власного майна у власність товариства, створили матеріальні умови для його діяльності. За таких обставин, фактично добросовісні особи позбавляються своїх прав. 
		                 Отже за вищезазначених обставин та норм права суд вважає заповіт ОСОБА_4 незаконним в частині: 
		                 права на частку в статутному капіталі ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» у розмірі 40% Статутного капіталу Товариства, що дорівнює 0,20 грн., яка належала померлому на підставі статуту Товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців.
		              права на частку в статутному капіталі ТОВ НВК «Екопрон», у розмірі 2700грн., яка належала померлому на підставі статуту Товариства що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців.
		                 За результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, товарознавчої та економічної експертизи №5234/5235/5335/5336/5337-16 від 27.01.2017р. (а.с. № 182-201 т. № 2) експертом було встановлено, наступне:
		                «У січні 1993р. було створено ТОВ ВКФ «Екопрон-юг». 
		                 В матеріалах справи міститься статут ТОВ ВКФ «Екопрон-юг», зареєстрований рішенням виконкому Кіровської районної ради народних депутатів від 22.01.1993 №146, реєстраційний № 4463.
		Відповідно до п.3 Статуту: 
		«3.1 Для обеспечения деятельности общества за счет вкладов Участников образуется уставной фонд 50000 крб.
		3.2 Участники вносят вклады в размере и порядке, определенных Учредительным договором.
		3.3 Участник может по соглашению с остальными Участниками уступить свой пай (его часть) одному или нескольким Участникам и третьим лицам в установленном порядке.
		3.4 В случае смерти кого-либо из участников, его правоприемник (наследник) имеет преимущественное право вступления в Общество.
		                 При отказе правоприемника (наследника) от вступления в общество или отказе общества в приеме в свои члены правоприемника (наследника) ему выдается в денежной или натуральной форме пай в собственности общества умершего участника. В этом случае, размер уставного фонда общества подлежит сокращению.»
		                 В п.4 Статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-юг»  зазначено про права та обовязки учасників: Так учасники мають такі права: 
		«- принимать участие в управлении делами общества;
		- принимать участие в распределении прибыли общества и получать ее часть (дивиденды) соответственно своему вкладу в уставном фонде общества;
		- выйти в установленном порядке из общества;
		- получать информацию о деятельности общества. По требованию участника, общество обязуется предоставить ему для ознакомления годовые балансы, отчеты о своей деятельности, протоколы собраний;
		- участники имеют право преимущественно на приобретение продукции (услуг), производимой обществом.
		           Також учасники мають наступні обовязки : 
		- вносить вклады в порядке и размерах, предусмотренных учредительным договором и настоящим уставом;
		- придерживаться учредительных документов общества и выполнять решения общих собраний и других органов управления обществом.
		- не разглашать коммерческую тайну и конфиденциальную информацию о деятельности общества;
		- исполнять принятые на себя в уставном порядке обязанности по отношению к обществу»
		           В матеріалах справи міститься Установчий договір від 28.11.1992р. про створення ТОВ ВКФ «Екопрон-юг».  
		         Відповідно до п.5 Установчого договору від 28.11.1992р.:
		«Имущество общества образуется из долевых взносов участников (Уставной фонд), продукции, произведенной обществом в результате хозяйственной деятельности, полученных доходов, а также материальных ценностей, приобретенных по другим основаниям, допускаемым действующим законодательством. 
		            Для обеспечения деятельности общества за счет вкладов участников, образуется уставной фонд в размере пятидесяти тысяч рублей. В образовании фонда участвуют: ОСОБА_7  25000 руб; ОСОБА_15 -25000 руб. 
		           С момента регистрации общества, каждый из участников обязан внести не менше 30% указаного вклада. 
		            Учасники должны полностью внести свой вклад не позднее года после регистрации общества. В случае неуплаты в установленый срок, участник уплачивает за время отсрочки проценты с недовнесеной суммы. Участнику, полностью внесшему свой вклад, выдается свидетельство, которое не является ценной бумагой.
		            Так, в матеріалах справи міститься Статут ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» (нова редакція), зареєстрований виконавчим комітетом Кіровської районної ради м. Дніпропетровська 09.03.2004р., у якому зазначено, що: 
		           «1.2 Учасниками товариства є : ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_1
		            Вкладом учасника Товариства до Статутного капіталу (фонду) можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також немайнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), а також грошові кошти.
		             3.3. Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників був сформований Статутний капітал у розмірі 1 гривня, який розподілений між учасниками у наступному співвідношенні
		ОСОБА_7  розмір статутного внеску 0,40 грн. (40%);
		ОСОБА_12  розмір статутного внеску 0,05 грн. (10%);
		ОСОБА_4  розмір статутного внеску 0,40 грн. (40%);
		ОСОБА_1  розмір статутного внеску 0,05 грн. (10%).
		             На момент державної реєстрації Товариства кожен з учасників вніс до Статутного капіталу 100% від своєї частки Статутного капіталу.
		             Загальна сума внеску, що внесли учасники до Статутного капіталу Товариства на момент державної реєстрації складає 1 гривня.
		             В результаті проведення експертного дослідження Статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» у новій редакції від 2004р., встановлено, що відомості у Статуті підприємства про розмір Статутного капіталу та розподіл між учасниками внесків до Статутного капіталу, містять суперечливі відомості. Оскільки відповідно до п.3 Статуту, загальний розмір статутного капіталу, який внесений учасниками становить                  1 гривня, але розподілений між учасниками в розмірі 0,9 грн. (девяносто копійок), що ще раз доводить той факт, що статутний капітал товариства не було сформовано.
		              При досліджені експертом Статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-юг» у новій редакції від 13.08.2008р.,                     в якому зазначено:
		«1.5. Учасниками товариства є ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_1
		7.1 Товариство створює капітал у розмірі 1 гривня.
		7.2 Внески учасників для забезпечення діяльності товариства і формування статутного капіталу товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами , будинками, спорудами, а також інші майнові права ( включаючи майнові права на обєкти інтелектуальної власності), кошти в тому числі і в іноземній валюті. 
		            Майновий вклад оцінюється учасниками і його склад наступний:
		ОСОБА_7 - загальний внесок до Статутного капіталу 0,20 грн. частка учасника 40%;
		ОСОБА_8 - загальний внесок до Статутного капіталу 0,05 грн. частка учасника 10%;
		ОСОБА_4  загальний внесок до Статутного капіталу 0,20 грн. частка учасника 40%;
		ОСОБА_1 - загальний внесок до Статутного капіталу 0,05 грн. частка учасника 10%;
		Всього: 0,50 грн.
		7.4 На момент державної реєстрації товариства учасники внесли 100% Статутного капіталу, що дорівнює 0,50 грн.
		             Таким чинам, в результаті проведеного експертом дослідження Статуту ТОВ ВКФ «Екопрон-юг»            у новій редакції 2008р., встановлено, що відомості у статуті підприємства про розмір Статутного капіталу та розподіл між учасниками внесків до Статутного капіталу товариства містять протиріччя, оскільки, відповідно до п.7 Статуту, загальний розмір статутного капіталу, який внесений учасниками, становить 1 грн., але розподілений між учасниками та внесений ними лише в розмірі 0,5 грн. 
		             За вищезазначеного суд дійшлов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. 
		             Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати, понесені позивачами по сплаті судового збору за подачу позовної заяви, заяви про забезпечення позовних вимог, витрат на правову допомогу за таким розрахунком.
		Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе розподілити їх наступним чином.
		Враховуючи, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового, то загальний розмір судового збору, який належало сплатити позивачу при подачі позову становить 4347грн. 64коп.
		З огляду на те, що позивачем ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» при подачі позову та при подачі заяви про вжиття заходів забезпечення позову був сплачений судовий збір у розмірі 1968грн. 57коп. за подачу позовної заяви (а.с.№3 т. № 1) та 689грн. за подачу заяви про забезпечення позовних вимог (а.с.№ 91 т.             № 1), то дані витрати, підлягають відшкодуванню та з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВКФ «Екопрон-юг» слід стягнути по 984грн.29 коп. та по 344грн.50коп. з кожної.
		З огляду на те, що позивачем не було сплачено в повному обсязі судовий збір при подачі позову, то враховуючи сплачену суму судового збору 1968грн.57коп., з  ОСОБА_2 на користь   держави  слід достягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1082грн.71коп., а з ОСОБА_1 на користь  держави  слід достягнути судові витрати по сплаті судового збору  у розмірі 1296грн.36коп.
		Приймаючи до уваги, що кожним з позивачів було понесені витрати на правову допомогу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів про надання юридичної допомоги від 17.06.2016р.(а.с. № 86-87 т. № 1), довідками про обсяг виконаних робіт (а.с.№84-85 т. № 1) та актами прийому-передачі грошових коштів від 17.08.2016р. (а.с. № 82-83 т. № 1), то дані витрати також підлягають стягненню з відповідачок на користь двох позивачів в розмірі 7 500грн. з кожної, тобто по                 3 750грн. на користь кожного з товариств.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 202, 203, 215, 256, 257, 261, 1233, 1235, 1257 ЦК України, Законом України «Про господарські товариства», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців», постановою Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», постановою Пленуму ВСУ  N 14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення рішення у цивільній справі», ст.ст. 8, 10, 11, 57- 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ :
		               Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним та стягнення збитків - задовольнити.
		              Визнати заповіт ОСОБА_17 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 1/2013, зареєстровані в реєстрі за № 3032) недійсним в частині : 
		              права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг» у розмірі 40% статутного капіталу товариства, що дорівнює 0,20грн., яка належала померлому на підставі статуту товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		 
		             права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» у розмірі 2700грн., яка належала померлому на підставі статуту товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
		              Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг» збитки у розмірі 10 129грн.98коп.
		              Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» збитки у розмірі 106109грн.
		Стягнути з   ОСОБА_2  та ОСОБА_1 на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг» судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову у розмірі 1968гнрн. 57коп. , тобто по 984грн.29 коп. з кожної.
		Стягнути з   ОСОБА_2 на користь   держави судові витрати по сплаті судового збору  у розмірі 1082грн.71коп.
		Стягнути з   ОСОБА_1   на користь  держави судові витрати по сплаті судового збору  у розмірі 1296грн.36коп.
		Стягнути з   ОСОБА_2  та ОСОБА_1 на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг» судові витрати по сплаті судового збору  за подачу заяви  про забезпечення позовних вимог у розмірі 689грн., тобто по 344грн.50коп. з кожної.
		              Стягнути з   ОСОБА_2   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» судові витрати по оплаті правової допомоги  в розмірі 7500грн. ,тобто по 3 750грн. на користь кожного з товариств.
		              Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екопрон-юг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Екопрон» судові витрати по оплаті правової допомоги  в розмірі 7500грн. по 3 750грн. на користь кожного з товариств.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів. 
		 
		 
		Суддя:                                                            Н.В.Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...