Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 163/1523/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Митний кодекс 2012 р.; Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2017. Зареєстровано: 06.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2017.
Дата набрання законної сили: 04.12.2017
Результат оскарження 04.12.2017 Апеляційний суд Волинської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                          
		Справа № 163/1523/17
		Провадження №3/163/1480/17 
		 
		ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03 листопада 2017 року                                    місто Любомль
		Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., 
		за участі секретарів: Голядинець О.В., Костюк Р.М.,
		представників Волинської митниці ДФС: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		представника особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_3  ОСОБА_4, 
		розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №1890/20500/17 про притягнення до відповідальності за ст.471 МК України
		ОСОБА_3 Віталіаса (KASAJEVS VITALIJS), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заступника директора фірми «Боніс" (Латвійська Республіка, м.Лієпая), РНОКПП невідомий, паспорт серії LZ4019961, виданий 25.06.2015 року, - 
		в с т а н о в и л а :
		ОСОБА_3 (KASAJEVS VITALIJS) 06.06.2017 року приблизно о 07 год. 11 хв., слідуючи з Латвії через ОСОБА_6 в Україну, через митний пост Ягодин Волинської митниці ДФС смугою руху «зелений коридор», в якості водія автомобіля марки «BMW», реєстраційний номерний знак KJ2441, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи, окрім дозволеної до ввезення в Україну без письмового декларування валюти в сумі 10000 євро, також валюту в сумі 9300 євро, яка згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.06.2017 року еквівалентна 274157,75 грн., чим порушив вимоги пункту 3 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
		ОСОБА_3 на розгляд справи в суд не зявився, свої права та інтереси доручив представляти представнику ОСОБА_4, згідно укладеної довіреності.
		Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що його довіритель визнає вину у порушенні порядку переміщення валюти смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», однак дане правопорушення вчинив не навмисно, оскільки він не був обізнаний з правилами переміщення валюти через митний кордон України, а розміщені на стендах митниці правила перетину митного кордону надруковані українською мовою, якою ОСОБА_3 не володіє, при цьому, валюту він не приховував та на вимогу інспектора митниці її видав. Крім цього, вказав, що вилучена валюта ОСОБА_3 не належить, її він переміщував, як благодійну допомогу, та виступав повноважним представником на її перевезення з Латвії в Україну, а саме, від юридичної особи  ТзОВ «АМБЕР АРТ Д» (Латвія) на адресу «Благодійного фонду «АДОНАЙ» (Україна), а тому у відповідності до п.5 Розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 року, така валюта не є обмеженою до переміщення. За викладених обставин просив накласти на ОСОБА_3 стягнення в межах санкції ст.471 МК України у виді штрафу в сумі 1700 грн. без конфіскації валюти, яку просив повернути.
		Представник Волинської митниці ДФС висловив позицію про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, та просив накласти на останнього стягнення в межах санкції даної норми у виді штрафу в сумі 1700 грн. з конфіскацією валюти, а також стягнути судовий збір.
		Заслухавши представника особи, що притягується до відповідальності, представника митниці та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, обєктивно доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №1890/20500/17 від 06.06.2017 року, у якому ОСОБА_3 вказав на свою необізнаність з вимогою про необхідність декларування валюти (а.с.1-3); контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» від 06.06.2017 року, відповідно до якого в автомобілі марки «BMW», р.н.з. KJ2441, через митний кордон України слідувала одна особа(а.с.4); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205010/2017/411042 від 06.06.2017 року, у якому зафіксовано факт переміщення ОСОБА_3 у наплечевій сумці валюти в загальній сумі 19300 євро, яку останній особисто предявив на вимогу інспектора митниці (а.с.5); письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.06.2017 року, у яких останній вказав, що валюту він не приховував, на прохання інспектора митниці відразу її предявив, з якої: 10000 євро  власні кошти, а 9300 євро  чужі, які взяв для перевезення, а причиною порушення митних правил стала його необізнаність з порядком переміщення валюти через митний кордон України (а.с.6); службою запискою головного державного інспектора митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_7 від 06.06.2017 року (а.с.10). 
		Окрім цього, інспектор митниці ОСОБА_7, яка здійснювала митний контроль, суду показала, що ОСОБА_3 при усному опитуванні першочергово повідомив про переміщення ним 10000 євро, а при повторному опитуванні та розясненні відповідальності, вказав, що має ще до 10000 євро, які йому не належать, які одночасно видав. 
		Допитаний в якості свідка інспектор митниці ОСОБА_8, який здійснював провадження у справі, в суді підтвердив, що ОСОБА_3 розмовляв виключно російською мовою та повідомляв, що порядку переміщення валюти через митний кордон України він не знав, частина валюти у 10000 євро належала йому особисто, а решта 9300 євро  йому дали для переміщення в Україну.      
		В якості свідка інспектор митниці ОСОБА_9 вказав, що він був залучений до участі у проведенні огляду та для складання протоколу про порушення митних правил в якості перекладача, оскільки ОСОБА_3 розумів лише російську мову. Також показав, що стенди на митниці з правилами перетину через митний кордон України та переміщення товару надруковані лише на: українській, англійській та польській мовах.  
		Матеріалами справи стверджено, що валюта в еквіваленті 10000 євро органом доходів і зборів не затримувалась та була повернута ОСОБА_3
		Щодо доводів представника ОСОБА_4 про переміщення ОСОБА_3 валюти в якості повноважного представника, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до вимог ст.197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Зокрема, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
		Особливості переміщення та декларування валютних цінностей регламентовані Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі  Інструкція).
		В розумінні п.33 ч.1 ст.4 МК України, ОСОБА_3 є нерезидентом. 
		Пунктами 1 та 3 Розділу 2 Інструкції передбачено, що фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
		Відповідно до п.5 Розділу 2 Інструкції, юридична особа ввозить готівку в Україну або вивозить її за межі України через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування відповідному митному органу в повному обсязі. Повноважний представник декларує готівку, яку ввозить/вивозить за дорученням юридичної особи, та власні кошти окремо з використанням двох примірників митної декларації. Підставою для ввезення/вивезення готівки капітаном судна закордонного плавання є генеральна (загальна) декларація.
		Згідно п.3 Розділу 1 Інструкції, повноважний представник - особа, якій згідно з розпорядженням керівника юридичної особи надані повноваження щодо здійснення конкретних дій. 
		У справі встановлено, що під час проходження митного контролю ОСОБА_3 будь-яких документів в розумінні п.3 Розділу 1 та п.5 Розділу 2 Інструкції на переміщувану ним валюту не подавав та при собі не мав, тому надані під час розгляду справи в суді документи на підтвердження факту слідування останнім в якості повноважного представника, а саме: довіреність ТзОВ «АМБЕР АРТ Д» від 01.06.2017 року на укладення ОСОБА_3 договору про благодійну допомогу з Благодійним фондом «АДОНАЙ», договір про благодійну допомогу від 01.06.2017 року, довіреність ТзОВ «АМБЕР АРТ Д» від 02.06.2017 року на імя ОСОБА_3 про доставку і внесення в касу Благодійного фонду «АДОНАЙ» грошових коштів та копії виписок з рахунків ТзОВ «АМБЕР АРТ Д», якими підтверджується походження валюти, при кваліфікації дій ОСОБА_3 судом до уваги не приймаються (а.с.19-27, 29-41).
		В той же час суд зазначає, що у випадку предявлення ОСОБА_3 зазначених документів до митного контролю, відповідальність за ознаками ст.471 МК України виключається. 
		Отже, недотримання вимог п.3 Розділу 1 та п.5 Розділу 2 Інструкції вказує на переміщення ОСОБА_3 валюти не як повноважним представником юридичної особи, а як фізичною особою  нерезидентом, у звязку із чим останній мав би дотриматись вимог п.3 Розділу 2 Інструкції, а саме, прослідувати смугою митного контролю «червоний коридор» та задекларувати переміщувану ним валюту у встановленому порядку, оскільки її сума перевищувала еквівалент 10000 євро. 
		Відтак, обставини проходження ОСОБА_3 митного контролю вказують на дію відносно нього встановлених обмежень на рівні суми валюти, яку дозволяється ввозити на митну територію України без письмового декларування. 
		Таким чином, ввезення на митну територію України ОСОБА_3 валюти з порушенням установленого порядку, свідчить про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.
		Разом з тим, вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_3, суд враховує наступне.
		Санкція ст.471 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
		З огляду на положення постанови Правління НБУ від 27.05.2008 року №148 переміщення валюти понад 10000 євро має певні обмеження, відтак при вчиненні передбаченого ст.471 МК України порушення митних правил така валюта підлягає конфіскації.
		Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.
		ОСОБА_3 вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил та вину в інкримінованому правопорушенні визнав. Причиною вчинення такого правопорушення стала його необізнаність з порядком переміщення валюти через митний кордон України та неволодіння ним українською мовою, що обєктивно прослідковується від моменту запровадження відносно нього протоколу про порушення митних правил та по справі жодним доказом не спростовується. 
		Аналогічно доводиться й та обставина, що вилучені кошти йому не належать, про що він вказав відразу під час проходження митного контролю та через представника в суді підтвердив законність походження цих коштів, а саме приналежність ОСОБА_5 фірмі - ТзОВ «АМБЕР АРТ Д» та слідування їх в Україну в адресу Благодійного фонду «АДОНАЙ».
		За викладених обставин суд враховує принцип верховенства права, який закріплений у ст.8 Конституції України, та реалізується, зокрема, через застосування практики Європейського Суду з прав людини, яка є обовязковою по всіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Європейської Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини".
		Зокрема, в рішенні Європейського Суду з прав людини від 06.11.2008 року у справі «ОСОБА_2 проти Російської Федерації» зазначено, що при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звернув увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
		На переконання суду, за встановлених фактичних обставин даної справи, конфіскація переміщуваної ОСОБА_3 валюти з порушенням встановлених обмежень, відповідала б вимогам закону, однак така конфіскація не буде співрозмірною зі шкодою, яка могла би бути заподіяна державним та суспільним інтересам вчиненим правопорушенням.
		Обєктом передбаченого ст.471 МК України правопорушення є встановлений порядок переміщення через митний кордон України товарів, в тому числі валюти.
		Надані представником ОСОБА_3 документи, а саме: довіреність ТзОВ «АМБЕР АРТ Д» від 01.06.2017 року, договір про благодійну допомогу від 01.06.2017 року, довіреність ТзОВ «АМБЕР АРТ Д» від 02.06.2017 року та копії виписок з рахунків ТзОВ «АМБЕР АРТ Д», судом до уваги не приймались лише в частині кваліфікації дій ОСОБА_3, однак не враховувати їх при визначенні обсягу відповідальності останнього у суду немає підстав.
		Тому, на підставі цих документів, судом встановлено законність походження переміщуваної ОСОБА_3 валюти і в разі дотримання передбачених постановою Правління НБУ №148 вимог, а саме п.3 Розділу 1 та п.5 Розділу 2 Інструкції, та подання цих документів до митного контролю, жодних перешкод для вивезення цієї валюти не було б. 
		Таким чином, фактичні обставини справи в сукупності з обґрунтовано доведеною необережною формою вини винного, який є фізичною особою  нерезидентом, свідчать про те, що від дій ОСОБА_3 тяжкі наслідки для державних та суспільних інтересів не настали.
		З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини, вбачаються підстави для висновку, що застосування конфіскації понаднормової валюти, що передбачено санкцією ст.471 МК України, як додаткове стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке додаткове стягнення є не пропорційним та не відповідає характеру вчиненого правопорушення, оскільки очевидно покладатиме на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар» та буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».
		З врахуванням вищенаведеного, на порушника слід накласти стягнення у виді передбаченого ст.471 МК України розміру штрафу без конфіскації валюти, що буде достатнім і справедливим, матиме відповідний профілактичний вплив та відповідатиме принципу невідворотності відповідальності.
		З порушника, згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню такий збір у встановленому розмірі.
		     
		Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, на підставі ст.471 МК України, суддя, - 
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		ОСОБА_3 Віталіаса (KASAJEVS VITALIJS) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
		Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»). 
		Стягнути з ОСОБА_3 Віталіаса (KASAJEVS VITALIJS) в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).
		Вилучену, згідно протоколу та опису затриманих предметів №1890/20500/17 від 06.06.2017 року і прийняту 06.06.2017 року бухгалтерією Волинської митниці ДФС, згідно квитанції до прибуткового касового ордера за №46, валюту в розмірі 9300 (девять тисяч триста) євро, - повернути ОСОБА_3 Віталіасу (KASAJEVS VITALIJS).
		Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Суддя Любомльського районного суду
		Волинської області                                                                        ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...