Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/79/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2017. Зареєстровано: 08.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2017.
Дата набрання законної сили: 17.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.10.2017Справа №910/79/16
		За позовом     публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої     особи  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" 
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" 
		третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний банк України
		про визнання правочину нікчемним
		Головуючий судя: Головатюк Л.Д. 
		                                                                                                                       Судя:   Щербаков С.О.
		                                                                                                                          Судя:   Трофименко Т.Ю.
		Представники сторін: 
		Від ПАТ "Дельта Банк" - Шутов О.О. (за дов.);
		Від ТОВ "Фламенко"- не прибув;
		Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Цуканова С.Г. (за дов.);
		Від Національного Банку України - Перетятько С.М. (за дов.);
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання нікчемним договору застави майнових прав № Д-3/2014 від 04.09.2014.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що спірний договір застави є нікчемними на підставі на підставі п. 1, 5, 7 частини 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 порушено провадження у справі №910/79/16.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 призначено по справі № 910/79/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03680). 
		Провадження по справі № 910/79/16 зупинено до надання висновків судової експертизи.
		07.07.2016 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 04.07.2016 № 8134/16-45, в якому дана експертна установа просить надати їй додаткові матеріали для проведення експертизи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 задоволено клопотання судового експерта Гриненко І.М. щодо надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 ухвалу господарського суду м. Києва від 01.08.2016 по справі № 910/79/16 скасовано.
		Справу № 910/79/16 передано для подальшого розгляду судді Головатюку Л.Д., який ухвалою від 07.11.2016 поновив провадження у справі № 910/79/16.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 направлено матеріали справі № 910/79/16 Київському науково-дослідному інституту судових експертиз(вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03680) для проведення судової економічної експертизи, яка призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2016 було призначено по справі № 910/79/16.
		Провадження по справі № 910/79/16 зупинено до надання висновків судової експертизи.
		13.07.2017 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи справи № 910/79/16 з супровідним листом експертної установи про неможливість надання висновку експертизи, у зв'язку з її неоплатою публічним акціонерним товариством "Дельта Банк".
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2017 провадження у справі було поновлено та вирішено здійснювати розгляд справи № 910/79/16 колегіально у складі трьох суддів.
		Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.08.2017 для здійснення колегіального розгляду справи № 910/79/16 визначеного колегіальний склад суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Щербаков С.О., суддя Трофименко Т.Ю.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2017 колегією суддів у складі: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Щербаков С.О., суддя Трофименко Т.Ю. прийнято до провадження справу № 910/79/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України про визнання правочину нікчемним.
		Розгляд справи призначено на 12.09.2017.
		Зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо причин невиконання вимог ухвали суду від 25.02.2016 в частині оплати витрат по проведенню експертизи.
		В судове засідання 12.09.2017 прибули представники позивача та третіх осіб і дали пояснення по справі.
		Представник відповідача в судове засідання 12.09.2017 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
		Представник позивача подав суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд:
		Змінити предмет позову у справі № 910/79/16 шляхом викладення прохальної частини позовної заяви AT "Дельта Банк" у такій редакції:
		" 1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду та порушити провадженні у справі.
		2.          У зв'язку з необхідністю подання Позивачем з метою дослідження під час судового розгляду матеріалів з обмеженим доступом, а саме Постанови Правління Національного Банку України № 692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних - здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні.
		3. Встановити нікчемність укладеного 04.09.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ТОВ "ФЛАМЕНКО" Договору застави майнових прав № Д-3/2014.
		4.          Встановити нікчемність укладеного 04.09.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ТОВ "ФЛАМЕНКО", від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Фінанс", Договору відступлення права вимоги № Д-3.1/2014.
		5.          Застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів шляхом припинення обтяження на майнові права Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020) вартістю 830 064 485,09 грн. за укладеними між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ТОВ "ФЛАМЕНКО" Договором застави майнових прав від 04.09.2014 року № Д-3/2014, а також укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ТОВ "ФЛАМЕНКО", від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Фінанс", Договором відступлення права вимоги № Д-3.1/2014 від 04.09.2014, реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15079501 від 12.02.2015 року, включаючі зміни, внесені до вказаного запису 16.03.2016 державним реєстратором Виходцевою Є.І.
		6. Стягнути з Відповідача - ТОВ "ФЛАМЕНКО" на користь Позивача - АТ "Дельта Банк" понесені ним витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви та заяви про зміну предмету спору.
		У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд заяви позивача про зміну предмету позову.
		Розгляд справи відкладено на 26.09.2017.
		В судове засідання 26.09.2017 прибули представники позивача та третіх осіб і дали пояснення по справі.
		Представник відповідача в судове засідання 26.09.2017 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
		26.09.2017 через відділ діловодства суду третя особа 1 подала письмові пояснення.
		Ухвалою від 26.09.2017 розгляд справи відкладено на 17.10.2017.
		В судовому засіданні 17.10.2017 розгляду та відмовлено у задоволенні заяви про зміну предмету позову виходячи з наступного.
		В позовній заяві заявлено вимоги про визнання нікчемним договір застави майнових прав №Д-3/2014 від 04.09.2014, який укладений між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фламенко".
		В поданій заяві про зміну предмету позову, позивач просить встановити нікчемність правочину укладеного 04.09.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фламенко" договору застави майнових прав вимоги № Д-3/2014, встановити нікчемність укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фламенко" від імені якого діяло ТОВ "Арсенал-Фінанс", договору відступлення права вимоги № Д-3.1/2014, застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів шляхом припинення обтяження на майнові права Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вартістю 830 064 485,09 грн. за цими договорами.
		У відповідності до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
		Поданою заявою про зміну предмету позову позивач фактично змінив і предмет, і підстави первісного позову, заявивши нові вимоги про визнання нікчемним іншого додаткового договору та про припинення обтяження на майнові права.
		За таких обставин підстави для задоволення заяви про зміну предмету позову відсутні.
		В судове засідання 17.10.2017 прибули представники позивача та третіх осіб, дали пояснення по справі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
		Представники відповідача в судове засідання 17.10.2017 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.
		Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. 
		Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
		Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
		В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		           4 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (надалі - позивач, Банк та/або заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЛАМЕНКО" (надалі - відповідач, заставодержатель) було укладено Договір застави майнових прав № Д-3/2014, відповідно до умов якого Позивач надав в заставу Відповідачу майнові права за кредитними договорами, укладеними між Позивачем та фізичними / юридичними особами позичальниками, інформація про які наведена в Додатку № 1 до Договору, вартістю 830 064 485 грн., 09 коп.
		Майнові права за спірним договором відповідно до п. 1.3. було передано з метою забезпечення виконання Позивача перед Відповідачем своїх зобов'язань за Договором банківського рахунку № 26/15-595 від 16 лютого 2012 року у розмірі 331 546 777 (Триста тридцять один мільйон п'ятсот сорок шість тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 89 коп.
		Пунктом 1.4. спірного договору було встановлено, що за рахунок майнових прав задовольняються усі вимоги заставодержателя (відповідача), які можуть виникнути внаслідок невиконання заставодавцем (позивачем) зобов'язань перед заставодержателем за Договором банківського рахунку.
		Крім того, умовами спірного договору (п. 2.1.1) було передбачено, що ТОВ "Фламенко" набуває право вимоги за кредитними договорами, майнові права за якими були передані у заставу, у разі невиконання Банком зобов'язань за Договором банківського рахунку або в разі прийняття НБУ рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних (у день винесення такого рішення).
		На реалізацію порядку звернення стягнення на предмет застави, між Банком (Позивачем) та Клієнтом (Відповідачем) було укладено Договір відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д-3.1/2014 від 04.09.2014 (надалі - Договір відступлення права вимоги .
		Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Клієнт набуває права вимоги за кредитними договорами, вказаними у Додатку 1 до Договору застави, наступного дня після настання відкладальних обставин, визначених Договором відступлення вимоги, або в день прийняття Національним банком України рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що спірний договір застави є нікчемними на підставі на підставі п. 1, 5, 7 частини 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, аудиторською перевіркою окремих операцій ПАТ "Дельта Банк" від 31 серпня 2015 було встановлено, що договір застави майнових прав укладений без відображення у плані рахунків банку, без згоди куратора банку та з наданням новому кредитору переваг, внаслідок чого він є нікчемним.
		Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" було продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" по 02.10.2015 включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. по 02.10.2015 включно.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-51 вказаного закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017.
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
		Пункт 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлює, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
		Таким чином у спорах, пов'язаних з виконанням неплатоспроможним банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, оскільки цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
		Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
		Як передбачено ч. 1 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та абз. 3 п. 1.18 глави першої розділу III "Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (далі - рішення № 2), уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
		Згідно з ч. 2. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Таким чином статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженій особі Фонду надано право перевіряти правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, однак лише з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Відповідно до наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" від 11.03.2015 № 67 "Про перевірку правочинів (договорів) в AT "Дельта Банк", в Банку була створена Комісія з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.
		В ході роботи вказаної Комісії, оформленої Протоколом № 11 від 27.05.2015р., затвердженого Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" 28.05.2015р., було виявлено численні факти порушень законодавства України, обмежень встановлених Національним банком України. Крім того, за результатами перевірки, було виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно зі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, договір застави майнових прав №Д-3/2014 від 04.09.2014.
		Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції на час укладення спірних договорів, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
		6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
		Уповноважена особа Фонду:
		1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
		2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
		3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
		У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
		Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
		Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2015 позивачем направлено повідомлення № 3267 про нікчемність договору застави майнових прав № Д-3/2014 від 04.09.2014 та договору відступлення прав вимоги (з відкладальними умовами) № Д-3.1/2014 від 04.09.2014.
		Згідно з ч. 13 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк.
		Як передбачено ч. 1 ст. 66 цього Закону, державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України, зокрема шляхом встановлення вимог та обмежень діяльності банків.
		Договори застави та відступлення права вимоги були укладені у період, коли в AT "Дельта Банк" існували певні обмеження щодо здійснення операцій банку, зокрема у зв'язку із виникненням у позивача проблем із ліквідністю.
		Постановою Правління Національного банку України від 26.02.2014 № 102/БТ "Про надання кредиту для збереження ліквідності" з метою недопущення погіршення стану ліквідності ПАТ "Дельта Банк" та захисту інтересів його вкладників і кредиторів було постановлено надати АТ "Дельта Банк" кредит для збереження ліквідності в сумі 800 млн. грн. на строк до 360 днів.
		Постановою Правління Національного банку України від 12.06.2014 № 348/БТ внесено зміни у пункт 1 Постанови Правління Національного банку України від 12.02.2014 № 102/БТ - цифри "800" замінено цифрами "1300", а також доповнено пункт 4 Постанови Правління Національного банку України від 12.02.2014 № 102/БТ підпунктом такого змісту: "передбачити в кредитному договорі право Національного Банку України призначити в АТ "Дельта Банк" представника Національного банку України Мелюшкевічеву С.Е. для здійснення контролю за використанням кредиту для збереження ліквідності, функціональні обов'язки якого визначені згідно із додатком до цієї постанови".
		Як вбачається з додатку до постанови Правління Національного банку України від 12.06.2014 № 348/БТ "Зобов'язання АТ "Дельта Банк" щодо здійснення операцій у разі призначення представника НБУ" операції банку та його клієнтів (за сумами в межах 1 контрагента в день), які попередньо (до здійснення операції) погоджуються з представником НБУ, а саме: з кредитування (за сумами, що перевищують 500 тис. грн. (в еквіваленті); операції банку та його клієнтів щодо зміни та реалізації заставленого майна за наданими кредитами за сумами, що перевищують 10000 тис. грн. (в еквіваленті).
		Як уже зазначалося вище, згідно п. 1.2. договору, вартість майнових прав за кредитними договорами, укладеними позивачем з фізичними особами позичальниками була встановлено за домовленістю сторін у розмірі 830 064 485,09 грн. 
		При цьому, пунктом 1.3. договору, предмет застави за домовленістю сторін були оцінені сторонами вже у сумі 331 546 777,89 грн., тобто у меншому розмірі майже у три рази, крім того, оцінка майнових прав не проводилась.
		Постанова Національного банку України № 348/БТ від 12.06.2014 поширювалася на всі без виключення операції банку та його клієнтів, здійснені в період її дії. Незважаючи на існування обмежень, передбачених постановою, AT "Дельта Банк" уклав договір застави та договір відступлення права вимоги від 04.09.2014, не отримавши на це згоди представника НБУ, яка була обов'язковою для нього, що суперечить вимогам постанови Національного банку України №348/БТ від 12.06.2014 та ст. ст. 3, 47, 49, 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність". 
		Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України органи державної влади України можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
		В ст. ст. 2, 6 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті. Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.
		Відповідно до ст. 7-1 названого Закону Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, має право визначати тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, у тому числі особливості підтримання ліквідності банків, застосування економічних нормативів, формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків, запроваджувати обмеження на їх діяльність, у тому числі обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб, а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей. Наявність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджується відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, повноваження якої визначаються указом Президента України.
		          Згідно зі ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню та доводяться до відома юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється їх дія.
		          Відповідно до пункту 12 частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема: віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.
		          Відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв: 1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків: щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п'ять і більше разів та/або значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів; 2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк; 3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; 4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються: за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів; щодекади - два і більше разів; 4 1) обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України; 5) банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку; 6) систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числональний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
		          Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
		          Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.
		          Ця норма не поширюється на операції щодо виконання зобов'язань у міжнародних та внутрішньодержавних платіжних системах і системах розрахунків та на операції з цінними паперами, що здійснюються згідно із законодавством.
		          Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
		          Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.
		          Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		          Відповідно до пунктів 4.8 та 4.9. Постанови Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012 р. про застосування Національним банком України заходів впливу (в редакції чинній на момент призначення куратора) куратор банку здійснює посилений контроль за діяльністю банку шляхом проведення аналізу фінансової, статистичної звітності та іншої інформації, що надається банком до Національного банку, та/або перебуваючи безпосередньо в банку.
		          Банк зобов'язаний забезпечити куратора, призначеного Національним банком, окремим приміщенням, що обладнане необхідними технічними засобами, з доступом до відповідних програмно-технічних комплексів банку для перегляду в режимі поточного часу всіх операцій банку та його клієнтів.
		          На куратора банку можуть покладатися такі повноваження: а) здійснювати постійний контроль за проведенням банком операцій; б) отримувати інформацію та ознайомлюватися з документами щодо проведення банком операцій і визначення рівня ризиків, на які він може наражатися; в) ініціювати встановлення порядку виконання банком та його відокремленими підрозділами початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку і змісту платежів, обрання способів організації управління черговістю початкових платежів (використовуючи засоби системи автоматизації банку, внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи банку, автоматизоване робоче місце "АРМ куратора банку", призначене для управління початковими платежами банку, що надсилаються до СЕП); г) ініціювати заборону на використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків; ґ) ініціювати переведення банку на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка дає банку змогу здійснювати початкові платежі від імені відокремлених підрозділів або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему; д) ініціювати проведення нарад з керівництвом банку для отримання пояснень та інформації про вжиття банком заходів щодо усунення порушень і недоліків та забезпечення його фінансової стабільності; е) бути присутнім на: загальних зборах акціонерів, на засіданнях ради і правління банку з правом дорадчого голосу; засіданнях комітетів (в обов'язковому порядку кредитного комітету, комітету з питань управління активами та пасивами, тарифного комітету); нарадах керівництва, у тому числі щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань банку, та інших структурних підрозділів банку, у тому числі підрозділів внутрішнього контролю та аудиту банку; переговорах з інвесторами банку з питань продажу чи реорганізації банку, шляхів оздоровлення банку за рахунок коштів учасників; є) здійснювати контроль за своєчасним виконанням банком вимог (заходів), висунутих (застосованих) Національним банком до банку за результатами його діяльності, у тому числональний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
		          Відповідно до п.п.5.1, 5.3, 5.6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України №346 від 17.08.2012р. (в редакції від 26.01.2015 року, чинній на момент укладення оспорюваного договору), Національний банк має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку, та/або в разі наявності хоча б однієї з ознак, перелічених в п. 5.1.
		          Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку. Куратор банку здійснює посилений контроль за діяльністю банку, перебуваючи безпосередньо в банку та/або шляхом проведення аналізу фінансової, статистичної звітності та іншої інформації щодо діяльності банку.
		Зважаючи на викладене, що постанови правління Національного банку України №560/БТ від 11.09.2014 "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" шляхом призначення куратора" та №692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" є нормативно-правовими актами з обмеженим доступом і є обов'язковими для виконання.Отже, сторони всупереч вимог постанови Національного банку України №№ 348/БТ, яка була отримана AT "Дельта Банк" у встановленому законом порядку та була обов'язковою для виконання, уклали договір застави та договір відступлення права вимоги в період існування у банку відповідних заборон, зокрема щодо здійснення кредитних операцій, операцій щодо зміни та реалізації заставленого майна за наданими кредитами без погодження з представником Національного банку України, чим і спростовуються заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.
		Крім того відповідно до ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
		AT "Дельта Банк", уклавши з відповідачем спірні договори всупереч наявних обмежень, передбачених постановою Національного банку України № 348/БТ, прийняло на себе зобов'язання щодо виконання грошових вимог відповідача у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
		Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Договір банківського рахунка від 16.02.2012 № 26/15-595 є публічним, однак в даному випадку Державній іпотечній установі шляхом укладення договорів застави та відступлення права вимоги було надано перевагу, адже запропоновано лише безпосередньо відповідачу вчинення вказаних правочинів на підставі індивідуального рішення Кредитного комітету позивача, тобто умова про укладення договорів застави (договорів відступлення) як спосіб забезпечення виконання зобов'язань за договорами банківського рахунка не пропонувалася публічно невизначеному колу осіб, зокрема, іншим клієнтам ПAT "Дельта Банк".
		Таким чином, укладені з відповідачем правочини ставлять інших кредиторів ПАТ "Дельта Банк" з аналогічними вимогами у невигідне становище, оскільки умови договору застави та договору відступлення права вимоги, укладених для забезпечення виконання позивачем зобов'язань за договором банківського рахунка, прямо передбачають передачу Державній іпотечній установі як кредитору та заставодержателю предметів застави (майнових прав за кредитними договорами), що в свою чергу свідчить про надання відповідачу переваг перед іншими кредиторами.
		Отже, умови договору застави та договору відступлення права вимоги передбачають окремі переваги (пільги) перед іншими кредиторами, що суперечить п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є ознакою нікчемності правочину.
		Як вже зазначалось, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПAT "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181, яким розпочато процедуру ліквідації вказаного банку з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
		Як передбачено ч. 1 ст. 49 вищевказаного Закону, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
		Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		За змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).
		Як передбачено п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших. У зв'язку з цим господарським судам слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.
		Згідно з п. 2.5.2 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України за змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Нікчемний правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ТІК України).
		Відповідно до п. 2.9 цієї постанови Пленуму на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
		Таким чином, оскільки сам факт укладення договору застави майнових прав № Д-3/2014 від 04.09.2014 суперечить Постанові НБУ № 348/БТ, то в даному випадку наявні підстави для визнання укладеного між сторонами договору як нікчемного правочину.
		Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання нікчемним договору застави майнових прав № Д-3/2014 від 04.09.2014 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
		Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Києва про зміну предмету позову від 12 вересня 2017 з доданим до неї документом повернути без розгляду.
		2. Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити повністю.
		3. Визнати нікчемним договір застави майнових прав № Д-3/2014 від 04.09.2014, укладений між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фламенко".
		4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко " (04119, м. Київ, вул.Дорогожицька, буд. 1, код ЄДР 31610334) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДР 34047020) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
		5. Видати наказ.
		6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
		7. Копію рішення розіслати сторонам.
		 
		Головуючий суддя                                                                                        Головатюк Л.Д. 
		 
		Суддя                                                                                                       Щербаков С.О.
		 
		Суддя                                                                                                       Трофименко Т.Ю.
		 
		 
		Дата підписання повного тексту рішення 06.11.2017

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...