Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/10262/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2017. Зареєстровано: 10.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2017.
Дата набрання законної сили: 01.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 428/10262/17
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 листопада 2017 року                                              м. Сєвєродонецьк
		Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі
		головуючого судді                              Бароніна Д.Б.,
		за участю секретаря                            Бондаренко І.С.,
		представника позивача                       ОСОБА_1,
		представника відповідача                  ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 обовязки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_5, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 міського голови ОСОБА_7 та ОСОБА_8, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 обовязки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_5, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		В обґрунтування позову позивач вказує, що на підставі розпорядження міського голови № 283 від 07.07.2016 року її було призначено на посаду заступника начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради. Розпорядженням міського голови № 446 від 20.10.2016 року її було переведено на посаду начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради. Розпорядженням міського голови № 424 від 18.08.2017 року до неї, як до начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради, було застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани у звязку з невиконанням функціональних обовязків та порушення вимог ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п. 3 Розділу 1, п. 4 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року № 158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року за №1203/29333. Розпорядженням міського голови «Про звільнення ОСОБА_3В.» № 456 від 01 вересня 2017 року, звільнено 01 вересня 2017 року ОСОБА_3 з посади начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради у звязку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обовязків, передбачених Положенням про відділ культури, посадовою інструкцією та порушенням вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року № 158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року за 1203/29333, на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України. Позивач вважає, що вищевказане розпорядження необґрунтоване, протиправне та винесено в порушення Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», КЗпП України, у звязку з чим підлягає скасуванню. 
		В судових засіданнях позивач та її представник підтримали позов з підстав, які викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити. Позивач додатково пояснила, що станом на 23.08.2017 року вона була на лікарняному, а тому не зобовязана була виконувати будь-які обовязки, зокрема повідомляти органи поліції про зміни у графіку святкових заходів. Крім того, здійснення таких повідомлень до органів поліції взагалі не належить до її обовязків, цим займається відділ внутрішньої політики та звязків з громадськістю. Програма «Караоке на селі» була скасована самим організатором програми лише 23.08.2017 року, тобто в день перебування її на лікарняному. В день звільнення, 01 вересня 2017 року, вона близько обідньої перерви звернулася до лікаря-терапевта в Сєвєродонецькій міській багатопрофільній лікарні, який виявив у неї гострий гіпертонічний криз та відкрив листок непрацездатності. Після відвідування лікарні, вона повернулася на роботу для того, щоб забрати свої особисті речі. В її кабінеті її вже чекала начальник відділу кадрів ОСОБА_9, який вона повідомила про те, що вона знаходиться на лікарняному. ОСОБА_9 вручила їй копію розпорядження про звільнення та запропонувала отримати трудову книжку, після чого вона, ОСОБА_3, поїхала додому.
		Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав необґрунтованості позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Додатково вказав, що на його думку, начальник відділу культури (позивач) мав би повідомити органи поліції про відсутність або скасування певних міських культурно-розважальних заходів, які були заплановані на 24 серпня 2017 року.
		Відповідач ОСОБА_4 обовязки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_5 або його представник в судове засідання не зявилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		Треті особи в судове засідання не зявилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані учасниками розгляду справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії трудової книжки серія АХ № 407605 на імя ОСОБА_3, на підставі розпорядження міського голови № 283 від 07.07.2016 року її було призначено на посаду заступника начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради. Розпорядженням міського голови № 446 від 20.10.2016 року позивача було переведено на посаду начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради.
		Згідно із копією рішення Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання двадцять третьої (позачергової) сесії «Про затвердження Положення про відділ культури Сєвєродонецької міської ради в новій редакції» № 1020 від 24 грудня 2016 року, затверджено Положення про відділ культури Сєвєродонецької міської ради в новій редакції.
		11 липня 2016 року ОСОБА_3 ознайомилася з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил етичної поведінки державного службовця» № 65 від 11.02.2016 року і зобовязалася їх дотримуватися. 25 жовтня 2016 року ОСОБА_3 ознайомилася з наказом Національного агентства України з питань державної служби № 158 від 05.08.2016 року «Про затвердження Загальних правил поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» і зобовязалася їх дотримуватися, про що свідчить відповідна розписка.
		Відповідно до копії рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про проведення міських заходів, присвячених 26-й річниці незалежності України» № 348 від 29 червня 2017 року, затверджено склад організаційного комітету щодо проведення міських заходів, присвячених 26-й річниці незалежності України, план проведення міських заходів, присвячених 26-й річниці незалежності України та кошторис витрат відділу культури щодо проведення міських заходів, присвячених 26-й річниці незалежності України.
		Згідно із копією Протоколу № 1 про засідання членів організаційного комітету щодо проведення міських заходів, присвячених Дню Державного Прапора України та 26-й річниці незалежності України від 04 серпня 2017 року, вирішено доручити ОСОБА_3, начальнику відділу культури, придбати Державний Прапор України, згідно п. 8 рішення виконкому від 29.06.2017 року № 347 до 18.08.2017 року; провести бесіду з підрядниками УЖКГ у звязку з ремонтом тротуару біля сцени на площі Перемоги; надати інформацію про хід виконання щодо сценічного озвучення та освітлення святкового заходу на площі Перемоги, згідно п. 16 рішення виконкому від 29.06.2017 року № 348 до 15.08.2017 року.  
		Відповідно до копії Протоколу № 2 про засідання членів організаційного комітету щодо проведення міських заходів, присвячених Дню Державного Прапора України та 26-й річниці незалежності України від 15 серпня 2017 року, вирішено доручити ОСОБА_3, начальнику відділу культури, зясувати офіційний маршрут автопробігу та узгодити з представниками УПП в місті Сєвєродонецьку та міського відділу поліції ГУНП до 18.08.2017 року; розробити план розташування транспорту (з автопробігу) та людей під час покладення квітів, згідно п. 3 рішення виконкому від 29.06.2017 року № 348; опрацювати питання покладення квітів до памятника ОСОБА_10; зясувати локації для виставок майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та торговельних точок; підготувати сценарний план святкового концерту з уточненим списком виступаючих до 20.08.2017 року. 
		З копії розпорядження міського голови «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3В.» № 424 від 18 серпня 2017 року вбачається, що було застосовано до ОСОБА_3, начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради, захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани у звязку з невиконанням функціональних обовязків та порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п. 3 Розділу 1, п. 4 Розділу 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на підставі службової записки начальника відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи від 03.08.2017 року.
		Згідно із копією листа Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області на імя Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_7 № 26333/111/34-2017 від 28 серпня 2017 року, Сєвєродонецький відділ поліції просить посприяти Сєвєродонецьку міську раду в вирішенні питань щодо своєчасного надання в подальшому відповідальними посадовими особами підрозділів Сєвєродонецької міської ради інформації про заплановані масові заходи, а у разі їх зміни або скасування  інформувати напередодні їх проведення.   
		З копії службової записки в.о. першого заступника міського голови ОСОБА_11 на імя міського голови ОСОБА_7 від 30.08.2017 року вбачається, що ОСОБА_11 просить ОСОБА_7 надати оцінку результатам роботи начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_3 щодо організації підготовки та проведення міських заходів, присвячених Дню Державного Прапора України та 26-й річниці незалежності України та накласти на ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення. 
		Відповідно до копії письмового доручення міського голови ОСОБА_7 на імя начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_3 «Про виконання завдання та надання інформації» від 30 серпня 2017 року, останній просить ОСОБА_3 у строк до 15.00 години 31.08.2017 року надати письмове пояснення з причин неузгодження дій начальником відділу культури Сєвєродонецької міської ради при проведенні міських заходів, присвячених 26-й річниці незалежності України, 24 серпня 2017 року, які викладені в службовій записці в.о. першого заступника ОСОБА_11 та листі начальника ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_12 
		Згідно із копією листа начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_3 на імя міського голови ОСОБА_7 «Відповідь на письмове доручення про виконання завдання та надання інформації» № 253 від 01 вересня 2017 року, ОСОБА_3 вважає, що узгодила всі свої дії з питань проведення міських заходів, присвячених 26-й річниці незалежності України.
		Відповідно до копії розпорядження міського голови «Про звільнення ОСОБА_3В.» № 456 від 01 вересня 2017 року, звільнено 01 вересня 2017 року ОСОБА_3 з посади начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради у звязку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обовязків, передбачених п. 2.1, 3.7, 6.1, 6.13, 7.1 Положення про відділ культури, посадовою інструкцією, незабезпеченням організації роботи і взаємодії та порушенням вимог Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року № 158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року за 1203/29333, на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України. Вказане розпорядження винесено та підписано В.о. міського голови ОСОБА_5
		Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі  КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно зясувати, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.
		На думку суду, при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, установа (організація, підприємство) повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обовязків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли. При цьому суду необхідно зясувати, за невиконання якого саме трудового обовязку було врешті звільнено працівника, тобто невиконання якого саме трудового обовязку було остаточною підставою для звільнення працівника вже після накладення на нього дисциплінарного стягнення. Також, суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обовязку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обовязку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного звязку між невиконанням працівником трудових обовязків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.
		Розпорядженням міського голови «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3В.» № 424 від 18 серпня 2017 року було застосовано до ОСОБА_3 захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Станом на час розгляду цієї справи вказане розпорядження не скасовано та не визнано протиправним, при цьому законність цього розпорядження є предметом розгляду в іншій адміністративній справі № 428/9635/17. Разом з тим, на думку суду, інших матеріалів цієї справи було достатньо для ухвалення обґрунтованого та законного судового рішення без зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 428/9635/17.
		Підставою для звільнення позивача ОСОБА_3 згідно із оскаржуваним розпорядженням стали факти, які були викладені в листі Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області № 26333/111/34-2017 від 28 серпня 2017 року та в службовій записці в.о. першого заступника міського голови ОСОБА_11 на імя міського голови ОСОБА_7 від 30.08.2017 року. Вказані документи містять наступні факти:
		1) про зміни у плані проведення урочистих заходів 24.08.2017 року на території міста Сєвєродонецька через скасування деяких з них з боку посадових осіб відділу культури не було повідомлено у відділ превенції Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області;
		2) начальник відділу культури ОСОБА_3 неякісно підготувала проекти рішень виконавчого комітету, помилково включивши до складу організаційного комітету особу, яка не займає посаду начальника відділу внутрішньої політики та звязків з громадськістю;
		3) відділом культури або ОСОБА_3 не подавалися на затвердження план святкових заходів та сценарій урочисто-офіційної частини та розважально-концертної програми до Дня незалежності, що призвело до особистого виступу ОСОБА_3 із промовами під час урочисто-офіційної частини свята в національному костюмі;
		4) в рекламних буклетах, які були виготовлені за кошти міського бюджету, анонсовані заходи, підготовка яких не є компетенцією міської ради і які в подальшому було скасовано з причин, незалежних від міської ради.
		Стосовно неповідомлення позивачем до відділу превенції Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області про зміни у плані проведення урочистих заходів 24.08.2017 року на території міста Сєвєродонецька суд зазначає, що по-перше у вищевказаному листі та службовій записці не вказано, про які саме зміни у плані проведення урочистих заходів мала повідомити позивач та якому посадовому обовязку позивача відповідає необхідність такого повідомлення, тобто взагалі відсутнє посилання на конкретний факт порушення трудової дисципліни. 
		По-друге, із змісту листа директору телеканалу «Перший Західний» від 01.09.2017 року вбачається, що телеканал не проводив зйомку телепроекту «Караоке на селі» у м. Сєвєродонецьк у звязку із зміною логістики і напередодні 23 серпня 2017 року (в листі вочевидь помилково вказано 23 вересня) керівником ВЦА ОСОБА_13 було змінено локацію проведення телепроекту з м. Сєвєродонецька на м. Сватове. Тобто, скасування проведення вищевказаного заходу у м. Сєвєродонецьку, запланованого на 24 серпня 2017 року, відбулося лише 23 серпня 2017 року поза волею позивача та в той день, коли позивач знаходилася на лікарняному (том 1, а.с. 20) і не зобовязана була виконувати будь-які посадові обовязки (навіть якщо б до обовязків позивача входило здійснення подібних повідомлень до органів поліції про зміну культурних заходів).
		Стосовно неякісної підготовки позивачем проектів рішень виконавчого комітету із включенням до складу організаційного комітету особи, яка не займає посаду начальника відділу внутрішньої політики та звязків з громадськістю, суд зазначає, що підготовка проекту будь-якого рішення із дрібними недоліками (наприклад, вказівка на неправильне прізвище посадової особи) не є порушенням трудової дисципліни, яке може бути підставою для звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Проект рішення є саме проектом та може містити певні недоліки, які усуваються під час обговорення та прийняття цього проекту уповноваженим колегіальним органом. Крім того, відповідачами не надано самих проектів конкретних рішень, підготовлених позивачем, в яких містилися би ті недоліки, про які йдеться у пояснювальній записці. Також, із змісту службової записки ОСОБА_11 від 30.08.2017 року вбачається, що ОСОБА_14 стала начальником відділу внутрішньої політики та звязків з громадськістю лише в липні 2017 року, в той час як згідно із поясненнями позивача проекти рішень вона готувала в червні 2017 року. Доказів на користь протилежного відповідачами надано не було.
		Стосовно посилання на те, що ОСОБА_3 не подавалися на затвердження план святкових заходів та сценарій урочисто-офіційної частини та розважально-концертної програми до Дня незалежності, що призвело до особистого виступу ОСОБА_3 із промовами під час урочисто-офіційної частини свята в національному костюмі, суд зазначає, що по-перше в службовій записці ОСОБА_15 не вказано, кому саме на затвердження мала подати план святкових заходів та сценарій урочисто-офіційної частини позивач.
		По-друге, рішенням Виконкому Сєвєродонецької міської ради від 29 червня 20917 року було затверджено План проведення міських заходів, присвячених 26-й річниці незалежності України (додаток № 2 до рішення).
		По-третє, завдання щодо підготовки «сценарію урочисто-офіційної частини» не входило до кола обовязків ОСОБА_3 згідно вищевказаного Плану, проте до обовязків позивача входила підготовка сценарію святкового концерту на пл. Перемоги (п. 10 Плану). При цьому згідно п. 10 вищевказаного Плану позивач не мала обовязку подавати на затвердження такий сценарій будь-якій особі чи органу. Факт підготовки позивачем вказаного сценарію підтверджується текстом сценарного плану заходів з нагоди відзначення Дня прапора (том 1, а.с. 15), текстом сценарного плану урочистої програми «Україна, люба ненько!» присвяченої Дню незалежності України (том 1, а.с. 16, 17) та посиланням на сценарний план заходів в листі Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області № 26333/111/34-2017 від 28 серпня 2017 року.
		По-четверте, факт особистого виступу ОСОБА_3 із промовами під час урочисто-офіційної частини свята в національному костюмі також, вочевидь, не є порушенням трудової дисципліни, яке може бути підставою для звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Такий виступ не порушував жодних посадових обовязків позивача або правил етики державного службовця. Звільнення позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП у звязку із цією обставиною, на думку суду, свідчить про явну упередженість ОСОБА_4 обовязки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_5 під час прийняття розпорядження про звільнення позивача.
		Стосовно анонсу в рекламних буклетах, які були виготовлені за кошти міського бюджету, тих заходів, підготовка яких не є компетенцією міської ради і які в подальшому було скасовано з причин, незалежних від міської ради, суд зазначає, що по-перше сторонами не було надано жодного екземпляру рекламного буклету, що дозволяло би суду оцінити його зміст. По-друге, на думку суду, анонс в рекламних буклетах, які були виготовлені за кошти міського бюджету, тих заходів, підготовка яких не є компетенцією міської ради, проте які проводяться в той же час, в тому ж місці, та з того ж приводу, що і заходи міської ради, не є порушенням трудової дисципліни, яке може бути підставою для звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП. На думку суду, очевидним є той факт, що анонсування міською радою подібних заходів (в даному випадку, заходу «Караоке на селі») поруч із власними заходами тільки сприятиме привертанню уваги більшої кількості мешканців міста до всіх вищевказаних заходів, що в кінцевому підсумку не завдасть жодної шкоди проведенню міських заходів. Факт скасування не з вини позивача певних анонсованих заходів напередодні їх проведення також не може бути підставою для звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
		Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах відсутні конкретні факти допущеного позивачем невиконання обовязків, тобто відсутній факт невиконання трудових обовязків позивачем після накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що свідчить про незаконність звільнення позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що в день звільнення 01 вересня 2017 року позивач знаходилася у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЕ № 152157.
		Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
		Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
		Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
		Таким чином, трудове законодавство не тільки зазначає перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, але й встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена частиною третьою статті 40, частини другої статті 41 КЗпП України заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.
		Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. 
		Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
		Встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд правильно застосує положення частини першої статті 235 КЗпП України, лише поновивши працівника на попередній роботі, адже закон у таких випадках не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, у тому числі шляхом зміни дати звільнення працівника.
		Вищевказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року по справі № 6-33цс14.
		При цьому суд враховує, що згідно з пунктом 1.3. Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 9 квітня 2008 року № 189, непрацездатність (утрата непрацездатності)  це стан здоровя (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоровя. 
		Тимчасова непрацездатність  це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин  до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.
		Випадок тимчасової непрацездатності  тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - "стати до роботи". У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з   вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.
		Згідно із п. 5.1.5 вищевказаного Положення лікуючий лікар при чергових оглядах хворого в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого відображає динаміку захворювання, обґрунтовує корекцію лікування та призначення додаткових обстежень з урахуванням стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, визначає термін тимчасової непрацездатності та його продовження із зазначенням номера документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, дати, з якої до якої він продовжується, та дати наступного огляду. При відновленні працездатності вносить дані клінічного огляду пацієнта, що є підставою для закриття документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, із зазначенням його номера та дати, з якої пацієнт має стати до роботи.
		Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. N 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
		Згідно із п. 3.1 вищевказаної Інструкції в листку непрацездатності чітко вказуються, зокрема, дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою вказується рік).
		Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку про те, що листок непрацездатності засвідчує непрацездатність особи протягом тієї дати, в яку його було видано. При цьому, точний час звернення до лікаря (години, хвилини) немає правового значення для встановлення часу початку непрацездатності особи. Часом початку непрацездатності особи в будь-якому випадку є день, в який було видано листок непрацездатності.
		Таким чином, спірне розпорядження ОСОБА_4 обовязки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_5 не відповідає чинному законодавству, є незаконним та необґрунтованим, а отже у суду є достатні підстави для задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування спірного розпорядження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 235 КзпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 слід поновити на роботі на посаді начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради Луганської області з 01 вересня 2017 року.
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).
		Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по день винесення рішення суду, суд враховує, що позивач була звільнена 01 вересня 2017 року, тобто її вимушений прогул розпочався 02 вересня 2017 року. Отже, розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу позивача має обчислюватися з 02 вересня 2017 року по 07 листопада 2017 року (день проголошення цього рішення суду).
		Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
		Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
		Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.
		Середньоденна заробітна плата позивача складає 576 грн. 48 коп. (заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців, що передують події звільнення, робочі дні в загальному розмірі 22482,54 грн. (за липень та вересень 2017 року, без урахування допомоги по тимчасовій непрацездатності) ділиться на число відпрацьованих робочих днів за два вищевказаних місяці в кількості 39 днів).
		Середньомісячне число робочих днів позивача згідно із графіком роботи міської ради за липень та серпень 2017 року складає 21,5 робочих дні (21 день у липні + 22 дні у серпні) поділити на 2).
		Час вимушеного прогулу позивача за період з 02 вересня 2017 року по 07 листопада 2017 року складає один повний місяць (жовтень 2017 року). Тобто, загальне середньомісячне число робочих днів за період вимушеного прогулу тривалістю 1 повний місяць складає 21,5 середньомісячних робочих дні, до яких має бути додано 20 робочих днів за період з 02.09.2017 року по 30.09.2017 року та 5 робочих днів за період з 01.11.2017 по 07.11.2017. В кінцевому підсумку, час вимушеного прогулу позивача складає 46,5 робочих днів, які обраховані із урахуванням постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.
		46,5 робочих днів вимушеного прогулу слід помножити на середньоденну заробітну плату позивача в сумі 576 грн. 48 коп., що складе 26806 грн. 32 коп.
		Із змісту п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року вбачається, що справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обовязком роботодавця та працівника, а отже суд визначає суму до стягнення без утримання цього податку й інших обовязкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
		Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму середнього заробітку за весь час затримки по день винесення цього рішення судом, визначену без утримання податків й інших обовязкових платежів, в розмірі 26806 грн. 32 коп.
		При цьому суд враховує, що позивачу при звільненні було виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.
		Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.
		Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 82 Кодексу законів про працю України час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
		Отже, законодавством про працю України не передбачено повернення працівникові грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки в разі поновлення його на роботі.
		З метою утвердження принципу єдності судів загальної юрисдикції, який забезпечується в тому числі єдністю судової практики, суд вважає за необхідне вказати, що аналогічна правова позиція щодо повернення працівникові грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки в разі поновлення його на роботі викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2016 року по справі № К/9991/2076/12. 
		Після поновлення у трудових правовідносинах рішенням суду позивач не позбавлений права ставити перед роботодавцем питання щодо можливості використання ним невикористаної частини відпустки, проте роботодавець в такому випадку має право порушити питання щодо повернення виданих ним у якості компенсації грошових коштів при його звільненні.
		 
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позовні вимоги задоволені повністю, позивача було звільнено від сплати судового збору і сторони не заявляли про наявність у них будь-яких судових витрат, у звязку із чим судові витрати, які підлягають розподілу згідно із положеннями ст. 94 КАС України у цій справі відсутні.
		На підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України суд також вважає за необхідне допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на роботі, а також в частині стягнення з Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах одного місяця.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 обовязки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_5, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 міського голови ОСОБА_7 та ОСОБА_8  задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_4 обовязки Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_5 № 456 від 01 вересня 2017 року.
		Поновити ОСОБА_3 з 01 вересня 2017 року на роботі на посаді начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради Луганської області.
		Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з 02 вересня 2017 року по 07 листопада 2017 року, в сумі 26806 (двадцять шість тисяч вісімсот шість) грн. 32 коп., яка визначена без утримання податків й інших обовязкових платежів.
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді начальника відділу культури Сєвєродонецької міської ради Луганської області.
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах одного місяця.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова у повному обсязі складена та підписана 09 листопада 2017 року. 
		     Суддя                                                                  Д.Б. Баронін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...