Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13508/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2017. Зареєстровано: 10.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2017.
Дата набрання законної сили: 11.12.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 Справа№ 640/13508/17 
		н/п 1-кп/640/824/17 
		 ВИРОК 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		       
		   09.11.2017 Київський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1  
		при секретарі - ОСОБА_2  
		за участю прокурора - ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		потерпілого ОСОБА_5 
		захисника      адвоката Кас* ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.07.2017 року за № 12017220490002631 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1  
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 342 КК України,
		   
		в с т а н о в и в :
		26 липня 2017 року, близько 18:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в громадському місці, а саме на вулиці, поблизу будинку №39А по вул. Кромській в м. Харкові, маючи умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, проявляючи свою явну неповагу до суспільства, зневажливе відношення до громадського порядку та ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, вчинив щодо раніше знайомого йому ОСОБА_5  наступні хуліганські дії, які виразились в тому, що ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1 приїхав до будинку, де проживає ОСОБА_5 , та знаходячись на вулиці, біля воріт вищевказаного будинку, маючи умисел вчинити хуліганство, тобто грубо порушити громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, проявляючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку і ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, умисно та безпідставно голосно виражався нецензурною лексикою, не зважаючи на велику кількість сторонніх людей поруч, погрожував застосуванням насильства шляхом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 після чого, керуючи вищевказаним автомобілем, діючи умисно, з хуліганських мотивів, пошкодив металеві фасадні ворота, в`їхавши в них на вищевказаному автомобілі, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 656 грн. та покинув місце вчинення злочину.
		Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продовжуючи свій умисел на вчинення хуліганських дій, проявляючи свою явну неповагу до суспільства, зневажливе відношення до громадського порядку та ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, повернувся до будинку ОСОБА_5 , за вищевказаною адресою, разом з двома своїми собаками породи німецька вівчарка та мішаної породи, які перебували на вулиці без намордників та повідків, були агресивно налаштовані та створювали реальну загрозу для життя та здоров`я сторонніх осіб, та знаходячись на вулиці, біля воріт вищевказаного будинку, маючи умисел вчинити хуліганство, тобто грубо порушити громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, проявляючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку і ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, умисно та безпідставно голосно виражався нецензурною лексикою, не зважаючи на велику кількість сторонніх людей поруч, погрожував застосуванням насильства шляхом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 з застосуванням вищевказаних своїх двох собак та, дізнавшись, що громадянами були викликані співробітники поліції, покинув місце вчинення злочину разом з вищевказаними двома собаками. В результаті хуліганських дій ОСОБА_4 , які продовжувались протягом тривалого часу, був порушений громадський порядок на вулиці, тобто у громадському місці.
		Окрім того, 26 липня 2017 року, близько 20-15 год., екіпажі 0201 та 0204 патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП в м. Харкові Національної поліції України в складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та лейтенанта поліції ОСОБА_8 , які діяли відповідно до своїх функціональних обов`язків, пов`язаних з охороною громадського порядку, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Кромська, 47, документували факт вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та складали відповідні матеріали (протокол), при цьому, перебували у форменому одязі працівників поліції, представились, назвавши свої прізвища та пред`явили свої службові посвідчення.
		ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, будучи не згодним із розпочатим відносно нього адміністративним матеріалом, усвідомлюючи, що вищезазначені співробітники патрульної поліції перебуваючи при виконанні своїх службових обов`язків відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію», маючи умисел на протидію здійсненню ними покладених на них службових обов`язків, пов`язаних з охороною громадського порядку, відштовхнув ОСОБА_8 , зайшов до подвір`я свого будинку за вищевказаною адресою, відкрив вольєр із двома своїми собаками породи німецька вівчарка та мішаної породи, які перебували без намордників та повідків, та здійснив спробу випустити двох своїх вищевказаних собак на вулицю через хвіртку, де знаходились вищевказані працівники поліції та сторонні громадяни.
		З метою припинення вищевказаних дій, ОСОБА_8 почав вимагати у ОСОБА_4 , щоб останній припинив свої дії та закрив собак у вольєрі, тримаючи при цьому хвіртку рукою, яку намагався відчинити ОСОБА_4 , щоб випустити собак на вулицю, та попереджаючи останнього про можливість застосування табельної вогнепальної зброї.
		Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є співробітниками органу Національної поліції, а ОСОБА_4 своїми діями, чинячи опір представникам влади, які виконують обов`язки щодо охорони громадського порядку, використовуючи з цією метою двох своїх вищевказаних собак, не реагуючи на повторюванні вимоги припинити свої протиправні дії, усвідомлюючи, що дані собаки агресивно налаштовані та створюють реальну загрозу для життя та здоров`я громадян, ОСОБА_4 , незважаючи на це, з командою «взяти», відпустив їх на вулицю Кромську в м. Харкові, де знаходилась велика кількість сторонній людей тим самим, створюючи реальну загрозу для життя та здоров`я ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та сторонніх осіб, які були присутні поруч з ними.
		Надалі активні та протиправні дії ОСОБА_4 , спрямовані на протидію здійсненню працівниками поліції покладених на них обов`язків, були припинені інспектором патрульної поліції ОСОБА_7 , який, використовуючи табельну вогнепальну зброю, вистрілив у собаку мішаної породи, в результаті чого, обидві собаки забігли у подвір`я ОСОБА_4 .
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 342 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно здійснив злочини, які йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочинів не спорював, пояснив причини та обставини скоєного. 
		Під час судового розгляду пояснив, що в скоєному розкаюється, просить строго його не наказувати, оскільки визнав свою провину, визнав заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 656 грн. і вказував, що цього більше не повториться. Також, просив застосувати вимоги Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки в нього на утриманні є неповнолітні діти, подав до суду письмову заяву. 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4  в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглянути справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
		За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296 та ч.2 ст. 342 КК України доведена у повному обсязі.
		На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_4  кваліфікувати за ч.1 ст. 296 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство).
		Також, дії ОСОБА_4  суд кваліфікує за ч.2 ст. 342 КК України, як здійснення опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків щодо охорони громадського порядку.
		Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. 
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп*яніння. 
		Під час розгляду судом встановлено, що ОСОБА_4  раніше судимий  20.11.2000 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.140, ч.1 ст. 108, 114 КК України до 1 року позбавлення воді, ст.. 45 КК України на 1 рік, 22.11.2001 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі, 25.10.2011 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на 2 роки, 29.09.2015 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. 
		Також, вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4  встановлено, що він офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проживає за місцем реєстрації в м. Харкові з сім*єю, де характеризується негативно. 
		При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї провини та цивільного позову, вибачення перед потерпілим, дані про його особу, і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкцій статей, інкримінованих йому, і саме така міра покарання буде достатньою та необхідною для його виправлення. 
		Також, суд застосовує вимоги ч.1, ч.5 ст. 71 КК України щодо часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2015 року. 
		Під час розгляду справи обвинуваченим подано клопотання про застосування до нього п. «в» ст.1 Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні двох неповнолітніх дітей. 
		Прокурор та потерпілий не заперечували проти застосування щодо обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2016 році» за наявності для цього підстав. 
		Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набув чинності 07.09.2017 року постановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
		Вимогами ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що амністія не застосовується до осіб, зазначених уст.4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб: які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин (п.в).
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
		     Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в України» від 01 жовтня 1996 року зі змінами від 27.02.2014 року установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4  має на утриманні двох неповнолітніх дітей  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження. 
		ОСОБА_11  не позбавлений батьківських прав відносно цих дітей станом на момент розгляду справи, що підтверджується відповіддю Департаменту праці та соціальної політики Управління служб у справах дітей Харківської міської ради від 25.10.2017 року. 
		Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено. Відповідно до вимог ст. 12 КК України кримінальні правопорушення  злочини, які вчинені обвинуваченим ОСОБА_4  не є тяжкими або особливо тяжкими злочинами. 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на обвинуваченого ОСОБА_4  поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набув чинності 07.09.2017 року, а тому необхідно його звільнити від відбування призначеного покарання,на підставіп. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. 
		Згідно вимог ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. 
		Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Враховуючи викладене та вимоги ст. 174 ЦПК України щодо визнання позовних вимог в повному обсязі ОСОБА_4 , суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_5 та стягує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суму майнової шкоди у розмірі 656 грн. 
		Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку ст.100 КПК України. Клопотань щодо міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлено не було. Витрати по кримінальному провадженню відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
		 Ухвалив:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст. 342 КК України та призначити йому покарання: 
		- за ч.1 ст. 296 КК України - у вигляді 6 місяців арешту. 
		- за ч.2 ст. 342 КК України - у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4  призначити покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі. 
		В силу ч.ч.1, 5 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту ОСОБА_4 частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2015 року (яким було призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі), приєднавши частково покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
		На підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набув чинності 07.09.2017 року ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного судом покарання.
		Цивільний позов ОСОБА_5 - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5  суму майнової шкоди в розмірі 656 грн. 
		Речові докази по справі - відеозапис з нагрудної камери інспекторів патрульної поліції  зберігати в матеріалах кримінального провадження, гвинтівку пневматичну «Hatsan MOD 125 SAS», передану на зберігання до камери схову Київського ВП ГУНП в Харківській області  повернути володільцю, одну стріляну гільзу 9Х18 м.м. від пістолету Форт, передану на зберігання до камери схову Київського ВП ГУНП в Харківській області  знищити, після набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...