Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3403/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2017. Зареєстровано: 10.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2017.
Дата набрання законної сили: 20.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"06" листопада 2017 р.Справа № 922/3403/17
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Байбака О.І.       
		при секретарі судового засідання Рученко К.Д.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України, м. Харків     до  Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)», м. Харків   про  стягнення 136000 грн. за участю представників сторін:
		позивача  ОСОБА_1 (довіреність № 30 від 01.08.2017 р.);
		відповідача  ОСОБА_2 (довіреність № 4/14-144п/Нх від 02.10.2017 р.). 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)», м. Харків (далі за текстом - відповідач) до державного бюджету штраф у розмірі 68000,00 грн. та пеню у розмірі 68000,00 грн.
		Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідачем допущено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про що адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України прийнято рішення № 86-р/к від 25.10.2016 р., відповідно до якого на відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції) у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. 
		Однак, відповідач у визначений для добровільного виконання строк не виконав зобов'язань, що встановлені рішенням Антимонопольного комітету № 86-р/к від 25.10.2016 р., в звязку з чим, йому також нараховано 68000,00 грн. пені на підставі частини п'ятої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2017 р.
		В процесі розгляду даної справи позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 36109 від 03.11.2017 р.), в якому додаткового обґрунтовує необхідність задоволення позовних вимог.
		Відповідач надав суду заяву (вх. № 36487 від 06.11.2017 р.), в якій просить суд розстрочити за наслідками розгляду справи рішення суду на 36 місяців рівними частинами, починаючи з дати ухвалення рішення суду, посилаючись на те, що ДП «Підприємство ДКВС України (№ 25)» є державним підприємством з особливим статусом, яке станом на сьогодні перебуває в скрутному фінансовому становищі, та не в змозі виконати судове рішення у даній справі без надання йому розстрочки.
		На судове засідання 06.11.2017 р. прибули представники позивача та відповідача.
		Представник позивача підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача заявлений позов визнає, та просить суд надати відповідачу розстрочку у виконанні рішення.
		 
		Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
		Як свідчать матеріали справи, адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 86-р/к від 25.10.2016 р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі № 1/01-209-15. Зазначеним рішенням визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене п. 4 ч. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, за що на останнього накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.
		Копію вищевказаного рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з метою його виконання направлено позивачем на адресу відповідача супровідним листом № 02-26/1-3073 від 02.11.2016 р. Цей лист був вручений представнику відповідача 07.11.2016 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102218611949 з відповідною відміткою (а. с. 16).
		Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач був зобовязаний сплатити штраф до 10.01.2017 р. включно.
		Матеріали справи також свідчать про те, що зазначене рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було оскаржене відповідачем в передбаченому законом порядку до господарського суду Харківської області.
		Однак, рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2017 р. по справі № 922/4226/16 відповідачу відмовлено в задоволенні позовних.
		Не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2017 р. по справі № 922/4226/16, відповідач по даній справі звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення, проте постановою останнього від 11.04.2017 р. рішення суду першої інстанції по вище зазначеній справі залишено без змін.
		Таким чином, рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86-р/к від 25.10.2016 р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі № 1/01-209-15 є таким, що в передбаченому законом порядку набрало чинності, та підлягає виконанню відповідачем.
		Однак, дане рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86-р/к від 25.10.2016 р. про стягнення штрафу в сумі 68000 грн. відповідачем не виконано.
		Позивач з посиланням на ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції та на факт прострочення відповідачем виконання зобовязань зі сплати штрафу в передбачений законом строк, додатково нарахував останньому до сплати 68000 грн. пені за загальний період прострочення з 03.05.2017 р. до 05.10.2017 р.
		Обставини щодо стягнення зазначених пені та штрафу стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
		Відповідач в процесі розгляду даної справи існування заборгованості зі сплати штрафу та пені визнає в повному обсязі, та зазначає що їх несплата мала місце в звязку з скрутним матеріальним становищем підприємства відповідача.
		 
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, зокрема, зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.       Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.
		Статтею 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
		Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
		Таким чином, рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86-р/к від 25.10.2016 р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі № 1/01-209-15, яким на відповідача накладено штраф у сумі 68000,00 грн. набрало чинності, та в силу ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обовязковим до виконання.
		Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
		За змістом ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
		Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від № 86-р/к від 25.10.2016 р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі № 1/01-209-15, проте штраф не сплатив.
		За змістом ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.  Розмір пені не може перевищувати  розміру штрафу, накладеного  відповідним  рішенням органу Антимонопольного комітету України.
		Нарахування  пені  зупиняється  на  час розгляду чи перегляду господарським  судом, зокрема, справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів  Антимонопольного  комітету  України повністю або частково до господарського  суду  у  двомісячний строк  з  дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
		Як вже було зазначено вище, відповідач скористався своїм правом на оскарження зазначеного вище рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до господарського суду Харківської області, проте, рішенням від 01.02.2017 р. по справі № 922/4226/16, яке набрало законної сили, в задоволенні його позову було відмовлено.
		В п. 20.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства № 15 від 26.12.2011 р. встановлено, що зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України  про  накладення штрафу;  відповідного  рішення  (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад,  у суді першої інстанції - від дня  порушення провадження  у  справі до дня  прийняття рішення в ній;  у судах апеляційної  та  касаційної  інстанцій   -  від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови),  і в цей період не включається час знаходження матеріалів  справи  у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
		Слід також мати на  увазі, що припинення та  зупинення нарахування пені,  про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення,  розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким  органом, що вирішив (вирішує) спір.
		Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив нарахований йому штраф, оскаржував рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від № 86-р/к від 25.10.2016 р., проте його не скасовано в установленому порядку, позивач на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно нарахував відповідачу пеню, яка з урахуванням зазначеної норми закону не може перевищувати розмір штрафу, а тому дорівнює 68000 грн.
		Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
		Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання вимог Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо сплати штрафу та пені в добровільному порядку, в процесі розгляду даної справи визнав існування заборгованості з їх сплати, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача до державного бюджету України 68000 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.
		Разом з тим, як вже було зазначено вище, в процесі розгляду даної справи, відповідач звернувся до суду із заявою (вх. № 36487 від 06.11.2017 р.) про надання йому розстрочки у виконання даного судового рішення.
		Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
		В пунктах 7.1-7.1.2, 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, зокрема, вказано що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
		Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
		Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
		Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. 
		 
		Як свідчать матеріали справи, відповідач - Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)» є підприємством, яке належить до державного сектору економіки та знаходиться на самозабезпеченні, що підтверджується довідкою останнього від 06.11.2017 р.
		Метою діяльності відповідача є залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.
		Як свідчать матеріали справи  відповідач - Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)», станом на момент винесення даного рішення перебуває в скрутному матеріальному становищі, що підтверджується залученим до матеріалів справи балансом (звітом про фінансовий стан) зазначеного підприємства станом на 30.09.2017 р., що подавався останнім до податкових органів.
		Як зазначає відповідач, та свідчить виписка з рахунку в АТ «УкрСиббанк» від 27.10.2017 р., станом на сьогодні на розрахунковому рахунку підприємства відкритого для ведення підприємницької діяльності знаходиться лише 14121,90 грн.
		Також матеріали справи свідчать про те, що Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)» станом на момент прийняття даного рішення має значні поточні зобовязання, зокрема зі сплати за 4 податковими рішеннями повідомленнями від 13.05.207 р., вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2017 р., та рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2017 р. по справі 922/3404/17.
		Таким чином, у випадку відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даного судового рішення, зазначені обставини можуть ускладнити або взагалі унеможливити виконання Державним підприємством «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)» покладених на нього функцій, що може поставити під загрозу утримання засуджених, які відбувають покарання, їх подальше залучення до суспільно корисної праці, а також виплату заробітної плати, як засудженим, так і іншим працівникам даного підприємства.
		Зазначене свідчить про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення по даній справі на даний час.
		Разом з тим, як свідчать матеріали справи, Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)»  здійснює безпосереднє заходи, спрямовані на покращення платоспроможності підприємства. З цією метою в 3 кварталі 2017 року підприємством з замовниками укладені договори на продаж виготовленого товару, виконання робіт, послуг які в подальшому нададуть можливість підприємству отримувати дохід, який буде спрямовано на поетапне погашення заборгованості згідно з даним судовим рішенням. Так, 26 липня 2017 року з замовником було укладено договір на виконання робіт до 01.08.2018 року на загальну суму 1477299,60 грн.
		Господарський суд обєктивно оцінивши зазначені обставини вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача, та надати останньому розстрочку у виконанні судового рішення по даній справі строком на 36 місяців рівними частинами, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням.
		Крім того, з урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2040,00 грн. (без надання розстрочки у його сплаті).
		Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)» (адреса: 61051, м. Харків, вул. Кюї Цезаря, буд. 44; код ЄДРПОУ: 08680879) в дохід Державного бюджету України (на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) 68000 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені.
		Стягувач: Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 підїзд, 1 поверх, кім. 35; код ЄДРПОУ 22630473).
		Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/3403/17 в даній частині на 36 місяців рівними частинами. 
		 
		Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 25)» (адреса: 61051, м. Харків, вул. Кюї Цезаря, буд. 44; код ЄДРПОУ: 08680879) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 підїзд, 1 поверх, кім. 35; код ЄДРПОУ 22630473; р/р 35216072011358: банк одержувача  Державна казначейська служба України, МФО 820172) 2040,00 грн. судового збору.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 09.11.2017 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...