Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/79/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2017. Зареєстровано: 12.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2017.
Дата набрання законної сили: 06.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 листопада 2017 року Справа № 909/79/17 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого суддіПопікової О.В., суддів:Євсікова О.О.,  Кролевець О.А.,за участю представників: від позивача:не з'явився (повідомлено належно),від відповідача:Сікомас С.В. (адвокат), дов. №183 від 02.11.2017р.розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.07.2017у справі №909/79/17 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77"простягнення заборгованості в сумі 63050,25 грн.
		ВСТАНОВИВ:
		У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (далі - ТОВ "СІ-ЕЛ", підрядник) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" (далі - ТОВ "ПМК-77", замовник) про стягнення 63050,25 грн. заборгованості за договором про виконання робіт від 24.12.2015р. №1005/2015.
		Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2017р. (суддя Цюх Г.З.) у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення місцевого суду мотивоване положеннями статей 837, 853, 858 Цивільного кодексу України, статей 179, 193 Господарського кодексу України та статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з яких суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог з огляду на правомірне непідписання відповідачем акта надання послуг №712.002 від 07.12.2016р. з причин допущених та не усунутих підрядником недоліків виконаних робіт, про що вказано в претензії ТОВ "ПМК-77" №325 від 07.11.2016р. та електронній переписці між сторонами.
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 (головуючий суддя Якімець Г.Г., судді Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
		Постанова апеляційної інстанції обґрунтована приписами статей 11, 629, 837, 843, 853, 854, 858, 882 Цивільного кодексу України та статей 32, 33, 43, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням яких суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з відсутністю визначення будь-якого конкретного переліку зауважень, недоліків, доробок у претензії відповідача №325 від 07.11.2016р. та подальшим ненаданням відповідного переліку підряднику, а також необґрунтованою відмовою замовника від підписання акта надання послуг №712.002 від 07.12.2016р. При цьому, апеляційний суд відхилив наявну електронну переписку між сторонами як неналежний доказ з огляду на відсутність в матеріалах справи належним чином (письмово) оформлених листів чи претензій замовника щодо якості роботи з переліком конкретних зауважень.
		Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у доповненнях до якої просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема приписів статей 837, 857 Цивільного кодексу України, наголошуючи на тому, що зауваження до якості роботи надсилалися позивачу шляхом електронного листування, але жодних дій щодо виправлення недоліків не вчинялося, відтак, у відповідача не було законних підстав приймати виконані підрядником роботи та підписувати направлений замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт. 
		Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 24.12.2015р. між ТОВ "СІ-ЕЛ" (підрядник) та ТОВ "ПМК-77" (замовник) укладено договір №1005/2015 про виконання робіт (далі - договір підряду), за умовами п.1.1 якого підрядник зобов'язався виконати роботи з монтажу системи відеонагляду та налагодження системи зчитування автомобільних номерів "НомерОК" з інтеграцією в 1С, відповідно до додатку №1 (Специфікація), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим договором. Місце виконання робіт - виробничий підрозділ м. Здолбунів  кар'єр крейди ПАТ "Волинь-Цемент".
		Згідно з п.3.2 договору підряду якість виконання робіт вважається дотриманою, якщо замовник в змозі безперебійно та без зауважень щодо якості експлуатувати результат виконаних робіт після його прийняття та протягом встановленого цим договором гарантійного строку.
		Пунктом 4.1 договору підряду передбачено, що загальна вартість договору становить загальну суму обсягів робіт, виконаних згідно усіх погоджених сторонами замовлень на виконання робіт.
		Відповідно до п.п.4.2, 4.3 договору підряду зазначено, що у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня підписання сторонами замовлення на виконання робіт, замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 50% вартості матеріалів та робіт на підставі виставленого рахунку. Остаточний розрахунок здійснюється замовником у строк, що не перевищує 7 (семи) банківських днів після підписання сторонами акту про виконання кожного конкретного обсягу робіт на підставі виставлених рахунків.
		У п.5.3.5 договору підряду сторони погодили, що факт надання послуг за договором підтверджується відповідним актом, який готується виконавцем впродовж семи робочих днів після надання послуг протягом відповідного місяця та підписується замовником впродовж семи робочих днів після отримання зазначеного акту або протягом цього ж строку (терміну) замовником надаються зауваження до наданих послуг.
		Додатком №1 до договору підряду (Специфікація на матеріали та роботи) визначено вартість робіт, що становить 126100,50 грн. та перелічено найменування відповідних товарів, вартість яких не вказана.
		На виконання умов договору підряду замовник сплатив підряднику аванс в розмірі 50% вартості матеріалів та робіт (63050,25 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №1782 від 25.12.2015р.
		Апеляційним господарським судом також встановлено, що відповідачем було надіслано позивачу претензію №325 від 07.11.2016р., у якій замовник зазначив: "на сьогоднішній день ТОВ "ПМК-77" не може стверджувати те, що роботи, проведені підрядником, є якісні та відповідають критеріям, прописаним в договорі".
		03.12.2016 року підрядник надіслав на адресу замовника акт надання послуг №712.002 від 07.12.2016р. на загальну суму 126100,50 грн., що підтверджується листом №0112/3 від 02.12.2016р. (відповіддю на претензію), рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, фіскальним чеком та витягом з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження пересилання поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 3301602026320.
		09.12.2016 року вказаний акт отримано замовником, однак, ним не було оплачено решту вартості виконаних робіт в розмірі 63050,25 грн. з посиланням на недоліки в роботі встановленої позивачем системи та неможливості використовувати програму за її призначенням.
		Спір між сторонами виник в зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач необґрунтовано ухиляється від підписання акта надання послуг №712.002 від 07.12.2016р. та оплати вартості робіт в повному обсязі, не надавши мотивованої відмови від підписання цього акта.
		Відповідач, заперечуючи проти доводів позивача, наполягає на неякісній роботі встановленої позивачем програми, про що було вказано у направленій підряднику претензії №325 від 07.11.2016р., та вважає відсутніми підстави для стягнення решти вартості виконаних робіт. 
		В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про недоведеність належними доказами неякісного виконання підрядником робіт за договором підряду, необґрунтованість відмовою замовника від підписання акта надання послуг №712.002 від 07.12.2016р., у зв'язку з чим, відповідач зобов'язаний оплатити вартість робіт у повному обсязі. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
		Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
		Таким чином цією статтею встановлено вичерпний перелік засобів доказування у господарському процесі, до якого не входять електронні докази (у вигляді електронного листування сторін), в зв'язку з чим, апеляційним судом правомірно не було прийнято до уваги посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на електронне листування сторін, як таке, що не є належним та допустимим доказом, а з матеріалів справи не вбачається належним чином оформлених (письмово) листів чи претензій з боку замовника щодо якості роботи із зазначенням переліку конкретних зауважень чи недоліків робіт, виконаних позивачем.
		У зв'язку з цим колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що зауваження до якості роботи надсилалися позивачу шляхом електронного листування, але жодних дій щодо виправлення недоліків не вчинялося. 
		Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Згідно з ч.2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Відповідно до п.8 ч.2 статті 105 Господарського процесуального кодексу  України у постанові мають бути зазначені: у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.
		Згідно з ч.1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Відповідно до ч.1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
		Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
		Відповідно до ч.1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
		Згідно з п.5.3.6 договору підряду визначено, що за наявності зауважень до наданих послуг, сторони протягом 3 (трьох) робочих днів зобов'язуються письмово узгодити перелік зауважень, недоліків та/або доробок, які підрядник зобов'язується виправити за власний рахунок протягом погодженого сторонами строку (терміну).
		Судом апеляційної інстанції достеменно встановлено та скаржником не спростовано той факт, що конкретного переліку зауважень, недоліків, доробок у претензії ТОВ "ПМК-77" №325 від 07.11.2016р. не зазначено, а будь-яких інших належним чином оформлених листів чи претензій відповідача щодо якості роботи із переліком конкретних зауважень матеріали справи не містять.
		При цьому апеляційним судом враховано, що у відповіді на претензію (вих.№0112/3 від 02.12.2016р.) підрядник запропонував замовнику, за наявності зауважень, надати їх перелік для письмового узгодження, як того вимагає п.5.3.6 договору підряду, однак, з боку замовника такий письмовий перелік не надано та не зазначено, які ж саме недоліки повинен усунути підрядник.
		Згідно приписів ч.4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
		Відповідно до ч.1 статті 13 та ч.1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Згідно п.5.3.7 договору підряду сторони погодили, що після підписання відповідного акту сторонами зобов'язання підрядника щодо надання послуг вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином. У випадку, коли відповідний акт не підписується замовником протягом семи робочих днів, визначених договором, або якщо за цей час підрядник не отримає мотивовану відмову від підписання акту, то зобов'язання підрядника вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином.
		Таким чином передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
		Колегія суддів враховує, що наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів про стягнення заборгованості за договором підряду (постанова ВСУ від 02.10.2012 у справі №23/236) та Вищий господарський суд України при касаційному перегляді судових рішень у таких спорах (постанови від 22.07.2014 у справі №910/23421/13, від 19.03.2014 у справі №911/3120/13 та від 02.04.2014 у справі №904/5647/13).
		Згідно приписів чинного цивільного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
		Отже замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (немотивовано) відмовився від прийняття робіт або не направив таку відмову у визначений договором строк, своєчасно не заявивши про допущені підрядником недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
		Судами попередніх інстанцій не встановлено, з матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено надання ним у передбачений договором 7-денний термін мотивованої відмови від підписання акта надання послуг №712.002 від 07.12.2016р. на загальну суму 126100,50 грн., отриманого замовником 09.12.2016р.
		Відтак, станом на дату подання позову у даній справі (17.01.2017р.) відповідач вже був таким, що безпідставно ухиляється від підписання зазначеного акта та повної оплати вартості робіт, які, з урахуванням змісту п.5.3.7 договору підряду, вважаються виконаними підрядником у повному обсязі та належним чином, тобто фактично прийнятими.
		Наведеним спростовується твердження скаржника про те, що у нього не було законних підстав приймати виконані підрядником роботи та підписувати направлений замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт.
		Касаційна інстанція не приймає до уваги передчасні посилання скаржника на псування належних йому транспортних засобів внаслідок встановлення номерних знаків на кабіни автомобілів з метою функціонування наданої позивачем послуги, оскільки порушені з цього приводу питання можуть бути предметом іншого позовного провадження (відшкодування збитків тощо).
		З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Згідно приписів п.1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України  переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. 
		Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.
		При цьому перевіривши у відповідності до ч.2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним господарським судом в порядку статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, дана їм належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117-1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-77" залишити без задоволення.
		Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі №909/79/17 залишити без змін.
		 
		Головуючий суддя                                                                            О.В. Попікова
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                        О.О. Євсіков
		 
		 
		 
		                                                                                                           О.А. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...