Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1247/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2017. Зареєстровано: 12.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2017.
Дата набрання законної сили: 08.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		                                          
		Постанова
		Іменем України
		08.11.2017р.                                                                                                справа № 908/1247/17
		                                                                                                                                Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю представників сторін:             від прокуратури: від позивача:ОСОБА_4  службове посвідчення №042342 від 29.03.2016р. не зявивсявід відповідача 1: від відповідача 2:не зявився ОСОБА_5  договір про надання правової допомоги б/н від 24.06.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги   та  Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака», м.   Токмак, Запорізька область Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя»,                      м. Запоріжжяна рішення Господарського суду Запорізької області від29.08.2017р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             по справі№ 908/1247/17 (суддя Топчій О. А.)за позовомЗаступника прокурора Запорізької області  начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Запорізької міської ради,                м.   Запоріжжядо відповідача 1:   та відповідача 2:Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя»,                    м. Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака», м. Токмак, Запорізька областьпровизнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору № 35/30 про закупівлю товару від 27.02.2017р.         
		                                                     В С Т А Н О В И В:
		 
		Заступник прокурора Запорізької області  начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді (далі  «Прокуратура») в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Запорізької міської ради, м.   Запоріжжя (далі  «Позивач») звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору № 35/30 про закупівлю товару від 27.02.2017р. (далі  «Договір»), укладеного між Комунальною установою «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», м. Запоріжжя (далі  «Відповідач 1») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака», м. Токмак, Запорізька область (далі  «Відповідач 2»). 
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017р. по справі                    № 908/1247/17 позовні вимоги Заступника прокурора Запорізької області  начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Запорізької міської ради задоволено в повному обсязі.
		Визнано недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі хлібопродуктів та про намір укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» договір, яке оформлено протоколом № 22 від 14.02.2017р.
		Визнано недійсним укладений між Комунальною установою «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» договір № 35/30 про закупівлю товару від 27.02.2017р..
		Стягнуто з Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» на користь прокуратури Запорізької області 1 600,00 грн  судового збору.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» на користь прокуратури Запорізької області 1 600,00 грн  судового збору.
		Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач 2, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач 2 зазначає Заступник прокурора Запорізької області  начальник управління представництва інтересів громадянина або держави в суді не мав права звертатися до суду з відповідним позовом, оскільки в позовній заяві прокурором не доведено, в чому саме, з боку відповідача 2, полягає порушення інтересів держави. 
		Водночас, не погоджуючись зі спірним рішенням суду першої інстанції Відповідач 1  також звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області 29.08.2017р. по справі № 908/1247/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Зокрема, відповідач 1 не згоден з висновком суду щодо наявності підстав для визнання спірного договору недійсним.
		В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що Комунальна установа «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», як замовник торгів, не мала юридичної можливості достовірно упевнитись в тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» притягувалось до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Законом України «Про захист економічної конкуренції», оскільки відсутній належним чином сформований та функціонуючий відповідний державний реєстр, рекомендований Уповноваженим органом.
		За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді  Марченко О. А., Чернота Л. Ф.
		Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.
		Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
		08.11.2017р., у судовому засіданні представник прокуратури заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідачів, підтримав доводи, викладені у відзиві № 05/2-1978-17 від 17.10.2017р. на апеляційні скарги останніх та просив судову колегію залишити без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017р. по справі                    № 908/1247/17.
		Повноважні представники позивача та відповідача 1 у судове засідання не зявилися, поважність причин неявки апеляційному суду не повідомили.
		Представник відповідача 2, у судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака».
		Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників позивача та відповідача 1, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.
		Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.
		Пунктом 3  статті 131 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Частиною 2  статті 2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою           статті 25 Закону України "Про прокуратуру".
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		За приписами ч. 3 ст.2, ч.2 ст. 29 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статус позивача.
		Право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Так, із врахуванням того, що  інтереси держави     є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення комітету з конкурсних торгів, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
		Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав дюдини у своєму рішенні у справі  «Трегубенко проти України»  від 02.11.2004 категорично ствердив, що  правильне застосування законодавства незаперечно становить  суспільний інтерес.
		Порушенням інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що дії відповідачів, під час проведення вищезазначеної закупівлі призвели до порушення вимог чинного законодавства, принципів максимальної ефективності та економії, дискримінації учасників, та як наслідок  неправомірне витрачання коштів місцевого бюджету.
		Враховуючи, що в матеріалах справи наявний лист Головного управляння Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 15.06.2017р. №07.3-08.2/104-4785, у якому останнє звертається до Прокуратури Запорізької області, повідомляючи про те, що Комунальна установа «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» знаходиться на казначейському обслуговуванні в управлінні Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області, судова колегія дійшла висновку, що прокурор, в межах своїх повноважень, вправі був звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави із належним обґрунтуванням підстав для представництва відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" та           Господарського процесуального кодексу України, а тому посилання відповідача 2 в апеляційній скарзі на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави є неаргументованими.
		З наведеного вбачається наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
		Так, прокуратура вказує на те, що тендерним комітетом комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» у січні 2017 року розпочато процедуру відкритих торгів із закупівлі хлібу пшеничного з борошна вищого ґатунку та хлібу із суміші борошна житнього та пшеничного першого ґатунку у загальній кількості 22847 кг.
		У зв'язку з цим на підставі рішення тендерного комітету від 18.01.2017р., що оформлено протоколом №3 затверджено тендерну документацію для проведення відповідної процедури закупівлі.
		Вказаним документом, серед іншого, визначено кваліфікаційні критерії, яким повинен відповідати учасник, порядок оцінки тендерних пропозицій, а також підстави для прийняття тендерним комітетом рішення про їх відхилення.
		Так, відповідно до п. п. 1, 5 розділу III, п. 3 розділу V, п. 5 розділу VI, Додатку №2           п. А учасник має відповідати вимогам, визначеним ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», про що надати довідку в довільній формі. При цьому в довідці Учасник зазначає кожну підставу окремо, згідно вимог статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», крім пунктів 1 та 7 частини першої статті 17 даного Закону.
		Прокуратура посилається на те, що згідно з реєстром для участі у відкритих торгах надійшли пропозиції двох суб'єктів господарської діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат №5».
		За результатами проведеного електронного аукціону відповідач 2 запропонував найменшу вартість товару, яка склала 175 925,00 грн, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат №5» зайняло друге місце, запропонувавши ціну у сумі 175 925,75 грн.
		У зв'язку з цим відповідач 1 на засіданні тендерного комітету 14.02.2017р. розглянув пропозицію та надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» документи на предмет їх відповідності тендерній документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». За наслідками їх розгляду тендерним комітетом відповідача 1 цього ж дня прийнято рішення, яке оформлено протоколом №22 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі хлібопродуктів та про намір укласти з відповідачем 2 договір.
		Як зазначає прокуратура, вказане рішення відповідача 1 від 14.02.2017р., оформлене протоколом №22, не відповідає тендерній документації та вимогам законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним, а зважаючи на те, що на підставі вказаного рішення 27.02.2017р. був укладений договір між відповідачем 1 та відповідачем 2 № 35/30 він підлягаю визнанню недійсним.
		Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи у їх сукупності та наявним у останній матеріалам, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову заступника прокурора Запорізької області  начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької міської ради та про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» надало недостовірні відомості про те, що упродовж останніх трьох років останнє не притягувалося до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а Комунальна установа «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», у свою чергу, не звернулася до уповноважених органів за отриманням підтверджувальної інформації, а також проігнорувала вимоги ст. ст. 17, 28, 30 Закону та взяла до уваги лише лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака», внаслідок чого 14.02.2017р. було прийнято незаконне рішення, оформлене протоколом №22 про визнання відповідача 2 переможцем процедури відкритих торгів із закупівлі хлібопродуктів та про намір укласти з ним Договір.
		Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що при проведенні відкритих торгів відповідачем 2 було порушено вимоги  Закону України «Про публічні закупівлі», а тому до спірного договору підлягають застосуванню норми ч.1  ст. 207 Господарського кодексу України.
		З цього приводу слід зазначити, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ч.1  ст. 207 Господарського кодексу України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на: використання всупереч законові державної або комунальної власності; незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті  14,  15 Конституції України); відчуження викраденого майна; виробництво і відчуження певних об'єктів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (відповідні види зброї, боєприпасів, наркотичних засобів, іншої продукції, що має властивості, небезпечні для життя та здоров'я громадян, тощо); виготовлення і поширення літератури та іншої продукції, що пропагує війну, національну, расову чи релігійну ворожнечу; приховування від оподаткування доходів, інше ухилення від сплати податків; виготовлення чи збут підробних документів і цінних паперів; незаконне вивезення за кордон валютних коштів, матеріальних чи культурних цінностей; використання власного майна на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.
		Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою (аналогічна правова позиція наведена в п.3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
		Відповідно до  ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України  судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Як вірно зазначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що оспорюваний договір було укладено між відповідачами у відповідності до вимог закону.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює  Закон України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Згідно зі  ст. 37 названого Закону  договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої  статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до  статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті  32  та абзацом восьмим частини третьої статті  35  цього  Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до  статті 18 цього Закону.
		Відповідно до  ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі»  замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
		Згідно зі  ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі»  після закінчення строку на подання тендерних пропозицій і перед початком електронного аукціону відбувається розкриття лише інформації про запропоновані учасниками ціни. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
		Критеріями оцінки є:
		- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна:
		- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
		Першою розглядається пропозиція із найнижчою ціною. Строк розгляду тендерної пропозиції не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня проведення аукціону, але може бути продовжений до 20 робочих днів. У разі відхилення тендерної пропозиції з найнижчою ціною замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
		В  ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі»  передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо:
		1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
		2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених  ст. 17 цього Закону;
		3) наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч. 7 ст. 28;
		4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
		Частиною 3 ст. 17 Закону встановлено, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач 2 на виконання вимог тендерної документації, затвердженої протоколом № 3 від 18.01.2017р., надав лист від 01.02.2017р. №52, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» повідомило про те, що упродовж останніх трьох років товариство не притягувалося до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Даний лист міститься в матеріалах справи.
		Втім, на офіційному сайті Антимонопольного комітету України http://www.amc.gov.ua
		у розділі «Діяльність у сфері публічних закупівель» розміщені зведені відомості про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу.
		У вказаному документі міститься інформація про те, що адміністративною колегією Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України (Комітет) на підставі рішення від 25.08.2016 №14-рш Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
		Окрім того, судом першої інстанції було також встановлено, що в справі                          № 908/2793/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» до Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення відповідача від 25.08.2016 №14-рш у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» відмовлено, в судовому рішенні встановлено, що 25.08.2016 р. адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 14-рш у справі №03/03-16, яким визнано, що дії, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених у травні  червні 2015 року Комунальною установою «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради щодо закупівлі борошна зернових і овочевих культур; їхніх сумішей (код 10.61.2) (борошно пшеничне (код 10.61.21-00.00)) в кількості 24500 кг, (номер оголошення про проведення процедури закупівлі 138412 від 27.05.2015, опубліковане в інформаційному бюлетені Вісник державних закупівель № 260 (27.05.2015) від 27.05.2015); за вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 рішення, накладено штрафи, зорема, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака»  у розмірі 23000 гривень. Дане рішення набрало законної сили та оскаржено не було.
		У справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із основних елементів права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (Рішення Європейський суд з прав людини від 25.07.2002р. по справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України»).
		В ст. 5 названого вище Закону закріплено принцип недискримінації учасників. З наданих суду пояснень та матеріалів вбачається, що відповідач 2 прийняв участь у закупівлі на рівних умовах. Відповідач 1, як замовник, забезпечив вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю. 
		Відповідач 1 здійснив процедуру закупівлі у формі відкритих торгів з дотриманням вимог, встановлених в  ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі». 
		Натомість, позивач надав суду на підтвердження своїх вимог доказів, що відповідачами було порушено гарантії недискримінації та документів з гарантуванням непорушності даних пропозицій учасників, встановлених в ч.3  ст. 12 вказаного Закону.
		В матеріалах справи наявні усі докази докази, які свідчать про невідповідність пропозиції відповідача 2 встановленим кваліфікаційним критеріям та докази на підтвердження проведення відповідачем-1 процедури торгів з порушенням вимог щодо кваліфікаційних критеріїв, встановлених  ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Таким чином, зважаючи на те, що тендерним комітетом відповідача 1 на підставі незаконного рішення визнано переможцем торгів Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака», укладений 27.02.2017р. за результатами вказаних торгів Договір про закупівлю товару №35/30 суперечить вимогам ст. ст. 17, 28, 30 Закону України «Про публічні закупівлі», отже він підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
		Згідно зі ст.  ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Так, відповідачі     не надали доказів, які б спростували висновки місцевого господарського суду і свідчили про прийняття неправильного рішення у даній справі.
		Приймаючи до уваги всі вказані вище обставини та наведені норми законодавства,   апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
		Таким чином, оскільки доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або  процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України    як підстави для  скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне  відхилити апеляційну скаргу.
		Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
		 
		                                        П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака»,                м.   Токмак, Запорізька область та Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», м. Запоріжжя  залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017р. по справі                     № 908/1247/17   залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя:                        В. М.  Татенко
		 
		 
		Судді:            О. А. Марченко
		 
		 
		            ОСОБА_3
		                   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                                                                                                                                                                                        
		                                                Надруковано 6 примірників: 
		 1 - прокуратурі;
		1  позивачу; 
		 1  відповідачу 1; 
		1  відповідачу 2;
		 1  до справи; 
		1  ГСЗО;
		 
		ОСОБА_6
		тел.: 702-01-54

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...