Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/5993/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2017. Зареєстровано: 13.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2017.
Дата набрання законної сили: 23.04.2018 (частково)
Результат оскарження 23.04.2018 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 333/5993/14-к 
		Пр. № 1-кп/333/4/17
		 
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 листопада 2017 року                     м. Запоріжжя
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		головуючого судді:                              ОСОБА_1 ,
		при секретарі:                             ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора:                          ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого:          ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого:                              ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого:          ОСОБА_6 
		потерпілого:          ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінального провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, має вищу освіту, одруженого, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, працюючого на посаді старшого інспектора Дніпровського ВП Головного управління поліції в Запорізькій області (ОГП), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367КК України, 
		Судовим слідством, суд  
		 ВСТАНОВИВ:
		 Статтею 3 Європейської конвенції з прав людини та статтею 28 Конституції України закріплено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
		 Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		 Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Закону України «Про міліцію» визначено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Статтею 2 вказаного Закону закріплено основні завдання міліції, якими є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод та законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку.
		Правові основи діяльності міліції закріплені статтями 4 та 5 Закону України «Про міліцію», де зазначено, що правовою основою діяльності міліції є Конституція України, Закон України «Про міліцію», постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку. Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування. Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов`язаний назвати своє прізвище, звання та пред`явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.
		Відповідно до статті 12 Закону України «Про міліцію», міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом. Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров`ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору. У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов`язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк. Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.
		Згідно статті 20 Закону України «Про міліцію», працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади та при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.
		Встановлено, що наказом ГУМВС України в Запорізькій області № 276 о/с від 17.06.2013 р. ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.
		Наказом ГУМВС України в Запорізькій області № 245 о/с від 31.08.2012 р. ОСОБА_5 присвоєно спеціальне звання - «капітан міліції».
		Таким чином, відповідно до ст. 20 Закону України «Про міліцію» ОСОБА_5 є співробітником державного органу виконавчої влади та постійно здійснює функції представника влади. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, ОСОБА_5 є службовою особою правоохоронного органу.
		Відповідно до функціональних обов`язків заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки (далі - МГБ) Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 :
		-приводить в життя вимоги держави по покращенню діяльності відділу по охороні громадського порядку, вихованню співробітників. В межах своєї компетенції самостійно приймає необхідні рішення та несе відповідальність за їх практичне виконання;
		-відповідає за організацію бойової та службової підготовки підлеглих працівників, навчає новим формам та методам роботи по охороні громадського порядку. Несе персональну відповідальність за дотриманням дисципліни та законності серед підлеглих співробітників та проводе індивідуально-виховну роботу;
		-відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вносить пропозиції начальникові РВ про застосування до підлеглого особового складу заохочення та накладення дисциплінарних стягнень.
		Так, 19.02.2014 р. приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_5 , будучи службовою особою правоохоронного органу - заступником начальника - начальником МТБ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області знаходився біля Запорізької обласної державної адміністрації, що розташована по пр. Леніна, 164 у м. Запоріжжі, де ніс службу з охорони громадського порядку з особовим складом Комунарського РВ ЗМУ, та, відповідно до службової телеграми ЗМУ ГУМВС України в області № 26/6-174, керував діями працівників Комунарського РВ ЗМУ.
		Вказаного дня приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_5 отримав від начальника Комунарського РВ ЗМУ ОСОБА_8 усний наказ про необхідність прибуття з особовим складом Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області у кількості 5 осіб для несення служби з охорони громадського порядку біля військової частини № НОМЕР_1 , що розташована по АДРЕСА_3 .
		Будучи відповідальним від керівництва Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 наказав старшому інспектору штабу Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_9 , оперуповноваженим СДСБЕЗ Комунарського РВ ЗМУ ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , дільничному інспектору міліції СДІМ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_12 та іншим невстановленим працівникам вказаного райвідділу виїхати до військової частини № НОМЕР_1 , які в силу займаної ОСОБА_5 посади та службової телеграми ЗМУ ГУМВС України в області № 26/6-174 виконали його наказ та спільно з останнім на мікроавтобусі «Мерседес Спрінтер» державний номер НОМЕР_2 під керуванням цивільної особи - ОСОБА_13 , виїхали до військової частини № НОМЕР_1 .
		При цьому, зазначені працівники Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області мали при собі спеціальні засоби, видані ним, згідно з Книгою видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів в Комунарському РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, для несення служби з охорони громадського порядку біля Запорізької обласної ради, а саме: комплекти для захисту рук та ніг, шоломи, бронежилети та гумові кийки.
		Приблизно о 18 годині 30 хвилин, заступник начальника - начальник МГБ Комунарського РВ ЗМУ ОСОБА_5 , старший інспектор штабу Комунарського РВ ЗМУ ОСОБА_14 , оперуповноважені СДСБЕЗ Комунарського РВ ЗМУ ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , дільничний інспектор міліції СДІМ Комунарського РВ ЗМУ ОСОБА_12 та інші невстановлені працівники Комунарського РВ ЗМУ у кількості близько 10 осіб прибули до військової частини № НОМЕР_1 , розташованої по АДРЕСА_3 , навпроти якої в указаний час знаходилось близько 10 цивільних осіб, серед яких були ОСОБА_7 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які брали участь у мирному зібранні з метою недопущення можливого направлення військовослужбовців з вказаної частини до м. Києва.
		Перебуваючи в указаному місці інспектор штабу Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 , оперуповноважені СДСБЕЗ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також дільничний інспектор міліції СДІМ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_12 із застосуванням спеціальних засобів - гумових кийків і наручників та заходів фізичного впливу, в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про міліцію» та п. п. 3, 4 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою ради міністрів Української PCP від 27.02.1991 (далі Правил) щодо попередження про застосування спецзасобів, умов їх застосування та заборони застосування до осіб похилого віку, застосували до ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 спеціальні засоби та фізичну силу.
		При цьому, під час затримання працівниками міліції ОСОБА_7 , до нього було застосовано спеціальні засоби - гумовий кийок та наручники, а також заходи фізичного впливу, що виразилось у нанесенні ударів руками та ногами ОСОБА_7 по різним частинам тіла, в тому числі ударів гумовим кийком в область голови, що прямо заборонено п. 13 Правил.
		При затриманні ОСОБА_15 , працівниками міліції до нього було застосовано спеціальні засоби - наручники та заходи фізичного впливу, що виразились у нанесенні йому ударів руками та ногами по різним частинам тіла, в тому числі по голові.
		Під час затримання ОСОБА_16 , працівниками міліції застосовано спеціальні засоби - гумовий кийок та наручники, при цьому допущено застосування спеціальних засобів до особи похилого віку - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що прямо заборонено ст. 12 Закону України «Про міліцію». Крім того, ОСОБА_16 нанесено 2 удари гумовим кийком в область голови, що є прямим порушенням п. 14 Правил.
		В ході затримання ОСОБА_17 до нього було застосовано спеціальні засоби - гумовий кийок та заходи фізичного впливу, що виразились у нанесенні йому двох ударів рукою в область живота та одного удару гумовим кийком в область голови, що є прямим порушенням п. 14 Правил, а до ОСОБА_18 було застосовано спеціальні засоби - наручники та заходи фізичного впливу - загин руки за спину.
		В результаті зазначених вище дій вказаних працівників Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_7 , згідно з висновком експерта № 1573 від 29.04.2014 р., спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій тем`яно- скроневій області, в області лівої вушної раковини, в області обох пліч та передпліч, в поперековій області праворуч, в області обох стегон, в області обох гомілок, садна в лівій надбрівній області, в правій щелепній області, в області обох кистей, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_15 , відповідно до висновку експерта № 1130 від 07.04.2014 р., спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області лівого стегна, в області обох гомілок, садна в області чола та правої кісті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Крім того, в результаті протиправних дій вказаних вище працівників Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області було принижено особисту гідність ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та завдано останнім болісних відчуттів.
		Також в результаті зазначених вище дій працівників Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області спричинено істотну шкоду охоронюваним законом правам та свободам ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , що виразилось у безпідставному застосуванні до них спеціальних засобів, заходів фізичного впливу, спричиненні тілесних ушкоджень, незаконному затриманні, доставленні та утриманні останніх в приміщенні Комунарського РВ ЗМУ приблизно з 19 по 23 годину 19.02.2014 р.
		Вказані незаконні дії працівників міліції ОСОБА_5 припинені не були, жодних заходів до недопущення порушення прав ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ним вжито не було. В результаті неналежного виконання ОСОБА_5 , як заступником керівника Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, своїх службових обов`язків стало можливим безпідставне застосування до громадян спеціальних засобів та заходів фізичного впливу при затриманні біля військової частини № НОМЕР_1 , розташованій по АДРЕСА_3 , та в приміщенні Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. ОСОБА_5  відповідно до вимог ст. 3 Європейської конвенції з прав людини, ст. ст. 3, 19, 28 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 20 Закону України «Про міліцію» та в силу займаної посади повинен був забезпечити неухильне дотримання працівниками Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області вимог закону та дотримання основоположних прав і свобод громадян України.
		Таким чином, заступник начальника - начальник МГБ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків з організації роботи Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області у сфері захисту прав і свобод громадян та неухильного дотримання працівниками вказаного райвідділу при виконанні покладених на них обов`язків вимог закону, допустив спричинення істотної шкоди правам та інтересам окремих громадян.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України та пояснив, що на час подій він займав посаду заступника начальника  начальник міліції громадської безпеки Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (далі Комунарського РВ або РВ). 18.02.2014 року до Комунарського РВ надійшла телефонограма із Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області, що станом на 19.02.2014 року для охорони громадського порядку біля приміщення Запорізької обласної ради (далі ЗОР) потрібно 20 працівників від Комунарського РВ. Ввечері 18 лютого з начальником Комунарського РВ ОСОБА_8 вони визначили список співробітників, які під його керівництвом мали поїхати для охорони порядку під час проведення акцій непокори біля будівлі Запорізької обласної Ради. 19.02.2014 року о 08 годині ним, начальником кадрів РВ ОСОБА_19 та начальником штабу ОСОБА_20 було проведено інструктаж дій працівників Комунарського РВ з посиланням на виконання норм Конституції України та Законів України, та було доведено оперативну обстановку у державі. Після цього вони отримали спеціальні засоби у Комунарському РВ за двома категоріями: індивідуального захисту та активної оборони - бронежилети, шоломи, протиударні щити, захист рук ніг, резинові палки. При ньому також була радіостанція. На транспортному засобі «Спринтер» білого кольору, який стояв біля РВ, виїхали до адміністрації Запорізької обласної ради. У дворі адміністрації вони вишукались та їм провели інструктаж, та про те що 19.02.2014 року ЗМР прийняла постанову про заборону проведення мітингів, демонстрацій біля службових установ, згідно неї і здійснювалось охорона адміністрації, у зв`язку з чим вони здійснювали охорону адміністрації Запорізької обласної ради приблизно до 18-00-18-30 год. Йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_8 і повідомив, що біля в/ч НОМЕР_1 невідомі особи порушують громадський порядок та блокують в/ч, там знаходяться представники РВ, ЗМУ, а йому наказав взяти з собою 5 співробітників Комунарського РВ та поїхати до в/ч. На що він повідомив ОСОБА_8 , що без згоди начальника управління ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області не зможе чинити ніякі дії, той сказав що йому мають зателефонувати з ГУМВС України в Запорізькій області і дати розпорядження відпустити до в/ч. Після цього, до нього підійшов ОСОБА_21 , який на той час займав посаду заступника начальника ГУМВС України в Запорізькій області  начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в Запорізькій області, був відповідальний від керівництва ГУМВС біля адміністрації ЗОР та наказав йому взяти з собою 5 співробітників та їхати до в/ч НОМЕР_1 . В цей час до приміщення адміністрації ЗОР зайшов один з 4 нарядів, до нього входили ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Він наказав їм їхати з ним до в/ч НОМЕР_1 . Близько о 19-00 годині вони виїхали на транспортному засобі «Спринтер» білого кольору до в/ч, у нього була телефонна розмова з начальником Комунарського РВ ОСОБА_8 , під час якої він питав які завдання він з правоохоронцями має виконувати біля в/ч, на що той відповів, що вони їдуть для посилення громадського порядку в/ч, біля в/ч повинні знаходитись відповідальні від керівництва Комунарського РВ та управління ЗМУ ГУМВС, з ними необхідно скоординувати дії. Також в транспортному засобі знаходилось ще декілька правоохоронців з інших груп. По приїзду до в/ч НОМЕР_1 побачив, що біля дороги стоїть багато машин, вони на транспортному засобі не змогли під`їхати до воріт в/ч, у зв`язку з чим мікроавтобус зупинився метрів за 100 до в/ч. Вони вийшли з мікроавтобуса, він виходив останній, побачили групу осіб у кількості близько 30 осіб, там була машина чергової частини в/ч - УАЗ, машина ППС (патрульно-постової служби) по Комунарському району і Жовтневому району м. Запоріжжя і машина співробітників ДАІ. Легковий автомобіль «Шкода» темного кольору заблокував в`їзд до в/ч. Вони підійшли до групи людей, правоохоронці, які приїхали з ним стали біля воріт в/ч, а він пройшов до КПП шукати старшого для того, щоб виконувати його накази, але старшого не встиг знайти. Коли підходив до КПП в/ч почув крики, лайки, побачив що один з мітингувальників ( ОСОБА_22 ) схопив за формений одяг капітана ОСОБА_14 , почав тягнути його до себе в натовп людей, після цього ОСОБА_14 застосував до нападника спецзасоби - вдягнув наручники, які належали особисто йому, повалив чоловіка на землю. Причина конфлікту між ОСОБА_14 та ОСОБА_23 йому невідома, конфлікт між ними стався близько через 15 хвилин після їх приїзду до в/ч. В цей час ті мітингувальники, що протестували, почали смикати за одяг правоохоронців; працівники патрульно-постової служби, військовослужбовці, працівники міліції у цивільній формі почали їх затримувати, але не ті правоохоронці, які приїхали з ним до в/ч. Ті хто з ним приїхали, лише допомагали заводити затриманих до мікроавтобусу. Затриманих було більше 5 осіб, їх заводили до мікроавтобусу, бо це був найбільший транспортний засіб. Дочекавшись, коли всіх затриманих посадили до мікроавтобусу, він останній сів до мікроавтобусу, і перший вийшов з нього. Ніхто із затриманих на підлозі мікроавтобусу в проході не лежав. Після приїзду до Комунарського РВ, він піднявся відразу до кабінету начальника РВ ОСОБА_8 та доповів йому про затриманих. В цей час до кабінету начальника Комунарського РВ ОСОБА_8 зайшов прокурор Комунарського району м. Запоріжжя ОСОБА_24 . ОСОБА_8 з ОСОБА_24 між собою обговорювали рішення щодо затриманих, ОСОБА_24 повідомляв, що дзвонив до прокуратури Запорізької області, узгоджував з ними дії. ОСОБА_8 викликав до свого кабінету начальника сектору дільничних інспекторів Комунарського РВ м. Запоріжжя ОСОБА_25 дав йому номер телефону прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_26 , з якою той повинен був узгоджувати дії по складанню адміністративних протоколів відносно затриманих осіб. ОСОБА_8 наказав йому взяти особовий склад, який знаходиться у Комунарському РВ та згідно оперативного плану, забезпечити охорону будівлі даного відділу міліції. Відповідно до оперативного плану «Фортеця» він повинен був разом з особовим складом Комунарського РВ здійснювати охорону приміщення будівлі даного відділу міліції, у зв`язку з чим він весь час знаходився на вулиці. Під час охорони ним приміщення Комунарського РВ, до будівлі відділу поліції підходили активісти, приїздила швидка допомога, він спитав у чергового РВ для кого її викликали, на що той відповів, для затриманого ОСОБА_27 . На той момент, хто такий ОСОБА_22 він не знав, вперше побачив його у слідчому відділі прокуратури Запорізької області. У приміщенні Комунарського РВ, після доставки затриманих осіб та при складанні відносно них протоколів він не знаходився, оскільки патрулював на вулиці. Він зайшов до будівлі Комунарського РВ лише тоді, коли співробітники даного відділу міліції поїхали до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з затриманими. Після повернення працівників Комунарського РВ із суду, через 15 хвилин, охорона приміщення Комунарського РВ була знята, їх відпустили додому. 
		До кола його службових обов`язків, як начальника міліції громадської безпеки Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, входили організація адміністративної діяльності Комунарського РВ (далі РВ), громадського блоку РВ, служб підготовки РВ, надання начальнику заохочення відносно працівників РВ. Йому підпорядковувались дільничні інспектора міліції, сектор кримінальної міліції по справам неповнолітніх, адміністративна практика РВ (старший інспектор та інспектор адміністративної практики в коло службових обов`язків яких входило отримання протоколів про адміністративні правопорушення, видача бланків протоколів). 
		Зазначив, що 19.02.2014 року він не був відповідальним від керівництва Комунарського РВ, в цей день, відповідно до наказу по Комунарському РВ, відповідальним від керівництва Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області був начальник слідчого відділу Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_28 . Відповідно до наказу МВС України № 181 «Про організацію роботу УМВС», відповідальний від керівництва повинен був особисто виїхати на місце події. На той момент біля в/ч НОМЕР_1 було багато керівників ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, які за своїм званням є набагато вище від нього. 
		На операції біля в/ч не застосовувались світлові шумові гранати, а застосовувались лише засоби індивідуального захисту. На 19.02.2014 року в РВ було лише 4 пари наручників. У ОСОБА_14 були свої наручники.
		Під час подій було на вулиці було холодно, під шолом необхідно одягати шапку, бо людина може захворіти. Що стосується маски, то в нього її не було, шолом він не одягав, тримав його в руці, в шолом поклав радіостанцію, якою користувався лише біля будівлі ЗОР під час спілкування з керівництвом, під час поїздки до в/ч та біля в/ч радіостанцією не користувався. 
		Чи мали намір особи заблокувати діяльність в/ч - не знає, група людей біля в/ч могла мати при собі зброю. Йому відомо, що в військовій частині на той час було дуже багато зброї. Він особисто нікого не затримував та не застосовував до осіб спеціальні засоби. Він був старший за посадою серед правоохоронців Комунарського РВ, з якими приїхав до військової частини. По приїзду до в/ч він повинен був лише знайти відповідального від керівництва ЗМУ і виконувати його накази. Наміру перевищувати службові обов`язки та умислу на затримання осіб не мав. Вказівок співробітникам Комунарського РВ на затримання людей і доставку їх до РВ не давав, можливо лише сказав їм виходити з мікроавтобусу по приїзду до в/ч. Не пам`ятає, чи просив співробітників міліції припинити затримання людей. Не може пояснити, чому відбулось затримання одразу після його приїзду зі співробітниками Комунарського РВ до в/ч. 
		Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_5 не визнав свою провину, його провина підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, що узгоджуються між собою, а саме:
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_17 пояснив, що його як громадського діяча, голову громадської організації «Просвіта» повідомили по телефону, що у в/ч НОМЕР_1 збирали військових та відправляли їх до Києва на Майдан. Він прибув після обіду до військової частини з метою переговорити з керівництвом, там вже знаходилось декілька активістів. Подзвонив до чергового в/ч, представився, та покликав на розмову командира в/ч. До нього на розмову вийшов начальник штабу в/ч разом з людиною в цивільному та повідомив, що командира в/ч на даний час не має. Він повідомив начальника штабу про стурбованість громадськості, на що той запевнив, що вони не збираються направляти військових до Києва, бо в/ч порожня. Після цього він передав цю інформацію активістам. ОСОБА_22 перегородив автомобілем під`їзд до в/ч, тому йому неодноразово від працівників в/ч надходили прохання її забрати від під`їзду до в/ч. Потім до них під`їхав представник Комунарського РВ, та просив щоб вони розійшлись. Всі активісти стояли на тротуарі, жодних провокаційних дій з їх боку не було, предметів, які б складали погрозу оточуючим у них не було, всі вже збиралися розходитися по домам. Він відійшов в магазин, замовити каву. Почув вибух гранати та шум, побачив що всі тікають. Коли спокійно підійшов подивитися, побачив момент затримання активістів, в цей момент до нього підскочили працівники міліції у спец одязі, штовхнули двічі під дих, заломили руки за спину та потягли в мікроавтобус. Бачив як затримували ОСОБА_15 , якого повалили на землю, потім тягли до мікроавтобусу ОСОБА_29 . В мікроавтобусі вже знаходилися ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_22 лежав на полу в мікроавтобусі в проході. А його посадили на передньому сидінні, вдарили по голові гумовим кийком та висловились нецензурною лайкою, натягли капелюх на очі. Всі працівники міліції, у кількості близько 10 осіб, були в чорному одязі в касках, в масках, з гумовими кийками. Привезли їх до Комунарського РВ, його поставили до стінки, там він і простояв декілька годин. ОСОБА_15 і ОСОБА_16 поставили на коліна, ОСОБА_30 лежав на полу в РВ. Чув як стогнав ОСОБА_22 , просив про допомогу. У них брали свідчення, фотографували, потім вночі відвезли до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, де його визнали винуватим та наклали стягнення у вигляді штрафу. В подальшому рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя Апеляційний суд Запорізької області скасував. Зазначив, що особисто ОСОБА_5 біля в/ч та у Комунарському РВ не бачив та не може стверджувати, що його там не було. Хто надавав накази правоохоронцям біля в/ч не знає.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що 19.02.2014 року після обіду він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_17 поїхали до в/ч, там вже знаходилось близько 10 активістів. Біля в/ч НОМЕР_1 він стояв окремо від групи людей, спілкувався з молодим чоловіком. Трохи далі від в`їзду до в/ч знаходився, не знайомий йому на той час, ОСОБА_31 . Протиправних дій з їх сторони не було, лише автомобіль ОСОБА_32 перегородив під`їзд до в/ч, та він через технічні обставини не міг його завести. Коли вже домовлялись йти додому, близько о 18.30 год. приїхав мікроавтобус, з якого вискочили працівники міліції в амуніції: в касках, з кийками в руках, без попередження першого вдарили ОСОБА_15 , потім вдарили його палкою по голові, звалили з ніг, один правоохоронець тримав його, другий крутив руку, надягли наручники. Забрали мобільний телефон, з нього впав його головний убір, порвали взуття. В нього було травмоване зап`ястя, на експертизі на це не звернули уваги. Затягли в мікроавтобус, він бачив, що на полу мікроавтобусу в проході лежав ОСОБА_31 . Потім їх відвезли до Комунарського РВ, де поставили навколішки, скільки він стояв в такому положенні - не пам`ятає. ОСОБА_22 лежав на полу в Комунарському РВ. Їх по одному підводили до столу, де вони давали свідчення правоохоронцям, фотографували. Потім їх відвезли до суду. ОСОБА_5 він не знає, серед людей, які його затримували біля в/ч та які у нього брали свідчення в Комунарському РВ його не було. Додав, що 26.01.2014 року він отримав пошкодження на майдані біля ЗОР.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 пояснив, що 19.02.2014 року він приїхав до Запоріжжя, де в громадській організації «Просвіта» зустрівся з ОСОБА_17 . З телефонного дзвінку отримали інформацію, що з в/ч Запорізької області будуть вивозити військовослужбовців до Києва. Спочатку вони приїхали до в/ч НОМЕР_3 , куди приїхало телебачення та брало інтерв`ю у хлопців з авто майдану, які були з ними. В подальшому вона пішки перейшли до в/ч НОМЕР_1 , де знаходилось вже 10-15 активістів. У них не було мети спричинити громадський безлад, між собою спілкувалися на теми історії, та духовного стану. Потім ОСОБА_17 пішов до воріт в/ч та розмовляв з представником в/ч, а вони стояли збоку від в/ч, метрів за 50 до воріт в/ч. Близько о 18 годині до них підійшла група людей, серед яких було двоє в міліцейській формі. Інші в цивільному. Чоловік в цивільному наказав їм опитати всіх і зібрати на них дані. Потім чоловік в цивільному представившись полковником ОСОБА_8 запитав, чия машина перегородила прохід до в/ч, на що ОСОБА_22 сказав що це його автомобіль, потім продовжилася розмова в грубій формі з боку ОСОБА_8 , який вимагав, щоб вони розійшлися. Через деякий час під`їхав мікроавтобус 101 маршруту, він стояв обличчям до мікроавтобусу. З мікроавтобусу вийшли працівники міліції в чорному одязі, кинули 2 гранати. Він пішов назустріч до правоохоронців. Деякі чоловіки почали тікати. Правоохоронці в його адресу крикнули «лежати, стояти скотина», заламали руки за спину, одягли наручники, кинули на землю, на асфальт, почали бити, крім того що гумовим кийком, ще били ногами та зламали ребра. За спиною було чути як сильно кричав ОСОБА_22 Хтось сказав «заводьте в автобус», після чого їх повели до мікроавтобусу. Біля нього знаходилось двоє правоохоронців високого і маленького зросту. В мікроавтобусі ОСОБА_16 просив послабити йому наручники. ОСОБА_22 лежав на полу мікроавтобусу у проході. Їх доставили до Комунарського РВ. Його поставили на коліна у приміщені РВ, ногою опустили голову до підлоги, били головою о підлогу та стіну, взяли паспорт. Правоохоронці вирішували, що з ними робити. Чув як ОСОБА_30 просив допомоги. Потім у них записали пояснення та сфотографували. Повезли до суду, лише в суді йому зняли наручники. Рішення суду їм оголосили близько о 2-й годині ночі, після чого відпустили. В лікарні встановили, що у нього зламані ребра, але точний час не зазначили. Повністю вину покладає на полковника ОСОБА_8 . Зазначив, що до ОСОБА_5 претензій не має, оскільки він його не затримував, побої йому не наносив, наказу від нього чи закликання до якихось протиправних дій, від ОСОБА_5 не чув, бо осіб за статурою як у ОСОБА_5 біля в/ч не бачив. 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 19.02.2014 року близько 16-17 год. на належному йому автомобілі «Шкода» зі своїм знайомим ОСОБА_33 під`їхав до в/ч НОМЕР_1 , оскільки один з присутніх там людей, повідомив що збирається блокування в/ч НОМЕР_1 , що вони і вирішили перевірите. Під`їхавши до в/ч він припаркував автомобіль біля в`їзду до в/ч, увімкнувши аварійну сигналізацію та зупинився таким чином, щоб не перешкоджати в`їзду до в/ч. Разом з ОСОБА_33 вийшли з автомобіля, підійшли до присутніх біля в/ч, близько 15  20 людей, він запитав «що відбувається?», обстановка навколо була спокійна, люди поводили себе мирно. Стояли біля в/ч також кілька представників міліції в форменому одязі та в цивільному. Ні він, ні присутні особи не вели розмови щодо блокування в/ч та їх дії не були направлені на блокування в/ч, він особисто мав намір лише подивитися та розібратися в тому, що відбувається біля в/ч. В руках у нього заборонених предметів не було. Він хотів забрати свою машину, але вона через технічні обставини не завелась, знаходився з ОСОБА_34 та ще 5-7 особами від свого авто на відстані 10-15 метрів. Близько через пів години, до них підійшов чоловік в цивільному одязі, спортивної статури, зростом 165-175 см., лисуватий, представився як начальник Комунарського РВ полковник міліції ОСОБА_8 і в грубій формі наказав їм розійтись, висловлювався в їх бік нецензурною лайкою, погрожував. Він в цей момент увімкнув свій телефон та почав знімати спілкування ОСОБА_8 з ними. Поруч також були працівники міліції, які щось записували, він зрозумів, що ті записують дані осіб, які знаходились поруч з в/ч. ОСОБА_8 в грубій формі наказав йому прибрати авто, але він не мав можливості це зробити через поломку авто. Лише через добу автомобіль від в/ч забрали його родичі. Перед цим він побачив, як автомобіль «Шкода актавія» універсал синього кольору, на якому до в/ч приїхав ОСОБА_8 , мав можливість вільно проїхати до в/ч поруч припаркованого ним автомобіля. Також пізніше під`їхав автомобіль УАЗ та проїхав до в/ч через бордюр. До них також підходив один з керівників в/ч, грубо висловлювався в їх адресу, погрожував їм, цю розмову він також записував на камеру. Коли на вулиці почало темніти, кількість працівників міліції біля в/ч почало збільшуватись. Близько 18-00-18:30 години, він почув звуки зупиняючого транспортного засобу, побачив мікроавтобус білого кольору, з якого вибігли люди у кількості більше 5 осіб в шоломах, почув шум та побачив світло шумової гранати. Перед ним став високий чоловік міцної статури у спец формі, в шоломі та з кийком, без попередження 2-3 правоохоронця почали йому наносити удари гумовими кийками по голові, рукам, обличчю та тулубу, повалили на підлогу, розбили окуляри, завели руки за спину, одягли наручники. Він почав голосно кричати, почув крик жінки на сусідній стороні дороги Під час побиття чув, як чоловік йому казав «за те, що не слухав ОСОБА_35 ». Після цього понесли його в мікроавтобус, протягнули по салону мікроавтобусу до самого кінця, поклали на підлогу, один з них поставив йому на голову ногу, почали обшукувати, вкрали 3 мобільні телефони, одну тисячу гривень, пошкодили одяг  розірвали куртку, нанесли йому достатньої сили ударів, та завдали психічної травми, у зв`язку з чим є висновок експертизи, за яким йому завдано легкі тілесні ушкодження. Дії правоохоронців були організованими. В подальшому їх привезли до Комунарського РВ, та з мікроавтобусу його затягли до приміщення, поставили на коліна, в наручниках він відчував біль та страждання. Серед працівників міліції, які їх затримували біля в/ч він бачив одного правоохоронця, який стояв в стороні, керував діями працівників міліції та схожий на ОСОБА_5 та який мав запобігти побиттю мирних громадян з боку правоохоронців. Його з іншими затриманими привезли до Комунарського РВ, він був в наручниках, поставили на коліна перед вікном чергової частини, головою донизу. Він чув як знущались над ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , які від цього страждали. За годину він почав погано себе почувати, йому принесли пігулку, це не допомогло, йому викликали швидку. Його витягли на вулицю та посадили на лавку біля РВ, де лікарі робили йому маніпуляції, після яких йому стало легше. Потім його знов затягли до приміщення РВ, він бачив, що там вже без наручників стояв ОСОБА_17 . Бачив, як в приміщенні РВ повз затриманих проходив ОСОБА_8 , який не реагував на протиправні дії правоохоронців. В загалом, в РВ вони перебували на протязі 4-х годин. Протоколи він не підписував, з адвокатом не спілкувався. Працівники міліції грубо поводилися з затриманими, вважає, що ОСОБА_5 в РВ також виконував накази ОСОБА_8 . Вночі їх перевезли до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, куди з`явився і адвокат. Суддя вислухав його точку зору, виніс рішення, яким визнав його винуватим та наклав стягнення у вигляді штрафу. Пізніше це рішення було скасоване апеляційним судом Запорізької області. Після 19.02.2014 року також приймав участь у мирних зібраннях, але тілесні ушкодження не отримував. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що на момент подій в лютому 2014 року він працював у Комунарському РВ м. Запоріжжя на посаді старшого інспектора. Він разом з іншими працівниками Комунарського РВ отримали засоби індивідуального захисту: каску, захисні накладки на руки та ноги, бронежилети та виїхали до Запорізької обласної державної адміністрації для несення служби, патрулювали периметр будівлі. Близько о 18 годині ОСОБА_5 повідомив, що надійшов наказ про те, що вони мають виїхати до ВЧ 3033, де стався безлад. Він разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_5 на мікроавтобусі «Спрінтер» виїхали до військової частині. ОСОБА_5 серед них був старший за посадою. Біля воріт до військової частини стояв автомобіль, який перекривав в`їзд до в/ч та поруч були люди. Дії людей у цивільному порушували порядок функціонування ВЧ. Хтось з працівників міліції пропонував особам у цивільному розійтися, хто саме, не пам`ятає. Між ОСОБА_38 та ОСОБА_39 стався конфлікт Під час цього конфлікту, ОСОБА_36 затримав ОСОБА_7 , застосувавши до нього наручники, після цього почали затримувати інших, розпоряджень на затримання осіб не було. Він особисто нікого не затримував, лише заводив до автобусу високого чоловіка, якого посадив на переднє сидіння, а сам сів навпроти нього. Всього було затримано працівниками міліції 5 осіб, яких на мікроавтобусі «Спрінтер» у супроводі працівників міліції було доставлено до Комунарського РВ. По приїзду до РВ, затриманих завели у фойє, де їх допитували та складали відносно них протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності. Він особисто піднявся на 2-й поверх писати рапорт, потім вийшов на вулицю, де біля РВ здійснював охорону громадського порядку. Всі працівники міліції одягнуті в каски, бронежилети, руки, ноги. Під бронежилетами не видно було погонів, що виключало можливість визначити звання працівника міліції. Наручники мав лише ОСОБА_14 .. Не бачив, щоб ОСОБА_5 затримував цивільних осіб, та давав накази на їх затримання. На затриманих тілесних ушкоджень не бачив, до них не застосовувались заходи фізичного впливу.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 пояснив, що в лютому 2014 року працював дільничним інспектором Комунарського РВ. 19 лютого 2014 року він знаходився на добовому чергуванні коли до Комунарського РВ доставили групу людей з 4-5 осіб, що порушували громадський порядок та намагались захопити ВЧ. Він за вказівкою чергового Комунарського РВ особисто складав протоколи адміністративного затримання на доставлених осіб, брав у них пояснення, знайомився з рапортами працівників міліції, які затримали даних осіб та які були підставою для складання протоколів про адміністративні правопорушення, дані на затриманих брав з рапортів працівників міліції. При складанні протоколів були присутні поняті, коли затримані відмовлялись підписувати протоколи. Хто їх привів не пам`ятає, Дані понятих записував по документам та зі слів понятих. Потім затриманих повезли до суду. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_25 .. Під час чергування накази йому давав черговий по Комунарському РВ ОСОБА_41 . Особисто ОСОБА_5 в той день не давав йому накази, хто був відповідальний від керівництва РВ на час подій не пам`ятає. Спілкувався з усіма затриманими, тілесних ушкоджень на них не було, наручники до них не застосовувалися. Лише ОСОБА_22 скаржився на поганий стан здоров`я, в зв`язку з чим було викликано швидку допомогу, від госпіталізації в подальшому той відмовився. Відчував надмірний інтерес до своїх показів в суді з боку представника потерпілого ОСОБА_42 , який примушував його змінити покази. 
		Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченим раніше працювала разом. На час подій працювала старшим оперуповноваженим кримінальної міліції по справам дітей. 14 лютого 2014 року знаходилась в наряді з 8 год. ранку до 12 год. ночі. Близько 18 години побачила затриманих людей, та багато співробітників РВ, які привезли затриманих з ВЧ НОМЕР_1 , потім дільничний мав складати протоколи. Черговий попросив допомоги при складанні протоколів. Вона опитувала затриманих, чи згодні вони надати пояснення, на що троє осіб погодились дати пояснення та підписати протоколи. ОСОБА_22 відмовився давати пояснення та підписувати протокол, йому стало зле, була викликана для нього швидка допомога, вона йому також давала свої ліки. ОСОБА_22 не скаржився їй, що його били. На затриманих не бачила тілесних ушкоджень, та порваного одягу. До них не застосовувались наручники. В приміщенні Комунарського РВ було багато людей, серед яких було керівництво РВ ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_36 . ОСОБА_5 давав їй вказівку брати пояснення у затриманих. 
		 Свідок ОСОБА_47 в судовому засіданні показав, що на час подій він працював на посаді начальника розшуку Комунарського РВ. 19.02.2014 року він перебував на чергуванні в якості помічника відповідального від керівництва Комунарського РВ.. Ввечері знаходився в своєму кабінеті, надійшло повідомлення від чергового, що до РВ доставлено 5-6 осіб, які блокували ВЧ НОМЕР_1 , на даних осіб складали протоколи працівниці РВ. В приміщенні також знаходились декілька працівників міліції в касках та бронежилетах. Один з затриманих сидів біля посту чергування, двоє сиділи біля чергової частини, один сидів навпроти ігрових автоматів, розташованих в фойє РВ, наручників на затриманих не бачив. ОСОБА_5 знаходився в приміщенні РВ, був одягнутий в амуніцію для військових: каска, бронежилет, тощо. Хто давав вказівку складати протоколи на затриманих йому невідомо. Близько 21-22 години надійшла інформація щодо захвату приміщення РВ. Працівники міліції вийшли у двір РВ, де ОСОБА_5 вишукував працівників, які вели охорону РВ. Після затриманих посадили до мікроавтобусу і відвезли до суду. Перед тим, як привезли затриманих до РВ, начальник РВ ОСОБА_8 знаходився в своєму кабінеті разом з прокурором Комунарського району м. Запоріжжя ОСОБА_24 . Йому невідомо, хто був відповідальним від керівництва Комунарського РВ 19.02.2014 року.
		Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні показав, що на час подій працював дільничним Комунарського РВ.. В лютому 2014 року ввечері привезли декілька осіб, затриманих за непокору працівникам міліції біля в/ч. Йому особисто дав вказівку ОСОБА_45 складати протоколи на затриманих. Крім нього, складав ще протоколи ОСОБА_40 , затриманих також опитували працівниці РВ. Затримані відмовлялись підписати протоколи, тому були задіяні поняті, які назвали адресу проживання АДРЕСА_4 - це адреса Комунарського РВ. Після складання протоколів, передав їх безпосередньому своєму керівнику ОСОБА_49 . На затриманих наручників не бачив, вони не скаржились на стан здоров`я та на дії працівників міліції, тілесних ушкоджень не мали. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_45 , також він міг виконувати накази ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Не пам`ятає, чи був присутній 19.02.2014 року в РВ заступник начальника Комунарського РВ ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду першого заступника начальника слідчого відділу Комунарського РВ. Події відбувались 19.02.2014 року, в цей день він був відповідальним від РВ. Працівниками міліції були доставлені затримані біля військової частини НОМЕР_1 особи, та відносно них складались адміністративні протоколи, які в подальшому були направлені до суду. До його обов`язків не входило складання протоколів, він мав обов`язки контролювати обстановку на Комунарському районі. Обставини подій біля військової частини йому невідомі. На місце події до в/ч виїздив начальник Комунарського РВ ОСОБА_8 з ОСОБА_50 , а також особовий склад РВ, хто саме йому невідомо. В той час він перебував у прокуратурі, погоджував підозри та виконував свої безпосередні обов`язки. Його дії були узгоджені наказом МВС №187. Ввечері 19.02.2014 року, біля РВ перебувало багато осіб.. Подіями в РВ та біля Комунарського РВ 19.02.2014 року керував особисто начальник Комунарського РВ ОСОБА_8 , який давав накази складати протоколи на затриманих та потім направляти їх до суду. Йому відомо, що ОСОБА_5 19.02.2014 року заступив на охорону громадського порядку, оскільки це входило в його обов`язки. 
		Свідок ОСОБА_51 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду начальника ВБЕЗ Комунарського РВ. 19.02.2014 року до чергового Комунарського РВ надійшло повідомлення від оператора 102 щодо блокування роботи військової частини НОМЕР_1 . На той момент керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 був ОСОБА_8 , відповідальним від керівництва був ОСОБА_28 , помічником відповідального від керівництва Комунарського РВ - ОСОБА_46 . Він разом з ОСОБА_8 виїхали до в/ч НОМЕР_1 , хто був за кермом службового автомобіля не пам`ятає. Біля в/ч знаходилось близько 10 осіб в цивільному та були працівники військової частини. Працівників ДАЇ та міліції біля в/ч він не бачив. В`їзд до військової частини був заблокований автомобілем «Шкода» синього кольору. ОСОБА_8 спілкувався з цивільними особами близько 10-15 хвилин, розмови не чув, оскільки знаходився в автомобілі на відстані 10-15 метрів від цих осіб. Погрози в його бік від цивільних осіб не надходило, оскільки він з ними не спілкувався. До військової частини була викликана слідчо-оперативна група, яка повинна була складати протоколи відносно цивільних осіб. Поки він з ОСОБА_8 знаходився біля в/ч, слідчо-оперативна група ще не приїздила. Вважає, що в діях цивільних осіб був склад правопорушення, оскільки було блокування військової частини, був перекритий проїзд до неї, автомобіль військової частини не міг вільно до неї проїхати, йому необхідно було перетинати шлях до воріт в/ч по бордюрам. Не пам`ятає, чи заходив до в/ч ОСОБА_8 . Повернувшись разом з ОСОБА_8 до РВ, він пішов до свого кабінету. За наказом ОСОБА_8 він разом з іншими працівниками Комунарського РВ знаходився на охороні приміщення РВ на вулиці. Коли ввечері проходив повз чергової частини РВ, бачив декілька затриманих осіб, яких допитували працівники РВ. На затриманих наручників не було, зовнішньо затримані не мали тілесних ушкоджень. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_8 , накази якого він зобов`язаний виконувати, ОСОБА_5 не мав права давати йому накази. На час допиту в РВ затриманих осіб, в кабінеті ОСОБА_8 знаходився прокурор Комунарського району м. Запоріжжя. 
		Свідок ОСОБА_52 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду старшого дільничного Комунарського РВ м. Запоріжжя. Погано пам`ятає події 19.02.2014 року. В той день він був на чергуванні в якості дільничного. До чергової частини надійшло повідомлення про блокування військової частини. Він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_53 виїхали до в/ч на службовому автомобілі «Шкода універсал», біля в/ч знаходилось близько 10 осіб в цивільному. Проїзд до воріт в/ч було заблоковано автомобілем «Шкода» синього кольору, службовий автомобіль в/ч «УАЗ» не мав можливості вільно проїхати до воріт в/ч , йому довелося їхати по бордюрам. Особисто з групою осіб, що знаходились біля в/ч розмовляв ОСОБА_8 .. До водія автомобіля «Шкода» підходили працівники військової частини та просили перепаркувати автомобіль, на що він відповів відмовою. Особисто ОСОБА_8 також спілкувався з групою осіб в цивільному, розмову ОСОБА_8 він не чув. Знаходився біля воріт військової частини, чекав наказів від ОСОБА_8 . Криків та погроз від цивільних осіб не чув. Потім ОСОБА_8 зайшов на території військової частини, а він за наказом ОСОБА_8 залишився на КПП в/ч чекати слідчо-оперативну групу. Коли вийшов з території в/ч ОСОБА_8 та поїхав з в/ч йому невідомо. Пізніше прибула слідчо-оперативна група на черговій машині у складі старшого дільничного ОСОБА_54 та слідчої, прізвище якої не пам`ятає, хто керував слідчо-оперативною групою не пам`ятає. Вони втрьох знаходились на території КПП в/ч, чекали наказів від керівництва. Почули на вулиці крики, шум, військовослужбовці намагались вийти з КПП, але двері не могли відчинити. Коли вони вийшли на вулицю, він побачив на вулиці біля в/ч припаркований мікроавтобус мерседес  спринтер білого кольору, відкіля він взявся йому невідомо. Працівники міліції у військовій амуніції: шоломах, бронежилетах супроводжували осіб в цивільному до мікроавтобуса. Облич працівників міліції він не бачив під шоломами. Він останнім заскочив на підніжку мікроавтобуса, який був заповнений працівниками міліції в шоломах та особами в цивільному, кількість їх не знає. Момент затримання цивільних не бачив. Мікроавтобус поїхав до Комунарського РВ, хто дав вказівку водію мікроавтобусу їхати до РВ йому невідомо. Не бачив хто виводив цивільних з мікроавтобусу, він пішов у свій кабінет, де його чекали заявники,що відбувалося після цього в фойє РВ не пам`ятає, оскільки там завжди багато людей. ОСОБА_5 на час подій був його керівником, перебував в його підпорядкуванні, але він його не бачив ні біля в/ч, ні в РВ.
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що на час подій в лютому 2014 року він на фірмі «Альянс» працював водієм. 19.02.2014 року механік видав йому путівку до Комунарського РВ м. Запоріжжя. На протязі дня він тричі з Комунарського РВ їздив до облдержадміністрації в Запорізькій області, відвозив працівників міліції, які охороняли будівлю. Потім машину залишив у дворі, чекав наступних вказівок. Близько о 20 годині йому надійшла вказівка від працівників міліції, що необхідно їхати на вул. Юності до військової частини НОМЕР_1 . В машину сіло близько 10 працівників міліції, точну кількість не пам`ятає, машина розрахована на 18 сидячих пасажирів, але були вільні сидіння. Всі були у спецодязі чорного кольору, одягнуті в шоломах та бронежилетах, зброї у них не бачив. Крім самих працівників перевозив їх амуніцію, щитки та гумові кийки. По дорозі чув розмову між міліціонерами, що заблоковано військову частину. Під`їхав до військової частини метрів за 20-30. Там вже була міліція, військовослужбовці, та багато цивільних осіб. Він з машини не виходив. Потім до машини привели чоловік 6-7 затриманих та посадили їх в машину, серед них бачив чоловіка похилого віку, якого працівники міліції не чіпали. Деякі затримані самі заходили в машину, деяких заводили працівники міліції. Також в машину сіли ті ж самі працівники міліції, яких він привіз з облдержадміністрації. Чоловік у формі дав йому вказівку їхати до Комунарського РВ, під час поїздки в машині було шумно, що там відбувалося не бачив, оскільки було темно в салоні та в салоні будо повно людей. Не бачив як саме розташовували затриманих у машині. Коли приїхали до Комунарського РВ, затриманих осіб вивели до приміщення РВ. Як виводили затриманих, чи були на них одягнуті наручники, він не бачив. Йому дали вказівку сховати машину, бо буде захоплення РВ. В РВ він був запрошений в якості понятого, розписувався в наданих йому документах, вважає вказівки в РВ йому давав черговий. 
		Свідок ОСОБА_55 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 . 19.02.2014 року біля військової частини НОМЕР_1 зустрів знайомого ОСОБА_56 , який раніше проходив службу у військовій частині. З ним він розмовляв біля забору в/ч. Бачив, що біля КПП військової частини знаходились люди у цивільному близько 5-12 чоловік, які блокували роботу військової частини, був перекритий в`їзд до військової частини автомобілем і людьми. В його присутності активних дій відносно військовослужбовців або майна військової частини з боку осіб, які знаходились поруч з в/ч не здійснювалось. З ОСОБА_57 він спілкувався близько 10-15 хвилин, детально предмету розмови не пам`ятає, була розмова щодо сенсу блокування в/ч, якого він не бачив. Йому відомо, що ОСОБА_58 мав прогресивні погляди на події. Зовнішнє, ОСОБА_58 не мав тілесних ушкоджень на руках та обличчі. Після спілкування з ОСОБА_59 він пішов по своїм справам, через деякий час йому стало відомо про затримання осіб, чи був серед затриманих ОСОБА_58 йому невідомо. Спілкування з ОСОБА_58 проходило в сутінках. Машин, які б належали міліції не бачив. 
		Свідок ОСОБА_60 в судовому засіданні показала, що в лютому 2014 року працювала лікарем швидкої допомоги. Ввечері, після 18-ї години в лютому 2014 року (точну дату не пам`ятає) був виклик до Комунарського РВ м. Запоріжжя, було погано чоловіку, наскільки вона пам`ятає, у нього був високий тиск. Йому була надана перша медична допомога. Вона була надана в приміщенні РВ, перед черговою частиною, там ще стояли ігрові автомати. Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги, 
		в поперековій області у чоловіка була гематома, походження гематоми він не називав. Зазначила, що гематому він міг отримати в день, коли вона надавала йому медичну допомогу. Вона пам`ятає, що чоловік сидів чи лежав на ігрових автоматах, вона робила укол з 3 магнезій, а для цього потрібно, щоб людина сиділа, в кращому випадку лежала В приміщенні РВ знаходилось дуже багато людей, її робота полягала в тому, щоб надати допомогу, а не запам`ятовувати де і хто знаходився. Точно сказати не може, чи бачила вона обвинуваченого ОСОБА_61 в РВ, оскільки було багато людей. 
		Свідок ОСОБА_62 в судовому засіданні показав, що в лютому 2014 року працював фельдшером швидкої допомоги. За викликом приїхали до Комунарського РВ, де біля будівлі РВ на лавочці сидів чоловік в наручниках в оточені міліціонерів. Його скарг не знає, оскільки з ним спілкувався лікар. Він записував дані особи зі слів працівників РВ. Вони надали йому допомогу, він особисто зробили ін`єкцію для зниження тиску. Від подальшої госпіталізації чоловік відмовився. Можливо то була симуляція з боку затриманого, але він особисто з затриманим практично не спілкувався, той весь час спілкувався з лікарем. Під час того, як чоловік переходив у приміщення РВ, куртка на ньому задерлась і він бачив на спині затриманого гематому розміром 15х4 см ближче до поперекової зони, не зовсім свіжа, повністю сформована та подряпини на руках, інших травм він не пам`ятає. Наручники з нього зняли ще до того, як вони зайшли до приміщення. П.І.Б. затриманого та його зовнішній вигляд описати не зміг. Затриманий пересувався своїм ходом. Від працівників міліції чув, що він напав на когось. 
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду старшого інспектора Комунарського РВ м. Запоріжжя. 19.02.2014 року він разом з іншими працівниками РВ направились до Запорізької обласної ради задля забезпечення громадського порядку. Із ЗОР він разом з ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 на мікроавтобусі приїхали до в/ч НОМЕР_1 , у всіх були кийки. Старший серед них був ОСОБА_5 , оскільки він був старший серед них за посадою. По приїзду до в/ч бачив мітингувальників у кількості близько 10-15 осіб, також були присутні працівники міліції, працівники ППС та військовослужбовці. Вони стали біля воріт в/ч для охорони громадського порядку. ОСОБА_5 знаходився то поруч з ними, то підходив до керівництва військової частини. Заборонених предметів мітингуючи не мали, вони сварились з керівництвом військової частини, відмовлялися прибрати автомобіль марки «Шкода», що блокував в`їзд до в/ч. ОСОБА_5 підходив до керівництва в/ч, про що йшла розмова він не чув. Через деякий час у ОСОБА_9 стався конфлікт з одним з мітингуючим, якого він просив прибрати автомобіль з проїзду до в/ч. Всі мітингуючи почали нецензурно висловлюватись, плюватися в їх адресу, після чого, він, ОСОБА_63 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 завели мітингуючих в маршрутне таксі  мікроавтобус та всі разом поїхали до Комунарського РВ. До цього ОСОБА_14 довго надягав наручники одному з мітингуючих, з яким у нього був конфлікт, застосувавши до нього фізичну силу, заламав йому руки за спину. Всього затриманих було 4 особи, які, крім затриманого ОСОБА_9 , добровільно йшли до мікроавтобусу, не чинили опір. Всіх затриманих підвели до них, хто саме, не пам`ятає. Він не бачив чи застосовувалась до затриманих фізична сила з боку працівників міліції, тілесні ушкодження у мітингуючих були відсутні. Після приїзду до РВ, вони передали затриманих до чергової частини РВ, де відносно них складали протоколи. За наказом ОСОБА_25 він продовжив нести службу по охороні приміщення Комунарського РВ, а ОСОБА_5 залишився в приміщенні РВ. Команду на затримання мітингуючих біля в/ч йому ніхто не давав, відносно дій до затриманих кожний працівник міліції діяв самостійно та самостійно приймав рішення. 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду старшого інспектора превентивної діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 . 19.02.2014 року в Комунарському РВ було проведено інструктаж начальником РВ ОСОБА_8 щодо дій по охороні громадського прядку, який також довів, що старшим від Комунарського РВ біля ЗОР буде ОСОБА_5 .. Він разом з іншими працівниками РВ направились до ЗОР задля забезпечення громадського порядку, оскільки там проводились мітинги. Керівництвом обласної міліції по приїзду був проведений інструктаж, їх розставили по периметру будівлі ЗОР. Близько 19 години до нього підійшов ОСОБА_5 і повідомив, що необхідно їхати до військової частини НОМЕР_1 . Він разом з ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 на мікроавтобусі марки Мерседес Спринтер білого кольору, поїхали до в/ч, маршрут водію мікроавтобуса вказав ОСОБА_5 . На них була одягнута міліцейська форма, каски, бронежилети, захисні засоби. На мікроавтобусі вони не мали можливості підїхати до КПП в/ч, оскільки було багато людей, ворота в/ч були заблоковані легковим автомобілем темного кольору. Мурашко підійшов до відповідального керівництва, що було біля в/ч. А вони вийшли з мікроавтобуса, біля військової частини було велике скупчення людей у цивільному, вони висловлювали протести, висловлювались нецензурно в сторону працівників міліції та блокували військову частину. Також були присутні працівник міліції, вважає, що це були працівники ППС. Між ОСОБА_14 та мітингувальником виник конфлікт, у зв`язку з чим виникла бійка. Після цього половина людей почали тікати, працівники ППС почали їх наздоганяти, підводили до маршрутки, а вони заводили цих людей в мікроавтобус. До нього особисто підвели чоловіка, якого він не затримував, а лише завів до мікроавтобусу. Всього було затримано 5 чоловік, це були самі активні особи біля військової частини і це був єдиний спосіб зупинити їх протиправні дії щодо блокування в/ч. Будь - якого наказу на затримання осіб вони від ОСОБА_5 не отримували, кожний в цій ситуації діяв самостійно, це передбачено їх посадовими інструкціями. Наказ везти затриманих до Комунарського РВ дав ОСОБА_5 .. Зазначив, що при затриманні осіб спеціальні засоби до них не застосовувались, у нього особисто наручників не було. Крім того, що затриманим особам заломлювали руки за спиною, тілесних ушкоджень на затриманих не було. По приїзду до РВ передали цих осіб до відповідальних осіб для складання протоколів. ОСОБА_5 дав вказівку залишитись на вулиці для охорони безпеки будівлі РВ, до приміщення РВ ОСОБА_5 не заходив. Пізніше цих затриманих відвезли до суду. Серед спорядження, що їм видали перед виїздом до ЗОР, були щити, шоломи, засоби індивідуального захисту-наколінники та налокітники. До в/ч з мікроавтобусу вони вийшли всі в шоломах. Бачив, що до РВ приїздила швидка допомога, кому була потрібна медична допомога, йому невіомо.
		Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду дільничного інспектора Комунарського РВ м. Запоріжжя. 19.02.2014 року він разом з іншими працівниками Комунарського РВ біля ЗОР охороняли громадський порядок. В цей час декілька працівників РВ виїхали до в/ч3033 для охорони правопорядку. Серед них були ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , хто серед них був старший  не знає, інші приїхали до Комунарського РВ охороняти територію РВ. Біля Запорізької обласної ради працівників міліції очолював ОСОБА_64 , проводив інструктаж щодо їх дій. В Комунарському РВ їх очолював начальник Комунарського РВ ОСОБА_8 . Перед виїздом до ОДА всі отримували спеціальні засоби: щитки, бронежилети, каски. Особисто він знаходився біля ЗОР близько до 21 години вечора. Коли повернувся до РВ, бачив у фойє затриманих людей у цивільному одязі. Знав, що на них складали протоколи. Після повернення, він знаходився на подвір`ї РВ для охорони громадського порядку, через можливість блокування РВ, разом з нами знаходився ОСОБА_5 .. 
		   Свідок ОСОБА_65 в судовому засіданні показав, що на час подій він працював на посаді експерта  криміналіста ЗНДІКЦ, з обвинуваченим підтримував робочі стосунки. 19.02.2014 року знаходився на чергуванні у складі оперативної групи як експерт- криміналіст. Слідчий ОСОБА_66 повідомив, що від чергового Комунарського РВ отримав виклик, незнайомі особи збираються біля в/ч та намагаються її блокувати. На службовому автомобілі УАЗ, під керуванням водія РВ, він з ОСОБА_66 виїхали до в/ч НОМЕР_1 , біля в/ч було декілька осіб, які спілкувались між собою, протиправних дій з боку цих осіб не було, коли проходив повз них на територію в/ч, крику, шуму з їх боку не було. Він разом з ОСОБА_66 пройшли на територію в/ч на КПП, де черговий в/ч запропонував їм зачекати в кімнаті відпочинку, поки не прийде начальник штабу. В кімнаті відпочинку в/ч вже знаходився старший дільничний ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_67 .. Виходячи з КПП в/ч він побачив, що біля військової частини стояв мікроавтобус білого кольору, люди у спец формі та в шоломах, за руки заводили в машину людей в цивільному. Після цього, він зі слідчим ОСОБА_66  сіли в службову машину та повернулись у РВ, далі він продовжив виконувати свої службові обов`язки. По приїзду в РВ доповів начальнику Комунарського РВ ОСОБА_8 про неможливість робити зйомки, у зв`язку з поганим освітленням. У нього була відеокамера, але зйомку провести була неможливо, оскільки на вулиці вже було темно, а камера не обладнана для нічної зйомки. На місці події ОСОБА_5 не бачив, та не знав, що він там перебував.
		Свідок ОСОБА_66 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду старшого слідчого Комунарського РВ м. Запоріжжя. 19.02.2014 року він перебував у складі слідчо  оперативної групи як старший, в склад групи входили ОСОБА_65 -експерт  криміналіста ЗНДІКЦ, ОСОБА_52 - старший дільничний Комунарського РВ м. Запоріжжя та інші, повний склад не пам`ятає, черговим на той момент був ОСОБА_68 . Від чергового поступив сигнал, що треба зібрати слідчу групу та виїхати до в/ч НОМЕР_1 , перевірити інформацію про захоплення в/ч. З ОСОБА_69 та водієм Мозгіним на службовому автомобілі РВ УАЗ поїхали до в/ч. По приїзду, пішли до КПП в/ч, щоб з`ясувати ситуацію. Перед КПП в/ч були особи у цивільному, які гучно розмовляли між собою. Вони зайшли в кімнату відпочинку КПП в/ч, там вже знаходився ОСОБА_67 . Криків, шуму з вулиці не чув. Через годину до кімнати відпочинку зайшов черговий в/ч та повідомив, що все заспокоїлось, виклик відміняє. Вони вийшли на вулицю, там були працівники ППС, ДАІ, та міліціонери у спецодязі. Біля в/ч стояв мікроавтобус білого кольору, працівники міліції у спецодязі та в шоломах, сферах і бронежилетах за руки заводили в мікроавтобус людей в цивільному. Він зателефонував черговому, повідомив про ситуацію, на що той сказав що треба повертатись до РВ, затриманих везуть в РВ. Вони повернулись до РВ, зайшли в фойє РВ, там вже були доставлені затримані люди у цивільному. Далі він пройшов у свій кабінет, роздрукував бланки, та поїхав з райвідділу за викликом. Йому ОСОБА_65 докладав про те, що не міг знімати біля в/ч, оскільки на вулиці було темно. ОСОБА_5 біля в/ч не бачив. Серед спец засобів у працівників міліції були лише засоби індивідуального захисту. Коли приїхали з в/ч до РВ, не бачив, щоб охороняли будівлю РВ. 
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що 19.02.2014 року він знаходився неподалік від в/ч НОМЕР_1 , побачив скупчення людей у кількості 15-20 осіб біля воріт в/ч, серед яких також були військовослужбовці та працівники міліції. Побачив свого знайомого військовослужбовця, підійшов до нього поговорити. Чув розмову, як працівник міліції спілкувався з ОСОБА_39 та просив щоб останній прибрав машину, на що той просив дати йому 2 години, оскільки машина зламана. Всі спокійно між собою спілкувалися. До в/ч під`їхав службовий міліцейський автомобіль УАЗ, об`їхав машину ОСОБА_32 та поїхав далі. Через деякий час до в/ч під`їхав мікроавтобус білого кольору, з якого вискочили 6-7 працівників міліції з кийками в амуніції, із закликами «всім не рухатись, на землю» Люди почали розбігатися. Він повернувся в сторону працівників міліції, до нього підійшов один з людей у спецодязі та навмисно штовхнув обличчям донизу, він впав, лежав на землі обличчям вниз, нічого не бачив, лише чув звуки боротьби. Працівник міліції також ногою вдарив його по спині та комусь сказав «дивись за ним». Лише пізніше, боковим зором, побачив як працівники міліції заламували людей. Бачив, як троє працівників міліції намагалися скрутити ОСОБА_32 , який був в окулярах, з нього впали окуляри, їх демонстративно розбили, у нього був брудний одяг, подряпини на обличчі, до нього застосовували силу. Один з працівників міліції давав накази іншим, хто саме не бачив, також був даний наказ вести всіх затриманих в мікроавтобус. З часу приїзду працівників міліції до в/ч та до затримання осіб пройшло близько 1 хвилини. Всі працівники міліції діяли швидко, чітко та узгоджено. У всіх працівників міліції були закриті обличчя шоломами, він чув гучні звуки, можливо то були постріли або звуки ударів, розібрати не зміг. Не бачив, чи застосовувались гранати. Його та інших затриманих погрузили у мікроавтобус, хтось із міліціонерів проводив їх огляд, почув «дивись який телефончик», на що йому відповіли, щоб поклав його назад. До мікроавтобусу з опущеною головою його вів один працівник міліції. Не знає, чи застосовувались при затриманні біля в/ч наручники на осіб, але в приміщенні РВ на всіх затриманих надягли наручники. У супроводжуючих їх міліціонерів автоматів не було. По приїзду до РВ їх бігло опитала жінка, одній людині із затриманих стало погано, через деякий час приїхала швидка до цієї людини, всі інші сиділи в фойє РВ, їх посадили на коліна, голова була нагнута між колінами, коли намагались підняти голову, працівники міліції не дозволяли це робити. Сиділи не менше години, коли їх підняли, то він не відчував тіла, бо воно заніміло. Коли вони сиділи в РВ жіночий голос їм задавав питання, її він не бачив, потім їх сфотографували у РВ, посадили у мікроавтобус та відвезли до суду, де за рішення суду його притягли до відповідальності за злісну непокору працівникам міліції. ОСОБА_5 в обличчя не бачив, оскільки у всіх працівників міліції, які вийшли з мікроавтобусу були закриті обличчя.
		Свідок ОСОБА_70 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченим не знайома. В 2014 році вона зі своїм чоловіком були прихильниками майдану, жили поруч з в/ч НОМЕР_1 . 19.02.2014 року в соціальних мережах був заклик блокувати в/ч, вони вирішили піти з чоловіком до в/ч, де побачили машину «Шкода» з включеними аварійними сигналами. Поруч з машиною було близько 10 чоловік, вони мирно спілкувались між собою, в руках у них нічого не було. З чоловіком в магазині вони купили каву, пили її та спостерігали за тим, що відбувалось біля в/ч. Продавець магазину їм розповіла, що в/ч пуста, всіх військовослужбовців вивезли раніше. Спочатку вийшов чоловік з КПП в/ч та вів діалог з людьми біля в/ч. Потім під`їхав темни автомобіль марки «жигулі» та іномарка з працівниками міліції. Через деякий час, ввечері після 18 години, до в/ч приїхав мікроавтобус білого кольору, з якого вискочили від 6 до 10 працівників міліції в спецодязі, в шоломах з кийками, кинули шумову гранату. Декілька чоловік, що знаходилися біля в/ч встигли втекти. Інших чоловіків вони почали бити кийками, кричати на них, висловлюватись в їх адресу нецензурною лайкою, на когось наділи наручники та примусово повели з опущеними головами до мікроавтобусу. Люди просили їх не бити, пояснювали, що це мирне зібрання. Працівники міліції з мікроавтобусу діяли швидко, злагоджено, сплановано. Ці події трапилися на протязі хвилини, після приїзду мікроавтобусу. Хто давав накази працівникам міліції не знає. Все проходило на її очах на відстані 10 метрів від неї. Військова частина та дорога до неї освітлювалась ліхтарями.
		Свідок ОСОБА_71 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду першого заступника ВЧ НОМЕР_1 , начальника штабу. 19.02.2014 року черговий в/ч йому доповів, що чоловік біля воріт поставив автомобіль «Шкода», на що він відповів, хай стоїть, оскільки з в/ч ніхто не збирався виїздити. Потім його викликали з КПП в/ч на розмову з представниками громадського об`єднання. Виходив на спілкування з активістами з начальником юридичної служби в/ч ОСОБА_72 . До нього звернувся один з представників громадського об`єднання, чоловік на вигляд років 50, з питанням чи будуть ви`їзжати військові на майдан, він пояснив, що військові в цей день виїздити не будуть. Всі військові вже виїхали до Києва, на території військової частини була обмежена кількість військовослужбовців та знаходилась зброя. Після цього він повернувся до кабінету. Інших осіб він не бачив. Ніхто з військовослужбовців участі у затримані цивільних не брав. Він особисто міліцію не викликав, це міг зробити черговий в/ч, але не пам`ятає, чи давав він наказ черговому в/ч. Пояснив, що в той день приїздив до в/ч черговий міліцейський автомобіль УАЗ, але йому потрібно було проїхати через бордюр, оскільки машина «Шкода» перекрила в`їзд. Запасний виїзд в/ч було заблоковано, там стояла фура десятитонник. Моменту затримання осіб не бачив.
		   Свідок ОСОБА_73 в судовому засіданні показав, що на час подій працював старшиною роти ВЧ НОМЕР_1 . 19.02.2014 року він був на службі. Ввечері він бачив, що люди збирались біля в/ч. Перед воротами в/ч стояв автомобіль «Шкода», який блокував в`їзд до КПП, перегородивши заїзд до в/ч, та біля якого знаходились люди у цивільному. До КПП приїздили працівники міліції у спецодязі, але скільки їх було і на чому вони приїздили йому невідомо, не пам`ятає чи спілкувалися вони з цивільними. Знаходився на другому поверсі в приміщенні на території в/ч, відповідно шуму, хлопків не чув, затримання цивільних працівниками міліції не бачив. 
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що на час подій займав посаду начальника Комунарського РВ м. Запоріжжя. З обвинуваченим ОСОБА_5 знайомий, останній знаходився у його підпорядкуванні. 19.02.2014 року він був на місці, а саме в приміщенні Комунарського РВ м. Запоріжжя. В чергову частину РВ надійшло повідомлення про те, що біля в/ч НОМЕР_1 знаходяться невідомі особи, які висловлюють погрози і намагаються проникнути на територію в/ч НОМЕР_1 . Про це він повідомив начальника УВД Запорізької області ОСОБА_74 , який дав йому наказ зняти 5 людей з чергування біля ЗОР та направити працівників РВ для посилення охорони в/ч НОМЕР_1 . Він особисто поїхав до в/ч НОМЕР_1 , де побачив, що автомобіль марки «Шкода» блокує в`їзд до військової частини. Він зайшов на територію в/ч і поспілкувався на протязі 5 хвилин з начальником штабу в/ч ОСОБА_71 , який повідомив, що на території в/ч знаходиться обмежена кількість військовослужбовців, також є багато зброї. Коли він вийшов з КПП в/ч, підійшов до осіб, що збирались біля в/ч, на той момент їх було 6-7 чоловік, особисто звернувся до власника автомобіля «Шкода» ОСОБА_32 , представився, намагався роз`яснити що їх дії є незаконними. На що в його адресу надходили ображення, погрози, також ці особи пояснили йому, що будуть блокувати військову частину, продовжували вести себе незаконно. Після цього він побачив кількість автомобілів, в яких сиділи підозрілі особи. Зрозумів, що в діях осіб, що знаходились поруч з в/ч є склад адміністративного правопорушення. Він набрав номер мобільного телефону ОСОБА_5 , який за розпорядження керівництва УВД в цей час знаходився з працівниками Комунарського РВ біля ЗОР для охорони громадського порядку та був старший за посадою серед працівників Комунарського РВ, які знаходились біля будівлі Запорізької обласної ради і дав йому наказ взяти ще чотирьох працівників Комунарського РВ та їхати до в/ч для здійснення посилення охорони в/ч. Помічник відповідального від керівництва Комунарського РВ ОСОБА_51 був разом з ним біля в/ч, коли він виїздив до в/ч. До військової частини для встановлення обстановки повинен був приїхати ОСОБА_28 , який 19.02.2014 року був відповідальним від керівництва Комунарського РВ м. Запоріжжя та зобов`язаний був з першої хвилини інциденту знаходитись біля в/ч, але поки він був поруч з в/ч, ОСОБА_28 там ще не було. Також його повідомили, що відповідальний від керівництва Запорізького УВД ОСОБА_64 також повинен бути біля військової частини. До військової частини за його наказом також виїхала слідчо-оперативна група Комунарського РВ. Тобто ОСОБА_5 не був старшим серед працівників міліції біля військової частини НОМЕР_1 та не керував працівниками міліції під час затримання осіб. Біля Комунарського РВ також почали збиратися люди, він разом з ОСОБА_75 поїхав до РВ. Не пам`ятає, чи дзвонив він ОСОБА_76 .. По прибутті до РВ, через деякий час черговий йому повідомив, що наші співробітники везуть до РВ затриманих біля в/ч осіб. В цей час в приміщенні РВ також знаходився прокурор Комунарського району м. Запоріжжя ОСОБА_24 . Коли привезли затриманих до РВ, він разом з прокурором вийшов до чергової частини РВ. Всі затримані стояли на ногах в фойє біля стіни обличчям до нього. Прокурор особисто спілкувався з кожним з затриманих, від них скарги не надходили. Лише ОСОБА_22 скаржився на стан здоров`я, у зв`язку з чим він зайшов до чергової частини РВ і дав наказ викликати швидку допомогу, а також викликати осіб для надання правової допомоги затриманим. На затриманих не було видимих тілесних ушкоджень, наручники до них не застосовувались, на обличчі ОСОБА_32 також не було слідів тілесних ушкоджень. Допитом затриманих займався начальник сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_25 . Працівниця РВ займалась складанням протоколів. Він не був присутній під час затримання осіб біля в/ч та не керував працівниками міліції, зазначив, що кожний співробітник міліції при затриманні осіб, діяв згідно уставу по ситуації, яка склалась і самостійно приймав рішення. Вночі на роботу вийшов голова Комунарського райнного суду м. Запоріжжя, ще були викликані двоє суддів, які розглядали матеріали адміністративних справ відносно затриманих та прийняли законне рішення стосовно цих осіб. Тобто незаконних дій ні з його сторони, ні зі сторони ОСОБА_5 не було та наголосив, що ОСОБА_5 не був головним та відповідальним за дії працівників. Щодо відеореєстратора чергової частини Комунарського РВ пояснив, що щоденно запис даного відеореєстратора оглядав начальник штабу Комунарського РВ ОСОБА_44 , який його повідомив, що зник відеозапис з чергової частини за 19.02.2014 року у зв`язку з тим що він згорів. Пізніше проводилась службова перевірка, результати якої напевно є в матеріалах справи. 
		Свідок ОСОБА_77 в судовому засіданні показав, що на час подій працював начальником юридичної служби в/ч НОМЕР_1 . В лютому 2014 року біля в`їзду до в/ч зупинилась легковий автомобіль, тим самим заблокувавши в`їзд до в/ч. Він разом з начальником штабу в/ч ОСОБА_71 вийшли до в/ч для спілкування з представником громадського об`єднання. Це був чоловік похилого віку, зростом близько 180 см у сірій куртці, від якого поступило повідомлення, що буде блокування в/ч. Згідно його посадових обов`язків, він як начальник юридичної служби веде переговори з особами що блокують в/ч та порушують вимоги ст. 279 КК, ст. КУпАП. Після цього почав збиратись натовп людей, близько 5 молодих людей знаходились біля КПП в/ч, декілька навпроти в/ч, біля будинку, які мали камери та вели відео зйомку. Після цього полковник ОСОБА_71 відрядив військовослужбовців за контрактом до в/ч НОМЕР_3 для отримання бронежилетів та іншого спорядження (спец засобами зі зброєю) на УАЗ. УАЗ був вимушений проїхати через бордюр, оскільки проїзд був заблокований. Він попередив водія легкового автомобіля про те, що згідно договору, в/ч НОМЕР_1 забезпечує інкасацію банку «Райфайзен Банк аваль». Військовослужбовці в цей час мали якраз заїхати до в/ч. Водій автомобіля повідомив, що авто зламаний, на що він запропонував відштовхнути машину, але водій відмовився. Після цього він зайшов на територію в/ч, надалі його повідомив черговий в/ч частини, що приїхали працівники РВ і забрали водія автомобілю. З грудня 2013 року військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 в основному були на виїзді, на території в/ч знаходились жінки та ті військовослужбовці, що вели охорону в/ч. Зазначив, що блокування в/ч це є надзвичайна обставина та існувала загроза для нормальної діяльності в/ч. У в/ч існує запасний виїзд, але він призначений для виходу колони з військовою технікою. Шуму на вулиці під час затримання не чув, оскільки знаходився в кабінеті на території в/ч, дивився телевізор, слідкував за подіями в державі. 
		Свідок ОСОБА_78 в судовому засіданні показала, що працює техніком руху документального зв`язку в/ч НОМЕР_1 . 19.02.2014 року вона чергувала по зв`язку. Вийшла з військової частини НОМЕР_3 пішла до військової частини НОМЕР_1 , по дорозі до неї підійшов чоловік та спитав чи виїжджали з в/ч НОМЕР_1 солдати, на що вона йому нічого не відповіла. Біля в/ч НОМЕР_1 на той момент нікого, окрім цієї людини не було. Про затримання осіб їй нічого не відомо. Біля КПП та в`їзду до в/ч, коли вона заходила до в/ч НОМЕР_1 , автомобілів не було.
		   Свідок ОСОБА_79 в судовому засіданні показав, що на час подій працював начальником відділу виховної роботи особового складу в/ч НОМЕР_1 . 18-19 лютого 2014 року дивився прямий ефір по телебаченню, в подальшому повинен був доповідати новини до особового складу в/ч. 19.02.2014 року з в/ч зранку відправляли військовослужбовців в/ч для заміни військовослужбовців в/ч, які знаходились та були поранені в Києві. Після обіду 19.02.2014 року біля КПП в/ч почали збиратися невідомі особи, які вели відеоспостереження за в/ч. Після 18:00 години відпустили всіх жінок з в/ч з роботи, залишилось близько 10 офіцерів військовослужбовців. Близько через годину його до свого кабінету викликав полковник ОСОБА_71 , в кабінеті у нього сиділи працівники міліції - Комунарського РВ, у зв`язку зі ситуацією, яка склалася, пояснив що невідомими блокується в/ч. Він вийшов покурити, та через вікно кімнати для куріння побачив, що біля в`їзду до в/ч стоїть легковий автомобіль «Шкода», біля якого стояло 6-7 чоловіків. Минула година, десь о 20:00 годині він почув крики жінки «Не чіпайте його», побачив машину «Шкода», що залишалась блокувати дорогу до в/ч, також стояв мікроавтобус (маршрутка) білого кольору, до якого працівники міліції у спецодязі, десь 4 особи, вели чоловіка під руки у мікроавтобус.
		Свідок ОСОБА_80 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим не знайомий. 19.02.2014 знаходився спочатку біля Орджонікідзевського РВ, де повідомили, що біля в/ч НОМЕР_1 збираються люди, що виступають проти того, щоб наші військові вирушили на розгін майдану до м. Києва. За пропозицією ОСОБА_81 , близько о 16.30 години, вони разом виїхали до в/ч перевірити вищевказану інформацію. Коли приїхали до в/ч, там були біля 10 чоловіків, активістів євромайдану. ОСОБА_22 залишив свій автомобіль «Шкода» недалеко від в`їзду до в/ч, він його просто там зупинив, на той час поломки автомобілю не було, чому ОСОБА_22 не відреагував на прохання працівників в/ч прибрати свій автомобіль - не знає, напевно через те, що не почув. Для іншого легкового транспорту був вільний проїзд до в/ч. Коли приїхав автомобіль УАЗ, спочатку водій зображував цирк, намагаючись проїхати до в/ч, потім по бордюрам заїхав до в/ч. Через деякий час до військової частини приїхав на машині чоловік в шкіряній куртці, представився полковником ОСОБА_8 , вимагав розійтися, погрожував всіх забрати до РВ і розібратися. Діалог з останнім, ОСОБА_22 знімав на відео. Всі люди стояли біля проїзжої частини дороги на тротуарі навпроти КПП в/ч. Через деякий час ОСОБА_8 поїхав, на якій машині та в який час не пам`ятає. Потім приходили і уходили працівники міліції, він надавав їм свої документи для перевірки особистих даних. Також до них на розмову виходив представник в/ч. Коли почало темніти, вони стояли навпроти КПП, обговорювали ситуацію. Люди, що збирались біля в/ч ніякої агресивної поведінки не виявляли. Зненацька під`їхала маршрутка (мікроавтобус білого кольору), з якого швидкими кроками вийшли люди у спец формі та в шоломах, у них були закриті обличчя, кинули світло  шумову гранату. Перше, що вони вигукнули, це було «Стояти!» та хтось із них вдарив гумовою палкою ОСОБА_32 по лівому плечу. А він особисто спочатку спостерігав за тим, що відбувається, а потім, після удару ОСОБА_82 та вибуху гранати, він нічого не бачив, кинувся тікати через те, що відчув загрозу своєму здоров`ю та життю, злякався фізичного насилля. Коли біг, чув крики людей. ОСОБА_22 стояв спиною до працівників міліції, які вийшли з мікроавтобусу, тому не зміг швидко зреагувати. 
		Свідок ОСОБА_44 в судовому засіданні показав, що в 2014 році працював начальником штабу Комунарського РВ м. Запоріжжя. 19.02.2014 р. перебував на своєму робочу місці, ввечері до РВ доставляли людей, які блокували в/ч. Їх дані записували у книзі затриманих. Ці люди знаходились чи біля РВ чи у фойє РВ, точно не пам`ятає. Для складання протоколу їх могли завести до РВ. З факсу в його кабінеті відправлялись копії документів до обласної прокуратури. При цьому був присутній начальник дільничних інспекторів ОСОБА_25 . Комусь з затриманих викликали швидку допомогу, та по приїзду лікарів вони сказали, що ця людина симулює, його навіть не госпіталізували. Це фіксувалось в книзі надання медичної допомоги. ОСОБА_61 був присутній на роботі, але де саме він знаходився, пояснити не зміг. 19.02.2014 року керував роботою Комунарського РВ начальник РВ ОСОБА_8 . Хто був відповідальним від керівництва РВ 19.0.2014 року не пам`ятає. На той момент ОСОБА_61 був заступником начальнику районного відділу начальником громадської безпеки. В той час, коли привезли затриманих до РВ, в кабінеті у начальника РВ ОСОБА_8 знаходився прокурор Комунарського району ОСОБА_24 . Не пам`ятає, чи бачив затриманих в той день, якщо б йому було відомо, що були побиті затриманні, він би обов`язково написав про це рапорт на ім`я начальника РВ, але за 19.02.2014 року рапортів від нього на адресу керівництва не поступало. Зазначив, що він переглядав відео подій в РВ за 19.02.2014 р. на відео реєстраторі, не пам`ятає що там було зафіксовано. Цей реєстратор не зберігає архівні данні, писав за добу нові матеріали поверх старих. Через деякий час відео реєстратор зламався, раніше він також ламався. Ремонт даного відеореєстратора проводився за власні кошти. Хто його возив до ремонту не пам`ятає. За фактом поломки відеореєстратора проводилась службова перевірка. 
		Свідок ОСОБА_83 в судовому засіданні показав, що він разом з товаришами 19.02.2014 року з 17 години стояли біля в/ч та блокували роботу в/ч НОМЕР_1 . Разом з ним було близько 10 товаришів, серед яких були ОСОБА_84 , ОСОБА_85 . ОСОБА_86 та інші. ОСОБА_32 на той час він не знав, той поставив свою машину на проїзжу частину біля в/ч, потім він її перегнав, куди  не пам`ятає. Через деякий час приїхав міліцейський автомобіль, з якого вийшов чоловік і почав кричати на присутніх та поїхав. Пізніше прихав мікроавтобус Мерседес Спринтер білого кольору на якому було зазначено маршрутне таксі 101 маршруту, з нього одразу вискочило близько 5 працівників міліції в спецформі та в касках, вони нецензурно лаялися в сторону осіб, які були поруч з в/ч, почали їх бити кийками, вимог ніяких не висували, не повідомили, що це міліція. Його особисто положили обличчям до землі, він нічого навколо не бачив, потім затягли до патрульної машини, але потім відпустили. Доля інших осіб йому невідома. Також він бачив, що метрів за 70 від в/ч стояла машина ДАЇ, поруч був інспектор ОСОБА_87 , але він нічого не робив, не втручався в події. 
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням потерпілого свідок ОСОБА_88 показав, що обвинуваченим ОСОБА_5 знайомий, раніше разом працювали в Комунарському РВ. На час подій займав посаду заступника начальника Комунарського РВ м. Запоріжжя з оперативної роботи. 19 лютого 2014 року він знаходився на роботі. Не пам`ятає, чи виїжджав ОСОБА_61 до в/ч НОМЕР_1 . На час подій охорона будівлі Комунарського РВ була посилена, деталі подій не пам`ятає. Під його керуванням перебували відділ ОБНОН, карний розшук, він не мав жодного впливу на оперативно-слідчі групи. 24 лютого 2014 року був звичайний робочий день, він збирався їхати по робочим моментам, до нього підійшов начальник штабу ОСОБА_44 та попросив, щоб він відвіз в ремонт відео реєстратор з чергової частини Комунарського РВ, на що він погодився, оскільки у нього є знайомі, які займаються ремонтом техніки, у котрих він завжди ремонтую свою техніку. Відвіз відео реєстратор в ремонт до ЧП «Іларіонов», де майстер подивився цей відео реєстратор та повідомив, що зламаний жорсткий диск, ремонт буде коштувати приблизно 700-900 грн., через годину його відремонтують та можливо заїхати потім його забрати. Він заплатив кошти за ремонт, в подальшому частину коштів йому повернули ОСОБА_44 та начальник Комунарського РВ ОСОБА_8 .. Після ремонту, він зібрав відео реєстратор, пошкоджений жорсткий диск, який йому віддав майстер, викинув біля офісу. За збереження інформації на відео реєстраторі він не ніс відповідальності, за це відповідав начальник штабу ОСОБА_89 .
		    Допитаний в судовому засіданні за клопотанням потерпілого свідок ОСОБА_90 показав, що потерпілий ОСОБА_22 раніше, з 2001 року на протязі 6 років, був його роботодавцем. 24 лютого 2014 року ОСОБА_91 звернувся до нього з проханням відремонтувати відео регістратор, на той час він займався продажем і ремонтом аудіо та відео техніки, з ОСОБА_92 був знайомий зі шкільних часів. При діагностиці даного приладу ним було виявлено, що не працював жорсткий диск, відремонтувати його не міг, фізичних пошкоджень диску ним виявлено не було. При підключені відео регістратора до монітору він не відображався, жорсткий диск дістав з корпуса відео регістратора, в комп`ютері він також не відображався як накопичувач. Причинами поломки могли бути: строк експлуатації диску, перепади напруги в мережі. Він повідомив ОСОБА_93 , що ремонт відео регістратора буде полягати в заміні жорсткого диску на новий. Той погодився, запитав коли можна буде забрати, на що він повідомив, приблизно після обіду. Він замінив жорсткий диск, він запрацював, після чого ОСОБА_92 його забрав. Видав довідку, про те що звернулись з даним відеореєстратором, що було проведено заміну жорсткого диску. Акту про виконані роботи не видав. ОСОБА_92 не повідомляв його про те, чи перебуває даний прилад на гарантійному строку. Приблизно в середині 2014 року ОСОБА_22 звернувся до нього з питанням ремонту даного відео регістратора, розповів, що працівники міліції його побили, а на відео реєстраторі були докази його побиття. Просив, щоб він змінив свої показання в суді та сказав, що відео регістратор можна було б відремонтувати, заміна жорсткого диску не потрібна, а за це його віддячить. Про дану зустріч він раніше нікому не повідомляв. 
		   Крім того, в судовому засіданні за клопотанням потерпілого був допитаний свідок ОСОБА_21 , який показав, показав, що на час подій займав посаду заступника начальника ГУМВС України в Запорізькій області  начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в Запорізькій області. 19.02.2014 року в м. Запоріжжі масово проходили акції протестів, пов`язані з революцією гідності, проводилися захвати адміністративних будівель, блокувалися військові частини, захоплювалися військові склади, гинули працівники міліції, особовий склад ГУМВС України в Запорізькій області перебував в посиленому режимі роботи. Правоохоронці Запорізької області попередили втрати та не дали заблокувати військову частину. 19.02.2014 року його не було на службі, знаходився в цей час в короткотривалій відпустці за межами м. Запоріжжя, вийшов з відпустки приблизно 22.02.2014 року, у зв`язку з чим наказів ОСОБА_5 19.02.2014 року не надав. Після виходу з відпустки йому стало відомо, що було заблоковано роботу в/ч НОМЕР_1 , в зв`язку з чим співробітниками Комунарського РВ було затримано 5 порушників, на яких в подальшому було складено адміністративні протоколи. Як у керівника, у нього не має зауважень до дій правоохоронців Запорізької області під час подій. Після подій біля військової частини НОМЕР_1 відносно дій працівників Комунарського РВ проводилась службова перевірка, за результатами якої дії правоохоронців визнані правомірними. Відповідальним за дії співробітників Комунарського РВ, відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, є начальник Комунарського РВ, на той час це був ОСОБА_8 , який був безпосереднім керівником ОСОБА_5 . Відповідно до наказу МВС України № 505, до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, тільки керівник гарнізону, в даному випадку то був начальник ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_94 , міг дати наказ щодо дислокації та зміни дислокації правоохоронців Запорізької області, які охороняли громадський порядок біля будівлі ЗОР, а начальник Комунарського РВ ОСОБА_8 мав право лише продублювати даний наказ правоохоронцям Комунарського РВ. Йому відомо, в рамках службової перевірки, що ОСОБА_5 знаходився на охороні громадського порядку 19.02.2014 року біля ЗОР. В даному випадку, хто безпосередньо дав наказ ОСОБА_5 знятися з чергування біля ЗОР і направитися до в/ч НОМЕР_1  йому невідомо. Не впевнений, що ОСОБА_5 в той день був старшим від Комунарського РВ біля ЗОР, але хто був старшим від Комунарського РВ - не пам`ятає. Виключає, що ОСОБА_5 самостійно міг прийняти рішення виїхати від ЗОР до в/ч.
		Також в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту були допитані наступні свідки. 
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_25 показав, що з обвинуваченим працював раніше. На час події займав посаду начальника сектору дільничних інспекторів Комунарського РВ м. Запоріжжя. В його функціональні обов`язки входило керування службою дільничних інспекторів РВ, знаходився в підпорядкуванні ОСОБА_5 .. Ввечері 19.02.2014 року був викликаний до кабінету начальника РВ ОСОБА_8 , там був прокурор району. Отримав від начальника РВ вказівки проконтролювати правильність складання протоколів про адміністративну відповідальність черговими дільничними інспекторами на затриманих біля в/ч осіб. Після чого супроводити затриманих до суду та дочекатися рішення суду. В вечірній час доби були доставлені 5-6 осіб до чергової частини. ОСОБА_5 доставив їх до РВ, хто з ним ще був з робітників міліції не знає. Черговим РВ була викликаний адвокат з центру безоплатної правової допомоги, який знаходився при складані протоколів відносно затриманих. При складанні протоколів всі затриманні знаходились в фойє РВ, деякі затримані стояли, деякі сиділи на колінах, фойє було заставлено ігровими автоматами. Одному з затриманих черговий викликав швидку медичну допомогу, його оглядав лікар в фойє РВ. Більш скарг, крім цієї особи, в його присутності не надходило. Начальник РВ дав йому номер телефону прокурора з прокуратури Запорізької області ОСОБА_26 , з якою він в подальшому узгоджував кваліфікацію дій затриманих за ст. 185 КУпАП, за допомогою факсу направляв їй складені адміністративні матеріали. Після складання протоколів, затриманих супроводжував до суду на мікроавтобусі, дочекавшись рішення суду, вони були відпущені. Відносно одного затриманого суддею було застосовано покарання у вигляді попередження, інші отримали покарання у вигляді штрафу. ОСОБА_5 не приймав участі в складанні протоколів та доставлені затриманих до суду, вказівок йому не давав. На затриманих тілесних ушкоджень, одягнутих наручників та розірваного одягу не бачив.
		Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_95 показала, що з обвинуваченим раніше працювала. На час події працювала на посаді опероуповноваженої Комунарського РВ м. Запоріжжя. 19.02.2014 року знаходилась в добовому наряді по охороні будівлі РВ, ввечері чергувала на посту в фойє РВ біля чергової частини, через кожні дві години почергово змінювалась з іншими працівниками РВ. Коли спустилися до фойє РВ, щоб зайняти пост, там вже стояло близько 5 затриманих осіб, які були доставлені з військової частини. Причину затримання їх  не пам`ятає. Їх по черзі записували до журналу, відносно них складалися адміністративні протоколи дільничними інспекторами, пам`ятає лише одного  ОСОБА_96 . Порваної одежі, тілесних ушкоджень, надягнутих на затриманих наручників не пам`ятає. До РВ приїздила швидка медична допомога, до кого саме не пам`ятає. ОСОБА_5 не бачила в фойє РВ.
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_97 показав, що на час події займав посаду начальника КПП в/ч НОМЕР_1 . 19.02.2014 року легковий автомобіль темного кольору перекрив в`їзд до в/ч, біля автомобіля було багато людей в цивільному, що він бачив через паркан в/ч. Автомобіль в/ч УАЗ не мав можливості вільно проїхати до в/ч. На той час на території в/ч знаходилось багато зброї, наявність заблокованого в`їзду до військової частини та великої кількості цивільних біля в/ч, складало реальну загрозу діяльності або захват в/ч, у зв`язку з чим були викликані працівники міліції. Інших подій не пам`ятає.
		Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_98 показала, що з обвинуваченим раніше працювала. На час події працювала на посаді слідчої СВ Комунарського РВ м. Запоріжжя. 19.02.2014 р. перебувала на чергуванні на пропускному режимі РВ  охорона будівлі РВ. В той день ввечері були затримані та доставлені до РВ близько 4 осіб, точну кількість затриманих не пам`ятає, одну людину вона записала до книги прийому громадян. Усі доставлені стояли в довільному порядку в свій зріст. В чому були вони одягнуті не пам`ятає, видимих пошкоджень одягу та тілесних ушкоджень на затриманих не бачила. До одного із затриманих приїздила швидка медична допомога, хто її викликав їй не відомо. Медичну допомогу лікарі надавали в приміщенні РВ, в фойє. В приміщенні РВ ОСОБА_5 не бачила. Складанням протоколів займались інші співробітники міліції, прізвищ їх та хто керував складанням протоколів відносно затриманих не пам`ятає. В її присутності затримані не скаржилися, Протоколи складалися за столом на пропускному пункті. Потім її змінив інший співробітник РВ. Коли привезли затриманих, то вже закінчувалось її чергування, вона перебувала там останні близько 10 хвилин. Потім її замінили. Вона встигла записати тільки одну людину, бо вже закінчився її робочий час. Хто доставив затриманих до РВ не може вказати, оскільки всі співробітники міліції знаходились в форменому одязі, в бронежилетах, обличчя були закриті шоломами. 
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_99 показав, що на час події, 19.02.2014 року, його син проходив строкову службу в військові частині НОМЕР_1 . Дана частина знаходиться недалеко від його будинку мешкання. В спеціально відведений час для побачення з сином, він прийшов до в/ч. Коли підходив до в/ч до, побачив групу людей, які голосно спілкувалися. В чому була справа не знав. Коли підійшов до КПП, його одразу не пустили до кімнати для відвідувачів. Біля воріт в/ч стояв легковий автомобіль «Шкода», який загороджував проїзд з в/ч, власник автомобіля пояснював, що автомобіль не заводиться, але аварійна сигналізація не була ввімкнена на авто, була небезпека для діяльності в/ч. До групи людей в цивільному вийшли керівники в/ч. Потім, близько о 18-й години, приїхав мікроавтобус, з нього вийшли співробітники міліції, приблизно 8 чоловік, вони були вдягнуті в спецодяг, в бронежилетах, шоломів на них не було та почали спілкуватися з людьми, котрі стояли біля в/ч. Потім люди в цивільному почали кричати, перекрили прохід до в/ч, на мобільні телефони фіксували дії міліціонерів. Співробітники міліції оточили людей в цивільному. Хтось із осіб в цивільному вдарив міліціонера, відірвав у нього погон. На обличчі міліціонера він бачив кров. Потім співробітники міліції затримали декілька цивільних осіб, які в добровільному порядку йшли до мікроавтобусу, не намагалися втекти. Команди на затримання він не чув, працівники міліції повідомили цивільним, що везуть їх до РВ, де будуть розбиратися. Повністю бачив момент затримання, оскільки знаходився в 5-6 метрах від цивільних біля КПП в/ч, це відбувалося на протязі приблизно 5 хвилин, насилля не бачив, кийки до них не застосовували. Лише до одного чоловіка було застосовано наручники. До РВ відвезли близько 5 осіб в цивільному. Застосування світло шумових гранат не чув. Потім він зайшов до КПП, в кімнату для побачень.
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_100 показав, що на час події займав посаду начальника складу озброєння в/ч. 19.02.2014 року ввечері він виїхав з в/ч НОМЕР_3 , яка знаходиться поруч в/ч НОМЕР_1 , на службовому автомобілі УАЗ, в напрямку в/ч НОМЕР_1 . Коли під`їхали до КПП в/ч НОМЕР_1 , побачили, що автомобіль «Шкода» перекрив проїзд до в/ч. Біля території в/ч перебувало близько 10 осіб в цивільному, які активних дій не виявляли. Він вийшов з автомобіля, голосно попрохав забрати автомобіль, щоб можна було заїхати на територію в/ч, на що водій автомобіля «Шкода», сказав, що автомобіль зламаний, не може його прибрати. Він набрав мобільний телефон начальника штабу в/ч НОМЕР_1 , пояснив цю ситуацію, але той наказав автомобіль «Шкода» не чіпати, нічого з ним не робити. Вони на УАЗ через бордюр об`їхали автомобіль «Шкода», про що він доповів начальнику штабу. Обличчя водія автомобіля «Шкода» не пам`ятає. Зброя знаходиться на території в/ч завжди. На той момент працівників міліції біля в/ч не бачив.
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_101 показав, що на час події займав посаду оперативного чергового в/ч НОМЕР_1 . Приблизно о 10-00 год. коли йшов заступати на службу, біля КПП стояло багато людей, які голосно між собою розмовляли. Ознайомився з оперативною інформацією, яку надав черговий, начальник штабу провів інструктаж, відбувся розвід, він прибув на КПП. Через деякий час громадяни перед в`їздом до в/ч поставили легковий автомобіль, на його вимоги, щоб убрали автомобіль вони не реагували. Після він доповів начальнику штабу, про цю ситуацію. Начальник штабу виходив до цивільних на спілкування. Далі він зателефонував до Комунарського РВ. Через деякий час до в/ч приїхав відповідальний від керівництва РВ, хто саме не пам`ятає, але то був не ОСОБА_5 , якого він раніше знав у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Відповідальний від керівництва зайшов до начальника штабу, через деякий час вийшов до цивільних, які гучно кричали, ставили свої вимоги. Через деякий час почув голосні крики, вийшов з чергової частини, перед КПП лежав чоловік на землі, його підняв співробітник міліції, завів руки за спину та повів до мікроавтобуса. Як чоловік опинився на землі, він не бачив. Співробітник міліції був у польовій формі, шолома на ньому не було. Це був не ОСОБА_5 . Не бачив як затримували інших осіб. Скільки всього було затриманих йому невідомо. Вибухів гранат не було. Слідів крові біля КПП не було. Зазначив, що через 3 місяці працівники прокуратури вилучили відеозапис подій за 19.02.2014 року з чергової частини в/ч. Доля цього відеозапису йому невідома.
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_102 показав, що 19 лютого 2014 року він їхав до дому, ввечері, приблизно о 21-00 год., його попросили бути понятим при складанні адміністративного протоколу. В РВ він підписав протокол про те, що дана особа відмовляється від писання адміністративного протоколу. Співробітник міліції повідомив його, що блокувалась військова частина, за цим фактом складався адміністративний протокол. Прізвище особи  співробітника міліції, що підходив до нього не пам`ятає. Адресу реєстрації та місця свого проживання під час написання протоколу не вказував, оскільки про це він сам просив робітника міліції. Самого правопорушення він не бачив. В фойє було близько п`яти осіб затриманих в цивільному одязі. Особа, відносно якої складався протокол стояв під стіною, одяг був на ньому чистий, тілесних ушкоджень на ньому не бачив. Біля нього стояв ще чоловік, вважає, то був адвокат. Інші затримані також стояли під стіною. Обвинуваченого ОСОБА_5 в приміщенні РВ не бачив. В декількох містах, в складених документах, він поставив свій підпис. Також при складанні протоколу був ще один понятий.. Описати людину відносно якої складався протокол не зміг у зв`язку з тривалим часом від події. В декількох містах, в складених документах, він поставив свій підпис.
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_24 показав, що на час події займав посаду прокурора Комунарського району м. Запоріжжя. Біля в/ч 19 лютого 2014 року він не перебував. 19.02.2014 року ввечері, після робочого часу, знаходився в своєму кабінеті, від прокурора Запорізької області йому надійшла інформація про затримання активістів, що блокували в/ч НОМЕР_1 . Надалі, він відвідав Комунарський РВ, побачив п`ятьох затриманих осіб, вони перебували біля чергової частини РВ. Далі пройшов в кабінет начальника РВ, де на протязі 20-30 хвилин вивчав матеріали затримання, після чого матеріали були направлені факсом до прокуратури Запорізької області. Всі питання щодо складання адміністративних протоколів були узгоджені з працівниками Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_26 та ОСОБА_103 . Із затриманими він не спілкувався, вони до нього стояли спиною, лише запитав чи є у них скарги. На той час скарг від затриманих не було, тілесних ушкоджень на затриманих не бачив. Лише через п`ять діб від них почали надходити скарги. Справа була передана до прокуратури Запорізької області, бо в прокуратурі Комунарського р-ну м. Запоріжжя не було уповноважених осіб щодо її розгляду. Зазначив, якби він побачив тілесні ушкодження у затриманих, то він би діяв у відповідності до норм законодавства. Щодо затриманих він спілкувався лише з ОСОБА_8 , який керував начальником дільничних щодо складання протоколів. Особа ОСОБА_5 йому відома, але чи був він наявний у кабінеті ОСОБА_8 та в РВ на той момент, зазначити не зміг. На момент, коли він покинув РВ затримані ще знаходились у РВ.
		Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_104 показала, що працює експертом на протязі 14 років. Прийшов ОСОБА_22 до неї на прийом 21.02.2014 року о 10:00, на той момент він повідомив, що 19.02.2014 року невідомою групою осіб по вул. Юності в м. Запоріжжя йому були спричинені тілесні ушкодження. Тяжкість тілесних ушкоджень на той час не була визначена, оскільки ОСОБА_22 не надав затребувану медичну картку. Слідчим була винесена постанова, і нею 08.03.2014 року був зроблений висновок на підставі наявної картки. В даній картці не було записів про ушкодження. Так як розбіг між оглядом і отриманням травми 2 дні, це є суттєвим. Згідно наданої документації, потерпілий був оглянутий 19.02.2014 року під час прибуття швидкої допомоги до РВ о 19:06 до РВ, та виставлений діагноз ГБ  гіпертонічна хвороба, про що свідчило підвищення артеріального тиску. Лікарем був зроблений ОСОБА_82 укол магнезії. Також була виявлена гематома поперекової частини спини. Тобто, якщо б вона мала на руках цей висновок, то гематому попереку вона б віднесла до травми 19.02. 2014 року, а всі інші ушкодження, за строком давності до іншого числа, тому що вони не вказані. Лікар не міг не занести ушкодження на голові до картки. На ступінь важкості тілесних ушкоджень наявні додаткові ушкодження впливу не мали би. Зазначила, що дані відносно травми голови потерпілого були отримані лише після 19:30 год. 19.02.2014 року,після огляду лікарем швидкої допомоги. Та швидше за все, що якби в потерпілого була травма голови, то йому запропонували огляд нейрохірурга, та подальшу госпіталізацію. Нею була витребувана карта на ОСОБА_32 та в карті його записів про травму не було, наявний навіть запис, що він за медичною допомогою не звертався.
		Крім показів потерпілих та свідків, судом досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме: 
		- протоколом прийняття заяви до прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від потерпілого ОСОБА_15 про вчинене кримінальне правопорушення від 28.02.2014 року, згідно якого потерпілий просить притягти до кримінальної відповідальності осіб, які 19.02.2014 року під час затримання біля в/ч по вул. Юності близько о 18.25 год., застосували до нього та інших осіб фізичну силу, били руками і ногами по голові та тулубу, заламали руки за спину, наділи наручники, ображали і принижували; 
		- протоколом прийняття заяви до прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від потерпілого ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 28.02.2014 року, згідно якого потерпілий просить притягти до кримінальної відповідальності працівників міліції які 19.02.2014 року під час затримання біля в/ч НОМЕР_1 близько о 18.30 год., застосували до нього спецзасоби та надмірну фізичну силу без достатніх на то підстав;
		- протоколом прийняття заяви до прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від потерпілого ОСОБА_16 про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2014 року, згідно якого потерпілий просить притягти до кримінальної відповідальності осіб, які 19.02.2014 року під час затримання біля в/ч НОМЕР_1 близько о 18.15 год., застосовували до нього та інших осіб фізичну силу, били, наділи наручники,поклали на асфальт продовжуючи побиття;
		- протоколом прийняття заяви до прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від потерпілого ОСОБА_17 про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2014 року, згідно якого потерпілий просить притягти до кримінальної відповідальності працівників міліції, які 19.02.2014 року під час безпідставного затримання біля в/ч НОМЕР_1 близько о 18.00 год., застосували до нього фізичну силу, били його кийком по голові, руками у живіт, виламували руки;
		- за листом Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року, вих. 01-19/9549/14, будь-яких позовних заяв про обмеження реалізації права на мирні зібрання на території Комунарського району м. Запоріжжя у період з 01.01.2014 року по теперішній час до Запорізького окружного адміністративного суду не надходили;
		- згідно журналу № 3645 обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, 19.02.2014 року до Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області були доставлені ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_18 відносно яких складені адміністративні протоколи, від підписів останні відмовилися;
		- згідно записів з журналу реєстрації надання медичної допомоги доставленим, відвідувачам та запрошеним до Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, 19.02.2014 року о 18:58 год. ОСОБА_7 викликалась швидка медична допомога;
		- згідно записів в книзі № 3619 видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів в Комунарському РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, 19.02.2014 року близько о 7 годині ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (кожний окремо) отримали шолом, бронежилет, ПР73, захист. ОСОБА_14 також отримав 10 щитів, які повернули до чергової частини в проміжок часу з 23:12 год. 19.02.2014 року по 00:55 20.02.2014 року;
		- згідно витягу з наказу ГУМВС України в Запорізькій області № 276 о/с від 17.06.2013 року капітана міліції ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Комунарського районного відділу Запорізького міського управління; 
		- згідно до функціональних повноважень заступника начальника відділу - начальника міліції громадської безпеки Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_5 :
		-приводить в життя вимоги держави по покращенню діяльності відділу по охороні громадського порядку, вихованню співробітників. 
		-в межах своєї компетенції самостійно приймає необхідні рішення та несе відповідальність за їх практичне виконання;
		-відповідає за організацію бойової та службової підготовки підлеглих працівників, навчає новим формам та методам роботи по охороні громадського порядку. Несе персональну відповідальність за дотриманням дисципліни та законності серед підлеглих співробітників та проводе індивідуально-виховну роботу;
		-відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вносить пропозиції начальникові РВ про застосування до підлеглого особового складу заохочення та накладення дисциплінарних стягнень;
		-за протоколом ЗП № 010188 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.185 КУпАП складеного 19.02.2014 року дільничним інспектором Комунарського РВ ОСОБА_105 , гр. ОСОБА_7 19.02.2014 року о 18:30 год. знаходячись по вул. Юності, 28-А в м. Запоріжжя, здійснював злісну непокору працівникам міліції, відмовився виконувати законні вимоги, а саме розблокувати виїзд в/ч НОМЕР_1 , погрожував співробітникам ОВС застосуванням фізичного опору, хватав за формений одяг;
		-за протоколом ЗП № 010185 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.185 КУпАП складеного 19.02.2014 року дільничним інспектором Комунарського РВ ОСОБА_105 , гр. ОСОБА_16 19.02.2014 року о 18:30 год. знаходячись по вул. Юності, 28-А в м. Запоріжжі, здійснював злісну непокору працівникам міліції, відмовився виконувати законні вимоги, а саме розблокувати виїзд в/ч НОМЕР_1 , погрожував співробітникам ОВС застосуванням фізичного опору, хватав за формений одяг;
		-за протоколом ЗП № 010187 про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП складеного 19.02.2014 року дільничним інспектором Комунарського РВ ОСОБА_105 , гр. ОСОБА_18 19.02.2014 року о 18:30 год. знаходячись по вул. Юності, 28-А в м. Запоріжжі, здійснював злісну непокору працівникам міліції, відмовився виконувати законні вимоги, а саме розблокувати виїзд в/ч НОМЕР_1 , погрожував співробітникам ОВС застосуванням фізичного опору, хватав їх за формений одяг;
		-за протоколом ЗП № 010189 про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП складеного 19.02.2014 року дільничним інспектором Комунарського РВ ОСОБА_105 , гр. ОСОБА_17 19.02.2014 року о 18:30 год. знаходячись по вул. Юності, 28-А в м. Запоріжжі, здійснював злісну непокору працівникам міліції, відмовився виконувати законні вимоги, а саме розблокувати виїзд в/ч НОМЕР_1 , погрожував співробітникам ОВС застосуванням фізичного опору, хватав їх за формений одяг;
		-за протоколом ЗП № 010186 про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП складеного 19.02.2014 року дільничним інспектором Комунарського РВ ОСОБА_105 , гр. ОСОБА_15 19.02.2014 року о 18:30 год. знаходячись по АДРЕСА_5 , здійснював злісну непокору працівникам міліції, відмовився виконувати законні вимоги, а саме розблокувати виїзд в/ч НОМЕР_1 , погрожував співробітникам ОВС застосуванням фізичного опору, хватав їх за формений одяг;
		-відповідно до службової телеграми начальника ЗМУ ГУМВС України в області ОСОБА_106 № 26/6-174 на адресу начальникам РВ ЗМУ, для забезпечення охорони громадського порядку та безпеки, підчас можливого проведення біля Запорізької обласної ради і державної адміністрації будь-яких акцій 19.02.2014 року задіяти особовий склад РВ ЗМУ за наступник розрахунком … Комунарський РВ 20 чол… Співробітникам РВ ЗМУ прибути у форменому одязі, під безпосереднім керівництвом заступників начальників  начальників МГБ РВ ЗМУ. При собі мати на кожного співробітника спеціальні засоби індивідуального захисту (каски, щити, гумові палиці, бронежилети, захист для рук, ніг та інше), засоби радіозв`язку та обов`язково відеоапаратуру;
		-згідно висновку судово-медичної експертизи №1589 від 10.04.2014 року потерпілого ОСОБА_16 , будь-яких видимих зовнішніх тілесних ушкоджень, а також слідів їх за живлення за давністю утворення, віднесених до подій, викладених в матеріалах справи у гр. ОСОБА_16 не виявлено;
		-згідно висновку судово-медичної експертизи №1130 від 07.04.2014 року потерпілого ОСОБА_15 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області лівого стегна, в області обох гомілок, садна в області чола та правої кісті угр. ОСОБА_15 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмета. Давність утворень тілесних ушкоджень не суперечить строку вказаному оглянутим 19.02.2014 року;
		-згідно висновку судово-медичної експертизи №1573 від 29.04.2014 року потерпілого ОСОБА_7 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій тем`яно - скроневій області, в області лівої вушної раковини, в області обох пліч та передпліч, в поперековій області праворуч, в області обох стегон, в області обох гомілок, садна в лівій надбрівній області, в правій щелепній області, в області обох кистей, у гр.. ОСОБА_7 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмета. Давність утворень тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному оглянутим 19.02.2014 року;
		-постановою судді Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2014 року скасовано постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_17 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн., та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_17 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного правопорушення;
		-постановою судді Апеляційного суду Запорізької області від 03 червня 2014 року скасовано постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_16 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП звільненого від адміністративної відповідальності з оголошенням усного зауваження та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_16 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного правопорушення;
		-постановою судді Апеляційного суду Запорізької області від 30 травня 2014 року скасовано постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн., та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_7 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного правопорушення;
		-постановою судді Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2014 року скасовано постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_15 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн., та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_15 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного правопорушення;
		-постановою судді Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2014 року скасовано постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_18 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн., та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП відносно ОСОБА_18 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного правопорушення;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 31 березня 2014 року та фото таблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_7 , в якому останній показав та пояснив, яким чином 19.02.2014 року біля в/ч НОМЕР_1 відбувалися події за його участі та участі працівників правоохоронних органів, детально розповів про місцезнаходження його та інших учасників події, його автомобіля, яким чином йому наносилися удари з боку працівників правоохоронних органів. Даний протокол слідчого експерименту повністю відповідає поясненням, наданим потерпілим ОСОБА_7 в судовому засіданні;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 31 березня 2014 року та фото таблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_16 , в якому останній показав та пояснив про обставини, які сталися 19.02.2014 року біля в/ч НОМЕР_1 за його участі та участі працівників правоохоронних органів, детально розповів про місцезнаходження його та інших учасників події, яким чином йому наносилися удари з боку працівників правоохоронних органів під час затримання.. Даний протокол слідчого експерименту повністю відповідає поясненням, наданим потерпілим ОСОБА_16 в судовому засіданні;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 31 березня 2014 року та фото таблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_15 , в якому останній показав та пояснив про обставини, які сталися 19.02.2014 року біля в/ч НОМЕР_1 під час його затримання працівниками правоохоронних органів, детально розповів про місцезнаходження його та інших учасників події, яким чином йому наносилися удари з боку працівників правоохоронних органів під час затримання. Даний протокол слідчого експерименту повністю відповідає поясненням, наданим потерпілим ОСОБА_15 в судовому засіданні;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 31 березня 2014 року та фото таблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_17 , в якому останній показав та пояснив про обставини, які сталися 19.02.2014 року біля в/ч НОМЕР_1 під час його затримання працівниками правоохоронних органів, детально розповів про місцезнаходження його та інших учасників події, яким чином йому наносилися удари з боку працівників правоохоронних органів під час затримання.. Даний протокол слідчого експерименту повністю відповідає поясненням, наданим потерпілимОСОБА_17 в судовому засіданні;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 31 березня 2014 року та фото таблицею до нього за участю свідка ОСОБА_18 в якому останній показав та пояснив про обставини, які сталися 19.02.2014 року біля в/ч НОМЕР_1 під час його затримання працівниками правоохоронних органів, детально розповів про місцезнаходження його та інших учасників події, дії працівників правоохоронних органів під час його затримання. Даний протокол слідчого експерименту повністю відповідає поясненням, наданим свідком ОСОБА_18 в судовому засіданні;
		Стороною захисту були надані та досліджені в ході судового розгляду такі докази:
		- наказ МВС України №181 від 28.04.2009 року «Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань», яким затверджена інструкція діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України;
		- рішення Запорізької міської ради № 5 від 19.02.2014 року «Про заходи забезпечення стабільності соціально  політичної ситуації в м.Запоріжжі», відповідно до п.2 Рішення, рада просила правоохоронні органи м. Запоріжжя забезпечувати громадський порядок, захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян у спосіб та в рамках повноважень, передбачених ст. 12,13,14,15 Закону України «Про міліцію» та інших повноважень, наданих чинним законодавством України;
		- повідомлення про підозру від 25 квітня 2014 року ОСОБА_8 у вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України;
		- книга нарядів Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, за якою, відповідно до розстановки нарядів на 19.02.2014 року, відповідальним від керівництва 19.02.2014 року був ОСОБА_28 ;
		- висновок за результатами службового розслідування за дорученням прокуратури Запорізької області від 18.03.2014 року, затвердженого заступником начальника ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області полковником міліції ОСОБА_21 , відповідно до якого, достатніх доказів порушень вимог чинного законодавства з боку працівників міліції Комунарського РВ ЗМУ при затриманні громадян, що мало місце 19.02.2014 року біля 23-ї моторизованої бригади міліції ВВ МВС України в/ч НОМЕР_1 , на момент проведення службового розслідування не виявлено.
		- карта виїзду швидкої допомоги № 3/90 від 19.02.2014 року до Комунарського РВ, за якою лікарем з 19:06 до 19:30 год. оглянуто ОСОБА_7 , встановлений попередній діагноз: гіпертонічна хвороба, неускладнена кризою, гематома поперекової області.
		 Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд досліджує докази безпосередньо, оцінює їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.
		Версія обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він не керував діями працівників міліції біля в/ч, наказів їм не віддавав, та відповідно, впливати на них жодним чином можливості не мав, оскільки це не входить в його службові обов`язки відповідно до функціональних обов`язків спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме Законом України «Про міліцію» відповідно до якого ОСОБА_5 , займаючи посаду заступника начальника  начальник міліції громадської безпеки Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, є співробітником державного органу виконавчої влади та постійно здійснює функції представника влади та відповідно до п.1 примітки до ст.364 КК України є службовою особою правоохоронного органу, на яку покладені права і обов`язки, передбачені Законом України «Про міліцію», в тому числі захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод та законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку. Функціональними повноваженнями, покладеними на ОСОБА_5 як заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, останній в межах своєї компетенції самостійно приймає рішення та несе відповідальність за їх організацію і практичне виконання. 
		Відповідно до ст.3 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими. У разі спільного виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу, які не підпорядковані одна одній по службі, старшою вважається особа, яка визначена начальником або займає вищу посаду. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов`язковими для виконання. 
		Враховуючи займану посаду ОСОБА_5 , який відповідно до службової телеграми начальника ЗМУ ГУМВС України в області ОСОБА_106 № 26/6-174 та усного наказу начальника Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 був безпосереднім керівником співробітників Комунарського РВ ЗМУ, направлених для забезпечення охорони громадського порядку та безпеки, під час можливого проведення біля Запорізької обласної ради і державної адміністрації будь-яких акцій та в подальшому змінивши дислокацію до в/ч НОМЕР_1 під керівництвом ОСОБА_5 , останній, як старший серед правоохоронців Комунарського РВ біля в/ч та як керівник підпорядкованих йому співробітників Комунарського РВ, зобов`язаний був належним чином організувати дії правоохоронців в межах законодавства та контролювати їх виконання, та в разі незаконних дій з боку правоохоронців їх зупинити. Вказані незаконні дії працівників міліції ОСОБА_5 припинені не були, жодних заходів до недопущення порушення прав ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ним, як старшим, який займає вищу посаду, вжито не було.
		Посилання обвинуваченого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , що останні діяли самостійно під час затримання осіб біля в/ч та самостійно приймали рішення біля в/ч суд вважає хибними. Суд вважає, що враховуючи, відносини між обвинуваченим і свідками, які є співробітниками Комунарського РВ та під час подій знаходились в безпосередньому підпорядкуванні обвинуваченого, останні підтримали вибрану позицію обвинуваченого. Однак данні пояснення свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_11 повністю суперечать вимогам ст.4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, відповідно до якого наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов`язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник. Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.
		Враховуючи, що правоохоронці Комунарського РВ ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 19.02.2014 року знаходились біля в/ч НОМЕР_1 в підпорядкуванні старшого начальника ОСОБА_5 , останні зобов`язані були виконувати саме накази ОСОБА_5 , а не приймати самостійні рішення в присутності начальника.
		Факт доставки затриманих потерпілих до Комунарського РВ в супроводі ОСОБА_5 та співробітників Комунарського РВ не спростовується самим обвинуваченим ОСОБА_5 , а також співробітниками Комунарського РВ  свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ..
		Суду не надано інших доказів, що потерпілі були затримані та доставлені до Комунарського РВ іншими правоохоронцями ніж ОСОБА_5 та вищевказаною групою співробітників міліції. Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що саме після приїзду 19.02.2014 року мікроавтобусу до в/ч НОМЕР_1 з групою працівників Комунарського РВ ЗМУ, до якої входили ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , під керуванням ОСОБА_5 сталося затримання ними потерпілих з порушенням чинного законодавства. 
		Доводи свідків, працівників Комунарського РВ ЗМУ - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , щодо не застосування з боку групи співробітників Комунарського РВ на чолі, з якими прибув до місця затримання потерпілих до в/ч № НОМЕР_1 й обвинувачений ОСОБА_5 фізичного впливу та спецзасобів - наручників і гумових кийків, спростовується показами самих потерпілих і свідків ОСОБА_80 , ОСОБА_83 та висновками судово-медичної експертизи №1130 від 07.04.2014 року потерпілого ОСОБА_15 , судово-медичної експертизи №1573 від 29.04.2014 року потерпілого ОСОБА_7 , картою виїзду швидкої допомоги № 3/90 від 19.02.2014 року.
		З вищевказаних висновків експертиз встановлено, що тілесні ушкодження по їх часу отримання та характеру (механізму) спричинення не суперечать обставинам які зазначили потерпілі.
		Суд критично ставиться до пояснень свідка з боку сторони захисту ОСОБА_107 , який зазначив, що під час затримання, до осіб не застосовувалися насилля та спеціальні засоби, оскільки дані покази повністю спростовуються поясненнями потерпілих та дослідженими в судовому засіданні доказами. Пояснення даного свідка щодо отримання правоохоронцями тілесних ушкоджень, жодним чином не підтверджено.
		Отже суд приходить до висновку, що в результаті неналежного контролю дій групи працівників Комунарського РВ ЗМУ, до якої входили ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та інші невстановлені в ході судового розгляду працівники РВ ЗМУ та їх координації з боку обвинуваченого ОСОБА_5 , на якого покладався такий обов`язок, сталося затримання потерпілих, які брали учать у мирному зібранні з метою недопущення можливого направлення військовослужбовців з в/ч НОМЕР_1 до АДРЕСА_1 та отримали тілесні ушкодження.
		У суду не має підстав не довіряти поясненням потерпілих та даних свідків, які в судовому засіданні давали послідовні пояснення, причин обумовлювати потерпілими та свідками обвинуваченого судом не встановлено.
		Показання свідків ОСОБА_108 та ОСОБА_109 суд не приймає до уваги, оскільки вказаним свідкам не відомі безпосередні обставини затримання та доставляння потерпілих до Комунарського РВ.
		Відсутність підстав для затримання потерпілих під час подій 19.02.2014 року біля в/ч НОМЕР_1 працівниками Комунарського РВ, які знаходились в безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_5 , та без попередження застосували фізичну силу і спеціальні засоби відносно потерпілих, що стало підставою складання протоколів про адміністративні правопорушення з боку потерпілих за ст.185 КУпАП, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні описаними вище постановами апеляційного суду Запорізької області.
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 і його захисника з посиланням на книгу нарядів Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, за якою, відповідно до розстановки нарядів на 19.02.2014 року, відповідальним від керівництва 19.02.2014 року був ОСОБА_28 , який і повинен був керувати діями працівників Комунарського РВ біля в/ч НОМЕР_1 , повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінка яким дона судом вище.
		Суд не приймає як доказ з боку сторони захисту обвинуваченого, копію повідомлення про підозру від 25 квітня 2014 року ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, оскільки дана копія належним чином не завірена та суду не надано було оригіналу даного документу. 
		Наданий суду в ході судового розгляду з боку прокурора речовий доказ - відео реєстратор К 8216 V Digital Recorder System"11 264 Video Compression SISTHM PAL POWER DC 12 V4A № 201112300089, суд не приймає до уваги, оскільки даний реєстратор не містить інформації щодо обставин даного кримінального провадження. 
		Суд також критично ставиться до посилання сторони захисту обвинуваченого на наявність висновку за результатами службового розслідування за дорученням прокуратури Запорізької області від 18.03.2014 року, затвердженого заступником начальника ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області полковником міліції ОСОБА_21 , відповідно до якого, достатніх доказів порушень вимог чинного законодавства з боку працівників міліції Комунарського РВ ЗМУ при затриманні громадян, що мало місце 19.02.2014 року біля 23-ї моторизованої бригади міліції ВВ МВС України в/ч НОМЕР_1 , на момент проведення службового розслідування не виявлено. 
		Суд вважає його таким, що не виправдовує дії обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки даний висновок , на думку суду, складений заінтересованим органом відносно свого працівника з метою зняти відповідальність з посадових осіб правоохоронних органів та цієї структури взагалі та не узгоджується з обставинами, дослідженими в ході судового розгляду, а саме показами потерпілих та свідків та досліджених письмових доказів. 
		Суд не приймає доводи обвинуваченого ОСОБА_5 з посиланням на п.3 примітки до ст.364 КК України, щодо недоведеності прокурором істотної шкоди, яка повинна бути визначена в грошовій оцінці, розмір якої в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а шкода, інкримінованими йому діяннями взагалі не спричинила істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, в т.ч. і потерпілим у кримінальному провадженні, виходячи з наступного. 
		Відповідно до п.3 примітки до ст.364 КК України (в редакції Закону України від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері виконання державної антикорупційної політики у зв`язку із виконанням плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України» пункт 3 примітки до статті 364 (і ряду інших статей розділу ХІІ «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної із наданням публічних послуг») істотною шкодою у статтях 364, 365, 367, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		 Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 26.12.2003 року «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» зазначено, якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свободи людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.
		Завданнями Кримінального кодексу України, відповідно до статті 1 КК, є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. 
		Відповідно до статті 3 КК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. 
		Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом (ч. 3 ст. 3 КК).
		З наведених положень КК випливає, що завданням цього Кодексу є кримінально-правова охорона відповідних об`єктів, зазначених у статті 1 КК. Це положення корелюється із конституційними приписами, що містяться у статті 3 Конституції України, відповідно до яких людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. 
		Положеннями статті 55 Конституції України також визначено, що права і свободи людини захищаються судом. 
		Слід зазначити, що зміна примітки до статті 364 КК відбулася без зміни диспозиції самої статті 364 КК. Тобто, попри зміну примітки до статті 364 КК, незмінним залишився об`єкт кримінально-правової охорони відповідних суспільних відносин  суспільні відносини, пов`язані із законним, в межах наданих повноважень, здійсненням відповідною особою своїх службових повноважень. Незмінними залишилися й умови настання кримінальної відповідальності  завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. 
		Оскільки інше не зазначено в самій диспозиції статті, а примітка до статті не може змінювати зміст самої статті  то немає жодних підстав звужувати об`єкт кримінально-правової охорони лише до матеріальних аспектів. Адже, шкода може завдаватися й тим правам і свободам, які самі по собі не мають вартісного виразу. Пункт 3 примітки розкриває ознаки істотної шкоди лише в вартісному виразі, однак ним не визначено обсягу прав, свобод чи законних інтересів, які можуть мати саме вартісний (кількісний) вираз (еквівалент).
		Відповідно до ст.12 Закону України «Про міліцію» (в редакції, що діяла на час події), застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції, а також у районі проведення антитерористичної операції.  Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров`ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.
		Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України «Про міліцію» (в редакції, що діяла на час події), працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції. 
		Отже, суд приходить до висновку, що в результаті неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов`язків стало можливе безпідставне застосування до громадян спеціальних засобів та заходів фізичного впливу при затриманні біля військової частини № НОМЕР_1 працівниками Комунарського РВ, які знаходились в його підпорядкуванні, та відповідно до вимог ст. 3 Європейської конвенції з прав людини, ст.3,19,28 Конституції України, ст.4, 5, 12, 20 Закону України «Про міліцію», і в силу займаної посади обвинувачений ОСОБА_5 повинен був забезпечити неухильне виконання дотримання працівниками Комунарського РВ ЗМУ вимог закону та дотримання основоположних прав і свобод громадян України.
		Не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , суд розцінює як позицію захисту з метою зменшити ступінь відповідальності та уникнути кримінальної відповідальності, яка є невідворотною за вчинене, оскільки вказана позиція повністю спростовується доказами, наданими прокурором під час судових засідань, оцінку яким судом викладено вище.
		Так, за диспозицієюч.1 статті 367 КК Українивідповідальність настає за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них (службова недбалість), якщо воно завдало істотної шкоди.
		Неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби (службова особа виконує свої обов`язки неналежне, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій).
		При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісне ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно, несумлінно) або взагалі не виконує.
		Відповідальність заст.367 КК Українинастає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких, спричинило передбачені у зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи. Іншими словами, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридичне був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
		Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки.
		Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності суд приходить до висновку, про достатність досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку для ухвалення по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 обвинувального вироку.
		Під час судового слідства стороною обвинувачення відповідно до ч.1 ст.338 КК України було змінено обвинувачення з ч.2 ст.365 КК України, як умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та супроводжувалось застосуванням насильства і спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями та дії обвинуваченого ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст.367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян. Відповідно до ч.3 ст.338 КПК України судом було роз`яснено потерпілим їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. Потерпілий ОСОБА_7 , скориставшись цим правом, підтримав обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі за обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.365 КК України.
		Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбаченнях цією статтею. 
		Аналізуючи вищевикладене, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у діях ОСОБА_5 присутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що підтверджується вищенаведеними доказами.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено. 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, яке закон відносить до злочинів невеликої тяжкості, обставини справи, дані про обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» та в психіатричні лікарні не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце роботи, позитивно характеризується за місцем роботи, являється учасником бойових дій, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання у виді штрафу з позбавлення права займати певні посади в межах ч.1 ст.367 КК України, оскільки вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.
		Судом також розглянуто цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_5 на користь потерпілого матеріальної шкоди у розмірі 50000 грн. у зв`язку з розладом здоров`я та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., завданих внаслідок скоєння злочину, який обвинувачений ОСОБА_5 не визнав в повному обсязі. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. 
		В силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
		Згідно ст.5 Закону України «Про міліцію» (чинного на час події), у разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. Відшкодуванню підлягає також і моральна шкода.  Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_110 в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 50000 грн. у зв`язку з розладом здоров`я не підлягають задоволенню, оскільки потерпілим не надано жодного доказу на підтвердження матеріальних затрат на відновлення здоров`я.
		Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка завдала її, при наявності її вини.
		Відповідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. 
		При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, заподіяний ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_111 , суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує роз`яснення п. 4, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де сказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Враховуючи характер нанесених тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_111 , моральні переживання у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні у зв`язку з цим нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, суд вважає цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7 у розмірі 50 000 грн. є завищеним і підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 000 грн. 
		 В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, встановлених ч. 1 ст. 49 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі ч.1 ст.49 КК України.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		 Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки.
		 Матеріально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).
		 Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
		 З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, при цьому подія злочину мала місце 19 лютого 2014 року, отже на час розгляду кримінального провадження в суді (зокрема, 13 листопада 2017 року) пройшло більше ніж три роки. За змістом норм права, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ст. 74 КК України), лише у випадку коли особа заперечує проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав, якою є і закінчення строків давності, суд, за наявності до того підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
		 Тобто, невідшкодування обвинуваченим з будь-яких причин під час досудового слідства або судового розгляду заподіяної шкоди, так само як і не визнання ним цивільного позову в кримінальному провадженні, не є перешкодою для звільнення такої особи від відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 1081,08 грн. на залучення експертів при проведенні комп`ютерно-технічної експертизи № 50-КТ від 19.05.2014 року.
		Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Враховуючи, що комп`ютерно-технічну експертизу № 50-КТ від 19.05.2014 року було проведено експертами спеціалізованої державної установи НДЕКЦ ГУМВС України в Запорізькій області, витрати підлягають відшкодуванню у якості процесуальних витрат з ОСОБА_5 .
		Керуючись ст.ст. 100, 124, 284, 373, 374 КПК України, суд, 
		 УХВАЛИВ 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 гривень (вісім тисяч п`ятсот гривень) з позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.
		На підставі ч. 5ст. 74 КК України, обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити від призначеного судом покарання в зв`язку з закінченням строків давності.
		Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання та відсторонення від посадистаршого інспектора Дніпровського ВП Головного управління поліції в Запорізькій області (ОГП), після набрання вироком законної сили  скасувати.
		Стягнути з  ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судової експертизи у розмірі 1081,08 грн. (одна тисяча вісімдесят одна грн. 08 коп.). 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_110 задовольнити частково.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Речові докази:
		-відео реєстратор К 8216 V Digital Recorder System"11 264 Video Compression SISTHM PAL POWER DC 12 V4A № 201112300089, який опечатано експертом 19.05.2014 р. печаткою № 18/45 в поліетиленовому пакеті чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання до Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, (наразі Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області) після набрання вироком законної сили  залишити в Комунарському відділенні поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області за належністю;
		- жорсткий диск відео реєстратор К 8216 V Digital Recorder System"11 264 Video Compression SISTHM PAL POWER DC 12 V4A № 201112300089, долучений до матеріалів кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- журнал № 3519 видачі і приймання озброєння та спеціальних засобів Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, долучений до матеріалів кримінального провадження, після набрання вироком законної сили  передати до Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області за належністю. 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Суддя Комунарского районного суду
		м. Запоріжжя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...