Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-927/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2017. Зареєстровано: 14.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2017.
Дата набрання законної сили: 05.10.2011
Результат оскарження 22.11.2012 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		   
		 
		Іванківський районний суд Київської області
		смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52
		 
		Справа № 2- 921 /10
		РІШЕННЯ
		 
		іменем України
		 
		20 серпня 2010 року суддя Іванківського районного суду Київської області Тетервак Н.А., розглянувши у письмовому провадженні,відповідно до ст.. 197 ЦПК України, в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до правління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання І дій відповідача неправомірними та зобовязання відповідача зробити перерахунок пенсій,
		ВСТАНОВИ ЛА:
		 
		Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача І неправомірними та зобовязання відповідача перерахувати їй основну та додаткову пенсію і - довідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які і страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,починаючи з 01 травня 2007 року по паяний час та стягнути недоплачені суми з урахуванням вже виплачених сум.
		Позивачка посилається на те, що вона є інвалідами 2 (другої) групи, категорії 1 внаслідок захворювання, повязаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС та отримує пільгову пенсію по інвалідності.
		Відповідно до ст.. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено причинний звязок з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсія повинна бути призначена в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст. 50 вказаного Закону, йому повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду як особі,що віднесена до категорії 1 - як інваліду 2 групи,- це в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
		Проте, відповідач виплачував їй пенсію не у відповідності із Законом, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
		Позивачка просить визнати дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України з Іванківському районі щодо призначення їй пенсії в розмірах,що не відповідає вимогам ст.. 54 та ст. 50 Закону України від 28.02. 1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
		Зобовязати відповідача з 01 травня 2007 року провести перерахунок її пенсії на рівні,не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог ст.. 54 ч.4 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії - в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 50 Закону, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та стягнути з Управляння Пенсійного фонду України в Іванківському районі на її користь недоплачену суму державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та належною їй сумою, з урахуванням уже виплачених сум.
		В судове засідання позивачка не зявилася.
		Позивачка подала заяву, в якій позов підтримує та просить розглядати без її участі.
		Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день і час слухання 1 справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України, визнавши, що відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України Діро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-ій групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
		Проте, ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно із цим законом, а пому щодо пенсіонерів, яким призначена пенсія за іншими законами, він не застосовується. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Відповідач діяв у межах бюджетного законодавства, постанов КМ України, якому відповідно до ст.. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право розяснення порядку застосування цього закону.
		Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
		Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 : потерпіла 1 категорії(Посвідчення серії А № 040712 від 28.04. 1992 року);учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС №3; пенсію по інвалідності 2 групи ЧК одержує з липня 2007 :оку(довідка), а тому на виплати та доплати може претендувати лише з цього часу.
		Позивачка не надала довідку МСЕК про групу інвалідності,проте, з матеріалів УПФ в канівського району слідує,що позивачці пенсія призначена по 2 групі інвалідності
		Розмір пенсії ОСОБА_1 становив:
		З липня 2007 року по грудень 2007 року: основна - 559грн. ; додаткова - 14,93 грн.
		З січня 2008 року по червень 2008 року основна - 705 грн.; додаткова - 94 грн.;
		З липня 2008 року по липень 2010 року : основна - 820грн.; додаткова - 96,20грн.(з квітня 2010 року - 141,20грн).
		Отже, пенсія позивачці призначена та виплачувалася , як інваліду 2 групи в розмірі, що не відповідає вимогам ст..ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
		Проте, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював цей розмір, немає, а тому посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.
		Пенсія та додаткова пенсія позивачці нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі «Кечко проти України» в п.23 зазначив суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїх робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. П. 26 Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань.
		З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає розяснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі.
		А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству ( № 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.
		В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.б).
		Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
		Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст.ст. 50, 54 Закону, є неправомірною.
		Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обовязком держави ( ст.3), права і свободи людини є не відчужування та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або знесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).
		Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу країни перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обовязків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України Правове регулювання суспільних відносин.
		За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили ; до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
		Таким чином, враховуючи те, що зазначені вище зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнані неконституційними, а отже втратили чинність саме з цього дня, відповідно чинними з того ж дня і по даний час є попередня редакцій цих статей, тому позов слід задовольнити частково: з 09.07. 2007 року по 31.12. 2007 :оку та з 22.05. 2008 року.
		В решті позову - відмовити.
		На підставі викладеного, ст.. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. 5, 10, 57, 60, 54, 197, 208-215, 218 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито», суд
		ВИРІШИВ:
		Цивільний позов задовольнити частково.
		Визнати     дії відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 09.07. 2007 року по 31.12. 2007 року та з 22.05. 2008 року відповідно до ст..ст., :0,54 Закону України» «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
		Зобовязати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок та плату пенсії по інвалідності 2- ої групи, яка повинна становити 8(вісім) мінімальних пенсій за віком згідно ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю згідно ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «, яка повинна становити 75 % від знімальної пенсії за віком, встановленою частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та ст.52 Закону України « Про державний бюджет України на 2010 рік» ,2007, 2008, 2009 рік, за період з 09.07. 2007 року ~о 31.12. 2007 року та з 22.05. 2008 року .
		Стягнути з Управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 різницю між перерахованою основною та додатковою пенсією, відповідно до ст..ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07. 2007 року по 31.12. 2007 року та з 22.05. 2008 зо 20 серпня 2010 року , за відрахуванням уже виплачених сум пенсії.
		В решті позову - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі апеляції протягом 10 днів з моменту одержання копії рішення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...