Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/5906/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 14.11.2017. Зареєстровано: 15.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2017.

Результат оскарження 14.12.2017 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано ухвалу (постанову) повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/5906/17   1-кп/335/381/2017 
		 УХВАЛА
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 жовтня 2017 р. колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в складі:
		головуючого судді                     ОСОБА_1 ,
		суддів:                         ОСОБА_2 , 
		    ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		процесуального прокурора                 ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого                 ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого                     ОСОБА_7 ,
		захисника                        адвоката ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, кримінальне провадження № 12016080050006877 за обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 2 статті 15, частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України,
		 В С Т А Н О В И Л А:
		В провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з Запорізької місцевої прокуратури № 3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12016080050006877 від 17.11.2016.
		У підготовчому засіданні прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акта є можливість призначити судовий розгляд, обвинувальний акт відповідає вимогам законодавства, підстав для його повернення немає. 
		Представник потерпілого вважає можливим призначити справу до судового розгляду, підстав для повернення обвинувального акту прокурору не вбачає.
		У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7  ОСОБА_8 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, він не містить формулювання обвинувачення, що позбавляє обвинуваченого права на захист від висунутого обвинувачення, в обвинувальному акті викладено лише зміст повідомлення про підозру. Окрім того, захисник вказує на відсутність мотиву та мети вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_7 , не вказано, в чому саме полягав корисливий мотив та відсутні підтвердження факту отримання обвинуваченим користі від скоєного кримінального правопорушення. Крім того, інкримінування особі кваліфікуючу ознаку складу злочину  за попередньою змовою групою осіб, без встановлення взагалі наявності таких осіб, є взагалі неприпустимим та таким, що порушує норми діючого законодавства. Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить необхідні відомості в порушення п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України.
		Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника.
		Дослідивши матеріали обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування № 12016080050006877, заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Українисуд має право повернути обвинувальний акт у підготовчому судовому засіданні, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
		Колегія суду приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, що дає підстави для його повернення прокурору.
		Стаття 291 КПК Українипередбачає вимоги до обвинувального акту та додатків до нього, які є невід`ємною частиною, що повинні бути надіслані до суду.
		Відповідно до ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити певні відомості, як, зокрема анкетні відомості обвинуваченого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, дату та місце його складення.
		Зокрема, відповідно дост. 291 ч. 2 п. 5 КПК Україниобвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, в тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушеннята формулювання обвинувачення, яке повинно містити посилання на обставини, які увідповідності доположеньст. 91 КПК Українивходять до предмету доказування, це подія злочину (час, місце, спосіб), форма вини, мотив, мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої правопорушенням.
		В порушення вимогст. 291 КПК Українив обвинувальному акті не викладені фактичні обставини відповідно до кваліфікуючих ознак складу кримінального правопорушення. Не зазначено дії обвинуваченого відповідно до кваліфікації вказаних дій та кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення.
		Як випливає зобвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення передбаченогоч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
		В порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України з обвинувального акту незрозуміло, що саме в ньому викладено: фактичні обставини кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією, чи сформульовано обвинувачення без викладення фактичних обставин, що унеможливлює призначення судового розгляду та є безумовною підставою для повернення обвинувального акту.
		Із обвинувального акту слідує, що ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, в інтересах ТОВ «Квант-Енерго», за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового слідства особами, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, розуміючи що Обласне комунальне підприємство «Луганськводпром» 23.10.2008 постановою Господарського суду Луганської області № 20/74б визнано банкрутом, своїми діями зобов`язав Концерн «Міські теплові мережі», у строк до 22.02.2013 виплатити ТОВ «Квант-Енерго» грошові кошти, згідно договору № 02/12-12, в сумі 35000000 грн., та надав право вимоги частково, в сумі 35000000 грн., за договором про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 01.11.2011 № 01/12-12, договорами доручення № 18-08 від 19.02.2008, № 18/08-1 та № 18-08/2 та додатковими угодами до них, який виник внаслідок неповних розрахунків ОКП «Луганськводпром».
		Як слідує з обвинувального акту, таким чином ОСОБА_7 у період часу з 31.05.2013 по 29.07.2013, шляхом погодження списання з рахунків концерну «Міські теплові мережі» частини грошових коштів за вказаним вище договором, погодив списання з рахунку концерну «Міські теплові мережі» на рахунок ТОВ «Квант-Енерго» грошових коштів в сумі 5000000 грн., шляхом зловживання службовим становищем та надання вказівки начальнику юридичного управління концерну ОСОБА_9 , яка являлась його підлеглою, на підготовку погоджень до рахунків, та відповідних службових записок, розуміючи економічну недоцільність укладеного ним 22.01.2013 договору № 02/12-12 із ТОВ «Квант-Енерго», так як ОКП «Луганськводпром» 23.10.2008 постановою Господарського суду Луганської області № 20/74б було визнано банкрутом, всупереч меті, встановленій статутом підприємства, умисно використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, в інтересах ТОВ «Квант-Енерго», маючи умисел на розтрату коштів підприємства, давши вказівку на списання коштів з рахунків підприємства розтратив чуже майно, та погодив списання з рахунків Концерну «Міські теплові мережі» на користь ТОВ «Квант Енерго» грошових коштів на загальну суму 5000000 грн., розтративши кошти підприємств, та спричинивши тяжкі наслідки для юридичної особи.
		З урахуванням зазначеного, із обвинувального акту також вбачається, що ОСОБА_7 крім того, намагався розтратити чуже майно, та погодити списання з рахунків Концерну «Міські теплові мережі» на користь ТОВ «Квант-Енерго» грошових коштів на загальну суму 29900000 грн. Своїми діями ОСОБА_7 вчинив всі дії, які від нього залежали, для розтрати грошових коштів підприємства на загальну суму 29900000 грн., що могли спричинити настання тяжких наслідків для юридичної особи  Концерну «Міські теплові мережі». 
		Колегія суддів вважає, що зазначене формулювання є неконкретним, в ньому не зазначено час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7  розтрати та намагання вчинення розтрати грошових коштів Концерну «Міські теплові мережі», що є обов`язковими складовими доказування під час висунення обвинувачення в силу вимог ст. 91 КПК України. Крім того, не зазначена форма умислу, мотив і мета розтрати та намагання розтрати чужого майна обвинуваченим. Обвинувальний акт не містить у зв`язку з цим і суб`єктивне відношення обвинуваченого до злочину, що є обов`язковими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема за ст. 191 КК України.
		Крім того, відсутність відомостей про місце скоєння інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення позбавляє суд можливості вирішити питання щодо дотримання правил підсудності зазначеного кримінального провадження.
		При цьому, суд звертає увагу, шо відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, порушення підсудності розгляду кримінального провадження є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, в тому числі і вироку.
		Обвинувальний акт не містить зазначення, в чому полягав корисливий мотив обвинуваченого на вчинення злочину, та чим підтверджується отримання ОСОБА_7 користі від скоєння кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, що є обов`язковим елементом суб`єктивної сторони складу злочину, що підлягає доказуванню.
		Також судом встановлено, що згідно з обвинувальним актом, обвинуваченому інкримінується вчинення злочину з кваліфікуючою ознакою  за попередньою змовою групою осіб. В обвинувальному акті не вказано, у який спосіб було досягнуто попередню змову між ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами - членами групи, не вказано яким чином були розподілені між ними ролі, та в чому полягала саме роль ОСОБА_7 .
		Відповідно до ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити, зокрема, номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.
		В Реєстрі матеріалів досудового розслідування № 12016080050006877, доданого до обвинувального акту, тричі зазначено про повідомлення підозри обвинуваченому. За відсутності правової кваліфікації злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, неможливо встановити про вчинення якого злочину повідомлено обвинуваченого кожного разу.
		Крім того, судом встановлено, що реєстр матеріалів також не містить і відомості про складення обвинувального акту в порушення ч. 2 ст. 109 КПК. Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.
		Згідно положення п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього
		Європейський суд з прав людини у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 зазначив, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів.
		У справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 Європейський суд з прав людини також зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «Обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та відповідно про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції, п. 52).
		Вказані невідповідності обвинувального акту вимогамст. 291 КПК Українине дозволяють суду провести підготовку до судового розгляду і постановити ухвалу про призначення судового розгляду, тому суд приходить до висновку , що відповідно до вимог п. 3 ч 3ст. 314 КПК Україниданий обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.
		Повернення перевіреного судом обвинувального акта разом з додатками прокурору відповідає вимогамст. 2 КПК України, за якою завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоденневинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту та додатків до нього вимогам ст. 291 КПК України, а тому зазначені матеріали підлягають поверненню прокурору.
		Керуючись ст.ст.291,303, 304, 314, 315, 316 КПК України, колегія суддів
		У Х В А Л И Л А:
		Клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити. 
		Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016080050006877 у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 2 статті 15, частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. 
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом семи діб з дня її оголошення.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вступна та резолютивна частини ухвали ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 жовтня 2017 року.
		Повний текст ухвали оголошено 1 листопада 2017 р. о 9 годині 00 хвилин.
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1 
		 
		Судді                                     ОСОБА_2 
		 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...