Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/34189/17-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2017. Зареєстровано: 15.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/34189/17-ц 
		Категорія 40 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		25 жовтня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді - Москаленко К.О.,
		при секретарі -         Березовській К.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Громадської організації «Центр протидії корупції» до народного депутата України ОСОБА_1, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації, та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада» про визнання інформації інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію, -
		В С Т А Н О В И В :
		У червні 2017 року позивач ГО «Центр протидії корупції» звернулась до суду з вказаним позовом до народного депутата України ОСОБА_1, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, фізична особа-підприємець ОСОБА_4, та просить суд визнати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі Парламентського телеканалу «Рада» під час трансляції програми «Брифінги» народним депутатом України ОСОБА_1: 
		«…попри велику заробітну плату членів громадської організації «Центр протидії корупції» додатково кошти виводилися на фізичних осіб-підприємців. Так, наприклад, сам ФОП ОСОБА_2 отримав протягом 2016-2017 років, 1,7 млн. гривень, ФОП ОСОБА_4 з тої ж самої організації - 1,86 млн. грн…. і так далі, і так далі, відома ОСОБА_5 отримала 130 тис. грн.. 
		До чого я це все говорю? До того, що це все є порушенням, очевидно, законодавства України, яке регулює питання діяльності неприбуткових організацій і як мінімум може тягнути за собою припинення статусу «Центру Протидії Корупції», як неприбуткової організації…»
		недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача, а також порочить честь і гідність ОСОБА_2, як фізичної особи та як посадової особи голови Правління ГО «Центр протидії корупції»; зобов'язати народного депутата України ОСОБА_1 протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення в ефірі Парламентського телеканалу «Рада» у програмі «Брифінги» резолютивної частини рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів; зобов'язати державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду надати народному депутату України ОСОБА_1 ефірний час в програмі «Брифінги» на телеканалі «Рада» для спростування недостовірної інформації шляхом оголошення в ефірі Парламентського телеканалу «Рада» у програмі «Брифінги» резолютивної частини рішення суду.
		Також, 23.10.2017 через канцелярію суду подано позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада» про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2017, занесеною до журналу судового засідання, позовна заява третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, прийнята до спільного розгляду. 
		Позовні вимоги Громадської організації «Центр протидії корупції», а також самостійні вимоги третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 12-й годині у прямому ефірі Парламентського телеканалу «Рада» під час трансляції програми «Брифінги», у своєму брифінгу народний депутат України ОСОБА_1 поширив наступну інформацію:
		«До мене, як до народного депутата, звернулося одне з громадських об'єднань - це об'єднання «Національний інтерес України» в особі його директора - ОСОБА_6, журналіста, які передали мені значний обсяг матеріалів, які являють собою розслідування… журналістське розслідування використання коштів міжнародної фінансової допомоги, які зайшли у розмірі 1,2 млн. доларів США на таку організацію, яка називається «Центр протидії корупції»… ви, напевно, про неї чули… її очолює ОСОБА_2 - дуже активна людина в українській політиці. Кошти ці були спрямовані… гранти… на реалізацію програм, які повинні бути спрямовані покращенню ситуації із боротьбою з корупцією в Україні.
		І до чого зводиться результат цього розслідування - зводиться він до того, що попри велику заробітну плату членів цього об'єднання додатково кошти виводилися на фізичних осіб-підприємців. Так, наприклад, сам ФОП ОСОБА_2 отримав протягом 2016-2017 років, 1,7 млн. гривень, ФОП ОСОБА_4 з тої ж самої організації - 1,86 млн. грн…. і так далі, і так далі, відома ОСОБА_5 отримала 130 тис. грн.. 
		До чого я це все говорю? До того, що це все є порушенням, очевидно, законодавства України, яке регулює питання діяльності неприбуткових організацій і як мінімум може тягнути за собою припинення статусу «Центру Протидії Корупції», як неприбуткової організації.
		Що я буду робити з матеріалами цього розслідування? В першу чергу я направлю їх до Генеральної прокуратури України, по-друге - до Державної фіскальної служби України для перевірки діяльності цієї організації: обов'язково до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, яке відповідає за координацію питань, пов'язаних із наданням допомоги Україні. І обов'язково до посольств держав Великої Сімки, які надавали значну допомогу України, в тому числі і сприяння фінансове для реалізації антикорупційних програм.
		Якими можуть бути наслідки? Як на мене, наслідком головним мало би бути припинення діяльності «Центру протидії корупції» в якості неприбуткової організації, але це вже питання до відповідних компетентних органів.
		І зараз я пропоную вашій увазі невеликий відеоматеріал, який ілюструє те, про що я вам сказав…».
		Позивач та треті особи вважають, що вищезазначена інформація поширена відповідачем ОСОБА_1 з метою публічної дискредитації позивача й третіх осіб та може скласти хибне враження в суспільстві щодо їх діяльності з недотриманням позивачем та його членами чинного законодавства.
		Також, посилаються на те, що ФОП ОСОБА_2 припинив свою підприємницьку діяльність з 27.01.2017, що є загальновідомою інформацією. Крім того, починаючи з жовтня 2016 року і до припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 не отримував жодних доходів від підприємницької діяльності. Крім цього, зазначає, що ОСОБА_2 ніколи не отримував доходів від позивача як працівник за трудовим договором, та як фізична особа-підприємець за надані послуги та виконані роботи.
		Заперечує твердження відповідача ОСОБА_1 про отримання ФОП ОСОБА_3 130 тис. грн. та про отримання ФОП ОСОБА_4 з ГО «ЦПК» 1,86 млн. грн. як таке, що не відповідає дійсності. 
		В судовому засіданні представник позивача Г.О. «Центр протидії корупції», а також третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та представник позивача Г.О. «Центр протидії корупції» ОСОБА_8 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовах, просили позов та самостійні вимоги третіх осіб задовольнити. 
		Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги ГО «Центр протидії корупції» та свої позовні вимоги та третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_4 підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити. 
		Відповідач народний депутат України ОСОБА_1 та його представник, проти заявлених вимог заперечили, посилаючись на викладене у письмових запереченнях, просили відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі. 
		Відповідач ДП «Парламентський телеканал «Рада» в судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду подана заява, відповідно до якої відповідач не заперечує щодо розгляду справи за відсутності його представника. 
		Суд, заслухавши пояснення зазначених осіб у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі Парламентського телеканалу «Рада» під час трансляції програми «Брифінги», у своєму брифінгу народний депутат України ОСОБА_1 поширив наступну інформацію:
		«…До мене, як до народного депутата, звернулося одне з громадських об'єднань - це об'єднання «Національний інтерес України» в особі його директора - ОСОБА_6, журналіста, які передали мені значний обсяг матеріалів, які являють собою розслідування… журналістське розслідування використання коштів міжнародної фінансової допомоги, які зайшли у розмірі 1,2 млн. доларів США на таку організацію, яка називається «Центр протидії корупції»… ви, напевно, про неї чули… її очолює ОСОБА_2 - дуже активна людина в українській політиці. Кошти ці були спрямовані… гранти… на реалізацію програм, які повинні бути спрямовані покращенню ситуації із боротьбою з корупцією в Україні.
		І до чого зводиться результат цього розслідування - зводиться він до того, що попри велику заробітну плату членів цього об'єднання додатково кошти виводилися на фізичних осіб-підприємців. Так, наприклад, сам ФОП ОСОБА_2 отримав протягом 2016-2017 років, 1,7 млн. гривень, ФОП ОСОБА_4 з тої ж самої організації - 1,86 млн. грн…. і так далі, і так далі, відома ОСОБА_5 отримала 130 тис. грн.. 
		До чого я це все говорю? До того, що це все є порушенням, очевидно, законодавства України, яке регулює питання діяльності неприбуткових організацій і як мінімум може тягнути за собою припинення статусу «Центру Протидії Корупції», як неприбуткової організації.
		Що я буду робити з матеріалами цього розслідування? В першу чергу я направлю їх до Генеральної прокуратури України, по-друге - до Державної фіскальної служби України для перевірки діяльності цієї організації: обов'язково до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, яке відповідає за координацію питань, пов'язаних із наданням допомоги Україні. І обов'язково до посольств держав Великої Сімки, які надавали значну допомогу України, в тому числі і сприяння фінансове для реалізації антикорупційних програм.
		Якими можуть бути наслідки? Як на мене, наслідком головним мало би бути припинення діяльності «Центру протидії корупції» в якості неприбуткової організації, але це вже питання до відповідних компетентних органів.
		І зараз я пропоную вашій увазі невеликий відеоматеріал, який ілюструє те, про що я вам сказав…».
		Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача народного депутата України ОСОБА_1 надійшло звернення ГО «Національний Інтерес України» від 22.05.2017 №1/17, у якому вказана громадська організація посилалась на факти фінансових порушень у Громадській організації «Центр протидії корупції» та просила відповідача направити депутатські звернення до ДФС України, Генеральної прокуратури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з метою перевірки та розслідування діяльності позивача на території України.
		За результатами розгляду зазначеного звернення відповідачем народним депутатом України ОСОБА_1 були направлені звернення, зокрема: №2/49/2-17 від 30.05.2017, адресоване Генеральному прокурору України ОСОБА_9, №2/49/2-18 від 30.05.2017, адресоване Державній фіскальній службі України; №2/49/2-19 від 30.05.2017, адресоване Міністерству економічного розвитку та торгівлі України. 
		На надіслані вищезазначені звернення відповідач народний депутат України ОСОБА_1 отримав відповіді, серед яких: №04/5/1-5672-17 від 13.06.2017 від Генеральної прокуратури України; №04/5-13017 від 12.07.2017 від прокуратури м. Києва; №960/2/999914030210 від 12.06.2017 від ДФС України; №4004-02/20684-02 від 20.06.2017 від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. 
		Відповідно до ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
		Частиною 1 ст.94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
		Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчиненні будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.
		Поряд з тим, відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.
		Відповідно до п.12 ч.1 ст.24 зазначеного Закону народний депутат зобов'язаний, серед іншого, інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік.
		Як вбачається зі змісту поширеної інформації, відповідачем народним депутатом України ОСОБА_1 в межах визначених законом повноважень була оголошена інформація, про яку він дізнався зі звернення, яке надійшло до нього у зв'язку зі здійсненням повноважень народного депутата України.
		Зокрема, як вбачається з публічного виступу відповідача народного депутата України ОСОБА_1, останній на брифінгу оголосив зміст звернення ГО «Національний інтерес» до нього як народного депутата України, зауваживши, що зазначена інформація є журналістським розслідуванням і підлягає перевірці, у зв'язку з чим ним будуть здійснені відповідні дії в межах повноважень народного депутата України, які будуть полягати у направленні матеріалів для перевірки діяльності позивача, що і було зроблено в подальшому шляхом направлення депутатських звернень до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
		При цьому, особисто відповідачем було використано оціночні судження щодо викладених у зверненні фактів, які є вираженням його суб'єктивної думки і погляду на наведені у зверненні факти, як такі, що «очевидно» можуть бути порушенням законодавства, вимагають його реагування як народного депутата України та перевірки компетентними на те органами, що відповідно до ст.30 Закону України «Про інформацію»   не підлягає спростуванню, і за їх висловлювання ніхто не може бути притягнутий до відповідальності.
		Таким чином, оцінюючи публічний виступ відповідача народного депутата України ОСОБА_1 в цілому суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про поширення відповідачем недостовірної інформації про позивача та третіх осіб у справі, та порушення їх прав відповідно на честь, гідність та ділову репутацію.
		Відтак, вимоги позивача та третіх осіб про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію, задоволенню не підлягають як необґрунтовані.
		Також, виходячи з положень ст.277 ЦК України, ст.3 ЦПК України, вимоги позивача ГО «Центр протидії корупції» на захист прав та інтересів третіх осіб у справі є безпідставними, у зв'язку з відсутністю у позивача суб'єктивного права на звернення до суду в інтересах цих осіб.
		У зв'язку з відмовою в задоволенні вимог щодо визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію, не підлягають задоволенню і вимоги про зобов'язання відповідача народного депутата України ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію та вимога про зобов'язання відповідача ДП «Парламентський телеканал «Рада» надати ефірний час для спростування недостовірної інформації. 
		Відтак, позов ГО «Центр протидії корупції» та самостійні вимоги третіх осіб  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.
		На підставі та керуючись п. 15, п. 18, п. 19 Постанови Верховного суду України від 27.02.09 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.7, ст.24 Закону України «Про статус народного депутата України» ст.30 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 16, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст.34 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд-
		В И Р І Ш И В :
		В задоволенні Громадської організації «Центр протидії корупції» до народного депутата України ОСОБА_1, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації, та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада» про визнання інформації інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію, - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Суддя Печерського 
		районного суду міста Києва К.О. Москаленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...