Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/7810/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано судом: 15.11.2017. Зареєстровано: 16.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2017.
Дата набрання законної сили: 30.01.2018
Результат оскарження 30.01.2018 Апеляційний суд Тернопільської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		01.11.2017 Справа №607/7810/17 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого судді         Дзюбича В.Л., 
		з участю секретаря         Зубко О.Я., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про скасування боргу по оплаті за послуги мобільного зв»язку та зобов»язання відновити надання послуг мобільного зв»язку,-
		                    ВСТАНОВИВ:
		    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна»(надалі ПрАТ «ВФ Україна») про скасування боргу по оплаті за послуги мобільного зв»язку у сумі 19739,99 грн. та зобов»язання відновити надання послуг мобільного зв»язку згідно договору від 29.01.2005 року №2084404/1.11123852, укладеного між позивачем та ПрАТ «МТС Україна» з урахуванням додаткової угоди від 21.12.2015 року № 10249969 за номером телефону НОМЕР_1.
		    В обґрунтування позову зазначено, що 29.01.2005 року між позивачем та ПрАТ «МТС Україна» було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку №2084404/1.11123852. Того ж дня - 29.01.2005 року, а також 21.12.2015 року між сторонами було укладено додаткові угоди №2084404 та № 10249969 до Договору, в яких серед іншого, було встановлено строк їх дії та санкції за невиконання зобов'язань. Згодом, з 07.04.2010 року за заявою позивача відповідач почав надавати останньому послуги SMS, MMS роумінгу, та телефонні дзвінки у роумінгу. Однак, у згаданій заяві позивач не обрав, а відповідно і не замовляв послуги інтернету у роумінгу. Водночас, в травні поточного року, відповідачем на мобільний термінал позивача НОМЕР_1 надіслано повідомлення про необхідність сплати вартості послуг мобільного зв'язку в розмірі 19739,99 грн. У відповідь на звернення від 24.05.2016 року та 01.06.2016 року відповідач зазначив, що вартість послуг в розмірі 19739,99 грн. нарахована за користування ОСОБА_1 послугами передачі даних (інтернет - доступ) на території Угорщини, що мало місце 04.05.2016 року, зокрема додатковим платним сервісом в мережі роумінг-оператора, з яким відповідач проводить розрахунки за послуги, використані його абонентом, а тому анулювати вказаний борг немає можливості. Одночасно відповідач наголосив на необхідності сплати боргу, оскільки з дати його виникнення за номером позивача діє обмеження у наданні послуг, а вказаний номер зберігається впродовж 3-х місяців поспіль. Після збігу даного строку відповідач залишив за собою право на повне припинення надання послуг позивачу, що фактично зробив 27.08.2016 року щодо вхідних дзвінків, та щодо вихідних дзвінків - з 06.05.2016 року.
		    Із зазначеними діями відповідача та нарахованою сумою заборгованості в розмірі 19739,99 грн. позивач не згідний, вважає її нарахування безпідставним, оскільки додатковим платним сервісом в мережі роумінг-оператора під час поїздки в Угорщину 04.05.2016 року він не користувався, а тому в силу вимог п.64 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року відповідач не вправі був стягувати з нього плату за послугу, яку він як споживач не замовляв та не надавав своєї згоди на її отримання, відтак і припинення надання відповідачем послуг мобільного зв'язку є незаконним.
		    У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити у повному обсязі.
		    Представник відповідача у судовому засіданні відносно позову заперечив та просить у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, посилаючись на те, що з 29.01.2005 року позивачу надаються послуги мобільного зв»язку за номером НОМЕР_1, з 07.04.2010 року абонентом було замовлено надання послуг Міжнародного роумінгу, а 03.10.2014 року за замовленням позивача за номеромНОМЕР_1 було підключено послугу Мобільний GPRS/EDGE інтернет. Згідно довідкової інформації про надані послуги у період з 01.10.2014 року по 26.08.2016 року за вказаним номером телефону зафіксовано три події користування передачею даних у роумінгу, зокрема: 05.05.2016 року передача даних Роумінг HUN 128.64 Mb, Роумінг-оператор HUNH1 HUN Pannon(Угорщина), загальною тривалістю інтернет сесії 4 год. 4 хв.13 сек.(05.05.2016 -0:01 до 05.05.2016-4:04) вартістю 19739,99 грн.   Після перетину кордону із Угорщиною 05.05.2016 року на номер позивача були надіслані повідомлення з вартістю послуг роумінгу, включно з даними про вартість Інтернет-доступу за кордоном. та додатково направлено SMS повідомлення про використання абонентом Мобільного Інтернету у роумінгу. Зазначене свідчить про те, що оператором мобільного зв»язку в установленому порядку було повідомлено позивача про старт Інтернет-сесії та про вартість такої послуги. Рішення щодо подальшого користування сервісом у даному випадку залишається за абонентом.  Починаючи з 30.08.2015 року позивач користується тарифним планом «Смартфон 3G» у якому передача даних(3G/2G Інтернет) так само як і вхідні і вихідні дзвінки є основною послугою. Відтак нарахування позивачу оплати за надані телекомунікаційні послуги є правомірним, наведені ОСОБА_1 у позові порушення, які на його думку, допущені відповідачем є помилковими та не підтверджені належними доказами.     
		    Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
		    Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		    У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.     
		    Судом встановлено, що 29.01.2005року між позивачем та ПрАТ «МТС Україна», яке 23.05.2017 року змінило своє найменування на ПрАТ «ВФ Україна»,  було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку №2084404/1.11123852 за номером телефону НОМЕР_1. Відповідно до умов договору позивачем обрано тарифний пакет GSM « UMC Новорічний 25» та наступні послуги: UMC-Область; UMC-сім»я; SMS; переадресування дзвінка; голосова пошта; Додатковий пакет мережі.
		    Відповідно до ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв»язку та інформатизації №000813 від 10.07.2017 року ПрАТ «ВФ Україна» здійснює надання послуг рухомого(мобільного) телефонного зв»язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв»язку на всій території України.
		    07.04.2010 року позивач звернувся до оператора мобільного зв»язку із заявою про підключення  послуг Міжнародного роумінгу та GPRS Мобільний інтернет за номером телефону НОМЕР_1. 
		    В травні 2017 року ПрАТ «ВФ Україна» на мобільний термінал позивача направлено повідомлення про необхідність оплатити вартість наданих послуг мобільного зв»язку у сумі 19739,99 грн.
		    Згідно наданого відповідачем рахунку за телекомунікаційні послуги вартість наданих позивачу послуг мобільного зв»язку за період з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року становить 20052,85 грн., з яких за послуги Міжнародного роумінгу 15719,20 грн. 
		    Відповідно до довідкової інформації про надані послуги за період з 01.10.2014 року по 26.08.2016 року, ОСОБА_1 нараховано оплату передачу даних у Роумінг HUN 05.05.2016 року у сумі 15482,35 грн., що із врахуванням ПДВ та внеску у Пенсійний фонд України становить 19739,99 грн.
		    Як встановлено судом, надання послуг мобільного зв»язку за номером телефону НОМЕР_1, яким користується позивач, припинено з 06.05.2016 року щодо вихідних дзвінків та з 27.08.2016 року щодо вхідних дзвінків.
		    Відповідно до ч.1 cт.ll ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є, серед іншого, договори та інші правочини.
		    Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
		    Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору -ч. 1 ст. 638 ЦК України. 
		    Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		    У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів-ч.2 ст. 627 ЦК України.
		    Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.     
		    У статті 1 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003 року(надалі-Закон №1280-IV ) визначено, що абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.
		    Відповідно до ст.32 Закону №1280-IV споживачі   під   час   замовлення  та/або  отримання телекомунікаційних послуг мають право на: 1) державний захист своїх прав; 
		5) вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; 6) безоплатне   отримання   від   оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг;  оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій  шляхом  звернення  до суду та уповноважених державних органів; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.
		    Згідно ч.2 ст.37 Закону №1280-IV правовими  основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг, що кореспондує загальному змісту законодавства про захист прав споживачів.
		    Відповідно до ст.39 Закону №1280-IV оператори телекомунікацій зобов'язані: здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до  законодавства; надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.
		    Згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII(надалі Закон № 1023-XII) споживач(він же -абонент)-фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов»язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов»язків найманого працівника.
		    Відповідно до вимог ч.ч.1,9 ст. 15 Закону № 1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.
		    Відповідно до ст.17 Закону №1023-ХІІ споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час. Продавець(виконавець) зобов»язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного асортименту.
		    Згідно ст. 21 Закону № 1023-XII крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
		    У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених
		Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року(надалі -Правила) надано ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв'язку- послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв'язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.
		    Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов'язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).
		    Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера(голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо). 
		    Роумінгом, у розумінні Правил, є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв'язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора.
		    Припинення надання послуг - остаточне припинення оператором, провайдером надання споживачеві послуг внаслідок припинення дії чи зміни умов договору в частині скорочення переліку послуг, а також у випадках, встановлених законом.
		    Відповідо до п.14 Правил надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених НКРЗІ; 2) їх оплати споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та інших нормативно-правових актів.
		    Згідно із п.15 Правил до укладення договору оператор, провайдер зобов'язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема:тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв'язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів.
		    Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.
		    У п.35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.
		    Згідно п.п.27 п.39 Правил оператори, провайдери зобов»яязані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг-партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв'язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку.
		    Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв-п.п.4 п.64 Правил. 
		    Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підставі зробити висновок про те, що в рамках договору про надання послуг мобільного зв»язку, який за своїх змістом є договором приєднання, оператори, провайдери мобільного зв»язку зобов»язані надавати абонентам повну та достовірну інформацію про послуги, що надаються, їх вид, якість, вартість та тарифікацію та не вправі нараховувати та стягувати оплату за послуги, які не були замовлені споживачем та на отримання яких останній не надавав своєї усвідомленої згоди.
		    Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
		    Таким чином, приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того факту, що позивачем у відповідності до вимог п.3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, 05.05.2016 року під час перебування на території Угорщини було надано усвідомлену згоду на отримання послуги передачі даних(інтернет-доступ) в режимі Міжнародного роумінгу, яка виразилась у вчиненні ним конкретних дій, що послужили стартом інтернет-сесії, яка відбулась 05.05.2016 року в період з 0:01 год. до 4:05 год. а також, доказів того, що      ОСОБА_1 був ознайомлений із порядком і умовами надання вказаної послуги, її вартістю та погодився із запропонованими умовами, суд приходить до переконання про відсутність у відповідача будь-яких правових підстав для нарахування позивачу заборгованості у сумі 19739,99 грн. за послуги мобільного зв»язку та подальшого припинення надання послуг за номером телефону НОМЕР_1. 
		    За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання про доведеність позовних вимог ОСОБА_1, які є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом скасування нарахованої позивачу ПрАТ «ВФ Україна» заборгованості за послуги мобільного зв»язку у сумі 19739,99 грн., зобов»язавши відповідача відновити надання ОСОБА_1 послуг мобільного зв»язку за номером телефону НОМЕР_1, згідно укладеного 29.01.2015 року договору №2084404/1.11123852 з урахуванням додаткової угоди №10249969 від 21.12.2015 року.     
		    Крім цього, зважаючи на вимоги ч.1 ст.88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави 640 грн. судового збору.
		    Керуючись ст.ст.1, 3, 10, 11, 57, 60, 61, 79, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11,626, 627, 628, 634,638 ЦК України, ст.ст. 1,32,35,37 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 року №1280-IV, ст.ст.1,15,17, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-XII, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року №295, суд,-
		                       ВИРІШИВ:
		    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
		    Скасувати заборгованість ОСОБА_1 перед Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» за надані послуги мобільного зв»язку у сумі 19739,99 грн., яка утворилась за користування послугою передачі даних(інтернет-доступ) 05.05.2016 року в режимі Міжнародного роумінгу під час перебування на території Угорщини.
		    Зобов»язати Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна»( 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька,15, код ЄДРПОУ 14333937) відновити надання ОСОБА_1( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) послуг мобільного зв»язку за номером телефону НОМЕР_1, згідно укладеного 29.01.2015 року договору №2084404/1.11123852 з урахуванням додаткової угоди №10249969 від 21.12.2015 року.
		    Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна»( 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька,15, код ЄДРПОУ 14333937)  640,00(шістсот сорок) гривень судового збору в доход держави.
		    Копію рішення направити сторонам у справі.
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...