Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/1627/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2017. Зареєстровано: 16.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2017.
Дата набрання законної сили: 04.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                       
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		14 листопада 2017 року  м. Чернігів               Справа № 825/1627/17
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: 
		Головуючого судді                                      - Бородавкіної С.В. 
		за участі секретаря                                - Гайдука С.В., 
		представників позивача                              - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		представників відповідача                         - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування індивідуальної податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (далі  ТОВ ім. Шевченка) 13.10.2017 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі  ГУДФС у Чернігівській області) та просить:
		- визнати протиправною і скасувати індивідуальну податкову консультацію надану відповідачем від 19.07.2017 № 3265/10/25-01-40-14;
		- зобовязати відповідача надати індивідуальну консультацію у письмовому вигляді на його запит від 30.06.2017 № б/н.
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач подав до контролюючого органу запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо реєстрації акцизних накладних у системі електронного адміністрування реалізації пального при його використанні для власних потреб. Товариством було отримано від відповідача індивідуальну податкову консультацію, яка на його думку, є протиправною та суперечить нормам чинного законодавства України. Зокрема, ГУДФС у Чернігівській області зазначило, що операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального для заправки техніки, що належить виконавцям є реалізацією пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, тому при здійсненні зазначених операцій виникає обовязок реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних на такі обсяги переданого (відпущеного, відвантаженого) пального.?
		Однак, позивач вважає, що відповідно до загального аналізу норм цивільного законодавства України договори з перевезення врожаю, внесення добрив, сзр, збирання врожаю, обробіток ґрунту по своїй правовій природі є договорами надання послуг. Тобто, передача палива перевізнику або особі, яка надає послуги з вирощування сільськогосподарської продукції, не передбачає переходу права власності або права розпорядження цим паливом, тому не є операціями з реалізації пального та відповідно не потрібно складати акцизну накладну і реєструвати її в ЄРПН.
		Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
		Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, надали письмові заперечення та пояснили, що при наданні податкової консультації ГУ ДФС у Чернігівській області жодним чином не вийшло за межі Податкового кодексу України та іншого податкового законодавства. Зазначили, що відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України, якщо субєкт господарювання зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, такий субєкт у терміни, визначені Кодексом, зобов'язаний складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних потреб, та зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено, виходячи з таких підстав.
		ТОВ ім. Шевченка є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2000 внесено відповідний запис (а.с. 32-33). Свою діяльність здійснює на підставі статуту, затвердженого загальними зборами учасників товариства від 12.07.2017 № 8 (а.с. 8-30).
		Основним видом діяльності товариства є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
		Судом встановлено, що позивач звернувся до ГУДФС у Чернігівській області із заявою про надання індивідуальної податкової консультації від 30.06.2017, в якій просив:
		- надати в письмовому вигляді індивідуальну податкову консультацію стосовно реєстрації акцизних накладних у системі електронного адміністрування реалізації пального, при його використанні для власних виробничих потреб;
		- розяснити які товариство буде мати негативні податкові наслідки, якщо такі можуть мати місце, у випадку надання йому послуг за договорами з третіми особами (перевезення врожаю, внесення добрив, сзр, збирання врожаю, обробіток ґрунту) з використанням власного палива, в разі списання цього палива на власні потреби, без здійснення продажу третім особам, що надають послуги за договором (а.с. 35).
		Листом від 19.07.2017 за № 3265/10/25-01-40-14 ГУДФС у Чернігівській області надало товариству індивідуальну податкову консультацію, в якій зазначило, що формою акцизної накладної та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535, визначено особливості складання акцизної накладної при використанні пального для власного споживання.
		Зокрема, у верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини 3 (пальне відвантажено з метою власного споживання (п. 4 Розділу ІІ Порядку № 218)).
		В акцизній накладній, надання якої отримувачу пального не передбачено (у т.ч. при відвантаженні пального з метою власного споживання), у рядку «Особа - отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа - код за ЄДРПОУ отримувача пального; для фізичної особи - прізвище, імя, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» вноситься умовний код НОМЕР_1.
		Крім того, зазначено, що якщо субєкт господарювання зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, такий субєкт у терміни, визначені Кодексом, зобовязаний складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних потреб, та реєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних. Штрафні санкції за порушення платником акцизного податку з реалізації пального порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних застосовуються відповідно до статті 120-2 Кодексу. 
		Також розяснено, що оскільки операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального для заправки техніки, що належить виконавцям, є реалізацією пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тому при здійсненні зазначених операцій виникає обовязок реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних на такі обсяги переданого (відпущеного, відвантаженого) пального. Здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких субєктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 % вартості реалізованого пального (п. 117.3 ст. 117 Кодексу) (а.с. 36-37).
		Вважаючи вищевказану індивідуальну податкову консультацію протиправною, ТОВ ім. Шевченка звернулось до суду з відповідним позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
		Відповідно до пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
		У відповідності до приписів статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.  
		Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
		За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
		Відповідно до п. 53.2 ст. 53 Податкового кодексу України Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
		Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду
		Таким чином, лише при встановленні судом, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом, суперечить  нормам або змісту певного податку чи збору, суд має визнати таку податкову консультацію недійсною.
		Податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію контролюючого органу із застосування конкретних норм податкового законодавства, в межах повноважень.
		Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням закріпленого ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Так, з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення мін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким розширено перелік платників акцизного податку.
		Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
		Згідно із пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
		Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
		Таким чином, виходячи з того, що субєктами господарювання можуть укладатись різного виду господарські та цивільно-правові договори щодо підакцизних товарів (продукції), - з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, то дійсно не завжди вони є операцією з реалізації (продажу), оскільки його віднесення до такого типу операцій залежить від виду цивільно-правового чи господарсько-правового договору, на підставі якого здійснюється такий відпуск.
		При цьому, факт надання ТОВ ім. Шевченка третіми особами послуг (перевезення врожаю, внесення добрив, сзр, збирання врожаю, обробіток ґрунту) з використанням власного палива товариства, підлягає встановленню безпосередньо під час укладення відповідних договорів, в яких буде передбачено умови передачі палива, оскільки саме вказані обставини можуть впливати на перехід права власності та можливість розпоряджатися паливом, що свою чергу, є основою для визначення статусу субєкта який здійснює передачу такого палива, а саме віднесення його до платника акцизного податку чи відсутності такої підстави.
		Суд звертає увагу, що звернення позивача не конкретизоване: а саме платником не вказано способів здійснення заправки техніки субєктів господарювання, з якими укладуться договори про надання послуг, не розкрито умов, за яких будуть виконуватися угоди про надання послуг в частині, що стосується передачі палива. Неповне відображення обставин та умов, за яких платник звернувся за розясненням, позбавило податковий орган можливості надати вичерпну консультацію, про що і було зазначено у судовому засіданні представниками відповідача.
		Аналізуючи зміст наданої індивідуальної податкової консультації, суд дійшов до висновку, що в ній контролюючий орган лише виклав норми податкового законодавства в тій редакції, що діяла на час звернення, без формування певних висновків щодо практичного застосування таких норм. Так, відповідач надав відповідь на поставлене перед ним питання, оскільки в податковій консультації викладена правова позиція з приводу практичного застосування пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 та пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а саме  здійснення заправки пальним техніки, що належить іншим особам (виконавцям) винайнятої товариством (замовником) для виконання робіт (отримання послуг) на умовах договору про надання послуг є реалізацією пального і субєкт який здійснює такі операції є платником акцизного податку.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні правові підстави для скасування оскарженої індивідуальної податкової консультації, наданої ГУДФС у Чернігівській області, оскільки судом не встановлено невідповідність її нормам Податкового кодексу України.
		Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Водночас, позивачем не було надано доказів, на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а відтак, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, тому в задоволенні позовних вимог ТОВ ім. Шевченка має бути відмовлено.
		Враховуючи наведене, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		В задоволенні адміністративного позову відмовити.
		 
		Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
		Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                        С.В. Бородавкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...