Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/910/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2017. Зареєстровано: 21.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2017.
Дата набрання законної сили: 01.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000, 
		тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
		_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		16 листопада 2017 року                                                                Справа №  923/910/17 
		Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Головльовій Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу      
		за позовом Прокурора - керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі 
		Каховської комунальної установи по обслуговуванню закладів освіти "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти" (позивач-1), м. Каховка Херсонської області, 
		Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, (позивач-2), м. Херсон,
		до Малого приватного підприємства "Ритм", м. Херсон,  
		про визнання недійсним договору,
		за участю представників: 
		від прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення № 047190 від 16.06.17р.;
		від позивача-1 - ОСОБА_2, представник за дорученням № 201-20/655 від 09.10.17,
		ОСОБА_3, представник за дорученням № 201-20/656 від 09.10.17;
		від позивача-2 - не прибув;
		від  відповідача - ОСОБА_4, директор.
		Керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати недійсним договір від №72 від 06.02.2017, укладений між Малим приватним підприємством «Ритм» та Каховською районною комунальною установою «Районний заклад по обслуговуванню закладів освіти» на постачання товарів на загальну суму 353 822,44 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. ст. 203, 215, 216, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 7 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.26 Закону України «Про освіту».
		Прокурор в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
		Позивач-2, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. 
		Позивач-1 та Відповідач, у судовому засіданні, відповідно до відзиву на позовну заяву, просили припинити провадження у справі у звязку з розірванням спірного Договору сторонами.
		У судовому засіданні 16.11.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі. 
		Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
		в с т а н о в и в :
		06.02.2017 між Каховською комунальною установою «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти» (надалі за текстом рішення  Позивач-1, РЦЗО, Замовник) та Малим приватним підприємством «Ритм» (надалі за текстом рішення  Відповідач, Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 72 (надалі за текстом рішення  Договір).
		Підпунктом 1.1. п. 1 Договору «Загальні положення» передбачено, що постачальник зобовязується протягом 2017 року своєчасно поставити замовникові товари, а Замовник - прийняти і оплатити цей товар.
		Відповідно до умов п. 1.3. розділу 1 Договору ціна договору становить 353 822,44 гривень.
		Відповідно до умов п. 1.2 Договору найменування, кількість товару, відповідно до специфікації, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, визначаються у накладних при відпуску товару відповідно до заявки Замовника. 
		В специфікації товару № 1 від 06.02.2017 до договору купівлі-проджау № 72 від 06.02.2017 відсутні відомості щодо кількості товару.
		ОСОБА_5 в Договрі, ні в специфікації до нього не вказана кількість товару, що свідчить про те, що сторони не домовились у повному обсязі щодо такої істотної умови, як предмет договору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України вказано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 180 Господарського Кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
		Відповідно до ч. 5 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально- технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
		Сторони також не домовились щодо ще однієї істотної умови договору, а саме ціни у розумінні ст. 189 ГК України, оскільки ні в договрі, ні в специфікації до нього не вказана ціна за одиницю товару, а лише зазначено, що вона визначаюється у накладних при відпуску товару відповідно до заявки Замовника.
		Таким чином, сторони не досягли усих істотних умов договору відповідно до вимог ч. 2 ст. 180 ГК України
		Відповідно до п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів( господарських договорів) недійсними» зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.
		Договір купівлі-проджау № 72 від 06.02.2017 фактично виконується, що підтверджується листом Управління державної казначейської служби України у Каховському районі № 30-01-16/429 від 06.09.2017.
		Вказаний Договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює ОСОБА_5 України "Про публічні закупівлі" (надалі за текстом рішення  ОСОБА_5) з подальшими змінами.
		Абзацом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачено, що цей ОСОБА_5 застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
		Також статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено основні терміни, та в якому значені вони вживаються у цьому Законі.
		Пунктом 32 частини 1 статті 1 Закону визначено поняття товари - продукція, обєкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, повязані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
		Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
		З аналізу вказаних норм вбачається, що предметом закупівлі може бути один товар, або різні товари, що закуповуються в межах однієї процедури закупівлі і вартість закупівлі товарів перевищує 200 тис. грн.
		Оспорюваний Договір купівлі-продажу товарів укладено на не визначену суму, що може бути більшою за 200 тис. грн.
		Відповідно до п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578 (із змінами) (далі-Порядок визначення предмету закупівлі) Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
		Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
		Таким чином, за допомогою Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, за показником п'ятого знаку визначається окремий товар чи послуга.
		ОСОБА_5 України «Про публічні закупівлі», ні Порядок визначення предмету закупівлі, не містить обмежень щодо предмета закупівлі, які б свідчили про те, що предметом закупівлі може бути лише один товар, визначений згідно з ДК 016:2010, що закуповуються в межах однієї процедури закупівлі.
		Відповідно до визначення предмету закупівлі, що міститься п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» предметом закупівлі в межах однієї процедури можуть бути і різні товари.
		Абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що саме вартість закупівлі товару або товарів, є головним критерієм для визначення, чи застосовується положення Закону України «Про публічні закупівлі» до відповідної закупівлі.
		Як зазначено вище, оспорюваний правочин (Договір) укладено на загальну суму 353 822,44 грн.
		Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх обєднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		Каховська комунальна установа «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти» є замовником в розумінні Закону.
		Відповідно до даних Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, у п. 1.2 спірного договору вказано окремі товари.
		РЦЗО, являючись замовником в межах однієї закупівлі, оскільки укладено один Договір на поставку окремих товарів, визначених п. 1.2 Договору, на загальну суму, що перевищує 200 тис, грн. повинен був діяти на підставі вказаного Закону та здійснити закупівлю вказаних товарів за результатами однієї з процедур передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».
		Частиною 2 ст.2 Закону визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
		У частині 7 ст. 2 Закону зазначено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
		На підставі ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; обєктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
		Таким чином, укладання спірного договору повинно відбуватися за процедурою відкритих торгів.
		Однак, в порушення наведених вимог чинного законодавства, без проведення будь-якої процедури закупівлі, РЦЗО 06.02.2017 укладено Договір № 72 купівлі - продажу товарів.
		Відповідно до специфікації товару № 1 до договору № 72 від 06.02.2017 РЦЗО здійснюється закупівля товарів за ДК 021-2015: 15612000-7 - продукція борошномельна-крупяної промисловості(борошно, крупи,) 15331000-0 - оброблені овочі, 15851000-1-борошняні вироби(макароні вироби), 158830000-5 - цукор і супутня продукція, 154200000-8- рафіновані олії та жири, 15870000-7- заправки та приправи(сіль, лимонна кислота), 15330000-0- оброблені фрукти та овочі, 15620000-0- крохмалі та крохмалепродукти, 15320000-7 - фруктові та овочеві соки, 15820000-2 - сухарі, печиво, 15860000-4 - кава, чай та супутня продукція, 15130000-8 мясопродукти, 03210000-6 - зернові культури та картопля, 15550000-8 - молочні продукти, 15840000-8 какао, шоколад та цукрові кондитерські вироби, 15890000-3 продукти харчування та сушені продукти, 03140000-4- яйця, загальною вартістю Договору 353 822,44 грн.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
		Отже, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Відповідно до абзацу 4 пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		Оскільки спірний договір купівлі-продажу № 72 від 06.02.2017 укладено сторонами без проведення процедури закупівлі, що є порушенням ст. 2 Закону ст. ст. 180,189 ГК України, наявні правові підстави для визнання недійсним вищезазначеного Договору.
		Відповідно до 2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину. 
		Крім того абз.1, 2 п.2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших. Прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про освіту» забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.
		КРКУ «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти», відповідно до п. 1.2. статуту, затвердженого рішенням сесії Каховської районної ради № 172 від 23.12.2016 зі змінами, установа, як самостійний господарюючий субєкт, є закладом із статусом некомерційної (неприбуткової) установи.
		Комунальна установа є юридичної особою з дня її державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в органах Державного казначейства, гербову печатку, штампи та фірмові бланки зі своїм найменуванням. Засновником є Каховська районна рада.
		Відповідно до п. 2.5. статуту, предметом діляьності комунальної установи є: науково-методичне забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти, організація науково-методичної роботи, підвищення кваліфікації, професійного рівня педагогічних працівників загальноосвітніх, дошкільних навчальних закладів і розвиток їхньої творчої ініціативи у міжкурсовий період; Ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності закладів освіти на договірних засадах. Організація роботи закладів освіти у сфері матеріально-технічного забезпечення та з охорони праці та техніки безпеки.
		Таким чином, органом, уповноваженим здійснювати функції організації та контролю у начальних закладах харчування дітей за рахунок місцевих бюджетних та залучених коштів у спірних правовідносинах є Каховська районна комунальна установа «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти».
		Порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави. Держава намагається створити умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт та послуг, створюючи відповідні механізми при проведенні закупівель, які закладені у цьому Законі. Дотримуватися цих правил повинні всі учасники процедур закупівель.
		Крім того, згідно абз. 2 ч. 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
		Однією з основних функцій органу державного фінансового контролю відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» є контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів.
		За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Як зазначено в п.п. 3, п. 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
		Відповідно до абз. 2 п.п.4 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
		Відповідно до Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженим наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 (у редакції наказів Держаудитслужби від 04.08.2016 № 53, від 20.10.2016 № 112) Південний офіс Держаудитслужби (надалі-Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній республіці Крим та місті Севастополі. Офіс є юридичною особою публічного права, має асамостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, власні бланки.
		Таким чином Південний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		На підставі викладених обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача та позивача, проти позовних вимог не приймаються судом до уваги.
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
		На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,
		в и р і ш и в :
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати недійсним договір № 72 від 06.02.2017, укладений між Малим приватним підприємством «Ритм» та Каховською районною комунальною установою «Районний заклад по обслуговуванню закладів освіти» на постачання товарів на загальну суму 353822,44грн.
		3.Стягнути з Малого приватного підприємства "Ритм" (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, вулиця Миколаївське шосе, 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 24756872) на користь прокуратури Херсонської області (адреса місцезнаходження: місто Херсон, вулиця Петренко, 33; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 04851120) 1600грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
		 
		Повне рішення складено 20 листопада 2017 р.
		 
		Суддя                                Ю.В. Гридасов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...