Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/10859/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2017. Зареєстровано: 21.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/10859/17
		Провадження № 6/761/487/2017
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		     15 листопада 2017 року  Шевченківський районний суд м. Києва
		у складі: головуючого судді                   Піхур О.В.
		при секретарі                                            Кияшко К.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», заінтересовані особи: Шикар Корпорейшн ДжиЭй про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України,  -
		В С Т А Н О В И В:
		У березні 2017 року заявник звернувся до суду з даною заявою з тих підстав, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28.10.2016 року по справі АС № 231у/2016 за позовом Sheekar Corporation GА до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення суми основного боргу за контрактом №1636-08 від 07.04.2015 року в розмірі 1119358 доларів США та неустойки (пені) у розмірі 33580,74 доларів США, а всього 1152938,74 доларів США, суперечить публічному порядку України, а відтак підлягає скасуванню. На думку заявника при розгляді МКАС при ТПП справи АС № 231у/2016 вийшов за межі арбітражної угоди, а рішення МКАС при ТПП України підлягає скасуванню, оскільки постановлено з порушенням вимог ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», ЦК України та Контракту №1636-08 від 07.04.2015 року, а саме: рішення МКАС при ТПП України містить тлумачення Контракту №1636-08 від 07.04.2015 року, що виходить за межі арбітражної угоди, оскільки жодна із сторін з цього приводу до арбітражу не зверталася, а в арбітражному застереженні угоди про тлумачення змісту контракту немає, що призвело до порушення прав заявника та прийняття МКАС при ТПП рішення, яке суперечить публічному порядку України. Таким чином, заявник вважає, що спір між Sheekar Corporation GА та ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» мав вирішуватися господарськими судами України.
		Тому заявник просив суд скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28.10.2016 у справі АС № 231у/2016.
		В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяви з викладених в ній підстав.
		Представники заінтересованої особи в судовому засіданні вимоги заяви не визнали та просили суд відмовити в їх задоволенні. Суду пояснили, що доводи заявника суперечать законодавству, не підтверджуються наявними обставинами. 
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали по справі, суд знаходить клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28.10.2016 року по справі АС № 231у/2016 за позовом Sheekar Corporation GА до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості за контрактом, було стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Sheekar Corporation GА 1119358 доларів США заборгованості за поставлений товар, 33240,54 доларів США пені за порушення строків оплати товару і 20958,40 доларів США у відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою арбітражного збору а всього 1173556,94 доларів США.
		Заявник посилається на те, що арбітражне застереження, погоджене сторонами у розділі 12 укладеного Контракту, не є належною угодою щодо передачі спору на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, м. Київ, та що третейський суд вийшов за межі арбітражної угоди, прийнявши рішення про свою компетенцію у розгляді спору між сторонами контракту, а наведене у розділі 12 укладеного контракту арбітражне застереження не конкретизує місце проведення арбітражу, та є недійсним.
		Згідно ст. 5 Закону, з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове  втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.
		Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону клопотання про скасування арбітражного рішення є винятковим засобом для оспорювання в суді арбітражного рішення, що може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 ч. 2 цієї статті.
		Частиною 1 статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
		Водночас частина 2 статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» встановлює, що, незважаючи на положення частини 1 цієї статті, третейський суд може, якщо сторони не домовились про інше, зібратись в будь-якому місці, яке він вважає належним для проведення консультацій між його членами, заслуховування свідків, експертів чи сторін або для огляду товарів, іншого майна чи документів.
		Згідно із погодженим у п. 12.2 Контракту арбітражним застереженням, сторони погодили передачу спорів до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, м. Київ, у відповідності до регламенту зазначеного суду.
		Регламент МКАС при ТПП України прямо закріплює, що місцем арбітражу є місто Київ, Україна (стаття 10 Регламенту).
		Тобто ні сторони, ні арбітражний суд не можуть змінити місце знаходження МКАС і МАК при ТПП України. При цьому, місце арбітражу слід відрізняти від місця слухань, щодо яких сторони можуть прямо домовитись про їх проведення поза місцем знаходження МКАС (стаття 10 Регламенту). Зазначена позиція міститься, зокрема, в п. 7 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Узагальнення про практику розгляду судами справ про оспорювання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду України при Торгово-промисловій палаті України та про визнання та виконання рішень міжнародних та іноземних арбітражів», від 01.09.2015 року.
		Таким чином, у випадку підпорядкування спору МКАС при ТПП України вибір іншого місця арбітражу, крім м. Київ - місцезнаходження МКАС і МАК при ТПП України є об'єктивно неможливим, а тому сторони, прямо передбачивши у розділі 12 контракту, що спір буде розглядатись відповідно до регламенту МКАС при ТПП України, погодились і щодо місця проведення арбітражу.
		Слід також зазначити, що арбітражне застереження у п. 12.2 Контракту містить, через кому після назви обраного сторонами арбітражу («Международный коммерческий арбитражный суд при Торгово-промышленной Палате Украины»), вказівку на місце його знаходження («г. Киев»).
		Відтак, арбітражне застереження, наведене у п. 12.2 Контракту, не потребувало додаткового тлумачення, оскільки підпорядкування спору МКАС при ТПП України, унеможливлює вибір будь-якого іншого місця арбітражу, виходячи із вимог регламенту зазначеного суду, про застосування якого сторони домовились у арбітражному застереженні.
		Відповідно п. 12.2 Контракту Арбітражний суд складається з трьох арбітрів.
		Відповідно до ст. 26 «Кількісний склад» зазначеного Регламенту, сторони можуть за власним розсудом визначити кількість арбітрів.
		Сторони скористались зазначеним правом, прямо передбачивши склад арбітражного суду у кількості трьох арбітрів. Крім того, відповідно до Регламенту МКАС відповідач (заявник) листом від 27 червня 2016 року зробив вибір свого арбітра Суржикової В.І., що зазначено в тексті рішення МКАС у справі №231 у/2016, з чого слідує, що доводи заявника про те, МКАС при ТПП України тлумачив арбітражне застереження та вийшов за його межі - є хибними.
		Твердження відповідача про те, що арбітражне застереження є недійсним, оскільки не відповідає вимогам законодавства щодо форми зовнішньоекономічного контракту через те, що не містить вибору процесуального права, закону не відповідає. Розділ 12 контракту містить посилання на те, що будь-які спору повинні бути розглянуті відповідно до регламенту МКАС, який належним чином затверджує та регулює процедуру розгляду спору у цьому третейському суді.
		Відповідно до ч. 2 статті 3 Регламенту МКАС при ТПП України, заяву про відсутність у МКАС компетенції може бути зроблено не пізніше подання заперечень щодо позову, а заява про те, що МКАС перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлене під час арбітражного розгляду.
		Зазначене узгоджується із частиною 2 статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» згідно із якою заява про відсутність у третейського суду компетенції повинна бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову.
		Згідно із статтею 36 Регламенту МКАС при ТПП України, якщо сторона не заявляє у передбачений строк або, якщо такий строк не встановлено, то без невиправданої затримки, заперечення щодо недотримання протягом арбітражного розгляду, який відбувся у МКАС, будь-якого положення цього Регламенту, арбітражної угоди чи застосовних норм законодавства про міжнародний комерційний арбітраж, від яких сторони можуть відступати, вважається, що вона відмовилася від свого права на заперечення.
		Як вбачається з тексту Рішення МКАС при ТПП України від 28 жовтня 2016 року у справі №231у/2016, заявник протягом всього розгляду справи у справі не подавав заперечення проти арбітражного розгляду спору у МКАС при ТПП України з посиланням на недійсність арбітражної угоди або на відсутність компетенції суду. Таким чином, протягом всього арбітражного розгляду заявник визнавав компетенцію МКАС щодо розгляду спору.
		За таких обставин суд вважає, що своїми діями заявник відмовився від права заперечувати проти компетенції МКАС, а тому втратив законне право заперечувати проти такої компетенції цього суду. 
		Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного суду України від 22.03.2017 року у справі №6-325цс17.
		Погоджуючи арбітражну угоду про передачу спору на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, наведену в п. 12.2 контракту, «Sheekar Corporation GA» та ПрАТ «Іпгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» реалізували своє законне право, передбачене статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Спір між сторонами, передані сторонами на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, підпадає під суб'єктну та об'єктну компетенцію міжнародного комерційного арбітражу, як її визначено законами України та міжнародними договорами України. 
		Тому у Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України були всі правові підстави прийняти поданий компанією Sheekar Corporation GА позов до свого провадження та розглянути даний спір.
		Твердження заявника про недійсність арбітражного застереження, яке міститься у розділі 12 контракту, є безпідставним, оскільки заявник не надав доказів визнання арбітражного застереження недійсним у судовому порядку та не навів правових підстав для того, з яким закон пов'язує його недійсність.
		Відповідно ч. 2 статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо: 1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченою арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містин, постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або 2) суд визначить, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
		Судом не встановлено обставин, які можуть бути підставами для задоволення клопотання про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 28.10.2016 року.
		Проте, приймаючи до уваги викладені заявником посилання про порушення порядку, обставини щодо неправильної оцінки судом обставин справи, суд вважає безпідставними для скасування рішення.
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у заяві Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» відсутні підстави вважати рішення таким, що порушує арбітражне застереження, погоджене сторонами у розділі 12 укладеного Контракту, що третейський суд вийшов за межі арбітражної угоди, прийнявши рішення про свою компетенцію у розгляді спору між сторонами контракту, а наведене у розділі 12 укладеного контракту арбітражне застереження не конкретизує місце проведення арбітражу, та є недійсним, з посиланням на правовідносини, що склалися між сторонами за угодою та відсутність доказів на підтвердження викладених у заяві доводів.
		Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви про скасування рішення суду у зв'язку з відсутністю підстав, оскільки, його  доводи не знайшли підтвердження і спростовуються наданими матеріалами справи.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 208, 209, 210, 212, 213, ЦПК України ст. ст. 5, 34 Закону України «Про Міжнародний комерційний арбітраж», п. 12, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», суд 
		У Х В А Л И В:
		В задоволенні вимог заяви Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», заінтересовані особи: Шикар Корпорейшн ДжиЭй про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України - відмовити.
		Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...