Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/2753/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2017. Зареєстровано: 23.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2017.
Дата набрання законної сили: 22.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/7821/17 
		Номер справи місцевого суду: 495/2753/17
		Головуючий у першій інстанції Боярський О. О. 
		Доповідач Журавльов О. Г.
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 22.11.2017 року                                        м. Одеса
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
		головуючого - Журавльова О.Г.,
		суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,
		при секретарі Ліснік Н.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування ОСОБА_4 районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської областівід 28 серпня 2017 року,
		встановила:
		У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просив суд визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 із батьком ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не може створити дітям належні умови для проживання. Органом опіки та піклування здійснювалася перевірка та розгляд питання про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_6, за наслідками якої надано висновок від 03.04.2017 року №01-39/1468, відповідно до якого орган опіки вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
		Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської областівід 28 серпня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. 
		Визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 із батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: 67733, АДРЕСА_1. 
		Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_3 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
		Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 квітня 2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо.
		Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
		На теперішній час діти проживають разом із матір'ю ОСОБА_3 у будинку батьків відповідача по АДРЕСА_2
		З довідки Козацької сільської ради від 22.03.2017 року №153 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, але фактично проживає один за адресою: АДРЕСА_1
		Згідно характеристики Козацької сільської ради від 22.03.2017 року №103/02-19 ОСОБА_2 постійно проживає в с. Козацьке, Білгород-Дністровського району, Одеської області, має повну вищу освіту, одружений, має трьох малолітніх дітей. З 2015 року працює вчителем біології та хімії в Старокозацькому НВК «ЗОНІ І-ІІІ ступенів - гімназія». За час проживання в селі виявив себе з позитивного боку. За характером спокійний, врівноважений, турботливий батько, працьовитий, до роботи ставиться з відповідальністю. Займається спортом, користується повагою серед мешканців села, шанобливо ставиться до людей старшого покоління. У побуті та в суспільних місцях поводиться гідно. З сусідами та членами родини відносини добрі. Судимості не має, до кримінальної відповідальності не притягувався.
		З характеристики Старокозацького НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія» вбачається, що ОСОБА_2 працює вчителем біології та хімії в Старокозацькому НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія» з 2015 року. Має достатню фахову підготовку, відповідально ставиться до виконання своїх обов'язків, враховує індивідуальні особливості учнів, сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроці, відзначається тактовністю у стосунках з колегами, дослухається до порад педагогів - наставників, підвищує, свій фаховий рівень. До інциденту зі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 конфліктів з учнями чи їхніми батьками не мав.
		Згідно довідки про доходи, виданої Старокозацьким НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія» від 23.03.2017 року заробітна плата за 6 місяців складає 27 тисяч чотири гривни 62 копійки.
		Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеним спеціалістом Козацької сільської ради, фахівцем із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді та сільським головою від 13.03.2017 року, житлово-побутові умови добрі, відповідають санітарно-гігієнічним нормам.
		В будинку є все необхідне для проживання дітей - окрема кімната, два ліжка з чистою постільною білизною, журнальний стіл, телевізор, шафи для дитячих іграшок, книжок, канцелярських приладів, розвиваючих ігор та дитячого одягу. Для дітей створені комфортні умови для повноцінного всебічного розвитку та виховання. В наявності всі комунальні послуги, побутова техніка (пральна машина, холодильник) та інші речі побуту.
		Акт обстеження житлово-побутових умов складений спеціалістами служби у справах дітей та секретарем Козацької сільської ради від 30.03.2017 року підтверджує дійсність інформації, викладеної в акті Козацької сільської ради від 13.03.2017 року.
		Згідно з довідкою ДНЗ «Зірочка» Козацької сільської ради від 26.02.2017 року, діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відвідували дитячий садок з серпня 2016 року. Діти проживали з батьком, ОСОБА_2 За сім місяців відвідування дітьми садочка мати з'явилася два рази перед тим, як їх забрати.
		Батько та бабуся ОСОБА_12 опікувались дітьми, цікавились життям дітей в садочку, своєчасно сплачували батьківську плату. Діти ходили чисті, охайні, життєрадісні. У випадку, коли діти хворіли, відносилися до цього серйозно: попереджали вихователів, звертались до медиків. 
		30 березня 2017 року ОСОБА_2 пояснив, що брат його дружини 11.08.2016 року привів дітей до бабусі ОСОБА_12 та залишив їх.
		Дружина виїхала до своїх батьків у с. Старокозаче та приїзджала до с. Козацьке на роботу в магазин. При цьому до місця проживання своїх дітей не заходила, спілкувалася з дітьми тільки коли чоловік приводив їх на місце її роботи. 
		За час роботи в продуктовому магазині була виявлена нестача у розмірі 5641 грн., яку покрив чоловік. Також ОСОБА_2 надав кошти на її лікування у розмірі 6000 грн., що свідчить про його високі моральні якості та дбайливе ставлення до матері своїх дітей.
		24.02.2017 року ОСОБА_3 разом зі своїми батьками силоміць забрали дітей та вивезли їх до с. Старокозаче, де діти знаходяться по теперішній час. При цьому вчиняються перешкоди батькові щодо його спілкування зі своїми дітьми.
		На ім'я тимчасово виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації ОСОБА_13 поступило 11 заяв від мешканців с. Козацьке з характеризуючими даними сім'ї ОСОБА_2, його матері та безпосередньо його дружини - ОСОБА_3, та проханням повернути дітей та залишити у їх батька.
		Відповідно до довідки Старокозацької сільської ради від 30.03.2017 року №546, ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_4 з дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8
		Згідно характеристики Старокозацької сільської ради від 30.03.2017 року №328 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, проживає по АДРЕСА_4, веде догляд за дітьми. На території Старокозацької сільської ради виявляє себе посередньо. Раніше притягалась до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до акту обстеження, складеним спеціалістами служби у справах дітей та Старокозацької сільської ради від 30.03.2017 року, ОСОБА_3 разом з дітьми проживає у будинку своїх батьків разом з батьками: ОСОБА_16, 1961 р.н., (на пенсії, працює) ОСОБА_17, 1962 р.н., (на пенсії) та рідними братами, які згідно характеристики Старокозацької сільської ради від 22.02.2017 року за №198 та №197 на території сільської ради виявили себе з негативної сторони, схильні до скоєння злочину та перебувають на профілактичному обліку за вчинення правопорушення: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_13
		Житлова площа будинку становить приблизно 30 кв.м. Будинок складається із трьох кімнат, ванної кімнати та кухні, коридору.
		ОСОБА_3 разом з дітьми займає кімнату не більше як 5 кв.м. Внаслідок чого належних умов не створено, двоє старших дітей сплять разом на одному ліжку, мати з новонародженою дитиною разом на другому. Також немає шафи для дитячого одягу, відсутнє місце для розваг. Санітарно-гігієнічний стан житлового приміщення задовільний: чисто, прибрано, в кімнатах охайно.
		В приміщенні кухні відсутнє вікно та немає вентиляції, внаслідок чого стеля та стіни вкрити пліснявою. Необхідно провести негайний ремонт. В наявності всі комунальні послуги, побутова техніка та інші речі побуту.
		Спеціалісти служби у справах дітей районної державної адміністрації 30.03.2017 року провели бесіду з ОСОБА_3, та склали відповідний протокол. В ході бесіди вияснилось наступне - внаслідок сімейних сварок на побутовому рівні ОСОБА_3 11.08.2016 року залишила чоловіка з дітьми та переїхала жити до своїх батьків в с. Старокозаче.
		До кінця серпня 2016 року їздила до с. Козацьке працювати у продуктовому магазині. За час проживання окремо чоловік надав їй допомогу у розмірі 6000 грн. Обмаль дитячого одягу пояснила тим, що речі залишились у с. Козацькому. На запитання, чому діти не відвідують дошкільний заклад пояснила, що не хоче віддавати дітей до садка, бо діти не бажають ходити до дитячого садочка.
		Матері було вказано, що відповідно до п. 1. ст. 4. Закону України «Про дошкільну освіту» дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.
		На підставі звернення позивача ОСОБА_4 районною державною адміністрацією як органом опіки та піклування здійснювалася перевірка та розгляд питання про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_3, за наслідками якої надано висновок 03.04.2017 року №01-39/1468, відповідно до якого орган опіки вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
		В суді апеляційної інстанції представник органу опіки та піклування підтримала зазначений висновок.
		Доказів, які б спростовували встановлені обставини апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.
		Стаття 51 Конституції України гарантує кожному із подружжя рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин.
		Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» («Sommerfeld v. Germany») від 08 липня 2003 року, «Цаунеггер проти Німеччини» («Zaunegger v. Germany») від 03 грудня 2009 року).
		Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
		Згідно ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі -СК) сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства та з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
		Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
		Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		Крім цього, принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної асамблеї ООН 20.11.1959 року, передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.
		Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації неможна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.
		Поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.
		11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому було встановлено порушення Україною статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція). Вказане рішення підтвердило сталу позицію Європейського Суду, яка зводиться до визначення насамперед «якнайкращих інтересів дитини», а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
		Натомість мати дітей не створила належних умов для проживання дітей, оскільки, як встановлено актом обстеження  проживає із дітьми в кімнаті не більше 5 кв.м., двоє старших дітей сплять разом на одному ліжку, мати з новонародженою дитиною разом на другому, приміщення кімнати потребує ремонту, на теперішній час не працює.
		Враховуючи, що батько має належні житлово-побутові умови для забезпечення дітей усім необхідним для їх розвитку, має стабільний дохід, має можливість утримувати малолітніх дітей матеріально, позитивно характеризуються за місцем роботи та проживання, створює належні умови для гармонійного розвитку, проживання, навчання та виховання дітей, у зв'язку із чим на даний час існують виняткові обставини для визначення місця проживання дітей з батьком, а не з матір'ю, і що таке відповідатиме інтересам дітей, сприятиме належним умовам їх проживання, гармонійному розвитку та вихованню, належному матеріальному забезпеченню, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.
		Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 213-214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.
		Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
		Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
		Наявність чи відсутність наведених обставин та можливість встановлення відповідних фактів суд вирішує відповідно до положень ст. ст. 10, 11, 27, 57-60 ЦПК України, за якими сторони при вирішенні справи зобов'язані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підстави їх вимог.
		Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.
		Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
		ухвалила:
		 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
		Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської областівід 28 серпня 2017 року залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.
		Головуючий                                                                                   О.Г.Журавльов
		Судді
		                                                                                                         О.С.Комлева
		                                                                                                         Ю.І.Кравець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...