Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/2218/1309/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2017. Зареєстровано: 23.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 2/2218/1309/11 
		                               
		         РІШЕННЯ
		             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		         16 листопада 2017 року         Хмельницький міськрайонний суд 
		                                    Хмельницької області
		в складі: головуючої  судді Козак О.В., 
		 при секретарі  Слободянюк А.Ю., 
		       за участі: представника позивачів  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		            позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
		                                 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
		прокурора - Ткачук Н.С.,
		представника відповідача  ОСОБА_12, 
		представників третіх осіб - ОСОБА_13, ОСОБА_14, 
		                                                             ОСОБА_15, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_5, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_9, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_6, ОСОБА_32 до Колективного виробничого підприємства ПМК-33, Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету ОСОБА_33 міської ради, ОСОБА_33 обласної державної адміністрації, Державної реєстраційної служби ОСОБА_33 МРУЮ, третіх осіб: Фонду державного майна регіонального відділення по Хмельницькій області, ОСОБА_33 обласної ради, ОСОБА_33 міської ради, міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕД ПМК 2015», ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_42, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85 Михайлович, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_33 міської ради в особі Служби в справах дітей про визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку, визнання недійсним акту передачі майна державного підприємства, визнання недійсним права колективної власності на нерухоме майно, зобовязання скасувати його державну реєстрацію,
		                    в с т а н о в и в :
		Позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом, в обгрунтування якого вказали, що у зв'язку з підписанням Президентом України 04.09.2008 року Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" в приміщенні гуртожитку, що по вул.Зарічанській,14А, м.Хмельницького відбулись загальні збори мешканців вказаного гуртожитку з питання передачі гуртожитку до міської комунальної власності. На зборах одноголосно було прийнято рішення: "Ініціювати на сесії міської ОСОБА_34 розгляд питання про передачу гуртожитку, який перебуває у повному господарському відданні чи оперативному управлінні КВП "ПМК-33" до комунальної власності міста".
		17 грудня 2008 року рішенням 22 сесії ОСОБА_33 міської ради №45 було надано згоду на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку, який перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні колективного виробничого підприємства «ПМК-33» по вул.Зарічанській, 14А, а також зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення, електричних кабельних ліній, зовнішніх мереж та систем газопостачання. З листа від 11.12.2008 року №38-А голови правління КВП "ПМК-33" ОСОБА_89 вони дізнались, що гуртожиток по вул.Зарічанській, 14А в м.Хмельницькому нібито належить на праві власності відповідно договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року колективному виробничому підприємству ПМК-33, та ця власність зареєстрована у ОСОБА_33 БТІ з 07 червня 2005 року за реєстраційним номером 11001440. 
		Ігноруючи дію Закону України «Про приватизацію державного майна», зокрема статті 2, згідно якої "Дія цього закону не поширюється на приватизацію обєктів державного фонду, в тому числі гуртожитків, а також обєктів соціально-культурного призначення...", керівництво КВП «ПМК-33» передало у власність вказаний гуртожиток дочірньому підприємству житлово-експлуатаційній дільниці КВП ПМК-33. 
		ДП ЖЕД КВП «ПМК-33» ігноруючи права мешканців гуртожитку, почало передавати за борги підприємства кімнати гуртожитку іншим власникам.
		З повідомлення регіонального відділення Фонду Держмайна України по Хмельницькій області від 07.11.2008 року вони дізнались, що відповідно до Акту оцінки вартості майна орендного підприємства «ОСОБА_33 ПМК-33» від 30.06.1994 року, який є невід'ємною частиною договору від 20.07.1994 року, вартість державного житлового фонду - гуртожитку по вул.Зарічанська,14А і будинку на 108 квартир, вилучена з вартості цілісного майнового комплексу, який розташований по вулиці Геологів, 1 у м. Хмельницькому, тобто не була включена до вартості майна, що підлягає приватизації, і тому не могли бути викуплені організацією орендарів ОСОБА_33 ПМК-33 під час приватизації. Даний гуртожиток знаходиться у власності ОСОБА_33 обласної ради і тільки перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні КВП «ПМК-33».
		Згідно п.1.1. договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року, продавець (Комітет економіки обласної державної адміністрації) продав, а покупець (Організація орендарів ОСОБА_33 ПМК-33) купив державне майно цілісного майнового комплексу ОСОБА_33 ПМК-33, що перебуває у комунальній власності ОСОБА_33 обласної ради народних депутатів, і знаходиться за адресою вулиця Геологів,1 у м. Хмельницький. В п.1.2 даного Договору зазначено "Згідно з актом оцінки, затвердженим головою комітету економіки обласної державної адміністрації від 30.06.1994 року вартість відчужуваного об'єкта (ціна продажу) становить 658 млн.крб.
		Таким чином в договорі немає жодних відомостей, що організація орендарів ОСОБА_33 ПМК-33, 20 липня 1994 року придбала разом із цілісним майновим комплексом ОСОБА_33 ПМК33 також і гуртожиток по вул.Зарічанській,14А м.Хмельницького.
		Акт передачі майна державного підприємства від 30 червня 1994 року немає ніякої юридичної сили по відношенню до договору від 20.07.1994 року. В абзаці 2 вказаного акту записано «Продавець передає, а Покупець приймає продане 20.07.1994 року шляхом викупу працівниками підприємства майно вартістю 779770 тис.крб., згідно з актом інвентаризації. Також позивачі вказали, що: по-перше, згідно цього акту майно вже передали на 20 днів раніше ніж був заключений договір, по-друге, майно передавалось згідно з актом інвентаризації, проте від якого числа та року посилань немає. В договорі від 20.07.1994 року про акт інвентаризації та про акт передачі від 30.06.1994 року взагалі мови немає, тому його необхідно вважати фіктивним. Окрім наведеного, вказали, що вказаний акт передачі є незаконним та підробленим, таким, що не відповідає вимогам Закону та п.3.1,3.2 Договору від 20.07.1994 року, оскільки: державне майно цілісного майнового комплексу ОСОБА_33 ПМК-33 було продано тільки 20.07.1994 року на підставі договору купівлі-продажу за 658 млн. карб.; передача об'єкта, як це передбачено п.3.1,3.2 Договору здійснювалась продавцем покупцю після повної сплати ціни продажу або внесення першого платежу в десятиденний строк, часткова проплата відбулась тільки після 20.07.1994 року; в акті передачі майна державного підприємства від 30.07.1994 року чітко записано, що продавець передає, а покупець приймає продане 20.07.1994 року шляхом викупу працівниками підприємства майно вартістю 779770 тис. карб., згідно акту інвентаризації, а в договорі купівлі-продажу від 20.07.1994 року зазначена сума 658 млн.карб.; при цьому в акті передачі майна державного підприємства від 30.07.1994 року №62 чітко записано, що у власність колективу також переходить комунальний житловий будинок на 180 квартир, який на даний час приватизований усіма мешканцями будинку.
		З цього випливає, що посадові особи ОСОБА_33 КВП ПМК-33 в 2005 році разом з приватизаційними документами, які подавались до ОСОБА_33 БТІ навмисно подали недійсний та підроблений акт передачі від 30.06.1994 року, в результаті чого отримали свідоцтво про право колективної власності на гуртожиток. 
		На підставі викладеного, вважають, що КВП «ПМК-33» самочинно привласнило в колективну чи приватну власність гуртожиток по вул.Зарічанській, 14А в м.Хмельницькому, чим порушило їх права на реалізацію конституційного права на житло в даному гуртожитку, як це передбачено в Законі України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку».
		Правочин, який згідно з витягу ОСОБА_33 БТІ № 7444 від 07.06.2005 року, реєстраційний № 11001440 надає право власності КВП "ПМК-33" на гуртожиток по вул. Зарічанській, 14А є недійсним, так як укладений з порушенням норм ст.ст. 202, 203 ЦК України, та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.216 ЦК України). За правилами ст.48 ЦК України (стара редакція) угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданих органами державної влади....
		Тому, позивачі з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог просили суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.07.1994 року в частину купівлі-продажу гуртожитку, що по вул.Зарічанській, 14А в м.Хмельницькому організацією орендарів КВП ПМК-33; визнати недійсним акт передачі майна державного підприємства від 30 червня 1994 року; визнати недійсним право колективної власності на гуртожиток по вул.Зарічанській, 14А в м.Хмельницькому площею 2995,6 кв.м., яке зареєстроване за реєстраційним номером 11001440 від 07.06.2005року; зобовязати ОСОБА_33 бюро технічної інвентаризації зняти вказаний гуртожиток з реєстру прав власності Хмельнцького КВП «ПМК-33», як власника. 
		В судовому засіданні представники позивачів та позивачі, які брали участь у судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Представники позивачів суду пояснили, що згідно розпорядження представника Президента України від 12.07.1994 року припинено діяльність ОСОБА_33 обласної державної адміністрації і суду не надано доказів на підтвердження того, що комітет економіки був юридичною особою та на момент укладення договору мав повноваження на його укладення. Ціна договору купівлі-продажу державного майна становила 658 млн. крб., а за актом передачі майна відповідач отримав майна на більшу суму 779 млн.770 тисяч крб. Також зазначив, що приміщення гуртожитку по вул.Зарічанській,14А не входить до цілісного майнового комплексу, знаходиться за іншою адресою ніж зазначено у договорі. Немає також доказів того, що ПМК мав у власності гуртожиток. Укладений договір купівлі-продажу гуртожитку не відповідає вимогам Закону, порушує житлові права позивачів, що передбачені Житловим кодексом, у зв'язку з тим, що власник гуртожитку має право на власний розсуд використовувати своє майно, тому вказаний договір є недійсним.
		Представник відповідача колективного виробничого підприємства ПМК-№3 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що позивачами не доведено порушення прав позивачів на момент укладення договору, не зазначено якими діями чи бездіяльністю їх порушено. Станом на 1994 рік діяв Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" і відповідно до ч.2 ст.1, ст.2 вказаного Закону кімнати у гуртожитку не підлягали приватизації. Гуртожиток належав ПМК на підставі акту про прийняття до експлуатації після будівництва, був побудований підприємством, до складу якого входило ПМК. ПМК є правонаступником організації орендарів. КВП ПМК було об'єктом комунальної власності і рішенням виконкому ОСОБА_33 міської ради народних депутатів від 15.01.1992 року №5 було уповноважено комітет економіки здійснювати управління комунальним майном. З довідки статистики вбачається, що комітет економіки на час укладення договору, як юридична особа не припинив свою діяльність, відомості про вказану юридичну особу було вилучено з реєстру юридичних осіб лише в 2000 році. Позивачами не надано суду доказів, що приватизація державного майна була проведена незаконно. Позивачі звернулись до суду лише після прийняття Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а на момент укладення договору їх право порушено не було. Також підтримала заяву про застосування строків позовної давності та просила у задоволенні позову відмовити.
		Представник відповідача ОСОБА_33 обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився подав письмові заперечення в яких просив розгляд справи проводити за його відсутності та визнати ОСОБА_33 обласну державну адміністрацію неналежним відповідачем по справі, оскільки вона не була власником гуртожитку, який є предметом спору та стороною договору, а також не може відповідати за зобов'язаннями створеної нею юридичної особи. Стороною договору виступав комітет економіки облдержадміністрації, який мав статус юридичної особи та відповідно до наданих йому повноважень уклав договір купівлі-продажу від 20.07.1994 року. 
		Представник відповідача МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
		Прокурор в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, оскільки договір укладено не уповноваженою особою, а сума зазначена у договорі не відповідає сумі вказаній у акті передачі майна. На той час гуртожиток перебував у власності територіальної громади області і поза волею власника вибув з його власності. 
		Представник третьої особи ОСОБА_33 міської ради позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що є невідповідність між актом передачі майна, який передував договору, та договором купівлі-продажу, що вказує на те, що гуртожиток не передавався. Гуртожиток перебував у користуванні ПМК - 33 і при укладенні договору було порушено істотні умови договору, оскільки майна передано на більшу суму. Просила задоволити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.
		Представник третьої особи ТОВ "ЖЕД ПМК 2015" заперечив проти задоволення позовних вимог суду пояснив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачами не надано доказів на підтвердження права проживання у гуртожитку. Позивачі не перебувають у трудових відносинах з ПМК-33 і не перебували, а цільове призначення гуртожитку для проживання працівників. В 2013 році ОСОБА_33 міська рада зверталась до господарського суду з позовом про передачу гуртожитку у власність громади, проте суд відмовив у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що у мешканців гуртожитку не виникло право на приватизацію. Окрім того, вимоги про визнання правочину недійсним може ставити сторона правочину або особа права якої порушено. Згідно висновку експертизи вартість гуртожитку увійшла у цілісний майновий комплекс. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду. Абзацом 2 ч.9 ст.8 "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що державний житловий фонд підлягав передачі у комунальну власність, крім гуртожитків. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачі посилаються на ЦК України але ними не доведено порушення їх прав.
		Представник ОСОБА_33 обласної ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, оскільки вартість гуртожитку не входила до цілісного майнового комплексу. ОСОБА_33 обласна рада делегувала повноваження комітету економіки але на момент укладення договору комітет економіки не мав повноважень, оскільки розпорядженням представника Президента були припиненні повноваження ОСОБА_33 обласної державної адміністрації і комітет економіки припинив свою діяльність.
		Представник третьої особи - ОСОБА_33 міської ради в особі Служби у справах дітей в судовому засіданні підтримав позицію законних представників неповнолітніх, щодо інших осіб покладався на думку суду.
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_34, ОСОБА_48, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_59, ОСОБА_62, ОСОБА_66, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_64, ОСОБА_57, ОСОБА_61, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_77, ОСОБА_79, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_87, ОСОБА_88 в судове засідання не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Подали до суду заяву в якій заперечили проти задоволення позовних вимог, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу більшість позивачів навіть не проживала у гуртожитку, а тому будь-які їх права, не могли бути порушені. Відсутність порушення прав позивачів, встановлена рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.06.2013 року по справі №16/1855 за позовом ОСОБА_33 міської ради до КВП ПМК-33 про зобов'язання передати у власність територіальної громади міста гуртожиток. 
		Також зазначили, що згідно ст.ст.1,2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (у редакції на час укладення договору) до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України, відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат у гуртожитках. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" дія Закону не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються. Пунктом 2 Положення про порядок передачі у власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою КМУ від 06.11.1995 року №891 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, крім гуртожитків. Наведені положення чинного законодавства не відносили гуртожитки до об'єктів державного житлового фонду, які підлягали приватизації громадянами чи підлягали передачі в комунальну власність відповідних рад. Таким чином, гуртожиток було правомірно включено до цілісного майнового комплексу ПМК-33. Вони, як власники приміщень гуртожитку набули права власності на них на законних підставах, оскільки придбали їх у законного власника КВП ПМК-33 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, а тому у випадку задоволення позову будуть грубо порушені їх права.
		Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, повідомлені про час і місце судового розгляду у передбаченому законом порядку. 
		Суд, заслухавши пояснення позивачів та їх представників, представників відповідача та третіх осіб, прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		В судовому засіданні встановлено, що Рішенням 16-ої сесії ОСОБА_33 обласної ОСОБА_34 народних депутатів від 03.09.1993 року №5 внесено зміни до "Переліку об'єктів комунальної власності області", для яких суб'єктом права власності є обласна ОСОБА_34 народних депутатів, доповнивши його об'єктами згідно додатку, в т.ч. - Пересувна механізована колона №33 /м.Хмельницький/ (а.с. 181 т.1).
		Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_33 обласної ОСОБА_34 народних депутатів від 15.01.1992 року №5 уповноважено комітет по економіці облвиконкому здійснювати розпорядження та управління комунальною власністю області, виконувати на території області функції регіонального фонду державного майна. Згідно додатку №1 до вказаного рішення основними функціями комітету у сфері управління комунальною власністю і розвитком місцевого господарства є в т.ч.: вирішення питань створення, придбання, використання, ліквідації, продажу, оренди або безоплатної передачі майнових об'єктів, які перебувають у комунальній власності; прийняття рішень про приватизацію підприємств, що перебувають у власності області ( а.с.182-184 т.1).
		Рішенням 12 сесії ОСОБА_33 обласної ОСОБА_34 народних депутатів ХХІ скликання від 14.07.1992 року уповноважено обласну державну адміністрацію здійснювати управління комунальною власністю області в межах повноважень згідно додатку №2, в т.ч.: вирішення питання продажу майна, в тому числі в процесі приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва (а.с.79-83 т.1).
		Розпорядженням представника Президента України від 20.07.1992 року затверджено положення "Про комітет економіки обласної державної адміністрації", відповідно до якого комітет економіки є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в банку, печатку, штамп та інші реквізити. Комітет має право укладати від свого імені договори, набувати майнових і немайнових прав, бути позивачем і відповідачем в суді. Комітет економіки здійснює управління майном, що належить до комунальної власності області (а.с.72-78 т.4).
		З листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 07.09.2009 року № 11-04-03075 та копії інвентаризаційного опису основних засобів ПМК-33, затвердженої Головою комітету економіки ОСОБА_90, вбачається, що ОСОБА_33 ПМК-33 відноситься до обласної комунальної власності і на її балансі знаходився гуртожиток по вул. Зарічанській,14а (а.с.97-99 т.1).
		Комітетом економіки обласної державної адміністрації, як орендодавцем 30 червня 1994 року та організацією орендарів ОСОБА_33 ПМК-33 укладено Договір про внесення змін та доповнень до договору оренди від 01.01.1992 року цілісного майнового комплексу ОСОБА_33 ПМК-33 станом на 01.01.1992 року. За умовами вказаного договору орендар (ОСОБА_33 ПМК-33) приймає в оренду з викупом цілісний майновий комплекс (майно) ОСОБА_33 ПМК-33 основні фонди, вартість яких становить 733 000 тис.крб. (первісна вартість з урахуванням індексації) залишкова вартість 635 000 тис.крб. Цей договір діє з 01 січня 1994 року до моменту підписання договору купівлі-продажу державного майна (а.с. 197-203 т.1).
		20 липня 1994 року між комітетом економіки обласної державної адміністрації та організацією орендарів ОСОБА_33 ПМК-33, правонаступником якої є колективне виробниче підприємство ПМК-33, було укладено договір купівлі-продажу державного майна, посвідчений державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори ОСОБА_91, якою було встановлено дієздатність осіб, що підписали договір, а також правоздатність комітету економіки облдержадміністрації, повноваження його представника і належність відчужуваного майна перевірені.
		Відповідно до п.п.1.1-1.3 вказаного договору Продавець продав, а Покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу ОСОБА_33 ПМК-33, що перебуває у комунальній власності ОСОБА_33 обласної ОСОБА_34 народних депутатів. Згідно з актом оцінки, затвердженого головою комітету економіки обласної державної адміністрації від 30 червня 1994 року, вартість відчужуваного об'єкта (ціна продажу становить 658000 тис.крб.). Вказаний у цьому договорі об'єкт продано за 658000 тис.крб..
		Згідно з актом оцінки вартості майна орендного підприємства від 30.06.1994 року, вартість майна, що підлягає приватизації становить 658 млн.крб., з вартості цілісного майнового комплексу 940 млн.крб. вилучено майно, всього на загальну суму 282 млн.крб., без зазначення характеристик цього майна в т.ч. державного житлового фонду, (а.с. 171-173 т.1).
		Згідно акту передачі майна державного підприємства складеного 30 червня 1994 року комітетом економіки виконавчого комітету ОСОБА_33 міської ради народних депутатів (так зазначено у документі) та організацією орендарів ОСОБА_33 ПМК-33 продавець передає, а покупець приймає продане 20 липня 1994 року шляхом викупу працівниками підприємства майно вартістю 779770 тис.крб. згідно із актом інвентаризації, в т.ч. до основних засобів увійшов і гуртожиток по по вул.Зарічанській,14а, вартістю 458 тис. крб. та 180 квартирний житловий будинок вартістю 86 тис. крб.(а.с.178-179 т.1).
		28.02.2002 року ОСОБА_33 бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення, згідно якого цілісний майновий комплекс, що розташований по вул.Геологів, 1 в м.Хмельницькому та зареєстрований за організацією орендарів ОСОБА_33 ПМК-33 на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року та записано в реєстрову книгу за реєстровим № 975 (а.с.975 т.4).
		Згідно з актом перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року, складеного 16.07.1996 року регіональним відділенням ФДМ України по Хмельницькій області, було виявлено порушення умов оплати, а також виявлено неузгодженість документів при підготовці та проведенні приватизації, а саме договір складений 20.07.1994 року, а акт передачі майна 30.06.1994 року. Свідоцтво про право власності було видано комітетом економіки лише 22.12.1994 року. Інших порушень умов договору купівлі-продажу та законодавства України не встановлено ( а.с.248 т.1).
		ОСОБА_54 договору, у зв'язку з неточностями у акті передачі майна, домовились преамбулу акту передачі викласти в наступній редакції: ми, нижче підписані, комітет економіки обласної державної адміністрації в особі голови комітету ОСОБА_90, надалі продавець і організація орендарів ОСОБА_33 ПМК-33, надалі покупець, в особі голови ОСОБА_34 організації Орендарів ОСОБА_92, склали даний акт про наступне. ОСОБА_4 за текстом. ОСОБА_44 того, в акті допущена помилка з записом від руки 30.06.1994р., а даний акт сторони уклали 29.07.1994 року (а.с.247 т.1). 
		Отже, на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року, зареєстрованого у ОСОБА_33 БТІ 07.06.2005 року за реєстровим номером 11001440, гуртожиток по вулиці Зарічанській (вул. Куйбишева),14-А у м. Хмельницькому належить колективному виробничому підприємству ПМК-33 на праві колективної власності. Вказані обставини підтверджуються актом державного прийняття будинку гуртожитку по вул. Куйбишева, 14 та витягами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 07.06.2005 року та від 05.10.2006 року, копією Статуту КВП ПМК-33 (а.с. 75, 111, 148-151 т.1, а.с. 244-247 т.4, а.с. 238-252 т.8).
		Стороною у оспорюваному договорі від імені продавця майна виступив комітет економіки ОСОБА_33 обласної державної адміністрації.
		Розпорядженням Представника Президента України у Хмельницькій області від 12 липня 1994 року за №826 припинена діяльність обласної державної адміністрації та повноваження передані ОСОБА_33 обласній раді та її виконавчому комітету. Вказаним розпорядженням також було створено ліквідаційну комісію для ліквідації апарату глави обласної державної адміністрації (а.с.227-228 т.4).
		Як установлено судом згідно листа Головного управління статистики у Хмельницькій області за №05-11/309 від 31.03.2013 року комітет економіки облдержадміністрації зареєстрований виконавчим комітетом обласної ради 21.06.1991 року за №3 за ідентифікаційним кодом 02742378 з березня 1994 року по січень 1997року (а.с.248 т.4).
		Отже, на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу діяльність комітету економіки ОСОБА_33 обласної державної адміністрації, як юридичної особи припинена не була. Розпорядження Представника Президента України у Хмельницькій області від 12 липня 1994 року за №826 не містить дати передачі повноважень ОСОБА_33 обласній раді та її виконавчому комітету. Не містить вказаних даних і історична довідка Головного управління економіки ОСОБА_33 обласної державної адміністрації від 05.12.2007 року № 01-03/2258. Суду не надано доказів , що комітет економіки ОСОБА_33 обласної державної адміністрації припинив свою діяльність, як юридична особа.
		Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами. 
		Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» дія цього Закону не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються. 
		Пунктом 42 ОСОБА_1 оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1993 року № 717 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а також на вартість об'єктів, що не підлягають приватизації. 
		Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України, відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат в гуртожитках.
		В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебував державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) підлягав передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.(ч. 2 п. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
		З наведеного вбачається, що на момент придбання організацією орендарів ОСОБА_33 ПМК-33 спірного майна гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.
		Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами. 
		Відповідно до висновку №303 судово-економічної експертизи від 30.06.2010 року: дослідженням представлених документів встановлено, що до вартості цілісного майнового комплексу ПМК-33 ввійшов гуртожиток на 400 місць, вартістю 458052 карбованці по вул.Зарічанській, 14а у м.Хмельницькому згідно акту оцінки від 30.06.1994 року; гуртожиток по вул.Зарічанській,14а в м.Хмельницькому, вартістю 458052 карбованця включений в акт оцінки вартості майна, що не суперечить вимогам ст.3 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 року №2163-ХІІ (а.с.209-213 т.1).
		Висновком судово-економічної експертизи №1246/1247/1258/12-44 від 24.07.2012 року (а.с.65-77 т.2) також встановлено, що у вартість цілісного майнового комплексу ОСОБА_33 ПМК  33, зазначену в Акті оцінки вартості орендного підприємства ОСОБА_33 ПМК-33, затвердженому Головою комітету економіки ОСОБА_33 облдержадміністраії ОСОБА_90 30.06.1994 року, увійшов гуртожиток на 400 місць, 1973 року побудови, за інвентарним №159, перісною вартістю 458052 карбованця, оскільки:
		- згідно Інвентаризаційному опису основних засобів ОСОБА_33 ПМК-33 на 01.06.1994 року всього значиться 171 позиція основних засобів, балансова вартість яких становить НОМЕР_1 крб., в тому числі під №81 значиться гуртожиток 400 м, 1973 р., інвентарний №159, вартістю 458052 крб.;
		- у Передаточному балансі ОСОБА_33 ПМК-33 на 01.06.1994 року, у розділі 1 «Основні засоби» зазначено: «первісна вартість (код рядка 012)  1028 млн.крб., знос ( код рядка 011)  157 млн.крб., залишкова вартість (код рядка 010)  871 млн.крб., отже, у Інвентаризаційному опису основних засобів загальну суму НОМЕР_1 крб. (або 1028 млн.крб.) основні засоби, у тому числі Гуртожиток, визначені за первісною вартістю;
		- згідно Акту оцінки вартості майна орендного підприємства ОСОБА_33 ПМК-33, затвердженому Головою комітету економіки ОСОБА_33 облдержадміністрації ОСОБА_90 30.06.1994 року, вартість цілісного майнового комплексу, згідно з передаточним балансом і документацією про результати інвентаризації, становить 940 млн.крб., при розрахунку якої приймалась балансова залишкова вартість основних засобів у сумі 871 млн.крб. (балансова первісна вартість основних засобів у сумі 1028 млн.крб за мінусом зносу у сумі 157 млн. крб.)
		Слід зазначити, що у Акті передачі майна державного підприємства від 30 червня 1994 року під №61 значиться: гуртожиток по вул.Зарічанській, 14а, вартістю 458 тис. крб.. 
		З наведеного вище вбачається, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу гуртожиток по вул.Зарічанській, 14А в м.Хмельницькому не відносився до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних рад. 
		Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього кодексу.
		Позивачі, як на підставу своїх вимог посилались на порушення відповідачами їх прав, як мешканців гуртожитку, які на законних підставах тривалий час зареєстровані та фактично проживають у гуртожитку, передбачених Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку", а також, що договір купівлі-продажу є недійсним, так як укладений з грубим порушенням норм Цивільного кодексу.
		Разом з тим, Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку" набрав чинності 01.01.2009 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу 20.07.1994 року та набуття права колективної власності КВП «ПМК-33». Відповідно до ст.58 Конституції України Закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
		Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції від 1963 року на час виникнення спірних правовідносин) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
		Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року ( справа №6-94цс13), виходячи з того, що відповідно до ст. 15 ЦК України та ст.3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права особи. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.
		Позивачами та їх представниками не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо того, що договір купівлі-продажу від 20.07.1994 року не відповідає вимогам закону, а також, що вказаною угодою на час її укладення було порушено будь-які їх права.
		Згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2013 року, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_33 міської ОСОБА_34 м.Хмельницький до Колективного виробничого підприємства ПМК-33 с.Розсоша, Хмельницького району про зобов'язання передати у власність територіальної громади міста гуртожиток, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Зарічанська, 14а. Судом було прийнято до уваги, що право мешканців гуртожитку, яке виникло в них на підставі Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" від 04.09.2008 року (набув чинності 01.01.2009 року), було відсутнє як на момент підписання договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року, так і на дату прийняття ОСОБА_33 міською радою рішення №45 від 17.12.2008 року про надання згоди на безоплатну передачу в комунальну власність гуртожитку по вул.Зарічанській, 14а. 
		ОСОБА_44 того, враховуючи норми ч.4 ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). 
		Не надано позивачами суду належних та допустимих доказів і на підтвердження своїх доводів щодо фіктивності акту передачі майна державного підприємства датованого 30.06.1994 року, а тому ці доводи суд вважає безпідставними, а зазначену сторонами дату передачі майна - 30.06.1994р. помилковою. Оскільки, з наведеного вище, а також зі змісту самого акту вбачається, що передача майна була проведена згідно вимог договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року, який було нотаріально посвідчено та зареєстровано рішенням виконавчого комітету ОСОБА_33 районної ради від 10.08.1994 року №3, і п.п.3.1, 3.2 вказаного договору було визначено, що: передача об'єкта здійснюється після повної сплати ціни продажу або після внесення першого платежу; передача Продавцем і прийняття об'єкта Покупцем засвідчується актом передачі, що підписується сторонами.
		Щодо невідповідності ціни майна у договорі купівлі-продажу вартості майна вказаному у акті передачі, то суд приходить до висновку, що це не є підставою для визнання його недійсним, враховуючи вищевикладені висновки судових експертиз.
		Окрім наведеного, з наявних в матеріалах справи Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.144-153, 225-241 Т.7), довідки ОСОБА_33 БТІ від 18.05.2016 року (а.с.209 Т.7), частина приміщення гуртожитку придбана за договорами купівлі-продажу фізичними особами та перебуває у їх приватній власності. Також згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38958530 від 12.06.2015 року, приміщення гуртожитку по вул.Зарічанська, 14 А, площею 2078,1 кв.м. належить на праві приватної власності ТОВ «ЖЕД ПМК-2015».
		Відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
		Разом з тим, позивачі, не зважаючи на розяснення суду, в тому числі викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2015 року, на виконання вказаної ухвали звернулись до суду з клопотанням про залучення вищевказаних осіб (власників частин приміщень) в якості третіх осіб, а не як співвідповідачів.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів про визнання недійсними: договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року в частину купівлі-продажу гуртожитку, що по вул.Зарічанській, 14А в м.Хмельницькому організацією орендарів КВП ПМК-33 та акту передачі майна державного підприємства від 30 червня 1994 року, задоволенню не підлягають.
		У зв'язку з наведеним, не підлягають задоволенню також і вимоги щодо визнання недійсним права колективної власності на гуртожиток по вул.Зарічанській, 14А в м.Хмельницькому площею 2995,6 кв.м., яке зареєстроване за реєстраційним номером 11001440 від 07.06.2005 року та зобовязання ОСОБА_33 бюро технічної інвентаризації зняти вказаний гуртожиток з реєстру прав власності Хмельнцького КВП «ПМК-33», як власника, оскільки реєстрацію права власності було проведено на підставі правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року, що відповідало вимогам п.2.1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої 09.06.1998р. А також, суду не надано доказів, що на даний час вказане приміщення зареєстроване за відповідачем КВП «ПМК-33».
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.3,10,11,33,60, 212-215 ЦПК України, ст.15 ЦК України, ст.48 ЦК УРСР, Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств», Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -     
		                                      ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_5, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_9, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_6, ОСОБА_32 про визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку, визнання недійсним акту передачі майна державного підприємства, визнання недійсним права колективної власності на нерухоме майно, зобовязання скасувати його державну реєстрацію,відмовити.
		На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд. Особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...