Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1335/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2017. Зареєстровано: 24.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2017.
Дата набрання законної сили: 21.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  802/1335/17-а 
		Головуючий у 1-й інстанції:  Дончик В.В. 
		Суддя-доповідач:  ОСОБА_1 
		21 листопада 2017 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Курка О. П. 
		суддів:  Драчук Т. О.  Совгири Д. І. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
		позивача: ОСОБА_2,     
		представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
		представника третьої особи: ОСОБА_5,     
		 
		розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до слідчого Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції ОСОБА_6 управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, 
		В С Т А Н О В И В :
		в серпні 2017 ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до слідчого Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції ОСОБА_6 управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року провадження у справі закрито.
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у звязку з чим, позивач просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
		В судовому засіданні позивач та його представники доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та за обставин викладених в ній просили суд задовольнити її, а ухвалу суду першої інстанції  скасувати з направленням справи для продовження розгляду.
		Відповідач в судове засідання не зявився. Разом з тим, 21 листопада 2017 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності.
		Враховуючи положення частини 4 статті 122 КАС України, де вказано, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності відповідача.
		Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції  без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Михайленка A.B. від 04.04.2017 року було задоволено клопотання по кримінальному провадженні № 12017020000000110 слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_8 про проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: Вінницька область, смт. Тростянець, вул. Макаренка, 6, за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_2 з метою відшукання та вилучення речей, які заборонені в вільному обігу, тобто вогнепальної зброї та бойових припасів.
		07.04.2017 року на підставі вищевказаної ухвали по даному кримінальному провадженню було проведено обшук слідчим Тростянецького відділення поліції Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_7 в житловому будинку за адресою перший провулок Макаренка, 6 в селищі міського типу Тростянець Тростянецького району Вінницької області.
		Вважаючи дії слідчого протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду. 
		23.08.2017 року до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача від 22.08.2017 року № 4025/208-2017 (Вхід. № 18190) про закриття провадження у справі.  
		Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
		Згідно із ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та  інтересів юридичних осіб у сферіпублічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Відповідно до ч. 2  ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.   
		Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів  чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції  це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої  влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі   законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Згідно з визначенням, викладеному у пункті 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
		Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 оскаржуються дії слідчого Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції ОСОБА_6 управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7 щодо проведення 07.04.2017 року обшуку в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12017020000000110.
		Вказане підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2017 року по справі № 127/7232/17, якою надано дозвіл на проведення обшуку,  та протоколом обшуку від 07.04.2017 року.
		Разом з тим, частиною третьою статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
		Слід зазначити, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, а також в ході розслідування кримінальної справи або здійсненні досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
		Оскільки обшук в житлі ОСОБА_2 проведений в рамках досудового розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, згідно вимог ст. 234, 236 КПК України, тому оскарження процесуальних актів дій органів досудового розслідування здійснюється в порядку встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
		Таким чином, даний спір не випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
		Конституційний Суд України у своєму рішенні № 19-рп від 14.12.2011 року зазначив, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС    України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) обєднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
		Відтак, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення субєктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
		Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
		Здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних субєктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження  щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
		Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності субєктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ. 
		Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
		Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не роз'яснено позивачу до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даного спору не грунтується на обставинах справи, оскільки в рішенні суду першої інстанції зазначено, що зазначені позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вони підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
		Що стосується посилання апелянта на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузьменко проти України", колегія суддів зазначає наступне.
		Даним рішенням встановлено, що у 2007 році на підставі постанови Деснянського районного суду м. Чернігова у квартирі заявника, який не був стороною кримінального провадження, було проведено обшук. Заявник звернувся до районного суду із адміністративним позовом про визнання дій працівників міліції протиправними, пославшись на положення КАС України. Разом з тим, районний суд відмовив заявнику у відкритті провадження зазначивши, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскарження дій слідчого проводиться в порядку кримінального судочинства. Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України ухвалу районного суду було залишено без змін.
		Розглянувши скаргу заявника Європейський суд послався на свою попередню практику у справах проти України, в яких вже розглядав процедуру оскарження дій органів досудового слідства  в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України. Європейський суд, серед іншого, вказав, що процедура передбачена зазначеним кодексом не забезпечувала швидкий та ефективний розгляд скарг заявника.
		Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що Європейським судом у своєму рішенні надано оцінку положенням Кримінально-процесуального кодексу України, норми якого діяли у 2007 році, тобто на час вчинення дій, які оскаржуються заявником. 
		Разом з тим, 19.11.2012 року набрав чинності Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року № 4651-VI. 
		У зв'язку з вищенаведеним, при вирішенні питання про закриття провадження у справі в межах даного предмету спору, не підлягає застосування практика Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні "Кузьменко проти України", оскільки на момент прийняття останнього, спірні правовідносини регулювались іншим нормативно-правовим актом. 
		Окрім того, Європейським судом в рішенні "Кузьменко проти України", не надавалась оцінка нормам Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року № 4651-VI щодо забезпечення процедури швидкого та ефективного розгляду скарг на дії органів досудового розслідування. 
		При цьому, судова колегія звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості оскаржити дії слідчого Шамрієнка В.М. до прокурора згідно норм КПК України.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.     
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд 
		У Х В А Л И В :
		апеляційну скаргу ОСОБА_2  залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року - без змін.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в  касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
		 
		Ухвала суду складена в повному обсязі  23 листопада 2017 року.
		 
		Головуючий  ОСОБА_1    Судді    ОСОБА_9    ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...