Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/813/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2017. Зареєстровано: 25.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2017.
Дата набрання законної сили: 20.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 183/813/17
		№ 2/183/1353/17
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		іменем України
		09 листопада 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
		головуючої судді Сороки О.В.,
		секретаря Демяненка Р.К.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа  Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -     
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа  ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», в якому просить стягнути з відповідача спричинену йому матеріальну шкоду у розмірі 13052, 90 грн., витрати за послуги спеціаліста у розмірі 1000 грн., а також сплачений судовий збір. 
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 12 лютого 2016 року о 08:05 годині біля буд.6 по вул. 195 Стрілкової Дивізії в м. Новомосковську Дніпропетровської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, яка не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції, порушуючи п.13.1 Правил дорожнього руху України, скоїла зіткнення з автомобілем «Dacia», державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача. Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП.
		На момент цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СТ «Арсенал Страхування», в звязку з чим позивач звернувся на адресу зазначеної страхової компанії з заявою щодо здійснення організації заходів, направлених на оцінку та відшкодування шкоди. 02.03.2016 року висновком спеціаліста авто товарознавця на замовлення позивача був складений висновок, у відповідності до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, з урахуванням зносу становить 16309,94 грн., без урахування зносу  26490,07 грн. Фактична ж вартість відновлюваних робіт пошкодженого автомобіля «Dacia», державний номер НОМЕР_2, складає 26305 гривен. ОСОБА_3 посилається на те, що страховою компанією здійснено страхове відшкодування спричиненої майнової шкоди у розмірі 13252,10 грн., що і становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу. Разом з тим, фактичні витрати позивача з ремонту пошкодженого транспортного засобу перевищують розмір сплаченого страхового відшкодування, тому позивач вважає, що відповідач зобовязаний відшкодувати йому різниці між вартістю відновлюваних робіт та страховою виплатою.
		Посилаючись на загальні вимоги Цивільного Кодексу України щодо відшкодування шкоди, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальні збитки у розмірі 13052, 90грн. та витрати з послуг фахівця у розмірі 1000 грн.
		Представник позивача в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
		Відповідач в судове засідання не зявилася, повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома, тому суд, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, провів заочний розгляд справи. 
		Представник третьої особи в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно третьою особою подано письмові пояснення по суті позову.
		Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
		Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУаАП, за те, що остання 12 лютого 2016 року о 08:05 годині біля буд.6 по вул. 195 Стрілкової Дивізії в м. Новомосковську Дніпропетровської області, керуючи автомобілем «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1, під не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції, порушуючи п.13.1 Правил дорожнього руху України, скоїла зіткнення з автомобілем «Dacia», державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача.
		Зазначені обставини, в силу ч.3 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
		У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Власиком транспортного засобу - автомобіля «Dacia», державний номер НОМЕР_2, являється позивач по справі, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 6).
		Судом встановлено, не оспорено сторонами, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», згідно полісу АІ/8563194, у відповідності до якого сума страхового ліміту за шкоду, заподіяну майну складає 50000 грн.
		У відповідності до ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.
		У відповідності до ст.1194 СК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам розяснено, що відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
		У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Судом встановлено, що для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Dacia», державний номер НОМЕР_2, ПП «Центром судових експертиз та оцінки» було проведено експертизу, у відповідності до висновку якого вартість майнової шкоди складає 15425,06 грн. Зазначену суму спричиненої майнової шкоди зменшено на суму франшизи, страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 13252,10 грн.
		У відповідності до ст. 36-2 Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. 
		Документальний факт оплати проведеного ремонту у розмірі 26305 грн. підтверджується актом виконаних робіт та відповідним рахунком, страховик також не заперечував факт додаткового виплаченого страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 992,96 грн., з урахуванням попередньо виплаченої суми страхового відшкодування та франшизи за полісом, надавши відповідне платіжне доручення.
		Між тим, у відповідності до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 14 постанови від 03.03.2014 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначає, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.
		Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
		Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
		У разі якщо на час виконання рішення суду про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням суду кошти зросли ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких було присуджено відшкодування, потерпілий із цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після зростання цін і тарифів.
		В свою чергу, у відповідності до вимог ст.1194 СК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам розяснено, що відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
		Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.
		При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
		Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, суду доведено, що потерпілий поніс фактичні витрати на виконання робіт, повязаних з відновленням попереднього стану пошкодженого автомобіля у розмірі 26305, грн., страховиком позивачу відшкодовано 14245, 06 грн., а тому з завдавача шкоди на користь потерпілого повинна бути стягнена різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, що за підрахунками суду складає 12059,94 грн.
		     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1192, 1194 ЦК України ст . 10, 60, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
		в и р і ш и в:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа  Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість відновлювальних робіт у розмірі 12059,94 грн. (дванадцять тисяч пятдесят девять грн., 94 коп.)
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 1000 грн. та судовий збір у розмірі 640 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
		     Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд в десятиденний термін після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                         
		 
		Суддя                                        Сорока О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...