Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/10832/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2017. Зареєстровано: 25.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2017.
Дата набрання законної сили: 27.12.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/932/17 
		Справа № 643/10832/17
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24.11.2017  року Московський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		за участю прокурора  ОСОБА_3 
		потерпілого  ОСОБА_4 
		обвинуваченої  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220470003754 від 10.06.2017року за обвинуваченням
		 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, із середньою освітою, заміжньої, яка має неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		З лютого 2017 р. ОСОБА_5  підтримує фактичні шлюбні взаємовідносини з ОСОБА_4 , з яким разом проживають за місцем реєстрації ОСОБА_5 , а саме в квартирі АДРЕСА_2 . В ніч з 09.06.2017 р. на 10.06.2017 р., ОСОБА_5 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 вживали спиртні напої, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 . 10.06.2017р., приблизно о 01.00 год., на ґрунті надмірного вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які обидва знаходились у стані алкогольного сп`яніння, виникла сімейна сварка під час якої вони образливо висловлювались в бік один одного, ОСОБА_5 виганяла ОСОБА_4 з квартири, останній будучи ображеним на ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин двома руками хватав ОСОБА_5 за шию намагався душити останню, після чого пішов на кухню де в праву руку взяв кухонний ніж з метою залякування ОСОБА_5 , яка намагалась відчинити вхідні двері та залишити квартиру з метою збереження свого життя та здоров`я. ОСОБА_5 , стоячи в коридорі вищевказаної квартири, побачивши в руках ОСОБА_4 кухонний ніж, побоюючись за своє життя та здоров`я , схопила руками ОСОБА_4 за руку в якій він утримував кухонний ніж, після чого укусила останнього за праву руку, від болю ОСОБА_4 кинув кухонний ніж на підлогу. ОСОБА_5 , використавши момент, що ОСОБА_4 тимчасово припинив свої протиправні дії, взяла руками з підлоги кухонний ніж з метою залякування ОСОБА_7 , щоб він припинив свої протиправні дії, але в цей момент, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були розташовані обличчям один до одного, при цьому ОСОБА_5 двома руками утримувала кухонний ніж, клинок ножу був направлений в бік ОСОБА_4 , останній намагаючись задовольнити своє самолюбство, будучі фізично сильніший за ОСОБА_5 , висловлюючи в нецензурній формі в бік останньої погрозу спричинити тілесні ушкодження небезпечні в момент заподіяння, зробив шаг в напрямку ОСОБА_5 та розташовуючись обличчям один до одного, двома руками схопив ОСОБА_5 за шию та почав стискати руками шию останньої, чим спричинив згідно висновку експерта № 1887- С/17 від 10.06.2017 р. синці на шиї, правій руці. За ступенем тяжкості синці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п.2.3.2. «Б» , 2.3.5. « Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. відноситься до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 , реально усвідомлюючи небезпеку для її життя та здоров`я від протиправних дій ОСОБА_4 , дивлячись на агресивний настрій останнього та реально сприймаючи його погрози фізичною розправою небезпечною для її життя та здоров`я, припускаючи, що ОСОБА_4 може її задушити та позбавити таким чином життя, тримаючи кухонний ніж двома руками за рукоятку, яка була на рівні її живота, клинок ножа був направлений вперед, з метою негайного відвернення небезпечного посягання на її життя та здоров`я з боку ОСОБА_4 , діючи умисно завдала один удар клинком ножу в живіт ОСОБА_4 , чим спричинила проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням великого сальника і поперечно ободової кишки, внутрішньочеревну кровотечу. У результаті своїх неправомірних дій, спрямованих на умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони, ОСОБА_5 умисно заподіяла ОСОБА_4 проникаюче колото-різане поранення живота. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 658-А від 21.06.2017 р. травма у гр. ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (п. 2.1.3. «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
		Таким чином, за вищевказаних обставин ОСОБА_5 умисно спричинила тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , яке вочевидь не співпадає з рівнем небезпеки посягання ОСОБА_4 на життя та здоров`я ОСОБА_5 і обстановці її самозахисту. 
		У судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнала свою вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.124 КК України та надала пояснення про обставини його скоєння, як вказано вище. Фактичних обставин справи не оспорювала. У скоєному щиро розкаюється. Просить застосувати до неїЗакон України «Про амністію у 2016 році»та звільнити від відбування покарання.
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив що претензій матеріального та морального характер до ОСОБА_5 він не має. 
		У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Даючи оцінку показанням ОСОБА_5 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченою злочинів, підстав для самообмови судом не встановлено.
		За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ст.124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
		Суд, керуючись ст. 65 КК України,при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_5 вчинила злочин, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
		Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , встановлено, що вона раніше не судима, офіційно не працевлаштована, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, каяття у вчиненому та сприяння розкриттю злочину.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до вимогКК Українита постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		При призначенні покарання ОСОБА_5  суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь його суспільної небезпеки, дані про її особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, ставлення її до скоєного, вважає за необхідним призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті інкримінованого їй кримінального правопорушення. 
		Крім того, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5  заявила клопотання про застосування до неї амністії, звільнивши її від відбування покарання, оскільки вона має на утриманні дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої не позбавлена батьківських прав, вчинила кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлена.
		Прокурор та потерпілий ОСОБА_4  в судовому засіданні не заперечували проти звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі п. «в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Як встановленост. 85 КК Українина підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
		Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2ст. 86 КК України).
		Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України, Кримінального Кодексу Українита цьогоЗакону.
		Статтею 3 вказаного Законувстановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		07.09.2016 р. набрав чинностіЗакон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цьогоЗакону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
		Відповідно дост. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році»питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
		Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
		Згідно повідомлень Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики від 07.11.2017року Вих.№2864/0/202-17 та від 11.10.2017року Вих.№ 2543/0/202-17, в Управлінні служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради відсутні відомості або копії рішень суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення вона вчинила у червні 2017р., тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.)Закону України «Про амністію у 2016 році». 
		Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_5 амністії, передбаченихст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"таст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.
		За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_5 поширюється діяЗакону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.
		Суд роз`яснює обвинуваченій ОСОБА_5  наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до неї не може бути застосована.
		Судові витрати відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
		Керуючись ст. ст.349,369-371,373-374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд, -
		 УХВАЛИВ:
		 ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 /один/ рік.
		На підставі п. «в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_5  звільнити від відбування покарання у виді 1 року обмеження волі. 
		Речові докази:
		- три змиви речовини бурого кольору зі слідами крові, підковдру рожевого кольору зі слідами крові, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Московського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція №00455 від 16.08.2017року)  знищити.
		Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
		Суддя -  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...