Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/6695/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2017. Зареєстровано: 25.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2017.
Дата набрання законної сили: 21.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________
		Справа № 646/6695/17                                                                 Головуючий суддя І інстанції Шелест І. М.
		Провадження № 22-ц/790/6142/17                                             Суддя доповідач Піддубний Р.М.
		Категорія: Інші справи
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		21 листопада 2017 року                                                                                                 м. Харків
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
		                                головуючого: судді Піддубного Р.М., 
		                                  суддів: Котелевець А.В., Швецової Л.А.,
		                               за участю секретаря: Кравченко О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, за участю ОСОБА_3, з апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 року, -
		встановила:
		У вересні 2017 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 (приватний виконавець) звернувся до суду з поданням, мотивуючи яке зазначив, що постановами від 11 вересня 2017 року та 12 вересня 2017 року відкрито виконавчі провадження про примусове виконання виконавчого листа № 646/7463/16-ц, виданого 26 липня 2017 року Червонозаводським районним судом м. Харкова на підставі рішення цього ж суду від 27 березня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу за договорами позики від 19 січня 2016 року у розмірі 362976 грн. та 3729 грн. 77 коп. судового збору. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобовязань, покладених на неї вищевказаним судовим рішенням, приватний виконавець просив надати дозвіл на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_1.
		Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 року у задоволенні подання відмовлено. 
		В апеляційній скарзі приватний виконавець, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою подання задовольнити. В обґрунтування скарги зазначив, що на адресу боржника надсилалися постанови про відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не подала декларацію про доходи та майно, згідно наявних даних рахунки та транспортні дані у боржника відсутні, за адресою проживання двері не відчинили, що унеможливлює виконання рішення суду.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які зявилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
		Судовим розглядом встановлено, що 26 липня 2017 року Червонозаводським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи по справі № 646/7463/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договорами позики від 19 січня 2016 року у розмірі 362976 грн. та 3729 грн. 77 коп. судового збору (а.с. 2,3).
		11 вересня 2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 54681264 з виконання виконавчого листа № 646/7463/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 362976 гривень заборгованості за договором позики (а.с. 4). 12 вересня 2017 року цим же приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 54681961 зі стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3729 грн. 77 коп. судового збору (а.с. 5).
		Вказані постанови про відкриття виконавчих проваджень надсилалися боржнику ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, однак не були їй вручені (а.с. 6).
		Під час здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запити до Державної фіскальної служби України, Міністерства внутрішніх справ України та адресно-довідкового бюро ГУ ДМС України в Харківській області. Згідно отриманих відповідей фізична особа РНОКПП  НОМЕР_1  платник податків з таким податковим номером чи за серією паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває, зареєстровані транспортні засоби на імя ОСОБА_2 відсутні, адресою реєстрації боржника є АДРЕСА_3 з 12.02.2003 року.
		Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив із того, щов матеріалах справи відсутні докази вчинення приватним виконавцем всіх необхідних дій для виконання виконавчих листів, отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, перешкоджання здійсненню виконавчих дій за місцем проживання боржника, у звязку з чим відсутні підстави для примусового проникнення до житла.
		Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
		Відповідно до ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
		Статтею 311 ЦК Українипередбачено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
		Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
		Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1ст. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України.
		Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року,ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
		Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року,ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
		Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюєтьсяна випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено вКонституції Україниі міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
		Згідно з п. 4 ч. 3ст. 18 Закону України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII)державний виконавецьу процесі здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, в якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в ч. 1 цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
		Пунктом 13частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.
		Державному виконавцю слід довести, щожитло належить боржнику або він має право користування ним, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.
		Згідно складеного приватним виконавцем акту, 18 вересня 2017 року ним було здійснено вихід за адресою реєстрації боржника ОСОБА_2, але потрапити до квартири АДРЕСА_4 не виявилося можливим.
		Зазначені обставини самі по собі не свідчать про перешкоджання боржником вчиненню виконавчих дій.
		Таким чином, у матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження, приватному виконавцю чинилися з її боку перешкоди та не надався доступ до житла у відведений для вчинення виконавчих дій час у добровільному порядку.
		Оскільки судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням вимог закону, апеляційна скарга приватного виконавця відповідно до вимогст. 312 ЦПК Українипідлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.303,307,312,314,315,317, 319, 376 ЦПК України, колегія суддів ,-
		ухвалила:
		Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 відхилити.
		Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 року залишити без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		 
		Головуючий                                 Р.М. Піддубний
		 
		Судді                                     А.В. Котелевець 
		                                        
		 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...