Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1341/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2017. Зареєстровано: 26.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2017.
Дата набрання законної сили: 03.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		22 листопада 2017 року                      № 826/1341/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні публічної інформації.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідно до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідач є розпорядником публічної інформації та зобов'язаний надати запитувану інформацію, що відповідачем зроблено не було. При цьому, наголошує, що можливість одержати інформацію із загальнодоступних джерел вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
		Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов в повному обсязі. Також подав до суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи за відсутності сторони позивача.
		Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмових пояснень чи заперечень з приводу заявлених позовних вимог не надав.
		З урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.
		Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із запитом на інформацію №1 від 03.10.2016, в якому просила надати копію Інструкції з діловодства Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		За результатами розгляду вказаного запиту відповідачем надіслано позивачу лист від 10.10.2016 №058/2/2-058/2/2-9796, в якому зазначив, що Інструкцію з діловодства в структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних в м. Києві державних адміністраціях затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.02.2012 №320 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242. Також зазначено, що з вказаною Інструкцією можна ознайомитись на сайті Київської міської державної адміністрації в розділі «Нормативно-правова база сектору організаційного та документального забезпечення» (https://kyivcity.gov.ua/content/normatyvnopravova-baza-sektoru-organizaciynogo-ta-dokumentalnogo-zabezpechennya.html).
		Позивач вважаючи вказану відповідь такою, що не надає відповіді на запитувану інформацію в запиті від 03.10.2016, звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		В той же час, публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 1).
		Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: 
		1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 
		2) надання інформації за запитами на інформацію.
		За визначенням частини першої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
		Згідно із частиною четвертою статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
		Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави стверджувати про наявність у суб'єкта владних повноважень - розпорядника публічної інформації обов'язку надання інформації за запитами на інформацію. При цьому, право на доступ до публічної інформації гарантується законом.
		Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідач, надаючи відповідь на запит позивача від 03.10.2016, обмежився лише відсиланням його на отримання запитуваної інформації до загальнодоступних джерел, а саме відомостей, що оприлюднені на сайті Київської міської державної адміністрації.
		З огляду на викладене, надану відповідачем відповідь від 10.10.2016 №058/2/2-058/2/2-9796 на інформаційний запит ОСОБА_1, суд оцінює як відмову у наданні позивачу запитуваної ним інформації. 
		Водночас, як визначено частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
		1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
		2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
		3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
		4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
		З огляду на встановлені обставини та викладені норми законодавства, підстави, відповідно до яких відповідач відмовив позивачу в задоволенні його запиту на інформацію, не передбачені частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		За таких обставин, суд вважає, що відповідач, як розпорядник публічної інформації, відмовляючи позивачу у наданні інформації на його запит, діяв з порушенням норм Закону України «Про доступ до публічної інформації». 
		При цьому, щодо посилань відповідача на те, що запитувані документи, розміщені на сайті адміністрації, суд звертає увагу на положення частини другої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно якої відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. 
		Таким чином, розпорядник інформації у відповіді на запит немає права обмежитись посиланням на те, що інформація, яка запитується. розміщена в загальному доступі на офіційному сайті, він повинен надати запитувану інформацію у протилежному випадку, оскільки надання відповіді про можливість отримання інформації із загальнодоступного джерела в розумінні згаданого Закону вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
		Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», в якій вказано, що повідомлення запитувача інформації про можливість ознайомитися із запитуваною інформацією на сайті розпорядника публічної інформації суперечить частині другій статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, вважається протиправною відмовою в наданні інформації, оскільки офіційний сайт є загальнодоступним джерелом.
		Враховуючи викладене, аналіз наведених норм та обставин справи дає підстави вважати, що оприлюднення розпорядником публічної інформації, в тому числі на офіційному веб-сайті, не звільняє його від обов'язку надати таку інформацію на запит, а відтак, дії відповідача щодо ненадання інформації позивачу на його запит не відповідають вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини першої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на правову допомогу.
		Частинами першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
		Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (частина третя вказаної статті).
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191-VI закріплено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
		З цього приводу, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані належні та допустимі докази, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
		В матеріалах адміністративної справи міститься договір про надання правової допомоги №16/01-1, укладений 16.01.2017 між ФОП ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію №274202 від 22.09.2008 (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник), предметом якого є надання Виконавцем - фахівцем у галузі права Замовнику на платній основі юридичні послуги - правову допомогу по видах та об'ємі, передбачених Договором та з метою захисту прав чи інтересів Замовника.
		Згідно свідоцтва про державну реєстрацію №274202 від 22.09.2008 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є діяльність у сфері права.
		Також статус ОСОБА_2 як фахівця в галузі права підтверджується дипломом магістра від 30.09.2006, копія якого міститься у матеріалах справи., згідно з яким ОСОБА_2 закінчив у 2006 році Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.
		В підтвердження виконання умов даного договору, а саме в підтвердження надання ФОП ОСОБА_2 правової допомоги ОСОБА_1 під час розгляду адміністративної справи № 826/1341/17 сторонами підписано акт виконаних робіт від 17.01.2017 на суму 5120,00 грн. за витрачені 8 годин роботи.
		Згідно квитанції від 16.01.2017 №0.0.686824811.1 позивачем сплачено суму витрат на правову допомогу у розмірі 5120,00 грн.
		Отже, з наданих позивачем документів вбачається, що фахівцем в галузі права ФОП ОСОБА_2 надано позивачу (Замовнику) визначені зазначеним вище договором юридичні послуги (правову допомогу) щодо складання позовної заяви до адміністративного суду про визнання протиправними дій Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у наданні публічної інформації, а також здійснення інших процесуальних дій від імені Замовника.
		Враховуючи, що вартість однієї години правової допомоги не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі та наявність в матеріалах справи документального підтвердження здійснених позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе присудити на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5120,00 грн.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо надання відповіді на запит на інформацію у відповідності до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 69-71, 87, 90, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у наданні публічної інформації на запит ОСОБА_1 №1 від 03.10.2016.
		Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 5120,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		 
		Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                 Є.В.Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...