Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1981/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2017. Зареєстровано: 27.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2017.
Дата набрання законної сили: 12.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		м. Вінниця
		 
		22 листопада 2017 р.                                                                    Справа № 802/1981/17-а
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича, 
		розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенетта" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на грошові кошти та інші цінності
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		06.11.2017 року Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенетта" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на прибуток сумі 6083,18 грн., в тому числі основний платіж - 0,0 грн., штрафні санкції - 511,40 грн., пеня - 5571,78 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення. Також, враховуючи, що майно яке б стало джерелом погашення вказаної заборгованості у відповідача відсутнє, позивач керуючись п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках ТОВ "Бенетта" у банках на суму податкового боргу.
		Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав клопотання (вх. №24445 від 13.11.2017 року) про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		Відповідач у судове засідання також не прибув, повідомлений           належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення ухвали суду від 08.11.2017 року.
		З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
		Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.
		Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
		Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
		Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У свою чергу згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		Крім того, підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
		Як вбачається із матеріалів справи за ТОВ "Бенетта" рахується податковий борг з податку на прибуток за період з 30.11.2015 року по 24.11. 2016 року в сумі 5571,78 грн. 
		Вказаний борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0025831205 від 06.12.2016 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 511,40 грн.
		Наявність у відповідача даного боргу підтверджується довідкою про наявність податкового боргу станом на 30.10.2017 року (а.с. 6), витягом із облікової картки платника податку (а.с. 13,14).
		Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
		Судом встановлено, що ГУ ДФС у Вінницькій області з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» № 3842-23 від 09.12.2015 року на суму 37362,01 грн., яка була вручена 10.12.2015 року, що підтверджується корінцем податкової вимоги (а.с.15). Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
		Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
		Враховуючи викладене, а також те, що на момент вирішення справи по суті відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в сумі 6083,18 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.
		Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.
		Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. 
		Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим  Кодексом та не потребує письмового оформлення.
		Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
		Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, відповідно до інформації наданої листом №08/3265 від 02.10.2017 року  ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська техніка за  ТОВ «Бенетта» не зареєстрована (а.с. 9), листом № 31/2/0541-5303 від 26.09.2017 року Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області територіального сервісного центру №0541 за ТОВ «Бенетта» не зареєстровано транспортних засобів (а.с. 11), відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборони відчужень нерухомого майна №90820351 від 29.06.2017 року  у ТОВ «Бенетта» відсутні права власності на будь-яке нерухоме майно (а.с. 10) підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу. 
		Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.  
		Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
		Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
		З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Бенетта" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 6083,18 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у зазначених позивачем банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.
		Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не  підлягають.   
		Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -
		 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		 
		Адміністративний позов задовольнити.
		Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенетта" (провулок Червоний, 28-А, кв. (офіс) 30 Н, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13323710) податковий борг в сумі 6083 (шість тисяч вісімдесят три) гривні 18 (вісімнадцять) копійок.
		Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бенетта" (провулок Червоний, 28-А, кв. (офіс) 30 Н, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13323710), що знаходяться на рахунках в установах банку на суму податкового боргу 6083 (шість тисяч вісімдесят три) гривні 18 (вісімнадцять) копійок.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
		Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
		 
		Суддя                      Дончик Віталій Володимирович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...