Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 220/421/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2017. Зареєстровано: 27.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2017.
Дата набрання законної сили: 06.03.2018 (частково)
Результат оскарження 06.03.2018 Апеляційний суд Донецької області: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер справи 220/421/17 
		Номер провадження № 2/220/229/17 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		    22 листопада 2017 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі: 
		головуючого - судді            Якішиної О.М.
		за участю серетаря               Чернякової В.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Селянського фермерського господарства «Прометей», третя особа ПП «Рондо»,  про визнання права власності на майно та скасування арешту, за зустрічним позовом ПП «Рондо» до ОСОБА_2, Селянського (фермерського) господарства «Прометей», ОСОБА_3, приватного нотаріуса Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Кисельової Олени Володимирівни, про визнання неукладеним договору позики, недійсним договору іпотеки та зобов'язання нотаріуса зняти обтяження, 
		       
		ВСТАНОВИВ:
		            27.03.2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати право власності на автозаправочну станцію «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовану у АДРЕСА_1, та будівлю тарного ларька, розташовану у АДРЕСА_2, та зняти з зазначеного майна арешт, наладений в рамках виконавчого провадження № 53047620.
		    В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що зазначене майно передано СФГ «Прометей» йому в іпотеку на підставі договору іпотеки від 30.11.2016 р. в забезпечення виконання грошового зобв'язання ОСОБА_3 В зв'язку з невиконанням останнім своїх зобовТязань за договором позики, відповідно до накладної №2 від 02.12.2016 р. він фактично прийняв іпотечне майно та вважає, що до нього перейшли всі права нового власника майна. Однак, 09.12.2016 р. йому стало відомо, що Великоновосілківським РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області 05.12.2016 р. накладений арешт на все майно СФГ «Прометей», в тому числі і на автозаправочну станцію «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовану у АДРЕСА_1, та будівлю тарного ларька, розташовану у АДРЕСА_2, та внесено інформацію про обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. 12.12.2016 р. він звернувся до виконавчої служби з заявою зняти арешт з майна СФГ «Прометей», оскільки передане майно було передано йому в іпотеку на підставі нотаріального посідченого договору. Однак, листом від 14.12.2016 р. йому було роз'яснено, що всі спори, в тому числі щодо питання знаття арешту з майна, вирішуються судом. Оскільки на час звернення до суду існувала передкода щодо державної реєстрації правочинів, за яким СФГ «Прометей» передало йому своє майно, він вимушений звернутись до суду. Тому, спираючись на положення ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, просить визнати за ним право власності на зазначене у позові майно та зняти з нього арешт.
		    Позивач, його представник в судове засідання не з'явились, будучи належним чином оповіщеними про день та час розгляду справи. Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника. Будучи присутнім в судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. 
		    Представник відповідача - Великоновосілківського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що на примусовому виконанні у Великоновосілківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 05.12.2016 року перебуває виконавче провадження № 53047620 з примусового виконання наказу № 905/2458/16, виданого Господарським судом Донецької області 15.11.2016 року про стягнення з СФГ «Прометей» на користь ПП «Рондо» основного боргу в сумі 658240,34 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 9873,61 грн., а всього 668113,95 грн. Державним виконавцем 06.12.2016 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої були надіслані сторонам у виконавчому провадженні. Згідно ст. 10 Закону одним із заходів примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за СФГ «Прометей» код 24310751 значиться на праві власності нерухоме майно. Згідно відповіді ДФС у боржника відкрито рахунки у банківських установах. Діючи в межах повноважень та в рамках закону, на майно та рахунки боржника державним виконавцем 06.12.2016 року був накладений арешт. 30.03.2017 року з метою виконання рішення суду державним виконавцем був здійснений опис та арешт майна боржника, а саме АЗС «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. На вимогу щодо надання копії технічного паспорту на будівлю, керівництво СФГ «Прометей» надало відповідь, що на теперішній час технічна документація знаходиться у іпотекодержателя ОСОБА_2 08.06.2017 року на адресу ОСОБА_2 був надісланий лист з вимогою надати копію технічного паспорту на будівлю АЗС «ІНФОРМАЦІЯ_1». Однак до теперішнього часу ніякої відповіді до відділу не надійшло. Таким чином ОСОБА_2 не виконує законних вимог державного виконавця та перешкоджає виконанню рішення суду. З грудня 2016 року по теперішній час рішення Господарського суду Донецької області боржником у добровільному порядку не виконується. Наміру щодо виконання наказу керівництво СФГ «Прометей» не виявило. Таким чином, державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», не порушуючи прав та обов'язків сторін у виконавчому провадженні. Додав, що на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2017 р. відділом державної виконавчої служби арешт спірного майна був скасований та повторно накладений 06.09.2017 р.
		     Представник відповідача - СФГ «Прометей» позовні вимоги ОСОБА_2 визнав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
		     Представник третьої особи - ПП «Рондо» позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, звернувся з зустрічним позовом, в якому просив визнати неукладеним договір позики від 05.05.2016 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2; недійсним договір іпотеки, укладений 30.11.2016 р. між ОСОБА_2 та СФГ «Прометей», та зобов'язати нотаріуса зняти обтяження іпотекою та заборону відчуження предмету іпотеки з внесенням відповідних відомостей до реєстру. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вимоги викладені у позовній заяві, порушують права ПП «Рондо». Так, 19.10.2016 року рішенням Господарського суду Донецької області, яке набрало законної сили 04.11.2016 року, було стягнуто на користь ПП «Рондо» з СФГ «Прометей» борг в сумі 668 113,95 грн., про що було видано Наказ Господарського суду Донецької області. На підставі наказу Господарського суду Донецької області Великоновосілківським РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області було відкрито виконавче провадження за номером ВП № 53047620. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на не рухоме майно за СФГ «Прометей» на сьогоднішній день рахується майно за номером 1101248014212 (автозаправочна станція «ІНФОРМАЦІЯ_1») та 1101335914212 (будівля тарного ларька). З метою уникнення стягнення грошових коштів на підставі Наказу Господарського суду Донецької області СФГ «Прометей» в особі ОСОБА_3, знаючи про те що є рішення господарського суду Донецької області про стягнення з господарства грошових коштів, уклав зі своїм сином ОСОБА_2 договір іпотеки від 30.11.2016 року № 1822, відповідно до якого СФГ «Прометей» передало майно, яке належить господарству, в забезпечення виконання особистих зобов'язань ОСОБА_3, та заднім числом у простій письмовій формі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір позики від 05.05.2016 року.
		ПП «Рондо» вважає що договір позики є удаваним та таким, що не укладався, з метою приховати справжні наміри, а саме передати майно в рахунок виконання зобов'язань, які забезпечені договором іпотеки від 30.11.2016 року № 1822, ОСОБА_2 Вважає, що про це свідчить той факт, що договір іпотеки був укладений саме тоді коли з СФГ «Прометей» було стягнуто грошову суму на підставі рішення Господарського суду Донецької області, тому що, надавати суму коштів які зазначені в договорі позики від 05.05.2016 року в борг і нічим не забезпечувати не є розумним, тому вони його і вчинили в простій письмовій формі заднім числом. Крім того, в підтвердження передачі грошових коштів повинна бути надана квитанція із відміткою Банку про зарахування грошових коштів від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 згідно договору позики від 05.05.2016 р. відповідно до постанови НБУ від 06.06.2013 р. № 210 «Про встановлення граничних сум розрахунків готівкою». В даному випадку грошові кошти не передавались. У зв'язку з цим і відсутні підстави для забезпечення іпотекою боргу якого насправді не існує.
		Сам договір іпотеки від 30.11.2016 року за № 1822 також укладений з порушенням чинного законодавства, а тому має бути визнаний судом недійсним. Так, ст..6 ЗУ «Про іпотеку» передбачає, що майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. СФГ «Прометей» відповідно до ст.1 ЗУ «Про фермерське господарство» зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства. Відповідно до статуту, майно, придбане господарством, належить його членам, на праві спільної сумісної власності і розпоряджатися вони мають право тільки за письмової згоди усіх його членів та домовленістю між собою. Отже для передачі в іпотеку, а також для відчуження майна СФГ «Прометей» необхідна згода всіх його членів, оскільки вони мають право на частку цього майна. На момент виникнення права власності на оспорювані об'єкти, членами товариства значились ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, до того ж згода дружини голови товариства повинна бути засвідчена нотаріально для передачі в іпотеку та для відчуження майна СФГ «Прометей». Оскільки така згода не була надана, даний договір іпотеки вважається недійсним. Вважає, що дані договори були укладені з метою уникнення реалізації майна СФГ «Прометей», і містять ознаки фіктивних правочинів, оскільки укладалися між членами сім'ї, до того ж з порушенням вимог законів.
		     Представник ОСОБА_2 зустрічний позов ПП «Рондо» не визнав, посилаючись на те, що позивачем за зустрічним позовом не зазначено яким чином договорами позики та іпотеки порушуються права ПП «Рондо» та інших осіб, яких позивач за зустрічним позовом не зазначив. Крім того, посилається на те, що діючим законодавством не заборонено укладання угод між членами сім'ї, а тому доводи представника підприємства про те, що договір позики не укладався, є припущенням. Вважає, що позивач не обґрунтував своїх вимог щодо визнання недійсним договору іпотеки з посиланням на конкретну норму закону, а тому його вимоги в цій частині є безпідставними.
		    Представник СФГ «Прометей» та ОСОБА_3 позовні вимоги ПП «Рондо» не визнав, посилаючись на те, що ПП «Рондо» не є стороною договорів позики та іпотеки і його права зазначеними договорами не порушуються. Додав, що ОСОБА_3, будучи головою господарства, мав право передати майно СФГ «Прометей» в іпотеку без згоди членів господарства.
		Відповідач за зустрічним позовом - приватний нотаріус Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Кисельова О.В. в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином оповіщеною про день та час розгляду справи. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності та письмові заперечення на позов, відповідно до яких позовні вимоги ПП «Рондо» не визналата пояснила, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки посвідчення договору іпотеки є способом забезпечення основного зобов 'язання, у даному випадку договору позики. Посилання позивача на Постанову НБУ № 210 від 06.6.2013 року «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» та необхідність надання квитанції з відміткою банку про зарахування грошових коштів вважає безпідставним, оскільки її положення стосуються тільки договору купівлі-продажу. Також зазначила, що позивач в позовній заяві підмінює поняття «співвласник». Дійсно, згіно Статуту СФГ «Прометей» головою господарства є ОСОБА_3, а його членами є ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Керівництво цим господарством згідно статуту здійснює голова господарства та представляє його інтереси без доручення та розпоряджається його майном. Таким чином, голова СФГ «Прометей» має достатньо повноважень для укладення договору іпотеки без згоди його членів. Норма, на яку посилається позивач за ЗУ «Про іпотеку» стосується тільки нерухомого майна, яке знаходиться в спільній власності з іншими співвласниками (сумісній частковій). А в даному випадку СФГ «Прометей» є єдиним власником нерухомого майна, переданого в іпотеку. При посвідченні договору іпотеки нею були отримані всі необхідні документи, згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про іпотеку».
		    Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані суду докази, прийшов до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		    З приводу позовних вимог ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
		    Судом встановлено, що 05.05.2016 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в простій письмовій формі укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 750 000 грн., які останній зобов'язався повернути до 02.12.2016 р. (т.1 а.с. 179). 
		    30.11.2016 р. між ОСОБА_2 та СФГ «Прометей» в особі його голови ОСОБА_3 на виконання грошового зобов'язання за договорм позики від 05.05.2016 р. укладений договір іпотеки, предметом якого є автозаправочна станція «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташована у АДРЕСА_1, та будівля тарного ларька, розташована у АДРЕСА_2. Предмет іпотеки оцінений сторонами у 800 000 грн. (т.1 а.с.175-177).
		    Відповідно до п. 3.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за договором позики воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні грошей у встановлені строки за договором позики, укладеним 05.05.2016 р. між іпотекодержателем та боржником у простій письмовій формі.
		    Відповідно до п. 3.4 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове врегулювання), яким вважатиметься застереження, що міститься у п. 4 цього договору. Порядок реалізації предмета іпотеки для погашення заборгованості за основним договором визначається іпотекодержателем та може здійснюватися як із залученням іпотекодавця, так і без цього, всіма можливим зачобами, зокрема, але не обмежуючись, через аукціони (прилюдні торги), біржі тощо.
		    Відповідно до п. 4.2 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку досудового врегулювання може здійснюватися шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання, у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». У цьому випадку право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя з дня, наступного за останнім днем строку, визначеного для виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов цього договору у вимозі про усунення порушень, яка буде надіслана іпотекодержателем згідно зі ст.. 35 Закону України «Про іпотеку»; при цьому, у разі прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення у спосіб, зазначений у цьому пункті, у вимозі про усунення порушень іпотекодержателем зазначається дата переходу права власності на предмет іпотеки.
		    02.12.2016 р. іпотекодержатель ОСОБА_2 направив іпотекодавцю СФГ «Прометей» вимогу про виконання зобов'язання за договором позики до 15-00 год. 02.12.2016 р. (а.с. 49). 
		    Сторони визнали, що зобов'язання за договором позики від 05.05.2016 р. ОСОБА_3 не виконав.
		Проте, суд вважає необхідним зазначити, що вимоги ст. 35 Закону Украхни «Про іпотеку», в тому числі в частині строків виконання зобов'язання, іпотекодержателем належним чином не виконані.
		    Порядок передачі іпотекодержавтелю права власності на предмет іпотеки врегульовано статтею 37 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що правовою 
		підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. 
		Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті  328 цього Кодексу). Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
		    Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
		    При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).
		    Зазначну правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 22.03.2017 р. у справі № 6-2967цс16.
		Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на іпотечне майно за договором про задоволення вимог іпотекодержателя не ґрунтуються на законі.
		    Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».
		     Щодо позовних вимог в частині скасування арешту з іпотечного майна суд виходить з наступного.
		     Обгрунтовуючи свої вимоги в цій частині, позивач посилається на те, що майно, на яке накладений арешт, належить йому, а також те, що державним виконавцем запис про обтяження майна СФГ «Прометей», в тому числі іпотечного, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.12.2016 р., тобто до відкриття виконавчого провадження 06.12.2017 р. та накладення арешту, що є порушенням вимог ст.. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
		З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 06.12.2016 року головним державним виконавцем Великоновосілківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження на виконання судового наказу № 905/2458/16, виданого 15.11.2016 року Господарським судом Донецької області про стягнення з СФГ «Прометей» на користь ПП «Рондо» основного боргу в сумі 658240,34 грн. та 9873,61 грн. судових витрат, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження №53047620 від 06.12.2016 року.
		Даною постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику СФГ «Прометей» у межах суми звернення стягнення: 668113,95 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу.
		З витягу з реєстру вбачається, що запис про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17846132 був зроблений 05.12.2016, тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №53047620 від 06.12.2016 року.
		    Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2017 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 р., визнано протиправними дії 05.12.2016 року Великоновосілківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області, скасовано номер запису про обтяження: 17846132 (спеціальний розділ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та звільнено з-під арешту нерухоме майно, що належить СФГ «Прометей», код ЄДРПОУ: 24310751, адреса: 85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, буд.36 (т.2 а.с. 196-198, 214-217). 
		    На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2017 р. Великоновосілківським районним відділом ДВС ГТУЮ у Донецькій області 06.09.2017 р. було скасовано обтяження від 05.12.2016 р. Зазначені обставини визнали і сторони в судовому засіданні. 
		    Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справу в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. 
		    З приводу зустрічного позову ПП «Рондо» суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. 
		    Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Відповідно до частини п'ятої статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. 
		Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. 
		Можна виокремити наступні критерії визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно). 
		Звертаючись до суду з позовом, ПП «Рондо» посилається на те, що укладаючи договір іпотеки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мали намір уникнути виконання рішення Господарського суду Донецької області, чим порушили права ПП «Рондо».     
		З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2016 року рішенням Господарського суду Донецької області, яке набрало законної сили 04.11.2016 року, було стягнуто на користь ПП «Рондо» з СФГ «Прометей» борг в сумі 668 113,95 грн., про що було видано Наказ Господарського суду Донецької області, на підставі якого 06.12.2016 р. Великоновосілківським РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області було відкрито виконавче провадження за номером ВП № 53047620 та накладено арешт на майно СФГ «Прометей», в тому числі автозаправочну станцію «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовану у АДРЕСА_1, та будівлю тарного ларька, розташовану у АДРЕСА_2.
		    30.11.2016 р. між ОСОБА_2 та СФГ «Прометей» в особі його голови ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, предметом якого є автозаправочна станція «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташована у АДРЕСА_1, та будівля тарного ларька, розташована у АДРЕСА_2, та внесено запис про обтяження.
		    Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
		1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
		2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
		3) наявна письмова згода заставодержателя.
		    Отже, оскільки право застави виникло після ухвалення рішення господарським судом Донецької області, ПП «Рондо» має право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна в межах процедури його реалізації.
		    Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом ПП «Рондо» не доведено порушення його прав при укладанні договорів позики та іпотеки, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог.
		    В зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.
		    На підставі викладеного, кеуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		      В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Селянського фермерського господарства «Прометей», третя особа ПП «Рондо»,  про визнання права власності на майно та скасування арешту, а також зустрічних позовних вимог ПП «Рондо» до ОСОБА_2, Селянського (фермерського) господарства «Прометей», ОСОБА_3, приватного нотаріуса Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Кисельової Олени Володимирівни, про визнання неукладеним договору позики, недійсним договору іпотеки та зобов'язання нотаріуса зняти обтяження - відмовити.
		          Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		               
		    Суддя                                                                             О.М. Якішина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...